655295 C906E shpory finansi

Що є предм фін? Суб’єкти і об’єкти.Приклади віднос Фін сук-ть грош віднос, пов’язаних з формуван, мобілізацією і розміщ-м фін ресурсів та з обміном, розпод і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП і нац багатства.
Предм - сук-ть фін віднос на різних рівнях ек сист: фін. відносини, які виник на всіх рівнях господарювання. А саме: 1. загальнодерж.-макрорівень – фін. відносини виник в процесі форм-я та викор-ня д-вою загальнодерж. централіз грош. фондів: бюджет і спец. фонди (пенсійний, соц. страх). 2.регіональний –рівень амін.-терит. одиниць (місц органи) – виник в процесі форм-я та викор-ня регіональних фондів: місц бюджети всіх рівнів та спец. позабюджетні фонди. 3.мікрорів – рівень суб’єктів господарювання – виник в процесі викор-ня та форм-я ДФР, тих що створені на рівні п-ва. (амортизаційний Ф, Ф перерозподілитку п-ва, Ф матер. заохочення). 4.міжнар. рівень – міжнар. суб’єкти госп-ня, фін. інститути – виник в процесі форм-я та викор-я ЦФР на світовому рівні: перерозподільно-обмінні віднос
Об'єктами є нац багатство(для формув дох використ те, що створ поперед поколіннями або дане природою) і вироблений ВВП. (характер нормальну фін ситуацію: сусп розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює)
Суб'єктами -під-ва, громадські організації, держ органи управ, держ в цілому й насел країни. Вони забезпечі рух відповідної грош маси від низових ланок вир-ва до центру й навпаки.
Визнач об’єкти і суб’єкти фін віднос мікро-і макрорв.
Фін сук-ть ек віднос, пов'язаних з формуван, розподілом і використ центр. і децентр. фондів гр. коштів з метою викон-я ф-й й завдань держ та забезпеч умов розширеного відтвор. Предм -фін віднос, які виник на всіх рівнях господарюв: Загально-держ (мікрорів) Регіонал (рівень адмін - територ одиниць)- місц органи Макрор (рівень субєктів господарюв) Міжнар рівні- міжнар суб’єкти господаюв: інститути і уряди. Макрорівень – сфера ек віднос, що пов’язана з формув, розподілом, використ централіз фондів грош коштів в держ. Мікрорів – грош віднос, що пов’язані з формув, розподілом та використ децентраліз фондів грош коштів суб’єктів господар та домогос
Об'єктами на мікрорів є нац багатство (вартість нагромаджених у країні матер цінностей та залучених у вироб прир ресурсів) і вироблений ВВП (додана вартість вироблена у країні товаровироб товарів, робіт, послугу поточ році) на макрор. Розподіл ВВП є необх-ю передумовою забезпеч безперервності вироб. Фін вик роль сполучної ланки між кількома вироб циклами, без них неможливе відтворення вироб ні просте, ні розширене. Тому, з одного боку, розподіл ВВП є закономірною необхідністю. З ін боку, саме ВВП як об’єкт фін віднос характер нормальну фін ситуацію: сусп розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює.
За умов, коли об’єктом фін віднос є нац багатство, для формув дох використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою:коли існ зайві матер ресурси, які не використ, а також коли є значні запаси прир ресурсів, що перевищують потреби даної країни. В ін випадках розпродаж нац багатства означ звичайне «проїдання» ресурсів. Це може бути викликане ек кризою. Суб'єктами на мікро рівні виступ підприємці, робітники і службовці,а на макрор - держ. Права підприємців та робітників вдображ їх незаперечні права власності на вироблений ВВП. У рамках держ сектора ек такі самі права власності належ держ, яка виступ звич підприємц
Об’єкти,суб’єкти фін мікро, макро.Відмінності між ними
Сфери фіна віднос: 1) макрорівень – сфера ек віднос, що пов’язана з формувм, розподілом та використм централіз фондів грош коштів (ЦФГК). ЦФГК- це фонди грош коштів, які утворюються і використ органами держ влади з метою забезпеч викон-я завдань та ф-й держ (до ЦФГК відносять держ бюдж, Держпенсійний фонд У, Фонд держ страх, Фонд соц страх на випадок безроб). Обєкти макрорівня: держ дох являють собою ту частину грош віднос з приводу розподілу і перерозподілу ВВП, котра пов’язана з формув дох одного з головних суб’єктів розподільних віднос держ. За матер змістом держ дох це сума коштів, що мобілізується держ на забезпеч своєї діял. Залежно від рівня розміщ-я виділяють централіз і децентраліз держ дох. До централізов дох належ кошти, призначені на формув централіз грош фондів держа та місцевих бюджів, держав цільових фондів. Децентраліз дох це, дох держ під-в, установ, організацій, що форм переважно за рах їхнього прибутку і використ за місцем їх створення. 2) мікрорів – екон грош віднос, що пов’язані з формувм, розподілом, використм децентраліз фондів грош коштів суб’єктів господарюв (ДФГК) – це фонди грош коштів, що утворюються та використ суб’єктами господарюв та насел-ям в процесі здійсн ними фін-ек дія. Cуб’єктами на мікрорів: під-ва, установи, організації вир та невироб сфери, банк установи і страх компанії, інвест фонди, аудиторські організації і т.д. У фінй літературі усіх учасників зазначають поняттям- суб’єкти госп (СГ). Коли ми говорим про під-ва, то говорим про СГ, які функціон у вироб сфері. Фін СГ- це сист ек віднос, які виник в процесі формув, розподілу, використ фін ресурсів в процесі здійсн фін діяльн СГ. Специфіка фін СГ -вони реаліз на макрор і призначені для забезпеч процесів вироб та реаліз продукції, робіт, послуг. Об’єктом розподіл віднос, які вин в госп діял під-ва виступ виручка від реаліз товарів
висновок, що відносини мікрорівня – це фін відносини що торкаються лише окремого ек суб’єкта. Такі відносини є лише маленькою частиною всіх відносин країни, мають незначний вплив у такому маштабі. В той самий час фінові відносини макрорівня значно вплив на стан справ держ, бо стосуються глобалек процесів, що вплив на всіх суб’єктів
Хар-ка фін як історич категорії, передумови. Перерозподіл фін.
Фін виникли у період зародження рабовласниц віднос і пов’язані з виникн-ям держ її інститутів з перерозподілитком товар но-грош віднос і забезп потреби держ у фін ресурсах.
Кожному конкретному сусп ладу відповідає певна сук-ть ек віднос між людьми в процесі вироб розподілу, обміну та спожив, що формують єдину систу сусп віднос. Фін виникли в 14-15 ст. історичний характер фін віднос полягає в тому, що виникн-я фін пов’язане з 2-ома сусп-ек передумовами:
1. Виникн-я держ і перерозподіл державності 2. Перерозподіл ТГВ. Передумовою виникн-я фін є наявність товар ного вироб, товар но-грош віднос, сусп розподілу праці, дії ек категорій та законів, а також наявність держ.Джерела фін: Контрибуції(здобич), натуральні повинності, под надходженя.
Рим і Греція. В основі багатства – заовювання і захоплення ін територій. Простий римлян под не сплачував, лише за проханням держ. Види под: політикоюдний, поземельний, податок на худобу, торгове мито. Греція: кожне місто республіка, держ встановлення цін. Обов’язок громадян-сплачувати под.Фін феодальних держав. Дох феод держав: політикоюдний податок, поземельний податок, фіскал монополія, мито. Всі фін нововведення йшли від Англії. 1215р.- (Жодного податку без походження з парламенту) основа дох феод держав – земля. Період первісного накопич капіталу 16-17ст. перерозподіл тов вироб, промисловості. Всі под стали грош, змінився склад платників под, остаточне відокремлення казни под від казни держ. Фін індустріальних екік ріст вироб, зростає роль держ, змінюється структура под. 1822р. англія вводить прибутковий податок на дох фіз.осіб. Встановюються універс. непрямі под(на спожив) Загострюються соц. проблеми (бідність) 1883р. Бісмарк вводить страх на випадок хвороби. В под почали включати податок на соц. страх. Бюдж став законним але дефіцитним., З’являється термін держ борг. Сформувалася фін сист держав. Фін в постіндустріальній екіці Розширення світ господарств; Поглиблення міграції; Глобалізація; Інформаційна революція і перерозподіл інновацій. Зрост ролі фін ринку, і ТНК; ріст фін ризиків; Поява нових видатків держ. Фін як істор категорія перерозподілив як кількісно так і якісно. На початковому етапі перерозподіл держ фін включали лише один бюдж, а потім стали формувати соц фонди. Якісний перерозподіл фін це виникн-я нових форм фін віднос. З’являются нові под, платежі.
В чому полягає зв’язок фін з держ і тов-грош віднос?
Сутн фін, закономірн їхнього перерозподіл, сфера охоплюваних ними тов-грош віднос і роль у процесі сусп відтворення визнач ек ладом сусп, природою і ф-ями держ.
Фін з'явилися одночасно з виникн-ям держ при розподілі сусп на класи. В часи первіснообщинного ладу не було класів, не було й держ. Перший великий розподіл сусп на класи це розподіл на рабовласників і рабів, а перша держ рабовласницька. Перехід від рабовласн сусп-ек формації до феодальної призвів до утворення феодальних держа.З розкладанням феодалізму й поступовим перерозподілитком у його надрах капіталістичного способу вироб все більшого значення стали набувати грош дох і витр держ; частка натуральних зборів і повинностей різко скорот.
В умовах капіталізму, коли товар -грош віднос набувають всеохоплюючого хар-ру, фін виражають ек віднос в зв'язку з утворен, розподілом і використан фондів коштів у процесі розподілу і перерозподілу нац доходу. Основні засоби капіталістичних держ стали концентрув в держ бюджі.
Фін виражають грош віднос, що виник між 1) під-вами в процесі придбання товар -матер цінностей, реаліз продукції і послуг; 2)під-вами й вищими організми при створенні централіз фондів коштів і їхньому розподілі;3) держ й під-вами при сплаті ними под у бюджну систу і фін-і витрат;4) держ й громадянами при внесенні ними под і добровільних платежів;5) під-вами, громадянами й позабюджи фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів; окремими ланками бюджної сист;
6)органами майнового та особ страх, під-вами й насел-ям при сплаті страх внесків і відшкод-і збитку при страх випадку
Фін віднос не містять у собі обслуговування особ спожив. Роль фін залеж від того, яке місце грош віднос займ в ек відносах.
Дайте визнач-я фін.Взаємозв’язок фін з ціна, з\п, кредит
Особливість фін як істор категорії визнач тим, що кожному конкретному сусп ладу відповідає певна сук-ть екічних віднос між людьми в процесі вироб, розподілу, обміну та спожив-я, що формують єдину систу сусп віднос.Фін -сук-ть грош віднос, пов’язаних з формув, мобілізацією і розміщ фін ресурсів та з обміном, розподілом і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП, а за певних умов і нац багатства.
Фін і ціна. Фін мають більш широкий діапазон розподілу, ніж ціна. Вони забезпеч не лише первинний розподіл вартості ВВП на рівні вироб структури, а й подальший перерозподіл через бюджну систу. Ціни можуть регулюватися за допом дотацій і виплат із бюджу різниці в цінах. Держ, використовуючи різноманітні фін важелі вплив на рівень цін. Зокрема, введення нових под або зміна існуючих ставок може призвести до зменш чи збільш абсолютної величини ціни. А через норми амортиз, відрах-я в держ ціл фонди держ може змін структуру ціни
Фін і з\п. Взаємозв'язок фін і з\п проявляється у тому, що держ регул величину з\п через под, створюючи загальнодерж фонди фін ресурсів. Одночасно держ за допом дотацій, субсидій, субвенцій може стимул перерозподіл окремих видів діял. Разом з тим, з\п є лише частиною вартісного розподілу ВВП, яка стосується саме фонду оплати праці. З\п пов’язана з таким фактором вироб як роб сила, а фін вплив на використ всіх факторів вироб(предмети праці,знаряддя праці)
Фін та кредит. Спільним для фін і кредиту є те, що вони використов в кругообігу коштів і сприяють підвищ ефективності виробн. При нестачі фінан ресурсів під-во залучає банк ресурси, а при надлишку фін ресурсів під-во може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі (банку, під-ву). Відмінності :фінам притаманний односторонній рух вартості, так як при фінув кошти надаються на безповоротній основі. Банк віднос характериз двостороннім рухом вартості, оскільки кредитування здійсн за принципами платності, строковості, поверненості і забезпеченості.
Сутн «фін».відмін, зв’язок між фін і ціна та кредит.
Фін -сук-ть грош віднос, пов’язаних з формув, мобілізацією і розміщ фін ресурсів та з обміном, розподілом і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП, а за певних умов і нац багатства. Видима сторона фінів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінових відносин. Ці потоки їх характер і форми, спрямованість і обсяги виступ предметом практичної діял-ті. Прихована сторона фінів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Умовою існув-я фін є наявн грошей. Гр не= фінам
"ціна" - ек інструмент, завдяки якому вартість ВВП набуває грошового виразу та стає об'єктом розподілу Фін мають більш широкий діапазон розподілу, ніж ціна. Вони забезпеч не лише первинний розподіл вартості ВВП на рівні вироб структури, а й подальший перерозподіл через бюджну систу. Ціни можуть регулюватися за допом дотацій і виплат із бюджу різниці в цінах. Держ, використовуючи різноманітні фін важелі вплив на рівень цін. Зокрема, введення нових под або зміна існуючих ставок може призвести до зменш чи збільш абсолютної величини ціни. А через норми амортиз, відрах-я в держ ціл фонди держ може змін структуру ціни. Фін та кредит. Спільним для фін і кредиту є те, що вони використов в кругообігу коштів і сприяють підвищ ефективності виробн. При нестачі фінан ресурсів під-во залучає банк ресурси, а при надлишку фін ресурсів під-во може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі (банку, під-ву). Відмінності: рух вартості для фінансових відносин – односторонній (безповоротна основа), а для кредиту – двосторонній рух (оскільки на основі платності, строковості, поверненості і забезпеченості). Кредитний перерозподіл вартості пов’язаний з переміщенням грошових коштів між суб’єктами розподільного процесу. Фінанси функціонують і в рамках господарського суб’єкту. До того ж за допомогою фінансів здійсн розподіл і перерозподіл ВВП, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних фін ресурсів.
8. Сутн «фін». Відмінності та взаємозв’язок між фін і з\п.
Фін -сук-ть грош віднос, пов’язаних з формув, мобілізацією і розміщ фін ресурсів та з обміном, розподілом і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП, а за певних умов і нац багатства. Видима сторона фінів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінових відносин. Ці потоки їх характер і форми, спрямованість і обсяги виступ предметом практичної діял-ті. Прихована сторона фінів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Умовою існув-я фінів є наявність грошей. Гр не= фінам.
Фін і з\п. 3П" - необхідна для формування доходів конкретних робітників. Вона є складовою частиною загальної сис-ми розподілу. Вона функціонує разом з фінансами і створює умови для наступного задоволення потреб. На відміну від фінансів, 3/П пов'язана з грошовими потоками, що надходять у власність відповідних осіб і вик-ся для задоволення особистих потреб. Фін ресурси знаходяться у розпорядженні суб'єктів госп-ня і дер-ви і використов-ся для задоволення сусп. потреб. Взаємозв'язок фін і з\п проявляється у тому, що держ регул величину з\п через под, створюючи загальнодерж фонди фін ресурсів. Одночасно держ за допом дотацій, субсидій, субвенцій може стимул перерозподіл окремих видів діял. Разом з тим, з\п є лише частиною вартісного розподілу ВВП, яка стосується саме фонду оплати праці. З\п пов’язана з таким фактором вироб як роб сила, а фін вплив на використ всіх факторів вироб(предмети праці,знаряддя праці)











9.Фін: визнач-я, ознаки, зв’язок з грошима.
Фін -сук-ть грош віднос, пов’язаних з формув, мобілізацією і розміщ фін ресурсів та з обміном, розподілом і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП, а за певних умов і нац багатства. Зовн сторона фінів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінових відносин. Ці потоки їх характер і форми, спрямованість і обсяги виступ предметом практичної діял-ті. Прихована сторона фінів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини.
Ознаки:1)Грош характер 2)наявність держ, як органу управл3)Розподільчий характер 4)Фін віднос пов’язані з формуван грош дох та накопичень, що прийм форму фін ресурс
Фін це не гр, вони використов гр, як один із інструментів
Фінанси це грошові вартісні відносини. Обов’язковою умовою існування фінансів є наявність грошей. Гр не= фінансам. Самі по собі гр не визначають суті фінансів, їх внутрішнього змісту і сусп призначення. Фінансові відносини це частина грошових відносин їх сфера вужча за грошові відносини. Об’єктивною основою фінансів є такі функції грошей:
1. Гр як засіб платежу (ЗП, пенсії, степенд) 2. Г. як засіб нагромадження (створення фондів) Ознаки: 1.Обмінно-розподільчий характер (виражається у відносинах обміну і розподілу між юр. тафіз. особами з приводу куп.-пр.)2.Грошова форма відносин (гр є обов’язковою формою існування фін).3.Еквівалентний(якщо за призначенням) характер обмінута розподілу, нееквівалентний х-р по перерозподілу
З одного боку, фін неможливі без грошей, адже інструментом фін віднос є саме гр. Функціонув грошей без фін багато в чому втрачає сенс і зводиться до суто техн питань обміну.
10.Деякі ек вважають, що фін – це гр. Чи вірним є
Гр є обов’язковою умовою існув-я фін, проте фін це не гр. 1) за змістом:.1. Гр-це загальна ек категорія, виміряюча затрати праці. Фін-це конкретна ек категорія, характериз процес створення й використ фондів грош коштів. 2. Гр в ринковій ек -це загально визнаний абсолютно ліквідний засіб обміну, цінність якого визначаеться довірою до держ. Фін в ринковій ек-це держ-грош віднос між різними учасниками сусп вироб. 2) за ф-їми: Гр вик такі ф-ї: платіжну (рахункову); обміну(обернення); збереження (накопичення); вартісну(маштабу цін); світ грошей. Фін вик такі ф-ї: формув грош фондів (створення дох); перерозподілу цих фондів (використ видатків); контрольну за створенням дох та використ видатків(витрат); стимул-я фін потоків.
За своїм місцем у тов вироб й обігу гр це специфічний товар , що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар , тобто є загальним еквівалентом. Гр це поняття більш заг. Можна мати гр і водночас не мати жодного стосунку до фін, і навпаки, при відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їх вартість, можна здійснювати інвест, бути співзасновником фірми, тобто мати стосунок до фін-господарської діяльн фірми. Функціон-я фін базується на таких ф-їх грошей як засіб платежу, засіб нагромадж, світ гр.
фінанси мають грош форму вираження. Отже у суті фінансів відображається не вся сук-ть ек відносин, а лише операції у вартісному вимірі. Тому гроші поняття більш загальне. Можна мати гроші і в той час ніякого відношення до фінансів, та мати фінансові відносини, та не мати грошей.
11.Обгрунт взаємозв’язок фін і грошей.
Фін завжди мають грош форму вираження. Гр є обов’язковою умовою існув-я фін. Але не можна ототожнювати гр з фін-ми. Адже, гр - це особливий товар , в якому виражається вартість усіх інш товар ів, а фін це певні екон віднос, що здійснюються за допомогою грошей. Фін виступ як ек інструмент розподілу та перерозподілу ВВП та нац доходу, як знаряддя контролю за утвор та використ фондів грош коштів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грош фондів забезпечити не тільки потреби держ та під-в у грош коштах, але й контроль за використм фін ресурсів. А гр – поняття більш заг і в деяких випадках може не мати відношення до фін. Об’єктивною основою фін є такі ф-ї грошей:
1. Гр як засіб платежу (ЗП, пенсії, степенд) 2. Г. як засіб нагромадження (створення фондів) Ознаки: 1.Обмінно-розподільчий характер (виражається у відносинах обміну і розподілу між юр. тафіз. особами з приводу куп.-пр.)2.Грошова форма відносин (гр є обов’язковою формою існування фінансів).3.Еквівалентний(якщо за призначенням) характер обмінута розподілу, нееквівалентний х-р по перерозподілу
12.Назв ф-ї грошей, на яких базується функціон-я фін
1) Ф-ї грошей як міри вартості проявляється через вимір грош вартості (ціни) товар ів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товар у неможливе ринкове госп й еквівалентний товар ний зв”язок між товар овиробниками.
Для забезпеч викон-я грошима ф-ї міри вартості держ у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грош одиницю розрахунків – нац валюту. Масштаб цін відіграє технічну роль при виконанні грішми ф-ї міри вартості.
2)Гр як засіб обігу. У цій ф-ї гр відіграють роль тимчасового посередника при обміні товар ів. У сфері тов обігу при купівлі-продажу товар гр обов”язково повинні бути в наявності. Ф-ю засобу обігу вик реальні гр. Акт реаліз товар у на ринку або акт перетворення товар у в гр – центр, найважлив у ринковому госп-ві. Ці дві основні ф-ї найб зумовлюють сутн грошей. Ф-я грошей як засобу обігу допов ф-ю грошей як міри вартості, а ідельна міра вартості перетвор у госп обороті в реал засіб обігу.
3)Ф-я грошей як засобу платежу відображає особлив кредго госп-ва, тобто реалії купівлі-продажу товар у кредит з відстрочкою оплати. Тобто, покупці сплачують гр за придбані товар и лише тоді, коли настає строк платежу.
4)Ф-ї грошей як засобу нагромадження. У цій ф-ї гр вилучаються з товар ного обігу і нагромаджуються на банк рахунках. Такі заощадження є об”єктивною потребою перерозподіл ринкового госп-ва. Банки акумулюють гр як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застос-я в ін структурних ланках народного госп-ва.
5)Світ гр у функціональному плані вдображ вихід тов-грош обміну за межі нац кордонів. Порівняння купівельної спром. грош одиниць різних країн відбув на міжнар вал ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнар порівняння нац грошей – валют курс.
13.Фін ресурси держ, їх склад і джерела формуванн.
– це грош фонди, які створ в процесі розподілу, перерозподілу і використ ВВПза певний період Склад фін ресурсів держ:
1) прибуток (обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг; рівень цін і затрат);2) амортизаційні відрах-я (вартість основних фондів, їх структура, норми амортизаційних відрахувань);
3) відрах-я на соц цілі (розмір фонду оплати праці, тарифи відрахувань на соц цілі);4)ПДВ, акцизний збір (обсяги реалізованої продукціі, робіт, послуг, ставки под, пільги);
- податок на прибуток (розмір прибутку, ставки оподаткув, пільги);5)- ресурсні платежі в бюдж (обсяг земельних, лісових, водних та інш ресурсів, що залучаються в господарський оборот, ставки под, пільги);6)дох від зовнішньоекічної діяльн (обсяг зовнішньоторгового обороту, рівень цін і мита);
7)резервні фонди (утворюються згідно законодавства);
8)дох від зовн та внутр позик (умови проведення позик, наявність тимчасово вільних коштів);Джерела:1.заробляти як власник засобів вир-ва;2.отримувати від прир ресурсів, що перебув в її власності;3 мобіліз шляхом перерозподілу дох юр і фіз осіб.
Основними джерелами: под; різного роду збори; так звані неподат джерела (субидї, позички шляхом випуску і реаліз облігацій, дох від лотереї і дох від держ підприєм діяль ) За формами походження фін ресурси держ поділяють на ресурси накопичення та ресурси втор розподілу та перерозподілу. Основним джерелом ресурсів розподілу є под і прибуток.



14.Сутн «фін ресурси». Склад і джерела фін ресурсів держ і суб’єктів підпр діял. Фін ресурси виражають віднос між держ та ін учасниками сусп відтворення з приводу под вилучення частки дох ек суб’єктів, їх трансформації у держ дох і видатки та корист-я останніх держ при виконанні регулюючих ф-й. Фін ресурси – це грош фонди, які створ в процесі розподілу, перерозподілу і використ ВВП за певний період.
Держ фін ресурси накопич на трьох рівнях ек сист. на мікрорів, тобто у межах домашніх господарств - фін ресурси на мікрорів накопич як в резі створення ВВП, так і в резі їх перерозподілу. Тут фін ресурси мають вигляд накопичень, депозитів та вкладів у банк систу. На мезорівні накопич у суб
·єктів підприєм діял і є безпосереднім резом розподілу нового створ ВВП. На макрор є наслідком розподілу, перерозпод та централізації ВВП і мають форму бюджних та позабюдж фондів фін ресурсів . Держ фін склад, 1, із власне держ фін, 2, регіонал фін, 3, місцевих (муніципальних) фін. Основними джерелами: под; різного роду збори; так звані неподат джерела (субидї, позички шляхом випуску і реаліз облігацій, дох від лотереї і дох від держ підприєм діяль ) За формами походження фін ресурси держ поділяють на ресурси накопичення та ресурси втор розподілу та перерозподілу. Основним джерелом ресурсів розподілу є под і прибуток.
Фін ресурси суб’єктів госп - грош кошти, що маються в його розпорядженні. Для здійсн госп діяльн, виготовлення продукції, отримання дох і накопичень під-ва використовують різні види ресурсів: матер, трудові, фін, а також кошти. При цьому матер ресурси є основою вироб процесу. Вони форм, як правило, за рах різних джерел: власних (фінуваня під-ва форм за рах власного капіталу), позичених (форм в основному за рах довго- та короткострок кредитів банку) та залучених(форм за рах усіх видів кредиторської заборгованості.) Це не грош кошти під-в, як це стверджують деякі ек, а джерела під-в, спрямовані на формув активів.
Фін ресурси форм у процесі створення під-в і реаліз їх фін віднос при здійсненні госп-фін діяль. Це виявляється у формув статут капіталу при створенні під-в, а у процесі їх діяльн у формув відповідних джерел грош коштів.
Джерела формув фін ресурсів різноманітні. Вони залеж від форми власності, на основі якої створюється під-во. при створенні держ під-в фін ресурси форм за рах бюджних коштів. При створенні колект під-в вони форм за рах пайових внесків засновників.
Поясн сусп призначення фін, об’єктивна необх-ть
Головним їх призначенням є забезпечен кожної фіз особи, кожного суб’єкта під-цтва, кожної держ структури, а отже і сусп загалом, достатніми для здійсн їх діяль грошовими коштами.Специфічне забезпечити розподіл і перерозпод вартості ВВП, вираженої в грошй формі, між різними суб’єктами господарюв і напрямами цільового використ, сутн фін проявляється насамперед через розподільну ф-ю.
Фінанси протягом перерозподілитку людства виникли внаслідок перерозподілитку товарно-грошових відносин та потреби у фінансових ресурсах незалежно від діяльності держави, але з часом фінанси почали керуватися централізовано державою.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] об'єктивно  необхідні, так як зумовлені потребами сусп перерозподілитку. Їх функціонування дозволяє сформувати у розпорядженні господар суб'єктів і держави необхідні фін ресурси.Фін за допом розподільної ф-ї обслуговують різні етапи розподілу (первинний розподіл і перерозпод вартості сусп продукту), різні сфери сусп життя сферу матеріального вироб, сферу обміну і спожив. Фін розподілу притаманні різні види розподілу: внутрішньогоспод, внутрішньогалуз, міжгалуз, міжтериторіальний.Як ек інструмент госп фін здатні кількісно і якісно впливна сусп вироб. Кількісний вплив характериз обсягом і пропонуванням мобілізованих, розподілених і використаних фін ресурсів.Якісний виявляється в інтересах учасників відтворювального процесу через форми організації фін віднос (у який спосіб форм фін ресурси, в яких формах і на яких умовах відбув їх рух і використ). Саме через якісний вплив відбув перетворення фін в ек стимул перерозподіл сусп вироб.
напрями фін впливу на процеси суспіль перерозподіл:1) фін забезпеч потреб розширеного відтворення;2) фін регулюв екічних і соц процесів;3) фін стимул-я.
Доведіть, що фін пов’язані з ф віднос, ф. ресурси, ф. діял
Фін сук-ть грош віднос, пов’язаних з формуван, мобілізацією і розміщ-м фіна ресурсів та з обміном, розпод і перерозпод вартості створ на основі їх використ ВВП, а за певних умов і нац багатстваФін ресурси спрямовуються на формув основних фондів і оборотних коштів. Фін ресурси виражають віднос між держ та ін учасниками сусп відтворення з приводу под вилучення частки дох ек суб’єктів, їх трансформації у держ дох і видатки та корист-я останніх держ при виконанні регулюючих ф-й. Фін ресурси – це грош фонди, які створ в процесі розподілу, перерозподілу і використ ВВП за певний періодЗа рах фін ресурсів здійснюються витр на вироб та реалізацію товар ів, робіт і послуг, а також ін витр. У процесі здійсн витрат виник вихідні грош потоки .Фін є об’єктом фін діяльн. – це діял, яка проявляється у формув дох та здійсненні витрат суб’єктами фін правовіднос.Фін віднос – це віднос, що вдображ рух вартості від одного суб’єкта до ін і характериз розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грош потоках.Якщо ф в-ни заверш форм-ям доходів одного при здійсн-і витрат іншим, то ф діял-ть здійсн відособлено: доходи надходять від когось і витрати йдуьб комусь.
Предмет наукм про фін. Фін категорії на мікро- і макро
Фін. наука вивчає явища і процеси, які відбуваються у держ при формув та використанні фондів фін ресурсів для забезпеч її соц-ек перерозподіл.Предм фін.науки визначають:
1)діяльн держ, підпр.стрктур та окремих громадян, що пов’язана з формув та використм ФФР.
2)сук-ть фін.віднос на різних рівнях ек.сист, що пов’язана з формувм, розподілом та використм ФФР.
Фін.віднос реаліз на наступних рівнях ек.сист держ:
1-загальнодерж (макрорівень);
2-рег (рівень адм.-терит. одиниць);
3-рівень окремих суб’єктів господ. (мікрорів).
Фін.категорії використ як інструмент наук.пізнання, що дозволяє глибоко розкрити сутн фін, їхню специфіку та особлив функціонув. Вони перерозподілив та функціон у тісній причинно-наслідковій обумовленості та взаємозалежності
Макрорівень – атмосфера фін.віднос, що пов’язана з формув., розподілом та викор. централізов фондів грош коштів (фонди, які утв. і викор. органами держ. влади з метою забезпеч викон-я завдань та ф-ій держ).Мікрорів – ек.грош віднос, що пов’язані з формув., розподілом та викор. ДФГК суб’єктів господ. та домогосподарств (насел-я). ДФГК – фонди грош.коштів, що утв. та викор. суб’єктами господ. та насел в процесі здійсн ними фін-ек. Діяльн
23.Дайте визн фін держ ф, за сутністю та формами прояву
Фін категорії категорії фін науки, які в абстрактній теоретичній формі хар важливі сторони фін- ек діяль. До Ф. к. належ: под, держ кредит, держ дох, держ витр, бюдж. Вони вдображ стійкі причинно-слідственні зв'язки і залежності, які склад зміст об'єктивних екічних законів. Под являють собою обов’язк платежі юрид і фіз осіб до бюджу. Податок це плата сусп за викон-я держ її ф-й, це відрах-я частини вартості ВВП на загальносусп потреби, без задоволення яких суч сусп існувати не може. Держ кредит грош віднос, що виник у держ із юрид та фіз особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грош коштів у розпорядження органів держ влади, які призначені для фінув держ витрат; форма втор перерозподілу ВВП. Д.к. має строк повернення і ціну в формі %. Буває внутр і зовн. Бюдж ек віднос, що виник у держ із юрид та фізич особами у зв'язку із розподілом і перерозпод ВВП з метою форм. і викорис. бюдж. фонду призначеного для викон-я держ покладених ф-й. Дох Держа бюджу У – фін. віднос, які скл. в держ в процесі форм. бюдж. фонду фін. ресурсів. Держ витр- це фін. віднос які обумовлені використм центр. та децентр. дох держ і направлені на задоволення заг. потреб держ.
19. Фін категорії на макро- і мікрорівнях. Фін на мікрорів. Сутн і признач фін суб’єктів господар Фін категорії - характериз різні сторони реальної фін дійсності, склад Понятійний апарат фін науки. Через використ фін категорій як інструмента наукго пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фін, їх специфіки і особливостей функціонув. З появою держ з'явились такі фін категорії як под і держ кредит. З перерозподілитком держ і тов-грош госп-ва формувались групи більш складних категорій: держ дох, держ видатки, бюдж, фін під-в, страх, фін ринок. Макрорівень: суб’єкти: держ; категорії: под, под прибуток, держ кредит, держ борг, емісійний дохід, держ дох, держ видатки, бюдж, держ фін.
Загальним резом обігу коштів на макрор є одержання ВВП і нац доходу. Вартісний розподіл ВВП і нац доходу відбув за структурними підрозділами ек сист, за комплексами, галузями, територією країни, суб'єктами господар, а грош віднос, що виник з цього приводу, доповнені відносами в процесі передачі та використ коштів супроводжуються рухом фондів коштів Держ фін це сук-ть розподільно-перерозпод віднос, що виник у процесі формув і використ централіз фондів грош коштів, признач для фін забезпеч викон-я державою покладен на неї ф-й Мікрорів: суб’єкти: під-ва, організації, домогосп-ва; категорії: акція, акціонерний капітал, облігація, запозичений капітал, фундаментальний капітал, інвест, прибуток, децентраліз фонди. Відомо, що на мікрорів завершальною стадією кругообігу коштів під-ва є одержання виручки. Грош операції, що відбуваються в процесі розподілу виручки і прибутку під-ва, а отже, і опосередковані рухом грошей віднос, в які вступає під-во з держ, банками, страх компаніями, партнерами по бізнесу, працівниками під-ва, і є фін. Фін суб’єктів господарюв – це особлива галузь функціонув самих фін і фін віднос з метою забезпеч процесу вироб. Це процес формув фондів грош коштів для обслуговування вироб процесу з метою одержання прибутку, підвищення ефективності вироб, забезпеч розрахунк з Держ бюдж. ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ЗАБЕЗП-Я ДІЯЛ-ТІ ПІДПР-В.
20Фін категорії. Особлив фін категорій на макро- і мікро
Понятійний апарат фін науки склад фін категорії. Фін категорії - характериз різні сторони реальної фін дійсності. Через використ фін категорій як інструмента наукго пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фін, їх специфіки і особливостей функціонув. З появою держ з'явились такі фін категорії як под і держ кредит. З перерозподілитком держ і тов-грош госп-ва формувались групи більш складних категорій: держ дох, держ видатки, бюдж, фін під-в, страх, фін ринок.
Виділяють 2 рівні ФК: макро- та мікрорів.
Макрорівень: суб’єкти: держ; категорії: под, под прибуток, держ кредит, держ борг, емісійний дохід, держ дох, держ видатки, бюдж, держ фін.
Загальним резом обігу коштів на макрор є одержання ВВП і нац доходу. Вартісний розподіл ВВП і нац доходу відбув за структурними підрозділами ек сист, за комплексами, галузями, територією країни, суб'єктами господарюв, а грош віднос, що виник з цього приводу, доповнені відносами в процесі передачі та використ коштів, найчастіше супроводжуються рухом фондів коштів (проте цей факт не виключає можливості застос-я безфондової форми руху коштів на макро-, так і на мікрорівнях).
Мікрорів: суб’єкти: під-ва, організації, домогосп-ва; категорії: акція, акціонерний капітал, облігація, запозичений капітал, фундаментальний капітал, інвест, прибуток, децентраліз фонди. Відомо, що на мікрорів завершальною стадією кругообігу коштів під-ва є одержання виручки. Грош операції, що відбуваються в процесі розподілу виручки і прибутку під-ва, а отже, і опосередковані рухом грошей віднос, в які вступає під-во з держ, банками, страх компаніями, партнерами по бізнесу, працівниками під-ва, і є фін.
Дайте визнач-я вихідної категорії держ фін
Специфіка цих віднос полягає в тому, що держ є визначальною діючою особою, а платник податку виконавцем вимог держ.
До Ф. к. належ: под, держ кредит, держ дох, держ витр, бюдж. Вони вдображ стійкі причинно-слідственні зв'язки і залежності, які склад зміст об'єктивних екічних законів. Под являють собою обов’язк платежі юрид і фіз осіб до бюджу. Податок це плата сусп за викон-я держ її ф-й, це відрах-я частини вартості ВВП на загальносусп потреби, без задоволення яких суч сусп існувати не може. Держ кредит грош віднос, що виник у держ із юрид та фіз особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грош коштів у розпорядження органів держ влади, які призначені для фінув держ витрат; форма втор перерозподілу ВВП. Д.к. має строк повернення і ціну в формі %. Буває внутр і зовн. Бюдж ек віднос, що виник у держ із юрид та фізич особами у зв'язку із розподілом і перерозпод ВВП з метою форм. і викорис. бюдж. фонду призначеного для викон-я держ покладених ф-й. Дох Держа бюджу У – фін. віднос, які скл. в держ в процесі форм. бюдж. фонду фін. ресурсів. Держ витр- це фін. віднос які обумовлені використм центр. та децентр. дох держ і направлені на задоволення заг. потреб держ.
Стягнення податку виступ одностороннім процесом і має безвідплатний та обов'язковий характер для конкретного платника. Стягнення на користь сусп певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску становить сутн податку. Ек зміст под відображається взаємовідносами суб'єктів господарюв та громадян, з одного боку, та держ з приводу формув держ ф
Дайте визнач вихідної категорії фін акціонерних товар
Акція – як первісна категорія корпоративних фін хар-ся тим, що: 1. Вона є однією із форм мобілізації капіталу. 2. Акція дає змогу трансформувати заощадження у виробничі інвест.
Категорії корпоративних фін можна подати такою схемою:
Вихідна категорія - акція акціонерний капітал позичковий к-л це частина авансованого капіталу, сформована за рах ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі. функціонуючий к-л корпорації інвест в активи прибуток.
Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] після сплати [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Сума, на яку виріс власний [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] компанії за даний період в результаті діяльності цієї [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Розподілений пр.- характеризує частину сформованого прибутку, що на даний момент вже розподілена й не використана в процесі господарської діяльності.
Нерозподілений пр. це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статут капіталу та використання на інші потреби.Дивіденди- частина прибутку, яка виплачується емітентом [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на користь власників прав,
За доп яких фін категор здійсн функціон держ бюджу?
Держ бюдж це встановлений законом на певний період основний фін план дох і видатків централіз фонду коштів держ, необхідних для здійсн її завдань і ф-й. категорії - держ дох і держ видатки, які, у свою чергу, утворюють категорію держ бюджу, а всі разом склад-ть категорію фін.
У дохідній частині бюджу передбачаються всі дох, передбачені законодавством У (под і неподатк дох). За соц-екознаками вони можуть бути поділені на:
1) від госп діял; 2) від використ природ ресурсів;
3) від зовн-ек діяльн; 4) від банк діяль;
5) від реаліз дорогоцінних металів з Держ фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; 6) держ мито; 7) митні платежі; 8) збори та ін непод дох; 9) від приватизації; 10)дох від громадян . Викон-я будь-яких ф-й держ потребує прямих витрат фін ресурсів. Тому витр держ пов'язана з її діял по мобілізації коштів у держ та місц бюджи і держ ціл фонди.
Держ витр це складова частина фін віднос, яка полягає у безперервному цільовому використанні держ грош ресурсів, що накопич у: -державному бюджі та місцевих бюджах;
-держ і місцевих бюджних та позабюджних фондах;
-власних фондах держ і комунальних під-в, установ та організацій з метою викон-я загальнодерж ф-й, фінасув держ та комунальної соц і культурної сфер, держ цільових програм, а також фінасув розширення вироб окремих держ та комунальних під-в, установ, організацій у відповідності з чинним законодавством держ.
25.26.27.Ф-ї фін, їх сутнісна характер і взаємозв’язок.
Фін вик ф-ї:1. розподільча Фін виступ інструментом розподілу та перерозпод ВВП і тому об’єктом розподілу виступ частина ВВП та НД. Суб’єктами розподілу є держ, юрид та фіз особи. Механізм дії цієї ф-ї включає з стадії: 1.первинний розподіл – розподіл за новоствореною вартістю і формув первинних дох суб’єктів зайнятих у створені ВВП. Формув первинних дох: фіз.. осіб – з/п; юр. осіб – прибуток; держ – дох від держ послуг. 2.перерозподіл – полягає у створенні і використанні централіз фондів. Етапи: 1.вилучення частини ВВП і формув централіз фондів: держ – бюдж і спеціальні фонди; відомчі – Міністерства і відомства корпоративні фонди. 2.використ цих фондів. Форм як первинні так і вторинні дох. 3.Вторин розподіл – це другий етап перерозподілу в частині формув первинних дох фіз. осіб, які зайняті в бюджй сфері, він властивий тим, хто не бере в первинному розподілі.
2.Регулююч ф-ї фін полягає в томі, що за доп цієї ф-ї держ регул всі ек процеси в сусп: 1.регул співвіднош між централізованими та децентралізованими фін ресурсами 2. регул співвіднош вироб та невироб сфери 3. регул співвіднош Ф спожив-я та накопичення 4. регул рівень перерозпод фін ресурсів між держ і регіонами.
3.Контрольна ф-ї. Її суть в тому, що фін виступ інструментом контролю за формувм та використм фін ресурсів усіх рівнів. В процесі цього контролю охоплюється вся діяльн юр і фіз осіб, а також держ.Будучи тісно пов’язаною з розподільчою та перерозподільною ф-їми, контрольна ф-ї через кількісні параметри відповідних фін показників дозволяє оцінити рези господарської діяльн суб’єктів госп і прийняти відповідні рішення направлені на усунення недоліків. У практичній діяльн контрольна ф-ї фін знаходить свій прояв у фін контролі. Контрольна ф-ї висвітлює фін віднос базису, а фін контроль висвітлює віднос надбудови. Передбачає здійсн перевірки дотримання під-вами та організми порядку акумулювання й використ цільових централіз і децентраліз фондів грош ресурсів сусп призначення та викон-я фін зобов'язань перед держ. Через фін законодавство держ регламентує й регул процес нарахування, огтримання, зміну й відміну платежів у бюдж
Деякі ек стверджують, що фінам притаманні й інші ф-ї: оперативна, регулююч, стимулююча, перерозподільна, відтворювальна, формув грош фондів, використ грош фондів, стабілізаційна,вир.
Обгрунт необхід перерозпод вартості ВВП і фін інструменти його забезпеч.
Сутн розподільної ф-ї полягає в тому, що фін є цільовим інструментом розподілу і перерозпод ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю ф-ю можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбув внаслідок так званого перекосу цін, коли на товар и і послуги одних галузей вони вищі від вартості, а на інші товар и і послуги нижчі. Тобто перерозподіл за доп цін відбув не тому, що цінам цілеспрямовано властива така ф-я, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно вик ф-ю вимірювання вартості. На відміну від цін фін насамперед призначені для здійсн розподілу вартості ВВП.
Перерозподіл полягає у створенні й використ централіз фондів. За рівнем централізації вони поділ на загальнодерж, відомчі й корпоративні. Загальнодерж включають бюдж і фонди ціль призначення. Відомчі це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини дох структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.
Перерозподіл включає два етапи:
вилучення частини дох у одних суб’єктів і формув централіз фондів. На даному етапі форм вторинні дох суб’єктів, що створюють ці фонди;
використ централізо фондів і формув дох окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні дох з\п фіз осіб, зайнятих у бюджй сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні дох у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централіз фондів фіз особам та асигнувань і виділення коштів юрид особам.
Розкрийте первинного розподілу вартості створ продукт
Первинний розподіл це розподіл доданої вартості й формув первинних дох суб’єктів, зайнятих у створенні ВНП. Первинними доходами на цій стадії є: у фіз осіб з\п, у юрид осіб прибуток, у держ прибуток держ сектора, що централізується в бюджі й надходж від держ послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі под.
Пропорції первинного розподілу нац доходу між підприємцями і робітниками та службовцями регулюються:
- ринковими відносами;
- у законодавчому порядку.
Ринкові віднос сприяють установленню оптимальних пропорцій між з\п і прибутком. З одного боку, кожний суб’єкт заінтересований у збільшенні своєї частки. Однак, з іншого, є певні об’єктивні обмеж, які ведуть до того, що кожний суб’єкт заінтересований у дох іншого. Так, для підприємців Уай необхідним є високий рівень дох насел-я, оскільки це сприяє розширенню обсягу продажу, а значить, і забезпеченню формув прибутку. Робітники і службовці заінтересовані в прибутку під-ва, тому що він створює передумови для перерозподіл вироб, а відтак і зрост з\п. При цьому переважну частку в національному доході у сучасних умовах займає саме заробітна плата, тоді як обсяги прибутку мінімізуються потребами вироб перерозподіл. Законодавче регулюв полягає у встановленні мінім рівня оплати праці й обмеженні максим рівня рентабельності на основі застос-я екічних інструментів, н-д податку на надприбуток.
Розкрийте розподільної ф-ї фін. Поясн, як розподіл безпосер зачіпає інтереси держ, господар суб’єктів.
Сутн розподільної ф-ї полягає в тому, що фін є цільовим інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю ф-ю можуть виконувати ціни. Крім того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбуватися в резі кримінальних порушень крадіжок, зловживань службовим становищем, розкрадання майна підпр, уникнення від сплати под та ін. Суб’єктами розподілу є держ, юридичні та фіз особи.
Механізм дії розподільної ф-ї фін пов’язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій:
Первинний розподіл це розподіл доданої вартості й формув первинних дох суб’єктів, зайнятих у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фіз осіб заробітна плата, у юр осіб прибуток, у держ прибуток держ сектора, що централізується в бюджі й надходж від держ послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі под.
Перерозподіл полягає у створенні й використанні централіз фондів. За рівнем централізації вони поділ на загальнодерж, відомчі й корпоративні. Загальнодерж включають бюдж і фонди цільового призначення. Відомчі це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини дох структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.
Перерозподіл включає два етапи:
вилучення частини дох у одних суб’єктів і формув централіз фондів. На даному етапі форм вторинні дох суб’єктів, що створюють ці фонди;
використ централіз фондів і формув дох окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні дох заробітна плата фіз осіб, зайнятих у бюджй сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні дох у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централіз фондів фізичним особам та асигнувань і виділення коштів юридичним особам.
Вторин розподіл це другий етап перерозподілу в частині формув первинних дох із... осіб, які зайняті в бюджй сфері, він властивий тим, хто не бере в первинному розподілі.




Фін сист:, внутр будови. Базову і провідна сферу ф сист.
Фін сист (ФС) – це сук-ть урегульованих фіново-правовими нормами окремих сфер і ланок фін віднос та фін установ за допомогою яких відбув формув, розподіл та використ централіз та децентраліз фондів грош коштів. риси ФС:1)наявність особливих напрямів і методів формув, використ фондів грош коштів;2)сфери фін віднос мають власну специфіку та самостійність;3)тісний зв'язок і взаємообумовленість між сферами та ланками ФС;4)злагодженість і законодавче забезпеч функціон-я;5)структурованість сист. Внутрішня будова ФС-визнач сук-ть сфер фін віднос, що вдображ форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП у процесі формув, розподілу, використ фондів грош коштів.: 1.Держ фін:1)держ та місц бюджи;2)держ ціл фонди;3)держ кредит;4)фін держ підпр. 2. Фін суб’єктів госп (фін під-в), що функціон на комерційних та некомерційних засадах.3. Фін домогосподарств (насел-я).4.Фін ринок:1)ринок грошей;2)ринок кред ресурсів;3)ринок цінних паперів.5.Страх(відособлена ланка ФС)-1)особисте страх;2)майнове страх;3)страх відповідальності;4)страх підпр ризиків.6. Міжнар фін:1)фін міжнар організацій;2)фін міжнар фін інституцій;3)міжнар фін ринок;4)валют ринок.
Базова та провідна сфера ФС - фін підпр, оскільки, підпр через мобілізацію достатніх фін ресурсів забезп вир-во ВВП у необхідних обсягах. А вироблений ВВП є об’єктом фін віднос, розподіл його є необхю передумовою забезпеч безперервності вир-ва. Маса сформованих у суспільстві дох залежить від обсягу ВВП виробленого. Дох можуть розподіл і перерозподіл між ланками і сферами ФС, але їх маса при цьому не змінюється.
Сутн та структура фін сист У. До якої сфери фін сист можна віднести фін держ установ? Фін сист – це сук-ть взаємопов’язаних між собою сфер та ланок фін віднос, що вдображ особлив мобілізації та використ фін ресурсів для задоволення екічних і соц потреб суспільства.
Найбільш загальною ознакою структуризації фін є рівень екічної сист. За цією ознакою виділяють:1.на мікрорів – Базовою сферою фін сист є фін підпр і організацій та домогосподарств; які представлені сукупністю екічних віднос, до якої належ фін як вир, так і невир сфер. Вони обслуговують створення ВВП основного джерела фін ресурсів. Дана сфера поділяється на фін комерційних підпр та неприбуткових організацій.2.на макрор – держ фін; охоплюють: держ та місц бюджи; держ фонди цільового призначення; держ кредит; фін підпр і організацій державної форми власності. У сфері держ фін грош потоки вдображ віднос перерозподілу ВВП. Переважно це зовн віднос. Провідне місце у держ фінах належить бюджам різних рівнів, які об’єднуються в У у зведеному бюджі держ.
3.на рівні світ госп – міжнар фін. являє собою своєрідну надбудову, забезпечуючу сферу, через яку координується діяльн фін сист і здійсн рух фін ресурсів. Фін ринок включає: - ринок грошей, - ринок кред ресурсів (позикового капіталу), - ринок цінних паперів , - ринок фін послугУзагальнюючими сферами між цими рівнями є фін ринок та страх
Страх є особливою сферою фін сист завдяки якій форм фонди фінресурсів, основним призначенням яких є покриття втрат суб’єктів фін віднос, що виникли з непередбач причин. Страх поділяють на:- майнове, - особисте, - комерційне, - відповідальне. Завданням даної сфери фін віднос є попередження страх випадку та мінімізації можливого страх збитку.За організац структурою до складу фін сист У входять наступні групи фін органів та інституцій: 1 група –контролює викон-я бюджу держ (Мінфін, Держказначейство, Контрольно-ревізійне управл, Рахункова палата);2 група –виконуює контрольно-регулюючі ф-ї в окремих сферах фін (Аудиторська палата, НБУ, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна);3 група – інституції, що функціон на фін ринку (комерційні банки, фіново-банк установи, фондові біржі, страх компанії, пенсійні фонди, ін. ін-т.);4 група – органи управл цільовими фондами (соціальне страх, Улізинг ). Рахункова Палата У – основним завданням якої є здійсн контролю за викон-ям дохідної і видаткової частин Держбюджу, використ бюджних коштів, у сфері держ кредиту. Центр місце в управлінні фін-ми в У посідає Міністерство фін. Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фін систою країни.
36.Фін забезпеч як напрям фін впливу на процес перерозподіл, форми
Фін забезпеч відтворювального процесу це покриття затрат за рах фін ресурсів, акумульованих суб'єктами госп і державою.
В умовах екічної і фін самостійності суб'єкти госп формують джерела розширеного відтворення за рах власних фін ресурсів, залучених на акціонерній основі або на пайових засадах грош коштів інш підпр, використ банк кредитів, бюджних асигнувань та ін. Додатковими джерелами фін забезпеч можуть бути кошти, мобілізовані на ринку ціннихпаперів, іноз інвест.
Фін забезпеч розширеного відтворення може здійсн у таких формах:
самофінасув передбачає відшкодування видатків суб'єктів госп з основної діяльн та її перерозподіл за рах власних джерел. Принцип самофінасув
допускає залучення кред ресурсів;
кредитування це надання коштів на принципах повернення, платності, строковості й забезпеченості;
бюдж фінасув як надання коштів з бюджу на безповоротних засадах.
Асигнування з бюджу (держ фінасув) може мати вигляд дотацій, субсидій, субвенцій.
33.В чому полягає сутн фін сист за її організац структурою? Органи управл і фін інстит, які забезп управл фін-ми в У,ф-ї.
Ефективне функціон-я кожної із складових фін сист можливе за умов чіткого законочавчого урегулюв їх взаємодії. Разом з тим рух грош коштів повинен бути скоординованим через управл фіновими потоками, що забезпечується фіновим апаратом. Саме фін апарат складає основу інфраструктури. Фін апарат – це сук-ть фін установ, на які покладено управл фін систою держ. Ф-ї в управлінні фін-ми держ розподіл таким чином:
1)ВРУ – ухвалює закони,основні напрями бюджної політики, затверджує держ. Бюдж, здійснює його контроль, визнач засади внутр та зовнішньої політики 2)Президент – створює для здійсн своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші органи та служби, підписує закони ухвалені ВРУ, має право вето 3)КМУ – забезпечує проведення фін, цінової, інвестиційної та податк політики, організ розроблення проекту зак про держ бюдж, надає звіт про його викон-я 4)органи місц самовряд – самостійно розробляють заиверджують і вик відповідні місц бюджи, визначають напрями їх використ. В цій систі органів центр місце займає Мінфін, на яке покладено завдання загального керування всією фін систою (розробл фін політики, орг бюдж процесу, регулюв фін діяльн субєкт госп, орг функц ринку цінних паперів, мобіліз коштів через держ кредитну систу та управл держ боргом, орг фін віднос на міжнар рівні, здійсн фін контролю). До складу МінФін входять ДержКонтрольноРевізСлужба(ревізії фін діяльн, достовірності обліку, правильності витрачання коштів бюджу, контролюють повноту оприбуткування) та ДержКазначейство(управл коштами Держ бюджу, ведення обліку викон-я Б, контроль за позабюджи фондами). ДержПодатАдм – реаліз податк політики (розроблення под проектів, контроль за правильністю обчислення под за зборів та їх своєчасністю, наклад штрафних санкцій та стягнень). РахПалатаВРУ виступ в ролі експертного органу ВРУ, даючи заключення і рекомендації з питань фін діяльн органів управл. НБУ – регулюв грош обігу й орг ефективного функціон-я кред сист, надає широкий спектр касових послуг уряду. МіжбанкВалютнаБіржа – проводить торги з купівлі-продажу іноз валют. ДержКоміс з ЦіннихПаперів та Фонд ринку – орг функ-ня риинку цінних паперів(реєстрація та випуск), видає ліцензії, контроль за суб’єктами ринку. Фондова біржа – орг втор ринку ЦП (проводить операції з цінними паперами + є індикатором ділової активності). ФінПосередники – є ланкоє сполучення емітентів та інвесторів(випуск та розміщ-я ЦП). Пенсійний фонд – акумуляція та розміщ-я коштів для пенс забезпеч ( виконує нарахування пенсій, проведення виплат)
34.Ввзаємозв’язок фін ринку зі сферами і ланками фін сист? Його місце в розподільних процесах.
Фін ринок є важливою складовою фін та екічної сист. З одного боку, це елемент насамперед фін сист, який займає в ній особливе місце. По-перше, він являє собою своєрідну надбудову, через яку координується діяльн усієї фін сист. По-друге, це сполучна сфера, через яку здійсн рух фін ресурсів. Тобто, якщо фін суб’єктів госп вик роль двигуна, а держ фін ф-ї сист керування, то фін ринок можна порівняти з трансмісією. З іншого боку, фін ринок поряд з ринками праці, товар та послуг, засобів вир-ва і технологій, духовних благ є надзвичайно важливою складовою ринкової екіки, її визначальним елементом, без якого не може працювати весь механізм. Усе починається з фін забезпеч діяльн суб’єктів госп. Сутн віднос у сфері фін ринку полягає в купівлі-продажу фін ресурсів. Їх ціною є плата за корист-я ресурсами, насамперед у вигляді процента. Фін ринок поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.
Ринок грошей це сфера, де можна їх купити. Його функціон-я забезпечується насамперед кредю систою сукупністю кред установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грош коштів та їх надання в кредит. Кредитна сист склад з двох частин: банківської сист і небанк кред установ (банк спілки, ломбарди, каси взаємодопомоги та ін.)
Ринок капіталів це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності. Інструментом ринку капіталів є спеціальні ц.п. акції. Крім того, до ринку капіталів належ середньо- та довгострокові банк зобов’язання. Акції та інші ц.п., що не дають права власності, у тому числі ті, що випускаються державою, формують ринок цінних паперів. За його допомогою здійсн швидкий і ефективний перерозподіл ресурсів між окремими суб’єктами госп, галузями, регіонами і країнами. За своєю суттю фін ринок - це механізм перерозподілу фін ресурсів між окремими суб’єктами підприємницької діяльн, державою і насел-ям, між учасниками бюдж процесу, деякими міжнародними фіновими інститутами.
35.Фін методи впливу на соц-екон перерозподіл, склад і характер.
Фін являють собою розподільні й перерозподільні віднос. Існ два методи розподілу дох: сальдовий і нормативний.
Сальдовий метод передбачає виділення підсумкового (сальдового) елемента в розподілі доходу. Як правило, саме цей сальдовий елемент несе в собі основне стимулююче навантаження. Прибуток підпр є різницею між валовими доходами і валовими витратами. Якраз це стимулює зрост дох і зниження витрат. Проміжні елементи розподілу за сальдовим методом визнач на основі окремих розрахунків. Ці розрахунки можуть мати нормативний характер, але нормативи встановлюються не до об'єкта розподілу (виручки, доходу, прибутку), а до інш показників.
Нормативний метод розподілу полягає в тому, що всі елементи розподілу визнач за нормативами, які встановлюються стосовно об'єкта розподілу. Нормативним є розподіл прибутку при його оподаткуванні. Ставка податку на прибуток поділяє його на дві частини: перша вноситься до бюджу держ, друга становить чистий прибуток, яким підпр розпоряджається самостійно.
При сальдовому методі головне виділення підсумкового елемента. У ньому повинні бути закладені стимулюючі ф-ї, і вони мають реалізуватися на практиці. Якщо цього немає, то така модифікація сальдового методу не відповідає завданням фін регулюв.
При нормативному методі розподілу дуже важливо установити оптимальне співвіднош між нормативним регламентуванням та самостійністю юр і фіз осіб у витрачанні коштів.
Метод фін регулюв визнач характер дії фін механізму. Кожний метод може мати безліч модифікацій залежно від того, які елементи розподільних віднос він охоплює. Кожному з елементів відповідає певне цільове призначення у вигляді закріплених за ним ф-й. Таким чином, у складі фін механізму створюється набір фін інструментів, з допомогою яких здійсн вплив на різні сторони сусп перерозподіл.
37.Визначте відмінності між фін регулювм і фін стимул-ям.
Фін регулюв укладається в регламентації розподільних процесів на макроек й мікроек рівнях.
Фін регулюв екічних і соц процесів відбув насамперед через перерозподіл частини дох підпр і організацій, а також насел-я і спрямування цих коштів у бюджи та держ ціл фонди для задоволення держ потреб. Фін регулюв припускає два методи розподілу:
сальдовий, коли розподіл здійсн за елементами, серед яких один є резивним сальдовим, а інші визнач на підставі самостійних розрахунків;
под - коли вся сума прибутку розподіляється за встановленими законом ставками і термінами.
Фін стимул-я - це сук-ть фін віднос, за допомогою яких можна впливна матер інтереси суб'єктів госп.
Фін стимули передбачають застос-я як матеріального заохочення, так і екічних санкцій.
До стимулів належ: бюдж фінасув ефективних напрямів перерозподіл народного госп (в тому числі дотації підпрм, діяльн яких має важливе значення
для екіки), фінасув підготовки і перепідготовки кадрів, спеціальні фін пільги (пільги щодо под та можливість проведення прискореної амортиз).
38.Вплив фін на процеси перерозподіл: кільк і якісний взаємозв’язок
Фін - сук-ть ек. віднос з приводу формув, розподілу та використ ФФР в процесі розподілу та перерозподілу ВВП. Як екон інструмент госп фін здатні кількісно і якісно впливна сусп вир-во. Кількісний вплив характер. обсягом і пропонуванням мобілізованих, розподілених і використаних фін ресурсів.
  Якісний вплив виявляється в інтересах учасників відтворювального процесу через форми організації фін віднос (у який спосіб форм фін ресурси, в яких формах і на яких умовах відбув їх рух і використ). Саме через якісний вплив відбув перетворення фін в екон стимул перерозподіл сусп вир-ва. Таке перетворення можливе, коли порядок формув прибутків, умови і принципи формув фондів, напрями їх використ, вдається тісно пов'язати з еки інтересами суб'єктів госп.
39.Як фін вплив на сусп вир-во, їх роль у ек та соц перерозподіл держ
Як екон інструмент госп фін здатні кількісно і якісно впливна сусп вир-во. Кількісний вплив характер. обсягом і пропонуванням мобілізованих, розподілених і використаних фін ресурсів.
Якісний вплив виявляється в інтересах учасників відтворювального процесу через форми організації фін віднос. Саме через якісний вплив відбув перетворення фін в екон стимул перерозподіл сусп вир-ва.
Можна виділити три головні напрями фін впливу на процеси сусп перерозподіл:
1) фін забезпеч потреб розширеного відтворення;
2) фін регулюв екічних і соц процесів;
3) фін стимул-я.
Фін забезпеч відтворювального процесу це покриття затрат за рах фін ресурсів, акумульованих суб'єктами госп і державою.
Фін забезпеч розширеного відтворення може здійсн у формах:
- бюдж фінасув; - кредитування; - самофінасув передбачає відшкодування видатків суб'єктів госп з основної діяльн та її перерозподіл за рах власних джерел. - оренда (лізинг); - інвест.
Фін регулюв екічних і соц процесів відбув насамперед через перерозподіл частини дох підпр і організацій, а також насел-я і спрямування цих коштів у бюджи та держ ціл фонди для задоволення держ потреб.
Є багато прикладів держ регулюв екіки через систу оподаткув.
Конкретними формами розподілу і перерозподілу створеної вартості є фін важелі:под, обов’язк збори, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів у бюджних установах, орендна плата, процент за кредит, дотації, субсидії, субвенції, штрафи, пеня, премії та ін. Особливістю фін важелів є те, що вони ґрунтуються на врахуванні екічних інтересів держ, підпр, організацій, насел-я
40.Обгрунт, як розлад фін сист сприч фін кризу в державі. Фіна
·нсова систе
·ма  це сук-ть урегульованих фіново-правовими нормами окремих ланок фін віднос і фін установ, за допомогою яких [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грош фонди. Фін сист виникла разом з появою держ і нерозривно зв'язана з її функціон-ям,тож будья який розлад безпосер може призвести до фін кризи в державі. За допомогою фін сист держ нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на викон-я своїх ф-й. Фін сист охоплює грош віднос між державою і підпрми та організми, державою і насел-ям, між підпрми і всередині них. Основними елементами фін сист є: загальнодерж [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; місц фін; фін суб'єктів госп усіх форм власності; фін невир сфери діяльн; фін насел-я; [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; фін інфраструктура. Отже,фін криза  глибокий розлад фін сист [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], тобто відхилення від нормального функціон-я ланок фін віднос та фін установ,які й власне забезп формув,розподіл,викор централіз та децентраліз грош коштів.
41.Обгрунт, як фін вплив на вир-во, розподіл,обмін,спожив-я
Фін вплив на вир-во, розподіл, обмін та спожив-я і саме тому мають об'єктивний характер та належ до базисних категорій. За допомогою фін здійсн розподіл та перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту. Тобто за допомогою фін відбув виокремлення у складі виручки від реаліз коштів для відшкодування матер витрат, фонду оплати праці, амортизаційних відрахувань . Через под та обов’язк збори у розпорядження держ вилучається частина дох суб'єктів госп і насел-я. Фін віднос завжди пов'язані з формувм та використм фін ресурсів, тобто грош коштів, які утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Фонди фін ресурсів створ на підпрх, у галузевих органах управл, а також на загальнодержавному рівні і використ за цільовим призначенням (фонд виплати дивідендів, фонд матеріального заохочення, резервний фонд, держ ціл фонди).
42.Обгрунт, як через фін держ може вплив на внутр структуру ціни продажу товар (робіт, послуг).
Держ контроль за цінами мас велике значення. Це зумовлено такими причинами: у монопольних галузях госп через відсутн конкуренції немає вільного ціноутворення. Держ регул ціни на їхні послуги в інтересах споживачів; у деяких галузях в окремі періоди може різко скоротитися пропозиція товар і послуг або значно зрости попит. Існує ще держ підтримка цін в аграрному секторі. Основна мета держ втручання у ціни на сільськогосподарську продукцію полягає в збереженні паритету цін. Держ пол ціноутворення здійсн також у зовн торгівлі, зокрема держ вплив на рівень цін, які пов'язані з митами, тобто акцизним податком на імпортні товар и. Вони впроваджуються з метою одержання дох до держ бюджу або для захисту національної екіки. Фіскальні мита, як правило, застосовуються до товар ів, які не виробляються всередині країни (наприклад, в У це кава, банани). Протекційні мита встановлюються для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції.
Фін, як ніяка інша екічна категорія дає змогу регулювати галузеву і територіальну структуру екіки, стимул чи стримувати екіку, задовольняти потреби держ та суспільства. Разом з цим фін є гнучким інструментом регулюв внутр цін на товар и та послуги. Це регулюв здійсн за допомогою фін важелів, які застосовуються держи органами. Держ може стримувати перерозподіл певних галузей через понаднормове под навантаження, або накладати штрафи, пені за перевищення певних норм. У той самий час інші галузі можуть дотуватися або субсидуватися, держ може інвестувати кошти у пріорітетні напрямки вир-ва. Що торкаєтся фін сфери, то держ регул вартість грошей через грош масу та норму процента, що непрямо вплив на рівень цін в країні.
43.Дох і видатки рабовласн держав.
Основними витратами рабовласн і феодальних держав були витр на ведення війн, утримання монаршого двору, держ апарату, будівництво сусп споруд (храмів, каналів, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами), військова здобич, данина з покорених народів, натуральні і грош збори, мито, позики.
Екічну основу могутності патриціанських родів становили громадські землі, які збільшувались в резі воєн, захоплених або приєднаних територій сусідніх племен. Третина завойованих земель оголошувалась суспільним фондом. З неї утворювались великі помістя патриціїв. Плебеї цих земель не одержували.
Основою фін сист Риму була експлуатація колоній. Римські громадяни користувалися податковим імунітетом. Под (поземельний і подушний) у провінціях віддавалися на відкуп публіканам, які збирали в кілька разів більше норми.
44.Дох і видатки Старод Риму
У Стародавньому Римі функціон-я держ було пов'язано переважно із завнішніми ф-їми. Основним надходжм були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).
Характерною особливістю формув дох було те, що в умовах натурального госп основу дох держ складали натуральні надходж, а саме: натуральні повинності, надходж від держмайна, натуральні под. Поряд з натуральними надходжми почали зароджуватись грошове госп, грош віднос і под. У зв’язку з тим, що почали зароджуватися грош віднос, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.
Першим грошовим податком був податок на купівлю і продаж рабів. Держ дох і видатки визначались специфікою форми влади. Власником землі, лісів, водоймів, копалин була держ. У Стародавньому Римі вперше були введені примусові платежі на користь держ у формі поземел та подушного податку. Для визнач-я обсягів поземел податку верховним власником (державою) присвоювалась рента і проводився перепис земельних ділянок. В той час з’явився земельний кадастр (документ з описом земельної ділянки).
Крім поземел і подушного податку справлялись: промисловий, податок зі спадщини, .
У з’язку з перерозподілиткомком товар ного госп і появою грошей були створені екон передумови для введення непрям под: універсальний акциз, специфакцизи на окремі види товарів
В Античних полісах існували певні особлив у формув дох і витрат, що визначалися особливостями античної власності. Саме в а.п. існувала общинна власність і приватна власність. Член общини як вільний громадянин являвся власником земельної ділянки. Вільні громадяни – члени общини – підтримували державу. Виконуючи військову повинність, яка була для них почесним обов’язком. Прямі под з вільних громадян в а.п. не справлялись. Відповідно до норм римського права кожний вільний громадянин повинен був приходити на допомогу державі всім своїм майном при настанні надзвичайних обставин. При таких обставинах, под, які носили поворотній характер, являлись примусовими позиками
В Римській імперії також використовувалась позикова форма формув дох держ у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.
Держ видатки у Стародавньому світі визначались ф-їми держ. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будування доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м(забезпеч землеробства). Велось будівництво портів, гаваней, маяків, храмів, театрів, стадіонів,













45.Фін феодальних міст та їх вплив на перерозпод держ фін.
Типовим явищем щодо феодальної формації було ототожнення дох та видатків голови держ із держи доходами та видатками. В період раннього феодалізму фін віднос зникли повсемісно. В подальшому по мірі перерозподіл товар но-грош віднос все більш значення мали грош под. У звязку з постійними війнами зростали й держ грош видатки. Найбільш перерозподілинуті форми фін віднос при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Все більш широкого розповсюдження одержують держ фін в часи абсолютних монархій, особливо у звязку з величезним зростм видатків на утримання королівського двору, перерозподілитком (незначним) практики держ субсидіювання промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. Однак в епоху феодалізму фін були невпорядковані. Вони не були цілісною систою грош віднос, що регламентуються державою, які виник у звязку з формувм та використм загальнодерж грош фонду. Под були дуже невизначеними. Стягнення непрям под в формі “відкупів” приймало характер пограбування. Сама сист збору под платежів приймала різні форми, починаючи з покладання обов’язків збирачів рент на самих селян з солідарною відповідальністю за сплату та закінчувався наданням відкупів окремим містам. Звідси стає зрозумілим потреба буржуазії, що народжується, побудувати податкову систу, при якої платник залежав би не від збирача под, а від зак. Істотним джерелом дох в цей період був й продаж посад. Органи влади й суду аж до ХІХ в. утримувались за рах різних поборів з насел-я. Операції по державному кредиту, якими монархи широко користувалися, у банкірів, купців, лихварів також мали невпорядкований характер та здійснювались безконтрольно. Таким чином, фін в феодальному суспільстві перерозподіливалися стрімко, підвищувалася роль загальнодерж і місцевих под. Формув феодальних монархій у ХV ст. створило необхідні передумови для уніфікації грош сист в рамках окремих держав, що сприятливо вплинуло на перерозподіл грош-кред віднос у Західній Європі..
Дох і видатки феодальної держ.
Клсичні феодальні віднос сформувались в держх Західної Європи. Сутн феодальних віднос полягала в тому, що старший власник землі – сеньйор – наділяв свого васала майном на умовах несення ним військової служби, викон-я грош повинностей, участі в суді. У феодальних держх існувала досить жорстка сист оподаткув. Держ дох феод держав в період ранньофеодальних монархій складалися з натуральних повинностей, з доменів і регалій, з под у грош формі, а також із судового мита. Основою держ дох у період феодалізму були домени – майно (земля, ліси, водойми та інше майно, яке одноосібно належало королю).
Домени – були основою екічної і політичної могутності короля. Регалії – як форма держ дох, це виключне право короля в якій-небудь галузі госп.
Дох феод держав: політикоюдний податок, поземельн податок, фіскал монополія, мито. Всі фін нововвед йшли від Англії. 1215р.-велика Хартія Вольностей(Жодного податку без походження з парламенту) основа дох феод держав – земля. Великою Хартією надавалося право утримувати гільдії, які сплачували под на дох.
Феодальна держ стягувала як непрямі под, так і прямі. Переважало пряме оподаткув – подушний і поземельний податок. Характерним видом дох феод держ було внутрішнє мито, яке справлялось за провезення товар у через заставу по дорогах, річках.В 17-18 ст. внутрішнє мито у більшості країн Західної Європи і на Русі було скасоване. У феодальних держх важливим доповненням до под був держ кредит. З часом дох і видатки глави держ були відділені від дежавних дох і видатків. Значну частину дох феодальних держав складали суд штрафи.
Видатки феод держав базувались на привато-правовому принципі. Основними видатками були: -військові (їх питома вага значно зросла, була вогнепальна зброя, військове озброєння); - видатки на утримання королівського двору; - под на підкуп сусідніх васалів. Серед видатків були ті, що пов’язані з викупом короля з полону. Зароджується новий напрям видатків пов’язаний з ек дільністю. Держ надавала всіляку підтримку, встановлювала держ субсидії та привілеї мануфактурам. Промислові підпр отримували також грош допомогу та експортні премії
54.Назв основне джерело бюдж права та що конкретно визнач і регул цей акт.
Бюдж право - центр частина фін права, оскільки сфера держ фін, які є предм дослідження останнього, нерозривно пов'язана з відносами у сфері утворення, розподілу й витрачання бюджної сист. Одна із специфічних рис бюдж права полягає в тому, що воно регул віднос тільки між держи органами, підпрми, установами і організми. Бюдж правовіднос - це суспільні віднос, врегульовані бюджно-правовими нормами і пов'язані з формувм, розподілом та витрачанням ресурсів бюджної сист країни.
Базовим джерелом бюдж права є Конституція У. Бюджний кодекс У є основним джерелом бюдж права У, яким регулюються віднос, що виник у процесі складання бюджів, розгляду звітів про їх викон-я, а також контролю за викон-ям Держ бюджу У та місцевих бюджів. Цим Кодексом визнач засади бюджної сист У, її структура, принципи, правові засади функціон-я, основи бюдж процесу і міжбюджних віднос та відповідальність за порушення бюдж законодавства.
47.Поясн відмінності у формув дох східних рабовласн держав і Старод Греції та Римської імперії.
Головними витратами рабовласн і феодальних держав були витр на ведення воєн, утримання двору монарха, держ апарату; будівництво сусп споруд (храмів, каналів для зрошувальних сист, портів, доріг, водопроводів). Головними доходами були: надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами); військова здобич, данина зі скорених народів; натуральні й грош збори та повинності, мита, позики.
На ранньому етапі існув-я держ її дох носили натуральний характер. Так, ресурси державної скарбниці у країнах Старод Сходу, Римської імперії і Візантії поповнювалися за рах експлуатації рабів на держ підпрх (рудниках, каменоломнях, соляних розробках ), воєнних пограбувань, данини з переможених народів, натуральних зборів і повинностей. Витр рабовласн держав спрямовувалися на придбання розкошів царського двору, на утримання армії, флоту і на їх спорядження, на спорудження сусп будівель, викуп полонених та на інші
потреби. Розмежування між ресурсами держ і власними ресурсами її глави в цей час не було. Монарх розпоряджався ресурсами держ як своєю власністю.
З перерозподілитком товар ного вир-ва і обміну, розширенням і вдосконаленням ф-й держ, її дох і витр поступово набували грош хар-ру. Грошова форма вартості давала можливість
встановлювати частки сплати дох окремих господарств (осіб) на користь держ. Держ законодавчо визнач форми мобілізації своїх дох і напрямки їх використ.
Виникн-я фін віднос належить до періоду форму вання перших держ утворень міст-держав. Найвідомішим містом-державою Старод Греції стали Афіни. Як еквівалент вартості товар у в той час використовувалися найрізноманітніші предмети - шкури тварин або й самі тварини, метал у формі зливків, дроту чи брусків, сіль, перець . Для обчислень на лічильній дошці використовували камінці, які з перерозподілитком товар ного обміну набули значення грош одиниць. Перші гр найдавнішої грецької культури у формі зливків різної ваги .
Найбільш поширеними в обігу були кізикіни - електрові монети.
Саме поява такої форми фін, як под, пов'язане з виникн-ям держ і необхідністю розподілу сусп продукту таким чином, щоб певна його частина надходила на утримання держ
для викон-я нею своїх ф-й. З подальшим перерозподілитком товар ного вир-ва і товар но-грош віднос, з ускладненням сусп віднос виник нові фін форми - кредити, страх,
бюджний дефіцит, держ кредит .

Дох та видатки феодальних міст.
Феодалізм не знав єдиного документа, який об'єднував би всі дох і видатки держ. На цій стадії перерозподіл суспільства основними витратами були витр на ведення війн, утримання монаршого двору, держ апарату, будівництво сусп споруд (храмів, каналів, зрошувальних сист, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами), військова здобич, дань з покорених народів, натуральні і грош збори, мито, позики.
Найбільш перерозподілинуті форми фін віднос при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Міста часто викуповували у феодалів право на всякого роду под і збори (торгові збори, монетну регалію, судібни збори ). Все більш широке розповсюдження одержують держ фін в часи абсолютних монархій, особливо у зв’язку з величезним зростм видатків на утримання королівського двору, заміною феодального ополчення наймитницькою армією, перерозподілитком (незначним) практики держ субсидування промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. З розпадом феодалізму і поступовим перерозподілитком в його надрах капіталістичного способу вир-ва все більшого значення стали набувати грош дох і витр держ, а доля натуральних зборів скорочувалась. Бюдж як явище в історії людського суспільства з'явився порівняно недавно – в епоху капіталізму.
49.Які зміни у сфері под та держ видатків відбул на етапі індустріал перерозподіл ек-ки?
Індустріальна ЕК-ка починається з 18 до сер 20 ст. У цей період відбул буржуазні революції, в резі яких буржуазія добивається права на створення умов для роз-ку ринкових віднос, для невтручання держ в ЕК-ку, добивається права пром-вої і торгівельної експансії.
У с-мі держ видатків відбуваються постійні зміни:
1. пол невтручання держ в ЕК процеси змінюється активним зростм держ видатків по фін-нню окремих галузей ек-ки, с/г, по фінуванню програм цільового роз-ку, по фін-нню наукодово-дослідних розробок, тобто поступово держ перетвор в найбільшого банкіра, споживача, підприємця, позичальника і експортера. 2. під впливом загострення соц і демографічних проблем вводиться с-ма соц витрат.
3. у зв’язку з тим, що була введена держ початкова і середня освіта (була потреба у кваліфікованій робочій силі) вводиться держ фінасув обов’язкового навчання в середніх загальноосвітніх школах.
4. у с-мі держ видатків все більшу роль починають відігравати видатки держ бюджу, що в багатьох країнах призводить до появи бюдж дефіциту і держ боргу. З’являється нова стаття в держ видатках – погашеня держ боргу.
5. в індустріальний період перерозподілив і розширюється сфера фін с-ми, окрім держ (бюджних) дох і витрат, до фін віднос стали включати такі нові сфери як фін приватних підпр, фін ринок, страх і фін домогосподарств.
55.Назв джерело под права та що визнач і регул цей акт.
Под право як фіново-правовий інститут являє собою сук-ть [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що регулюють [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у сфері справляння [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та обов'язкових платежів до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], встановлюючи при цьому права, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] сторін. Основним джерелом под права в У є Под кодекс. Він регул віднос, що виник у сфері справляння под і зборів, зокрема, визнач вичерпний перелік под та зборів, що справляються в У, та порядок їх адміністрування, платників под та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійсн под контролю, а також відповідальність за порушення под законодавства. Також Под кодекс У визнач правила оподаткув товар або послуг, що переміщуються через митний кордон У, крім оподаткув ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом У та іншими законами з питань митної справи.
50.Визначте проблеми щодо фін забезпеч соц потреб держ в постіндустріальній екіці.
Найважливішим елементом базису постіндустріальної формації стає наука, університети, частково загальноосвітня школа. Вони переходять з надбудови індустріал суспільства в базис постіндустріал, утворюючи з інформаційно-складеною частиною базису нерозривну єдність. Відбув остаточне перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства, почате в період індустріалізму. Формаційна спільність інформаційно-екічної формації включає: 1) фін і технократичну еліту, 2) інформаційно-технічну інтелігенцію, 3) інженерно-технічну інтелігенцію, 4) користувачі Інтернету і персональних комп'ютерів. Потреба в самоствердженні стає ведучою серед мотивів. Мотивами стають також проблеми багатства, виживання людства в умовах екологічної катастрофи і глобалізації. Прибічники постіндустріальної цивілізації виявляють проблем, які обтяжують постіндустріальні суспільства. Це проблема взаємин "золотого мільярда" і іншої частини людства, тобто проблема конфлікту між багатими і бідними. Інформаційна революція розділяє усе насел-я на два інформаційні класи - власників засобів інформації і не власників. Виникає нова соц-інформаційна і соц-екічна нерівність. І нарешті, маси людей, що не опанували засоби інформації і одночасно витиснені з сфери матеріального вир-ва, опускаються на соціальне дно. Постіндустріальна епоха, що настає є постек, тому що в ній - вир-во матер благ, матер інтереси, приватна власність, індивідуальний товар ний обмін, експлуатація вже не є такими, що переважають. Переважають стають вир-во інформації, творчі інтереси, колективна власність, нетовар ний обмін інформацією, зникнення експлуатації як факту. У постіндустріальній інформаційно-еконй формації зберігаються і змішана власність на інформацію, і інформаційні мережі, і інформаційно-товар ний обмін, і експлуатація творчої праці, і багаті і бідні, і колишні мотиви (багатство, незалежність, влада, творчість), тільки їх роль в мотиваційній структурі міняється. Верхівка суспільства, орієнтована не на отримання незчисленних матер благ, а на отримання нового знання, що прагне до досягнення внутр задоволеності своєю діяльн, проте розпоряджатиметься основною частиною громадського багатства; в той же час представники нижчих класів, що прагнуть до забезпеч гідної якості життя через привласнення матер благ, будуть позбавлені можливості досягнення рівня добробуту, до якого вони прагнуть.
51.Об’єктивна необх-ть створення правового поля для функціон-я фін віднос. Сутн фін права.
Фін право являє собою сук-ть юр норм, які регулюють фін віднос та фін діяльн у суспільстві. фін це у відповідний спосіб організована сук-ть обмінно-розподільних і перерозподільних віднос. Основною формою їх організації є саме фін право. Крім того, організ фін віднос може здійснюватися на основі різноманітних інструкцій та положень, однак вони мають, як правило, відомчий характер.
Фін законодавство охоплює усі сфери і ланки фін сист й усі форми і методи фін діяльн, які підлягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосер регулюють фін віднос, та закони з інш сфер діяльн, в яких виділяються фін засади їх функціон-я.
До першої частини належ законодавчі акти, що регламентують фін віднос на макрор та взаємозв’язки фін суб’єктів підприємницької діяльн з держи фін-ми та інституціями фін ринку. Це закони про бюджну і под сист, держ борг, центр банк, банки і банківську діяльн, страх, ц.п. і фондову біржу, інвестиційну діяльн. Сюди також належ закони, що регламентують окремі види фін операцій про заставу, лізинг та ін., й закони з окремих видів под та платежів до бюджу і цільових фондів. До другої групи відносять закони, що регламентують діяльн, у тому числі й фін, суб’єктів госп про підпр і підприємн діяльн, про госп товар иства, про банкрутство


Поняття фін права, його джерела.
Фін право-це самостійна галузь права, яка регул суспільні віднос з приводу формув, розподілу, використ централіз та децентраліз фондів грош коштів з метою забезпеч реаліз завдань та цілей держ. Фін право-сук-ть юр норм, які регламентують фін віднос з приводу формув, розподілу, використ централіз та децентраліз фондів грош коштів з метою забезпеч реаліз завдань та цілей держ. Фін право є самостійною галуззю єдиної правової сист держ. Воно тісно пов’язане з іншими галузями права:конституційне, цивільне, адміністративне. Фін законодавство- це сист упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, які регулюють фін віднос. Фін законодавство є зовнішньою формою фін права. Джерела фін права в У: 1)Конституція У – головне джерело (ст.67,85,92, 98-100, 118,119,116,141-143);2) правові акти органів закон та вик влади й місц самоврядування, в яких містяться норми фін права;3)Под Кодекс У, вiд 02.12.2010р, набрання чинності 1.01.2011.4) Бюжетний кодекс У від 08.07.2010,набрання чинності 1.01.2011. 5) ЗУ «Про місцеве самоврядування» вiд 21.05.1997. 6) ЗУ «Про оподаткув прибутку підпр» вiд 28.12.1994, втратить чинність 01.01.2013р.7) ЗУ« Про Держ бюдж У» на відповідний рік; 8) ЗУ «Про Національну депозитарну систу та особлив електронного обігу цінних паперів в У» вiд 10.12.1997; 9) ЗУ «Про ц.п. та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 та інші. Більшість законів, які містять норми фін права мають комплексний характер.
Поняття бюдж та под права, їх джерела.
Бюдж право У являє собою сук-ть фіново-правових норм, що регулюють суспільні віднос, які склад в процесі формув і викон-я держ бюджу.
Базовим джерелом бюдж права є Конституція У. Бюджний кодекс У є основним джерелом бюдж права У, яким регулюються віднос, що виник у процесі складання бюджів, розгляду звітів про їх викон-я, а також контролю за викон-ям бюджів. Джерелом бюдж права є також щорічний Закон У "Про держ бюдж У", яким визнач заг обсяг бюджу на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльн держ, розміри відрахувань у місц бюджи від загальнодерж дох і под. Джерелами бюдж права є й інші нормативні акти, які регулюють віднос в сфері накопичення і витрачання бюджних коштів.
Под право як фіново-правовий інститут являє собою сук-ть [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що регулюють [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у сфері справляння [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та обов'язкових платежів до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], встановлюючи при цьому права, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] сторін.
Інститут под права є відокремленим комплексом юр норм, що забезп цільове регулюв віднос, пов'язаних з надходжм до бюджів под та зборів. Под право - відносно самостійний сектор [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і займає автономне становище щодо інш інститутів цієї галузі.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] под права У є [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], закони У та підзаконні акти що стосуються оподаткув, а також міжнар договори У (наприклад, договори про уникнення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].)
56. Бюдж право.Визначте бюдж права вищих держ органів
Бюдж право – це сук-ть правових інститутів, які містять фіново-правові норми, що регулюють віднос, які виник, змінюються і припиняються у зв’язку з бюджною діяльн.
Бюдж право - це сук-ть юр норм, що регулюють діяльн органів державної влади і управл по складанню, розгляду, затвердженню та виконанню бюджу. Бюджно-правовий статус держ і місцевих органів влади узагно становить сук-ть таких прав:
- право на власний бюдж;
- право на отримання бюджних дох;
- право на використ бюджних коштів на потреби держ;
- право розподілу бюджних дох між бюджами даної території;
- право утворення і використ в межах бюджу цільових або резервних фондів.
Місце кожного з суб’єктів у систі адміністративно-територіального поділу вплив на конкретний перелік наданих їм бюджних прав. Бюдж права органів державної влади та управл розподілені наступним чином:
Верховна Рада У як найвищий орган закон влади приймає закони, в т. ч. з фін питань, приймає Основні напрями бюджної політики на наступний бюджний період, затверджує Держ бюдж та вносить зміни до нього, здійснює контроль за викон-ям Держ бюджу, визнач перелік под і зборів, а також засади внутр і зовнішньої політики У. Президент У як глава держ створює у межах коштів, передбач Держ бюджом, для здійсн своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів
із наступним поверненням їх на повторний розгляд у Верховну Раду. Рахункова Палата ВР У здійснює:
- контроль за своєчасним викон-ям Держ бюджу, фінасувм загальнодерж програм,
- контроль за використм золотого запасу, запасу дорогоцінних металів та каменів;
Кабінет міністрів У організ розробку проекту зак про Держ бюдж на відповідний рік і забезпечує його викон-я; .
Міністерство фін країни як центр орган вик влади, підвідомчий КМУ- складає проект Держ бюджу;- організ викон-я Держ бюдж
Держ контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за витрачанням коштів і матер цінностей, а також здійснює розробку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.
Держ казначейство здійснює:- організацію касового викон-я Держ бюджу та контроль за цим процесом;
- управляє наявними коштами Держ бюджу
Держ под адміністрація здійснює:- контроль за дотриманням под законодавства, - розробку пропозицій щодо вдосконалення под законодавства,- формує та веде Держ реєстр платників под
Органи місц самоврядування : самостійно розробляють, затверджують і вик відповідні місц бюджи;
Сутн фін політики, її складові. Типи фін політики.
Фін пол комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй ф-й та повноважень у сфері фін діяльн суб’єктів госп та фін інституцій, громадян і безпосер держ з метою вирішення певних завдань і досягнення поставл цілей.
Складові фін політики. Фін пол розглядається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні вона відображає усі сторони функціон-я фін і охоплює монетарну (грош-кредитну) та фіскальну політики.
Монетарна пол являє собою комплекс дій та заходів у сфері грош ринку. Її механізм засновується на пропозиції грошей та їх вартості як фін ресурсів.
Фіскал пол характер дії держ щодо централізації частини виробленого ВВП та її сусп використ. Вона здійсн шляхом упровадження різноманітних методів мобілізації держ дох та розподілу цих коштів за окремими напрямами держ видатків. Саме фіскал пол становить основу фін політики у її вузькому розумінні. Водночас ця пол ширша, оскільки включає також політику у сферах фонд і страх ринків та міжнар фін. Фіскальну політику дещо умовно можна поділити за двома напрямами на податкову і бюджну.
Важливою складовою фін політики є боргова пол держ.
Фін пол залежно від тривалості періоду, на який вона розрахована, і хар-ру завдань, що вирішуються, включає фін стратегію і тактику.
Залежно від ступеня законодавчого регламентування фін віднос, який характер. тією часткою доходу, що розподіляється і споживається відповідно до чинних законів чи адміністративних рішень, розрізняють три типи фін політики: жорстка регламентація(полягає у тому, що переважна частина фін віднос регулться державою.); помірна регламентація(здійсн у законодавчій формі та охоплює обмежену частину фін віднос взаємовіднос з державою, окремі елементи взаємовіднос на кредму, фондовому, валютму та страх ринках.); пол мінімальних обмежень.(спрямована на формув максимальної заінтересованості суб’єктів підприємницької діяльн та громадян в ефективному господарюванні.)
Що слід розуміти під державною фін політикою?
Метою державної фін політики є забезпеч істотного підвищення рівня життя громадян нашої країни.
Держ фін пол спрямовується на викон-я цілого комплексу завдань. У першу чергу, це забезпеч ек зрост, що відображається в динаміці показників приросту ВВП. Втім, досягнення високих темпів ВВП уряд не розглядає як кінцеву мету. Не менш важливим є раціональне використ досягнутих резів. Збіл-я дох. як наслідок забезпеч високого приросту ВВП, має спрямовуватись на зміцнення фін потенціалу вітчизняного бізнесу, підвищення його конкурентоспроможності та ефективності, забезпеч зрост оплати праці зайнятих. Причому такі рези повинні сприяти нарощуванню дох держ та місцевих бюджів, що дасть змогу забезпечити соц виплати з боку органів держ управл в розширених обсягах
58.Фін пол: зміст, завдання. Зв’язок з ек політикою держ?
Фін пол держ це досить складна сфера діяльн закон і вик влади, яка включає заходи, методи і форми організації та використ фін для забезпеч її ек і соцго перерозподіл. Своє конкретне вираження фін пол знаходить в чинній систі мобілізації фін ресурсів та їх використ для задоволення різноманітних потреб держ, підпр структур і насел-я. Головне завдання фін політики держ забезпеч реаліз тієї чи іншої державної програми необхідними фіновими ресурсами.
Ек полі
·тика сист заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулюв екічних процесів. Екічна пол включає постановку тих або інш цілей і визнач-я шляхів та методів їх досягнення.
Екічна пол поділяється на дві галузі: конституючу екічну політику та регулівну екічну політику.
Сутн конституючої екічної політики: становлення та закріплення на тривалий час типових умов госп.
Сутн регулівної екічної політики: поточне регулюв господарських процесів в межах існуючих типових умов госп.
Фін пол комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй ф-й та повноважень у сфері фін діяльн суб'єктів госп та фін інституцій, громадян і безпосер держ з метою вирішення певних завдань і досягнення поставл цілей.
Метою державно фiнансової полiтики є забезпеч iстотного пiдвищення рiвня життя громадян нашої країни. Його показники слiд орiєнтувати на рiвень добробуту насел-я, досягнутий у перерозподілинених країнах. Перерозподілязання такого завдання передбачає прийняття вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. При цьому слiд усвiдомлювати: таких резiв можна досягнути лише за умов, що У за рiвнем екiчного перерозподіл досягне потенцiалу перерозподілин держав
Визначте основні завдання фін політики на макрор.
На макроек рівні мета фін політики полягає в оптимальному розподілі і перерозподілі ВВПміж галузями народного госп, соціальними групами насел-я, територіями. Задачі залеж на макроек рівні - від ф-й та природи держ: підвищення обсягів й- ефективності використ фін ресурсів - відмова від рішення цієї задачі може призвести до розпорошення коштів, скорочення джерел задоволення постійно зростаючих екічних і соц потреб суспільства; оздоровлення і структурна перебудова екіки - рішення цієї задачі дозволить підвищити в загальному обсязі вир-ва питому вагу галузей другої групи, зменшити витр на вир-во продукції, впорядкувати грош обіг; досягнення більш високого рівня життя насел-я на основі перерозподіл галузей промисловості й сільського госп-соціальна направленість фін політики свідчить про те, що рівень життя насел-я виступ показником, який визнач перерозподіл вир-ва, напрямки і структуру використ фін ресурсів. Головне завдання фін політики держ забезпеч реаліз тієї чи іншої державної програми необхідними фіновими ресурсами. Відповідно держ фін пол сприяє вирішенню таких стратегічних завдань: формув максимально можливого обсягу фін ресурсів, що надходять у розпорядження держ;- забезпеч раціонального розподілу фін ресурсів між галузями і сферами екіки та регіонами; концентрація фін ресурсів на найважливіших напрямах ек і соцго перерозподіл; створення ефективної сист управл фін-ми держ та інш суб'єктів екічних віднос. складові фін політики держ 1. Бюджна.2. Под 3. Грош-кредитна (емісійна, цінова, валютна кредитна).4. Митна. 5. Боргова.
Визначте основні завдання фін політики на мікрорів.
фін пол це визнач-я цілей, завдань, на вирішення яких спрямовується процес формув, розподілу та перерозподілу фін ресурсів.
Залежно від рівня екічної сист виділяють:
фін політику держ (макрорівень);
фін політику суб'єктів госп підпр, установ, організацій та домогосподарств (мікрорів);
фін політику міжн організацій і фін інстит (рівень світ госп)
фін політику - цілеспрямовану діяльн держ та інш суб'єктів госп у сфері формув, розподілу і використ фін ресурсів задля досягнення поставленої мети.
Головна мета -у підвищенні рівня сусп добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної екіки, соціальними групами насел-я та окремими територіями. Фін пол суб'єктів госп сист заходів, форм і методів, які використ для фін забезпеч їхньої діяльн та досягнення поставл завдань.
Основні завдання фін політики суб'єктів госп такі:
забезпеч фін стійкості;
оптимізація грош обігу і підтримка постійної платоспроможності;
максимізація чистого прибутку;
мінімізація фін ризиків;
зрост ринкової вартості суб'єкта госп та максимізації добробуту власників його капіталу.
Визначте завдання фін політики на рівні світ госп.
В сучасних умовах поняття фін політики пов'язується не тільки зі сферою держ, а й з окремим галузями екіки, з підприємницькими структурами, з рештою -насел-ям, в залежності від рівня задач, які вирішує фін пол. В найбільш загальному вигляді можна дати таке визнач-я фін політики - це спосіб організації і використ фін віднос. При чому, фін політику доцільно розглядати н; слідуючи рівнях:
світовому;
макроек;
мікроек.
Кожному рівню фін політики відповідає своя мета. Міжнародна фін пол держ має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимог поточ і стратегічного соц-ек перерозподіл як окремої країни, так і всього світу.
Формами реаліз міжнародної фін політики є планув, укладання міжнар угод, видання нормативних актів, оперативне керівництво та контроль з боку компетентних держ органів. У міру зрост кризових явищ спостерігається посилення держ регулюв у всіх формах.
Міжнародна фін пол за характером заходів і рекомендацій, а також їх наслідків може бути поділена на довгострокову (структурну) та поточну.
Довгострокова пол передбачає структурні зміни міжнародного фін механізму. Тобто суттєві зміни у систі міжнар розрахунків; режимі вал паритетів і курсів; ролі золота в міжнар відносах; наборі резервних (ринкових) валют; міжнар розрахункових і платіжних засобах; завданнях міжнар і рег фін організацій; методах сальдування та вирівнювання платіжних балансів; перегляді пріоритетів податк та кредї політики .
Поточна пол це щоденне оперативне регулюв кон'юнктури вал ринків і ринків капіталу, міжнародної інвестиційної діяльн, под. Здійсн таке регулюв з метою підтримки рівноваги платіжного балансу та забезпеч стабільності й чіткого функціон-я національної, світ та рег вал сист. Складовими поточної міжнародної фін політики є:
валютна пол, яка включає дисконтну та девізну політику; девальвацію та ревальвацію національної валюти, політику вал обмежень, диверсифікації вал резервів ;
под пол; кредитна пол.
62.Поняття і завд фін політики, напрями.Ефект-ть ф політ У
Фін пол - це особлива сфера екічної діяльн держ, спрямованої на мобілізацію фін ресурсів, їх раціональний розподіл і використ для викон-я завдань і цілей держ. Це сист заходів у фінй сфері з метою цілеспрямованого впливу держ на перерозподіл фіново-кредї сист та національної екіки взагалі.
Основні завдання фін політики: 1)знаходження наукобгрунтованих концепцій перерозподіл фін; 2)визнач-я основних шляхів використ фін на перспективу та на сучасному етапі; 3)здійсн практичних дій, спрямованих на досягнення поставл цілей. Фін пол як особлива сфера екічної діяльн держ направлена на мобілізацію фін ресурсів, їх раціональний розподіл і використ для забезпеч ф-й держ.
З допомогою фін політики в У здійсн радикальний перерозподіл фін ресурсів. В У поряд з головним завданням фін політики держ - фіновим забезпечм здійснюваних перетворень в країні - не менш гостро по-стали завдання запобігти соц вибуху в суспільстві, максимально полегшити труднощі переходу від однієї сист сусп віднос до іншої.
63.Поясн зв’язок між ек і фін політикою держ.Особлив ф політ У
Ек полі
·тика сист заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулюв екічних процесів. Екічна пол включає постановку тих або інш цілей і визнач-я шляхів та методів їх досягнення.
Екічна пол поділяється на дві галузі: конституючу екічну політику та регулівну екічну політику.
Сутн конституючої екічної політики: становлення та закріплення на тривалий час типових умов госп.
Сутн регулівної екічної політики: поточне регулюв господарських процесів в межах існуючих типових умов госп.
Фін пол комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй ф-й та повноважень у сфері фін діяльн суб'єктів госп та фін інституцій, громадян і безпосер держ з метою вирішення певних завдань і досягнення поставл цілей.
Метою державно фiнансової полiтики є забезпеч iстотного пiдвищення рiвня життя громадян нашої країни. Його показники слiд орiєнтувати на рiвень добробуту насел-я, досягнутий у перерозподілинених країнах. Перерозподілязання такого завдання передбачає прийняття вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. При цьому слiд усвiдомлювати: таких резiв можна досягнути лише за умов, що У за рiвнем екiчного перерозподіл досягне потенцiалу перерозподілин держав
64.Які існ рівні фін політики та фактори
фін пол - це спосіб організації і використ фін віднос. При чому, фін політику доцільно розглядати на слідуючи рівнях: світовому;макроек;мікроек.       Кожному рівню фін політики відповідає своя мета. Так, на макроек рівні мета фін політики полягає в оптимальному розподілі і перерозподілі ВВПміж галузями народного госп, соціальними групами насел-я, територіями. На мікроек рівні - в оптимальному розподілі і перерозподілі грош коштів і фін ресурсів. Задачі фін політики залеж в першу чергу: на світовому рівні - від фін, екічних та політичних процесів, що відбуваються у світі; на макроек рівні - від ф-й та природи держ; на мікроек - від мети функціон-я та форми власності підпр.       На цій основі до задач макроек рівня можна віднести: підвищення обсягів й- ефективності використ фін ресурсів - відмова від рішення цієї задачі може призвести до розпорошення коштів, скорочення джерел задоволення постійно зростаючих екічних і соц потреб суспільства; оздоровлення і структурна перебудова екіки - рішення цієї задачі дозволить підвищити в загальному обсязі вир-ва питому вагу галузей другої групи, зменшити витр на вир-во продукції, впорядкувати грош обіг; досягнення більш високого рівня життя насел-я на основі перерозподіл галузей промисловості й сільського госп-соціальна направленість фін політики свідчить про те, що рівень життя насел-я виступ показником, який визнач перерозподіл вир-ва, напрямки і структуру використ фін ресурсів.      До задач фін політики мікроек рівня можна віднести: максимізація прибутку підпр; оптимізація структури капіталу підпр і забезпеч його фін стійкості; досягнення прозорого фіново-ек стану підпр для власників, інвесторів, кредиторів; забезпеч інвестиційної привабливості підпр; створення ефективного механізму управл підпрм; використ підпрм ринкового механізму в залученні фін ресурсів.
65.66.Фін стратег, ф тактика у ф політ, завдан і взаємозв’яз
Фін пол держ, стратегія і тактика підпр повинні ґрунтуватися на реальних можливостях. Водночас у процесі планув необх відшукувати резерви зрост дох, якщо існуючі їх обсяги недостатні для вирішення поставл завдань.
Фін стратегія це пол, що розрахована на довготермінову перспективу і вирішення глобалзавдань соц-ек перерозподіл. Спрямованість фін стратегії визнач конкретними завданнями перерозподіл суспільства на певному історичному етапі перерозподіл. В умовах екічної кризи головним завданням є фін забезпеч макроекічної стабілізації, в умовах ек перерозподіл досягнення оптимальних темпів зрост ВВП. Водночас за будь-яких умов основою фін стратегії є надійне забезпеч потреб екіки фіновими ресурсами і створення достатніх стимулів для ефективної діяльн суб’єктів госп. Фін стратегія зорієнтована на певну модель фін віднос у суспільстві. Прикладом стратегiчних завдань i вiдповiдно їх фiнансового забезпеч є: впровадження власної грошї одиницi, проведення приватизацiї, подолання iнфляцiї i спаду вир-ва.
Фін тактика являє собою поточну політику, спрямовану на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фін стратегії. Вона здійсн через переорієнтацію фін ресурсів та змін в організації фін діяльн. Фін тактика більш мобільна, оскільки полягає у вчасному реагуванні на екон проблеми і диспропорції. Її головне завдання досягнення стратегічних цілей перерозподіл. Яскравим прикладом фiнансової тактики є удосконалення сист оподаткув, надання пiльг окремим платникам, територiальний перерозподiл фiнансових ресурсiв через бюджну систу. Фін тактика більш мобільна, оскільки полягає у вчасному реагуванні на екон проблеми і диспропорції. Її головне завдання досягнення стратегічних цілей перерозподіл.
68.Дискреційна та недискреційна фін пол: сутнісна характер.
За способом реаліз фін пол буває двох типів:       Дискреційна фін пол - це пол, що проводиться безпосер урядом країни і здійсн за допомогою органів сист управл фін-ми. Такий тип фін Політики недостатньо враховує можливості фін регулюв. Основними засобами дискреційної політики є:
- соц програми; -держ закупки; -держ інвест; -зміна трансфертних видатків пєрерозподільчого типу; -громадські роботи, що пов'язані з видатками; - управл податковим тягарем.       Під нєдискреційною фін політикою розуміють здатність податк сист до самостійної стабілізації. Тобто, вона повинна мати такі особлив, які дозволять їй - регулювати фіново-екічну діяльн в країні без безпосерго втручання будь-яких органів управл. Дані особлив податк сист називаються убудованими стабілізаторами. Крім под існ ще ряд - важливих убудованих стабілізаторів, що у своїй сукупності сприяють еконй рівновазі в країні. Серед них можна виділити наступні: -соц виплати, включаючи допомоги по безробіттю; - благодійні допомоги поза рамками сист соцго страх; -програми екічної допомоги; -ефект надійності компаній (наприклад, акціонерні товар иства створюють ілюзію стабільності доходу не змінюючи рівень виплати дивідендів);-інертність схильності до спожив-я (тобто, підтримуючи звичайний рівень життя, індивід повільно пристосовується до зміни рівня свого життя).




69.Фіскал і монетарна пол, їх взаємозв’язок і суперечності.
Фіскал пол характер дії держ щодо централізації частини виробленого ВВП та її сусп використ. Вона здійсн шляхом упровадження різноманітних методів мобілізації держ дох та розподілу цих коштів за окремими напрямами держ видатків. Координує фіскальну політику Міністерство Фін.
Монетарна пол являє собою комплекс дій та заходів у сфері грош ринку. Її механізм засновується на пропозиції грошей та їх вартості як фін ресурсів. Розробляє засади монетарної політики та забезпечує її втілення Центр банк.
Взаємозв'язок методів фіскал та монетарної політики виявляється передусім у спільності цілей окремих їхніх груп. Так, пожвавлення ринкової кон'юнктури через збіл-я сукупного попиту може бути забезпечене двома методами монетарної політики (зниженням облікової ставки та збіл-ям пропозиції грошей) і двома методами фіскал політики (зростм бюджних видатків та скороченням под). Стримування ринкової кон'юнктури досягається зменшенням сукупного попиту під впливом тих самих чотирьох методів (по два з кожного боку), але протилежного спрямування. Крім спільності цілей, взаємозв'язок між методами фіскал та монетарної політики виявляється також у зв'язках механізмів їхньої дії. Так, зниження облікової ставки у складі монетарної політики зумовлює відносне зрост дохідності держ цінних паперів та збіл-я надходжень до бюджу від їх реаліз. Це, у свою чергу, сприяє зростанню бюджних видатків або ж скороченню рівня оподаткув як факторів впливу на ринкову кон'юнктуру з боку фіскал політики.
70.Розкрийте фіскал політики держ. Який орган її виробляє?
Фіскал пол зумовлює використ можливостей уряду формувати под і витрачати кошти держ бюджу для регулюв рівня ділової активності і разв'язання різноманітних соц проблем, тобто це сист регулюв, пов'язана з урядовими видатками і податк. Основним важелем фіскал політики держ є зміна структури под і, насамперед зміна под ставок згідно з метою уряду. Проведення фіскал політики - прерогатива законодавчих органів влади країни, оскільки якраз вони контролюють оподаткув і витр коштів з нього.Склад з так званої дискреційної фіскал політики та автоматичної. Під дискреційною політикою розуміють свідоме регулюв державою оподаткув і держ витрат з метою впливу на реал обсяг ВВП, зайнятість, інфляцію, екон ріст. Як правило, дискреційну фіскальну політику можна прогнозувати в різні періоди ек циклу.
Автоматична фіскал пол заснована на систі вбудованих стабілізаторів. Це екон механізм, який автоматично реагує на зміну ек стану без необхсті рийняття певних рішень з боку уряду, здійсн ним певних проектів.
Фін безпека: її сутн та складові.
Фін безпека - це такий стан бюджної, грошкредї, банківської, валютї сист та фін ринків, який характер. збалансованістю, стійкістю до внутр і зовн негатиФін безпека (нормативне визнач-я) вних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціон-я національної екічної сист та екон зрост.
Головна мета фін безпеки підпр -- гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціон-я сьогодні та
високий потенціал перерозподіл в майбутньому.
Усі джерела фін небезпеки підпр можна поділити на дві
групи: об`єктивні і суб`єктивні Фін безпека досягається шляхом проведення виваженої фін політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, еконй, соцй, інформаційній і власне фінй сферах.
Фін безпека містить такі складові:
-бюджна безпека - це стан забезпеч платоспроможності держ з урахуванням балансу дох і видатків держ й місцевих бюджів та ефективності використ бюджних коштів;
-валютна безпека - це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального перерозподіл вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноз інвестицій, інтеграції У до світ екічної сист, а також максимально захищає від потрясінь на міжнар вал ринках;
-грош-кредитна безпека - стабільністю грошї одиниці, доступністю кред ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує екон зрост та підвищення реальних дох насел-я;
-боргова безпека - це такий рівень внутр та зовнішньої достатній для вирішення нагальних соц-екічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фін сист;
-безпека страх ринку - це такий рівень забезпеченості страх компаній фіновими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страх збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціон-я;
-безпека фонд ринку - це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому ц.п., їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фін стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвест, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держ в цілому[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Обгрунт свою точку зору щодо суч фін політики У.
Реаліз суч фін політики характер. тягарем не зовсім тривкої стабілізації в країні, помірним пожвавленням екіки, стабілізації матеріально-фін балансу та поступовою ліквідацією великої заборгованості перед внутрми та зовнми кредиторами. В У розроблена і прийнята Конституція. У ній накреслені основні напрями фін стратегії уряду. Головними напрямами фін політики сучасного періоду вваж: - сприяння завершенню роздержавлення і приватизації ; - завершення земельної реформи; - демонополізація екіки; - забезпеч соцго захисту насел-я; - удосконалення зовнішньоекічної діяльн з метою зміцнення позиції У на світовому ринку; - вступ У до світ організації торгівлі; - захист і оздоровлення екологічного середовища; - проведення адміністративної та пенсійної реформ. Перерозподіл'язання завдань, передбач фін політикою, ви магає значних фін ресурсів. А для реаліз окремих з них необхідна доп світ співтовар иства . Водночас екон становище в країні стабілізується. Спостерігається стабілізація національної валюти, передбачається зменшення под тиску за рах зниження окремих ставок податку на прибуток з 30% до 25%, зменшення под обкладання фіз осіб прибутковим податком, дискусійним є питання зниження ставок інш под. Одночасно передбачається розширення бази оподаткув за рах зменшення кількості пільг та введення нових под, зокрема податку на нерухомість. Загалом забезпеч фіновими ресурсами потреб суспільства вимагає ефективного і раціонального ведення господарської діяльн незалежно від форми власності та виду діяльн.
74.Поясн відмін між платою, зборами, внесками і податк.
податок це обов’язковий платіж, який надходить у бюджний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки. Под визнач як примусові внески окремих господарств або приватних осіб для покриття сусп витрат держ. При цьому наголошується на тому, що податк слід вважати примусові збори на користь держ або общини без будь-якого еквівалента з боку держ.
Плата це відплатний платіж до бюджу за надання державою платнику певних ресурсів, прав чи послуг, передбачає певну еквівалентність віднос платника з державою. Значною мірою частина їх має відшкодувальний характер: вони є платою за послуги, які надаються державою, платою за отримання дозволу за якусь діяльн . Плата вноситься за рах як собівартості, так і прибутку, що визнач механізмом її вилучення. Приклад, плата за землю, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльн.Внески це платежі безповоротного, безвідплатного хар-ру в ціл фонди.Відрах-я - це безвідплатний, безповоротний платіж компенсаційного хар-ру з метою фін забезпеч певних витрат бюджу. Використ цих коштів може бути певним або частковим за призначенням. Збори це платежі разового, найчастіше випадкового хар-ру, які є незначними за обсягом. Сам термін указує на те, що їх збирають на місці (наприклад, за припаркування автотранспорту), тоді як под та обов’язк платежі перераховують до держ бюджу. Збори як вид платежів більш характерні для дох місцевих бюджів.
Под:, ф-ї. Назв форми прояву даної категорії.
Под- Це обов’язк внески юр. та фіз. осіб до бюджної сист залежно від вартості майна, розміру дох та обсягів спожив-я.
Фіскал ф-ї спрямована на поповнення доходної частини бюджу шляхом залучення под платежів, тобто є методом централізації ВВП у бюджі на загальносуспільні потреби. Регулююч ф-ї полягає у використанні державою под механізму (пільг, ставок), щоб зацікавити платника податку в здійсненні певної діяльн, виконанні робіт чи навпаки, зробити для нього невигідним зайняття ними (наприклад, шляхом встановлення високих под ставок). Застосовуючи под пільги, держ заохочує благодійність, захищає малозабезпечені верстви насел-я.
Для податку характерні такі ознаки: адресність до бюджу, обов 'язковість платежу; перехід права власності при сплаті податку; індивідуальна безоплатність; регулярність стягнення.
Адресність до бюджу полягає в тому, що податок, на відміну від інш обов'язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджу, а не до іншого грош централізованого або децентралізованого фонду.
Обов’язксть податку виражається в тому, що за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу, ухилення від сплати, передбачена відповідальність платника. Обов’язксть передбачає можливість примусового викон-я платежу.
При сплаті под платежу відбув перехід частини коштів із власності окремих платників у власність усієї держ. Такі платежі будуть податк лише за формою, а не за змістом.
Індивідуальна безоплатність податку виражається в тому, що при його стягненні держ не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платнику певного еквіваленту, рівного їх платежу.
Податок як регулярний платіж вноситься періодично, в чітко встановлені законодавством строки.
Под: об’єктивна необх-ть, сутн і ф-ї. Які основні історичні аспекти перерозподіл категорії “податок”?
Под - це обов’язк платежі в бюдж, які збирає держ з юр і фіз ос
Безпосер под як джерело дох держ бюджу в їх сучасному розумінні налічують кілька сотень років. Податкам властиві такі риси як. обов’язксть платежу, переважно перехід права власності при сплаті податку, індивідуальна безоплатність, регулярність стягнення.
Под безпосер пов'язані з розподільчою функцією в частині перерозподілу вартості створ ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Водночас вони виступ методом централізації ВВП у бюджі на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну ф-ю. ф-й под:
- фіскал - ця ф-ї є визначальною для под і полягає в тому, що под вик своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджу, дох держ для задоволення потреб суспільства, фіскал ф-ї є важливою у характеристиці сутності податк сист, вона визнач її сусп призначення. Призначення под полягає у забезпеченні витрат держ, то терміни їх сплати мають бути узгоджені з термінами фінасув видатків бюджу. Стабільність надходжень визнач достатнім рівнем гарантій того, що дох, передбачені Законом про Держ бюдж на поточний рік, будуть отримані у повному обсязі;
- регулююч - через неї здійсн регулюв державою вир-ва та спожив-я, у першу чергу шляхом справляння непрям под, що є податк на спожив-я;
- розподільча - її завданням є наповнення доходної частини бюджної сист країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійсн завдань і ф-й держ та муніципальних органів;
- стимулююча - ця ф-ї визнач орієнтири для перерозподіл та розгортання вир діяльн. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників под або пільгових режимів на певних територіях держ стимулює перерозподіл певних галузей національної екіки або здійснює політику підтримки насел-я;
- контролююча - за її допомогою держ регламентує фіново-господарську діяльн підпр та організацій, отримання дох громадянами, використ ними свого майна та коштів, додержання фін дисципліни .
Под: сутн, ф-ї. Дайте характеристику ф-й под.
податок це обов’язковий платіж, який надходить у бюджний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки. Под визнач як примусові внески окремих господарств або приватних осіб для покриття сусп витрат держ. При цьому наголошується на тому, що податк слід вважати примусові збори на користь держ або общини без будь-якого еквівалента з боку держ.
Ф-ї под як фін категорії випливають з ф-й фін.
Фіскал ф-ї спрямована на поповнення доходної частини бюджу шляхом залучення под платежів, тобто є методом централізації ВВП у бюджі на загальносуспільні потреби. Под надходж мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися за регіонами. Постійність означає, що под повинні надходити до бюджу не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюдж року в чітко встановлені строки. Стабільність надходжень визнач високим рівнем гарантій того, що передбачені Законом про бюдж на поточний рік дох будуть отримані у повному обсязі. Рівномірність розподілу под за територією необхідна для забезпеч достатніми доходами всіх ланок бюджної сист. Регулююч характер сусп призначення под. Сутн регулюючої ф-ї полягає полягає у використанні державою под механізму (пільг, ставок), щоб зацікавити платника податку в здійсненні певної діяльн, виконанні робіт чи навпаки, зробити для нього невигідним зайняття ними (наприклад, шляхом встановлення високих под ставок). Застосовуючи под пільги, держ заохочує благодійність, захищає малозабезпечені верстви насел-я.
Оскільки регулююч ф-ї под є об’єктивним явищем, то вплив под відбув незалежно від волі держ, яка їх установлює. Разом з тим держ може свідомо використовувати їх з метою регулюв певних пропорцій у соц-ек житті суспільства. Але така цілеспрямована под пол можлива тільки завдяки об’єктивно властивій податкам регулюючій ф-ї
Ф-ї под. Думка щодо стимул та стримуючої ф-й под.
До ф-й под можна віднести такі: - фіскал - под вик своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджу, дох держ для задоволення потреб суспільства, фіскал ф-ї є важливою у характеристиці сутності податк сист, вона визнач її сусп призначення. Под надходж мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що под мають надходити до бюджу не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюдж року в чітко встановлені строки. Стабільність надходжень визнач достатнім рівнем гарантій того, що дох, передбачені Законом про Держ бюдж на поточний рік, будуть отримані у повному обсязі; - регулююч - через неї здійсн регулюв державою вир-ва та спожив-я; - розподільча - її завданням є наповнення доходної частини бюджної сист країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійсн завдань і ф-й держ та муніципальних органів; - стимулююча - ця ф-ї визнач орієнтири для перерозподіл та розгортання вир діяльн. Я вважаю, що шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників под або пільгових режимів на певних територіях держ стимулює перерозподіл певних галузей національної екіки або здійснює політику підтримки певних верств насел-я; - контролююча - за її допомогою держ регламентує фіново-господарську діяльн підпр та організацій, отримання дох громадянами, використ ними свого майна та коштів, додержання фін дисципліни .
Стримуюча підф-ї под, наприклад, може виявлятися через уведення акцизів на тютюнові вироби й алкогольні напої, що збільшують їх ціну. У резі зменшується вживання цих виробів.
-стимулююча – через дану ф-ю держ вплив на процес розширеного відтворення, стимулюючи його перерозподіл, вплив на нагромадження капіталу, держ через цю ф-ю може розширювати платоспроможний попит насел-я, може стимул інвестиційну активність і може створювати додаткові стимули до праці та ін.

Характер фіскал ф-ї под.
Ф-ї под як фін категорії випливають з ф-й фін. Фін загалом вик дві ф-ї розподільну і контрольну. Под безпосер пов’язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості створ ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Вони є методом централізації ВВП у бюджі на загальносуспільні потреби, виконуючи у такий спосіб фіскальну ф-ю.
Фіскал ф-ї є основною у характеристиці сутності под, вона визнач їх сусп призначення. З огляду на цю ф-ю держ повинна отримувати не тільки достатньо под, а й головне, надійних. Под надходж мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися за регіонами.
Постійність означає, що под повинні надходити до бюджу не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюдж року в чітко встановлені строки. Оскільки призначення под полягає у забезпеченні витрат держ, то терміни їх сплати мають бути погоджені з термінами фінасув видатків бюджу.
Стабільність надходжень визнач високим рівнем гарантій того, що передбачені Законом про бюдж на поточний рік дох будуть отримані у повному обсязі. Безглуздо встановлювати такі под, які необхідних гарантій не дають, бо в такому разі невизначеною стає вся фін діяльн держ.
Рівномірність розподілу под за територією необхідна для забезпеч достатніми доходами всіх ланок бюджної сист. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджами, що зменшує рівень автономності кожного бюджу, ступінь регіонального самоврядування і самофінасув.
79.80. За якими ознаками класиф под? Класиф-я под проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткув, за ек змістом об’єкта оподаткув, залежно від рівня держ структур, які їх установлюють, за способом стягнення.
За формою оподаткув всі под поділ на дві групи: прямі й непрямі.Прямі под встановлюються безпосер щодо платників і сплачуються за рах їхніх дох, а сума податку безпосер залежить від розмірів об’єкта оподаткув. Прямі под сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох.
Непрямі под встановлюються в цінах товар та послуг і сплачуються за рах цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його дох. Непрямі под включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі дох.
За ек змістом об’єкта оподаткув под поділ на три групи: под на дох, спожив-я і майно. Под на дох стягуються з дох фіз та юр осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткув є заробітна плата та інші дох громадян, прибуток або валовий дохід підпр. Под на спожив-я сплачуються не при отриманні дох, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрям под. Под на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. На відміну від под на спожив-я, які сплачуються тільки один раз  при купівлі, под на майно стягуються постійно, доки майно перебуває у власності. Залежно від рівня держ структур, які встановлюють под, вони поділ на загальнодерж та місц. Загальнодерж под встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджу (центрального чи місц) вони зараховуються. Згідно з їх розподілом між ланками бюджної сист загальнодерж под поділ на три групи: дох центрального бюджу, дох місцевих бюджів і дох, що розподіл в певних пропорціях між центр та місц бюджами
Місц под встановлюються місц органами влади та управл. Можливі різні варіанти встановлення місцевих под. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодерж под. По-друге, введення місцевих под за переліком, що встановлюється вищими органами влади. По-третє, можливе впровадження місцевих под на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади.
За способом стягнення розрізняють два види под розкладні й окладні. Розкладні под спочатку встановлюються в загй сумі відповідно до потреб держ в дох, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні між платниками. Окладні под передбачають установлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.
81.Класиф-я под за формою оподаткув: +, -.
За формою оподаткув всі под поділ на дві групи: прямі і непрямі або опосередковані. Прямі под встановлюються безпосер щодо платника, який сплачує їх до бюджу держ, і обсяг таких под залежить від розмірів об'єкта оподаткув (податк бази). Прямі под поділяють на дві підгрупи: особисті і реальні. Особисті под - це под, які встановлюються персонально для конкретного платника і залеж від його дох (податок на прибуток, прибутковий податок, податок на промисел). Реальні под - це под, які передбачають оподаткув майна, виходячи із зовн ознак; платниками виступ власники цього майна незалежно від їх дох (податок на землю, податок з власників транспортних засобів, майнові под).
Непрямі под встановлюються в цінах товар і послуг. Формально непрямі под справляються по пропорційних ставках. Кожний фактичний платник податку сплачує при купівлі товар у однакову суму податку, незалежно від отримуваного доходу. До них відносимо: Мито (це непрямий податок, що справляється з товар (інш предметів), що переміщаються через митний кордон, тобто ввозяться, вивозяться або слідують транзитом, і який включається в ціну товар і сплачується за рах кінцевого споживача), може бути протекціоністське, преференційне, зрівнювальне, статистичне, фіскальне, ввізне, вивізне, транзитне.акцизи, які в свою чергу склад з універсального та специфічних акцизів. У подй практиці існ три форми універсальних акцизів: податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і ПДВ. Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товар.Фіскал монополія це прибуток держ від реаліз монополізованих державою товар ів.
82.Класиф-я под за ек змістом об’єкта оподаткув. приклади.
За ек змістом об’єкта оподаткув под поділ на три групи: под на дох, спожив-я і майно. Под на дох стягуються з дох фіз та юр осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткув є заробітна плата та інші дох громадян, прибуток або валовий дохід підпр. Под на спожив-я сплачуються не при отриманні дох, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрям под. Под на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. На відміну від под на спожив-я, які сплачуються тільки один раз  при купівлі, под на майно стягуються постійно, доки майно перебуває у власності.
Прямі под: сутн, + і - їх застос-я.
Прямі под встановлюються безпосер щодо платників і сплачуються за рах їхніх дох, а сума податку безпосер залежить від розмірів об’єкта оподаткув. Прямі под сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох. Такий принцип оподаткув більшістю екістів світу визнається найсправедливішим. Разом з тим форма прямого оподаткув потребує і складного механізму стягнення под, бо виник проблеми обліку об’єкта оподаткув й ухилення від сплати. Тому, незважаючи на відносну справедливість прямих под, под сист не може обмежуватися тільки ними. Це був би однобокий підхід, який згубний для будь-якої сист.Первага: сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох. Недолік: потребує і складного механізму стягнення под, бо виник проблеми обліку об’єкта оподаткув й ухилення від сплати.
Непрямі под: + і - їх застос-я.
Непрямі под - под на товар и і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товар та отриманні послуг, а в бюдж вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товар та послуг.
Непрямі под - под на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші под (збори), крім прямих под і под з імпорту.
+ та -
Hепрямі под, на відміну від прямих мають свої + і -. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують спожив-я, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них тяжко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Hепрямі под не вплив на процеси нагромадження, але вони регресивні в соц аспекті і здійснюють досить значний вплив на заг процеси ціноутворення. Крім того, за допомогою специфічних акцизів можна впливна структуру спожив-я. З іншого боку структура спожив-я у різних верств насел-я суттєво відрізняється, тому принцип справедливого оподаткув може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрям под на окремі товар и, роботи та послуги. Однак тут теж є певні обмеж. Встановлення більш високих под тільки на так звані товар и не першої необхсті й розкоші звужує сферу непрям оподаткув і скорочує надходж дох до бюджу. Навпаки, навіть невисокий рівень непрям оподаткув товар повсякденного попиту забезпечує державі сталі й значні дох, бо сталим і значним у масштабах суспільства є таке спожив-я.
Сутн прямого оподаткув. В чому + і - прямих под? Яка роль прямих под в дох бюджу У?
Прямі под встановлюються безпосер щодо платників і сплачуються за рах їхніх дох, а сума податку безпосер залежить від розмірів об’єкта оподаткув.
Первага: сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох.
Недолік: потребує і складного механізму стягнення под, бо виник проблеми обліку об’єкта оподаткув й ухилення від сплати.
В У прямі под:
податок на прибуток підпр; податок на дох фіз осіб;
податок з власників транспортних засобів та інш самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; податок на промисел; Основною формою прямого оподаткув є прибутковий податок. Залежно від платників податку він поділяється на два види: з юр осіб; з фіз осіб.
Прямі под можна поділити на дві підгрупи в залежності від об’єкта оподаткув :
       1. Под на дох.
       До под на дох, які стягуються в У належ податок на прибуток підпр, податок з дох фіз осіб. Перевагами цих под є: рівень оподаткув прямо залежить від доходу, що створює рівні умови в оподаткуванні; у цих под існ великі можливості для регулюв екіки як на мікро- так і на макрор. -: від них легко ухилитись і приховати; підрах бази оподаткув є досить складним для платника; податковим органам досить непросто контролювати правильність обчислення цих под, об’єкт оподаткув є нестабільним, і його розміри коливаються в процесі циклічного перерозподіл екіки.
      Под на власність
Серед под на власність в У стягується земельний податок і податок з власників транспортних засобів та інш самохідних машин і механізмів. +: сталість надходжень, незначні можливості для ухилення і приховання, простота стягнення, соціальна справедливість. -: обмежена регулююч ф-ї, а також нееластичність надходжень.
За допомогою цих под поповнюється держ бюдж У
86.Сутн непрям оподаткув. + і - .Роль в дох Держ бюдж У?
За формою оподаткув розрязняють: прямі под та непрямі под.
Прямі – встановлюються безпосер щодо платників ї їх розмір залежить від масштабів об’єктів оподаткув:особові;реальні.При особовому – об’єктом оподаткув виступ доход.(з/п) При реальному - об’єктом оподаткув виступ майно:плата на землю;нерухомого майна;транспорт тошо.
Непрямі – встановлюються в ціні товар і послуг ї їх розмір для окремого платника не залежить від розміру його дох.Непрямі под:акцизи;універсальні;специфічні.фіскал монополія (Держ монополія);Мито:ввізне (імпортне);вивізне (експортне).
Зараз переважають прямі под.
+ непрям под:
1.Організаційні – непрямі под прості з точки зору їх сплати і не потребують розширення под апарату.
2.Бюдж + непрям под – вони забезп регулярні надходж до бюдж
3.Непрямі под вплив на сукупне спожив-я шляхом збіл-я ціни на продукцію і тому держ може впливна структуру спожив
Первага прямих под: сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох. - непрям оподаткув:
1.Соц-екон – непрямі под не залеж від дох платників і розподіл непропорційно капіталу доходу.
2.Непрямі под обмежують розмір прибутку підпр структур
Недолік прямого оподаткув: потребує і складного механізму стягнення под, бо виник проблеми обліку об’єкта оподаткув й ухилення від сплати.
Обгрунт + прямого і непрям оподаткув.
+ непрям оподаткув (НО):1)непрямі под більш раціональні в умовах унітарних держав. За рах непрям под (у першу чергу,ПДВ) здійсн формув держ бюджу, тоді як майнові, прибуткові под орієнтовані на формув дохідних частин рег або місцевих бюджів.2) сплата непрям под більш непомітна для платників, а при вдалому виборі об’єкта оподатковування, ними забезпечується більше надходж коштів у бюджи, ніж від прямих;3) перевагою непрям под є стійкість, стабільність надходжень у дох держ. Певна зручність цих под пов’язується з тим, що вони сплачуються платниками незначними частками, у міру спожив-я й у такий час, коли в платників є в наявності кошти для придбання предмета, що підпадає під оподатковування;4) кошти від них надходять у бюдж швидше, ніж від прямих под
+ прямого оподаткув (ПО): 1)при ПО,використанні зборів под хар-ру, створюється реальна можливість чітко простежити зв’язок між зібраними за рах цих платежів коштами й профінними завданнями й цілями. В цьому випадку виникає можливість побудови моделі відповідальності за нецільове використ коштів (зібраних, приміром, у пенсійний фонд), що, безумовно, виключено в режимі НО.2) при прямих податках обов’язок сплати податку делегується власникові майна або дох і здійсн за рах його коштів;3) прямі под орієнтовані й ураховують
платоспроможність насел-я 4) Прямі под сприяють такому розподілу под тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі дох. Такий принцип оподаткув більшістю екістів світу визнається найсправедливішим.
5) ПО дає можливість державі безпосер впливна інвестиційну активність, накопичення капіталу,ділову активність продавців, та виробників товар ів, робіт, послуг;6)Застос-я ПО дає змогу встановити пряму залежність між доходами платника та його податковими платежами в бюдж, що дозволяє реалізувати принцип справедливості оподаткув за допомогою застос-я прогресивних под шкал.7) прямі под розподіляють под тягар таким чином, що той, хто має високі дох сплачує в бюдж більші суми порівняно з тими хто має нижчі дох.






88.Обгрунт, чому непрямі под вваж важкими в соц плані
Под – обов`язкові нормативні платежі в держ або місцевий бюдж, що їх вносять як окремі особи, так і підпр різних форм власності.
Залежно від форми оподаткув под бувають прямі (податок на прибуток підпр та інші) непрямі (ПДВ, акцизний збір, держ мито, плата за землю). ПДВ (ПДВ) – непрямий ПДВ, яка створюється на всіх стадіях вир-ва та обігу. Він включається в ціну у вигляді надбавки до ціни товар у, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товар ів, робіт та послуг. Акцизний збір – один із непрям под, що включається до ціни товар ів. Встановлюється, як правило, на високорентабельні товар и і стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товар ів. Мито – це непрямий податок, який стягується з товар (інш предметів), які переміщуються через митний кордон У, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Платниками мита є фіз та юридичні особи, які здійснюють переміщення товар через митний кордон. Об`єктом оподаткув виступ митна вартість товар ів, або їх кількісна оцінка, що залежить від виду встановлених ставок. При непрямому оподаткуванні суб`єктом податку стає продавець товар у, який виступ посередником між державою і платником (споживачем товар у чи послуги).
+ непрям под: надійне джерело дох держ бюджу; широка база оподаткув; рівномірний розподіл под по всій території країни; продуктивність; простота розрахунку і контролю. - непрям под: несправедливі, бо прямо не залеж від доходу.
89.Яка різниця між загальнодерж та місц податк і зборами? приклади
·Об'єднання под у систу передбачає можливість класифікувати їх згідно з чинним законодавством на такі види:
- загальнодерж под та інші обов’язк платежі;
- місц под, збори та інші обов’язк платежі.
До загальнодерж под та інш обов'язкових платежів належ: ПДВ; акцизний збір; податок на прибуток підпр; податок на дох фіз осіб; мито; держ мито; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; рентні платежі; податок з власників транспортних засобів; збір за спеціальне використ прир ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного се-редовища; у; плата за торговий патент на деякі види підприєм-ницької діяльн.
Загальнодерж под та збори встановлюються Верховною Радою У і справляються на всій території У.
І. До місцевих под належ: податок з реклами; комунальний податок.
II. До місцевих зборів: готельний збір; збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір за право використ місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок;
Місц под і збори (обов’язк платежі), механізми справляння та порядок сплати їх встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до пере-ліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами У, крім збору за проїзд по території при-кордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. При цьому збір за припарковку автотранспорту, ринковий збір, збір за ви-дачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на роз-міщення об'єктів торгівлі та сфери послуг і збір з власників собак є обов'язковими для встановлення сільськими, селищ-ними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткуван-ня або умов, з якими пов'язано запровадження цих под і зборів. Суми місцевих под та зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами.
98.Под квота: сутн, необх-ть встановлення.
Под квота встановлена доля податку в доході платника в абсолютному та відносному виразі. її величина характер допустимий рівень оподаткув. Якщо законодавчо встановити податкову квоту, це означ встановлення граничної величини вилучення доходу платника. Под навантаження є прямо пропорційним подй квоті. Значення податк квоти полягає в тому, що вона характер рівень оподаткув. В У поняття податк квоти сьогодні не застосовується. З позицій соцї справедливості механізм оподаткув обов'язково має включати податкову квоту. Але тоді значно зменшуються под вплив і можливості використ под як фін регуляторів. Тому под квота законодавчо не встановлюється.
90.91.Назв і охарактер. елементи сист оподаткув.
Суб’єкт, або платник податку це та фіз чи юридична особа, яка безпосер його сплачує. Под робота починається саме з установлення платників, бо под служба держ повинна чітко знати, хто саме вносить той чи інший податок до бюджу, хто відповідає за зобов’язання перед державою.Він не стільки сплачує податок, скільки перераховує до бюджу частину отриманих дох. Реальним платником, або носієм, кожного податку є кінцевий споживач.
Об’єкт оподаткув вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком. Об’єкт оподаткув має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, безпосер стосуватися платника, відображати саме його (а не сторонніх юр чи фіз осіб) вплив на даний об’єкт.
Одиниця оподаткув це одиниця виміру (фізичного чи грош) об’єкта оподаткув. Чим більші розміри об’єкта оподаткув, тим більша одиниця виміру. Грош вимір може бути безпосереднім при оцінці дох, і опосередкованим при оцінці тієї ж земельної ділянки (за ринковою чи нормативною ціною), майна
Джерело сплати податку це дохід платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосер пов’язане з об’єктом оподаткув (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не стосуватися об’єкта оподаткув (наприклад, под на майно і землю, які перебув в особистому користуванні й не приносять доходу їх власникам).
Загалом правомірним є пов’язування джерела сплати податку з об’єктом оподаткув. Таке оподаткув є досить справедливим, оскільки тільки дохід є джерелом сплати.
.Под ставка це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткув. Існ два підходи до встановлення под ставок: універсальний і диференційований. При універсальному підході встановлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому кілька. Диференціація ставок може відбуватись у двох напрямах. Перший відповідно до платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий відповідно до різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткув.
Под квота це частка податку в доході платника. Вона може бути визначена в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податк квоти полягає в тому, що вона характер рівень оподаткув. З погляду соцї справедливості механізм оподаткув обов’язково має включати податкову квоту. Однак річ у тім, що тоді значно зменшуються под вплив і можливості використ под як фін регуляторів. Тому в практиці оподаткув под квоти законодавчо не встановлюються.

















Доведіть, що об’єкт та база оподаткув – це не тотожні
Поняття «об'єкт оподаткув» передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об'єкт оподаткув являє собою родове визнач-я об'єкта (дох чи їхня частина; майно; вартість ), з яким пов'язане виникн-я обов’язку платника под сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в основному закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткув можна визначити як видові форми родового поняття об'єкта оподаткув (дох фіз осіб; майно юр осіб ), що і закріплюються спеціальними податковими законодавчими актами
Об'єктом оподаткув може бути вартість товар (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реаліз товар (робіт, послуг), використ прир ресурсів. При цьому один об'єкт не може виступати об'єктом оподаткув по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об'єкт при оподаткуванні податк різного виду. Тому один об'єкт (наприклад прибуток) може використовуватися як об'єкт оподаткув у кількох випадках. Наприклад, використ доходу як об'єкта при загальнодерж податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об'єктів на місцевому рівні.
Базою оподаткув є конкретна (кількісна, фіз чи інша) характер певного об'єкта оподаткув. Для визнач-я суми податку, яку необх перерахувати в бюдж, об'єкта оподаткув недостатньо. Для цього необх скоригувати відповідно до законодавства кількісні характеристики об'єкта оподаткув. На підставі цього под база істотно відрізнятиметься від кількісних ознак самого об'єкта оподаткув. Вона за своїм змістом є об'єктом оподаткув, скоригованим і підготовленим до застос-я завдаткової ставки, нарахування суми податку, що підлягає сплаті до бюджу.
Под база необхідна саме для нарахування податку, але вона не є безпосер обставиною, що породжує обов'язок сплатити податок, тобто об'єктом оподаткув. Наприклад, наявність у підакцизних товар ах вартості не є фактом, що зумовлював би зобов'язання сплатити акциз. Реаліз підакцизних товар у роздрібній торгівлі не породжує под правовіднос. Такі віднос виник у зв'язку з визначеними в законі діями платників под: реалізацією підакцизного товар у виробниками підакцизних товар на внутрішньому ринку, ввозом товар у на митну територію.
Покажіть на прикладах різницю між суб’єктом, платником та носієм податку.
суб’єкт ( хто сплачує; об’єкт ( що оподатковується ; джерело ( з чого сплачується
платник податку  юридична чи фіз особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні дох і безпосер зобов'язана сплачувати под до бюджів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження дох. Він не стільки сплачує под до бюджу, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;
Суб'єкт оподаткув  один із учасників под процесу, який в межах своєї компетенції здійснює певні под процедури: держ в особі парламенту приймає под закони з питань оподаткув; органи податк служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники под вик покладені на них под зобов'язання;
Носій податку  кінцевий споживач матер благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товар опросування под.
Суб’єктами податку на додану вартість є фіз та юридичні особи, які ведуть підприємн діяльн у сфері вир-ва, торгівлі та послуг. Фактично платником ПДВ є споживач незалежно від того, чи це юридична, чи фіз особа.
На прикладі непрям под ми бачимо:
Платник податку це виробник або продавець товар у, який згідно із законом виступ як юр платник податку, тобто вносить до бюджу суму податку від реалізованого товар у чи надання послуг.
Носій податку це фіз особа, споживач товар у, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товар и, споживач фактично стає платником податку. Таким чином, відбув перекладення под із суб'єкта на носія податку.я:
Субєкт оподаткуван- под орган. До непрям под належ: ПДВ, акцизний збір, мито, держ мито .
99.Поняття под боргу, причини та соц-екон наслідки.
Податко
·вий борг под зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником под або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого под зобов'язання.
Основні причини виникн-я под боргу: неефективний внутр фін менедж платників, умисні дії(ухилення від сплати под). Головним методом досягнення його зменшення вважається адміністрування под.
Наслідки: неможливість вести ефективну, націлену на розширений перерозподіл екічну діяльн через постійну необх-ть повертати даний под борг, втрата можливості отримувати певні заохочувальні програми та допомогу саме через наявність под боргу, необх-ть створення податк застави, що забезпечить повернення боргу, але зменшить можливість використ цього заставленого майна у виробничому процесі суб’єктом, який має його сплатити, можливість стати податковим банкрутом, що може призвести до ліквідації підпр.
Елементи под. Характер под ставок.
Елементи под: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткув, база оподаткув, джерело сплати і квота. Суб’єкт, або платник податку, це та фіз чи юридична особа, яка безпосер його сплачує. Критеріями вибору платників під час проведення податк політики є швидкість надходж податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутн шляхів ухилення від оподаткув. Об’єкт оподаткув вказує на те, що саме оподатковується: які операції, товар и, дох, яка власність . Одиниця оподаткув це одиниця виміру (фізичного чи грош) об’єкта. Фізичний вимір, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара . Грош вимір у разі оцінки дох (одиницею оподаткув в даному випадку виступ грошова) і опосередкованим під час оцінки кількісних показників у грошй формі (наприклад у процесі оцінки земельної ділянки в грошму виразі). База оподаткув це розмір об’єкта оподаткув в грошму чи фізичному вимірі. Саме до бази оподаткув застосовуються ставки для визнач-я суми податку.Ставка це розмір податку на одиницю оподаткув. Залежно від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні, або єдині, ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників под. Диференціація под ставок може проводитись щодо розміру або виду об’єкта оподаткув (наприклад різні підакцизні товар и оподатковуються акцизним збором за різними ставками) та стосовно статусу і місцезнаходження платників. За будовою ставки поділ на тверді й процентні. Тверді ставки встановлюються для под, щодо яких база оподаткув визначена у фізичному вимірі. У свою чергу тверді ставки поділ на фіксовані, тобто в грошму виразі на одиницю оподаткув, виражену кількісно, і відносні, тобто в частках до встановленої державою величини в грошму виразі на одиницю оподаткув. Процентні ставки встановлюються щодо под, база оподаткув яких визначена у вартісному вимірі (обсяг дох, обсяг продажів ). Вони поділ на пропорційні, тобто ставка не змінюється в разі зміни обсягів бази оподаткув, прогресивні ставка збільшується при збільшенні бази оподаткув та регресивні ставки зменшуються в разі збіл-я бази оподаткув.
Джерело сплати це дохід платника, з якого він сплачує податок. Квота це частка податку в дох платника.







Охарактер. под ставки, наведіть конкретні приклади.
Под ставка це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткув. Підходи до встановлення под ставок: універсальний (встановлюється єдина для всіх платників ставка) і диференційований(кілька; Диференціація ставок може відбуватись у напрямах. відповідно до платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка,і знижені й підвищені ставки для окремих платників. відповідно до різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткув.
Установлення под ставок є найважливішою і найскладнішою проблемою оподаткув. Саме недосконалість ставок може порушити як фіскальну значущість, так і регулюючу дію того чи іншого податку. Установлення ставок под може базуватись на емпіричному методі й екіко-математичному моделюванні.ВИДИ:
Тверді ставки встановлюються в грошму виразі на одиницю оподаткув в натуральному обчисленні. Вони можуть бути двох видів: фіксовані установлені в конкретних сумах, відносні визначені відносно певної величини (наприклад, у процентах до мінімальної заробітної плати). Приклад ставки земел податку.
Процентні ставки встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткув, який має грош вираз (адже сума податку має тільки грош вираз, за винятком натуральних под). Вони поділ на три види: пропорційні, прогресивні й регресивні.
Пропорційні це єдині ставки, що не залеж від розміру об’єкта оподаткув. Вони спрощують податкову роботу, найбільшою мірою відповідають принципу рівності платників. Приклад ставка податку з дох фіз осіб.
Прогресивні це такі ставки, розмір яких зростає в міру збіл-я обсягів об’єкта оподаткув. Приклад ставки [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], який діяв до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року.
Регресивні, зменшуються в міру зрост об’єкта оподаткув. Вони необхідні тоді, коли держ намагається стимул подібне зрост.
96.97.Под пільги, їх види та регулююч вплив.
Под пільги це звільнення від под згідно з чинним законодавством. Форми надання:– встановлення мінімуму, який не оподатковується;– вилучення з оподаткув певних елементів об’єкта оподаткув;– звільнення від оподаткув окремих осіб
– зменшення ставок;– застос-я цільових пільг,
поділ на основі віднесення пільг на прибуток або витр платника, впливу на елементи под механізму: 1)Вилучення (відрах-я) – вид податк пільги, при якій відбув вилучення окремих складових частин із загальної бази оподаткув з метою її зменшення. Механізм надання такого виду пільг безпосер проектується на об’єкт оподаткув, який зменшується. Подібні зменшення можна класифікувати наступним чином:– за видами платників: повні (надаються всім платникам) або часткові (надаються визначеним категоріям платників);– за термінами дії: постійні (які діють постійно протягом тривалого часу) або тимчасові (які діють протягом визначеного заздалегідь, обмеженого періоду);– за видами об’єкта: майнові (відрах-я визначеної частини майна, що оподатковується) та прибуткові відрах-я (застосовуються до частини прибутку платника);– за видами діяльн.
2(Знижка – це вид податк пільги, яка зменшує податкову базу або суму податку на визначені розміри. Величина цієї знижки визнач сумою витрат платника, які законодавчо виводяться з-під оподаткув шляхом зменшення на еквівалентну величину податк бази. Шляхом надання такого виду пільг держ стимулює перерозподіл пріоритетних для суспільства напрямів діяльн господар суб’єктів. Виділяються такі види знижок:– лімітовані, розмір яких прямо обмежений;– нелімітовані, при яких підсумкова база оподаткув може зменшуватися на всю суму витрат платника под.
3)Под кредит – вид пільг, при якому звільнення стосується загальної суми под платежу, нарахованого для сплати. За формами надання:– зниження ставки податку;
– скорочення оподатковуваної суми;– перенесення терміну сплати або сплата податку частинами;
– повернення раніше сплаченого податку ;– зарахування раніше сплаченого податку в рах майбутніх платежів.
В У под кредит застосовується у вигляді перенесення терміну сплати под платежу суб’єкта госп до бюджу відповідного рівня, наданого органом податк служби у формі кредї угоди, за умови використ платником под звільнених коштів на законодавчо визначені цілі. Под пільги є дієвим інструментом реаліз регулюючої (стимул) ф-ї податк політики держ, який застосовується урядами з метою стимул-я накопичення капіталу, інвестиційної активності, інноваційної діяльн, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, перерозподіл окремих галузей екіки, розширення експорту, збіл-я зайнятості
Надання под пільг без їх систного обґрунтування призводить до: викривлення конкурентного середовища, збереження неефективних та неприбуткових суб’єктів у структурі народного госп, отримання збитків, пов’язаних із демпінговою політикою, нерівномірний розподіл под тягаря Використовуючи под пільги, держ регул певні екон процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльн та груп насел-я.
100.Под сист: наук (класичні) принцип побудови подат сист.
Под сист - це сук-ть под, зборів, інш обов`язкових платежів і внесків до бюджу і держ цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутн, структура і роль сист оподаткув визнач податковою політикою, що є виключним правом держ, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соц-ек перерозподіл. Через под, пільги і фін санкції, а також і відповідальність, які виступ невід'ємною частиною сист оподаткув, держ ставить єдині вимоги до ефективного ведення госп в країні. До принципів оподаткув Адам Сміт відніс такі:
- под повинні платити всі у відповідності зі своїм доходом;
- розмір податку повинен бути точно визначений заздалегідь;
- способи справляння і терміни сплати податку повинні бути зручними для платника, а не для держ;
- справляння под та їх організ повинні здійсн з мін витратами.
У праці піддавався критиці податок на з/п, Сміт вважав його безглуздим і руйнівним.Був противниками непрям под: на сіль, шкіру, мило і свічки; їх оподаткув, на думку Сміта, підвищувало ціну праці, що призводить до зрост витрат вир-ва. Стосовно бюджу, класик дотримувався теорії «здорових фін», тобто збалансованості дох і видатків. При цьому зверталась увага на тенденцію до посилення рівня бюдж централізації ВВП у зв'язку з розширенням ф-цій держ (закон Вагнера).
101.Сутн податк сист. принципи побудови податк сист У?
Под сист(ПС)-це сук-ть встановлених в державі под, зборів та обов’язкових платежів, принципів і методів оподаткув, контроль за дотриманням под законодавства та організації податк служби. принципи побудови ПС:У:1) загсть оподаткув - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені под та збори; 2)рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податк дискримінації - забезпеч однакового підходу до всіх платників под незалежно від соцї, расової, національної, релігійної приналежності; 3)невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення под законодавства;; 4)фіскал достатність - встановлення под та зборів з урахуванням необхсті досягнення збалансованості витрат бюджу з його надходжми; 5)соціальна справедливість - установлення под та зборів відповідно до платоспроможності платників под; 6)еконсть оподаткув - установлення под та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджу значно перевищує витр на їх адміністрування; 7)нейтральність оподаткув - установлення под та зборів у спосіб, який не вплив на збіл-я або зменшення конкурентоздатності платника под; 8)стабільність - зміни до будь-яких елементів под та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюдж періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; 9)рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати под та зборів, виходячи із необхсті забезпеч своєчасного надходж коштів до бюджів для здійсн витрат бюджу та зручності їх сплати платниками; 10)єдиний підхід до встановлення под та зборів - визнач-я на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. 11) сплаті підлягають лише загальнодерж, місц под та збори
Наук принципи оподаткув.
Теорія оподаткув почала формуватись в останню третину ХVIII ст. Чи не вперше наук обґрунтовану характеристику под дали представники англ. класичної політекії А.Сміт та Д. Рікардо. Вони чітко сформулювали основні принципи оподаткув. Суть цих принципів полягає у такому:
1. Піддані держ мусять брати участь у її підтримці відповідно до своєї платіжної спроможності
2. Податок має бути чітко визначеним, а не довільним.
3. Под повинні стягуватись у найвигідніший час і найвигіднішим способом для особи, що його сплачує.
4. Кожний податок має бути так побудований, щоб він брав із кишень насел-я якомога менше понад те, що він приносить до скарбниці держ.
Принципи оподаткув можна визначити як узагні і систтизовані погляди та ідеї, пов’язані з оподаткувм. У сучй екіці домінують ідеї американських екістів, які визначають такі принципи оподаткув: Под сист повинна-
не спотворювати оптимального розміщ-я виробничих факторів на ефективних ринках;
бути справедливою; бути гнучким автоматичним стабілізатором; бути чіткою, прозорою і незмінною; забезпечувати мінімум витрат на стягнення под.
У ХVIII ст. головним напрямом було дотримання справедливості  тобто ліквідація привілеїв. Сьогодні основна увага приділяється ступеню прогресивності, або платоспроможності. Принципи оподаткув можна розділити на такі, що визначають справедливість податк сист, і такі, що визначають її ефект-ть.
Принцип платоспроможності стосується збирання надходжень бюджу і зосереджений на розподільній природі оподаткув. Цей принцип декларує, що тягар оподаткув повинен розподілятись згідно з платоспроможністю платника податку.
Под пол: визнач-я, принципи побудови.
Под пол являє собою діяльн держ у сфері встановлення і стягнення под. Головними критеріями податк політики є екічна ефект-ть і соціальна справедливість.
Под пол держ є складовою частиною екічної політики, яка базується на сукупності юр актів, що встановлюють види под, зборів та обов'язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулюв.ПРИНЦИПИ:
1)справедливості та соцї направленості : держ встановлює таку систу оподаткув, яка враховує всі фактори діяльн юр і фіз осіб - дох і спожив-я, майно і приріст грош капіталу, ресурсну забезпеченість і віддачу вкладених коштів та ін. Кожний вид податку більш влаштовує одні верстви насел-я і настільки ж не підходить іншим. 2)соцї справедливості реалізується не через пошук і впровадження найбільш "справедливого" податку, а шляхом поступового встановлення оптимальної структури та рівня оподаткув, яка мають максимально задовольняти всі верстви насел-я, господарюючі суб'єкти. 3)рівнонапруженості: зобов'язання перед бюджом установлюються для всіх платників згідно з їхніми можливостями і резами діяльн. Саме поєднання потенційних можливостей і досягнутих резів може забезпечити рівнонапруженість.4)вигідності або екічної зацікавленості - як для держ так і для платника податку. Сутн цього принципу полягає в тому, що платник податку має отримати максимум благ чи послуг, яка б задовольняла його уяву про їх вартість.5)стабільності : под пол повинна неодмінно дотримуватися визначених на певний час орієнтирів у перерозподіл суспільства, змінсь поступово, еволюційним шляхом. Стабільність податк політики:
по-перше, дає змогу всім суб'єктам фін віднос мати сталі інтереси і виходячи з них вести перспективну фін політику.
по-друге, стабільність податк політики забезпечує високій рівень податк роботи, оскільки под служба теж повинна мати певний час на освоєння механізму стягнення податку.
Принцип екічної ефективності.: забезпеч повноти і своєчасності сплати под, максимальне виключення можливості ухилення від под, мінімальність затрат пов'язаних з обліком платників і збирання под, порівняно з надходжми від цих под.
Гнучкість податк політики. відображає регулюючу ф-ю под і характер використ под, зборів як фін інструм впливу на екон.
104.Обгрунт взаємозв’яз між сист оподат, под сист і под пол.
Под сист це сук-ть установлених у країні под і обов’язкових платежів под хар-ру та механізму їх справляння. Паралельно з поняттям «под сист» досить часто використовується термін «сист оподаткув». Їх слід розрізняти, оскільки под сист це сук-ть под, а оподаткув це процес установлення і справляння под. Тобто сист оподаткув характер. її елементами платник, об’єкт оподаткув, ставка та механізмом обчислення і сплати под. Принципи формув податк сист визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та їх сукупності. Принципи оподаткув вдображ засади справляння под державою.
Под пол здійсн за певними напрямами і принципами. Напрями податк політики визнач завданнями соц-ек перерозподіл і можуть мати стимулюючу чи стримуючу спрямованість. Вона являє собою діяльн органів державної влади та місц самоврядування у сфері встановлення та збирання под і зборів (обов'язкових платежів), яка реалізується через визнач-я платників под та інш обов'язкових платежів, об'єктів оподаткув і ставок под; видів под, зборів та інш обов'язкових платежів, що справляються на території країни, місцевих под, зборів та інш обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткув.
105.Обгрунт, як трансформаційні процеси в подй систі У, вплив на сусп перерозподіл. З 1.01.2011 набрав чинності новий Под кодекс У. В ухваленій редакції відсутні норми, що регулюють спрощену систу оподаткув.Для юр та фіз осіб-підприємців залишили єдиний податок, ставки і граничний об’єм виручки. Єдиний податок сплачується в розмірі 6 і 10 % для юр осіб. Крім того, окремо стягується єдиний внесок на соціальне страх. Разом з тим без змін залишилася заборона на включення до складу валових витрат, сплачених фіз. особі-підприємцю, що знаходиться на спрощеній систі оподаткув, в зв’язку з придбанням товар ів, робіт та послуг. Це призведе до того, що підпрм на загй систі оподаткув буде невигідно працювати з фіз. особами: адже сплачувати їх товар и та послуги підпр зможе лише з власного прибутку. Це значно знизить прибутки малого бізнесу, так як частиш за все саме дрібні підприємці є фізичними особами.
Із 2011 року в У зменшилася кількість под. Замість 29 загальнодерж та 14 місцевих под та зборів, згідно з ПКУ справлятимуть тільки 18 загальнодерж та 5 місцевих под і зборів. В Податковому кодексі передбачене зниження ставок основних под. Ставка податку на прибуток, яка становить сьогодні 25%, буде знижена в 2011 році до 23%,
Крім того, ПДВ з 2014 року також буде зменшено до 17% з нинішніх 20%.. На платників ПДВ чекає близьке знайомство з Єдиним реєстром под накладних. Щорічний податок з власників транспортних засобів та інш самохідних машин і механізмів замінить збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Обов'язок вносити до бюджу екологічний податок за викиди пересувними джерелам (екс-збір за забруднення навколишнього природного середовища) покладуть на плечі агентів - оптових та роздрібних продавців палива.
Впроваджена дворівнева сист адміністративного (апеляційного) оскарження рішень контролюючих органів, замість трирівневої, що була. Така зміна сприятиме скороченню строків адміністративного оскарження рішень контролюючих органів









.
107.Бюдж: форма, матеріальне втілення, ф-ї. специ ознаки
Бюдж, як екічна категорія виражає екон категорії, що виник у розподільчому процесі і пов’язані із формувм і використм централізованого фонду грошей у процесі розподілу і перерозподілу ВВП. За формою прояву є основним фіновим планом, в якому відображається діяльн держ та місцевих органів влади й управл. Як фін план бюдж являє собою баланс дох і видатків. Водночас це не просто розпис дох і видатків держ це віддзеркалення її екічної і соцї, міжнародної та оборонної, а головне фін (в усіх її напрямах) політики. За матер змістом бюдж являє собою централізований грош фонд держ. Обсяг бюджу це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійсн фінасув видатків.Ф-ї
1) Розподільча дозволяє сконцентрувати в руках держ та використовувати на викон-я завдань і для задоволення сусп проблем фін ресурсів. Обєктом виступ нац дохід і частково національне багацтво. 2) Контрольна дозволяє визначити:
- наскільки часто і в повному обсязі надходять ресурси в бюдж фонди; - чи відповідають сформовані обсяги ресурсів потребам в цих ресурсах. 3) Наскільки ефективно ми використовуємо бюдж кошти. Обєктом контролю є рух бюджних коштів.
Особлив Б. :1) Виник у розподільчому процесі учасником якого є держ 2)Мають перерозподільчий характер 3)Мають всеохоплюючий характер 4)Повязані з викон-ям завдань і ф-й держ в контексті формув і використ централіз фондів держ. 5)Регулться чиним законодавством
106.Обгрунт необх-ть перерозподіл місц оподаткув в У.
Із 2011 року в У зменшилась кількість под. Замість 14 місцевих под та зборів, згідно з ПКУ справлятимуть тільки 5 місцевих под і зборів. Ст. 10 нового Под кодексу: До місцевих под:
податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок. До місцевих зборів: 1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльн; 2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 3. туристичний збір.
Відмінності між курортними і туристичними зборами поляг в тому, що перший прив'язувався до неоподатковуваного мінімуму дох громадян (до 10%), а туристичний збір прив'язаний до вартості тимчасового мешкання (становлячи від 0,5% до 1% вартості мешкання). РАНІШЕ не існувало оподаткув нерухомості, відмінної від земельних ділянок. Об’єктом оподаткув є виключно нерухомість житлового призначення в межах села, селища чи міста, проте без залежності від того, знаходиться вона у власності фіз чи юр осіб(1). Якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній власності кількох осіб, застосовуються такі положення:- при спільній частковій власності – кожен співвласник вважається окремим платником податку та відповідає за його сплату в ідеальній частці відповідно до частки у праві власності;- при спільній сумісній власності (без виділення в натурі) – співвласники за взаємною згодою визначають особу, яка буде вважатися платником;- при спільній сумісній власності (з виділенням часток у натурі) – застосовується правило про спільну часткову власність. Варто зазначити, що, з-поміж іншого, до об’єктів оподаткув не належ:- житло, належне державі або органам місц самоврядування(2);- садовий або дачний будинок, проте не більше одного для одного платника податку(3);- об’єкти, які належ багатодітним сім’ям(4) та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, проте не більше одного об’єкта на всю сім’ю;- гуртожитки;- . Базою оподаткув є житлова (а не загальна) площа об’єкту.
Оподаткуванню підлягає не сукупна житлова площа всіх належних платнику об’єктів, а кожен об’єкт окремо.
місц под все ж таки залишаються малим джерелом доходу місцевих органів самоврядування, що вимагає необх-ть подальшого перерозподіл місц оподаткув в У.
108.Визначте бюдж за його ек змістом, формою і матер втіленням. Відмінності бюдж від інш фін категор
За ек змістом бюдж являє собою сук-ть грош віднос між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формув і використ централізованого фонду грош коштів, призначеного для забезпеч викон-я державою її ф-й. За формою прояву бюдж є основним фіновим планом, в якому відображається діяльн держ та місцевих органів влади й управл. Як фін план бюдж являє собою баланс дох і видатків. За матер змістом бюдж являє собою централізований грош фонд держ. Обсяг бюджу це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Специфічними ознаками бюджних віднос є їх перерозподільний, усеохоплюючий та законодавчо регламентований характер. Перерозподільний характер полягає у перерозподілі через бюдж дох юр і фіз осіб. Бюджний перерозподіл здійсн між галузями екіки і соцї сфери, між окремими регіонами та між соціальними верствами насел-я. При цьому саме бюдж завдяки розгалуженій бюджй систі, що охоплює усі регіональні формув та населені пункти, є основним інструментом перерозподілу і реаліз на цій основі екічної, фін та соцї політики. Усеохоплюючий характер бюджних віднос виявляється у тому, що вони охоплюють абсолютно всіх. При цьому, як правило, бюдж віднос мають двосторонній характер платежі до бюджу та асигнування з нього. Оскільки на цій основі здійсн перерозподіл дох, то взаємовіднос з бюджом є ключовими інструментами фін регулюв діяльн суспільства. Бюдж віднос регламентуються у законодавчій формі (відповідними законами про побудову бюджу і бюджної сист, в яких визнач склад дох і видатків бюджу, склад бюджної сист і принципи її побудови; законами, що регламентують формув дох і фінасув видатків; по-третє, на основі прийняття щорічних законів про бюдж на поточний рік, в якому затверджується обсяг дох і видатків бюджу поточ року, джерела їх формув і напрями фінасув, стан бюджу.
109.Дайте визнач-я бюджу як екічної категорії. Місце бюджу у розподілі ВВП і шляхи його впливу на цей розподіл.
Як екічна категорія бюдж являє собою екон віднос, що виник у розподільчому процесі і пов’язані з формувм і використм централізованого фонду грош коштів в процесі розподілу та перерозподілу ВВП.
Сутн бюджу як екічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну ф-ї. Завдяки розподільній ф-ї відбув концентрація грош коштів у руках держ і їх використ з метою задоволення загальносусп потреб. Зміст розподільної ф-ї бюджу визнач процесами перерозподілу фін ресурсів між різними підрозділами сусп вир-ва. Бюдж в основному відображає вторин перерозподіл, тобто після первинного розподілу ВВПна основні його складові здійсн вторин перерозподіл за допомогою под і надання за рах бюджу громадянам сусп благ і послуг. До таких благ належ оборона країни, нац безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, наука, культура . Жодна інша ланка фін сист не здійснює такого різноманітного і багаторівневого перерозподілу коштів, як бюдж. Сфера дії розподільної ф-ї бюджу визнач тим, що у віднос з бюджом вступають майже всі учасники сусп вир-ва.
Контрольна ф-ї дає змогу дізнатися, наскільки своєчасно і повно фін ресурси надходять у розпорядження держ, як фактично склад пропорції в розподілі бюджних коштів, чи ефективно вони використ. Основу контрольної ф-ї становить рух бюджних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджних надходжень і видатків. Специфіка контрольної ф-ї бюджу полягає в тому, що бюдж об’єктивно через формув і використ фонду грош коштів держ відображає екон процеси, які відбуваються в структурних ланках екіки.
Належне викон-я своїх ф-й зумовлює вирішення передбач завдань у процесі формув бюджу, зокрема таких, як: визнач-я реальних обсягів його дох, встановлення оптимальної структури видатків бюджу на основі забезпеч максимального зрост ВВП та збалансування бюджу у всіх ланках бюджної сист держ.






110.Бюдж як основний фін план держ. Показники стану
Правова характер бюджу пов'язана з розглядом його як фін плану, що являє собою розпис дох і видатків основного централізованого фонду грош коштів держ. Він відображає загальнодерж потреби в грош коштах, джерела їх формув, розподіл і перерозподіл. Саме Держ бюдж насамперед характер екічну й соціальну політику держ. Бюдж як фін план відіграє дуже важливу роль у діяльн держ. Він визнач можливості і пріоритети держ, її роль і форми реаліз закріплених за нею ф-й. Це документ, що спрямовує діяльн держ, робить її конкретною і фіново забезпеченою. Особливістю держ бюджу як основного плану держ є те, що він єдиний має силу зак.
Стан бюджу як фін плану характер. 3 показниками:
1)Урівноваженість дох і видатків є найбільш природним та доцільним станом, що випливає зі схеми фін діяльн держ: дох - видатки. При цьому фін рез діяльн держ не визнач, адже, з одного боку, держ має збирати стільки дох, скільки їй потрібно для забезпеч видатків бюджу, а з іншого вона може профінувати стільки видатків, скільки збирає дох.
2)Перевищення дох над видатками загалом відображає стабільну фін ситуацію, хоча і не є метою діяльн держ. Перевищення дох над видатками (позитивне сальдо балансу, тобто профіцит) вважається позитивним явищем. Воно відображує стабільну фін ситуацію у державі. Основною метою затвердження запланованого перевищення дох над видатками є погашення певних обсягів боргових зобовґязань держ. Водночас перевищення дох над видатками може використовуватися на фінасув заходів, непередбач видатками бюджу у поточному році. Обсяг фактично отриманого перевищення дох над видатками бюджу переходить у дох наступного року.
3)Перевищення видатків над доходами, тобто бюджний дефіцит, є найбільш складним явищем. Насамперед, дефіцит зовсім не означає незбалансованості бюджу, адже це перевищення видатків тільки над постійними доходами бюджу. Крім того, дефіцит бюджу треба оцінювати з позицій як окремо держ, так і фін сист у цілому. Для держ це завжди небажане і досить часто негативне явище.
111.Обгрунт, в чому полягає необх-ть і призначення бюджу.
Бюдж являє собою екон віднос між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП (частково і національного багатства) з метою формув і використ бюдж фонду, призначеного для забезпеч викон-я державою її ф-й.
У сучасних умовах бюдж це складне екон і багатогранне явище, без якого не може існувати жодна держ. Об’єктивна необх-ть бюджу зумовлена діяльн держ, необхідністю перерозподілу ВВП між сферами діяльн, територіями країни внаслідок нерівномірності їхнього перерозподіл, між окремими верствами насел-я для забезпеч найбільш вразливих його категорій фіновими ресурсами.
Б. являє собою основну екічну форму планомірного утворення і використ централізованого фонду фін ресурсів для забезпеч соц-ек перерозподіл суспільства. Бюдж служить сферою зіткнення екіки і політики та невід’ємною складовою соц-ек перерозподіл суспільства. У бюджі сконцентровані інтереси держ, суб’єктів госп та насел-я. Тому головне призначення бюджу полягає у зрівноваженні інтересів усіх суб’єктів суспільства. Відповідно до визначеної фін політики за допомогою бюджу відбув розподіл і перерозподіл ВВПза підрозділами вир-ва, галузями екіки, адміністративно-територіальними одиницями суспільства та верствами насел-я. Звідси можна зробити висновки про специфічне сусп призначення бюджу забезпечити розподіл і перерозподіл ВВПміж галузями екіки, верствами насел-я й територіями з метою підвищення ефективності екіки та добробуту громадян.
112. За якими ознаками класиф дох бюджу? В чому полягає екічна необх-ть такої класифікації?
Держ дох охоплюють ту частину фін віднос, яка пов’язана з формувм фін ресурсів у розпорядженні держ і держ підпр. Формою прояву категорії дох бюджу служать різні види платежів підпр, організацій і насел-я в бюдж, а їх матер втіленням  грош кошти, які мобілізуються в бюдж. Отже, доходами бюджу є ті грош кошти, що надходять у розпорядження держ на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюдж і податковим законодавством.
Дох бюджу класиф за різними ознаками. Залежно від методів залучення коштів дох бюджу поділяють на под та непод. Країни з ринковою екікою дох своїх бюджів формують, в основному, за рах под. У дох центр бюджів перерозподілин країн вони досягають 8090 %, а в США більше 95 %. Под надходж формують основну частину дох бюджу У :
- под на дох, под на прибуток, под на збіл-я ринкової вартості;
- збори на спец використ прир ресурсів;
- внутр под на товар и та послуги;
- под на міжнародну торгівлю та зовн операції
Неподатковими доходами бюджу є:
- дох від використ майна, що перебув у держй власності
- дох від продажу майна, що перебув у держй та комунал власн
- проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товар иств;
- дох від платних послуг що надаються органами державної влади та органами місц самоврядування,
- кошти, отримані в резі застос-я заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності
Дох бюджу залежно від:
- держ устрою держ розрізняють: а) в унітарній державі  дох центрального (держ) бюджу і дох місцевих бюджів; б) в федеративній державі  дох федерального бюджу, дох бюджів членів федерації і дох місцевих бюджів;
- рівня бюджної сист, власні і регулюючі;
- джерел надходж дох, що надходять від юр осіб і від насел-я;
- громадянства суб’єктів оподаткув сплачувані резидентами або нерезидентами.
113.Джерела формув дох Держ бюджу. Заг і спец фонди,
Формув дох бюджу здійсн за рах внутр і зовн джерел на основі використ різноманітних методів. Внутрми джерелами є вироблений у країні ВВП та національне багатство. Зовн джерела це надходж дох до бюджу на основі міжнародного перерозподілу дох і фін ресурсів.
У процесі формув дох бюджу держ може використовувати як заг методи, притаманні всім суб’єктам фін віднос (від продуктивної діяльн, від майна та держ угідь, запозичення), так і специфічні, властиві тільки їй, методи (под, емісійний)
Кожен бюдж має свої власні джерела дох. Джерелами дох держ бюджу є податок на прибуток підпр, об'єднань і організацій; ПДВ; акцизні збори; дох від зовнішньоекічної діяльн; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визнач законодавчими актами. Дох місцевих бюджів форм за рах різних місцевих под та стягнень.
Доходом держ від підприємницької діяльн є прибуток держ підпр. Дох від держ послуг надходять до бюджу у вигляді держ мита плати за нотаріальні послуги, видачу дозволів, патентів, документів . Дох від держ майна і майнових прав можуть надходити на постійній та разовій основі. Постійними доходами є орендна плата  від передання держ майна в оренду, та дивіденди від акцій, що вдображ корпоративні права держ на частку майна акціонерних товар иств, якою володіє держ.
Дох від держ угідь пов’язані із загальнонародною, по суті державною, власністю на землю та, відповідно, на угіддя, що на ній знаходяться, і надра землі.
Основою формув дох бюджу держ є под метод, а головним джерелом ВВП.
Спец фонд бюджу - складова бюджу, яка включає надходж до бюджу, призначені для спрямування на конкретні заходи, та витр з бюджу на реалізацію цих заходів, які провадяться за рах відповідних надходжень.
Заг фонд бюджу - складова бюджу, яка включає надходж до бюджу, визначені законом про бюдж для забезпеч фіновими ресурсами загальних витрат з бюджу, здійсн яких передбачається за рах надходжень до загального фонду бюджу.



114.Поясн відмінн між звед (консолідованим) і держ бюджом.
Зведений бюдж У - сук-ть усіх бюджів, що входять до складу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] У. Зведений бюдж У включає держ бюдж У, бюдж Автономної Республіки Крим і місц бюджи. Державному бюджу належить центр місце в систі держ фін. Він охоплює всі сфери екічно діяльн держ.
Держа
·вний бюдже
·т Уаї
·ни  план утворення і використ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] для забезпеч ф-й, що здійснюються органами [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], органами влади [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та місц Радами народних депутатів.
Зведений бюдж Автономної Республіки Крим включає показники бюджу Автономної Республіки Крим, зведених бюджів її районів та бюджів міст республіканського значення. Зведений бюдж області включає показники обласного бюджу, зведених бюджів районів і бюджів міст обласн значення цієї обл Зведений бюдж району включає показники районних бюджів, бюджів міст районного значення, селищних бюджів цього район Зведений бюдж міста з районним поділом включає показники міського бюджу та бюджів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюдж міста або району в місті включає показники бюджів цих міст, селищ
За січень-квітень 2010 р. зведений бюдж виконано з дефіцитом на суму 1 млрд 819,6 млн грн. Держ бюдж за січень-квітень 2010 р. виконано з дефіцитом на суму 3 млрд 764,6 млн грн, у тому числі заг фонд виконано з дефіцитом у 3 млрд 875,1 млн грн. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фін.
115.Поясн необх-ть загального і спеціального фондів бюджу.
Бюджний кодекс передбачає заг підстави структури бюджу (незалежно від його рівня), його вертикальний та горизонтальний розподіл. Так, вертикальний розподіл бюджу дає змогу вирізнити у його складі заг та спец фонди. Складовими частинами загального фонду бюджу є: 1) всі дох бюджу, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджу; 2) всі видатки бюджу, що здійснюються за рах надходжень загального фонду бюджу; 3) кредитування бюджу (повернення кредитів до бюджу без визнач-я цільового спрямування та надання кредитів з бюджу, що здійсн за рах надходжень загального фонду бюджу); 4) фінасув загального фонду бюджу. Цей фонд забезпечує фінасув викон-я основних ф-й і завдань держ, територіальних громад, які певною мірою є узагними. Спец фонд передбачає предметно-цільове використ бюджних коштів за бюдж призначенням, яке виступ як повноваження, надане головному розпорядникові бюджних коштів Бюдж кодексом, законом про Держ бюдж У або рішенням про місцевий бюдж, що має кількісні й часові обмеж і дозволяє надавати бюдж асигнування. Останні ще більше коригують мету використ коштів, оскільки означають повноваження, надане розпорядникові бюджних коштів відповідно до бюдж призначення на взяття бюдж зобов’язання та здійсн платежів з конкретною метою в процесі викон-я бюджу. Складовими частинами спеціального фонду бюджу є: 1) дох бюджу (включаючи власні надходж бюджних установ), які мають цільове спрямування;2) видатки бюджу, що здійснюються за рах конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджу (у тому числі власних надходжень бюджних установ); 3) кредитування бюджу (повернення кредитів до бюджу з визнач-ям цільового спрямування та надання кредитів з бюджу, що здійсн за рах конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджу); 4) фінасув спеціального фонду бюджу.
116.За якими ознаками класиф видатки бюджу?
Видатки бюджу це екон віднос, які виник у зв'язку із розподілом фонду грош коштів держ і його використм за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.
Залежно від екічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюдж видатки, вони класифся:
1)в залежності від ролі видатків у суспільному виробницві: -поточні видатки- пов’язані з наданням бюджних коштів юридичним особам на їх утримання і покриття поточних потреб. -капітаальні видатки- витр на перерозподіл:фінасув капіталовкладень за рах бюджу; інвест субсидії – це довгострокові бюдж позички держ і приватним підпрм,
2) від їх сусп призначення: військові; втручання держ в екіку; утримання держ апарату управл; соц витр;надання субсидій і кредитів іншим держм.
3) за галузями: промисловість, сільське госп, будівництво, транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я, культура . 4) із розподілом витрат на ціл держ програми..-екон; -соц; -екологічні; -космічні; -газові, . 5) Відомча відповідне міністерство, держ комітет, держ відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнуван
6) За формами фінасув видатків: -інвест; -бюдж кредити; -держ дотації, субсидії. -виплата і кошторисне фінасув. 7) до цільового призначення: -виплати з/п працівникам бюджних установ; -капітальне вкладення; -капітальний ремонт; . 8) від рівня управл, тобто з урахуванням адміністративно-територіального поділу країни, видатки бюджу в унітарних держх поділ на видатки центрального бюдж і видатки місц бюдж
117.Поясн відмінності між видатками поточ бюджу і видатками бюджу перерозподіл.
Видатки бюджів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджної класифікації У. Але визнач функціональний поділ видатків всіх бюджів на поточні видатки і видатки перерозподіл.
Поточні видатки це витр бюджів на фінасув мережі підпр, установ, організацій і органів, які діють на початок бюдж року, а також на фінасув заходів щодо соцго захисту насел-я та інш заходів, що не належ до видатків перерозподіл. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджу, зумовлені зростм мережі вказаних вище об'єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.
До складу видатків перерозподіл належ витр бюджів на фінасув інвестиційної та інноваційної діяльн, зокрема фінасув капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінасув структурної перебудови госп У, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням
Так само як і у загальнодержавному бюджі, у видатковій частині місцевих бюджів окремо передбачаються видатки поточ бюджу і видатки бюджу перерозподіл. Особливістю є те, що кошти бюджу перерозподіл можуть спрямовуватися на реалізацію програм соц-ек перерозподіл відповідної території, пов'язаних із здійснм інвестиційної та інноваційної діяльн.
118.За якими ознаками класиф бюдж видатки? Покажіть взаємозв’язок між держи і бюджи видатками.
Видатки бюджу класифся за такими ознаками:
1) ф-їми, з викон-ям яких пов'язані видатки (функціональна класиф-я видатків);
2) ек характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (екічна класиф-я видатків);
3) ознакою головного розпорядника бюджних коштів (відомча класиф-я видатків);
4) за бюджи прогрми (програмна класиф-я видатків).
За ек класифікацією видатки бюджу поділ на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визнач Міністром фін У.
Відомча класиф-я видатків бюджу визнач перелік головних розпорядників бюджних коштів. На її основі Держ казначейство У та місц фін органи ведуть реєстр розпорядників бюдж коштів.
Програмна класиф-я видатків бюджу застосовується при формув бюджу за програмно-цільовим методом.
Держ видатки це грош віднос з приводу розподілу і використ централіз та децентраліз фондів грош ресурсів держ з метою фінасув загальнодерж потреб соц-ек перерозподіл.
Сук-ть всіх видів видатків держ складає систу держ видатків. В цю систу входять:
видатки держ, що здійснюються з держ бюджу;
з місцевих бюджів усіх рівнів;
з бюджних та позабюджних централіз держ та місцевих фондів; держ та комунальних підпр, організацій та установ.
Склад і структура видатків держ бюджу, їх класиф-я. Поточні видатки і видатки перерозподіл.
Держ витр це складова частина фін віднос, яка полягає у безперервному цільовому використанні держ грош ресурсів, що накопич у:
державному бюджі та місцевих бюджах;
держ і місцевих бюджних та позабюджних фондах;
власних фондах держ і комунальних підпр, установ та організацій з метою викон-я загальнодерж ф-й, фінасув державної та комунальної соцї і культурної сфер, держ цільових програм, а також фінасув розширення вир-ва окремих держ та комунальних підпр, установ, організацій у відповідності з чинним законодавством держ.
Сук-ть всіх видів видатків держ складає систу держ видатків. В цю систу входять:
видатки держ, що здійснюються з держ бюджу;
видатки держ, що здійснюються з місцевих бюджів усіх рівнів;
видатки держ, що здійснюються з бюджних та позабюджних централіз держ та місцевих фондів;
видатки держ та комунальних підпр, організацій та установ.
Держ видатки здійснюються шляхом фінасув
Видатки бюджів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджної класифікації У. Але визнач функціональний поділ видатків всіх бюджів на поточні видатки і видатки перерозподіл.
Поточні видатки це витр бюджів на фінасув мережі підпр, установ, організацій і органів, які діють на початок бюдж року, а також на фінасув заходів щодо соцго захисту насел-я та інш заходів, що не належ до видатків перерозподіл. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджу, зумовлені зростм мережі вказаних вище об'єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.
До складу видатків перерозподіл належ витр бюджів на фінасув інвестиційної та інноваційної діяльн, зокрема фінасув капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінасув структурної перебудови госп У, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Склад і структура видатків держ і місцевих бюджів визнач багатьма факторами, зокрема їх предметною спрямованістю (в загальному вигляді вона відображена в бюджй класифікації), ек змістом та ін. Але в будь-якому випадку державі при розподілі видатків доводиться вирішувати питання про пріоритетність об'єктів фінасув. Оскільки У, як і будь-якій іншій державі світу, недостатньо грош коштів для фінасув всіх потреб, то процес планув видатків зводиться до проблеми вибору між конкуруючими потребами. В цьому, крім суто юр факторів, велике значення мають екон, які випливають з конкретних умов певного періоду.
Обгрунт необх-ть та критерії розмежування дох і видатків між ланками бюджної сист.
Бюдж. с-ма-заснована на екічних відносах і юр нормах сук-ть усіх видів бюджів країни. До складу Б.С. Ук-ни входять Держ. б-т У., республіканський б-т Авт. р-ки Крим і місц б-ти. Дох і видатки між різними ланками бюдж. с-ми розмежовуються різним чином. Дох Держ. б-ту -це ч-на централіз фін. рес-сів дер-ви, які врегульовані відпов. нормативними актами і необхідні для викон-я її ф-й. Дох б-ту вдображ екон. віднос дер-ви з підпрми, установами, орг-ми ,фіз. особами, які виник в процесі стягнення бюдж. платежів. Дох б-ту Ук-ни мають 2 чітких рівні-Держ та місцевий. Головним джерелом дох б-ту є нац. доход. Основними методами ,які використ органами держ. влади для перерозподілу нац. доходу і утвореня бюдж. дох є под, збори, непод платежі, позики, емісія грошей. Як окрема екон. категорія, дох місцевих б-тів виражають сферу екон. віднос сусп-ва, яка пов’язана з форм-ням, розподілом і використм фін. рес-сів регіонального рівня, використовується місц органами влади для забезпеч поточних і перспективних завдань перерозподіл регіону. Дох місцевих б-тів мають певну законодавчу базу- Конст-я У., З-ни У. "Про бюдж. с-му У.", "Про податкову с-му У.", "Про місцеве самоврядування в У."та ін. нормативні акти. Але незважаючи на наявність відпов. нормативної бази, до цього часу не напрацьовано чіткого мех-му перерозподілу бюдж. надходжень як у Держ., так і всередині місцевих б-тів. В з-ні "Про місцеве самоврядування в У."передбачено, що дох місцевих б-тів форм за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закріплених у встановленому з-ном порядку загальнодерж. под, зборів та ін. обов’язк. платежів. Дох місцевих б-тів районних у містах рад (у разі їх створення) форм відповідно до обсягу повноважень, що визнач відповідними міськими радами. Видатки б-ту як складова ч-на фін. категорії-б-ту є виразником витрат дер-ви на загальнодерж. рівні, необхідних для викон-я дер-вою своїх ф-й. Витр виражають екон. віднос, на основі яких здійсн процес використ ценралізованих коштів за напрямками, визначеними з-ном. Напрямки використ бюдж. видатків обумовлюються цілим рядом рядом факторів, основними з яких є:-утримання держ. установ;-ф-ї дер-ви;-рівень перерозподіл-ку регіонів дер-ви;-зв’язки видатків із загальнодерж. б-ту і видатками із місцевих б-тів;-інші, які можуть мати вагоме значення в залежності від конкретної екон. і політ. ситуації в дер-ві. Видатки держ. б-ту регламентуються відповідною законодавчою та нормативною базою-З-ми У."Про бюдж. с-му У.", "Про Держ. б-т на поточний рік", Бюдж. класифікацією, поточними постановами ВРУ, Указами Пр-та У.,рішеннями Кабміну У. Ст.18 З-ну У."Про бюдж. с-му У."поділяє всі видатки б-тів всіх рівнів на 2 групи-поточні видатки та видатки перерозподіл. Поточні видатки-це витр б-тів  на фінасув мереж підпр, орг-цій, установ та органів, які діють на початок бюдж. року, а також на фінасув заходів щодо соц. захисту н-ня та інш заходів, що не належ до видатків перерозподіл. В склад поточних видатків окремо виділяють вмдатки б-ту, зумовлені зростм мережі перелічених вище об’єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків. Видатки перерозподіл-це витр б-тів на фінасув інвестиц. д-ті, зокрема:фінасув капіт. вкладень виробничого-невиробничого призначення;фінасув структурної перебудови нар. госп-ва;субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.  Видатки місцевих б-тів вдображ ті ж самі соц.-екон. віднос, що і видатки Держ. б-ту, але на місцевому рівні і з врахуванням рег особливостей. Видатки місцевих б-тів базуються на тих же законодавчих аактах, що і їхні дох.
121.Бюджна сист У: основи побудови і критерії розмежування дох і видатків між ланками Бюджна сист У - сук-ть держ бюджу та місцевих бюджів, побудована з урахуванням екічних віднос, держ і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Бюджна сист У склад з держ бюджу та місцевих бюджів.
Розмежування дох і видатків між бюджами є важливим елементом бюдж устрою. Воно починається з розмежування видатків, яке ґрунтується на розмежуванні ф-й держ між різними рівнями влади і, відповідно, на призначенні того чи іншого бюджу: з центрального бюджу фінуються видатки загальнодерж хар-ру, з відповідних місцевих бюджів видатки регіонального значення. При цьому може застосовуватись два підходи: розподіл за територіальною ознакою (за місцезнаходженням об’єкта фінасув), та розподіл, виходячи з відомчого підпорядкування (фінасув ведеться з бюджу того рівня, до якого належить орган управл, якому підпорядкований даний об’єкт фінасув).
Розмежування дох є похідним відносно розмежування видатків і може проводитись на основі двох методів. Перший закріплення дох за кожним бюджом у повній сумі чи за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюджу. Другий метод полягає у встановленні сист бюдж регулюв в умовах єдності бюджу, тобто у проведенні відрахувань до бюджів нижчих рівнів, виходячи з їхніх потреб. При цьому всі дох поділ на закріплені і регулюючі.




122.Бюджна сист: структура, принципи побудови.
Бюджна сист  відображає складові бюджу, тобто це сук-ть усіх бюджів, які форм в даній країні згідно з її бюдж устроєм. Установлено два основні види бюджів центральні та місц. У країнах з федеральним устроєм існ два різновиди центр бюджів: загальнодерж та центральні для членів федерації. В У центральними є Держ бюдж У і Республіканський бюдж Автономної Республіки Крим. Склад місцевих бюджів відображає територіальний поділ країни: в У області, райони, поселення. Відповідно місц бюджи поділяють на дві групи: централізовані (регіональні) обласні, районні, міські та бюджи базового рівня сіл, селищ, міст, районів у містах.
Принципи побудови бюджної сист є визначальною основою бюдж устрою. Вони визначають характерні ознаки і риси бюджної сист кожної країни. При цьому взаємозв’язок різних ланок бюджної сист може встановлюватися на основі двох принципів:
Принцип єдності означає, що всі ланки бюджу в сукупності становлять єдиний бюдж, який склад і затверджується в загальному обсязі. Принцип єдності забезпечується єдиною дохідною базою всіх бюджів, єдиною систою видатків, а головне керованістю процесом складання і викон-я бюджу з єдиного центру.
Принцип автономності означає, що кожний бюдж, що входить до складу бюджної сист, є відносно відособленою і самостійною ланкою. Автономність бюджів забезпечується чітким законодавчим розмежуванням дох і видатків між бюджами із забезпечм кожного бюджу досить міцною і стабільною дохідною базою. Кожний бюдж склад, затверджується і виконується відповідними органами влади відособлено і самостійно.
123.Бюджний процес: етапи. Схема Які етапи бюдж процесу є функц вик влади, а які – функцією органів закон?
Бюджний процес це регламентована нормами права діяльн, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджів, їх викон-ям і контролем за їх викон-ям, розглядом звітів про викон-я бюджів, що становлять бюджну систу країни. Учасниками бюдж процесу є Президент У, Верховна Рада У, Кабінет Міністрів У, Міністерство фін, Держ казначейство, Нац банк У, Рахункова палата та інші органи.
Можна виділити такі стадії бюдж процесу:
1) складання проектів бюджів;
2) розгляд та прийняття зак про держ бюдж У, рішень про місц бюджи;
3) викон-я бюджу, в тому числі у разі необхсті внесення змін до зак про Держ бюдж У, рішення про місц бюджи;
4) підготовка та розгляд звіту про викон-я бюджу і прийняття рішення щодо нього.
Основою бюдж процесу є бюдж планув, оскільки виконується такий бюдж, який ухвалено. Завдання бюдж планув:
- достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу;
- оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;- збалансування бюджу.
Процедура бюдж планув послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджу. Вона визначена Бюдж кодексом У і на державному рівні включає такі етапи
: визнач-я основних напрямів бюджної політики; підготовка й аналіз бюджних запитів; схвалення проекту держ бюджу Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняття держ бюджу Верховною Радою.
Викон-я бюджу полягає у мобілізації запланованих дох і фін-і передбач видатків. Організ викон-я бюджу покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фін, Державною податковою адміністрацією і Держ казначейством. Викон-я бюджу здійсн на підставі розпису дох і видатків. Цей документ склад після затвердження бюджу відповідно до підрозділів бюджної класифікації, яка містить повну деталізацію
На всіх стадіях бюдж процесу здійсн фін контроль і аудит та оцінка ефективності використ бюджних коштів. Усі стадії бюдж процесу ґрунтуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планув, додержання бюджної дисципліни і постійний контроль за викон-ям усіх видатків.
Всі етапи виконує виконавча влада, крім розгляду проекту Зак про Держ бюдж У та прийняття рішення про затвердження Зак про Держ бюдж У і подання його на підпис Президенту У – це ф-ї органів закон влади (ВР У).
124.Поясн взаємозв’язок між «бюдж сист» та «бюдж устрій».
Бюджна сист є найважливішим ек регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджну систу залежить ефективне функціон-я всього народного госп країни,
Бюджна сист – це заснована на екічних відносах та юр нормах сук-ть усіх видів та ланок бюджу країни, які об’єднані на єдиних принципах.
Сук-ть усіх бюджів, що входять до складу бюджної систі У, є зведеним бюджом У. Він використовується для аналізу і визнач-я засад держ регулюв ек і соцго перерозподіл У.
Бюджний устрій – це організ і принципи побудови бюджної сист, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджної сист. Він визнач держ устроєм і адміністративно-територіальним поділом країни.Принципи:
єдності бюджу означає існув-я єдиного розрахунку дох і видатків кожної ланки бюджної сист.
повноти полягає у відображенні в бюджі всіх дох і видатків. достовірності – це формув бюджу на основі реальних показників, наук обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про викон-я бюджу.
гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджів і звітів про їх викон-я.
126.Бюджний процес: етапи. задіяні органи і їх ф-ї.
Бюджний процес це регламентована нормами права діяльн, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджів, їх викон-ям і контролем за їх викон-ям, розглядом звітів про викон-я бюджів, що становлять бюджну систу У.
Учасниками бюдж процесу є Президент У, Верховна Рада У, Кабінет Міністрів У, Міністерство фін, Держ казначейство, Нац банк У, Рахункова палата та інші органи.
Можна виділити такі стадії бюдж процесу:
1) складання проектів бюджів;
2) розгляд та прийняття зак про держ бюдж У, рішень про місц бюджи;
3) викон-я бюджу, в тому числі у разі необхсті внесення змін до зак про Держ бюдж У, рішення про місц бюджи;
4) підготовка та розгляд звіту про викон-я бюджу і прийняття рішення щодо нього.
Основою бюдж процесу є бюдж планув, оскільки виконується такий бюдж, який ухвалено. Завдання бюдж планув:
- достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу;
- оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;
- збалансування бюджу.
Процедура бюдж планув послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджу. Вона визначена Бюдж кодексом У і на державному рівні включає такі етапи та стадії: визнач-я основних напрямів бюджної політики; підготовка й аналіз бюджних запитів; схвалення проекту держ бюджу Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняття держ бюджу Верховною Радою.
Викон-я бюджу полягає у мобілізації запланованих дох і фін-і передбач видатків. Організ викон-я бюджу покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фін, Державною податковою адміністрацією і Держ казначейством. Викон-я бюджу здійсн на підставі розпису дох і видатків. Цей документ склад після затвердження бюджу відповідно до підрозділів бюджної класифікації, яка містить повну деталізацію
На всіх стадіях бюдж процесу здійсн фін контроль і аудит та оцінка ефективності використ бюджних коштів. Усі стадії бюдж процесу ґрунтуються на правових засадах, які повинні гарантувати чітке планув, додержання бюджної дисципліни і постійний контроль за викон-ям усіх видатків.


125.Поясність відмінності між принцип єдності і самостійнос
Принцип єдності бюджної сист є одним з визначальних принципів унітарного бюдж устрою країни, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошю систою, єдиними регулювм бюджних віднос, єдиною бюджною класифікацією, єдністю порядку викон-я бюджів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. Єдність бюджної сист виявляється у взаємодії бюджів усіх рівнів з питань формув доходної бази. Взаємодія відбув шляхом розподілу між бюджами регулюючих доходних джерел, утворення і часткового перерозподілу цільових фондів. Єдність бюджної сист дає можливість уряду держ проводити єдину фін та податкову політику.
Принцип самостійності бюджної сист ґрунтується на нормах Конституції У і закріплює самостійність Держ бюджу У та місцевих бюджів. Бюджи затверджуються представницькими органами відповідного рівня, викся органами вик влади в межах відповідної компетенції. Принцип самостійності також розмежовує відповідальність учасників бюджних віднос у сфері фін діяльн. Самостійність бюджів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел дох, правом відповідних органів державної влади та органів місц самоврядування визначати напрями використ коштів відповідно до законодавства У.
127.Бюдж планув: завдання. Характер етапів
Бюдж планув це своєрідний інструмент сист фін управл, спрямованого на підвищення ефективності, дієвості та прозорості держ сектору, що здійсн шляхом встановлення бюджних цілей не тільки на наступний (плановий) рік, а й на перспективу, зокрема, середньостроко-ву (до трьох років).
Завдання бюдж планув:
1. достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу;
2. оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; 3. збалансування бюджу.
Процедура бюдж планув - послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджу. Вона визначена Бюдж кодексом У і на державному рівні включає такі етапи та стадії: 1. Складання проекту бюджу:
 направлення Президентом Верховній Раді бюдж послання;
 розроблення Верховною Радою бюджної резолюції, у якій визнач основні напрями бюджної політики на наступний рік;
 розроблення Міністерством фін на підставі основних прогнозних макропоказників ек і соцго перерозподіл прогнозного проекту Держ бюджу;
 узгодження показників прогнозного проекту бюджу з пропозиціями міністерств, відомств та інш органів;
 розроблення Міністерством фін робочого (узгодженого) проекту Держ бюджу і подання його в Кабінет Міністрів;
 розгляд проекту бюджу в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання През проекту Зак про бюд
 розгляд проекту Зак про бюдж Президентом і подання до ВР.
2. Розгляд проекту Зак про Держ бюдж У:
 розгляд проекту Зак про Держ бюдж у комісіяхВР;
 обговорення проекту Держ бюджу на засіданні ВР;
 прийняття відповідного рішення про рези розгляду проекту Зак про Держ бюдж:
а) затвердити Закон про Держ бюдж У;
б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;
в) відхилити і направити на перероблення.
Викон-я бюджу полягає у мобілізації запланованих дох і фін-і передбач видатків. Організ викон-я бюджу покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фін, Державною податковою адміністрацією і Держ казначейством. Викон-я бюджу здійсн на підставі розпису дох і видатків. Цей документ склад після затвердження бедж відповідно до підрозділів бюдж класифі,.
Заг засади бюдж планув визнач Конституцією У, а також спеціальним бюдж законодавством Бюдж кодексом У.
128.Обгрунт, чому бюдж планув є основою бюдж процесу.
Перші три стадії в структурі бюдж процесу, а саме: складання, розгляд і затвердження склад бюдж планув. У систі заходів, спрямованих на успішне перерозподіл'язання з боку держ екічних і соц завдань в умовах ринкових віднос, важливе місце займає бюдж планув. Воно є серцевиною всієї фін роботи в державі. Бюдж планув охоплює всі стадії процесу складання, розгляду і затвердження бюджу як основного фін плану держ на наступний рік щодо використ централізованого фонду грош ресурсів на вирішення соц-екічних проблем.
Бюдж планув являє собою комплекс організаційно-техн, методичних і методологічних заходів із визнач-я дох і видатків бюджів в ході їх складання, розгляду та затвердження.
Тобто,бюдж планув охоплює складання проекту бюджу його розгляд і затвердження.
Це серцевина бюдж процесу - виконується той бюдж, який прийнято. Завдання бюдж планув визнач необхідністю вирішення триєдиного завдання формув бюджу: 1) достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу; 2) оптимальний розподіл видатків за окремими групами й галузями; 3) збалансування бюджу. Слід зауважити, що бюдж планув є важливішою складовою фін планув, підпорядкованою вимогам фін політики держ. В ході бюдж планув фін активно вплив на основні екон та якісні показники держ програм перерозподіл країни та виявлення резервів ефективного використ прир, матер, трудових, фін ресурсів. До принципів бюдж планув можна віднести: а) регулюв бюджних питань єдиними правовими нормами; б) адресний і цільовий характер спрямування бюджних коштів; в) безперервність планув річного бюджу; г) стабільність фін показників (норм, под ставок, кошторисів); д) балансовий метод. Бюдж планув включає бюджний процес як порядок складання і викон-я бюджів різного рівня, його нормативно-правову базу і організаційну основу, а також питання теорії і методологію складання бюджів країни. Основи бюдж планув визначають Конституція У, Бюджний кодекс, закони У та рішення органів місц самоврядування
134.Причини виникн-я бюдж дефіциту в У.
Бюджний дефіцит виникає в резі незбалансованості екіки, зниження дох і ліквідувати дефіцит бюджу, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зрост видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова екон не може стабілізації екіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму екії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.
Виникає тоді, коли державі необх зробити витр на більшу суму, ніж можлива величина його дох.– перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджних лишків являє собою держ борг.
Наслідки залеж від багатьох чинників, і насамперед від наявності продуманої політики, керованості бюджу і бюдж процесу. Наявність хронічних бюджних дефіцитів у світй практиці свідчить про Існув-я певного причинно-наслідкового механізму. Причинно-наслідкова діалектика бюджних дефіцитів така. ДЕФ вплив на скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зрост відсоткової ставки, меншу доступність кред ресурсів для приватного сектору. У резі підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту, збіл-я імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит платіжного балансу. (19921999 рр.) характер. тенденцією до скорочення бюдж дефіциту ВВП. Цей період пов'язаний з глибокою ек кризою і негативним її впливом на обсяги дефіциту, з одного боку, та негативним впливом бюдж дефіциту на соц-екон процеси у суспільстві, з іншого боку. (20002002 рр.) характер. зведенням Держ бюджу У з профіцитом, що позитивно відобразилося на усіх показниках соц-ек перерозподіл країни. (20032004 рр.)проголошення політики пріоритетного соцго перерозподіл та реаліз соц програм, внаслідок чого спостерігається тенденція до зрост обсягів дефіциту бюджу та його частки у ВВП (20052006 рр.) обсяги та частка бюдж дефіциту у ВВП скоротилися. Одночасно кількісні і якісні показники соц-ек перерозподіл держ зросли, що свідчить про позитивні зрушення в екіці та соцй сфері.
129.Які завдання перерозподіл’яз в бюдж планув? Стадії процедури бюдж планув в У і органи, які задіяні в процесі
Ст. 2 Бюдж кодексу Бюджний процес - регламентований бюдж законодавством процес складання, розгляду, затвердження, викон-я бюджів, звітування про їх викон-я, а також контролю за дотриманням бюдж законодавства. Учасниками бюдж процесу є Президент У, ВРУ, КМУ, Міністерство фін, Держ казначейство, НБУ, Рахункова палата, головні розпорядники і розпорядники бюджних коштів та інші органи, на які законодавством У покладені бюдж, под та інші повноваження. Бюджний процес склад з 2 частин: бюдж планув, викон-я бюджу. Основою бюдж процесу є бюдж планув(охоплює складання проекту бюджу, його розгяд, затвердження), оскільки виконується такий бюдж, який ухвалено. Завдання бюдж планув:· достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу;· оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;· збалансування бюджу. Бюдж планув починається з визнач-я можливого обсягу дох. Обґрунтованість їх планув забезпечує реальність усього бюдж процесу. Оптимальність розподілу видатків визнач ефективністю використ бюджних коштів із позицій забезпеч ек зрост та соцї гармонії у суспільстві. Збалансування бюджу найскладніше завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формув дох. Процедура бюдж планув послідовність заходів дій зі складання і розгляду проекту бюджу. Вона визначена Бюдж кодексом У і на державному рівні включає такі етапи та стадії: визнач-я основних напрямів бюджної політики; підготовка й аналіз бюджних запитів; схвалення проекту держ бюджу Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняття держ бюджу Верховною Радою. 1.Складання проекту Держ бюджу: направлення Президентом Верховній Раді бюдж послання; розроблення Верховною Радою бюджної резолюції, у якій визнач основні напрями бюджної політики на наступний рік; розроблення Міністерством фін на підставі основних прогнозних макропоказників ек і соцго перерозподіл прогнозного проекту Держ бюджу; узгодження показників прогнозного проекту бюджу з пропозиціями міністерств, відомств та інш органів; розроблення Міністерством фін робочого (узгодженого) проекту Держ бюджу і подання його в Кабінет Міністрів; розгляд проекту бюджу в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Зак про бюдж; розгляд проекту Зак про бюдж Президентом і подання його до ВР.2. Розгляд проекту Зак про Держ бюдж У: розгляд проекту Зак про Держ бюдж у комісіях і комітетах ВР; доповідь Міністра фін на засіданні ВР та співдоповідь голови комітету з питань бюджу; обговорення проекту Держ бюджу на засіданні ВР; прийняття відповідного рішення про рези розгляду проекту Зак про Держ бюдж:а) затвердити Закон про Держ бюдж У;б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;в) відхилити і направити на перероблення.
Назв + казначейської сист касового викон-я держ і місцевих бюджів.
Касове викон-я бюджу (зарахування коштів на рахунки бюджу та перерахування з них) може здійсн за двома систми: банківською і казначейською. За банківської сист рахунки бюджу відкриваються в установах банківської сист, за казначейської створюється спеціальна структура Держ казначейство, яке веде рахунки бюджу, мобілізує кошти і фінує видатки.
В У застосовується казначейська форма обслуговування Держ і місцевих бюджів, яка передбачає здійсн Держ казначейством через єдиний казначейський рах: операцій з коштами держ і місцевих бюджів;
розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджних коштів;
контролю бюджних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про викон-я бюджу. Значення держ бюджу обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджені в ньому. У безпосерму зв’язку з бюджом і під його впливом функціон усі інші ланки фін сист. Фін ресурси Держ бюджу перебув у розпорядженні центр органів влади і використ для фінасув заходів загальнодерж значення. До них належ держ управл, нац оборона, забезпеч охорони правопорядку та інші заходи. За рах Держ бюджу переважно фінуються соц блага і послуги. За характером організації Держ бюдж є центральною ланкою фін сист У. З його допомогою забезпечується розподіл і перерозподіл ВВПміж окремими ланками бюджної сист та окремими субґєктами суспільства.
Місц бюджи це фонди грош коштів, призначені для реаліз завдань і ф-й, покладених на органи самоврядування. За рах фондів грош коштів місцевих бюджів складової бюджної сист держ і фін бази діяльн органів самоврядування забезпечується фінасув заходів ек і соцго перерозподіл на відповідній території Структурна будова місцевих бюджів включає бюдж Авт. Респуб. Крим, обласні, районні бюджи, бюджи територіальних сіл, селищ, міст та їх обґєднань
Бюдж фінасув: сутн поняття, принципи і форми.
Принцип плановості витр з держ бюджу визнач законом про держ бюдж У на кожний рік. Обсяг витрат та цільове спрямування коштів місцевих бюджів ухвалюються рішенням сесій відповідних місцевих рад народних депутатів. Витр з децентраліз фондів грош коштів відображ у фін планах і кошторисах витрат установ, балансах дох і витрат підпр, об'єднань, міністерств і відомств.
цільового спрямування коштів полягає у тому, що кошти плануються, відпускаються та використ на суворо визначені цілі та заходи відповідно до затверджених фін планів.
безповоротності та безвідплатності фінасув держ витрат це надання коштів без прямого їх відшкодування (непряме ж відшкодування полягає в матеріальному прирості основних фондів для вир та невир сфери, перспективна підготовка кадрів
ефективного використ коштів має на меті одержання сусп необхго резу за мінімальних витрат фін ресурсів. Практичне здійсн цього принципу супроводжується вдосконаленням форм і методів оперативного управл виробничою та фін діяльн, розробкою додаткових важелів і стимулів, спрямованих на скорочення витрат та інтенсифікацію вир-ва.
поєднання власних, кред та бюджних джерел :під час визнач-я обсягу фінасув як держ, так і вищестоящі органи враховують наявність власних коштів, можливості одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити витр з зазначених джерел, вирішується питання про бюдж або відомче фінасув. п здійсн постійного контролю наявний за усіх виробничих, господарських і фін операцій у фін-і держ витрат. Контроль викон-я дає можливість викрити - й помилки у фінй діяльн, вжити заходів до їх усунення, а також надає зустрічну інформацію для перспективного й поточ планув держ витрат як під час визнач-я цільового спрямування коштів, так і під час визнач-я їхнього обсягу.
форми бюдж фінасув: 1)Кошторисне забезпеч держи грошовими коштами установ і організацій соц-культурної сфери, оборони, органів держ управл.2)Держ фінасув інвестицій. Відповідно до бюджної класифікації видатків фінасув будівництва об'єднано в одну групу разом з архітектурою і вміщує в собі держ інвест на основні об'єкти ек і соцго перерозподіл У за ринкових умов.3)Позики з бюджу держ підпрм це фін підтримка держ та інш підпр, у яких понад 50% майна є державною власністю. Здійсн вона з бюджних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використ коштів, що надаються як держ підтримка. Фін підтримку як бюджну позику надає Міністерство фін на договірних засадах.4)Держ дотації. застосовується при фін-і планово-збиткових підпр, організації! і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товар и, витр на вир-во яких перевищує ціну продажу.


Поясність відмінності між кошторисним фінасувм і бюдж кредитуванням
Кошторисне фінасув, як одна із форм бюдж фінасув, передбачає фінасув установ за рах коштів бюджу на основі кошторису за такими принципами: плановість (фінасув здійсн на підставі і в межах установленого плану - кошторису.); цільовий характер виділених коштів (виділені кошти можуть бути спрямовані тільки на цілі, передбачені кошторисом); виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи; підзвітність (передбачає обов’язкову звітність організацій і установ, які перебув на кошторисному фін-і). Кошторисне фінасув застосовується в тих сферах, де важко забезпечити самоокупність і прибутковість; насамперед, це установи соцї сфери, які надають безоплатні послуги, тобто оплата здійсн не отримувачем послуг, а державою.
Бюдж кредити по суті є фін підтримкою держ та інш підпр, у яких понад 50% майна складає держ власність. Бюдж кредитування повинно здійснюватися з бюджних асигнувань на поворотній і, як правило, платній основі під затверджені проекти використ коштів, що надаються підпрм як держ підтримка. Метою надання фін підтримки підпрм з бюджних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання їх банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фін стану, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг. Фін підтримку як бюджну позику в У надає Міністерство фін на договірних засадах; за строками вона може мати коротко- або довгостроковий характер.
133.Поясність відмінності між держи дотаціями, держи субсидіями та бюджи кредитами. Всі 3 поняття це методи бюдж фінасув, але держ субсидії та дотації відносяться до групи держ трансферти (це невідплатні і безповоротні платежі з бюджу юридичним і фізичним особам, які не призначені для придбання товар чи послуг; держи трансфертами є держ субсидіювання (держ субсидії, держ субвенції, держ дотації) і держ доп населенню). Бюдж кредити надання коштів з бюджу суб’єктам підприємництва на поворотній і платній основі, вони відрізняються від банк кредитів порівняно нижчим рівнем процентних ставок та наданням на більш пільгових умовах. Держ дотації це форма бюдж фінасув планово-збиткових підпр, організацій і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товар и, витр на вир-во яких перевищують ціну продажу. До субсидій у вузькому значенні належ трансферти підпрм з боку держ (у грошй формі або у вигляді послуг, що мають грош оцінку) на фінасув поточних витрат. До субсидій у широкому значенні відносять всі форми втручання держ в екічну діяльн, унаслідок яких змінюються ціни на товар и або фактори вир-ва, а отже і умови конкуренції на користь окремих підпр або сфер екічної діяльн. Держ субсидії – всі невідплатні поточні бюдж виплати підпрм та громадянам, які не передбачають компенсації у вигляді обумовлених виплат або поставки товар чи надання послуг в обмін на проведені платежі
135.Сутн бюдж дефіциту профіциту. причини виникн-я і соц-екон наслідки зрост бюдж дефіциту? заходи зменш деф
Перевищення дох над видатками або профіцит загалом відображає стабільну фін ситуацію. Перевищення видатків над доходами, тобто бюджний дефіцит, є найбільш складним явищем. Насамперед, дефіцит не означає незбалансованості бюджу, адже це перевищення видатків тільки над постійними доходами бюджу. Перевищення дох над видатками може виникати внаслідок надмірної дохідної бази окремих бюджів. У програму конкретних заходів щодо скорочення бюдж дефіциту варто включити і послідовно проводити такі заходи, що стимулювали б приплив коштів у бюджний фонд країни, та- сприяли скороченню держ витрат. Сюди відносяться:
зміна напрямків інвест бюджних засобів у галузі народного госп з метою значного підвищення фін віддачі від кожної гривни;
зниження воєнних витрат;
зберігання фінасув лише найважливіших соц програм; мораторій на прийняття нових соц програм, що потребують значного бюдж фінасув;
заборона Центральному банку країни надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості держи цінними паперами.
Крім цього, варто враховувати, що у світй практиці для зниження бюдж дефіциту широко використовується така форма, як залучення в країну іноземного капіталу.
Обгрунт екічну доцільність використ різних джерел фінасув бюдж дефіциту та екон наслідки їх застос-я.
Джерела фін. бюдж.дефіциту класиф за:
За способом залучення поділяють на емісійні джерела пов'язані з додатковим залученням грошї маси для покриття держ видатків і супроводжуються емісією грошей. неемісійні джерела вдображ взаємовіднос між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інш країн та міжнародними фін. організми як кредиторами.
За характером впливу на інфляційні процеси бувають: інфляційні- джерелом виступ монетизація дефіциту, яка відбув за надання урядові позик центрального банку, купівля центральним банком держ цінних паперів, а також завдяки додатковій емісії грошей. неінфляційні суттєво не вплив на інфляційні процеси і включають запозичення на внутр і зовн фін ринках, залишки бюджних коштів, трансферти, накопичення заборгованості .За рівнями управл розрізняють центральні це емісійні і неемісійні джерела, які використ урядом для покриття дефіциту держ бюджу. Місц -вваж неемісійні джерела, які використ органами місц самоврядування для фінасув дефіцитів місцевих бюджів.
Наслідки. Фінасув дефіциту через центр банк безпосер вплив на грош базу та розмір грошї маси. При монетизації дефіциту держ отримує доход від друкування грошей, який виникає в умовах перевищення приросту грошї маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зрост середнього рівня цін. Боргове фінасув дефіциту бюджу веде до накопичення держ боргу, який потрібно обслуговувати. За певних умов він може перетворитися на фактор стримування перерозподіл екіки та нагромадження соц проблем. Наслідком може стати також нарощування держ боргу в обсягах і структурі, які спричиняють руйнівний вплив на екон перерозподіл. Різке збіл-я соц виплат за рах коштів бюджу, який балансується шляхом збіл-я дефіциту, нерідко призводить до активізації інфляційних процесів і послаблення стійкості національної валюти. Ще однією проблемою може стати погіршення інвестиційної привабливості вітчизняного бізнесу та зниження його конкурентоспроможності.
Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія.
ля фінасув дефіциту бюджу використовується як інфляційні, так і неінфляційні джерела. Зменшити дефіцит бюджу уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товар и, а також за рах підвищення под. Ці заходи теж мають неінфляційний характер. Інфляційним джерелом фінасув бюдж дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбув в резі позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком держ цінних паперів. Дефіцит бюджу часто покривають додатковою емісією грошей. Внаслідок такої емісії перерозподілив неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження насел-я, відтворюється бюджний дефіцит. Емісійний банк не зобов’язаний фінувати уряд, таким чином ставиться заслін інфляційному вибуху, який би мав місце у випадку, якби гр друкувались на замовлення уряду.
Держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно вплив на екіку країни. 1.при певних умовах уряд вдається до примусового розміщ-я держ цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльн приватних фін інститутів. 2. якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то держ позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними фірмами. Особливо складними є наслідки зовн позик.
Поясність відмінності між акт і пас бюдж дефіцитом.
За напрямами дефіцитного фінасув розрізняють активний і пасивний бюджний дефіцит. У цілому різниця між цими видами дефіциту полягає у тому, що активний дефіцит дає змогу підштовхнути, активізувати подальший перерозподіл екіки і зрост капіталу, а пасивний підкоряється законам інфляції.
Активний бюджний дефіцит пов'язаний із нестачею бюджних ресурсів для фінасув капітальних видатків (інвестицій). Дефіцитне фінасув інвестицій у цілому можна вважати позитивним явищем, оскільки воно передбачає активний вплив бюджу на екон процеси у суспільстві. Теоретичні засади дефіцитного фінасув інвестицій базуються на кейнсіанстві, зокрема на його постулатах "бюдж мультиплікатора". Пасивний бюджний дефіцит характер. спрямуванням дефіцитних коштів на фінасув поточних видатків, зокрема на соціальний захист насел-я, соц-культурні заходи, оборону, управл. Таке витрачання коштів означає їхнє поглинання, що відображає пасивне реагування держ на складне фін становище у суспільстві.
Поясн відмінності між поняттями “дефіцит бюджу” і “касовий дефіцит бюджу”.
Бюджний дефіцит – це явище коли видатки бюджу перевищують дох.
Є однією з основних причин [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], спричиняється ек нестабільністю, скороченням надходжень до бюджу, зростм видатків з бюджу. Покриття бюдж дефіциту може здійснюватися шляхом отримання держ позик та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Дефіцит бюджу - це сума, на яку рівень видатків бюджу перевищує рівень надходжень. Причини виникн-я дефіциту: спад вир-ва; зниження ефективності функціон-я окремих галузей; несвоєчасне проведення структурних змін в екіці або її технічного переоснащення; великі воєнні витр; інші фактори, що вплив на соц-екон становище країни. Бюджний дефіцит - явище майже постійне в екіці кожної держ. Для насел-я наявність дефіциту має опосередковане значення, але воно бере участь у поверненні залучених для покриття дефіциту коштів шляхом сплати под.
Розрізняють поняття стійкий дефіцит бюджу, який існує в довгостроковому періоді, та тимчасовий дефіцит, що викликається касовими розривами у виконані бюджу. Його ще називають касовим дефіцитом нестача коштів бюджу в резі незбігу термінів надходж дох і здійсн видатків.
Сутн та необх-ть застос-я секвестру бюджу. До яких статей Держ бюджу У застосовується секвестр?
Секвестр бюджу - це рез перегляду бюджних статей у бік скорочення видаткової частини внаслідок оперативно виявленого невикон-я плану по прибутковій частині. Необх-ть секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невикон-ям планів мобілізації дох та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджу, а з іншого перевищенням граничного рівня дефіциту
Особливістю секвестру є те, що пропорційному скорочення піддаються не всі витратні статті, а тільки незахищені. Захищені статті витрат - це ті витр, які апріорі необхідні для здійсн компанією своєї діяльн та викон-я договірних зобов'язань, тобто тих платежів, які обов’язк незалежно від рівня активності діяльн компанії. Так, до захищених витрат можна віднести оплату под, зборів, мита та інш обов'язкових платежів, орендну плату, оплату послуг телефонного, стільникового зв'язків, послуг каналів зв'язку, оплату охоронних послуг і т. д. Необх здійснити сортування бюджних статей, враховуючи штрафні санкції договірних зобов'язань, критичність отримання послуг або ресурсів від постачальника, максимально можливі відстрочки щодо здійсн оплати. Тобто спочатку слід скоротити витр за незахищеними статтями бюджу, далі по захищених статтях нижчого рівня ієрархії і т. д.
Особливо зауважу, що секвестр не панацея для вирішення всіх проблем, що виникли або касових розривів у компанії і, зрозуміло, він є далеко не найбільш оптимальним інструментом фін управл. Замість нього можна застосувати пошук додаткових джерел покриття дефіциту за рах залучення короткострокових кредитів, продажу частини активів, оптимізації роботи з дебіторсько-кредиторською заборгованістю і т. д. Завдання пошуку альтернативних джерел покриття дефіциту бюджу покладається, перш за все, на бюджний комітет.
141.У якому випадку вводиться секвестр бюджу? мета? Захищені статті Держ бюджу У Секвестр бюджу - це рез перегляду бюджних статей у бік скорочення видаткової частини внаслідок оперативно виявленого невикон-я плану по прибутковій частині. Необх-ть секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невикон-ям планів мобілізації дох та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджу, а з іншого перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджу полягає у пропорційному зниженні бюджних видатків за всіма статтями бюджу протягом часу, який залишився до закінчення поточ бюдж року. Не підлягають секвестру захищені статті бюджу, перелік яких в У затверджує Верховна Рада У у законі про Держ бюдж У на поточний бюджний рік. перелік захищених статей видатків загального фонду Держ бюджу У за ек структурою видатків: - оплата праці працівників бюджних установ; - нарахування на заробітну плату; - придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; - забезпеч продуктами харчування; - оплата комунальних послуг та енергоносіїв; - обслуговування держ боргу;
поточні трансферти населенню; - поточні трансферти місцевим бюджам.
142.Держ кредит: роль Відмінності між держ і банк кредитом
Держ кредит важлива складова держ фін. Призначення держ кредиту полягає у забезпеченні держ грошовими коштами, необхідними їй для викон-я екічних, соц і політичних ф-й.
Держ кредит(ДК)- сук-ть екічних віднос, що виник між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інш країн, міжнародними фіново-кредитними установами та організми щодо залучення та використ тимчасово вільних кред ресурсів. ДК за джерелами формув ресурсів:внутр та зовн кредити, що призводить до формув внутрішнього та зовнішнього держ боргу між ДК та банк кредитом, як класичною формою кред віднос, існ суттєві відмінності. Банк позиковий фонд використовується для кредитування підпр з метою забезпеч безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності.Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб’єктів госп є продуктивне використ позичкового фонду (або з метою перерозподіл соцї інфраструктури виробничих колективів). Використ кред ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рах збіл-я вартості додаткового продукту. Коли ж мова йде проДК, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фін ресурси. Вони використ, як правило, на покриття бюдж дефіциту. Джерелом погашення держ позик і виплати процентів за ними виступ кошти бюджу.


















143.Сутн держ кредиту як фін категорії. Що спільного і в чому відмінності між держ і банк кредитом? Держ кредит(ДК)- сук-ть екічних віднос, що виник між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інш країн, міжнародними фіново-кредитними установами та організми щодо залучення та використ тимчасово вільних кред ресурсів. ДК може мати дві форми: ощадна справа і держ позики.Ощадна справа належить доДК , якщо залучені кошти спрямовуються в дох бюджу. Держ позики є основною формоюДК. Як екічна категорія ДК поєднує в собі фін та банк віднос. Як ланка фін сист він обслуговує формув і використ централіз грош фондів держ. ДК як фін категорія виконує три ф-ї: розподільну, регулювальну і контрольну. Через розподільну ф-ю ДК забезпечується формув централіз грош фондів держ або їх використ на принципах строковості, платності і повернення. Сутн регулювальної ф-ї ДК виявляється у вступі в банк віднос, держ вплив на стан грош обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на вир-во і зайнятість. Контрольна ф-ї ДК охоплює рух вартості в двосторонньому порядку, оскільки передбачає повернення і відшкодування отриманих коштів;здійсн не тільки фіновими структурами, а й кредитними установами. Разом з тим між ДК та банк кредитом, як класичною формою кред віднос, існ суттєві відмінності. Банк позиковий фонд використовується для кредитування підпр з метою забезпеч безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності.Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб’єктів госп є продуктивне використ позичкового фонду (або з метою перерозподіл соцї інфраструктури виробничих колективів). Використ кред ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рах збіл-я вартості додаткового продукту. Коли ж мова йде проДК, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фін ресурси. Вони використ, як правило, на покриття бюдж дефіциту. Джерелом погашення держ позик і виплати процентів за ними виступ кошти бюджу.
Держ кредит: сутн, форми, причини існув-я.
Держ кредит важлива складова держ фін. Призначення держ кредиту полягає у забезпеченні держ грошовими коштами, необхідними їй для викон-я екічних, соц і політичних ф-й.
Формами кредиту є чисто кредитна фін операція – позика, а також купівля-продаж у борг або на виплату як протилежність розрахункам без відстрочки платежу. Предм (об’єктом) держ кредиту є, як правило, грош кошти, рідше - матер цінності. Держ кредит обслуговує, загальнодерж, національні інтереси незалежно від того, виступ держ в ролі боржника чи кредитора. Держ як юридична особа може вести по суті безстрокові банк операції, оскільки час кредї дієздатності держ практично необмежений.
Таким чином, необх-ть держ кредиту зумовлена тим, що держ в своїй діяльн здебільшого виходить за межі фіскальних можливостей, забезпечуваних податк. Подолати бар’єр між наявними коштами і додатково необхю потребою в них дає можливість держ кредит, за допомогою якого грош кошти, запозичені на ринку позичкових капіталів, задіюються державою, розширюючи тим самим її фін ресурси.
Держ кредит є також джерелом збіл-я прибутків власників цінних паперів, що досягається через виплату процентів і виграшів за держи позиками.
Держ кредит як фін категорія виконує три ф-ї: розподільну, регулювальну і контрольну.
Внутр держ кредит виступ в таких формах: держ позики, перетворення частини вкладів насел-я в держ позики, запозичення коштів загальнодерж позикового фонду, казначейські позики, гарантовані позики.
Поясн роль держ кредиту у формув фін держ?
Держ кредит - складова фін сист держ.
Екон зміст і юридична природа держ кредиту водночас передбачають надходж до держ бюджу, оскільки суми держ позик становлять його доходну частину, та разом з тим ці кошти не дають нових прибутків і повинні погашатися. ознаки добровільності, терміновості, платності і повороткості відмежовують кошти, акумульовані шляхом кредиту, від дох
Держ кредит представляє віднос втор розподілу вартості валового сусп продукту і частини національного багатства. У сферу держкред віднос підпадає тільки частина дох і грош фондів, сформованих на стадії первинного розподілу.
Формув додаткових фін ресурсів держ за рах вільних коштів - це одна сторона держ кред віднос. Другою стороною виступ фін зв'язки, обумовлені зворотністю і оплатністю коштів, додатково мобілізованих державою. Виплата дох кредиторам за рах бюджних надходжень.Доцільність використ держ кредиту для формув додаткових фін ресурсів держ і покриття бюдж дефіциту визнач значно меншими негативними наслідками для держ фін і грош обігу країни в порівнянні з монетарними прийомами балансування дох і витрат уряду. Це досягається на основі переміщення попиту від фіз і юр осіб до урядових структур без збіл-я сукупного попиту і кількості грошей у обігу.
. В насел-я постійно утворяться тимчасово вільні кошти,. Тимчасово вільні фін ресурси в юр осіб можуть утворюватися у видгляді нерівномірності здійсн великих капітальних вкладень у вир-во і соціальну сферу. Тимчасово вільними можуть бути резервні фонди підпр.
З ростом ефективності сусп вир-ва збільшуються і можливості залучення коштів підпр і організацій у сферу держ кредиту
147.. За якими ознаками класиф держ позики?
За правовим оформленням: 1держ позики, що надаються на підставі угод. Як правило, угодами оформляються кредити від урядів інш країн, а також кредити від міжнар організацій; 2 держ позики, забезпечені випуском цінних паперів, за допомогою яких мобілізуються кошти на фін ринку.
За місцем розміщ-я: 1. внутр (облігації, казначейські зобов'язання), що розміщуються в певній країні на внутрішньому фін ринку і зазвичай у національній валюті.; 2зовн (облігації), які розміщуються на міжнародному фін ринку переважно в інозй валюті чи безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні від урядів інш країн, міжнар організацій та нерезидентів.
Залежно від статусу позичальника (емітента)1 держ, що випускаються центральними органами управл (в У Мін.фін.). Кошти, акумульовані від їх розміщ-я, спрямовуються у держ бюдж; 2 місц, що випускаються місц органами управл, а кошти від них спрямовуються у місц бюджи.
Залежно від термінів погашення 1короткострокові (поточні, як правило, до 1 року), середньостро кові (від 1 до 5 років) і довгострокові позики (понад 5 років).
За видами дохідності 1 відсоткові, коли виплата доходу за держи позиками здійсн у вигляді позикового відсотка.2.безвідсоткові (дисконтні), які характерні тим, що держ ц.п. реаліз зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю; 3виграшні, які реаліз без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійсн на підставі проведення тиражів виграшів.
За характером обігу цінних паперів 1ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів; 2 неринкові, які мають обмеж щодо купівлі і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.За формою випуску 1готівкові (супроводжуються емісією держ цінних паперів) 2.безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).
За способом погашення позики: 1ординарні (погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик); 2серійні (погашення здійсн деякими частинами через певні проміжки часу); 3з достроковим погашенням (до дострокового погашення держ позик держ може вдатися лише за наявності коштів).
За видами забезпеченості:1заставні (забезпся держ майном чи конкретними доходами) 2. беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпеч, а їх надійність визнач авторитетом держ)
Ф-ї держ кредиту. Як держ кредит вплив на стан грош обігу, рівень банк процентної ставки, вир-во і зайнятість?
За допомогою розподільної ф-ї держ кредиту забезпечується формув коштів єдиного централізованого фонду держ бюджу, а інколи (рідко) і держ цільових фондів. Як позичальник, держ акумулює додаткові кошти для фінасув своїх витрат. Окрім цього, розподільна ф-ї держ кредиту дає можливість більш рівномірно розподілити у часі і між поколіннями под тягар. Цей ефект особливо посилюється у випадку фінасув за рах запозичених коштів витрат капітального хар-ру, що мають загальносусп призначення.
Контрольна забезпечує контроль у процесі залучення держ позик і розміщ-я позикових коштів, дає можливість контролювати напрями та цільове використ позик, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків, проводити моніторинг і забезпеч платоспроможність та ліквідність держ.
регулююч ф-ї. Розміри держ кредиту, його форми, методи розміщ-я і погашення прямо чи опосередковано вплив майже на всі процеси ек життя держ: на стан грош обігу, рівень банківської процентної ставки, вир-во і зайнятість насел-я.
Держ регул грош обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фіз осіб, держ зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рах кредиту профінні виробничі витр, наприклад інвест, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошї маси в обігу. У випадку фінасув витрат на виплату заробітної плати, наприклад учителям, лікарям, кількість готівкової грошї маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.
ЯК позичальник, держ збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держ, тим вищим буде, за інш рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожчим буде для підприємців банк кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвест у сферу вир-ва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання держ цінних паперів.Як кредитор і гарант держ може позитивно впливна вир-во і зайнятість. У промислово перерозподілин країнах поширена сист підтримки малого бізнесу, експорту продукції або вир-ва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до держ програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держ бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підпрм у випадку їх банкротства. У більшості промислово перерозподілин країн функціон держ або напівдерж страх компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товар ів. Цим заохочується освоєння нових ринків збуту національної продукції. Велике значення у стимулюванні перерозподіл вир-ва і зайнятості мають кредити, що надаються державою за рах бюджів або позабюджних фондів. З їх допомогою забезпечується прискорений перерозподіл відповідних регіонів або необхідних напрямів екіки на тій чи іншій території.
Класиф-я держ позик. За допомогою яких цінних паперів здійсн оформлення держ позик?
держ позики, прийнято класифікувати за певними ознаками.
За правовим оформленням: 1держ позики, що надаються на підставі угод. 2 держ позики, забезпечені випуском цінних паперів
За місцем розміщ-я: 1. внутр.; 2зовн (облігації)
Залежно від статусу позичальника (емітента)1 держ,; 2 місц,.
Залежно від термінів погашення 1короткострокові (поточні, як правило, до 1 року), середньостро кові (від 1 до 5 років) і довгострокові позики (понад 5 років).
За видами дохідності 1 відсоткові,.2.безвідсоткові (дисконтні); 3. виграшні
За характером обігу цінних паперів 1ринкові,; 2 неринкові
За формою випуску 1готівкові (супроводжуються емісією держ цінних паперів) 2.безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).
За способом погашення позики: 1ординарні; 2серійні; 3з достроковим погашенням
За видами забезпеченості:1заставні 2. беззаставні
Які причини функціон-я держ кредиту? джерела погашення держ позик?
Держ кредит(ДК)- сук-ть екічних віднос, що виник між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інш країн, міжнародними фіново-кредитними установами та організми щодо залучення та використ тимчасово вільних кред ресурсів
Держ кредит безпосер пов’язаний з бюдж дефіцитом, будучи джерелом його покриття.
Джерелами погашення держ позик можуть бути:
 дох від інвест позичених коштів у високоефективні проекти;
додаткові надходж від под;
екія коштів від зменшення видатків;
емісія грошей;
залучені від нових позик кошти (рефінасув боргу).
Найбільш реальним джерелом є дох, отримані від інвест позичених коштів. Вони найповніше вдображ сутн і принципи кредиту та забезп фін стабільність. Надходж від збіл-я под чи екія від зменшення видатків також реальні джерела, однак тут є певні обмеж. Якщо збіл-я под надходжень досягається за рах розширення податк бази внаслідок використ позик, то це цілком прийнятно. Емісія грошей є фіктивним джерелом погашення боргу, оскільки вона веде до інфляції, яка знецінить повернені державою кредиторам кошти. Погашення старих боргів за рах випуску нових позик веде до зрост держ боргу. Таке джерело може використовуватись тільки як разове. Використ державою у своїй фінй політиці залучення коштів на банкй основі зумовлює формув держ боргу і необхсті чіткої сист управл ним.
150.Обгрунт, як держ кредит може вплив на стан грош обігу, процентних банк ставок, на вир-во і зайнятість насел-я.
Вступаючи в банк віднос, держ вплив на стан грош обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на вир-во і зайнятість.
Держ регул грош обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фіз осіб, держ зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рах кредиту профінні виробничі витр, наприклад інвест, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошї маси в обігу. У випадку фінасув витрат на виплату заробітної плати, кількість готівкової грошї маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.
Виступаючи на фін ринку як позичальник, держ збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держ, тим вищим буде, за інш рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожчим буде для підприємців банк кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвест у сферу вир-ва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання держ цінних паперів.
Як кредитор і гарант держ може позитивно впливна вир-во і зайнятість. У промислово перерозподілин країнах поширена сист підтримки малого бізнесу, експорту продукції або вир-ва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до держ програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держ бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підпрм у випадку їх банкрутства. У більшості промислово перерозподілин країн функціон держ або напівдерж страх компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товар






Поняття держ боргу. Поточний і капітальний держ борг. Вплив держ боргу на фін безпеку держ.
Держ борг це сума заборгованості держ своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутр і зовн борг. Поточний борг це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками. Внутр борг це заборгованість кредиторам держ в даній країні. Зовн борг це заборгованість кредиторам за межами даної країни.
Управл держ боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держ, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточ, так і капітального боргу. Що стосується поточ боргу, то необх забезпечити реальні джерела його погашення. Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела.
Проблеми держ боргу не у його величині в абсолютних сумах та відносно ВВП і обсягу бюджу, а у забезпеченні платоспроможності держ.
В управлінні внутрм та зовнм боргами існує певна специфіка. Платоспроможність за внутрми позиками забезпечується, як правило, за рах внутр джерел. Платоспроможність за зовнм боргом залежить насамперед від вал надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визнач станом торговельного балансу. Позитивне сальдо характер ті ресурси, які забезп платоспроможність держ і дають змогу урегулюв плат баланс.
Держ борг:види. Як держ борг вплив на фін безпеку держ і до яких наслідків може привести його зрост?
Держа
·вний борг  загальна сума заборгованості [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка склад з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держ, включаючи боргові зобов'язання держ, що вступають в дію в резі виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виник на підставі законодавства або договору.
Екічна суть держ боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому ф-ї:
1.фіскал  залучення державою необхідних коштів для фінасув бюджних видатків;
2.регулятивна  коригування обсягу грошї маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.
Структурно держ борг У склад з внутрішнього і зовнішнього.
Існув-я великого держ боргу може підірвати ек зрост країни і негативно впливна ії фін стан. Наявність держ боргу потребує здійсн щорічних відсоткових платежів, які повинні фінуватись за рах под надходжень. За стрімкого зрост таких видатків держ повинна або зменшувати видатки на фінасув соц.-ек програм, або збільшувати свої дох (установлення нових под та інш додаткових платежів).
Зовн і внутр держ борг: сутн, склад, причини виникн-я, наслідки та заходи щодо скорочення.
ЕЕкічна суть держ боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому ф-ї:
1.фіскал  залучення державою необхідних коштів для фінасув бюджних видатків;
2.регулятивна  коригування обсягу грошї маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.
Структурно держ борг поділяється на внутр і зовн.
Внутр держ борг – сук-ть зобов’язань держ перед резидентами (заборгованість держ всім громадянам, які тримають внутр держ облігації). Держ внутр борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержй власності.
До складу внутрішнього держ боргу У входять такі зобов’язання:
- заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками;
- грош кошти, які призначені для погашення зобов’язань з виплати заробітної плати в держ установах, пенсій, стипендій
- зобов’язання перед комерційними банками
- компенсація заборгованості суб’єктам підприємницької діяльн.
Зовн держ борг – сук-ть боргових зобов’язань держ, що виникли в резі запозичення держ на зовнішньому ринку.
Зовн держ борг класиф за такими ознакам:
- за видами кредитів (банк і фірмові);
- за формами представлення (валют та товар ні);
- за цільовим використм (інвест та не інвест);
- за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);
- за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);
- за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).
Внутр борг має певні + над зовнм. Повернення внутрішнього боргу і виплата відсотків за ним не зменшують фін потенціалу держ, тоді як зовн борг має у своїй основі відплив капіталу з держ. Держ внутр борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держ. Платоспроможність за внутрми позиками забезпечується, як правило, за рах внутр джерел. Платоспроможність держ за зовнми позиками залежить насамперед від вал надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визнач сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характер ті ресурси, які забезп платоспроможність держ і дають змогу урегул плат баланс.
Держ борг: сутн, методи управл. Як регулться гранична величина держ боргу в У?
Держ борг(Дб) – це заг розмір накопиченої заборгованості уряду власникам держ цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджних дифіцитів за вилученням бюджних надлишків. Дб- склад із: Внутр дб – заборгованість держ домогоспм і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом. Зовн дб – це заборгованість держ перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фіновими організми.
Управл дб це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспроможності держ. Ефективне управл держ боргом передбачає перерозподіл’язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невикон-я боргових забов’язань держ з використм різноманітних методів. Конверсія держ боргу це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.
Консолідація це передання зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики. Уніфікація являє собою об’єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією. Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів. Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.
Реструктуризація це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів. Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.






Методи управл держ боргом.
Управл держ боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держ, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточ, так і капітального боргу. Методи:
Конверсія держ боргу це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.
Консолідація це передання зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики.
Уніфікація являє собою об’єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.
Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів.
Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.
Реструктуризація це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів.
Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.
156.Управл держ боргом та його обслуговування. відмінності між рефінасувм і реструктуризацією держ боргу?
Управл держ боргом це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспром держ.
У широкому розумінні управл держ боргом передбачає формув одного із напрямів фін політики держ, пов'язаної з її діяльн у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грош-кредї (монетарної) та фіскал політики, узгоджених взаємовіднос уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджу (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджу із застос-ям інструментів активного управл держ боргом. Управл боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сук-ть дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщ-м боргових зобов'язань держ, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управл держ боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику.
Останнім етапом управл держ боргом є його погашення та обслуговування. Важливо враховувати суттєву відмінність між:
погашенням боргу, яке варто розглядати як викон-я боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості держ цінних паперів;
обслуговуванням боргу, що передбачає виплату відсотків за позиками (доходу, що сплачується на користь кредитора згідно з умовами угоди про позику або про випуск держ цінних паперів).
Рефінасув держ боргу це погашення основної заборгованості й процентів за рах коштів, отриманих від розміщ-я нових позик. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника. На світовому фін ринку репутація позичальників виражається в рейтингах, що присвоюються відповідній країні спеціальними агентствами відповідно до міжнар правил рейтингування.
Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Зокрема, сьогодні використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які відпрацьовані Паризьким клубом кредиторів.
Управл і обслуговування держ боргом. Як проводиться погашення держ позик?
Управл держ боргом – це сук-ть дій і методів пов’язаних із залученням додаткових фін ресурсів і їх використм, забезпечм виплат за держ боргом, а також приведенням витрат із обслуговування держ боргу у відповідність із можливостями держ. Обслуговування боргу – це операції повернення основного боргу та сплати відсотків і компенсаційних виплат за борговими зобов’язаннями. Погашення боргу – це операції повернення суми основного боргу кредиторові. Відбув за рах здійсн амортизаційних платежів. Обчислення загальних планових витрат для фінасув платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу:- основний борг;- відсотки за кредит;- сплата комісій за зобов’язаннями;- сплата комісій банку-агента за обслуговування. Розрахунки видатків держ здійснюються відповідно до бюджної класифікації видатків за функціональною структурою та за типом боргового зобов’язання. Специфічність обслуговування держ боргу У полягає у внесенні до планових витрат держ з обслуговування держ боргу витрат, пов’язаних з обслуговуванням іноз гарантованих урядом кредитів. Обслуговування внутрішнього держ боргу відбув за рах розміщ-я нових внутр боргових зобов’язань держ. Процес обслуговування держ боргу є складником бюдж процесу.
Під час планув витрат на обслуговування зовнішнього держ боргу здійснюються прямі фін розрахунки, відповідно до підписаних кред угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов’язань.
158.Поясн відмінн між рефінас та реструктуризац держ боргу
держ борг - це сук-ть віднос, за якими виник боргові зобов'язання держ як позичальника, боржника або гаранта погашення позик іншими позичальниками
рефінасув держ боргу(один з методів регулюв держ боргом) тобто погашення основної заборгованості і процентів за рах засобів, отриманих від розміщ-я нових позик. погашення попередньої заборгованості за допомогою випуску нових позик або шляхом заміни короткострокових зобов’язань на середньо- чи довгострокові. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (Традиційний метод зменшення боргу)- полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Реструктуризація проводиться шляхом розстрочення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців.
159.Поясність відмінності між такими методами управл держ боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.Управл держ боргом комплекс заходів, що здійснюються державою в особі ц уповноважених органів щодо визнач-я обсягів та умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, а також забезпеч платоспроможності держ.
Конверсія боргу зміна початкових умов державної позики, зокрема зміна строків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше зміна величини позикового відсотка (зміна дохідності позик).
Консолідація боргу зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позикового відсотка, зокрема перетворення короткострокових держ позик у довгострокові, об'єднання кількох держ позик попередніх років в одну позику. Консолідація і конверсія можуть проводитись одночасно.
Уніфікація позики це об'єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися разом із консолідацією, але може бути проведена і поза нею.Тобто конверсія і консолідація – подібні методи, але перший пов’язаний зі зміною дохідності позик, а другий – зі зміною часових домовленостей щодо боргу. Уніфікація в певних випадках може бути частиною методу консолідації, але самий по собі цей метод не означає зміну строкових параметрів позики.
160.Який зв’язок існує між бюдж дефіцитом, держ кредитом і держ боргом?.Показник бюдж дефіциту свідчить про перевищення передбач у бюджі видатків над постійними доходами, до яких відносять под, збори й обов’язк платежі, що відповідно до бюджної класифікації вваж доходами бюджу. Наявність бюдж дефіциту свідчить, що у плановому бюдж році до бюджу включені такі видатки держ, які не мають грош забезпеч. Таке явище є негативним. Однак бюджний дефіцит не свідчить про незбалансованість бюджу у цілому, оскільки у процесі складання і затвердження бюджу визнач необхідні джерела фінасув дефіциту. Саме джерелом покриття бюдж дефіциту і виступ держ кредит. Цей факт відображає зв'язок між цими поняттями. Він являє собою сук-ть екічних віднос між державою в особі органів влади і управл, з одного боку, і резидентами (фізичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними держми й міжнародними фіновими інституціями), з іншого, при яких держ традиційно виступ у ролі позичальника (рідше кредитора і гаранта). Держ борг це сума заборг за держ кредитом.
161.Визначте сутн, склад і призначення місцевих фін.У сучасних правових держх місц органи влади входять до загальної сист організації державної влади, а їхня компетенція визнач центральною владою. Однак залишається перелік таких справ, які держ вважає за доцільне передати для перерозподіл’язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об’єктивною причиною для функціон-я місцевих фін.Місц фін – це сист формув, розподілу й використ грош та інш фін ресурсів для забезпеч місц органами влади покладених на них завдань і ф-й. Склад місцевих фін: місц бюджи, фін підпр, організацій та установ комунальної форм власності. Структурні елементи місцевих фін: видатки, дох, способи їх формув, місц фін інститути, суб’єкти і об’єкти сист та віднос між суб’єктами сист, систою й ланками фін сист держ.
162.Екічна сутн, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджів, їх ієрархічна будова.Складниками місцевих фін є місц бюджи, териториальні позабюдж фонди і кошти субєктів госп (комунальних підпр).Місцевих бюджів в У – понад 13 тисяч. До місцевих належ обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджи. Це фонди фін.ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місц.Рад нар.днпутатів та органів місц та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них  в галузі бюджу і фін розмежована. Місц.бюджи затверджуються місц органами влади і до держ.бюжету не включаються. Їх екон.сутн виявляється у формув грош  фондів, які є фін.забезпечм діяльн місцевих Рад нар.депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінасув утримання і перерозподіл соцї інфраструктури, місц госп. Мат.основою місц.фін є регіональні фінасові ресурси, що представляють сук-ть грош коштів, яківикорист на перерозподіл тер-рій.
Місц бюджи є головним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, спрямованих на сусп спожив-я. Саме через них суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами насел-я. Крім того, саме з місцевих бюджів фінується перерозподіл галузей вир сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального госп.
163.Склад і структура дох місцевих бюджів. Власні і закріплені за місц бюджами дох. проблеми формув дох місцевих бюджів в У?Структура місцевих фін включає:
-Міжбюдж трансферти(це кошти, що безкоштовно і безповоротно передаються з одного бюджу в іншій.)
-Власні дох
- Дох закріплені законом (це ті дох, що цілком або частково у відсотках зараховуються до відповідних видів бюджів безстроково або на довгостроковій основі і для їхнього включення не потрібні рішення органів вищестоящої ради)
До власних дох бюджів органів місц самоврядування належ дох, що визначені законодавством, форм і збираються на відповідній території, а саме:
ємісц под і збори;
єдох від нерухомості і підпр, що належ до комунальної власності, й інші дох, передбачені законодавством.
До дох, що закріплюються за бюджами місц самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджних трансфертів, належ такі под і збори (обов’язк платежі):1) прибутковий податок з громадян: 2) держ мито в частині, що належить відповідним бюджам; 3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльн та сертифікати 4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльн 5) плата за торговий патент на здійсн деяких видів підприємницької діяльн 6) надходж адміністративних штрафів 7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджам.
До місцевих под і зборів, які зараховуються до бюджів місц самоврядування області,
·належ: 1) комунальний податок 2) ринковий збір 3) збір за видачу дозволу на розміщ-я об'єктів торгівлі 4) збір за видачу ордера на квартиру 5) збір за паркування автотранспорту 6) курортний збір 7) готельний збір 8) податок з реклами;9) збір з власників собак; 10) збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей - сплачують юридичні особи і громадяни; 11) збір за право використ місцевої символіки.
164.Міжбюдж віднос, необх-ть регулюв. види і форми
Міжбюдж віднос - це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурсами, необхідними для викон-я ф-й, передбач Конституцією У та законами У. В збалансуванні бюджів велике значення має бюдж регулюв, яке полягає у наданні коштів з Держ бюджу У до бюджу Автономної Республіки Крим, бюджів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування дох і видатків кожного бюджу. Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.
Форми взаємовіднос: Субсидіювання це виділення коштів з бюджів вищого рівня бюджам нижчого рівня.: субсидії, субвенції, дотації. Вилучення коштів передання коштів із бюджів нижчого рівня до бюджів вищого рівня. Взаємні розрахунки передання коштів із одного бюджу до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними дох чи видатків після затвердження бюджу. Бюдж позички запозичення коштів у зв'язку з виникн-ям тимчасового касового розриву незбігання у часі фінасув видатків і надходж дох. Можуть надаватись або з бюджу вищого рівня, або установами банківської сист Метою регулюв міжбюджних віднос є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюджами, та бюджи курсами, які повинні забезпечити викон-я цих повноважень.
165.Міжбюдж віднос: регулюв. Види міжбюджних трансферт
Під час передання державою права на здійсн видатків виник міжбюдж віднос. Міжбюдж віднос це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурсами, необхідними для викон-я ф-й, передбач Конституцією У та законами У.Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.
Метою регулюв є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюдж, та бюдж курсами, які повинні забезпеч викон-я повноваж
.Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого. види:
дотація вирівнювання- це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
субвенція - це форма грошї допомоги [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] із [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;
166.Міжбюдж трансферти: видів. міжбюдж трансфертів в У.
Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого.
Міжбюдж трансферти поділ на:
1) дотацію вирівнювання - це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Дотація – це безвідплатна, безповоротна доп з бюджу вищого рівня бюджу нижчого, яка не має цільового хар-ру та надається у випадку перевищення видатків над доходами.У бюджй діяльн застосовується [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що являє [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і (або) умов їх використ.
2) субвенцію - це форма грошї допомоги [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] із [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу. Субвенцію слід відрізняти від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], яка призначена як дотації бюджам, так і різним організм за рах бюджу або за рах спеціальних фондів, які форм на основі внесків громадян і окремих компаній.
3)кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;
4)інші дотації.У Державному бюджі затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджу АРК, кожного з обласних бюджів, бюджів міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджів. Окремо затверджуються обсяги коштів, що передаються до Держ бюджу У з місцевих бюджів. Субвенції виділяються для використ на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субвенції можуть надаватись на здійсн програм соцго перерозподіл, викон-я інвестиційних проектів, на компенсацію втрат дох бюджів місц самоврядування на викон-я власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою, на утримання об'єктів спільного корист-я та інші.
168.Поясн, чому місц бюдж вваж фін основою місц самовряд
Місцевий бюдж бюдж адміністративно-територіальної одиниці області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюдж області об'єднує обласний бюдж, бюдж районів і міст обласного підпорядкування. Місцевий бюдж району районний бюдж, бюдж міст районного підпорядкування, селищні й сільські бюджи. Завданням місц бюджу є забезпеч необхідними грошовими ресурсами фінасув заходів господарського й культурного будівництва, комунал і житл госп, перерозподіл освіти, ох зд .
Особливістю функціон-я місцевих бюджів є те, що вони забезп матеріальну незалежність органів місц самоврядування, і безпосер їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджних віднос. Місц органи самоврядування мають право в межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального госп, установ та закладів освіти, ох зд, соцго забезпеч, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища . Місц органи самоврядування можуть визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги на допомогу громадянам, які потребують соцго захисту.
Викон-я місцевих бюджів здійснює Рада міністрів АРК, місц держ адміністрації і виконавчі органи відповідних рад. Казначейське обслуговування місцевих бюджів здійсн територіальними органами Держ казначейства У. Місц бюджи викся згідно з розписом, затвердженим керівником місц фін органу, який протягом бюдж періоду забезпечує відповідність розпису місц бюджу встановленим бюдж призначенням.
171.Страх: необх-ть, роль. стан та перспективи розв в У.
С це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками С ознаки
1)С пов’язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року. Це породжує необх-ть резервування в сприятливі роки частини страх платежів, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела відшкодування надзвичайних збитків у несприятливому році.
Проблеми: найбільш суттєвими проблемами, що стримують перерозподіл вітчизняного ринку страх послуг, є: недосконалість нормативно-правової бази у сфері С; недостатність інституційної спроможності для перерозподіл окремих видів С; низька платоспроможність потенційних споживачів страх послуг; низька довіра до інституту С (зокрема, через відсутн якісних страх продуктів, існуючі факти шахрайства та нехтування правами страхувальників з боку страховиків, нестачу інформації щодо страх компаній та послуг, що вони надають); обмеженість можливостей для інвест страх резервів. До цього часу не створені законодавчі засади для впровадження інвестиційного та обов'язкового медичного і пенсійного С. Неперерозподілиненими залишаються такі сфери С як аграрні, екологічні та катастрофічні ризики. Рівень капіталізації більшості страх компаній є вкрай низьким. Існує недобросовісна конкуренція (демпінг), щодо тарифікації окремих видів страх послуг. Недосконалим залишається нормативно-правове врегулюв діяльн страх посередників, актуаріїв та аварійних комісарів. Відсутній ефективний механізм досудового захисту, не працює інститут омбудсмена. Найближчими пріоритетами у регулюванні страх ринку є: - сприяння прийняттю нової редакції Зак У «Про страх»; - впровадження європ принципів регулюв страхової діяльн; - забезпеч прозорості страх ринку, шляхом забезпеч достовірної та регулярної фін звітності; - боротьба за чистоту страх ринку шляхом підняття стандартів та посилення відповідальності за їх невикон-я; - сприяння унормуванню діяльн щодо С фін ризиків; - всебічне сприяння розробці та запровадженню нових видів обов’язкового С; - вдосконалення сист авто страх; - капіталізація сектора; - впровадження соц орієнтованих видів страх: обов`язкового медичного С, добровільного медичного С,














167.Поясн, чому функціон-я бюджної сист У передбачає використ міжбюджних трансфертів?Згідно з Бюдж кодексом трансферт визначають як кошти, отримані від інш органів державної влади, органів місц самоврядування, інш держав чи міжнар організацій на безоплатній і безповоротній основі. У цьому Кодексі міжбюдж трансферти визначають як кошти, що безповоротно й безоплатно передають із одного бюджу в інший, а також встановлюються їх види:
1) дотація вирівнювання; 2) субвенція; 3) кошти, що передають у Держ бюдж У й місц бюджи з інш місцевих бюджів; 4) інші дот
Зв’язки між бюджами різних ланок зумовлені:1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджів;2) забезпеч викон-я завдань центр органів влади та управл і місц самоврядування;
3) здійсн перерозподілу бюджних ресурсів в зв'язку із розбіжностями у рівнях под потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.
складовими міжбюджних: розмежування ф-й і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл дох і видатків між окремими видами бюджів; надання фін допомоги бюджам тих територій, які мають недостатній под потенціал, т.б. здійсн бюдж регулюв;
забезпеч перерахування надлишкових коштів з бюджів територій-донорів; здійсн фін вирівнювання як гарантії задоволення потреб насел-я усіх територ громад на однак рівні.
169.Поясн, роль місц бюджи у забезпеченні ек та соцго розв адміністративно-територіальних одиниць.
Місц бюджи є фін базою органів місц самоврядування та вирішальним фактором регіонального перерозподіл. Наявність місцевих бюджів закріплює екічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом У “Про місцеве самоврядування в У” від 27.05.97р., активізує господарську діяльн, дозволяє їм перерозподіливати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати екон потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фін ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб
Як екічна категорія, місц бюджи вдображ обумовлену адміністративним поділом і бюдж устроєм держ сферу екічних віднос суспільства, пов’язаних із формувм, розподілом і використм централіз грош коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і признач для соц-ек перерозподіл конкретних регіонів країни.
Місц бюджи є основним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, що спрямовуються на сусп спожив-я. Через місц бюджи суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному і соц розрізах. Разом з іншими ланками бюджної сист місц бюджи є одним з головних інструментів реаліз на практиці програми ек і соц перерозподіл регіон і країни
призначенні:
1)формув грош фондів, які є фіновим забезпечм діяльн місцевих органів влади;2)розподіл і використ цих фондів між галузями народного госп;3)контроль за фіново-господарською діяльн підпр та організацій, підвідомчих цим органам влади.
Страх: призначення. Ознаки, які хар специфічність
Страх (С) є самостійною сферою фін сист. С це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності.
З позицій цільового формув і використ страх фондів це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між
можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії С :1) С пов’язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року.
172.Обгрунт, особлив перерозподільних віднос у сфері страх.
особлив перерозподільних віднос, що виник під час страх:
Страх як екічна категорія це сук-ть особливих замкнутих перерозподільних віднос між його учасниками з приводу формув цільового страх фонду і його використ для відшкодування збитків, заподіяних за непередбач обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті. Страх є гарантом компенсації збитків, заподіяних майновим інтересам держ, суб’єктів госп і насел-я. Воно значною мірою звільняє бюдж від тягаря витрат на відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних прир катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інш нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян. Підприємництво і страх нерозривно пов’язані. Наявність ринкових віднос обумовлює необх-ть дій самостійних виробників на свій страх і ризик, що посилює значення страх послуг. Страх є ефективним засобом реаліз соцї політики держ, здійснюючи матеріальний захист громадян шляхом виплати пенсій і грошї допомоги через систу держ соцго страх. Страх стабільне джерело інвестиційних ресурсів держа-ви. Вкладаючи кошти страх резервів (переважно за довгостроковими договорами особ страх) в пріоритетні галузі, держ спроможна вирішувати глобальні екон завдання. Страх має стратегічне значення у перерозподіл національної екіки. Отже, страх є одночасно засобом залучення грош ресурсів і способом відшкодування збитків.
173.Сутн страх. об’єкти страх: майнове, соціальне, особисте, медичне, страх відповідальності і страх підпр ризиків.
Страх це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб’єктами фін віднос.
Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Нині в У найпоширеніші серед фіз осіб страх будівель, домашнього майна, транспортних засобів.
особового страх це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх .
соцго страх о страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування на випадок безробіття.У медичному страх є здоров’я громадян.У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид його страх громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об’єктом страх може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним викон-ям своїх обов’язків можуть сприч збитки своїм клієнтам.
страх ризиків недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .
174.Сутн і ф-ї страх. Назв. галузі страх віднос.
Страх це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб’єктами фін віднос. Страх виконує такі ф-ї: ризиковану (полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором); створення і використ страх резервних фондів (страх стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпеч покриття збитків у разі їх виникн-я, заподіяних страхувальникові страх подією), заощадження коштів (населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у страхй систі, ніж у банках), превентивну (до правової превенції належ передбачені чинним законодавством або договорами страх застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страх відшкодувань, Фін превенція полягає в тому, що частина страх премій спрямовується на фінасув превентивних заходів). Галузі страх віднос: майнове, особове, соціальне, медичне, страх відповідальності, страх ризиків. Об’єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Об’єкти особового страх це життя та здоров’я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об’єктами виступ одночасно життя і здоров’я), страх дітей, весільне страх . Особове страх виконує дві ф-ї: страхову та нагромаджувальну. Страх ф-ї передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна полягає в тому, що після закінчення строку дії страх договору, застрахному виплачується страх сума. У систі соцго страх об’єктами страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування на випадок безробіття. У медичному страхуванні об’єктом страх є здоров’я громадян. Воно здійсн на випадок хвороби чи травми як в обов’язкй, так і додатково в добровільній формі через держ та недерж структури. У разі страх відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Об’єкт страх ризиків недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .
Визначте ф-ї страх.об’єкти і суб’єкти страх віднос.
Страх це екон віднос, за яких страхувальник сплатою грош внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпеч поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхсті перестраховує частину останнього. Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до настання страх випадків використ передусім як джерело кред ресурсів.
Ф-ї страх Це ризикова, попереджувальна, нагромаджу вальна, контрольна. Суб’єкти
Страховики юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товар иства або товар иства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійсн страхової діяльн. Вони виробляють умови страх і пропонують страх послуги своїм клієнтам.
Страхувальники юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страх свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страх премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страх випадку.
Застрахний юридична чи фіз особа, якій належні, страх відшкодування у разі настання страх випаді Застрахний може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страх внесок. Крім того, може виділятись такий суб’єкт як отримувач страх відшкодування у тих випадках, коли його не може отримати застрахний.
Об’єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв’язку з настанням певних випадкових подій у період страх.
Назв ф-ї страх. Специф особлив категорії “страх”. Як страх пов’язане з ризиками?
Головною, визначальною є ризикова ф-ї, оскільки страх ризик як імовірність збитків безпосер пов'язаний з основним призначенням страх надання грошї допомоги постраждалим госпм або громадянам. Саме в рамках ризикової ф-ї відбув перерозподіл грош коштів серед учасників страх у зв'язку з наслідками страх подій. Страх виконує також попереджувальну ф-ю пов'язану з використм частини страх фонду на зменшення наслідків страх ризику. У страхуванні життя категорія страх найбільшою мірою зближується з категорією кредит і при заощадженні за договором страх на дожиття обумовлених страх сум. Заощадження грош сум за допомогою страх на дожиття пов'язане з потребою в страх захисті досягнутого сімейного статку. Отже, страх може мати нагромаджу вальну
Контрольна ф-ї страх випливає з указаних вищі трьох специфічних ф-й і проявляється одночасно з ними і конкретних страх відносах в умовах страх. Відповідно до вимоги контрольної ф-ї здійсн фін контроль за правильним проведенням страх операцій.
можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії страх. Це:
1) страх пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.
В умовах ринкового госп поряд з традиційним використм можливостей страх з захисту від надзвичайних явищ природного хар-ру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи ) зростає потреба у підприємців у страх покритті збитків, що виник у разі порушення фін і кред зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, коливання вал курсів та дії інш екічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних дох. Страх захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя насел-я також пов'язаний із його еки інтересами і реалізується за допомогою страх послуг;
2) при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду.
3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд.
4) перерозподільні віднос у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникн-я надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх настання невідомий.







177.Об’єктивна необх-ть страх захисту і роль у відтворення.
Необх-ть страх захисту визнач кількома аспектами:
з позиції прир інтересів людства страх захист виник як засіб збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;
екон аспект страх захисту пояснюється необхідністю організації сусп віднос, які базуються на мобілізації та використанні фін ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпеч безперервного процесу сусп відтворення;
соціальна потреба страх захисту зумовлена необхідністю вирішення соц питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів громадян;
в юридичному аспекті організ страх захисту як цивільно-правових віднос здійсн відповідно до чинного страх законодавства та договору страх;
міжнар аспект страх захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпеч страховикам та страхувальникам достатніх фін гарантій.
Таким чином, страх захист сук-ть екічних віднос, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодув їх наслідків з метою забезпеч безперервного і безперебійного сусп вир-ва, фін стабільності держ, її сталого ек перерозподіл і загального добробуту.
Страх захист може бути забезпечений лише за наявності ресурсів, які зосереджуються для цих цілей у страх фонді суспільства. Так, з'являється об'єктивна необх-ть формув страх фонду для збереження збалансованості пропорційного перерозподіл сусп вир-ва, зменшення збитків унаслідок виникн-я ризикових ситуацій.
Так, підприємницька сфера в ринковому середовищі пов'язана з певним ризиком: банкрутства, катастрофи, недоотримання прибутку, втрати капіталу. Крім того, життєдіяльн практично кожної людини також має ризиковий характер (травматизм, непрацездатність, смерть), що потребує непередбач витрат. Наявність елементів ризику, які неодмінно супроводжують сусп вир-во, а також підприємн діяльн та життя окремих громадян, породжує необх-ть їхнього попередження, відшкодування, зменшення збиткових наслідків. Взаємовіднос між людьми з приводу забезпеч стійких гарантій захисту їх майнових інтересів формують зміст категорії "страх захист".
Форми створення страх фондів. + і -
Страх фонд є ек необхідністю й обов'язковим елементом сусп відтворення у будь-якому суспільстві.
Розрізняють три основних форми створення страх фонду: самостійна, централізована І страх.
Самостійна форма передбачає, що кожний окремо взятий господарюючий суб'єкт накопичуватиме необхідні матер засоби і фін ресурси, які могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функціон-я.
Централізована форма страх фонду створюється за рах держ ресурсів, які резервуються у централізованому порядку в натуральній і грошй формах. Натуральні резерви формують із регулярно поновлюваних запасів готової продукції, сировини, матеріалів, палива, продовольства . Грош резерви фондів створ щорічно під час складання держ бюджу. У галузях народного госп грош резерви створ у вигляді фондів для надання фін допомоги підпрм і організм галузі.
Страх форма створюється за рах внесків численних юр та фіз осіб, що виявили бажання застрахувати свій можливий збиток від будь-яких непередбач обставин. Кошти цього фонду, які збирають Спеціалізовані організації страх товар иства, призначені для відшкодування своїм страхувальникам збитків, яких вони зазнали у резі стихійних лих, нещасних випадків або інш непередбач обставин, обумовлених у договорах страх.
Обгрунт, що колективне страх є найбільш ефективною формою створення страх фондів.
Створення колект страх фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть віднос страх полягає в тому, що формув страх фондів здійсн за рах внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.
Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.
Обгрунт + і - фондів самострах та колект фондів.
Самострах ґрунтується на індивідй відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фіз особа формує власні страх (резервні) фонди за рах власних ресурсів і дох. Це дорога і не раціональна форма. Дорога тому, що кожний суб’єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує його фін можливості. Нераціональна тому, що вона передбачає в масштабах суспільства вилучення з обігу значних фін ресурсів. Відтак сфера самострах обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фін резервів суб’єктами госп та певному резервуванні коштів фізичними особами.(найпоширеніша в банкй сфері через вищий ступінь ризику та рівень відповідальності).
Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.
Об’єкти страх віднос. Обов’язкове та добровільне
Об’єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв’язку з настанням певних випадкових подій у період страх.
За формою проведення розрізняють обов’язкове та добровільне страх.
Обов'язкове страх реалізується через загальнодерж ціл фонди: пенсійний, соцго страх, страх на випадок безробіття. Ф-ї страховика тут виконує держ в особі уповноважених органів, страхувальників роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахними є громадяни. Страх платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соцго страх і фонду сприяння зайнятості насел-я. Страх відшкодування здійсн у формі пенсій при повній чи частковій втраті працездатності; допомог при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.
Добровільне страх здійсн через недерж та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.









182.Визначте суб’єктів страх. Який зв'язок існує між ними?
Страховик – юридична особа – Страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.
Страхувальник – юридична чи фіз особа, яка на підставі угоди зі страховиком сплач страх внески до страх фонду
Застрахний – юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.
Крім безпосередніх суб’єктів страх на страх ринку діють страх посередники. Страх агенти- громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і вик частину його страхової діяльн(укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов’язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування).Є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страх брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльн і здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.
183.Необх-ть та призначення держ цільових фондів. Принципи їх організації. Які держ ціл фонди існ в У ?
у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. Це і є причиною формув фондів цільового призначення.
Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.
В У такі основні ціл фонди:
А. У сфері соцго страх:
- Пенсійний фонд;
- Фонд соцго страх з тимчасової втрати працездатності;
- Фонд соцго страх на випадок безробіття;
- Фонд соцго страх від нещасних випадків;
Б. Тимчасові:
- Фонд соцго захисту інвалідів;
- Фонд охорони навколишнього природного середовища.
Соціальне страх це самостійна галузь страх, що охоплює сук-ть віднос з приводу формув і використ колект страх фондів, признач для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.
Принципи організації централіз фондів фін ресурсів:
-відрах-я до фондів централізовано визнач державою відповідними законами і є власністю держ;
-відрах-я до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;
-витр з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.
184.В чому полягає необх-ть та призначення держ цільових фондів. джерела дох і напрями видатків Пенсійного фонду У.
За цільовим призначенням держ цілові кошти можуть бути соціальними і еки. За допомогою коштів цих фондів надається доп як населенню, так і для перерозподіл екіки, окремих галузей вир-ва. Особливу роль відіграють ціл фонди соцго призначення. (Пенсійний фонд У, Фонд соцго страх У з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового держ соцго страх У на випадок безробіття, Фонд соцго страх від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).
Їх Специфікою є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використ. Джерелами: спеціальні под і збори, асигнування із держ і місцевих бюджів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів цільових фондів .Використ коштів бюджи фондами регламентується  законодавством та органами влади, а  використ коштів цільових  фондів  законодавством та виконавчими  дирекціями фондів, при цьому є  реальна можливість використ коштів в оперативному режимі; Контроль за діяльн і використм коштів бюджних фондів здійснює Верховна Рада У, ціл фонди  не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійсн податковими  інспекціями, фіновими відділами  і виконавч дирекціями фондів.
 Джерела  формув дох бюджу Пенсійного  фонду
1) страх внески на загальнообов'язкове  держ пенсійне страх;
2) внески добровільно застрахних  осіб; 3)обов’язк збори на загальнообов'яз  держ пенсійне страх 
4) кошти Держ бюджу  У та держ цільових  орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду У у випадках, передбач законодавством;5) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду в майбутніх періодах;6) суми фін санкцій, застосованих до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;7) благодійні внески юр та фіз осіб;8) інші надходж відповідно до законодавства.Основне джерело формув дох Пенсійного фонду У страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх, які сплачують страхувальники та застрахні особи.
Кошти, акумульовані у бюджі Пенсійного фонду У, спрямовуються на:  виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рах коштів Фонду. Пенсія  гарантована щомісячна  грошова виплата для забезпеч громадян у старості, а також у  випадку втрати годувальника або  працездатності. За рах коштів Пенсійного фонду У на сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком; за вислугу років; по інвалідності в резі загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника; надання  соц послуг, передбач чинним законодавством (соціальна виплата   доп на поховання непрацюючих  пенсіонерів ); погашення  банк кредитів та відсотків  за їх використ; фінасув адміністративних витрат, пов'язаних з  викон-ям ф-й, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з  виплати та доставки пенсій; формув резерву коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду У  склад з резерву коштів для поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду 
188.Обгрунт необх-ть перерозподіл недерж пенсійного страх На функціон-я пенсійної сист вплив ряд факторів, за допомогою яких форм не лише напрямки соцї політики, а й екічна стабільність країни. Сьогодні нагально постає питання удосконалення чинної сист соцго захисту та перерозподіл не тільки загальнообов’язкового держ пенсійного страх, з метою створення стійкої фін бази для забезпеч людини у старості, а й формув міцної пенсійної сист в цілому. Доцільним у цьому напрямку виступ перерозподіл недерж пенсійного страх, що займає винятково важливе місце у систі соцго захисту працюючої частини насел-я.
Необх-ть запровадження недерж пенсійного страх викликано: 1. Незбалансованістю солідарної сист, що спричиняється: високим рівнем демографічного навантаження на непрацездатне насел-я; наявністю значної кількості різного роду пільг із сплати внесків до держ Пенсійного фонду У; не високою, а в деяких регіонах навіть низькою заробітною платою; дефіцитом коштів бюджу Пенсійного фонду на виплату пенсій, що покривається за рах Держ бюджу; великою заборгованістю підпр із сплати внесків на загальнообов’язкове держ пенсійне страх. 2. Посилення мотивації людини до продуктивності праці, рези якої гарантуватимуть матеріальну забезпеченість у старості. 3. Обмеженістю бюджних ресурсів для вирішення соц потреб і як наслідок – зниження ролі держ у виконанні соц ф-й.


185.Обгрунт необх-ть і призначення держ цільових фондів.
Держ ціл фонди - це форма перерозподілу і використ фін ресурсів, залучених державою для фінасув сусп потреб з визначених джерел, які мають ціл призначення. Фонди фін ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фін сист і входять до складу держ фін. Бюдж є основним централізованим фондом грош коштів держ. Кошти бюджу знеособлені і забезп реалізацію його ф-й. Однак у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. До таких потреб належ: надання певних соц гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інш непередбачуваних подій.Це і є причиною формув фондів цільового призначення. Ціл фонди певною мірою доповнюють Держ бюдж, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використ. За допомогою цільових держ фондів можливо:· впливна процес вир-ва через фінасув, субсидування і кредитування підпр;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінуючи їх за рах спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соц послуги населенню через виплату пенсій,
соціальну допомогу, субсидування соцї інфраструктури в цілому. Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих ф-й держ. Так, в реаліз соцї ф-ї особлива увага приділяється соц страхуванню. У зв’язку з цим окремо створ спеціальні фонди для гарантованого забезпеч цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.
Ціл фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням окремих ф-й держ.. Тимчасові фонди форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціон-я після викон-я покладених на них завдань. Джерела формув цільових держ фондів визнач характером і масштабністю завдань, для реаліз яких вони створені. На їх величину вплив екон і фін стан держ на тому чи іншому етапі перерозподіл. Отже, джерела формув коштів держ цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер. Напрями використ коштів залеж від призначення фондів, конкретних екічних умов і змісту розроблених програм, що реаліз. Деякі держ ціл фонди можуть бути інвесторами і учасниками фін ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використ грош коштів не збігається у часі з їх надходжм, а по-друге, дох від інвестицій є додатковим джерелом фінасув витрат відповідного фонду необхіднiсть цiльових фондiв викликана об’єктивною закономірністю існув-я та перерозподіл суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-екiчних завдань, не передб бюдж
Пенсійна реформа в У. Джерела пенсійного фонду.
Пенсійний фонд об"єднує і держ Пенсійний фонд У і інші ціл [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] які створ відповідно до діючого законодавства. центр орган вик влади, що здійснює керівництво та управл систою загальнообов'язкового держ пенсійного страх, провадить збір, акумуляцію та облік страх внесків, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінасув та виплату [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].Джерелами формув коштів Пенсійного фонду є:
1) страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх 2) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду. 3) кошти держ бюджу та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду. 4) суми від фін санкцій, застосованих відповідно до цього Зак та інш законів до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до зак на посадових осіб та громадян за ці порушення;
5) благодійні внески юр та фіз осіб; 6) добровільні внески;
7) інші надходж відповідно до законодавства.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Держ бюджу У і не підлягають оподаткуванню.
Пенсійна реформа1990 рік, грудень. Утворено У республіканське відділення Пенсійного фонду.Прийнято рішення про проведення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] шляхом поступового запровадження трирівневої пенсійної сист:
Рівень 1 - солідарна сист
Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна сист
Рівень 3 - добровільна недерж сист пенсійних заощаджень
Основні завдання та цілі пенсійної реформи:
-підвищити рівень життя пенсіонерів;
-встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];-забезпечити фін стабільність пенсійної сист;
-заохотити громадян до заощадження коштів на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
-створити ефективнішу та більш дієву систу адміністративного управл в пенсійному забезпеченні.
Трирівнева [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в екіці і на ринку капіталів.
Пенсійну реформу в Уаїну почали ще в 2003 році, але так і не завершили. Частка пенсійних витрат 2009-го до ВВП склала мінімум 18%. Це найвищий показник у світі.
187.Поясн відмін між солідарною та накопичувал пенс сист
Сист пенсійного забезпеч в У склад з трьох рівнів. Перший рівень – солідарна сист загальнообов’язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійсн виплати пенсій і надання соц послуг за рах коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку передбач Законом У «Про загальнообов’язкове держ пенсійне страх». Другий рівень – накопичувальна сист загальнообов’язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах накопичення коштів застрахних осіб у Накопичувальному фонді та здійсн фінасув витрат на оплату договорів страх довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбач законом. Запровадження цієї сист відбудеться після досягнення Уаїною певних критеріїв ек перерозподіл. Ця сист передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян, які обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках і накопичуватимуться у єдиному державному Накопичувальному фонді. Виплати з накопичувального пенсійного фонду здійснюються після виходу особи на пенсію і разом з пенсією, що виплачуватиметься з солідарної пенсійної сист з поточних надходжень, в загй сумі забезпечить розмір пенсій на рівні більш як 50 відсотків заробітної плати працівника, яку він одержував до виходу на пенсію. Кошти в розмірах, що обліковуватимуться на індивідуальному накопичувальному рахунку, будуть належати застрахній особі і передаватимуться спадкоємцям у встановленому законодавством порядку. Активи Накопичувального пенсійного фонду використовуватимуться для внутр інвестицій в національну екіку, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню надходж коштів до Пенсійного фонду і виплати пенсій із поточних надходжень за солідарною систою. Учасниками накопичувальної сист будуть особи, яким на момент введення такої сист до призначення пенсії залишиться не менше двадцяти років. Основною складовою сист держ пенсійного забезпеч є чинна, так звана солідарна, пенсійна сист, яка діє на території У протягом століття. Вона перерозподілив, вдосконалюється і пристосовується до сусп життя з огляду на екон і політичне становище в державі. Ця сист спирається на принцип «негайної виплати», коли страх внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбув солідарний (горизонтальний) перерозподіл дох нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що відбув солідарність поколінь, коли працююче нинішнє покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які, у свою чергу, працювали і утримували пенсіонерів того часу.



189.Страх ринок: сутн, організаційна структура. Порівняйте його із фіновим ринком. Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Організаційна структура страх ринку може бути представлена так. 1. Страх товар иство або страх компанія, де відбув формув страх фонду і пе реплітаються індивід, колективні та групові інтереси.
2. Страх товар иства можуть об'єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об'єднання для координації діяльн, захисту інтересів своїх членів та здійсн спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству У. Вони не мають права займ страх
3. Товар иства взаємного страх юридичні особи страховики, створені відповідно до ЗУ"Про страх" з метою страх ризиків цього товар иства. Сплата страх платежу здійсн за рах чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товар иства, крім випадків, передбач законодавством У.
4. Страх агенти та страх брокери страх посередники, через яких страховики здійснюють страхову діяльн. 5. Перестрахувальні компанії організації, які не вик прямих страхо вих операцій, а приймають у перестрах ризи ки інш страховиків і можуть передавати частину з них в ретроцесію. 6. Перестрах брокери юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльн у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як посередник. 7. Моторне (транспортне) страх бюро юр особа, яка утримується за рах коштів страховиків, котрим дозволено займатися страхм відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами У щодо вказаного виду страх. 8. Спец Уповноважений орган у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює нагляд з боку держ з метою дотримання вимог учасниками страх ринку законодавства У про страх, ефективного перерозподіл страх послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. За ек сутністю фін ринок - це сук-ть ек віднос, пов'язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Взаємовіднос з фін ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни
190.Страх ринок: організаційна структура. Страх послуга
Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.
Згідно з Уаїнським законодавством в У можуть створюватися страх компанії у формі акціонерних товар иств, товар иств з додатковою відповідальністю, товар иств з повною відповідальністю та командитних товар иств. Нині найбільш розповсюдженою формою організації страх компаній є акціонерні товар иства.
Крім цього, до суб’єктів створеної організаційної структури страх ринку можна віднести також різні об’єднання страховиків, освітні центри по підготовці і перепідготовці кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страх ринку, а також Комітет у справах нагляду за страх діяльн У Устрахнагляд, який здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями перерозподіл законодавства і зовн зв’язків, координації роботи і правового забезпеч страхової діяльн, виконує ф-ї наукго центру.
Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступ як специфічний товар на страх ринку. ряд особливостей, якими характер. страх послуга: 1. надавати страх послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фін гарантії; 2. Щоб надавати страх послуги страх компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страх послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страх послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страх послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страх послуга носить обов’язковий характер тоді, коли надання страх захисту необхідне з точки зору сусп інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страх послуг здійсн через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страх послуг завжди укладається договір страх (досить часто він має спрощену форму) і виступ у вигляді полісу.
194.Суб’єкти страх ринку, їх ф-ї. Держ нагляд за страх У.
Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобовґязався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.
Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.
Обгрунт роль страх у реаліз соцї політики держ.
Сист соцго страх є однією з ключових напрямків соцї політики держ.
Страх забезпечує раціональне формув й використ коштів, признач для здійсн соц програм.
Світ досвід довів доцільність нагромадження і використ коштів на соц програми страх методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до держ ресурсів, спрямовуваних на фінасув освіти, ох зд, пенсійне забезпеч та деякі інші соц заходи.
Перевага страх методу формув й використ коштів соцго спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інш соц послуг
Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на держ бюдж, а контроль за раціональним використм коштів переноситься безпосер на споживача соц послуг і виплат











191.Сутн страх ринку. стан і перспективи страх ринку в У?
як сферу екічних віднос, де об'єктом купівлі-продажу є страх захист та формується попит і пропозиція на нього;
як форму організації фін віднос щодо формув та розподілу страх фонду для забезпеч страх захисту юр і фіз осіб;
як соц-екон середовище, в якому функціон страх компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь В реаліз страх послуг;
як сук-ть страх організацій і страх послуг;
як механізм перерозподілу фін ресурсів страхувальників і страховиків.
Існує спец орган -- Комітет у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює держ контроль за дотриманням чинного законодавства на ринку страх послуг.
В умовах екічної і фін кризи знижується активність на страх ринку. Для її активізації необхю умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного госп. Держ також зацікавлена страх захисті держ майна та підвищенні соц-екічної захищеності громадян У. принципи розв:
верховенство правового регулюв страхової діяльн;
систність узгодження заходів щодо реформув страх ринку із заходами і планами інш галузей екіки, обгрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страх;
конкурентність, коли держ гарантує всім страхувальникам і страховикам (вітчизняним та іноземним);
стабільність забезпеч сталого надійного і привабливого ринку страх послуг шляхом створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціон-я;
обмеж присутності держ на страх ринку, коли держ поступово відмовляється від проявів монополізму на страх ринку, не втручається в діяльн страховиків,;
довіра, що грунтується на моральній та матерй відповідальності страховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті страхувальника.
Протягом 2005-2009 рр. кількість страх компаній зростала. На кінець першого півріччя 2009 р. в У діяла 471 страх компанія (СК), в т.ч. 396 страховиків з ризикового страх і 75 - зі страх життя. На вітчизняному страх ринку іноземна присутн зростає. Сумарний статутний капітал Уаїнських страховиків щорічно зростає у середньому на 25 %. Стан страх ринку визнач обсягом зібраних страх премій і сформованими страхи резервами.
У необх 1)завершити розробку та затвердити національну концепцію перерозподіл страхової сист;2)підвищити добробут громадян і поліпшити стан корпоративних і держ фін;
3)підвищити рівень капіталізації страх компаній, їх фін стійкість,конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість;перерозподіливати сучасну інфраструктуру
192.Назв суб’єкти страх ринку, е особлив фін віднос
Страховик юридична особа страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.
Страхувальник юр чи фіз особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страх внески до страх фонду.
Застрахний юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.
Страх віднос харся рухом грош потоків.
Взаємовіднос з фіновим ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни в цілому.
Інституціонал структура страх ринку та її характер.
Інституційна структура:
- страх компанії, створені капіталом фіз. Осіб;
- страх компанії, створені капіталом юр осіб;
- страх компанії, створені капіталом фіз. І юр осіб;
- страх компанії, створені на основі приватного і держ капіталу;
- страх компанії, ств на основі капіталу держ.
Посередницькі ф-ї можуть виконувати: персонал страх компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони. Страх агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та вик частину його страхової діяльн (укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов'язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування). Страх агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.
Страх брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльн та здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика» .
Страх агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страх брокер, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з управлм своїми договорами страх і розміщ-м їх у страхй компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика - ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.
196. Поясн відмінн між «страх платежем» і «страх відшкодув
Страх платежі це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формув як колективного страх фонду, так і дох страх компаній. Внесення страх платежів здійсн на основі страх тарифів розміру плати з одиниці страхової суми. Страх тариф (брутто-ставка) склад з двох частин нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страх відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страх відшкодування (визнач на основі статистичних досліджень про кількість страх подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страх. Навантаження відображає витр страховика, пов’язані з проведенням страх, та його прибуток.
Страх тариф це ціна страх. Це основний чинник конкуренції на страх ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витр страховика, тим ни жчий розмір страх тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.
Страх відшкодування це виплата страховиком застрахному (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страх відшкодування залежить від двох чинників страхової суми і страх збитку. Страх сума характер масштаби даної страхової операції, тобто на яку суму застрахно той чи інший об’єкт. Ця сума визнач, з одного боку, вартісною оцінкою об’єкта страх, а з іншого можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об’єкта страх характер страх забезпеч, яке не може перевищувати 100%. Страх збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахному втрат. Існ різні сист визнач-я розміру страх відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності. При повній відповідальності страховика страх відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми. При пропорційній систі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахним у пропорції, яка відображає співвіднош між страх сумою і вартісною оцінкою об’єкта страх. Наприклад, якщо страх сума становить половину вартісної оцінки об’єкта страх, то застрахному буде виплачено страх відшкодування у розмірі 50% від суми заподіяних збитків.
Проведіть порівняння перестрах і співстрах.
Співстрах це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрах це передання договору страх від одного страховика до іншого.
Співстрах має такі ознаки:
- при співстрахуванні укладається тільки один договір страх;
- при співстрахуванні страхується один і той самий об’єкт;
- перелік страх подій, на випадок настання яких укладається договір страх, є однаковим для всіх страховиків;
- у разі настання страх випадку кожен із співстраховиків виплачує страхувальникові лише частину збитків, яка заздалегідь визначена в договорі.
Ознаки перестрах:
- перестрах в істинному сенсі – це страх, а не спільне комерційне підпр, як іноді вважалося раніше;
-     ризик прямого страховика с оригінальним і становить предмет договору перестрах. Договір перестрах може включати й інші елементи ризику, наприклад, валют ризики та ризики перерахування платежу;
-     укласти договір перестрах можливо лише з іншою страх компанією. За загальним правилом між перестраховиком і страхувальником не існує ніяких правовіднос – у цьому суттєва різниця між перестрахм і страхм
Слід звернути увагу на те, що згідно із Законом У «Про
страх» страховик, який укладає договір перестрах,
залишається відповідальним перед страхувал у повному обсязі
відповідно до договору страх. У співстрахуванні, на відміну від
перестрах, страховик залишається відповідальним перед
страхувальником лише в розмірі своєї частки.
Поясн відмінності між страх премією та відшкодув.
Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобовґязався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.
Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.
Розкрийте відмінності між страх полем та портфелем.
Функціон-я страх ринку пов’язане з такими поняттями, як страх поле і страх портфель. Страх поле це наявність потенційних страхувальників з певного виду страх. Страх поле - максимальна кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню). Щодо страх майна юр осіб це може бути кількість підпр, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особ страх це кількість насел-я, яке має самостійні дох. Страх поле визнач потенційні масштаби страх. Страх портфель (insurance portfolio) являє собою сук-ть укладених певною компанією угод як з окремого виду страх, так і з усіх видів. Страх портфель - фактичне число застрахних осіб, об’єктів або чинних договорів страх на даній території. Страх портфель фактична кількість застрахних обґєктів або число договорів страх; це може бути також сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами. Охоплення страх поля - це процентне відношення страх портфеля до страх поля. Страх портфель характер діяльн кожної компанії на ринку. Мета сформувати якомога більший страх портфель, адже це збільшує дох і здешевлює страх.
Фін ринок, призначення та передумови функціон-я.
Фін ринок є складовою сферою фін сист держ.
За ек сутністю фін ринок це сук-ть екічних віднос, пов’язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Об’єктами віднос на фін ринку є грош-банк ресурси, ц.п. та фін послуги, суб’єктами віднос держ, підпр різних форм власності, окремі громадяни. Фін ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові: ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок фін послуг.
передумовою функціон-я фін ринку є незбіг потреби у фін ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвест потреби виник в інш. Фін ринок виступ посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грош коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підпрм, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Фін ринок являє собою механізм перерозподілу фін ресурсів підпр і нагромаджень насел-я між суб’єктами госп і галузями екіки, «зв’язування» частини грош коштів, не забезпечених споживчими товар ами, а також засобом покриття дефіциту держ бюджу.
Фін ринок: ф-ї. Місце і роль держ на фін ринку.
Фін ринок це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.
Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.
Роль фін ринку щодо двох інш суб’єктів фін віднос держ і фіз осіб дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.
Функціон-я фін ринку має забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльн та фін інституцій фіновими ресурсами. Цей ринок ґрунтується на ф-їх грошей як засобу нагромадження та платежу. Якщо грош ринок та його структура мають сприяти товар ообміну, то фін повинен забезпечити концентрацію фін ресурсів і вільний доступ до них усіх суб’єктів, керуючись загальними законами ринкової екіки, насамперед конкуренції як між продавцями і між покупцями, так і продавця з покупцем. Товар ом на цьому ринку є фін ресурси, які після їх придбання (купівлі) надходять у постійне чи тимчасове корист-я, а ціною плата за їх використ.
203.Обгрунт необх-ть існув-я фін ринку в ринковій екіці.
Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.
Роль фін ринку щодо двох інш суб’єктів фін віднос держ і фіз осіб дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений


202.Необх-ть функціон-я сутн фін ринку, сегментація.
Фін ринок є складовою сферою фін сист в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери  фін суб’єктів госп. Фін ринок це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов’язані з переданням одним суб’єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів. Таке передання може здійсн прямо чи через фін посередників (комерційні банки, інвест фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносах операції з купівлі-продажу ресурсів вдображ як віднос обміну (передання права використ), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фін посередників віднос з ними продавців і покупців ресурсів є відносами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача відносами перерозподілу.
Сегментація фін ринку – це класиф-я потенційних споживачів фін послуг згідно з їхніми вимогами до перерозподіл фін ринку. Вона базується на застосуванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фін активів (послуг). Виділяють 4 основні сегменти фін ринку: ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок, фондовий ринок.
Грош ринок – ринок обігу грошей та короткостр кред операцій.
Кредитний ринок – ринок середньо- та довгострокових кредитів.
Фондовий ринок – ринок, на якому відбув емісія та купівля-продаж цінних паперів.
Валют ринок – ринок, на якому відбув купівля-продаж іноземної валюти, а також операції з валютними цінностями.
Також виділяють ринок золота – ринок, де здійснюються операції з купівлі-продажу золота для його промислового використ, придбання іноземної валюти
.204.Доведіть, що повноцінне функціон-я фін ринку можливе лише в умовах ринкової екіки.
Фін ринок це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов’язані з переданням одним суб’єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів.
Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист.
Фін ринок є складовою сферою фін сист тільки в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери фін суб’єктів госп. В умовах адміністративної екіки фін ринку практично не існувало, оскільки формув ресурсів та їх перерозподіл здійснювалися на директивних засадах через бюдж та банківську систу. Навіть банк ресурси виділялися згідно з планом, а не на засадах торгівлі ними. За умов централізованого формув, розподілу і перерозподілу фін ресурсів у адміністративному порядку потреби у відповідній інфраструктурі фін ринку просто не було.
Передумови виникн-я фін ринку, роль уч стан в У.
Категорія фін ринок з’явилася з появою фін і в умовах подальшого перерозподіл товар но-грош віднос перетворилася в особливу сферу екічних віднос. Перерозподіл товар ного вир-ва на певному етапі призвів до появи у його учасників гострої потреби у додатковому капіталі, необхго для подальшого розширення вир-ва. Цей капітал називається інвестиційним капіталом, а в радянській літературі – капітальні вкладення. Використовується інвест капітал на створення робочих місць, придбання знарядь праці, основних фондів, нових технологій. Вільні грош кошти (заощадження) перетворюються на інвест капітал з моменту їх надходж до споживачів. Заощадження прямо перетворюються на інвест, коли підпр використовує свій нерозподілений прибуток для придбання нових технологій, основних фондів або коли уряд здійснює будівництво шляхів за рах відповідної статті держ бюджу. Прямо перетворюватись на інвест можуть лише власні кошти, а чужі повинні пройти певний опосередкований шлях, який лежить через фін ринок.
Фін ринок є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб’єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.Підпр на фін рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.
Роль щодо держ і фіз осіб дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.
Фін ринок У створ нові та розширюються апробовані ніші фін сервісу. На вітчизняному фін ринку, активно розв надання роздрібних послуг для насел-я. Зростає роль індивідуального консультування щодо проведення фін операцій, а також удосконалюється комунікативна база з використм інформаційно-технологічних нововведень.
В У існує проблема із залученням зарубіжних інвесторів. Зарубіжні експерти негативно оцінюють фін стан нашої держ.
Проте фін ринок У вкрай нерівномірно перерозподілив за окремими своїми сегментами. Низький рівень довіри між ринковими контрагентами, а також недостатній захист прав власності та контрактних прав виступ чи не найбільшими перешкодами для формув дійсних, а не їx активнiсть.
Фін ринок У еволюціонує шляхом модифікації кількісних і якісних характеристик свого поступального перерозподіл. Подальші перспективи його функціон-я вимагають вирішення ряду вже перелічених і пов'язаних з ними проблем. Розширення спектра фін послуг (але тільки легітимних і якісних), які надаються фіновими установами У, одночасно є забезпечм належного рівня їх конкурентоспроможності.
Суб’єкти фін ринку і їх ф-ї. Місце і роль держ на ф р
Фін ринок це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.Суб'єктами: фіз особи, не обмежені законом дієздатностю, групи громадян, трудові колективи, юр особи усіх форм власності, держ.
за формою:Домогосп :частина доходу, що не використовується домогоспм упродовж поточ періоду, перетвор на заощадження і за наявності відповідного фін механізму може бути потужним джерелом ек зрост країни.
(суб'єкти госп) юридичні особи, резиденти певної держ, які займся вир-вом товар та наданням послуг. До інститутів поза фін сфери належ промислові та с\г підпр, кооперативи, орендні підпр, фермерські госп, малі підпр, корпорації, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підпр, установи, організації . Разом з іноземними учасниками ринку вони або є інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фін активи.
Держ Оскільки держ витр перевищують дох, то виникає бюджний дефіцит, який може покриватися за рах позик, що здійснюються на фін ринку. Ці позики реаліз шляхом продажу урядових цінних паперів як фіновим посередникам, так і безпосер підпрм і домогоспм. Держ на фін ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує специфічну і дуже важливу ф-ю регулюв фін ринку. За допомогою законів держ вплив на поведінку учасників ринку і певною мірою спрямовує перерозподіл ринку в заданому напрямі. Іноді держ може бути на фін ринку інвестором, здійснюючи фін підтримку певних суб'єктів госп. Це відбув у тому випадку, коли в держ виникає надлишок фін ресурсів. Тоді уряд стає постачальником грош коштів на фін ринок.
Поясн, чому необхідне держ регулюв фін ринку
Основні причини виникн-я мегарегуляторів на фін ринках. Першою є зрост кількості та ролі фін конгломератів, у яких єдиний власник володіє кількома фіновими установами. Ці установи надають послуги, які належ до різних сегментів фін ринку. Другою причиною є перехресні пропозиції фін послуг: банки пропонують послуги щодо колективного інвест, брокерсько-дилерські компанії – послуги інвес-тиційного банку, страх компанії надають пенсійні послуги . Третя причина полягає в сек’юритизації фін продуктів.
Крім того, не останню роль у створенні фін мегарегуляторів відіграє ряд таких чинників: надання фіновими установами тих послуг, які раніше надавались ви-ключно організаторами торгівлі на фондовому ринку; вихід на фін ринок крупних підпр реального сектора і торгівлі; диверсифікація фін інструментів та засобів їх продажу, які виник внаслідок перерозподіл електронної торгівлі, у тому числі використ Інтернет-мережі. У зв’язку із цими тенденціями відбув поступова консолідація регулюв сегментів фін ринку, які раніше перерозподіливались окремо.
Слід зазначити, що механізми регулюв фін ринків різняться між собою залежно від того, за яким принципом здійсн регулюв – інституційним чи цільовим. Так, інституційний (або секторальний) підхід передбачає спрямованість регулюв на діяльн певних фін установ. У той час, як при цільовому (або функціональному) підході один регулятор здійснює контроль за плато-спроможністю фін установи, інший наглядає за її взаємовідносами із клієнтами, інший регулятор – за перерозподілитком конкуренції .
Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення
Ринок грошей являє собою ринок, де здійсн короткострокове інвест коштів(до 1 року): короткострокові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткострокових облігацій . На ринку грошей корпорації залучають кошти для підтримки обігового капіталу в разі виникн-я тимчасових короткострокових потреб у грош коштах. Фін інститути, зокрема комерційні банки, залучають кошти на такому ринку для надання позичок іншим суб'єктам ринку та для підтримки ліквідності на належному рівні. Короткострокові ц.п. на ринку грошей більш ліквідні і харся меншим коливанням цін, ніж на ринку капіталів, тому здійсн інвестицій на грошму ринку менш ризикове, ніж на ринку капіталів.
Ринок капіталів призначений для довгострокового інвест коштів в основний капітал. На ринку капіталів надаються середньо- та довгострокові кредити, перебув в обігу середньо- та довгострокові боргові ц.п., а також інструменти власності акції, для яких термін обігу не встановлюється. Емітуючи акції та облігації, залучаючи банк кредити, корпорації формують на ринку капіталів фін ресурси, необхідні для модернізації і розширення вир-ва, впровадження нових технологій, освоєння вир-ва нових видів продукції. Фіз особи та будівельні організації залучають кошти для придбання та будівництва нерухомості. Фін інститути формують власні фін ресурси, які перебув у їх використанні протягом усього періоду функціон-я і забезп екон зрост та екічну стабільність фін інституту.
В цілому на ринку довгострокових запозичень держ, підприємницькі структури і насел-я отримують за визначену плату в довгострокове або безстрокове корист-я фін ресурси інш учасників ринку. Ринок капіталів перерозподілив більшою мірою в країнах з досить визначеними та сприятливими еки перспективами. Становлення ринку капіталів передбачає невисокі темпи інфляції, а також стабільність політичної та ек ситуації в країні.
Інструменти фін ринку, їх склад і характер.
Виконуючи операції на фін ринку, його учасники вибирають відповідні фін інструменти фін документи, що обертаються на ринку, мають грош вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фін ринку.За о видами фін ринків:
1) і ринку позичкових капіталів (гр і розрахункові документи, які обертаються на грошму ринку)2)і. ринку цінних паперів (різноманітні ц.п., що обертаються на ньому ринку)
3) і. валют ринку (іноземна валюту, розрахункові валюті документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок).4) і. страх ринку (страх послуги, розрахункові документи та окремі види цінних паперів).
5) і.Ринок золота (срібла, платини) та дорогоцінного каміння (вказані види цінних металів та каменів, які купуються з метою формув фін резервів і тезаврації, а також розрахункові ц.п.).
6)і. ринку нерухомості відносять ц.п. та документи, що засвідчують право власності на нерухомості.
За термінами обігу: - Короткострокові (з періодом обігу до року). -Довгострокові з періодом обігу більше року).
За характером фін зобов'язань 1) наступні фін зобов 'язання за якими не виник (інструменти без наступних фін зобов'язань).
2)Боргові характеризуючи банк віднос між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо вона не входить до складу номінальної вартості боргового фін інструменту, який погашається).3) Дольові (пайові) підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і на отримання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотка і Залежно від пріоритетної значимості розрізняють:
- Первинні (першого порядку)- Вторинні або деривативи
Залежно від складу первинних фін інструментів деривативи поділ на фондові, валют, страх, товар ні і т. п. Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні
За гарантованістю рівня дохідності:
з фіксованим доходом. (привілейовані акції)
з невпзначеним доходом. (прості акції)
- За рівнем ризику виділяють:
- Безризикові фін інструменти (держ короткострокові ц.п., короткострокові депозитні сертифікати надійних банків )
- Фін інструменти з низьким рівнем ризику (короткострокові боргові фін інструменти, що обслуговують ринок грошей )
- Фін інструменти з помірним рівнем ризику.
- Фін інструменти з високим рівнем ризику.
- Фін інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні ") (акції "венчурних" (ризикових) підпр; облігації з високим рівнем відсотка).
211.Класиф-я фонд ринку за характером руху інструментів і за формою його організації. Суб’єкти фонд ринку.
Функціон-я ринку цінних паперів забезпечується його суб’єктами: емітентами, інвесторами, посередниками, фондовою біржою. Емітент це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск цінних паперів в обіг. Інвестор це юридична чи фіз особа, а в окремих випадках держ, яка, купуючи ц.п. певного емітента, вкладає (інвестує) кошти в його діяльн.
Посередники вик роль сполучної ланки між емітентом та інвестором. З одного боку, вони вик посередницькі ф-ї стосовно емітента, проводячи операції з випуску і розміщ-я цінних паперів на ринку, їх реєстрації і зберігання.
За характером руху фін інструментів фін ринок поділяється на первинний і вторин .Первинний ринок характер ринок цінних паперів, на якому здійсн первинне розміщ-я їх емісії. Це розміщ-я, як правило, організ андерайтер (інвест дилер), який самостійно або з групою інш андерайтерів купує весь (або основний) обсяг емітованих акцій, облігацій і т. п. з метою їх наступного продажу інвесторам більш дрібними партіями.
Вторин ринок характер ринок, де постійно обертаються ц.п., які раніше були продані на первинному ринку. Вторин ринок охоплює переважну частину біржового і позабіржового обороту цінних паперів. Без перерозподілиненого втор фонд ринку, який забезпечує постійну ліквідність і розподіл фін ризиків, не може ефективно існувати первинний ринок цінних паперів. Однією із основних ф-й втор ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) на окремі ц.п., що відображає всю інформацію про фін стан їх емітентів і умови емісії. за формою організації фін ринки поділ на організаційні та розподільні. Прикладом організаційного ринку є біржі.

210.Обгр, як Р.Ц.П поєдн держ, інституц та індивід інтереси
Ринок цінних паперів поєднує держані, інституц та індивід інтереси, виконуючи такі завдання:
1. Акумуляція коштів насел-я та підпр (заощаджень, нагромаджень, тимчасово вільного капіталу).
2. Концентрація коштів, створення умов для формув великого капіталу, здатного вирішувати складні екон завдання.
3. Збіл-я частки капітальних вкладень у валовому національному продукті та національному доході, що сприяє оздоровленню й зміцненню фін сист держ і створенню необхідних резервів капіталу.
4. Залучення вітчизняного та іноземного капіталу в екіку У в резі створення механізму інвест й розширення сфери впливу капіталу на екон процеси.
5. Оптимізація галузевої, вир та регіональної структури з допомогою:
а) міграції капіталу - відтоку з галузей, де є його надлишок, у галузі, де його бракує;
б) переливання капіталу з малорентабельних галузей і регіонів у високорентабельні;
в) вирівнювання норми прибутку на вкладений капітал.
6. Баланс попиту і пропонування капіталу, а відтак і баланс вир-ва та спожив-я матер цінностей.
7. Сприяння приватизації на її завершальному етапі, формув інституту власників і менеджерів, здатних найефективніше розпоряджатися власністю акціонерних товар иств.
8. Узгодження майнових держ, інституціональних та індивідуальних інтересів у процесі обігу цінних паперів.
9. Стимул-я виникн-я нових господарських інститутів, що відповідають новим ек відносам.
10. Стабілізація курсу національної валюти через стримування інфляції, захист інтересів насел-я і підпр.
11. Створення конкуренції систі банківського кредиту, що забезпечує поліпшення якості обслуговування клієнтів.
12. Екія сусп витрат обігу, поліпшення сист взаєморозрахунків підпр, зниження їх заборгованості, перерозподіл товар ообороту.
13. Сприяння реаліз наук-техн досягнень через створення акціонерних венчурних фірм і впровадження інш заходів для заохочення використ нової технології.
14. Сприяння збільшенню ефективності управл підпрм, передовсім акціонерним.
15. Сприяння перерозподілиткові самоуправл, зокрема з допомогою випуску муніципальних облігацій.
16. Створення умов для інтеграції у світову екічну систу, завдяки репродукуванню загальноосвітніх принципів і стандартів функціон-я фонд ринку. Забезпеч участі у процесі інтернаціоналізації світ фонд ринку.
Обгрунт, брокерів, дилерів та андеррайтерів
У класичному розумінні посередник в особі брокера або дилера виконує роль фахівця, який здійснює консультації і виконує доручення свого клієнта відповідно до його мети.
Брокер це посередник, який сприяє здійсненню угод між заінтересованими сторонами клієнтами фондової біржі. Брокери укладають угоди з доручення клієнта і його коштом, одержуючи за ці послуги від нього комісійну винагороду. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і цілі організації (компанії, фірми). І ті, і ті, як правило, є членами фондової біржі. Дилерська діяльн  здійсн цивільно-правових угод щодо купівлі-продажу цінних паперів від свого імені й за власний рах шляхом публічного оголошення цін купівлі та/або продажу із зобов’язанням викон-я угод за цими цінними паперами за оголошеними цінами. Дилер як інвест посередник виступ у двох ролях: на первинному ринку він здійснює операції з випуску цінних паперів і стає їхнім власником для подальшого перепродажу; на вторинному  здійснює підтримку фонд ринку, покладаючи на себе зобов’язання з котирування цінних паперів, формує рівень цін на організованому ринку цінних паперів. Роль андеррайтерів полягає у первинному розміщенні цінних паперів на ринку. Ф-ї андеррайтерів на перерозподілин ринках вик, як правило, великі інвест банки, інвест компанії, брокерські фірми, у багатьох країнах також і комерційні банки. Андеррайтер викуповує весь обсяг емітуємих цінних паперів чи його частину з метою подальшого розміщ-я серед інвесторів. Основна перевага андеррайтингу перед прямим розміщ-м полягає в тому, що емітент практично відразу одержує необх йому обсяг фінасув. Крім того, тому що андеррайтер, як правило, є відомим фіновим інститутом зі сформованою і стійкою репутацією, сам факт його участі у випуску цінних паперів служить для інвесторів сигналом про якість і надійність емітуємих фін інструментів
213.Сутн і призначення фонд ринку. Біржовий та позабірж. Ст 2 ЗУ «Про ц.п. та фондовий ринок»: Фондовий ринок (ФР) - сук-ть учасників ФР та правовіднос між ними щодо розміщ-я, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). ФР виступ засобом забезпеч нормального функціон-я всіх галузей екіки, засобом поєднання держ, інституційних та індивідуальних інтересів, захисту грош коштів насел-я від інфляції та поліпшення його матеріального становища. ФР-на ньому реаліз віднос власності, здійсн вільне переміщення цінних паперів між різними секторами екіки, форм фін джерела ек зрост, концентруються і розподіл інвест ресурси, створ умови для конкуренції й обмеж монополізму. ФР об’єктивно створює механізм ефективного використ фін ресурсів, оскільки розміщ-я паперів здійсн на основі вільного вибору об’єкта вкладення з певними майновими гарантіями. Інвестуючи свої вільні кошти у ц.п., фіз і юридичні особи перетворюють їх на капітал, а підприємницькі структури мають можливість отримати додаткові фін ресурси для розширення своєї господарської діяльн. Учасники ФР: 1)емітент - юридична особа, АРК або міські ради, а також держ в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні ц.п. та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками; 2)інвестори в цінні папери - фіз та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на ц.п. з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства;3)саморегулівна організ професійних учасників ФР- неприбуткове об'єднання учасників ФР, що провадять професійну діяльн на ФР з торгівлі цінними паперами, управл активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльн (діяльн реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фонд ринку;4) професійні учасники ФР юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фонд ринку, провадять на ФР професійну діяльн, види якої визначені законами У. Інструментами забезпеч обороту фін ресурсів на ФР є ц.п. - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грош або інші майнові права, визначають взаємовіднос особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають викон-я зобов'язань згідно з умовами їх розміщ-я, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери (акції; облігації підпр; облігації місцевих позик; держ облігації У; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю;інвест сертифікати;казначейські зобов'язання У). ФР поділяється за стадіями торгівлі на 1)Первинний ринок - сук-ть правовіднос, пов'язаних з розміщ-м цінних паперів. 2)Вторин ринок -сук-ть правовіднос, пов'язаних з обігом цінних паперів. За місцем торгівлі ФР: Біржовий включає угоди, що укладаються на фондовій біржі, й охоплює насамперед вторин ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщ-я цінних паперів може здійсн через фондову біржу. Позабіржовий ринок охоплює угоди, які укладаються і здійснюються поза біржою. Він пов’язаний насамперед з первинним ринком, однак позабіржові операції можуть здійсн і на вторинному ринку.




214.Визначте призначення фонд ринку. Первинний і вторин
Фондовий ринок виступ засобом забезпеч нормального функціон-я всіх галузей екіки, а також засобом поєднання держ, інституційних та індивідуальних інтересів, захисту грош коштів насел-я від інфляції та поліпшення його матеріального становища.
Ринок цінних паперів структурується за двома ознаками: стадіями та місцем торгівлі. За стадіями торгівлі виділяється первинний та вторин ринок. Первинний ринок являє собою випуск цінних паперів в обіг, який здійсн на основі оголошення про емісію. Торгівля ведеться між емітентами, з одного боку, та інвесторами і фіновими посередниками з іншого. На первинному ринку емітент передає майнові права на свою власність іншим особам, одержуючи натомість кошти для інвестицій. Вторин ринок характер. операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фіновими посередниками та між фіновими посередниками. Головною метою втор ринку є забезпеч ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найкращої торгівлі ними.
Фондова біржа: сутн, ф-ї.
Фондова біржа - це передусім місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визнач попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.
За організаційно-правовою сутністю фондова біржа є фіново-посередницькою структурою, де, згідно з чинним законодавством та статутом такого підпр, здійснюються торгові угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей за участю біржових посередників.
Ф-ї фондової біржі: а) створення постійно діючого ринку;
б) визнач-я цін;
в) поширення інформації про товар и і фін інструменти, їх ціну умови обігу;
г) підтримка професіоналізму торгових і фін посередників;
д) вироблення правил;
е) індикація стану екіки, її товар них сегментів і фонд ринку.
Фондова біржа виконує також ще такі ф-ї: забезпечує мобілізацію тимчасово вільних грош засобів; встановлює ринкову ціну (курс) цінних паперів; здійснює переміщення капіталу між галузями.
216.Обгрунт, чому фондова біржа вважається центром торгівлі цінними паперами. Суч стан біржового ринку в У.
Фондова біржа вважається центром торгівлі цінними паперами, оскільки вона забезпечує прискорення централізації капіталу і розширює межі використ тимчасово вільних коштів для фінасув госп. Крім того, біржа підвищує мобільність акціонерного капіталу, створює умови для прискорення його кругообороту. У резі постійного обігу капіталів і змін у складі інвесторів біржа забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями і сферами екіки.
Суч стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм європ законодавства та впровадження кращої практики функціон-я аналогічних сист на світ ринках. Тенденції перерозподіл світ фін та організованих товар них ринків свідчать, що біржі як інституції, що управляють регульованими секторами цих ринків, зміцнили свої позиції. Це сталося завдяки процесу консолідації бірж і універсалізації їх діяльн.
Сучасну біржову торгівлю в У процеси консолідації та універсалізації не зачепили, що спричиняє низьку ліквідність біржових ринків і відсутн необхідних для їх перерозподіл ресурсів. Конкурентну боротьбу виграють ті, хто має менш жорсткі правила і „гнучкіший" етичний кодекс. Це треба змін на рівні державної політики, формуючи національну біржову систу.
Під національною систою біржової торгівлі треба розуміти сформовану через процес горизонтальної або вертикальної консолідації бірж біржову індустрію. Вона має встановити зв'язок між реальним сектором екіки й фіновим, стимул наук-технічний прогрес і забезпечити вигідне та надійне розміщ-я накопичень громадян. Центральним ядром біржової індустрії мають стати універсальні національні біржі. Нац біржа зобов'язана створити ринок строкових угод за базовими активами, що є основними біржовими товар ами на ринках, якими вона управляє. Універсальність діяльн є основною, окрім перелічених вище, ознакою претендента на статус національної біржі. Держ не може бути засновником, акціонером або прямим учасником біржової торгівлі на такій біржі, але опосередковано брати участь в торгах, в тому числі розміщати держ ц.п. на фондових або здійснювати товар ні інтервенції на універсальних товар них біржах.
Інструменти фонд ринку, їх склад і характер.
Інструментами ринку цінних паперів є: акції, облігації (внутр держ та місцевих позик, зовн держ позик, підпр), казначейські векселі, депозитні та інвест сертифікати, комерційні папери, приватизаційні папери, а також до їх складу входять деривативи похідні інструменти (опціони, ф’ючерси та ін.), які вдображ різні види контрактів з торгівлі цінними паперами. Акція являє собою документ, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товар иства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Облігація являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредю угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу.
Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держ. На відміну від держ облігацій, казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюдж дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.
Депозитний сертифікат є формою боргового зобов’язання комерційного банку.
Інвест сертифікат являє собою цінний папір, який випускається інституційними інвесторами для мобілізації коштів з метою їх наступного вкладення в ц.п..
Приватизаційні папери спеціальні ц.п. які дають право брати участь в приватизації державної власності.
Комерційні папери це короткострокові незабезпечені боргові зобов’язання, термін обігу яких не перевищує 270 днів.
Інструменти ринку цінних паперів, їх склад і класиф
За ознаками їхньої екічної природи ц.п., як правило, підрозділяють на пайові папери, боргові та похідні фін інструменти. Пайові папери засвідчують віднос співвласності або пайової участі у формув статут фонду і розподіленні прибутку (акції). Боргові папери опосередковують банк віднос (облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати, векселі та ін.). Похідні фін інструменти (опціони, ф’ючерси, варанти та ін.) це особливі фондові цінності, які фіксують проміжні права партнерів у процесі укладання угоди. Залежно від мети їхнього випуску: фондові й комерційні. Перші призначено для формув капіталу (акції, облігації та ін.), другі для опосередковування товар них віднос (векселі, акредитиви та ін.) Залежно від емітента: папери, випущені урядом, держи установами, місц органами влади, банками, держи підпрми, акціонерними товар иствами, іншими недержи підпрми. За формою виплати дивідендів чи відсотків: іменні ц.п., папери на пред’явника й переказні. Іменний цінний папір засвідчує право власності конкретної особи, а перехід цих прав потребує обов’язкової ідентифікації (підтвердження особи) власника. Цінний папір на пред’явника, навпаки, є безособовим, і перехід прав власності не потребує ідентифікації його попереднього власника. Ц.п. (незалежно від їхніх інш ознак) можна підрозділяти на ринкові, котрі можна перепродувати, і неринкові, які дозволено продати тільки один раз: емітент продає ц.п. інвестору, який у цьому разі є не тільки першим, а й останнім покупцем цінних паперів такого виду. За терміном погашення: короткотермінові, середньотермінові, довготермінові, безтермінові. Щодо часу погашення одні папери підлягають погашенню тільки в указаний термін, а інші будь-коли. Ц.п. з правом раннього погашення поділ на ретроспективні (з обмежм) і неретроспективні. За способом виплати доходу: а) ц.п. з фіксованим платежем, до яких належ облігації та привілейовані акції; б) ц.п. з плаваючою ставкою, наприклад, облігації з плаваючим відсотком, що залежить, головне, від облікової банківської ставки; в) ц.п., дохід від яких безпосер залежить від розміру чистого прибутку підпр (прості акції, інвест сертифікати). За місцем реєстрації офісу емітента: вітчизняні та іноз. До іноз належ ц.п. емітентів, котрі не є резидентами У і випуск яких (паперів) зареєстровано в інш країнах. За ознакою території обігу: регіональні (облігації місцевих органів самоуправл), національні (папери внутрішнього фонд ринку), міжрегіональні (папери, котрі можуть вільно обертатися на території інш держав).
Інструменти кредго ринку і ринку цінних паперів.
Інструментом кредго ринку є: комерційні і банк кредити .Інструменти цінних паперів є: акції, облігації, казначейські векселі, депозитарні сертифікати, інвест сертифікат, комерційні папери.
Комерційний кредит відображає віднос купівлі-продажу між суб’єктами госп з відстрочкою платежу. Він оформляється борговим зобов’язанням векселем. Розрізняють два види векселів прості й переказні. Простий вексель відображає двосторонні віднос між платником, який є боржником, і отримувачем коштів, який виступ в ролі кредитора. Переказний вексель відображає тристоронні віднос між боржником, кредитором і отримувачем коштів, тобто він склад тоді, коли заборгованість погашається не кредитору, а вказаній ним третій особі.
Банк кредит являє собою форму взаємовіднос між позичальниками і спеціалізованими кредитними установами, сук-ть яких становить кредитну систу.
Інструменти ринку цінних паперів:
Акція являє собою документ, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товар иства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Існ різні види акцій, які визначають різні права їх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред’явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом.
Облігація являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредю угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу. Існ різні види акцій залежно від емітента, способу виплати доходу, термінів, на які вона випускається, умов обігу та надійності.
Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держ. На відміну від держ облігацій, казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюдж дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.Депозитний сертифікат є формою боргового зобов’язання комерційного банку. Мобілізація ресурсів банком на певний, наперед визначений період, може здійсн шляхом відкриття депозитних вкладів і випуску депозитних сертифікатів. Перевагою сертифікатів є можливість їх продажу, тобто досить висока ліквідність.
Інвест сертифікат являє собою цінний папір, який випускається інституційними інвесторами для мобілізації коштів з метою їх наступного вкладення в ц.п..
Комерційні папери випускаються відомими компаніями з метою мобілізації позичкових коштів на більш дешевих умовах, ніж банк кредит. Вони не мають ніякого забезпеч і випускаються на пред’явника строком до одного року. Дох за комерційними паперами виплачуються, як правило, у вигляді дисконту. За своєю сутністю комерційні папери є борговим зобов’язанням.
Функціон-я ринку цінних паперів забезпечується його суб’єктами: емітентами, інвесторами, посередниками, фондовою біржою.
Дайте визнач-я цінних паперів. боргові і дольові ц.п..
Ц.п. - грош документи, що засвідчують право володіння або віднос позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і, як правило, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передання грош та інш прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Ц.п. виступ як екічна і юридична категорія. Як юридична категорія ц.п. визначають такі права: володіння цінним папером; засвідчення майнових і обов'язкових прав; право управл; задоволення передання або отримання власності. Ц.п. як екічна категорія мають певні властивості й характеристики: ліквідність, дохідність, курс, надійність, потенціал приросту курсової вартості, наявність самостійного обігу .
Основні ц.п. поділяють на два типи: дольові ц.п. та позичкові (боргові) ц.п..
Дольові ц.п., або акції, надають право їхнім власникам як на володіння частиною майна акціонерного товар иства, так і на отримання певної частини чистого прибутку емітента у вигляді дивідендів, розмір яких залежить від величини чистого прибутку емітента. Дивіденди на акції можуть виплачувати не завжди. Крім того, акції здебільшого є безстроковими цінними паперами. Позичкові ц.п., або облігації, є офіційними грошовими документами, які засвідчують факт надання кредиту інвестором емітенту і є юридичним зобов'язанням емітента повернути цей кредит у зазначений термін. На позичкові ц.п. завжди повинні нараховуватися і сплачуватися дивіденди незалежно від прибутку емітента. Позичкові ц.п. мають обмежений термін "життя". До боргових цінних паперів відносяться:
а) облігації підпр; б) держ облігації У;
в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання У; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі.
Ц.п.: класиф-я. Види корпоративних цінних паперів.
Ц.п. - грош документи, що засвідчують право володіння або віднос позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і, як правило, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передання грош та інш прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Ц.п. виступ як екічна і юридична категорія. Як юридична категорія ц.п. визначають такі права: володіння цінним папером; засвідчення майнових і обов'язкових прав; право управл; задоволення передання або отримання власності. Ц.п. як екічна категорія мають певні властивості й характеристики: ліквідність, дохідність, курс, надійність, потенціал приросту курсової вартості, наявність самостійного обігу .
За ознаками їхньої екічної природи ц.п., як правило, підрозділяють на пайові папери, боргові та похідні фін інструменти. Пайові папери засвідчують віднос співвласності або пайової участі у формув статут фонду і розподіленні прибутку (акції). Боргові папери опосередковують банк віднос (облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати, векселі та ін.). Похідні фін інструменти (опціони, ф’ючерси, варанти та ін.) це особливі фондові цінності, які фіксують проміжні права партнерів у процесі укладання угоди. Залежно від мети їхнього випуску: фондові й комерційні. Перші призначено для формув капіталу (акції, облігації та ін.), другі для опосередковування товар них віднос (векселі, акредитиви та ін.) Залежно від емітента: папери, випущені урядом, держи установами, місц органами влади, банками, держи підпрми, акціонерними товар иствами, іншими недержи підпрми. За формою виплати дивідендів чи відсотків: іменні ц.п., папери на пред’явника й переказні. Іменний цінний папір засвідчує право власності конкретної особи, а перехід цих прав потребує обов’язкової ідентифікації (підтвердження особи) власника. Цінний папір на пред’явника, навпаки, є безособовим, і перехід прав власності не потребує ідентифікації його попереднього власника.
Ц.п. (незалежно від їхніх інш ознак) можна підрозділяти на ринкові, котрі можна перепродувати, і неринкові, які дозволено продати тільки один раз: емітент продає ц.п. інвестору, який у цьому разі є не тільки першим, а й останнім покупцем цінних паперів такого виду. За терміном погашення: короткотермінові, середньотермінові, довготермінові, безтермінові. Щодо часу погашення одні папери підлягають погашенню тільки в указаний термін, а інші будь-коли. Ц.п. з правом раннього погашення поділ на ретроспективні (з обмежм) і неретроспективні. За способом виплати доходу: а) ц.п. з фіксованим платежем, до яких належ облігації та привілейовані акції; б) ц.п. з плаваючою ставкою, наприклад, облігації з плаваючим відсотком, що залежить, головне, від облікової банківської ставки; в) ц.п., дохід від яких безпосер залежить від розміру чистого прибутку підпр (прості акції, інвест сертифікати). За місцем реєстрації офісу емітента: вітчизняні та іноз. До іноз належ ц.п. емітентів, котрі не є резидентами У і випуск яких (паперів) зареєстровано в інш країнах. За ознакою території обігу: регіональні (облігації місцевих органів самоуправл), національні (папери внутрішнього фонд ринку), міжрегіональні (папери, котрі можуть вільно обертатися на території інш держав).
Ц.п.: сутн, класиф-я. Види держ цінних паперів.
Ц.п. це грош документи, що засвідчують право володіння або віднос позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату
доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передання грош та інш прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Ц.п. можна класифікувати також за такими ознаками:
1) за емітентами (держ, приватні та змішані);
2) за ступенем захисту (висококласні та низькокласні);
3) за обсягом наданих прав (з правом власності, з правом управл та з пра­вом кредитування);
4) за територією обігу (муніципальні, держ, іноз);
5) за формою отримання доходу (з постійним доходом та з точковим доходом);
6) за можливістю обміну (конвертовані та неконвертовані).
Держ ц.п. засвідчують право на власність і належність до держ кредиту.
Держ ц.п. це держ зобов'язання, що випускаються в документарній або електронній формах центральним урядом, місц органами влади і окремими
держи підпрми з метою розміщ-я позик і мобілізації грош ресурсів у відповідні бюджи. Найпоширенішим видом держ цінних паперів є облігації
держ позик. Облігація це цінний папір, який, по­1, засвідчує внесення її власником певних грош коштів на її придбання (в даному випадку на користь держ); по­2, надає її власникові право на отримання певного доходу від облігації; по­ 3, потверджує зобов'язання держ відшкодувати повну номінальну вартість облігації
у передбачений умовами позики строк.Випускаються облігації внутр і зовн держ і місцевих позик. Облігації держ позик можуть бути як іменними, так і на
пред'явника. Головними набувачами держ облігацій є, як правило, комерційні банки.
Держ облігації можуть вільно обертатися, або мати обмежене коло обігу, вони ощадні й бувають казначейські. Казначейські зобов'язання (векселі) держ це вид держ цінних паперів, що засвідчує внесення їх власником грош коштів до бюджу і дає право на одержання фіксованого доходу протягом строку володіння цими паперами. Казначейські зобов'язання випускаються державою на різний термін, тому вони можуть бути: довгострокові, серед­ньострокові і короткострокові.
Які існ види цінних паперів держ? За рах яких коштів держ виплачує дох по держ позиках і погашає
Оформлення держ позик може здійсн двома видами цінних паперів облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання держ, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюдж дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість зазначену суму боргу і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності й ліквідності. Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю облігації становить курсову різницю. Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюдж дефіциту. Виплата доходу здійсн у формі процентів чи на дисконтній основі. Казначейськими зобов’язаннями, як правило, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові казначейські ноти), облігаціями середньо- та довгострокові.
Джерелами погашення держ позик можуть бути:
 дох від інвест позичених коштів у високоефективні проекти;
додаткові надходж від под;
екія коштів від зменшення видатків;
емісія грошей;
залучені від нових позик кошти (рефінасув боргу).
Фін послуги, їх види та характер.
фін послуга - операції з фіновими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рах чи за рах цих осіб, а у випадках, передбач законодавством, - і
за рах залучених від інш осіб фін активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фін активів;
ринки фін послуг - сфера діяльн учасників ринків фін послуг з метою надання та спожив-я певних фін послуг. До ринків фін послуг належ професійні послуги на ринках банк послуг, страх послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інш видах ринків, що забезп обіг фін активів;
учасники ринків фін послуг - юридичні особи та фіз особи - суб'єкти підприємницької діяльн, які відповідно до зак мають право здійснювати діяльн з надання фін послуг на території У, та споживачі таких послуг;
Фіновими вваж такі послуги:
1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпеч розрахунків;
2) довірче управл фіновими активами;
3) діяльн з обміну валют;
4) залучення фін активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5) фін лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фін кредиту;
7) надання гарантій та поручительств;
8) переказ грошей;
9) послуги у сфері страх та накопичувального пенсійного забезпеч;
10) торгівля цінними паперами;
11) факторинг;
Фін послуги надаються фіновими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльн .
Фін послуги відповідно до положень Зак Про фін послуги та держ регулюв ринків фін послуг надаються суб'єктами підприємницької діяльн на підставі договору.
Поясн відмінності між лізинг і факторинг.
Лізинг ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] leasing  оренда, майновий найм)  підприємницька діяльн, спрямована на інвест власних чи залучених фін коштів, яка полягає в наданні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у виключне корист-я на визначений строк [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] майна.
Факто
·ринг (від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Factoring - посередник) фін комісійна [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], при якій [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] переуступає [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] заборгованість факторинговій компанії з метою: миттєвого отримання більшої частини платежу; гарантії повного погашення заборгованості; зниження витрат по веденню рахунків.
Лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашення якого здійсн в розстрочку.
У лізинговій угоді беруть участь три сторони:
· постачальник, який є виробником об'єкта лізингу;
· лізингодавець, який оплачує об'єкт лізингу і здає його в лізинг;
· лізингоодержувач, той, хто отримує і використовує об'єкт лізингу.
Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товар чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інш послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.      
У факторингу беруть участь три сторони:
· фактор (спеціалізована установа, спец відділ комерційного банку);
· постачальник;
· покупець.
Фін лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортиз капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.
Найпростіша схема лізингової операції передбачає:
· подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються об'єкт лізингу, його характеристики, бажаний строк угоди . Також надаються фін документи;
· аналіз документів і прийняття рішення щодо підписання договору про лізинг;
· передача об'єкта лізингу.
Лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання, транспортні засоби, обчислювальну техніку та інше) і приймає на себе практично всі зобов'язання власника: відповідальність за зберігання майна, внесення страх платежів, сплату майнових под. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визнач, разом з іншими умовами, розмір та періодичність орендної плати. До складу лізингового платежу включаються амортизаційні відрах-я, плата за ресурси, лізингова маржа, премія за ризик.
Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінасувм, так і без фінасув. При факторингу без фінасув клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товар у, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грош кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фін документів. Факторинг з фінасувм полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грош кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.
Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосер фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.
Дох фактора від здійсн факторингової операції склад з двох частин:
· комісійні за послуги по обслуговуванню боргу (в розмірі 12% загальної суми придбаних банком рахунків);
· позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.
Внаслідок швидкого обігу дебіторських рахунків і в зв'язку з незначним періодом корист-ям авансом дохід банку від позичкового процента менший, ніж від комісійних платежів.
Обгрунт, чому страх це сегмент ринку фін послуг.
Фін ринок - це вся сист екічних віднос, що виник між його прямими учасниками при формув попиту і пропозиції на специфпослуги - фін послуги, пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фін активів, які знаходяться у власності екічних суб'єктів національної, регіональної та світ екіки [ 2,76].
Як екічна категорія фін ринок виражає екон віднос між суб'єктами екіки з приводу реаліз вартості та споживчої вартості, укладеної у фін активах. Ці екон віднос визнач об'єктивними еки законами і фін політикою держ, впливом політичних партій та кланів (особливо в сучй У на стадії становлення цивілізованої державності), які формують в остаточному підсумку сутн фін ринку, тобто зв'язки і віднос як на самому ринку, так і у його взаємозв'язку з іншими еки категоріями. На фін ринку діють закони попиту та пропозиції, граничної корисності, конкуренції, що зумовлюють реальні можливості функціон-я всіх суб'єктів екіки відповідно до умов ринкової екіки. На фін ринку відбув сусп визнач-я якості та ціни фін.
На ринку фін послуг У сьогодні найактивнішими інституційними учасниками є комерційні банки, страх компанії та фондові біржі, оскільки вони акумулюють найбільшу питому вагу фін ресурсів та справляють прямий вплив на перерозподіл вир-ва в країні, інвест клімат та добробут насел-я.
Сегментація фін ринку - це класиф-я потенційних споживачів фін послуг згідно з їхніми вимогами до перерозподіл фін ринку. Вона базується на застосуванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фін активів (послуг).Страх ринок є сферою грош віднос, де об’єктом купівлі-продажу виступ специфічний товар – страх послуга (страх захист), формується попит і пропозиція на неї.
Важливим сегментом ринку фін послуг в У є ринок страх, повноцінне існув-я якого є важливою умовою не лише для підвищення добробуту насел-я, але й для сталого ек перерозподіл країни. Темпи зрост основних показників, що хар суч стан перерозподіл ринку страх послуг, обумовлені насамперед збіл-ям обсягів добровільного страх майна, що становить 80-85% від усіх страх премій станом на 2007-2009 роки. Кількість страх компаній в У на кінець 2009 року становила 398, утому числі 50 страховиків, що здійснюють страх життя, та 343 страховиків, що здійснюють інші види страх. У порівнянні із 2007 роком кількість страх компаній збільшилася на 41, або на 11,5%, що свідчить про динамічний перерозподіл даного сегменту ринку фін послуг.
Поясн, якдерж регул фін і страх ринок.
ЗУ «Про фін послуги та держ регулюв ринків фін послуг»: Держ регулюв ринків фін послуг - здійсн державою комплексу заходів щодо регулюв та нагляду за ринками фін послуг з метою захисту інтересів споживачів фін послуг та запобігання кризовим явищам. Воно здійсн шляхом: 1) ведення держ реєстрів фін установ та ліцензування діяльн з надання фін послуг; 2) нормативно-правового регулюв діяльн фін установ; 3) нагляду за діяльн фін установ; 4) застос-я уповноваженими держи органами заходів впливу; 5) проведення інш заходів з держ регулюв ринків фін послуг. Органи, які здійснюють держ регулюв ринків фін послуг 1)щодо ринку банк послуг – НБУ;2)щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів -
Державною комісією з цінних паперів та фонд ринку; 3)щодо інш ринків фін послуг - спеціально уповноваженим органом вик влади у сфері регулюв ринків фін послуг. Антимонопольний комітет У та інші держ органи здійснюють контроль за діяльн учасників ринків фін послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.
Методи регулюв банківської діяльн.1.Банківське регулюв одна з ф-й НБУ, що полягає у створенні сист норм, які впорядковують діяльн банків, визначають її заг принципи, порядок здійсн банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Основні екон та правові засади кредитування закріплені в чинному законодавстві У. Згідно із ЗУ"Про банки та банківську діяльн»2.Регулюв діяльн учасників ринку цінних паперів. (Держ комісія цінних паперів та фонд ринку)1. Законодавче регулюв ринку цінних паперів.2. Законодавче закріплення списку цінних паперів. 3. Держ регулюв випуску цінних паперів.4. Публікація емітентом річних звітів. 5. Держ ліцензування посередницької діяльн.6. Держ контроль на ринку цінних паперів. 7. Біржовий та позабіржовий сегменти ринку цінних паперів. 8. Саморегулівні організації на ринку цінних паперів. Держ регулюв страх ринку- сист екічних й адміністративно-правових віднос, які виник між учасниками страх ринку та державою у процесі цілеспрямованого держ впливу на страх ринок за допомогою адміністративно-правових й екічних регуляторів. До сист заходів держ регулюв входять: реєстрація страх організацій; ліцензування діяльн страх організацій; нагляд за діяльн страховиків та їх об'єднань. Держ комісія з регулюв ринків фін послуг У-головний орган.. Його стратегічні завдання: розроблення та впровадження стратегії перерозподіл страхової справи; встановлення єдиних вимог і стандартів надання страх послуг; гармонізація страх законодавства з європейськими стандартами; ведення статистичної та бухгалтерської звітності відповідно до міжнар стандартів; вирішення методологічних питань, зокрема уточнення критеріїв і процедур оцінки страх компаній, їх пробірок і моніторингу діяльн; посилення вимог до капіталізації з метою підвищити платоспроможність страховиків; розроблення нормативних актів, що регулюють перестрах, посередницьку діяльн на страх ринку, механізм формув резервів. Держ комісія з регулюв ринків фін послуг У забезпечує проведення державної політики у сфері страх, у своїй діяльн керуєтьс КУ, законами У, актами Президента У, Кабінету Міністрів У, узагальнює практику застос-я законодавства з питань, що належ до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові У таКМУ. У межах своїх повноважень ця комісія організ викон-я актів законодавства і систтично контролює їхню реалізацію.
Сутн фін суб’єктів госп, їх ф-ї та принципи
Фін суб’єктів госп – це особлива галузь функціон-я самих фін і фін віднос з метою забезпеч процесу вир-ва. Фін суб’єктів госп – це процес формув фондів грош коштів для обслуговування виробничого процесу з метою одержання прибутку, підвищення ефективності вир-ва, забезпеч розрахунків з Держ бюджом, фіновими інститутами та іншими юридичними і фізичними особами.
Фін суб’єктів госп виражають свою сутн через такі ф-ї:
1)формув, розподіл та використ фін ресурсів для забезпеч операційної вир та інвестиційної діяльн 2)контроль за формувм та використм фін ресурсів у процесі відтворення.
Грош фонди це частина грош коштів, які мають цільове спрямування. До грош фондів належ: статутний фонд, фонд оплати праці, резервний фонд та ін.
Організ та функціон-я фін підпр базується на відповідних принципах. До них належ: комерційний розрах, господарська та фін незалежність, фін відповідальність, матеріальна зацікавленість.
Фін віднос виник уже на стадії формув статут фонду підпр, який з екічної точки зору являє собою майно суб’єкта госп на дату його створення. Кошти, спрямовані в основні та оборотні засоби при формув статут фонду, являють собою початкові фін ресурси підпр
229.Вн та зовн фін віднос суб’єк госп.Вплив на ф діял підпр
фін віднос підпр відображ в грош потоках, які хар їх різноманітні й різнобічні взаємозв’язки.
До зовн фін віднос підпр входять:
а) віднос обміну:
взаємовіднос між суб’єктами госп, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;
б) віднос розподілу:
взаємовіднос з бюджом: платежі та асигнування;
взаємовіднос з фондами цільового призначення: внески і надходж;
взаємовіднос зі страхи компаніями: страх платежі й страх відшкодування;
взаємовіднос з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів ;
взаємовіднос з інституціями фін ринку: розміщ-я власних цінних паперів та інвест тимчасово вільних коштів;
взаємовіднос з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходж з них.
Внутр фін віднос підпр мають розподільний характер і включають:
розподіл доходу і формув прибутку;
розподіл чистого прибутку та його використ;
формув та використ амортизаційних відрахувань;
утворення та використ фондів підпр.
В основу організації фін підпр покладено комерційний розрах. За ринкової екіки господарський механізм самоперерозподіл базується на таких основних принципах: саморегулюв, самоокупність та
самофінасув. Цим принципам відповідає комерційний розрах, тобто метод ведення госп, що полягає в постійному порівнюванні (у грошму вираженні) витрат та резів діяльн. Його метою є одержання максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та
мінімально можливого ризику. Питання про те, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти, за ринкових умов для підпр визнач основним орієнтиром прибутком.
Комерційний розрах справляє значний вплив на організацію фін підпр. Він передбачає, що фін віднос підпр регламентуються державою в основному еки методами з допомогою важелів відповідної податк, амортизаційної, валютї, протекціоністської політики. Збитки (в тім числі втрачена вигода), що їх зазнало підпр внаслідок викон-я вказівок держ органів та посадових осіб, які суперечать чинному законодавству, повинні бути відшкодовані відповідними органами.
Методи організації фін діяльн підпр. Принципи, мета
Фін діяльн підпр може бути організована трьома методами, а саме: комерційний розрах; неприбуткова діяльн; кошторисне фінасув.
Основний метод фін діяльн комерційний розрах. Визначальну роль у формув фін ресурсів при цьому методі відіграють власні кошти, котрі покривають значну частину витрат, а також є забезпечм отриманих кредитів. Бюдж асигнування і надходж з цільових та централіз фондів вик допоміжну роль, а збалансування потреб у фін ресурсах здійсн за допомогою кредиту. Метою діяльн є отримання прибутку.
Комерційний розрах ґрунтується на таких принципах: повна господарська і юридична відокремленість; самоокупність; прибутковість; самофінасув; фін відповідальність.
Господарська відокремленість дає змогу самостійно приймати рішення з питань вир і фін діяльн. Юридична відокремленість проявляється в наданні прав юридичної особи, яка має відповідну адресу, рахунки в банках та самостійний баланс, з допомогою якого визначають фін рези. Самофінасув передбачає покриття витрат на перерозподіл вир-ва за рах отриманого прибутку та залучених кредитів, які, у свою чергу, також погашаються за рах прибутку. Фін відповідальність. Сутн цього принципу полягає в тому, що підпр несе повну відповідальність за фін рези своєї діяльн.
Неприбуткова діяльн. Головна мета функціон-я неприбуткових підпр, організацій та установ забезпеч певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. Відсутн прибутку дає змогу знизити рівень цін і зробити відповідні товар и та послуги більш доступними. На принципах неприбутковості можуть здійснювати свою діяльн установи соцї сфери та підпр муніципального госп. Використ цього методу дає змогу поєднати в умовах ринку як досягнення основної мети підприємницької діяльн отримання прибутку на основі комерційного розрахунку в прибуткових галузях, так і забезпеч соц значущих потреб суспільства. Водночас цей метод, забезпечуючи зіставлення витрат і дох, сприяє раціональному веденню господарської діяльн.
Неприбуткова діяльн ґрунтується на таких принципах: господарська і юридична відособленість; самоокупність; фін відповідальність.
Кошторисне фінасув полягає у забезпеченні витрат за рах зовнішнього фінасув. Кошторисне фінасув може здійснюватися за двома напрямами: з бюджу і з централіз фондів корпоративних об’єднань чи фондів підпр. Установи, які фінуються з бюджу на основі кошторису, називаються бюджи. На внутрішньому кошторисному фін-і перебув відособлені підрозділи підпр і організацій, як правило, соцго призначення.
Здійсн за такими принципами: плановість; цільовий характер виділених коштів; виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи; підзвітність.
Виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи означає, що фінасув здійсн за кошторисом, однак виходячи не з планових, а з фактичних значень оперативно-сітьових показників.
Підзвітність передбачає звітність організацій і установ, що перебув на кошторисному фін-і, перед фінуючими організми.
Кошторисне фінасув: сутн, принципами здійсн.
Кошторисне фінасув означає виділення коштів з бюджу на основі спеціального планового документа – кошторису. Воно охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, соціальне забезпеч, фундаментальні дослідження, оборона, управл. З погляду бюджних установ воно є формою цільового, безповоротного і безоплатного фінасув. Працівники даних установ отримують на цій основі свої первинні дох. З позицій споживачів сусп послуг у соцй сфері, це так звані безплатні послуги, що хар вторинні дох користувачів даними послугами.
Найпоширенішою формою бюдж фінасув є кошторисне фінасув. Виділення грош коштів з бюджів різних рівнів установам і організм соц-культурної сфери, оборони, органам держ управл відбув на основі планового документа – кошторису дох і видатків. Кошторис – це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання дох та здійсн видатків, визнач обсяг і спрямування коштів для викон-я ними своїх ф-й та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджних призначень.
Кошторисне фінасув може здійснюватися за двома напрямами: з бюджу і з централіз фондів корпоративних об’єднань чи фондів підпр. Установи, які фінуються з бюджу на основі кошторису, називаються бюджи. На внутрішньому кошторисному фін-і перебув відособлені підрозділи підпр і організацій, як правило, соцго призначення.
Кошторисне фінасув здійсн за такими принципами:
плановість;
цільовий характер виділених коштів;
виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи;
підзвітність.
Плановість означає, що фінасув здійсн на підставі й у межах установленого плану. Плановим документом є кошторис (звідси і назва методу). Кошторис це документ, у якому розраховані й затверджені планові витр на відповідний плановий період (місяць, квартал, рік) чи відповідні заходи.
Сутн цільового хар-ру кошторисного фінасув полягає в тому, що виділені кошти можуть бути спрямовані тільки на цілі, передбачені кошторисом.
Виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи означає, що фінасув здійсн за кошторисом, однак виходячи не з планових, а з фактичних значень оперативно-сітьових показників. Отже, фінасув здійсн не автоматично за планом, а з урахуванням реальних потреб.
Підзвітність передбачає звітність організацій і установ, що перебув на кошторисному фін-і, перед фінуючими організми. При цьому встановлена відповідальність за порушення принципів і правил кошторисного фінасув.
232Охаракт фін підпр структур та принципи комерц діяльн.
Фін підпр структур це різноманітні фонди фін ресурсів, які створ й викор. задля здійсн вир-ва і реаліз продукції, робіт і послуг у різних галузях екіки. Специфіка фін підпр. і організацій поля¬гає в тому, що за їхньою допомогою мобілізуються кошти й створ фонди фін. ресурсів для обслуговування процесу вир-ва продукції, ви¬конання робіт і надання послуг. Фін підпр структур, обслуговуючи процес створення нової вартості, здійснюють первинний його розподіл на фонди нагромадження, спожив-я, відновлення матер елементів процесу вир-ва. З початком виробничого процесу за допомогою фін шляхом списання на затрати в грошй формі вартості вико¬ристаних ОЗ, обігових коштів у формі вартості сировини, матеріалів, енергії, транспортних витрат визнач собівартість виробленої про-дукції, виконаних робіт або наданих послуг. При визначенні ціни на вироблену продукцію, виконані роботи та надані послуги за допомогою фін розраховується розмір чистого доходу в формі прибутку. Це дуже важливий момент у функціонуван¬ні фін підпр структур. Важливим етапом у функціонуванні фін підпр структур є формув фондів фін. ресурсів при розподілі виручки від реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. При функціонуванні фін підпр структур встановлюються відповідні екон віднос та взаємо¬зв'язки при створенні та використанні фондів фін ре¬сурсів як у межах одного підпр між підпрм і його працівниками, так і між окремими підпрми, а також між підпрми і банками. Зазначені віднос і взаємозв'язки визначають сутн і зміст фін підпр структур. Організ та функ¬ціонування фін підпр структур грунтується на відповідних принципах: 1. Самоокупність затрат (беззбитковість) і прибутковість - вимагає точного обліку й зіставлення витрат і резів, повного відшкодування собівартості продукції, одержання прибутку. 2. Самофінасув - його суть не тільки у самоокупності витрат, а й у закріпленні частини одержаного прибутку за підпрм у його повне розпорядження. Джерелом фінасув підпр є прибуток, амортизаційні відрах-я, кошти, які одержані від продажу цінних паперів, пайових та інш внесків громадян. 3. Матеріальна зацікавленість у кінцевих резах праці - передбачає подолання все ще існуючої "зрівнялівки" в оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи, підприємливості, досягнення найкращих кінцевих резів. 4. Грош контроль за діяльн підпр. Кошти підпр перебув на розрахунковому рахунку в банку за місцем їх реєстрації або в іншому банку за його згодою. Банк здійснює всі види розрахунків підпр, банк і касові операції. Якщо підпр не виконує систтично свої зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом. 5. Повна екічна відповідальність за кінцеві рези госп, викон-я своїх договірних зобов'язань. Основною формою реаліз цього принципу є екон санкції - вилучення незаконно одержаних дох, відшкодування збитків, штрафи, пені, зменшення або позбавлення премій. 6. Господарська самостійність у межах, передбач законодавством - передбачає самостійне формув підпр програми діяльн; залучення матер.-техн, фін. та трудових ресурсів; встановлення цін на продукцію та послуги; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати под, зборів та ін. платежів; здійсн зовнішньоек. діяльн, використ підприєм належної йому частки валют виторгу на свій розсуд.
Фін ресурси підпр, їх склад і джерела формув.
Фін ресурси – грош дох і надходж, що знаходяться в розпоряджені субєктів госп і призначені для викон-я його фін зобовязань, здійсн витрат із розширеного відтворення і матеріального стимул-я праці.
Вони форм, як правило, за рах різних джерел: власних, позичених та залучених.
При цьому власні джерела фінасув підпр форм за рах власного капіталу, амортизаційні відрах-я, бюдж асигнування, надходж із держ цільових фондів і централіз...
До складу власного капіталу (власних фін ресурсів) крім статут (пайового) включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний, нерозподілений прибуток, цільове фінасув та ін.
Амортизаційні відрах-я являють собою специфічний вид цільових фін ресурсів. У кругообігу коштів вони вдображ перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації.
Бюдж асигнування можуть надаватися підпрм (як правило, держ) у таких формах:
бюдж інвест;
бюдж кредити;
держ дотації;
держ субсидії.
Бюдж інвест являють собою виділення коштів на перерозподіл вир-ва, насамперед у вигляді капітальних вкладень.
Бюдж кредити є формою фін допомоги підпрм у разі скрутного фін стану.
Держ дотації це виділення коштів з бюджу на покриття збитків підпр, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держ.
Держ субсидії це виділення коштів з бюджу суб’єктам підприємницької діяльн на вирішення певних завдань у межах різних держ програм.
Надходж з держ цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюдж асигнуванням. Вони здійснюються у формі держ інвестицій і субсидій, кредитів.
Надходж з централіз фондів вдображ внутрішньокорпоративний перерозподіл фін ресурсів
До складу залучених фін ресурсів включають кредиторську заборгованість за товар и (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов'язань підпр за розрахунками:
суму авансів, отриманих від юр і фіз осіб у рах подальших поставок продукції, викон-я робіт, надання послуг;
суму заборгованості підпр з усіх видів платежів до бюджу, включаючи под, утримувані з дох працівників;
заборгованість за внесками в позабюдж фонди, фонд соцго страх, до Пенсійного фонду, зі страх майна підпр та індивідуального страх його працівників;
заборгованість підпр з виплати дивідендів його засновникам;
суму векселів, які видало підпр постачальникам, підрядникам у рах забезпеч поставок продукції, викон-я робіт, надання послуг .
До складу позикових фін ресурсів входять довго- і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фін зобов'язання, пов'язані із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та ін.
Фін ресурси суб’єктів госп: склад і структура. Джерела ресурсів новостворюваних підпр.
Фін ресурси це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби
підпр. Фін ресурси класифся: за кругообігом; за використм; за
правом власності. За кругообігом розрізняють початкові фін ресурси, тоб­то ті, з
якими підпр починає свою діяльн і які концентруються у статутному фонді,
і прирощені отримані підпрм у резі його діяльн у формі чистого
доходу прибутку.
За характером використ виділяють матеріалізовані фін ресурси вкладені
в основні засоби, які постійно забезп виробничий процес, і ті, що перебув
в обігу, обслуговуючи окремий виробничий цикл оборотні кошти. Оскільки
основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення встановлені амортизаційні
відрах-я.
За правом власності фін ресурси поділяють на власні кошти підприємницької
структури (приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплатно державою з
бюджу чи фондів цільового призначення та позичені отримані кредити.
Конкретними видами фін ресурсів, які перебув у розпорядженні підпр,
є: амортизаційні відрах-я, оборотні кошти, прибуток, бюдж асигнування,
надходж з цільових фондів, надходж з централ. корпоративних фондів, кредити.
Початкові фін ресурси, які формують статутний фонд, спрямовуються в основні та
оборотні фонди. У процесі використ ОФ формується такий вид фін ресурсів,
як амортизаційні відрах-я ­ вдображ перенесену на готову продукцію вартість
основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. За ек сутністю амортизаційні
відрах-я мають забезпечити просте відтворення основних засобів. Нараховується
амортиз щомісячно, а використовується відповідно до установлених планів, через
оплату витрат безпосер з поточ рахунку.
Оборотні кошти являють собою ту частину фін ресурсів, яка постійно перебуває
в обігу. Вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів,
напівфабрикатів та інш елементів виробничих запасів. До них належ також
залишки грош коштів підпр. Бюдж асигнування можуть надаватися
підпрм (як правило, держ) у таких формах: бюдж інвест; бюдж
кредити; держ дотації; держ субсидії.
Бюдж інвест являють собою виділення коштів на перерозподіл вир-ва,
насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й
проекти, які визначають перерозподіл екіки країни загалом.
Бюдж кредити є формою фін допомоги підпрм у разі скрутного
фін стану. Держ дотації це виділення коштів з бюджу на покриття
збитків підпр. Держ субсидії це виділення коштів з бюджу суб’єк­там
підприємницької діяльн на вирішення певних завдань у межах різних держ
програм.
Кредити являють собою фін ресурси, які тимчасово перебув у розпорядженні
підпр (як правило, на тимчасові чи сезонні потреби, а також потреби, які
мають циклічний характер). Прибуток є формою фін ресурсів, зароблених
підпрм у резі його господарської діяльн. Він спрямовується насамперед
на перерозподіл вир-ва.
Фін ресурси суб’єктів госп: склад та джерела (на рівні підпр структур і бюджних установ).
Фін ресурси – це грош дох та надходж, що знаходяться в розпорядженні СГ і призначені для викон-я його фін зобов’язань, здійсн витрат із розширеного відтворення та матеріального стимул-я працюючих.
Групи фін ресурсів: 1) власні; 2) залучені (викор обмежений термін, передбачають їх поверненість та сплату
За правом власності фін ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплатно державою з бюджу чи фондів цільового призначення або корпоративними формувми з централіз фондів та позичені отримані кредити.
До складу власного капіталу (власних фін ресурсів) крім статут (пайового) включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний, нерозподілений прибуток, цільове фінасув та ін.
До складу залучених фін ресурсів включають кредиторську заборгованість за товар и (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов'язань підпр за розрахунками.
До складу позикових фін ресурсів входять довго- і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фін зобов'язання, пов'язані із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та ін.
Джерела формув фін ресурсів різноманітні. Вони залеж від форми власності, на основі якої створюється підпр. Так, при створенні держ підпр фін ресурси форм за рах бюджних коштів, коштів вищих органів управл, інш аналогічних підпр під час їх реорганізації . При створенні колект підпр вони форм за рах пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юр і фіз осіб . Усі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом і акумулюються у статутному фонді створ підпр.
Достатній обсяг фін ресурсів, їх ефективне використ визначають стійкий фін стан підпр: платоспроможність, фін стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підпр є пошук резервів збіл-я власних фін ресурсів і найбільш ефективне їх використ з метою підвищення ефективності роботи підпр загалом.
236.В чому поляг особлив фін віднос на підпрх різних форм власності? вплив галузеві фактори на фін суб’єктів госп?
При функціонуванні фін господар суб'єктів встановлюються відповідні екон віднос та взаємозв'язки. Фін віднос виражають суть фін як віднос, що обслуговують рух вартості валового внутрішнього продукту. Характер фін віднос на підпрі пов'язана з виділенням їх об'єктів та суб'єктів.       Об'єктом фін віднос на підпрі є вартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, які формують виручку, а в процесі розподілу - фонди спожив-я, відшкодування витрат і прибуток, що є необхю умовою забезпеч безперервності вир-ва. Окрім того, об'єктом фін віднос на підпрі є всі грош надходж та нагромадження, тобто фін ресурси підпр.       Суб'єктами фін віднос підпр виступ держ, саме підпр, його робітники та службовці, власники та акціонери (учасники), інвестори, фіново-банк установи, інші підпр та інші контрагенти. При цьому всі фін віднос підпр можна згрупувати на зовн та внутр.       Сфера зовн фін віднос підпр включає віднос:

· між підпрм і державою - з приводу перерозподілу власних фін ресурсів в рамках законодавства про оподаткув, соцго страх, формув загальнодерж цільових та позабюджних фондів; з приводу використ наданих держ фондів грош коштів, викон-я держ інвестиційних програм ;

· між підпрм і його акціонерами- з приводу використ отриманого прибутку, нарахування та виплати дивідендів, реінвест прибутку, напрямків вкладення капіталу ;

· між підпрм і його постачальниками та покупцями - з приводу викон-я господарських договорів та зобов'язань, реаліз продукції (робіт, послуг), отримання виручки, здійсн платіжних розрахунків ;

· між підпрм і фіново-кредитними установами - з приводу обслуговування своїх платежів, отримання та повернення кредитів, сплати процентів за корист-я ними, депозитарної діяльн, страх платежів та отримання страх відшкодувань у разі настання страх випадку, інвестиційних вкладень і отримання дох по ним .       Сист внутр фін віднос підпр включає наступні віднос:

· між підпрм і його засновниками (власниками)- з приводу формув Статут капіталу, його використ, отримання частини прибутку на вкладений капітал, напрямків виробничого та іншого вкладення фін ресурсів підпр ;

· між підпрм і його структурними підрозділами з приводу розподілу фін ресурсів на фінасув формув необоротних і оборотних активів;

· усередині самого підпр - з приводу розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні, напрямків його використ;

· між підпрм і його працівниками - з приводу формув фонду оплати праці, матеріального заохочення та стимул-я, використ частини фін ресурсів на виплату матеріальної допомоги, фінасув соц-культурних заходів .       В умовах ринку з'явились принципово нова група фін віднос. А саме:

· віднос, що пов'язані з банкрутством підпр та призупиненням його поточних платежів;

· віднос, що виник при злитті та поглинанні, а також розподілі самого підпр.       Необх підкреслити, що фін віднос на підпрі мають суперечливий характер. А саме, кожний їх суб'єкт прагне отримати якомога більше від розподілу фін ресурсів, що можливе тільки за рах інш суб'єктів. Для вирішення цього протиріччя необх збалансування інтересів суб'єктів фін віднос на базі збіл-я дох та оптимізації розподілу фін ресурсів, ефективного їх використ.
237.Особлив організації і функціон-я фін підпр різних форм власності та видів діяльн. Відмінності у джерелах формув фін ресурсів підпр структур і бюджних установ.
В основі фін діяльн підпр лежить здійсн витрат і формув дох. Витр забезпся за рах фін ресурсів, які перебув у розпорядженні підпр. Підсумки фін діяльн відображ у фін резах  прибутках чи збитках. У такий спосіб формується ланцюг, що відображає механізм фін діяльн підпр: фін ресурси ( витр ( дох ( фін рези ( збіл-я (зменшення) фін ресурсів.
Фін ресурси форм за рах власних та зовн джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді. Джерела утворення статут фонду залеж від форми власності:
приватна
власний капітал підприємця;

акціонерна
акціонерний капітал;

колективна (спільна)
внески засновників;

держ
асигнування з бюджу та з
централіз фондів.

Зовнми джерелами фін ресурсів підпр є кошти, що надходять з бюджу, цільових та централіз корпоративних фондів, як правило, на безповоротній основі, а також кредити, що надаються банками за плату на поворотній основі.
Особлив фін неприбуткових установ і організацій.
Добровільні громадські формув, що об'єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань є некомерційними організми.
Дох громадських організацій форм здебільшого за рах вступних та членських внесків, надходжень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фіз та юр осіб.
Добровільні пожертвування надаються неприбутковим організм, дох яких форм виключно з добровільних пожертвувань чи з бюджних асигнувань. Ставиться вимога цільового використ пожертвувань лише на проведення екологічної, оздоровчої, аматорської, культурної, освітньої, релігійної, наукї та благодійної діяльн. Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:- іноз держав, міжнар організацій, іноз громадян і осіб без громадянства;- держ органів і підпр (крім випадків, передбач законодавством);- підпр, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держ або іноземного учасника є більшою 20%;- нелегалізованих об'єднань громадян;- анонімних пожертвувачів.
Видатки громадських формувань пов'язані із необхідністю фінасув витрат згідно статутної діяльн та її перерозподіл, витрат на оплату праці штатного управлінського апарату, адміністративно-господарських витрат, проведенням культурно-масових заходів .
Оскільки громадські організації - це некомерційні організації, вони не сплачують податку на прибуток. Діяльн зазначених організацій регламентується виключно їх статутом.
Професійні спілки - найчисельніші самодіяльні громадські організації, метою діяльн яких є захист інтересів та прав громадян, що об'єднуються за професійною ознакою. Діяльн профспілкових організацій забезпечується за рах:
- вступних і членських внесків її членів;
- дох від господарської, комерц та іншої діяльн належних їм підпр і організацій;
- благодійних внесків;
- - коштів, що надходять від підпр за колективними договорами.
Профспілкові організації мають право зберігати вільні кошти у банках, мати власність у вигляді будинків, готелів, обладнання та іншого майна.
Кошти, що надходять первинним профспілковим організм, витрачаються згідно з кошторисом на:культурно-виховну роботу; фізичну культуру і спорт; матеріальну допомогу членам профспілок; адміністративно-госп та організаційні витр; преміювання профактиву.
Професійні спілки не сплачують под, а підпорядковані їм комерційні організації сплачують їх на загальних умовах.
Особливість фін доброчинних фондів в тому, що у джерелах формув коштів переважають добровільні пожертвування та спонсорські внески. Держ може надавати допомогу та додаткові пільги.
Дох доброчинних фондів форм за рах:
- внесків членів фондів;
- благодійних внесків і пожертвувань фіз та юр осіб;
- коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінасув конкретних програм, які відповідають завданням фонду;
- кредитів та інш позик;
- частини дох від діяльн створених благодійними фондами суб'єктів підприємництва в межах, передбач їхніми установчими документами.
Кошти доброчинних фондів витрачаються: на благодійницьку діяльн згідно статуту (виділення стипендій обдарованим дітям, організацію спортивних змагань, олімпійських та параолімпійських ігор ); оплату праці штатним працівникам; адміністративно-госп та інші видатки.
Особлив фін установ і організацій соцї сфери.
Установи, які фінуються з бюджу (школи, лікарні, поліклініки, установи культури, дитячі дошкільні установи, держ органи влади й управл ), називаються бюджи. Їх фін діяльн пов’язана з кошторисним фінасувм, що полягає у забезпеченні витрат за рах зовнішнього фінасув. Кошторисне фінасув застосовується у тих сферах, де важко забезпечити самоокупність і прибутковість. В окремих випадках у межах одного підпр чи організації може застосовуватись одночасно кошторисне фінасув і комерційна діяльн. Некомерційними організми є також добровільні громадські формув, що об’єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань . Вони поділ на дві групи:
1) політичні партії;
2) громадські організації.
Громадські організації та політичні партії володіють майном і коштами, необхідними для здійсн їхньої статутної діяльн. Майно і кошти можуть надаватися засновниками, учасниками, державою, підпрми й організми. Об’єднання громадян мають можливість проводити необхідну господарську та іншу комерційну діяльн через створення комерційних установ і організацій зі статусом юридичної особи, виступати засновниками підпр.
Дох політичних партій та громадських організацій форм за рах вступних та членських внесків, надходжень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фіз та юр осіб.
Видатки громадських формувань пов’язані із необхідністю фінасув витрат на статутну діяльн та її перерозподіл, оплату праці штатного управлінського апарату, адміністративно-госп затрати, проведення культурно-масових заходів .
Оскільки громадські організації та політичні партії це некомерційні організації, вони не сплачують податку на прибуток.
Діяльн профспілкових організацій забезпечується за рах:
вступних і членських внесків її членів; дох від господарської, комерц та іншої діяльн належних їм підпр і організацій; благодійних внесків; коштів, що надходять їм від власників або уповноважених ними органів за колективними договорами.
Кошти, що надходять первинним профспілковим організм, витрачаються згідно з кошторисом на: культурно-виховну роботу; фізичну культуру і спорт; матеріальну допомогу членам профспілок; адміністративно-госп та організаційні витр; преміювання профактиву.
Доброчинні фонди, можуть мати у власності кошти, майно, майнові права, необхідні для здійсн статутної діяльн.
Фін доброчинних фондів мають особлив організації, що зумовлені відсутністю держ втручання, надання допомоги і додаткових пільг, переважання добровільних пожертвувань спонсорських внесків у джерелах формув коштів.
Дох доброчинних фондів: внесків членів фондів; благодійних внесків і пожертвувань фіз та юр осіб; коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінасув конкретних програм, які відповідають завданням фонду; кредитів та інш позик; дох від діяльн фондів; частини дох, від діяльн створених благодійними фондами суб’єктів підприємництва в межах, передбач їхніми установчими документами.
240.Охарак дох і видатки підпр, ознаки, за якими групуют
Витр підпр - фін категорія, що характер в грошй та матерй формах оцінку господарської діяльн (підготовка, організ й здійсн процесів вир-ва та реаліз продукції, товар ів), фін й соцї діяльн.
За напрямами фінасув витр можна поділити на:
- вир-во і реалізацію продукції;
- відтворення основних засобів;
- операційні заходи;
- соц цілі.
За джерелами фінасув витр поділ на:
- забезпечені власними фіновими ресурсами;
- покриті позиченими коштами;
- здійснені за рах залучених коштів.
З точки зору фін діяльн до витрат належ усі реально понесені витр. З позиції оподаткув витр поділ на ті, що відносяться на собівартість, і ті, що здійснюються за рах прибутку. Із цих позицій до валових витрат відносять лише ті витр підпр, без яких процес вир-ва й реаліз неможливий.
Дох підпр можна поділити на такі групи:
Від основної (операційної) діяльн - виручка від реаліз продукції, товар ів, робіт, послуг;
Прибуток - найважливіша фін категорія, що відображає позитивний фін рез господарської діяльн підпр, характер ефект-ть вир-ва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг та якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Він є джерелом не лише забезпеч внутрішньогосподарських потреб підпр, а й формув бюджних ресурсів держ.
Оскільки одержаний прибуток (збиток) є інтегральним показником, то на нього мають вплив різні фактори:
1. Макроекон (зовн):
природні умови; держ регулюв цін, тарифів, відсотків, под ставок і пільг;
ринкова кон'юнктура.
2. Мікроекон (внутр):
- обсяги вир-ва; - собівартість продукції; - рівень ефективності використ виробничих ресурсів підпр; - якість продукції; - рівень організації праці;
- ефект-ть використ фін ресурсів. При здійсненні фіново-господарської діяльн ці- фактори перебув у тісному взаємозв'язку та взаємозалежності.
Такий фактор впливу, як собівартість залежить, у свою чергу, від двох основних факторів: структури складових витрат; цін на ресурси.
Ціни на продукцію, послуги, роботи підпр залеж від таких складових:
собівартості вир-ва; якості продукції; цін конкурентів; каналу просування на ринок.
241.Джерела формув власних, залучених і запозичених фін ресурсів підпр.Відмінності між залученими і запозиченими
За правом власності фін ресурси поділяють на:
·власні кошти підприємницької структури(власні фін ресурси);
·залучені кошти;
·позикові фін ресурси (запозичені фін ресурси). Первісне формув фін ресурсів відбув під час створення господарських суб’єктів. Утворення власного фін капіталу може відбуватися за рах зовн і внутр джерел власних коштів. До зовн джерел належ кошти, що форм за рах особистих внесків і за рах можливостей фін ринку. Це кошти засновників, що вкладаються у статутний капітал, кошти, що надходять за рах випуску акцій і пайові внески учасників. Також до зовн джерел належ кошти, що форм у порядку розподілу та перерозподілу фін ресурсів у масштабах екічної сист держ - це страх відшкодування, фін ресурси держ і місцевих бюджів, що використ на безповоротній основі та інша безплатна фін доп. До внутр джерел відносяться фін ресурси, які форм в процесі виробничо-фін діяльн підпр - це прибуток та амортизаційні відрах-я. У процесі своєї діяльн підпр може додатково залучати фін ресурси через випуск і розміщ-я акцій і облігацій, з бюджу чи держ фондів цільового призначення, з централіз корпоративних фондів, через отримання страх сум за умови настання відповідного страх випадку. Залучені фін ресурси за характером використ подібні власним, оскільки після їх надходж вони переходять у розпорядження підпр. Разом з тим існ певні обмеж у їх використанні, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер, (передбачають їхнє повернення та сплату дох інвестора).Бюдж асигнування можуть надаватися підпрм (як правило, держ) у таких формах 1)Бюдж інвест-виділення коштів на перерозподіл вир-ва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають перерозподіл екіки країни в цілому.2)Держ дотації це виділення коштів з бюджу на покриття збитків підпр, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держ, наприклад цінової.3)Держ субсидії це виділення коштів з бюджу суб’єктам підприємницької діяльн на вирішення певних завдань у рамках різного роду держ програм. Надходж з держ цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюдж асигнуванням. Вони здійснюються у формі держ інвестицій і субсидій. Ці надані ресурси мають цільовий характер, що вплив із сутності даних фондів. Позичковий капітал також формується із зовн і внутр джерел. До зовн позикових коштів належ кредити банків, облігаційні позики, позики небанк кред установ. До внутр джерел створення позикового капіталу відносяться заборгованість за майно в оренді, реструктуризований борг за кредити, відстрочена под заборгованість, кредити не сплачені у строк, кредиторська заборгованість строк сплати якої ще не настав, прострочена кредиторська заборгованість. Позикові кошти залучаються на певний час і на поворотній основі.До позикових фін ресурсів відносять: 1) банк кредит. Його необх-ть визнач характером кругообігу основних і оборотних засобів. 2) бюджний кредит, який діє на тих самих принципах, що й банк. 3) комерційний кредит це придбання товар чи отримання послуг з відстрочення оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов’язанням комерційним векселем. Кредитування на відміну від бюджних асигнувань здійсн з дотриманням принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості.
242.Джерела формув статут фонду підпр різних форм власн
Фіново-господарська діяльн підпр будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формув статут фонду.
Статутний фонд це виділені підпру або залучені ним фін ресурси у вигляді грош коштів, матер цінності, нематер активи, ц.п.. За рах статут фонду підпр формує свої власні (основні та оборотні) кошти.
Формув статут фонду держ підпр, що перебуває у загальнодержй або комунальній держй власності, - це сума коштів і вартість матер ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підпр на правах повного господарчого відання. Джерелом формув статут фонду держ підпр є кошти, які належ державі. Вони виділяються або з держ бюджу, або за рах інш держ підпр.
Формув статут фонду акціонерного товар иства. формують свої статутні фонди за рах реаліз акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на фондовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товар иств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих акціонерних товар иствах)
Акціонерне товар иство збільшує свій статутний фонд за рах:
додаткового випуску акцій
спрямування прибутку на приріст статут фонду шляхом збіл-я номінальної вартості акцій.
Формув статут фонду товар иства з обмеженою відповідальністю, товар иства з додатковою відповідальністю і повного товар иства.
формують статутні фонди з внесків учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному фонді, причому у товар иствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов'язаннями товар иства. В товар иствах з додатковою відповідальністю і повних товар иствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний фонд, а якщо сума статут фонду недостатня для покриття боргів товар иства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.
Командитне товар иство.
Командитне товар иство включає учасників, які формують статутний фонд на засадах повного товар иства, а а також вкладників, які відповідають за зобов'язаннями товар иства лише у межах свого вкладу до його статут фонду.
Частина статут фонду підпр будь-якої організаційно-правової форми може формуватися за рах інвестицій іноз юр або фіз ос
243.Порядок розподілу грош надходжень підпр структур від реаліз продукції, робіт і послуг. Відмінності між загальним і чистим прибутком підпр. Вплив держ на цей розподіл.
У процесі вир-ва продукції (робіт, послуг) створюється вартість, величина якої визнач ціною реаліз (продажу). Держ, використовуючи фін, може істотно впливна структуру ціни через зміну норм амортиз, відрахувань до Пенсійного фонду та Фонду соцго страх, регулюв оплати праці. Ціни можуть збільшуватись у зв’язку з введенням акцизного збору, податку на додану вартість (або збіл-ям їх ставок). Під час визнач-я ціни на вироблену продукцію, виконані роботи та надані послуги розраховується розмір прибутку, що закладається в ціну реаліз. Це досить важливий момент як у функціонуванні фін підпр структур, так і фін держ, оскільки розмір прибутку визнач ефект-ть самого процесу вир-ва, можливість його розширення й удосконалення, а для держ розмір платежів до бюджу.
Резом реаліз продукції (робіт, послуг) є дохід (виручка) підпр.
Виручка від реаліз продукції (робіт, послуг) є основним джерелом відшкодування авансованого у вир-во капіталу, його нагромадження, формув централіз і децентраліз фондів грош коштів.
Важливим етапом у функціонуванні фін підпр структур є розподіл доходу. Із отриманих грош дох відшкодовуються матер затрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію та інші предмети праці. Подальший розподіл доходу пов’язаний із формувм амортизаційного фонду як джерела відтворення основних фондів і нематер активів. Частина грош доходу, що залишилася, являє собою валовий дохід або новостворену вартість, котра використовується на виплату заробітної плати і формув чистого доходу підпр. Частина чистого доходу враховується у собівартості продукції (робіт, послуг) як відрах-я на соц потреби (Пенсійний фонд, Фонд соцго страх, Фонд зайнятості), частина використовується на сплату под та інш платежів до бюджу (крім податку на додану вартість, акцизного збору, мита, податку на прибуток).
Чистий дохід, що залишився, становить заг прибуток підпр, з якого сплачується податок на прибуток і формується чистий прибуток. За рах чистого прибутку підпр створює резервний фонд, виплачує дивіденди, поповнює статутний фонд, стимулює своїх працівників .
Отже, у розподілі прибутку підпр структур можна виділити два етапи. Перший це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держ і підпр. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджом) і підпрм склад під впливом таких чинників, як визнач-я об’єкта оподаткув, ставок податку, надання под пільг. Установлення оптимальних пропорцій розподілу прибутку між державою і підпрм має велике значення для забезпеч потреб підпр і формув фін ресурсів держ, тому воно є одним із центр у фінй політиці кожної країни.
Другий етап це розподіл і використ прибутку, що перебуває в розпорядженні підпр після здійсн платежів до бюджу. На цьому етапі розподіл прибутку може здійсн через попереднє формув цільових грош фондів або спрямуванням коштів безпосер на фінасув витрат. Згідно з прийнятими в У положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формув за рах прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше, зокрема фонду нагромадження і фонду спожив-я.

244.Розподіл грош надходж суб’єкт госп від реаліз продук
Виручка від реаліз продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на вир-во і реалізацію продукції, утворення дох і формув фін ресурсів. За ринкової екіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тількивнутрішньовиробниче відшкодування витрат і формув прибутку, а й своєчасність і повнота под платежів, погашення банк кредитів, які вплив на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку відбивається на фін резі діяльн підпр.
Виручка від реаліз продукції це сума коштів, які надійшли на рах підпр за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грош дох і фін ресурсів підпр. Виручка від реаліз продукції є фін категорією, яка виражає грош віднос між постачальниками і споживачами товар у.
Суб'єкт госп самостійно визнач напрямок використ частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілу і використ прибутку на підпрі фіксується в його статуті, визнач положенням, яке розроблюють відповідні екон служби підпр і затверджує його керівництво.
Згідно із статутом підпр можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на поповнення статут капіталу, утворення та поповнення резервного капіталу, а також спрямовувати його на виплату дивідендів та інші цілі. Відрах-я на формув фондів підпр здійснює лише в тому разі, якщо їх створення передбачене установчими документами.
Сутн та особлив функціон-я корпоративних фін.
Вивчаючи корпоративні фін, слід виділити вихідну категорію, що розкриває сутн абстрактних фін віднос у даній сфері. Такою категорією є акція  фін клітинка акціонерного товар иства. Акціонерне товар иство є формою підприємництва, капітал якого спочатку формується за рах продажу акцій. Купивши акцію, фіз або юридична особа стає власником акціонерного товар иства відповідно до суми її номіналу. Основною метою корпорації є збіл-я ринкової вартості акції в інтересах її власника.
На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.
Категорії корпоративних фін можна подати такою схемою:
Вихідна категорія – акція

Акціонерний капітал

Позичковий капітал

Функціонуючий капітал корпорації

Інвест в активи(реальні, фін)

Прибуток
Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль  леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.
Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію функціонуючий капітал корпорації. Капітал як власність акціонерного товар иства за обсягом менший, ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу ф-ї.
Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію  інвест як абстракцію екічних віднос із приводу розподілу та використ капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фін активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фін корпорації.
Капітал корпорації, його ціна і структура.
На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.
Вартість капіталу це ціна, яку корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел фінасув. Вона визнач процентною ставкою, яку необх сплачувати за використ капіталу. З
погляду корпорації це мінімальна ставка доходу, яку мають принести інвест, щоб можна було розрахуватися з інвесторами і кредиторами.
Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.
Співвіднош складових капіталу корпорації являє собою його структуру.
Корпорація формує грош фонди, тобто капітал, що є в її розпорядженні, використовуючи внутр резерви та залучаючи зовн фін ресурси. Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами. У корпораціях обчислюється як сьогоднішня, так і майбутня вартість капіталу. Сьогоднішню вартість відбиває рух грош потоків у майбутньому і навпаки, визнач-я майбутньої вартості дох дає змогу обчислити теперішню вартість фін ресурсів. Тобто компаундінг (нарахування складних процентів) може перейти в дисконтування складних процентів і навпаки. Структуру капіталу корпорації становлять дві частини: сплачений акціонерний капітал та зобов’язання (борги). Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль  леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.
Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію функціонуючий капітал корпорації. Капітал як власність акціонерного товар иства за обсягом менший, ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу ф-ї.
Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію  інвест як абстракцію екічних віднос із приводу розподілу та використ капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фін активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фін корпорації.
Роль корпорацій на фін ринку.
Корпорації є одним із суб’єктів фін ринку. Вони виступ на ньому як великі емітенти, тобто продавці своїх цінних паперів. Корпорації також є великими інвесторами, які вкладають свої тимчасово вільні кошти у фін активи. Як емітент корпорація виступ на фін ринку в ролі позичальника-дебітора, як інвестор позичкодавця-кредитора. При цьому загальна ринкова вартість цінних паперів, які емітуються корпорацією, переважає інвест. На фін ринку корпорація функціонує як нетто-позичальник.Корпорація активно діє в усіх сферах і сегментах фін ринку: на грошму і фондовому ринках, на ринку банк позичок, на первинному і вторинному ринках, на біржовому і позабіржовому ринках. Вибір ринку визнач оперативними і стратегічними цілями, які ставлять перед собою фін менеджери корпорацій. На грошму ринку корпорація виступ емітентом короткострокових цінних паперів, на ринку банк позичок  позичальником короткострокового капіталу з метою мобілізації короткострокових фондів для фінасув працюючого (оборотного) капіталу. На фондовому ринку вона емітує довгострокові ц.п. з метою фінасув довгострокових проектів перерозподіл.Емісії акцій і облігацій відбуваються на первинному ринку через відкритий продаж або за допомогою інвестиційних банків, що є андеррайтерами, тобто гарантами первинного розміщ-я цінних паперів. На вторинному ринку перебув в обігу раніше випущені ц.п. корпорацій. Безпосерї участі на цьому ринку корпорація не бере, проте фін менеджери постійно одержують інформацію й аналізують її для визнач-я можливості нових емісій, структури капіталу, дивідендної політики та викупу акцій, що перебув в обігу. Вторин ринок цінних паперів організовують фондові біржі, а також позабіржові торговельні сист.
Дивідендна пол корпорації, її види.
Дивідендна пол визнач дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між акціонерами і корпорацією. Залежно від власних стратегічних цілей, акціонерна корпорація може застосовувати наступні види дивідендної політики. 1. Пол «нульового» дивіденду полягає в невиплаті дивідендів взагалі. Це означає, що компанія свідомо попереджає акціонерів про «нульову» дивідендну політику, а акціонери підтверджують свою згоду (чи незгоду) з даною політикою, голосуючи за це фактами купівлі (чи продажу) акцій компанії.
2. Пол «100%» дивіденду - її сутн полягає у виділенні 100% нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів. Виділення 100% чистого прибутку на виплату дивідендів фактично означає, що в розпорядження компанії не надходить нерозподілений прибуток, отриманий у даному обліковому періоді. Таким чином, за даної облікової політики не відбув збіл-я власного капіталу компанії. Така пол може бути виправдана виключно для підпр, які обмежені у зростанні специфікою своєї діяльн.
3. Пол фіксованого дивіденду - полягає у виділенні однієї і тієї самої абсолютної величини дивідендів із розрахунку на одну акцію. Оскільки чистий прибуток корпорації має тенденцію становити різну величину в різних облікових періодах, то для збереження фіксованої абсолютної величини дивіденду на одну акцію виділяють адекватну та завжди різну частину на виплату дивідендів. Коли немає чистого прибутку компанії в даному обліковому періоді, на виплату дивідендів можуть скерувати навіть резервний фонд компанії. 4. Пол фіксованого дивіденду з преміальними виплатами - передбачає на додаток до фіксованої частини дивідендів ще і додаткові преміальні виплати в ті періоди, коли керівництво компанією вирішить їх виплатити. Преміальні кошти виплачуються тоді, коли компанія досягає особливо позитивних фін резів. 5. Пол виділення на дивіденди фіксованого відсотка з прибутку - сутн даної дивідендної політики визнач саме методом обчислення дивідендів із розрахунку на одну акцію. Для такого обчислення спочатку вирішують, яку частку чистого прибутку може бути виділено на виплату дивідендів. Потім знаходять абсолютне значення даної частки чистого прибутку. Це і буде сума виділена на виплату дивідендів за акціями.
6. Прогресивна дивідендна пол - передбачає поступове постійне збіл-я дивідендних виплат із розрахунку на одну акцію. В процесі визнач-я величини поточних дивідендних виплат варто: встановити величину дивідендних виплат на одну акцію в аналогічному кварталі минулого року; прийняти рішення стосовно темпу приросту поточних дивідендних виплат порівняно з аналогічним кварталом минулого року; на основі встановленого темпу приросту, визначити поточні дивідендні виплати на одну акцію; визначити, яка сума грошей потрібна для забезпеч даних поточних дивідендних виплат; визначити, який відсоток чистого прибутку становить сума потрібна для забезпеч поточних дивідендних виплат; вирішити остаточно, чи може акціонерна корпорація виділити цю частину прибутку на дивідендні виплати.
7. Регресивна дивідендна пол - передбачає стале та поступове зменшення дивідендних виплат, що еквівалентно їх приросту з від'ємним темпом.
8. Пол негрош виплат - у цьому випадку замість прямих грош дивідендних виплат використовують, як правило, найближчі грош замінники (випуском нових цінних паперів, наприклад, акцій чи облігацій).
9. Пол нагромаджених кумулятивних дивідендів - у цьому випадку дивіденди оголошуються, проте виплата їх відкладається до кращих часів.
Сутн, склад та передумови виникн-я міжнар фін.
Виникн-я і перерозподіл міжнар фін зумовлено широким перерозподілитком процесів міжнародної екічної інтеграції, що супроводжуються глобалізацією екічних зв'язків, широкомасштабним переміщенням капіталів, об'єднанням фін ресурсів у світовому масштабі. Функціонуючи в міжнарй сфері, фін вплив на екон інтереси учасників міжнар зв'язків, опосередковують міжнар інтеграційний процес, сприяючи його перерозподіл і поглибленню.
Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.
Міжнар фін віднос являють собою досить складну систу руху грош потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:
взаємовіднос між суб'єктами госп різних країн; держ з юридичними і фізичними особами інш країн, держ з урядами інш країн та міжнародними фіновими організми; держ і суб'єктів госп з міжнародними фіновими інституціями.
У сфері міжнар фін, крім національних суб'єктів - держ, підпр і громадян, виділяються наднаціональні суб'єкти - міжнар організації і міжнар фін інституції. Фін міжнар організацій, міжнар фін інституцій та міжнар фін ринок є складовими міжнар, фін.
У ф-їх міжнар фін відбивається основне їх призначення ефективно обслуговувати міждерж рух товар і послуг та перерозподіл грош капіталу між конкуруючими агентами світ ринку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світ фін кон'юнктури.
Необх-ть та призначення міжнар фін.
Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.
Міжнар фін віднос являють собою досить складну систу руху грош потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:
взаємовіднос між суб'єктами госп різних країн; держ з юридичними і фізичними особами інш країн, держ з урядами інш країн та міжнародними фіновими організми; держ і суб'єктів госп з міжнародними фіновими інституціями.
У сфері міжнар фін, крім національних суб'єктів - держ, підпр і громадян, виділяються наднаціональні суб'єкти - міжнар організації і міжнар фін інституції. Фін міжнар організацій, міжнар фін інституцій та міжнар фін ринок є складовими міжнар, фін.
Ще одним важливим аспектом екічної категорії міжнар фін є їхня суспільно-екічна роль, або ф-ї, які вони вик при здійсненні міжнародної фін політики. До ф-й міжнар фін належ розподільча та контрольна.
Розподільча ф-ї, її суть полягає у грошму розподілі й перерозподілі світ продукту через механізм міжнар фін. Механізм розподілу й перерозподілу має певні об'єктивні та суб'єктивні закономірності.
До об'єктивних закономірностей належ такі:
- капітал обертається відповідно до зак пропорційного перерозподіл;
- потоки грош коштів перебув у русі в пошуку найвищої норми прибутку;
отримання прибутку завжди пов'язано з ризиком.
Суб'єктивними чинниками, що вплив на механізм розподілу, є політичні й особисті інтереси суб'єктів міжнар фін. Об'єктивні та суб'єктивні закономірності можуть збігатися або бути різноспрямова-ними.
Розподільча ф-ї передбачає дві основні ролі міжнар фін: обмін і перерозподіл вартості між держми. Перша роль виконується, коли на противагу грошовим потокам рухається товар . Друга коли акумулюються і трансформ грош фонди між держми. У поєднанні цих двох ролей і виявляється розподільча ф-ї.
Контрольна ф-ї. Суть її полягає в тому, що у будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік й аналіз руху світ сусп продукту в грошй (універсальній, зіставній) формі, оскільки міжнар фін вдображ рух сусп продукту саме в грошй формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнар фін, а також для опрацювання суб'єктами міжнар фін віднос поточної та стратегічної політики своєї діяльн. На ефективну реалізацію цієї ф-ї вплив як пол держ, характер і рівень її ек перерозподіл, техн оснащення процесу збирання й обробки інформації, так і міра розуміння можливості практичної реаліз контрольної ф-ї.
У ф-їх міжнар фін відбивається основне їх призначення ефективно обслуговувати міждерж рух товар і послуг та перерозподіл грош капіталу між конкуруючими агентами світ ринку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світ фін кон'юнктури.
Охарактер. сутн і особлив руху світ фін потоків.
Міжнар фін віднос виник у зв’язку з рухом грош потоків між нац суб’єктами різних країн:
- між підпрми;
- між урядами країн;
- між підпрми й урядами;
- між громадянами й урядами.
Взаємовіднос між підпрми склад в процесі купівлі-продажу товар ів. Ці взаємовіднос насамперед вдображ фін суб’єктів госп. Однак, оскільки ці суб’єкти належ до різних країн, то дані взаємовіднос вдображ рух грош потоків між країнами. Забезпеч еквівалентності обміну досягається через установлення реального курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвіднош між валютами веде до міжнародного перерозподілу дох і фін ресурсів.
Взаємовіднос між урядами різних країн виник у сфері держ кредиту, коли одна країна є позичальником, інша кредитором. Аналогічний характер мають взаємовіднос з урядом певної країни юр і фіз осіб інш країн. За змістом ці всі віднос належ до держ кредиту, а за напрямом руху коштів до міжнар фін віднос.
Торговельні взаємовіднос між суб’єктами госп різних країн охоплюють два грош потоки: надходж підпру вал дох від експорту товар і послуг; оплата підпрм товар та послуг, що імпортуються. Банк взаємовіднос є двосторонніми: з одного боку надання позики позичальником кредитору, з іншого погашення позики і сплата процентів.
Назв міжн фін потоки. суб’єкти міжнар фін.
Міжнар фін потоки це потоки іноз валют чи будь-яких інш фін активів, зумовлені ек діяльн суб’єктів світ госп.
Міжнар фін потоки обслуговують рух товар ів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грош капіталу між конкуруючими суб’єктами світ ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.
Серед факторів, що вплив на рух міжнар фін потоків слід назвати: стан екіки; структурна перебудова екіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між держми; збіл-я масштабів незбалансованості міжнар розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товар ами та послугами.
Грош потоки в міжнар фінах рухаються між окремими міжнародними організми та урядами і між окремими підпрми та міжнародними інститутами МВФ, МБРР та ін.
Рух міжнар фін потоків відбув за сферами міжнар розрахунків каналами міжнар розрахунків, до яких належ:
валют-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;
зарубіжні інвест в основний та оборотний капітал підпр;
операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;
валют операції на світовому валютму ринку;
перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнар фін організацій;
надання фін допомоги окремим країнам, що передбачено держ бюджом країни-донора та ін.
Існує класиф-я міжнар фін потоків, за такими ознаками:
за типом екічної взаємодії:
зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товар ами та послугами, поточні операції);
капітальні (кред-інвестиційну діяльн);
спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльн);
балансуючі (урівноваження зовн платежів і розрахунків країн);
за видами екічної діяльн:
розрахунки за товар и;
розрахунки за послуги;
поточні та капітальні трансферти у грошй формі;
коротко-, середньо- та довгострокові кредити;
прямі та портфельні інвест;
потоки резервних активів;
за ознакою часу:
потоки короткострокового капіталу;
потоки середньо- та довгострокового капіталу.
за характером власності їхніх джерел:
приватні джерела потоків це ресурси міжнар банків, багатонаціональних корпорацій, фіз осіб
офіційні джерела потоків це ресурси урядів країн та міжнар і офіційних організацій.
Розподіл фін потоків залежно від джерел на приватні та офіційні вплив на формув валют-фін потоків таких основних типів:
валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність;
валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність;
валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність;
валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність.
Міжнар фін потоки функціон на світ ринках територіальних утвореннях, де здійснюються міжнар фін операції.
Призначення та складові міжнародного фін ринку. роль у розв світ екіки.
Міжнар фін ринок має три складові: міжнар ринок грошей (валют ринок); міжнар ринок кред ресурсів, міжнар ринок цінних паперів.
Ринок кред ресурсів і ринок цінних паперів у фінй літературі часто називають ринком капіталів.
Головне призначення міжнародного фін ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фін ресурсів для сталого ек перерозподіл світ госп й одержання від цих операцій певного доходу.
Міжнар валют ринки це купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в інозй валюті на основі попиту і пропозиції. Є світ і регіональні міжнар валют ринки. Учасниками є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснац корпорації. Інструментами вал операцій є банк перекази
Введення в обіг євро означає новий етап у перерозподіл сист міжнар фін у цілому і європ валютї сист зокрема.
Міжнар ринок кред ресурсів це специфічна сфера руху коштів між країнами. Банк ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах, а саме принципах обов’язкового повернення коштів, терміновості, платності і забезпеченості. На міжнар кредит вплив такі фактори, як платіжний баланс, розмір процентної ставки, вид валюти, курс валюти, рівень рентабельності кред операцій та ін.
Ф-ї: забезпечує перерозподіл фін ресурсів; посилює процес нагромадження в рамках світ госп; прискорює процес реаліз товар (робіт, послуг) у всесвітньому масштабі.
У ролі кредиторів виступ приватні банки, фірми, страх компанії.
Залежно від суб’єкта кредитування кредити поділ на приватні, урядові й кредити міжнар фін організацій. Кредити надаються коротко-, середньо- і довготермінові. Міжнар кредити поділ також на забезпечені й банкУ міжнарй банкй діяльн з метою страх поширена практика надання синдиційованих кредитів це кредити, що надаються двома або більше кредиторами, тобто банк синдикатами, одному позичальнику.
Міжнар ринок цінних паперів це теж форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторин ринок). Поряд з ринком іноз облігацій у 70-х роках ХХ ст. виник ринок єврооблігацій облігацій у євровалютах. Найб їх випускається у доларах США.
Розкрийте сегмента міжнародного фін ринку.
Залежно від здійснюваних на світовому фін ринку операцій (вал, кред або інвестиційних), ринок має відповідні сегменти: валют ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів. Водночас кредити та інвест поділяють за терміном реаліз майнових прав на короткі (до одного року) і тривалі, тобто виник сегменти: ринки грошей та капіталів.
Валют ринок найб за розміром сегмент світ фін ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу є валюта, термін реаліз майнових прав на яку не перевищує року. Кредитний ринок ринок індивідуалізованих боргових зобов'язань. Ринок цінних паперів це сук-ть сусп віднос із приводу емісії й обертання цінних паперів, які мають похідні інструменти. На світовому ринку значну роль у забезпеченні міжнародної ліквідності відіграє також золото як валют і сировинний метал, операції з купівлі-продажу якого формують ринок золота.
Грош ринок поєднує валют ринок і короткострокові боргові зобов'язання. Ринок капіталів це ринок зобов'язань з терміном понад один рік і довгострокових цінних паперів.
Кожен із сегментів має справу з певним типом фін активів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних грошей
Світ (міжнар) фін ринок поділяється на централізований та децентралізований. Централізований світ фін ринок представлений валютними біржами. Його також називають біржовим ринком. На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку торгівля повністю децентралізована і здійсн переважно через дилінго-ві сист, міжнар телекомунікаційні сист, телефоном. На сучасному етапі спостерігається процес глобалізації централізованого фін ринку. Прикладом цього є угода про злиття лондонської та франкфуртської фондових бірж. До цієї угоди приєднується також американська, яка у Європі представлена через електронну біржу у Брюсселі.
Які причини та наслідки глобалізації світ фін середов
Фін глобалізація – зрост фін єдність та взаємозалежність фіново-екічних сист країн світу. Чинники формув глоб фін середовища:1)інтернаціоналізація господарського життя. Інтенсифікація екічних зв'язків між країнами, нац компаніями та активізація міжнародного вир-ва ТНК потребували нового фін середовища. Це викликало:1)якісні перетворення в міжнар валют-кред відносах;2)переплетіння та доповнення національних ринків позичкових капіталів;3)інтеграцію та глобалізацію фондових ринків;4)величезні темпи зрост міжнар банк операцій, створення всесвітньої мережі філій транснаціональних банків;2)активне поширення наук-техн досягнень. Комп'ютеризація фін сфери привела до форсованого перерозподіл світ фін сист. Поширення новітніх технологій викликало справжню "банківську революцію". Інформаційна революція на базі мікроелектроніки викликала перетворення широкого спектра банк послуг, дала змогу ефективно впроваджувати новітні фін інструменти та забезпечити транснац характер банківської діяльн. Це відкрило можливості для надзвичайного зрост обсягу міжнар фін трансакцій, пришвидшило транскордонні потоки капіталу;3)лібералізація міжнар валют-кред віднос та фін ринків. Фін конкуренція між країнами посилює тенденцію лібералізації. Цей процес охоплює, по-перше, дедалі більшу кількість країн, які переглядають свої режими сист міжнар екічних віднос, відмовляються від протекціонізму та жорстких заходів регулюв світо-господарських зв'язків. По-друге, він поширюється на нові, складніші сфери екічних віднос. Дерегулюв ринку капіталу дало можливість власникам фін активів швидко переводити їх з однієї країни в іншу і, таким чином, оперувати по суті у глобальному фін середовищі;4)зрост інтеграції національних ринків грошей та капіталу,виникла глоб фін архітектура. Вигоди фін глобалізації розподіл між окремими країнами не нарівно. Наслідки:1)Формув глобальної фін архітектури супроводжується стрімким зростм світ фін потоків, різким збіл-ям обсягів міжкраїного переливу капіталу, гігантським розширенням масштабів міжнар кред та фондових ринків. 2)Для сучасного світ фін ринку характерне вибухоподібне зрост обсягу операцій у всіх його сегментах. 3)В міжнародному обігу з'являються нові фін інструменти, які розробляються транснац банками. 4)Глобалізація значно інтенсифікувала потоки прямих іноз інвестицій. 5)Розширення світ мережі транснаціональних корпорацій на основі нових прямих іноз інвестицій викликало значні міжнар фін потоки дивідендів, "роялті", внутрішньо корпораційних кредитів та міграцію тимчасово вільних фін активів у под "оазиси" та офшорні центри транснаціонального бізнесу.6)Ще одним наслідком глобалізації стало те, що за останні 30 років виникла справді світ мережа фін центрів. Вона об'єднує провідні фін центри Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Цюріх, а також інші фін центри (Франкфурт, Амстердам, Париж, Гонконг). Дещо змінилися умови формув таких центрів. Якщо раніше необхідними їхніми атрибутами вважалися високоперерозподілинуга банк сист, велика фондова біржа, то останнім часом для виникн-я деяких нових фін центрів (Сінгапур, Бахрейн, Кіпр, Панама, Багамські Острови і т.д.) виявилося достатньо таких умов, як ліберальне фін законодавство, відсутн под на дох, спрощена процедура реєстрації представництв та філій іноз банків і проведення біржових операцій . Якісно новою рисою цієї мережі стали взаємозалежність, взаємодоповнюваність і зрост інтеграція в єдину систу.7) дедалі вагомішими суб'єктами глоб фін середовища стають великі інституц інвестори (пенсійні, страх фонди, інвест компанії, взаємні фонди). 8)Глобалізація фін породжує багато складних проблем і суперечностей(світ фін кризи).
Бюдж ЄС: джерела дох і напрями вик бедж коштів.
Бюдж ЄС є централізованим фондом грош коштів країн-членів та водночас фіновим планом формув та використ фін ресурсів Європ Союзу. Основними принципами формув дох бюджу ЄС є принцип спільної фін відповідальності, який передбачає, що всі держ члени ЄС зобов'язані брати участь у формув дох бюджу і принцип фін солідарності держав членів ЄС, який вимагає приведення внесків держав членів ЄС у відповідність до їх фін можливостей.
Спершу бюдж ЄС формувався із внесків країн-членів, потім була створена сист власних дох бюджу ЄС. Сьогодні власні ресурси бюджу ЄС об'єднуються у три основні групи: 1) традиційно до власних коштів належ мито; с\г збори; под на вир-во. 2) країни-члени відраховують до бюджу ЄС певний відсоток від бази оподаткув податком на додану вартість. 3) найважливішу роль серед власних ресурсів бюджу ЄС відіграють відрах-я певної частки валового національного доходу. Цей додатковий ресурс бюджу покликаний збалансувати бюдж, покриваючи всі видатки ЄС, на які не вистачає коштів із двох перших джерел.
Крім власних ресурсів, до бюджу зараховують й інші дох, роль яких є незначною: відсотки за наданими кредитами; внески країн, які не є членами ЄС, до певних програм Союзу (наприклад, наук-дослідних); невикористані суми за резами викон-я бюджу.
Основними видатковими статтями бюджу ЄС є такі: фінасув сільського госп, соц і рег програм перерозподіл, проведення наук-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпеч зовн політичних та екічних зв'язків, видатки на управл. А також:
1. сприяння ек зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості. 2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управл природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для насел-я Європи. 3. фінасувм програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом. 4. видатки на фінасув зовн програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими держми, у тому числі країнами, що перерозподілив. 5. Адміністративні витр. 6. платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам членам ЄС.
Особлив бюджу Європ Союзу.
Бюдж ЄС формується за рах надходжень від країн Союзу. Усі дох поділ на дві групи: внески країн-членів та дох бюджу ЄС. Внески кожної країни до бюджу визнач залежно від рівня її ек перерозподіл, який відображається у виробленому ВНП. Специфікою бюджу ЄС як ланки міжнар фін є наявність власних дох. До них належ, по-перше, мито і с\г под, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. По-друге, важливе місце займає ПДВ, який установлюється за єдиною для всіх країн ставкою відносно уніфікованого в усіх країнах об’єкта оподаткув (ставка податку не може перевищувати 1,4%). Установлено ліміт бюджу ЄС він не може перевищувати 1,2 % загального обсягу ВНП Союзу.
Видатки бюджу ЄС поділ на адміністративні (» 5%) та операційні (до 95%). Операційні видатки склад з фінасув сільського госп (до 50%), структурних перетворень в екіці країн Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльн (реструктуризація екіки країн Центральної і Східної Європи та підготовка їх до вступу в ЄС, надання технічної і гуманітарної допомоги ).
Бюдж ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Виконує бюдж фін управл Європ комісії, яке перебуває під подвійним контролем з боку Палати аудиторів і Європарламенту. До складу Палати аудиторів входять 15 членів, які перевіряють надходж дох і фінасув видатків.
Под пол Європ Союзу.
В межах Європ Союзу країни-члени здебільшого самі несуть відповідальність за проведення податк політики. Водночас перерозподіл європ екічної інтеграції закономірно зумовив перерозподіл концепції міждержавної податк уніфікації та гармонізації. Под уніфікація (зведення до єдиної форми, сист, єдиних нормативів) введення обов'язкових однакових юр норм і правил у сфері оподаткув і формув на цій основі єдиної податк сист. Натомість под гармонізація (приведення в стан відповідності, злагодженості) вироблення загальної стратегії держав у сфері под правовіднос на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податк політики, систтизацію та уніфікацію окремих под і под сист країн, які входять до міжнар рег угруповань. Відповідно под гармонізація базується на таких принципах:
забезпеч нейтральності под з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний под режим для всіх його учасників;
усунення под (митного) контролю на внутр кордонах співтовар иства;
виключення можливості подвійного оподаткув прибутку компаній, які здійснюють діяльн у двох або більше країнах ЄС;
зведення до мінімуму можливості ухилення від сплати под;
існув-я гарантії надходж відповідних дох у бюджи країн-учасниць.
Отже, уніфіковану наднаціональну податкову систу ЄС можна представити у вигляді такої класифікації платежів, що стали основним джерелом фінасув спільного бюджу співтовар иства:
1. С\г под
2. Мита, стягнуті в ЄС, які вик переважно протекціоністську ф-ю і мають дві основні форми: антидемпінгові та компенсаційні мита.
3. ПДВ (відсоткові відрах-я), який є найбільш перспективним з погляду фінасув діяльн ЄС.
4. Прибутковий податок з фіз осіб, які працюють в апараті ЄС.
Разом з тим, незважаючи на посилення інтеграційних тенденцій, под пол країн Євросоюзу досі характер. суттєвими нац особливостями, що не дає підстав сподіватися на проведення повної уніфікації європ оподаткув навіть у дуже віддаленій перспективі.
Охарактер.фін ЄС. Гармонізація под сист країн ЄС?
Бюдж ЄС формується за рах надходжень від країн Союзу. Всі дох поділ на дві групи; внески країн-членів та дох бюджу ЄС. Внески кожної країни до бюджу визнач залежно від рівня її ек перерозподіл, який відображається у виробленому ВВП. Специфікою бюджу ЄС як ланки міжнар фін є наявність власних дох. До них належ, по-перше, мита і с\г под, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. По-друге, важливе місце займає ПДВ, який встановлюється за єдиною для всіх країн ставкою по відношенню до уніфікованої в усіх країнах бази оподаткув. Гармонізація под сист країн ЄС означає вироблення загальної стратегії держав у сфері под правовіднос на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податк політики, систтизацію та уніфікацію окремих под і под сист країн, які входять до міжнар рег угруповань. Відповідно под гармонізація передбачає приведення у відповідність структури под сист, порядку стягнення основних видів под у всіх країнах співтовар иства, і базується на таких принципах: забезпеч нейтральності под з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний под режим для всіх його учасників; усунення под (митного) контролю на внутр кордонах співтовар иства; виключення можливості подвійного оподаткув прибутку компаній, які здійснюють діяльн у двох або більше країнах ЄС; зведення до мінімуму можливості ухилення від сплати под; існув-я гарантії надходж відповідних дох у бюджи країн-учасниць
Ф-ї і напрями діяльн Міжнародного валют фонду.
Міжнар валют фонд є провідним світовим фіновим інститутом, який має
статус спеціалізованої установи ООН.
Діяльн МВФ охоплює три основні напрями: кредитування, з метою надання
фін допомоги країнам; регулюв міжнар вал віднос; постійний
нагляд за світовою екікою.
Кредитування включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу,
компенсаційне фінасув та допомогу найбіднішим країнам. Фін операції, які
є основним напрямом діяльн, МВФ здійснює тільки з офіційними органами країн
членів Фонду. Другим основним напрямом діяльн МВФ є регулюв вал
взаємовіднос. При цьому МВФ установлює певні валют обмеж. Так, країни
члени Фонду не можуть без його згоди вводити обмеж за платежами і переказами
з поточних міжнар операцій, використовувати дискримінаційні валют засоби,
застосовувати систу кількох видів вал курсів. Будучи провідною міжнародною
фін інституцією, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою
екікою. Він формує значний масив інформації як у цілому по світй екіці, так і
в розрізі окремих країн.
Характер бюджу ООН.
Бюдж ООН формується за рах внесків країн. Розмір внесків визнач залежно від рівня ек перерозподіл країни. В основі розрахунків лежить норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни.
За видатками бюдж ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витр і програмні видатки. Адміністративні та накладні видатки нині становлять 38%, програмні 62%. Поставлено завдання скоротити адміністративні витр до 25%, що дасть змогу вивільнені кошти спрямувати на соц-екон програми.
Видатки бюджу ООН плануються в розрізі окремих підрозділів та організацій. При цьому також виділяються адміністративні й накладні витр та кошториси на окремі програми, що викся даним підрозділом. Фінасув з бюджу ООН окремих країн здійсн через реалізацію на їх території відповідних програм, а не у формі прямого виділення коштів. В 2010 році бюдж ООН становив 5 млрд 160 млн $
Група Світ банку: склад, завдання, сфери діяльн.
Група Світ банку включає до свого складу чотири міжнар фін інституції: Міжнар банк реконструкції та перерозподіл (МБРР); Міжнародну асоціацію перерозподіл (MAP); Міжнародну фін корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру Міжнар центр з урегулюв інвестиційних конфліктів (МЦУІК).
Серцевиною групи є МБРР - учасниками банку можуть бути лише країни члени МВФ. Основною метою діяльн банку є сприяння перерозподіл екіки країн членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.
Напрями діяльн МБРР визнач його завданнями саме як банку реконструкції та перерозподіл. Кредитування здійсн у двох формах систні позики та інвест кредити.
Систні позики надаються урядам окремих країн під програми макроекічної стабілізації та інституц зміни. Інвест кредити видаються під конкретні інвест проекти. Основними напрямами інвестиційного кредитування є галузі інфраструктури (енергетика, транспорт, зв’язок), а також сільське госп, охорона здоров’я та освіта.. МАР надає безпроцентні кредити найбіднішим країнам світу на термін до 50 років. Кошти МАР форм за рах внесків екічно перерозподілинених країн. Кредити спрямовуються на реалізацію проектів перерозподіл і програм перебудови екіки. МФК надає кредити високорентабельним підпрм країн, що перерозподілив без гарантій урядів відповідних країн. БАГІ було засновано з метою сприяння країнам, що перерозподілив, у залученні іноз інвестицій на основі страх інвесторів від специфічних ризиків. МЦУІК виконує ф-ї з урегулюв спорів між урядами окремих країн та їх інвесторами.
263.Завдання і сфери діяльн Європ центр банк, ЄІБ, ЄБРР
Європ  центр банк (ЄЦБ)  головний елемент Європ сист центр банків, який як юридична особа виконує основні ф-ї, радить національним держм та наддерж органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інш правових норм Європ Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошї, цінової політики відповідним органам. Діяльн  ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддерж органів ухвал, що передбачає передусім  брак примусу в покриванні їхніх  внутр і зовн боргів. Найвищий  орган ЄЦБ  Управлінська рада, до якої входять члени правління ЄЦБ та керівники центр банків країн-учасниць.
  Європ  інвест банк (ЄІБ)  держ фіново-кредитна установа Європ Союзу для фінасув перерозподіл відсталих європ регіонів у формі довготермінових кредитів. Мета надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав.  Керівні органи Європ інвестиційного банку   Рада керуючих, Директорат і Правління. До Ради керуючих входять міністри фін країн ЄС. Вона визнач загальну кредитну політику, розглядає і затверджує річні баланси, вносить зміни до статут капіталу. Місцезнаходження Європ інвестиційного банку  Люксембург.
  Європ  банк реконструкції  та перерозподіл (Євробанк, ЄБРР)  міжнар фіново-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до  Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку.  ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки ціл кредити під конкретні проекти приватним і держ структурам на потреби перерозподіл екіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% - у держ сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвест, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, доп в організації сист розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнар організацій. 
264.Валют курс: історія, методи його встановлення.
Валю
·тний курс – вираз ціни грошї одиниці однієї країни в грош одиницях іншої. Це співвіднош, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошї одиниці однієї країни, що визначена в грош одиницях інш країн. Він є формою світ ціни кред-паперових грошей. Встановлення курсу називається котируванням валюти. При котируванні валют зазначають курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким вони її купують. Створення міжнар вал сист має свою історію. Її початком слід уважати утворення вал блоків. Утворення вал блоків відбулось на початку 30-х pp. XX ст. Одним із перших (у 1931 р.) виник стерлінговий блок, який очолила Великобританія. У 1933 р. виник доларовий блок, до складу якого ввійшли США, Канада і країни Латинської Америки. Особливе місце займав валют блок, який отримав назву «золотого блоку». Він виник у 1933 р. в складі Франції, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії і приєднаних до них дещо пізніше Італії та Польщі. Особливістю цього блоку було те, що в його межах було зроблено спробу зберегти золотомонетний стандарт. На базі цих блоків у кінці 1930-х pp. склались валют зони. Новим етапом у перерозподіл міжнар вал віднос стало підписання в 1944 р. значною кількістю країн валютї угоди, яка отримала назву Бреттон-Вудської.
Розрізняють такі види вал курсів:
Фіксований валют курс - офіційно встановлене співвіднош між нац валютами, засноване на визначених у законодавчому порядку вал паритетах. Курс, який коливається - це валют курс, що вільно змінюється під впливом попиту й пропозиції. Плаваючий курс - різновид валют курсу, що коливається, який вимагає використ ринкового механізму валют регулюв. Цей курс передбачає певну свободу вибору окремими країнами режиму валют курсу.
Фіксація валют курсу здійсн або відповідно до золотого паритету, або за [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. При класичному [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], тобто при вільному розміні валют на золото в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], валют курс встановлювався в пропорціях до їх [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вмісту.
Основним поняттям, створеним для пояснення вал курсів є паритет купівельної спроможності, для формулювання якого зазвичай привертають так званий [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] однієї ціни: ціна товар у в одній країні повинна бути рівна ціні товар у в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвіднош цін і визнач курс обміну однієї валюти на іншу.
Сутн фін менеджу. Охарактер. завдання фін менеджу.
Фін менедж – це процес управл формувм, розподілом і використм фін ресурсів господарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грош коштів. Фін менедж – це сист принципів, засобів та форма організації грош віднос підпр, спрямована на управл його фіново-господарською діяльн, в яку входять:
- розроблення і реаліз фін політики підпр;
- інформаційне забезпеч (складання і аналіз фін звітності підпр);
- оцінка інвестиційних проектів і формув “портфеля” інвестицій;
- поточне фін планув та контроль.
Головною метою фін менеджу є забезпеч максимізації добробуту власників підпр в поточному та перспективному періоді, раціональне використ ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витр, пов’язані з використм ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень дох на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу. В процесі реаліз своєї головної мети фін менедж направлений на вирішення наступних основних задач:
1) Забезпеч формув достатнього обсягу фін ресурсів відповідно з задачами перерозподіл підпр в майбутньому періоді.
2) Забезпеч найбільш ефективного використ сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльн підпр. 3) Оптимізація грош обігу.
4) Забезпеч максимізації прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику.
5) Забезпеч мінімізації рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку.
6) Забезпеч постійної фін рівноваги підпр в процесі його перерозподіл.
Бюджний менедж, його сутн і структурні елементи.
Бюджний менедж це сук-ть взаємопов'язаних дій (управлінських ф-й), прийомів, методів, що направлені на керування бюджи ресурсами і відносами, які виник в процесі руху бюджних потоків. Бюджний менедж повинен дати відповідь на питання як ефективно керувати цим рухом і відносами.
можна виділити такі структурні елементи бюдж менеджу:- стратегічне планув. Ф-ї планув реаліз стратегії поточне бюдж планув та організ викон-я розроблених планів викон-я бюджу покладаються на органи вик влади і оперативного управл бюджом і викся ними в рамках бюдж процесу.- Організ викон-я бюджу.  Викон-я бюджу. Ця стадія бюдж процесу включає заходи з викон-я дохідної і видаткової частин кожного із бюджів, що входять до складу зведеного бюджу. Організ викон-я бюджу, таким чином, одна з найважливіших складових бюдж менеджу.
- Облік викон-я бюджу. Значення обліку для успішного викон-я затвердженого бюджу велике. Місце обліку викон-я бюджу в бюдж менеджі визнач місцем обліку в систі управл. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планув і викон-я бюджу залежить ефект-ть управлінської діяльн. Контроль за викон-ям бюджу є одним із основних напрямків фін контролю. Він здійсн на всіх етапах бюдж процесу. В процесі бюдж планув важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюдж процесу (органи управл, а також підпр, організації та установи). Поточний контроль здійсн і в процесі викон-я бюджу. Цей контроль здійснюють як органи державної влади та управл, так і спеціалізовані служби фін контролю Под адміністрація, Контрольно-ревізійна служба, Держ казначейство. Аудиторська палата і аудиторські фірми, Рахункова палата. В країнах з перерозподілинутими ринковими відносами такий контроль здійсн також і безпосер громадянами як в прямій формі, так і в посередній.
Бюджетування як сучасна технологія бюдж менеджу.
Бюджетування це специфічна форма бюдж менеджу, його важлива складова, пов'язана з розробкою та аналізом бюджів, окремих кошторисів і держ програм на основі альтернативних варіантів.На сьогоднішній день вважається, що найсучшою, найбільш прогресивною й ефективною формою бюджування є програмно-цільове бюджування.
Програмно-цільовий метод у бюдж процесі передбачає складання і викон-я бюджу в розрізі бюдж програм.
Необхю умовою ефективного бюджування є запровадження наступних заходів:
1. Розробка чіткої сист держ програмних і прогнозних документів; 2. Здійсн поступових структурних змін, передусім у соц-культурній сфері, з метою забезпеч раціонального використ бюджних коштів;
3. Створення сист оцінювання резивності бюджних програм на основі безпосередніх показників їх викон-я та ефективності діяльн бюджних установ і організацій, що надають бюдж послуги, за кінцевими резами...
Под менедж, його сутн і складові
.Под менедж-сук-ть дій, прийомів, методів організації под віднос і руху под надходжень з метою формув доходної частини бюджу та забезпеч впливу под на перерозподіл соц-ек життя суспільства. Складовими под менеджу є: законотворча діяльн, планув под, адміністрування под-діяльн контролюючих органів з організації сплати под і контролю за платежами. В процесі законотворчої діяльн визнач принципи оподаткув, встановлюються види под і обов”язкових платежів та їх елементи (платники, об”єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджом. Планув под-цей вид діяльн передбачає визнач-я сум под та обов”язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджу для фінасув видатків. Контроль за дотриманням под законодавства здійсн шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок. Законотворча діяльн та планув под належ до стратегічного управл в сфері податк діяльн, а под контроль-до оперативного.
Всі складові под менеджу знаходяться у певному взаємозв”язку, наприклад: законотворча діяльн і под контроль: - в законодавстві, дискусійні питання призводять до суперечок між подцями і платниками в процесі проведення перевірок. В резі в одних випадках несправедливо караються платники, а в інш недораховуються належні суми до бюджу. Законотворча діяльн вплив на пошук шляхів з боку платника зниження под тягаря. Це відбув у разі встановлення високого рівня оподаткув. Рівень оподаткув за офіційною статистикою не досягає 30%.
Управл фін-ми: об’єкти і суб’єкти . ф-ї органів управл фін-ми загальнодерж рівня.
Управл фін-ми – це сук-ть форм і методів цілеспрямованого впливу держ на формув і використ централіз і децентраліз фін. ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держ органів управл.Об’єкт-централізовані і децентралізовані фонди фін ресурсів, що створ і використ в усіх ланках фін сист. Суб’єкт держ (в особі законодавчих і виконавчих, у тому числі фін, органів), фін служби підпр, організацій, установ, міністерств і відомств. Міністерство фін(заг керівництво всією фін систою країни). Ф-їми:вироблення основ і напрямів фін політики держ;організ бюдж процесу; здійсн заходів з мобілізації коштів через систу держ кредиту та управл держ боргом;організ функціон-я ринку держ цінних паперів. Держ контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фін контролю.Держ казначейство створено з метою забезпеч повного і своєчасного викон-я Держ бюджу. Держ под адміністрація.Ф-ї: розроблення проектів под законодавства; облік платників под та надходжень їх до бюджу. Рахункова палата У створена з метою здійсн позавідомчого контролю за складанням і викон-ям бюджу держ, аналізу бюджної політики держ, контролю у сфері держ кредиту. Аудиторська палата, хоча і не є фіновим органом, організ незалежний фін контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійсн аудиторської діяльн НБУ- він здійснює емісію грошей, які є інструментом фін віднос, і регул грош обіг у країні. Проводить реєстрацію комерційних банків і видає ліцензії на окремі види банк операцій. Держ комісія з цінних паперів та фонд ринку організ функціон-я ринку цінних паперів. Проводить реєстрацію випуску цінних паперів та регул їх кругообіг. Пенсійний фонд виконує ф-ї нарахування пенсій і здійсн їх виплат. Має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків підпр до фонду. Фонди соцго страх та У держ інноваційна компанія вик аналогічні ф-ї відносно відповідних цільових фондів.
В чому полягає сутн управл фін-ми? Назв органи, які здійснюють заг управл фін-ми в У, ф-ї.
Управл фін-ми – це сук-ть форм і методів цілеспрямованого впливу держ на формув і використ централіз і децентраліз фін. ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держ органів управл.
Органи вик влади, що здійснюють управл фін-ми, поділяють на:
1) органи управл загальної компетенції (Кааб.Мін, місц держ адміністрації, органи місц самоврядування);
2) органи управл спеціальної (галузевої) компетенції: - для яких фін діяльн є основною і які створені спеціально для здійсн фін діяльн (Міністерство фін, Держ под адміністрація та ін.).
Значними повноваженнями в галузі управл фін-ми наділений Кабінет Міністрів У. Він забезпечує: проведення фін, цінової, інвестиційної і податк політики; розроблення проекту Зак про Держ бюдж У; викон-я затвердженого Держ бюджу У; надання звіту про викон-я Держ бюджу У.
На Міністерство фін в У покладені завдання загального керівництва всією систою фін країни. Основними його ф-їми є:

· розробка напрямків фін політики держ та заходів щодо їх реаліз;

· організ бюдж процесу;

· управл держ боргом;

· регулюв фін діяльн суб'єктів госп;

· організ функціон-я ринку цінних паперів;

· забезпеч перерозподіл міжнар фін віднос.
 До складу Міністерства фін входять два відокремлених підрозділи: Контрольно-ревізійна служба і Держ казначейство, на яких покладено ф-ї контролю.
Рахункова палата, Комітет нагляду за страх діяльн, також здійснюють переважно ф-ї контролю.
Нац банк У. Він здійснює:

· емісію грошей

· регулюв грош обігу в У;

· організацію ефективного функціон-я кредї сист;

· проведення міжбанк розрахунків;

· організацію касового викон-я бюджу;

· проведення міжнар розрахунків держ;

· валютне регулюв і встановлення офіційного курсу валют.
Пенсійний фонд та Фонд соцго страх- Вони створені з метою фін забезпеч реаліз соц гарантій в У.
В чому полягає сутн управл фін-ми? Назв органи, які здійснюють оперативне управл фін-ми в У, їх ф-ї.
Управл фін-ми, як і будь-якою іншою систою, включає дві основні складові: органи управл та форми і методи управлінської діяльн. У світй теорії і практиці широкого визнання набув фін менедж як наука про управл фін діяльн. Зміст фін менеджу визнач ф-їми управл: розроблення стратегії, планув тактики реаліз стратегії, організ викон-я розроблених планів, облік і контроль.
Основним завданням органів управл фін систою є забезпеч злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фін віднос. Це досягається чітким розмежуванням ф-й і повноважень між фіновими органами та інституціями.
Розрізняють стратегічне (або заг) і оперативне управл фін-ми.
Оперативне управл фін-ми здійснюють Міністерство фін У, дирекції позабюджних фондів, страх організацій, фін служби міністерств, підпр та організацій і т.п.
Міністерство фін бере участь у розробленні балансу фін ресурсів, організ роботу зі складання проекту держ бюджу, контролює випуск і обіг цінних паперів, бере участь у роботі органів управл фондових бірж. У систі Міністерства фін функціон держ контрольно-ревізійна служба і Держ под адміністрація У, їх очолюють голови, які затверджуються Кабінетом Міністрів У. Основне завдання контрольно-ревізійної служби - здійсн держ контролю за використм коштів і матер цінностей, їхнім збереженням, станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звітності. Держ под адміністрація головним завданням вважає забезпеч відповідності законодавства про под, повний облік усіх платників под, здійсн контролю і забезпеч правильності розрахунку й сплати под, контроль за законністю здійсн вал операцій.
Держ казначейство здійснює оперативне управл видатками держ бюджу. Казначейство також збирає, обробляє й аналізує інформацію про стан держ фін, надає найвищим законодавчим і виконавчим органам державної влади звітність про фін операції уряду і стан бюджної сист.
Доведіть необх-ть управл фіновими потоками та роль вищих держ органів закон і вик влади
Фін забезпеч покриття потреби підпр у капіталі, а також дотримання своєчасності викон-я поточних зобов'язань суб'єкта госп залежить від його можливості та спроможності формувати у визначений момент часу необх фонд грош коштів із заданою абсолютною величиною, кількісним вираженням такої характеристики підпр є рівень його ліквідності (як можливість швидкого формув фонду грош коштів без значних фін втрат) та платоспроможності (як можливість своєчасного та повного погашення зобов'язань).
Із вище сказаного випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб'єкта госп досягається шляхом відповідної організації руху грош потоків у часі та просторі - управлм грошовими потоками підпр. Сук-ть методів та форм, що використ суб'єктом госп для організації руху грош коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей, будемо називати модель управл грошовими потоками підпр.
Роль вищих держ органів закон і вик влади. Верховна Рада У затверджує Держ бюдж У та здійснює контроль за його викон-ям в особі Рахункової палати, визнач засади внутр і зовнішньої політики в сфері фін. Кабінет Міністрів У забезпечує проведення фін, інвестиційної та податк політики, політики у сферах праці і зайнятості насел-я, соцго захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокорист-я. Міністерство фін У здійснює управл держ внутрм і зовнм боргом; здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів бере участь в роботі керівних органів фондових бірж. Головним завданням Державної податк адміністрації є: здійсн контролю за додержанням под законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати под і зборів. Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є: здійсн держ контролю за витрачанням коштів і матер цінностей в міністерствах, відомствах, держ комітетах, держ фондах, бюджних установах, а також на підпрх і організх, які отримують кошти з бюджів усіх рівнів. Основними завданнями Держ казначейства є: організ викон-я Держ та місцевих бюджів У і здійсн контролю за ними; управл наявними коштами Держ бюджу У, у тому числі, в інозй валюті, та коштами держ позабюджних фондів у межах видатків, визначених на відповідний період; фінасув видатків Держ бюджу У; облік та касове викон-я Держ бюджу У та місцевих бюджів; здійсн управл держ внутрм і зовнм боргом відповідно до чинного законодавства; розподіл відрахувань від загальнодерж под, зборів та обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою У, між різними рівнями бюджної сист; здійсн контролю за надходжми та використм коштів держ позабюджних фондів. Основним завданням Рахункової палати є: надання кредитів та здійсн операцій з розміщ-я золотого резерву і резерву в інозй валюті.
273.Обгр, чому Мін фін У займ центр місце в управл фін дер
Міністерство фін У (Мінфін) є центральним органом вик влади, діяльн якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів У.
Мінфін є головним органом у систі центр органів вик влади із забезпеч реаліз єдиної державної фін, бюджної, податк, митної політики, політики у сфері держ внутрішнього фін контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та вир-во голографічних захисних елементів.
Основними завданнями Мінфіну є:
1.забезпеч реаліз єдиної державної фін, бюджної, податк, митної політики, політики у сфері держ внутрішнього фін контролю та здійсн контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Держ казначейством;
2.забезпеч концентрації фін ресурсів на пріоритетних напрямах соц-ек перерозподіл У;
3.здійсн заходів з підвищення ефективності управл держи фін-ми;
4.проведення разом з іншими органами вик влади аналізу фіново-ек становища держ, перспектив її подальшого перерозподіл;
5.підготовка проекту Основних напрямів бюджної політики на наступний бюджний період;
6.розроблення в установленому порядку проекту Зак про Держ бюдж У на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджу У, організ роботи, пов'язаної із складенням та викон-ям Держ бюджу У, координація діяльн учасників бюдж процесу;
7.удосконалення міжбюджних віднос;
8.здійсн в межах своїх повноважень контролю за дотриманням бюдж законодавства;
9.розроблення стратегії фінасув держ бюджу;
10.забезпеч здійсн держ запозичень, надання держ гарантій, погашення та обслуговування держ боргу;
11.удосконалення методів фін і бюдж планув;
12.здійсн держ регулюв бухгалтерського обліку та фін звітності в У, розроблення стратегії перерозподіл національної сист бухгалтерського обліку, визнач-я єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фін звітності, обов'язкових для всіх юр осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків та бюджних установ), а також фіз осіб - підприємців;
274.Фін механізм: елементи. Взаємозв’язок між ф механізмом і ф політикою
Фін механізм сук-ть фін методів і форм, інструментів та важелів впливу на соц-екон перерозподіл суспільства.
Структурна побудова фін механізму:
Фін забезпеч реалізується на основі відповідної сист фінасув, яке може здійсн у трьох формах: самофінасув, кредитування, зовнішнє фінасув. Різні форми фін забезпеч використ на практиці одночасно через установлення оптимального для даного етапу перерозподіл суспільства співвіднош між ними.
Самофінасув являє собою забезпеч потреб простого і розширеного відтворення вир-во за рах власних коштів юр і фіз осіб.
Кредитування як форма фін забезпеч полягає у тимчасовому використанні позичених ресурсів. Якщо самофінасув це вихідна форма фін забезпеч, то кредитування, особливо в умовах ринкової екіки, є головною, провідною формою
Зовнішнє фінасув. Воно полягає у виділенні коштів певним суб'єктам на безповоротній і безоплатній основі. Це може бути держ фінасув з бюджу чи держ фондів цільового призначення, надходж коштів від громадських та доброчинних фондів і організацій даної країни та з-за кордону, гранти від міжнар організацій .
Фін регулюв полягас у регламентуванні розподільних віднос у суспільстві й на окремих підпрх. Оскільки фін являють собою розподільні й перерозподільні віднос, то фін методи регулюв, по суті, є методами розподілу. Існ два методи розподілу дох: сальдовий і нормативний.
У будь-якому механізмі управл ґрунтується на використанні відповідних важелів. Сук-ть важелів становить систу управлінн я фіновим механізмом
Фін пол - це комплекс держ заходів, що забезп ефективне функціон-я фін і фін сист.
Це, у свою чергу, стимулює перерозподіл матеріального вир-во і створює екон грунт для здійсн державою покладених на неї ф-й і завдань.
Фін пол охоплює широкий комплекс заходів:
- розробку загальної концепції фін політики, визнач-я її основних напрямів, цілей і головних завдань;
- створення адекватного фін механізму;
-  управл фін діяльн держ та суб’єктів госп.
Фін пол є складовою частиною екічної політики держ. В ній конкретизуються головні напрями перерозподіл екіки; визнач заг обсяг фін ресурсів, їхні джерела, шляхи використ; розробляються механізми регулюв і стимул-я соц-екічних процесів фіновими методами.
Фін пол - відносно самостійна сфера діяльн Держ. При її розробці варто виходити з конкретних особливостей історичного перерозподіл суспільства, враховувати специфіку внутрішнього і міжнародного становища, реальні екон і фін можливості країни. При проведенні фін політики особливо важливим є забезпеч її взаємозв'язку з іншими складовими частинами екічної політики - кредю, ціновою, грошю.
Головними цілями фін політики є мобілізація й ефективне використ фін ресурсів, регулюв екічних і соц процесів, стимул-я провідних напрямів перерозподіл продуктивних сил.
Сутн та методи фін планув і прогнозування.
Фін планув являє собою процес розроблення і затвердження фін планів як засобу збалансування фін потреб і можливостей. Фін план того чи іншого суб’єкта відображає його фін діяльн, тобто процес формув дох і здійсн витрат. У фін плануванні використовується балансовий метод.( для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.) Суть нормативного способу полягає в тім, що на основі встановлених фін норм та техніко-екічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльн у фін ресурсах та визнач джерела цих ресурсів. За використ розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фін показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.
Прогноз же по самій своїй суті має альтернативний, варіантний зміст. Розробка прогнозів грунтується на прогностичних методах, а планув спирається на більш строгі і точні методи балансових та інш розрахунків. Мета фін прогнозування- оптимізація розподілу і використ сусп продукту, а в кінцевому підсумку – підвищення ефективності вир-во.
Групи методів прогнозування: суб’єктивні (експертні) методи визнач-я прогнозних показників; каузальне прогнозування; методи екстраполяції.
Каузальний (причинний) метод прогнозування побудований на визначенні майбутніх планових показників на основі оцінки причинно-наслідкових зв’язків з іншими показниками. Наприклад, прогнозний обсяг дебіторської заборгованості визнач на основі даних про строки оплати готової продукції; прогноз вир-во робиться виходячи з інформації про обсяги реаліз, прогнозна величина затрат від обсягів вир-во .
екстраполяція поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у резі вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди.
Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного перерозподіл підпр (чи окремих показників його діяльн) або за наявності сезонних чи циклічних коливань з чітко вираженим трендом. Під трендом (від англ. trend напрям, тенденція) розуміють тривалу тенденцію зміни екічних показників в ек прогнозуванні.
До основних методологічних прийомів, що використ за суб’єктивного методу прогнозування, належ такі: індивід опитування; мозкова атака; розробка сценаріїв.
Обгрунт, чому фін планув і прогнозування посідають центр місце у фін менеджі.
Фін планув являє собою процес розроблення і затвердження фін планів як засобу збалансування фін потреб і можливостей. Фін план того чи іншого суб’єкта відображає його фін діяльн, тобто процес формув дох і здійсн витрат. Першим завданням за послідовністю і значущістю є визнач-я реальних обсягів дох. Другим важливим завданням фін планув є оптимізація витрат. Третім завданням є збалансування дох і видатків. Фін план і за формою, і за змістом є балансом дох та видатків. Зміст координуючої ролі плану полягає у наявності добре деталізованих і взаємопов'язаних цільових установок, що дисциплінують оперативну перспективну діяльн підпр.
Фін прогнозування допомагає визначити імовірний обсяг реаліз, собівартість продукції загалом і по важливих статтях, потребу в джерелах фінасув, грош потоки . Прогнозування, як один із методів управл не повинен зводитися тільки до розрахунку орієнтирів, що мають кількісне вираження. Під ним також потрібно розуміти метод пошуку оптимальних дій для підпр. У цьому значенні прогнозування тісно пов’язано з перспективним аналізом, оскільки остаточний варіант дій вибирається після розгляду та приймається після порівняльного аналізу різних варіантів, зокрема і альтернативних.
Мета фін прогнозування - оптимізація розподілу і використ сусп продукту, а в кінцевому підсумку – підвищення ефективності вир-во.
277Види фін планів. Які розробляют на загальнодерж рівні?
Фін план це план формув і використ фін ресурсів.
всі фін плани поділ на дві великі групи зведені та індивід. У свою чергу, зведені фін плани поділ на загальнодерж, плани окремих господарських об'єднань (промислово-фін груп, концернів, асоціацій ) і територіальні. Індивід це фін плани окремих підпр структур. За тривалістю дії розрізняють:-перспективні фін плани (на період понад один рік);-поточні (на один рік);-оперативні (на квартал, місяць).
Розглянемо детальніше деякі види фін планів.
Баланс дох і витрат підпр це індивідуальний поточний фін план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах. Індивід фін плани різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльн, типу організацій, методів управл.
Платіжний календар це оперативний фін план. Головна мета його складання спрогнозувати фін стан підпр на певну дату, на відміну від балансу дох і видатків, який склад на певний період.
Бізнес-план план реаліз певного проекту або угоди. Це не суто фін план, але він містить розділи, в яких наводиться розрах фін показників, таких як затрати, прибуток, рентабельність, термін окупності затрат.
Бюджи, як фін плани на рівні держ або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини дохідну і видаткову. Фін планув зводиться до розробки, затвердження та викон-я лише річних бюджів, а на загальнодержавному рівні - до розробки балансу фін ресурсів країни, проекту зведеного бюджу У та деяких інш показників.
278.Поясн відмінності між кошторис дох і видатків бюджних установ і баланс дох і витрат підпр.
Кошторис дох і видатків бюджної установи, організації - є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання дох та здійсн видатків, визнач обсяг і спрямування коштів для викон-я нею своїх ф-й та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Кошторис бюджних установ має такі складові частини: заг фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджу та розподіл видатків за повною ек класифікацією видатків на викон-я бюджною установою основних ф-й або розподіл надання кредитів з бюджу за класифікацією кредитування бюджу;
спец фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджу на конкретну мету та їх розподіл за повною ек класифікацією видатків на здійсн відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з викон-ям установою основних ф-й, або розподіл надання кредитів з бюджу згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджу. Форма кошторису затверджується Мінфіном.
Баланс дох і витрат підпр – це фін план підпр, служить для прогнозування фін віднос, формув і використ грош дох . Склад з наступних розділів : дох і надходж засобів , витр і відрах-я засобів , банк взаємини, взаємини з бюджом і позабюджи фондами.
Фін стимули: їх види і роль.
Фін стимули передбачають застос-я як матеріального заохочення, так і екічних санкцій. До стимулів належ: бюдж фінасув ефективних напрямів перерозподіл народного госп (в тому числі дотації підпрм, діяльн яких має важливе значення для екіки), фінасув підготовки і перепідготовки кадрів, спеціальні фін пільги (пільги щодо под та можливість проведення прискореної амортиз). Взагалі, у широкому розумінні стимули включають і санкції. Розмежування цих понять має на меті розрізнити напрями дії важелів. Стимули матеріалізують фін заохочення, а санкції покарання. Фін санкції - особливі форми організації фін віднос, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів госп щодо викон-я взятих зобов'язань (договірних умов, сплати под і зборів ). В умовах ринку роль фін санкцій значно зростає. Найбільш поширеними серед них є штраф і пеня.
Штраф це засіб матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або чинних правил. Накладається, як правило, в твердій грошй сумі.
Пеня застосовується у разі несвоєчасного викон-я грош зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється в процентах від суми простроченого платежу.
Обгрунт необх-ть фін санкцій. Які існ їх види?
Фін санкції – це засоби держ примусу, передбачені фіново-правововими нормами, що покладають на правопорушників додаткові обтягнення у вигляді впливу на їх фін стан. поділ на:
- правовідновлювальні, реаліз яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фіновим інтересам держ, примусове викон-я невиконаних фін обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджних) прав держ.
- каральні (штрафні), реаліз яких спрямована на попередження фін правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фін законодавства. Вони встановлюються за фін правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень.
Правова природа зазначених санкцій (заходів) потребує додаткового дослідження в контексті виділення специфічних властивостей, що відрізняють або виокремлюють передбачені Бюдж кодексом У санкції (заходи), як спеціальні, в межах фіново-правових. Уявляється можливим виділити наступні їх особлив:
1) Їх завданням є охорона прав та інтересів держ і тому вони можуть бути визначені як правоохоронні санкції.
2) Вони мають односторонній характер. Ці заходи застосовуються уповноваженою особою безпосер в позасудовому порядку і тому, на нашу думку вони мають оперативний характер.
3) Застос-я уповноваженою особою санкцій (заходів) спричиняє невигідні наслідки для розпорядника або одержувача коштів.
4) Санкції (заходи) можуть застосовуватися по відношенню до установ та організацій, які підпорядковані відповідним органам державної вик влади і фінуються за рах держ або місцевих бюджів шляхом перерахування передбач відповідними актами грош сум цим ж уповноваженими органами.
Внаслідок встановлення Бюдж кодексом У певної чисельності санкцій (заходів) за порушення бюдж законодавства їх можна об'єднати у дві групи.
Перша група – санкції (заходи), які пов'язані з викон-ям уповноваженою особою певних дій, наслідком яких не є прямий (безпосередній) вплив на фін стан розпорядника або одержувача бюджних коштів.
Фін контроль:призначення. об’єкти і
Фін контроль як одна із ф-й управл фін-ми являє собою особливу діяльн щодо перевірки формув й використ фондів фін ресурсів у процесі створення, розподілу та спожив-я
ВВПз метою оцінювання обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і резів їх викон-я.
Об’єктом є процеси формув й використ фондів фін ресурсів. Суб’єкт контролю це носій контрольних ф-й щодо об’єкта контролю. Він, як правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами суб’єктів фін діяльн.
Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль, розрізняють такі види фін контролю: загальнодерж, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і аудиторський.
Суб»єктами загальнодерж контролю є:Верховна Рада ,Рахункова палата ВР У, Президент У , Кабінет Міністрів У
Від уряду фін контроль здійснюють Міністерство фін, Держ контрольно-ревізійна служба, Держ казначейство, а також Держ под адміністрація Мінфіну Держ казначейства Держ под адміністрація
Об’єктом муніципального контролю є місц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-фін діяльн підпр і організацій комунальної власності.
Суб’єктами відомчого фін контролю є контрольно-ревізійні служби галузевих міністерств, відомств та інш вищих органів управл.
Внутрішньогосподарський фін контроль здійсн еки службами підпр, організацій, установ (бухгалтерія, фін відділ ). Об’єкт контролю господарська і фін діяльн самого підпр та його структурних підрозділів.
Громадський фін контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).
Суб’єкти держ фін контролю в У, їх ф-ї.
Фін контроль як одна із ф-й управл фін-ми являє собою особливу діяльн щодо перевірки формув й використ фондів фін ресурсів у процесі створення, розподілу та спожив-я
ВВПз метою оцінювання обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і резів їх викон-я.
Об’єктом є процеси формув й використ фондів фін ресурсів. Суб’єкт контролю це носій контрольних ф-й щодо об’єкта контролю. Він, як правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами суб’єктів фін діяльн.
Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль, розрізняють такі види фін контролю: загальнодерж, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і аудиторський.
Суб»єктами загальнодерж контролю є:Верховна Рада ,Рахункова палата ВР У, Президент У , Кабінет Міністрів У
Від уряду фін контроль здійснюють Міністерство фін, Держ контрольно-ревізійна служба, Держ казначейство, а також Держ под адміністрація Мінфіну Держ казначейства Держ под адміністрація
Об’єктом муніципального контролю є місц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-фін діяльн підпр і організацій комунальної власності.
Суб’єктами відомчого фін контролю є контрольно-ревізійні служби галузевих міністерств, відомств та інш вищих органів управл.
Внутрішньогосподарський фін контроль здійсн еки службами підпр, організацій, установ (бухгалтерія, фін відділ ). Об’єкт контролю господарська і фін діяльн самого підпр та його структурних підрозділів. Громадський фін контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).
Характер видів, форм і методів фін контролю.
Види фін контролю:визначають співвіднош контролюючого і підконтрольного суб’єктів(Залежно від взаємозв’язку об’єкта контролю фін діяльн, і суб’єкта органу контролю виділяють). 1. Внутр контроль контрольно-ревізійні відділи, управл . метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фін операцій, їх відповідності фінй стратегії і тактиці даного суб’єкта.2. Зовн контроль: Метою цього контролю є перевірка відповідності фін діяльн чинному фін законодавству. Цей контроль за ознакою суб’єктів його здійсн поділяється на держ, відомчий, внутрішньокорпоративний, незалежний і сусп, за ознакою суб’єктів його здійсн зовн контроль поділяється на:1) Держ 2) Відомчий та внутрішньокорпоративний 3) Незалежний 4) Сусп.
Форми фін контролю: 1)Попередній - здійсн до початку руху грош потоків. мета перевірити доцільність і надійність даної фін операції, виявити рівень ризику, що пов’язаний з нею, та передбачити конкретні способи його хеджування, з’ясувати відповідність даної операції чинному фін законодавству, інтересам підпр чи фізичної особи.;2) Поточний- здійсн у процесі руху грош потоків. мета забезпечити реальність проходження грош потоків, реалізацію їх адресності й цільового призначення та дотримання встановлених термінів проведення фін операцій;3) Наступний- проводиться після здійсн фін операцій та за підсумками фін діяльн за певний період. Наступний контроль дає повну і вичерпну інформацію про фін діяльн як кожного суб’єкта, так і суспільства у цілому. Методи фін контролю - це сук-ть прийомів та способів його здійсн: 1)Ревізія- метод комплексного контролю усієї фін і господарської діяльн підпр та організацій стосовно її відповідності чинному законодавству. За змістом види ревізій: Фактична та документальна; За часом проведення види ревізій: Планова та позапланова; Залежно від періоду діяльн, який аналізується: Вибіркова та повна; Залежно від об’єкта діяльн, який перевіряється: Комплексна та тематична.2) Перевірка- це обстеження і вивчення окремих ділянок фіново-господарської діяльн підпр, установ, організацій чи їх підрозділів. 3) Обстеження- ознайомлення з окремими напрямами фін діяльн з метою виявлення проблем та шляхів їх удосконалення, але на відміну від перевірки проводиться по значно ширшому колу показників.4) Інспекція-Це перевірка стану фін підпр на місцях, що періодично здійсн представниками держ та її окремих органів. 5)спостереження - це заг ознайомлення зі станом фін діяльн бюджної установи, підпр, відомства.
284.Незал (аудиторський) контроль: відмін від держ ф контр
- це професійний незалежний фін контроль.
Основне завдання аудиторського контролю - отримання об’єктивної інформації про фін стан суб’єкта, який перевіряють, відповідності його господарської діяльн чинному законодавству. В такому контролі зацікавлені як держ, так і підприємці, він дає змогу поєднувати їх інтереси без додаткового навантаження на бюдж. Аудиторська діяльн в У регулться Законом У "Про аудиторську діяльн". Аудит в У здійснюють як фіз особи (аудитори), так і юридичні особи (аудиторські фірми). Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативною, проведеною за рішенням самого суб’єкта госп) і обов’язковою.
Держа
·вний контро
·ль  одна з форм здійсн [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що забезпечує дотримання законів і інш правових актів, що видаються органами держ. Здійсн держ контролю - одна з важливих ф-й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Його призначення полягає у сприянні реаліз фін політики держ, забезпеченні процесу формув і ефективного використ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у всіх ланках [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльн, як принцип, як ф-ї. Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації, виділяють наступні види контролю: Організаційні взаємозв'язки контролюючого і підконтрольного об'єкту: зовн (парламентський, президентський, судовий), внутр,
За обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльн, обсягу контролю та хар-ру контрольних повноважень: заг, спец.
Організаційна підпорядкованість між контролюючого і підконтрольного суб'єктів: відомчий (галузевий, підвідомчий), надвідомчий.
Час проведення: попередній, поточний (оперативний), наступний;
Контрольна діяльн здійсн шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів та ін.
285.Поясн відмінності між держ фіновим контролем та аудитор перевіркою. Як здійсн обов’язковий фін контроль?
Держа
·вний контро
·ль  одна з форм здійсн [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що забезпечує дотримання законів і інш правових актів, що видаються органами держ. Здійсн держ контролю - одна з важливих ф-й [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Його призначення полягає у сприянні реаліз фін політики держ, забезпеченні процесу формув і ефективного використ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у всіх ланках [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Аудит це незалежний фін контроль, заснований на комерційних засадах.
Закон визнач аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фіново-господарської діяльн суб’єктів госп з метою визнач-я достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійсн незалежними особами аудиторами або аудиторськими фірмами. Аудиторські перевірки можуть проводитися з ініціативи керівництва або власників, засновників, суб’єкта госп. Крім того, для певного переліку підпр і організацій чинним законодавством установлений обов’язковий аудит, зокрема для банків, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, інш небанк фін установ, які здійснюють залучення коштів громадян або залучення чи торгівлю цінними паперами (крім операцій з випуску (емісії) власних корпоративних прав), бірж, страх компаній, кред спілок, недерж пенсійних фондів.
Крім проведення контрольної роботи, аудиторські послуги можуть надаватися у вигляді консультацій з питань організації бухгалтерського обліку, проведення фіново-господарської діяльн відповідно до чинного законодавства, у тому числі под. Аудиторські фірми це комерційні організації, і тому всі свої послуги вони вик за плату, розмір якої обумовлюється в договорі між замовником і аудиторською організацією.
Під час проведення перевірок аудитори самостійно визначають форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду. Аудитори мають право отримувати всі необхідні документи для проведення перевірок, а також пояснення до них. Крім того, можуть перевіряти наявність грош коштів, майна, інш цінностей.
Обов'язковий фін контроль здійсн переважно за участю органів державної або місцевої влади, хоч у деяких випадках може передбачати участь і недерж фін контролерів (особливо у сфері діяльн фіново-кред установ) . Він проводиться на підставі встановлених чинним законодавством вимог та компетенції уповноважених органів (наприклад, органів Державної податк служби або Контрольно-ревізійної служби У, для яких, зокрема, передбачені терміни проведення перевірок та ревізій залежно від обсягів господарської діяльн підконтрольних суб'єктів). Підставою проведення обов'язкового контролю можуть бути і рішення компетентних держ органів (суду, прокуратури, інш органів держ) з метою з'ясувати додержання законності, встановлення істини в ході судового слідства .

1. Що є предм фін? Суб’єкти і об’єкти.Приклади віднос
2. Визнач об’єкти і суб’єкти фін віднос мікро-і макрорв.
3. Об’єкти,суб’єкти фін мікро, макро.Відмінності між ними
4. Хар-ка фін як історич категорії, передумови. Розв фін.
5. В чому полягає зв’язок фін з держ і тов-грош віднос?
6. Дайте визнач-я фін.Взаємозв’язок фін з ціна, з\п, кредит
7. Сутн «фін».відмін, зв’язок між фін і ціна та кредит.
8. Сутн «фін». Відмінності та взаємозв’язок між фін і з\п.
9.Фін: визнач-я, ознаки, зв’язок з грошима.
10.Деякі екісти вважають, що фін – це гр. Чи вірним є
11.Обгрунт взаємозв’язок фін і грошей.
12.Назв ф-ї грошей, на яких базується функціон-я фін
13.Фін ресурси держ, їх склад і джерела формуванн.
14.Сутн «фін ресурси». Склад і джерела фін ресурсів держ і суб’єктів підпр діял.
15. Поясн сусп призначення фін, об’єктивна необх-ть
16. Доведіть, що фін пов’язані з ф віднос, ф. ресурси, ф. діял
17. Предмет наукм про фін. Фін категорії на мікро- і макро
18. Фін категорії на макро- і мікрорівнях. Фін на мікрорів.
19. Фін категорії на макро- і мікрорівнях. Фін на макрор. Сутн і призначення держ фін.
20. Фін категорії. Особлив фін категорій на макро- і мікро
21. Дайте визнач-я вихідної категорії держ фін
22. Дайте визнач вихідної категорії фін акціонерних товар
23. Дайте визн фін держ ф, за сутністю та формами прояву
24. За доп яких фін категор здійсн функціон держ бюджу?
25. Ф-ї фін, їх сутнісна характер і взаємозв’язок.
26. Назв загальноприйняті ф-ї фін. Стимулююча,регул
27. Вкажіть загальноприйняті ф-ї фін. Стабілізац, виробнич
28. Обгрунт необхід перерозпод вартості ВВП і фін інструменти його забезпеч.
29. Розкрийте первинного розподілу вартості створ продукт
30. Розкрийте розподільної ф-ї фін. Поясн, якрозподіл безпосер зачіпає інтереси держ, господар суб’єктів.
31. Фін сист:, характер внутр будови. Базову і провідну сферу фін сист.
32. Сутн та структура фін сист У. До якої сфери фін сист можна віднести фін держ установ?
33.В чому полягає сутн фін сист за її організац структурою? Органи управл і фін інстит, які забезп управл фін-ми в У,ф-ї.
34.Ввзаємозв’язок фін ринку зі сферами і ланками фін сист? Його місце в розподільних процесах.
35.Фін методи впливу на соц-екон розв, склад і характер.
36.Фін забезпеч як напрям фін впливу на процес розв, форми
37.Визначте відмінності між фін регулювм і фін стимул-ям.
38.Вплив фін на процеси розв: кільк і якісний взаємозв’язок
39.Як фін вплив на сусп вир-во, їх роль у ек та соц розв держ
40.Обгрунт, як розлад фін сист сприч фін кризу в державі.
41.Обгрунт, як фін вплив на вир-во, розподіл,обмін,спожив-я
42.Обгрунт, як через фін держ може вплив на внутр структуру ціни продажу товар (робіт, послуг).
43.Дох і видатки рабовласн держав.
44.Дох і видатки Стародавнього Риму
45.Фін феодальних міст та їх вплив на розв держ фін.
46. Дох і видатки феодальної держ.
47.Поясн відмінності у формув дох східних рабовласн держав і Стародавньої Греції та Римської імперії.
48. Дох та видатки феодальних міст.
49.Які зміни у сфері под та держ видатків відбул на етапі індустріал розв ек-ки?
50.Визначте проблеми щодо фін забезпеч соц потреб держ в постіндустріальній екіці.
51.Об’єктивна необх-ть створення правового поля для функціон-я фін віднос. Сутн фін права.
52. Поняття фін права, його джерела.
53. Поняття бюдж та под права, їх джерела.
54.Назв основне джерело бюдж права та що конкретно визнач і регул цей акт.
55.Назв джерело под права та що визнач і регул цей акт.
56. Бюдж право.Визначте бюдж права вищих держ органів
57. Сутн фін політики, її складові. Типи фін політики.
58. Фін пол: зміст, завдання. Зв’язок з ек полю держ?
59. Визначте основні завдання фін політики на макрор.
60. Визначте основні завдання фін політики на мікрорів.
61. Визначте завдання фін політики на рівні світ госп.
62.Поняття і завд фін політики, напрями.Ефект-ть ф політ У
63.Поясн зв’язок між ек і фін полю держ.Особлив ф політ У
64.Які існ рівні фін політики та фактори
65.Фін стратег, ф тактика у ф політ, завдан і взаємозв’яз приклад
66.Фін стратегія та фін тактика: завдання і взаємозв’язок.
67. Що слід розуміти під державною фін полю?
68.Дискреційна та недискреційна фін пол: сутнісна характер.
69.Фіскал і монетарна пол, їх взаємозв’язок і суперечності.
70.Розкрийте фіскал політики держ. Який орган її виробляє?
71. Фін безпека: її сутн та складові.
72. Обгрунт свою точку зору щодо суч фін політики У.
73. Под:, ф-ї. Назв форми прояву даної категорії.
74.Поясн відмін між платою, зборами, внесками і податк.
75. Под: об’єктивна необх-ть, сутн і ф-ї. Які основні історичні аспекти розв категорії “податок”?
76. Под: сутн, ф-ї. Дайте характеристику ф-й под.
77. Ф-ї под. Думка щодо стимул та стримуючої ф-й под.
78. Характер фіскал ф-ї под.
79. За якими ознаками класиф под?
80.Класиф-я под. Характер под, виділених у класифікації.
81.Класиф-я под за формою оподаткув: переваги, недоліки.
82.Класиф-я под за ек змістом об’єкта оподаткув. приклади.
83. Прямі под: сутн, переваги і недоліки їх застос-я.
84. Непрямі под: переваги і недоліки їх застос-я.
85. Сутн прямого оподаткув. В чому переваги і недоліки прямих под? Яка роль прямих под в дох бюджу У?
86.Сутн непрям оподаткув. Переваги і недоліки .Роль в дох Держ бюдж У?
87. Обгрунт переваги прямого і непрям оподаткув.
88.Обгрунт, чому непрямі под вваж важкими в соц плані
89.Яка різниця між загальнодерж та місц податк і зборами?
90. Назв і охарактер. елементи сист оподаткув.
91.Обгрун взаємозв’язки між суб’єкт оподатк, об’єкт,джерел
92. Доведіть, що об’єкт та база оподаткув – це не тотожні
93. Покажіть на прикладах різницю між суб’єктом, платником та носієм податку.
94. Елементи под. Характер под ставок.
95. Охарактер. под ставки, наведіть конкретні приклади.
96. Под пільги, їх види та регулююч вплив.
97. Под пільги: переваги і недоліки, види. приклади.
98. Под квота: сутн, необх-ть встановлення.
99. Поняття под боргу, причини та соц-екон наслідки.
100.Под сист: наук (класичні) принцип побудови подат сист.
101.Сутн податк сист. принципи побудови податк сист У?
102. Наук принципи оподаткув.
103. Под пол: визнач-я, принципи побудови.
104.Обгрунт взаємозв’яз між сист оподат, под сист і под пол.
105.Обгрунт, як трансформаційні процеси в подй систі У, вплив на сусп розв.
106.Обгрунт необх-ть розв місц оподаткув в У.
107.Бюдж: форма, матеріальне втілення, ф-ї. специ ознаки
108.Визначте бюдж за його ек змістом, формою і матер втіленням. Відмінності бюдж від інш фін категор
109.Дайте визнач-я бюджу як екічної категорії. Місце бюджу у розподілі ВВП і шляхи його впливу на цей розподіл.
110.Бюдж як основний фін план держ. Показники стану
111.Обгрунт, в чому полягає необх-ть і призначення бюджу.
112. За якими ознаками класиф дох бюджу? В чому полягає екічна необх-ть такої класифікації?
113.Джерела формув дох Держ бюджу. Заг і спец фонди,
114.Поясн відмінн між звед (консолідованим) і держ бюджом.
115.Поясн необх-ть загального і спеціального фондів бюджу.
116.За якими ознаками класиф видатки бюджу?
117.Поясн відмінності між видатками поточ бюджу і видатками бюджу розв.
118.За якими ознаками класиф бюдж видатки? Покажіть взаємозв’язок між держи і бюджи видатками.
119. Склад і структура видатків держ бюджу, їх класиф-я. Поточні видатки і видатки розв.
120. Обгрунт необх-ть та критерії розмежування дох і видатків між ланками бюджної сист.
121.Бюджна сист У: основи побудови і критерії розмежування дох і видатків між ланками
122.Бюджна сист: структура, принципи побудови.
123.Бюджний процес: етапи. Схема Які етапи бюдж процесу є функц вик влади, а які – функцією органів закон?
124.Поясн взаємозв’язок між «бюдж сист» та «бюдж устрій».
125.Поясність відмінності між принцип єдності і самостійнос
126.Бюджний процес: етапи. задіяні органи і їх ф-ї.
127.Бюдж планув: завдання. Характер етапів
128.Обгрунт, чому бюдж планув є основою бюдж процесу.
129.Які завдання розв’яз в бюдж планув? Стадії процедури бюдж планув в У і органи, які задіяні в бюдж процесі
130. Назв переваги казначейської сист касового виконання держ і місцевих бюджів.
131. Бюдж фінасув: сутн поняття, принципи і форми.
132. Поясність відмінності між кошторисним фінасувм і бюдж кредитуванням
133.Поясність відмінності між держи дотаціями, держи субсидіями та бюджи кредитами.
134.Причини виникн-я бюдж дефіциту в У.
135.Сутн бюдж дефіциту профіциту. причини виникн-я і соц-екон наслідки зрост бюдж дефіциту? заходи зменш деф
136. Обгрунт екічну доцільність використ різних джерел фінасув бюдж дефіциту та екон наслідки їх застос-я.
137. Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія.
138. Поясність відмінності між акт і пас бюдж дефіцитом.
139. Поясн відмінності між поняттями “дефіцит бюджу” і “касовий дефіцит бюджу”.
140. Сутн та необх-ть застос-я секвестру бюджу. До яких статей Держ бюджу У застосовується секвестр?
141.У якому випадку вводиться секвестр бюджу? мета? Захищені статті Держ бюджу У
142.Держ кредит: роль Відмінності між держ і банк кредитом
143.Сутн держ кредиту як фін категорії. Що спільного і в чому відмінності між держ і банк кредитом? Держ кредит(ДК)-
144. Держ кредит: сутн, форми, причини існув-я.
145. Поясн роль держ кредиту у формув фін держ?
146. Ф-ї держ кредиту. Як держ кредит вплив на стан грош обігу, рівень банківської процентної ставки, вир-во і зайнятість насел-я?
147. За якими ознаками класиф держ позики?
148. Класиф-я держ позик. За допомогою яких цінних паперів здійснюється оформлення держ позик?
149. Які причини функціон-я держ кредиту? джерела погашення держ позик?
150.Обгрунт, як держ кредит може вплив на стан грош обігу, процентних банк ставок, на вир-во і зайнятість насел-я.
151. Поняття держ боргу. Поточний і капітальний держ борг. Вплив держ боргу на фін безпеку держ.
152. Держ борг:види. Як держ борг вплив на фін безпеку держ і до яких наслідків може привести його зрост?
153. Зовн і внутр держ борг: сутн, склад, причини виникн-я, наслідки та заходи щодо скорочення.
154. Держ борг: сутн, методи управл. Як регулться гранична величина держ боргу в У?
155. Методи управл держ боргом.
156.Управл держ боргом та його обслуговування. відмінності між рефінасувм і реструктуризацією держ боргу?
157. Управл і обслуговування держ боргом. Як проводиться погашення держ позик?
158.Поясн відмінн між рефінас та реструктуризац держ боргу
159.Поясність відмінності між такими методами управл держ боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.
160.Який зв’язок існує між бюдж дефіцитом, держ кредитом і держ боргом?.
161.Визначте сутн, склад і призначення місцевих фін.У 162.Екічна сутн, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджів, їх ієрархічна будова.
163.Склад і структура дох місцевих бюджів. Власні і закріплені за місц бюджами дох. проблеми формув дох місцевих бюджів в У?
164.Міжбюдж віднос, необх-ть регулюв. види і форми
165.Міжбюдж віднос: регулюв. Види міжбюджних трансферт
166.Міжбюдж трансферти: видів. міжбюдж трансфертів в У.
167.Поясн, чому функціон-я бюджної сист У передбачає використ міжбюджних трансфертів?
168.Поясн, чому місц бюдж вваж фін основою місц самовряд
169.Поясн, роль місц бюджи у забезпеченні ек та соцго розв адміністративно-територіальних одиниць.
170. Страх: призначення. Ознаки, які хар специфічність
171. Страх: необх-ть, роль. стан та перспективи розв в У.
172.Обгрунт, особлив перерозподільних віднос у сфері страх.
173.Сутн страх. об’єкти страх: майнове, соціальне, особисте, медичне, страх відповідальності і страх підпр ризиків.
174.Сутн і ф-ї страх. Назв. галузі страх віднос.
175. Визначте ф-ї страх.об’єкти і суб’єкти страх віднос.
176. Назв ф-ї страх. Специф особлив категорії “страх”. Як страх пов’язане з ризиками?
177.Об’єктивна необх-ть страх захисту і роль у відтворення.
178. Форми створення страх фондів. + і -
179. Обгрунт, що колективне страх є найбільш ефективною формою створення страх фондів.
180. Обгрунт + і - фондів самострах та колект фондів.
181. Об’єкти страх віднос. Обов’язкове та добровільне
182.Визначте суб’єктів страх. Який зв'язок існує між ними?
183.Необх-ть та призначення держ цільових фондів. Принципи їх організації. Які держ ціл фонди існ в У ?
184.В чому полягає необх-ть та призначення держ цільових фондів. джерела дох і напрями видатків Пенсійного фонду У.
185.Обгрунт необх-ть і призначення держ цільових фондів.
186. Пенсійна реформа в У. Джерела пенсійного фонду.
187.Поясн відмін між солідарною та накопичувал пенс сист
188.Обгрунт необх-ть перерозподіл недерж пенсійного страх
189.Страх ринок: сутн, організаційна структура. Порівняйте його із фіновим ринком.
190.Страх ринок: організаційна структура. Страх послуга
191.Сутн страх ринку. стан і перспективи страх ринку в У?
192.Назв суб’єкти страх ринку, е особлив фін віднос
193. Інституціонал структура страх ринку та її характер.
194.Суб’єкти страх ринку, їх ф-ї. Держ нагляд за страх У.
195. \Обгрунт роль страх у реаліз соцї політики держ.
196. Поясн відмінн між «страх платежем» і «страх відшкодув
197. Проведіть порівняння перестрах і співстрах.
198. Поясн відмінності між страх премією та відшкодув.
199. Розкрийте відмінності між страх полем та портфелем.
200. Фін ринок, призначення та передумови функціон-я.
201. Фін ринок: ф-ї. Місце і роль держ на фіновому ринку.
202. Необх-ть функціон-я сутн фін ринку, сегментація.
203. Обгрунт необх-ть існув-я фін ринку в ринковій екіці.
204. Доведіть, що повноцінне функціон-я фін ринку можливе лише в умовах ринкової екіки.
205. Передумови виникн-я фін ринку, роль уч стан в У.
206. Суб’єкти фін ринку і їх ф-ї. Місце і роль держ на ф р
207. Поясн, чому необхідне держ регулюв фін ринку
208. Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення
209. Інструменти фін ринку, їх склад і характер.
210. Обгр, як Р.Ц.П поєдн держ, інституц та індивід інтереси
211. Класиф-я фонд ринку за характером руху інструментів і за формою його організації. Суб’єкти фонд ринку.
212. Обгрунт, брокерів, дилерів та андеррайтерів
213. Сутн і призначення фонд ринку. Біржовий та позабірж.
214. Визначте призначення фонд ринку. Первинний і вторин
215. Фондова біржа: сутн, ф-ї.
216. Обгрунт, чому фондова біржа вважається центром торгівлі цінними паперами. Суч стан біржового ринку в У.
217. Інструменти фонд ринку, їх склад і характер.
218. Інструменти ринку цінних паперів, їх склад і класиф
219. Інструменти кредго ринку і ринку цінних паперів.
220. Дайте визнач-я цінних паперів. боргові і дольові ц.п..
221. Ц.п.: класиф-я. Види корпоративних цінних паперів.
222. Ц.п.: сутн, класиф-я. Види держ цінних паперів.
223. Які існ види цінних паперів держ? За рахунок яких коштів держ виплачує дох по держ позиках і погашає
224. Фін послуги, їх види та характер.
225. Поясн відмінності між лізинг і факторинг.
226. Обгрунт, чому страх це сегмент ринку фін послуг.
227. Поясн, якдерж регул фін і страх ринок.
228. Сутн фін суб’єктів госп, їх ф-ї та принципи
229. Вн та зовн фін віднос суб’єк госп.Вплив на ф діял підпр
230. Методи організації фін діяльн підпр. Принципи, мета
231. Кошторисне фінасув: сутн, принципами здійсн.
232. Охаракт фін підпр структур та принципи комерц діяльн.
233. Фін ресурси підпр, їх склад і джерела формув.
234. Фін ресурси суб’єктів госп: склад і структура. Джерела ресурсів новостворюваних підпр.
235. Фін ресурси суб’єктів госп: сутн, склад та джерела формув фін ресурсів (на рівні підпр структур і бюджних установ).
236.В чому поляг особлив фін віднос на підпрх різних форм власності? вплив галузеві фактори на фін суб’єктів госп?
237.Особлив організації і функціон-я фін підпр різних форм власності та видів діяльн. Відмінності у джерелах формув фін ресурсів підпр структур і бюджних установ.
238. Особлив фін неприбуткових установ і організацій.
239. Особлив фін установ і організацій соцї сфери.
240.Охарак дох і видатки підпр, ознаки, за якими групуют
241.Джерела формув власних, залучених і запозичених фін ресурсів підпр.Відмінності між залученими і запозиченими
242.Джерела формув статут фонду підпр різних форм власн
243.Порядок розподілу грош надходжень підпр структур від реаліз продукції, робіт і послуг. Відмінності між загальним і чистим прибутком підпр. Вплив держ на цей розподіл.
244.Розподіл грош надходж суб’єкт госп від реаліз продук
245. Сутн та особлив функціон-я корпоративних фін.
246. Капітал корпорації, його ціна і структура.
247. Роль корпорацій на фіновому ринку.
248. Дивідендна пол корпорації, її види.
249. Сутн, склад та передумови виникн-я міжнар фін.
250. Необх-ть та призначення міжнар фін.
251. Охарактер. сутн і особлив руху світ фін потоків.
252. Назв міжн фін потоки. суб’єкти міжнар фін.
253. Призначення та складові міжнародного фін ринку. роль у розв світ екіки.
254. Розкрийте сегмента міжнародного фін ринку.
255. Які причини та наслідки глобалізації світ фін середов
256. Бюдж ЄС: джерела дох і напрями вик бедж коштів.
257. Особлив бюджу Європ Союзу.
258. Под пол Європ Союзу.
259. Охарактер.фін ЄС. Гармонізація под сист країн ЄС?
260. Ф-ї і напрями діяльн Міжнародного валют фонду.
261. Характер бюджу ООН.
262. Група Світ банку: склад, завдання, сфери діяльн.
263.Завдання і сфери діяльн Європ центр банк, ЄІБ, ЄБРР
264.Валют курс: історія, методи його встановлення.
265. Сутн фін менеджу. Охарактер. завдання фін менеджу.
266. Бюджний менедж, його сутн і структурні елементи.
267. Бюджетування як сучасна технологія бюдж менеджу.
268. Под менедж, його сутн і складові
269. Управл фін-ми: об’єкти і суб’єкти . ф-ї органів управл фін-ми загальнодерж рівня.
270. В чому полягає сутн управл фін-ми? Назв органи, які здійснюють заг управл фін-ми в У, ф-ї.
271. В чому полягає сутн управл фін-ми? Назв органи, які здійснюють оперативне управл фін-ми в У, їх ф-ї.
272. Доведіть необх-ть управл фіновими потоками та роль вищих держ органів закон і вик влади
273.Обгр, чому Мін фін У займ центр місце в управл фін дер
274.Фін механізм: елементи. Взаємозв’язок між ф механізмом і ф політикою
275. Сутн та методи фін планув і прогнозування.
276. Обгрунт, чому фін планув і прогнозування посідають центр місце у фіновому менеджі.
277Види фін планів. Які розробляют на загальнодерж рівні?
278.Поясн відмінності між кошторис дох і видатків бюджних установ і баланс дох і витрат підпр.
279. Фін стимули: їх види і роль.
280. Обгрунт необх-ть фін санкцій. Які існ їх види?
281. Фін контроль:призначення. об’єкти і
282. Суб’єкти держ фін контролю в У, їх ф-ї.
283. Характер видів, форм і методів фін контролю.
284.Незал (аудиторський) контроль: відмін від держ ф контр
285.Поясн відмінності між держ фіновим контролем та аудитор перевіркою. Як здійсн обов’язковий фін контроль?













15 –
·
·
·
·
·
·
·ьf
·
·
·
·л

Приложенные файлы

  • doc 19221948
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий