Тема 12 + Тема 13

Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система
12.1. Валютні і фінансові елементи системи
В основі функціонування міжнародної макроекономіки лежить існуюча міжнародна валютно-фінансові система, яка опосередковано відображає зв’язки між окремими суб’єктами у міжнародній економіці.
Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system) – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.
Валютно-фінансова система є необхідною ланкою, яка дозволяє розвиватися міжнародній торгівлі товарами, фінансовими інструментами та руху факторів виробництва. Вона складається з двох груп елементів:
1. Валютні елементи, а саме: національні валюти, умови їх взаємної конвертованості та обігу, валютний паритет, валютний курс та національний і міжнародний режими його регулювання.
2. Фінансові елементи, а саме: міжнародні фінансові ринки і механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, кредитами.
Окремим елементом можна розглядати міжнародні розрахунки, які обслуговують рух товарів, послуг, факторів виробництва і фінансових інструментів.
12.2. Валюта та її види
Валюта (currency) – у широкому сенсі – це будь-який товар, здатний виконувати грошову функцію засобу обміну на міжнародній арені, а у вузькому розумінні – це готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет.
Види валюти.
1. За приналежністю:
національна валюта (national currency) – законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;
іноземна валюта (foreign currency) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території даної країни.
2. За рівнем використання у міжнародній валютній системі:
резервна валюту (reserve currency) – валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;
валюта вільного використання (freely usable currency) – валюта, котра широко використовується для здійснення платежів по міжнародних угодах і активно продається і купується на головних валютних ринках.
3. За стабільністю обмінного курсу:
тверда валюта (hard currency) – валюта, котра характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно через фундаментальні макроекономічні закономірності;
нестійка валюта (unstable currency) – валюта, курс якої змінюється швидко і непрогнозовано.
4. За ступенем конвертованості: вільноконвертована, конвертована за поточними і капітальними операціями, внутрішньо і зовнішньо конвертована.
12.3. Конвертованість валюти: види та передумови
Конвертованість валюти (currency convertibility) – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без жодних обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.
Конвертованість за поточними операціями (current account convertibility) – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточних міжнародних операціях, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів.
Форми обмежень:
вимога до імпортера депонувати в національній валюті певну частину майбутнього валютного платежу до підписання контракту;
розподіл квот серед імпортерів на купівлю валюти;
необхідність отримання дозволу національного банку для здійснення платежу по імпорту або відкриття імпортного акредитива;
обмеження на виплату відряджень в іноземній валюті, на перекази приватних переказів, зарплати і дивідендів, відсотків за кредитами тощо.
Конвертованість за капітальними операціями (capital account convertibility) - відсутність обмежень на платежі і трансферти по міжнародних операціях, які пов’язані з рухом капіталу, таким як прямі та портфельні інвестиції, кредити, капітальні гранти тощо.
Форми обмежень:
обмеження об’єктів прямих закордонних інвестицій окремими галузями або підприємствами;
вимога про обов’язкову репатріацію прибутку національних компаній;
вимога здавати або продавати іноземну валюту, отриману з-за кордону;
заборона на купівлю резидентами іноземних цінних паперів;
обмеження на надання кредитів іноземцям тощо.
Конвертованість повна (full convertibility) – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень по поточних і по капітальних операціях. Доступна для ПРК та офшорних зон.
Конвертованість внутрішня (internal convertibility) – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;
Конвертованість зовнішня (external convertibility) - право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;
Конвертованість товарна (commodity convertibility) – здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.
Внутрішня конвертованість національної валюти необов’язково, але може привести до виникнення паралельного обігу двох або кількох валют на внутрішньому ринку країни.
Паралельний обіг валюти (currency co-circulation) – використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют в грошовій системі держави разом з національною валютою.
Паралельний обіг має дві форми:
Доларизація (dollarization) – використовування іноземної валюти в якості засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.
Валютне заміщення (currency substitution) – використання іноземної валюти тільки в якості засобу обігу.
Переважно все починається з того, що населення, остерігаючись інфляції, вкладає заощадження в іноземну валюту, яка стає засобом заощаджень. Після зростання інфляції та її швидкості стає незручно встановлювати ціни в національній валюті, бо їх доведеться швидко міняти, тому ціни домінують в іноземній валюті, яка тим самим стає засобом розрахунку. Нарешті населення стомившись тягати зі собою пачки знецінених грошей, починає оплачувати товар іноземною валютою, яка тим самим стає засобом обігу.
Канали надходження іноземної валюти в країну:
ввезення уповноваженими комерційними баками;
перевезення туристами, екіпажами літаків та кораблів, відрядженими;
перекази працюючих за кордоном;
переведення на особисті рахунки шляхом заниження вартості експорту або завищення вартості імпорту;
контрабанда та готівкова оплата контрабандних товарів.
Переваги паралельного обігу валют: можливість збереження заощаджень, залучення іноземних інвесторів. Недоліки: держава втрачає мито, яке стягується за друкування національних грошей та карбування національних монет; існує можливість втрати контролю з боку уряду над грошовою масою.
Методи скорочення і усунення паралельного обігу валют:
обмеження або заборона використання іноземної валюти для внутрішніх платежів;
обмеження або заборона відкриття рахунків в національній валюті;
введення високих резервних вимог для банків по депозитах в іноземній валюті;
підтримання високої процентної ставки по активах, деномінованих в національній валюті;
друкування купюр з високими номіналами;
впровадження політики макроекономічної стабілізації.
12.4. Еволюція валютної системи
Класифікація валютних систем засновується на тому, який актив визнавався резервним, тобто за допомогою якого активу можна врегулювати дисбаланси в міжнародних платежах. За цією ознакою стандарти валютних систем діляться на золотий, золотодевізний та девізний.
Золотий стандарт (gold standard) – міжнародна валютна система, яка заснована на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту в одиниці національної валюти з зобов’язанням центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото.
Золотий стандарт існував двічі – з 1880 до 1914 року і з 1925 до 1931 року.
Оскільки золотий вміст кожної валюти був зафіксований, валютні курси теж були фіксованими, що називалось монетним паритетом (mint parity). Валютні курси могли коливатися навколо монетного паритету в рамках золотих точок (gold points) на розмір вартості пересилання золота між двома грошовими центрами. Якщо валютний курс падав за межі золотих точок, то з країни втікало золото і курс вирівнювався, якщо валютний курс зростав, відбувався приплив золота в країну і курс знову вирівнювався.*
Перший етап золотого стандарту був періодом економічної стабільності і швидкого зростання у провідних країнах світу. Він був заснований на тому, що політична ситуація у світі була відносно спокійною, державні бюджети були відносно невеликими, економічні цикли більшості країн співпадали, основні країни проводили рестриктивну грошову політику, інфляція була низькою, валютна політика визначалася у спільному центрі (Лондон), країни мали достатньо монетарного золота для забезпечення існуючої грошової маси. З початком першої світової війни золотий стандарт розпався.** Валютні курси стали сильно коливатися, що неминуче позначилося на економічній стабільності. На початку ХХ століття значно зросла економічна потужність США та Франції, що підірвало конкурентні позиції Великобританії.
Франція намагалася перетворити Париж у самостійний фінансовий центр і користуючись тим, що мала величезне позитивне сальдо платіжного балансу, у 1928 році прийняла закон про те, всі платежі їй повинні здійснюватися у золоті, а не у фунтах чи доларах США, хоча їх і можна було обміняти на золото. Більше того, Франція вирішила конвертувати сі свої запаси фунтів у золото. На цей момент Великобританія не мала достатнього золотого запасу і їй у вересні 1931 року довелося скасувати конвертованість фунта в золото.
Далі, намагаючись вирватися з депресії всі країни почали девальвувати свої валюти. США збільшили доларову вартість унції (31,1 г) золота з 20,65 до 35 дол. Однак більшість країн робили щось подібне, тому до 1936 р. курси валют вирівнялися, девальвація перетворилася у деномінацію, а грошова маса різко зросла.
Золотодевізний стандарт (gold exchange standard) – міжнародна валютна система, яка заснована на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до долара США, котрий, своєю чергою, був конвертованим в золото за фіксованим курсом.
З 1 до 22 червня 1944 року у курортному містечку Бреттон-Вудс (штат Нью-Гемпшир) відбулася Конференція ООН з валютних і фінансових питань. 730 представників з 44 країн (в т.ч. СРСР). Внаслідок цього було створено МВФ (27 грудня 1945 р.) та світовий банк. (СРСР та країни соціалістичного табору не ввійшли).
Англійська делегація (Дж.Кейнс) пропонувала створення міжнародної розрахункової одиниці – банкор, курс якої був би прив’язаний до золота. Однак США боялися, що вони стануть єдиним тримачем банкора і їм доведеться кредитувати відновлення економіки решти країн. США запропонували свій план (Г.Уайт), який базувався на створенні міжнародного резервного валютного фонду. Хоча пізніше і була введена спільна розрахункова віртуальна одиниця СДР (SDR – Special drawing rights) або СПЗ – спеціальні права запозичення. Це були безготівкові гроші у вигляді спеціальних записів на рахунках МВФ.
Цілями МВФ, які залишилися чинними і до сьогодні є такі:
сприяння міжнародному співробітництву шляхом створення постійного форуму для консультацій з міжнародних валютних проблем;
сприяння збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, що буде сприяти зростанню виробництва та зайнятості;
сприяння стабільності валютних курсів, платіжних домовленостей та уникненню конкурентної девальвації валют;
сприяння в організації багатосторонньої платіжної системи по поточних операціях та усунення валютних обмежень;
надання тимчасового фінансування країнам для врегулювання платіжних дисбалансів, щоб вони могли уникнути використання у цих цілях засобів, які можуть бути руйнівними для міжнародної економіки;
скорочення періоду і розмірів платіжних дисбалансів країн-членів.
Основними елементами Бреттон-Вудської валютної системи були такі:
запровадження уніфікованої системи валютних курсів відповідно до встановлених паритетів – офіційно зареєстрованих курсів валют до золота, іншої валюти або валютного композиту;
встановлення паритету валют до золота або напряму, або опосередковано через золотий вміст долара США, зафіксований на 1 липня 1944 року у розмірі 0,88571 г чистого золота за 1 дол., або 35 дол. за унцію;
забезпечення конвертованості двох резервних валют (долара СЩА та фунта стерлінгів) у золото за офіційним курсом;
підтримання ринкового валютного курсу всіх валют у межах 1% відхилення в будь-який бік від паритету;
отримання згоди МВФ на будь-яку зміну курсу, яка перевищує 10% відхилення від паритету.
До середини 60-х років система фіксованих валютних курсів стала все менше відповідати вимогам міжнародної економіки, у березні 1968 року основні ПРК розділили офіційний і приватний ринки золота, а в серпні 1971 року США офіційно припинили конвертувати долари у золото. Намагаючись врятувати систему фіксованих валютних курсів, члени МВФ домовилися про розширення меж відхилення від паритету до 2,25%, однак через рік Бреттон-Вудська система розвалилася.
Сучасна валютна система (девіз ний стандарт) сформована на Ямайці (м.Кінгстон) у січні 1978 року. За своїм характером Ямайська валютна система е девізною системою з комбінацією фіксованих і плаваючих валютних курсів, яка регулюється як на двосторонній основі шляхом домовленостей між країнами, так і на багатосторонній через механізми МВФ.
Основні риси Ямайської валютної системи:
країни можуть використовувати будь-яку систему валютного курсу за своїм вибором – фіксовану або плаваючу, встановлену в односторонньому порядку чи на основі багатосторонніх переговорів;
МВФ отримав повноваження здійснювати жорсткий контроль за розвитком валютних курсів та домовленостями про їх встановлення;
скасовано офіційну ціну золота і воно перестало відігравати роль офіційного засобу платежу між МВФ та його членами;
створено спеціальні права запозичення (SDR) як додатковий резервний актив в міжнародній валютній системі.
12.5. Європейська валютна система
Ця система еволюціонувала від координації валютної політики країн ЄС через створення спільної розрахункової одиниці ЕКЮ (ECU – European currency unit) та спільне встановлення валютний курсів до єдиної грошової політики і єдиної європейської валюти євро
Європейська валютна система (European Monetary System) – створена у березні 1979 р. країнами-членами ЄС зона координованого плавання по відношенню до долара курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності.
Основні параметри ЄВС:
обмеження коливань курсів валют в межах 2,25% в кожен бік від узгодженого центрального курсу кожної валюти до екю. Великобританія приєдналася до ЄВС в жовтні 1990 р. за умови що фунт може коливатися в межах 6% від центрального курсу. На подібних умовах входи і іспанська песета. В серпні 1993 р. Великобританія та Італія вийшли з ЄВС, після чого межі коливань всіх валют розширили до 15%;
створення екю – європейської розрахункової одиниці, курс якого визначався як середньозважений з курсів країн учасників;
створення європейського фонду валютного співробітництва (European Monetary Cooperation Fund) для надання тимчасової фінансової підтримки країнам учасникам для фінансування дефіциту платіжного балансу та для здійснення розрахунків по валютних інтервенціях країн учасників з метою підтримання валютних курсів.
Європейський валютно-економічний союз (European Economic and Monetary Union) – стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС, яка передбачає перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введення єдиної валюти (euro – євро).
Започаткований з 1 січня 1999 року з введенням євро у безготівкові розрахунки. З 1 січня 2002 року введено готівковий євро. Ввійшло 11 з 15 членів ЄС: Великобританія, Данія та Швеція утрималися від входження, а Греція не пройшла за макроекономічними показниками.
Умови входження у валютний союз згідно з Маастрихтською угодою:
бюджетний дефіцит країни не повинен перевищувати 3% ВВП, а валовий урядовий борг – 60% ВВП;
інфляція не повинна перевищувати інфляцію в трьох країнах учасниках з найнижчим рівнем інфляції більше ніж на 1,5 процентних пункти;
процентні ставки по довгострокових боргових цінних паперах не повинні перевищувати більше ніж на 2 процентні пункти в цих же трьох країнах;
протягом останніх двох років не виходити за межі встановлених коливань валютного курсу відносно центрального паритету та не девальвувати свою валюту з власної ініціативи.
Контрольні запитання
Що таке міжнародна валютна-фінансова система і які її ключові моменти?
Дайте визначення валюти і її різновидів з точки зору її належності.
Що робить валюту резервною. В яких основних валютах країни тримають свої валютні резерви?
Які валюти вважаються вільно використовуваними? У чому полягають основні передумови для широкого застосування валют у міжнародних платежах?
У чому схожість і різниця твердих і конвертованих валют?
У чому полягає конвертація за поточними операціями? Скільки країн має валюту, яка конвертується за такими операціями?
Чи достатня для повної конвертації валюти її конвертованість за поточними і капітальними операціями?
Які макроекономічні передумови переходу до конвертації національної валюти?
Чим відрізняється внутрішня і зовнішня конвертованість?
Чому виникає паралельний обіг валют і в чому його макроекономічний сенс?
Поясніть схожість і відмінність між поняттям доларизації і валютного заміщення?
В чому позитивні і негативні сторони паралельного обігу?
Дайте визначення золотого стандарту і коротко опишіть його історію?
Чим золотодевізний стандарт відрізняється від золотого?
Які ключові елементи Бреттон-Вудської угоди?
Дайте характеристику Ямайської валютної системи. Назвіть її основні елементи?
в чому полягає сенс європейської валютної системи (ЄВС) і які її основні параметри?
Охарактеризуйте механізм регулювання валютних курсів в рамках ЄВС?
Назвіть етапи руху країн ЄС до валютно-економічного союзу.
У чому полягає вимога конвергенції основних макроекономічних показників і які це показники?
В чому полягають функції Європейського валютного інституту в рамках переходу до валютно-економічного союзу?
Як здійснюється нагляд за використанням критеріїв конвергенції?
В чому полягають потенційні вигоди для країн, які користуються загальною валютою?
Як встановлюється курс євро?
На якому етапі знаходиться процес переходу до валютно-економічного союзу на даний момент?
Покажіть, як валютний ринок впливає на коротко-та довгострокові угоди.
Вкажіть шляхи використання операцій на валютних ринках у комерційних та фінансових операціях.
Чим відрізняється конвертована валюта від частково конвертованої валюти?
Як деякі уряди контролюють доступ до своєї валюти?
Поясніть існування чорного або паралельного ринку в багатьох країнах, які жорстко контролюють або регулюють конвертованість своїх валют.
Докладно поясніть, як дефіцит платіжного балансу буде урегульований в умовах дії: а)золотого стандарту; б)Бреттон-Вудзької системи; в)вільно плаваючих валютних курсів? Які переваги та недоліки кожної із систем?


Тема 13. Вартість валюти і валютний курс
13.1. Валютний курс та його різновиди
Основним елементом валютної системи кожної країни є її національна валюта. Валюта є специфічним товаром, вона має ціну, але цю ціну не можна виразити у тій же валюті.
Валютний (обмінний) курс (exchange rate) – ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти.
Валютний курс як базове співвідношення цін двох валют може встановлюватися законодавчо або визначатися в процесі їх взаємної котировки.
Валютна котировка (currency quotation) – визначення валютного курсу на основі вибраних ринкових механізмів.
Існує три види котировки:
пряма – визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти; 1$=5,3 грн.
непряма – визначення валютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти; 1 грн.=0,1887$.
крос-котировка – визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США. 1$=5,3 грн., 1$=28,5 руб. 1грн.=28,5/5,3=5,3774 руб. (непряма котировка гривні) або 1руб.=5,3/28,5=0,186грн. (пряма котировка гривні). Як бачимо пряма і непряма котировка є оберненими величинами.
Види валютного курсу:
1. За часом здійснення обміну валюти:
спот-курс (spot rate) – курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс (для угод по обміну доларів США і канадських доларів – 1 день);
форвардний курс (forward rate) – узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент в майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.
2. За способом розрахунку:
номінальний валютний курс (nominal exchange rate) – курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, визначена в одиницях іноземної валюти:
En=Cf/Cd, (13.1)
де En - номінальний валютний курс;
Сf - іноземна валюта;
Cd - національна валюта;
реальний валютний курс (real exchange rate) – номінальний валютний курс, перерахований з врахуванням змін рівня цін в своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта:
13EMBED Equation.31415, (13.2)
де Er - реальний валютний курс;
Рf - індекс цін іноземної країни;
Рd - індекс цін своєї країни;
Реальний валютний курс показує його динаміку з поправкою на темпи інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у себе в країні перевищує закордонний, то реальний валютний курс буде вищий від номінального. Зміни загального рівня цін найчастіше оцінюють за допомогою індексу споживчих цін (CPI – consumer price index), який розраховується на основі зміни вартості корзини товарів.
номінальний ефективний валютний курс (НЕВК) (nominal effective exchange rate (NEER)) – індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях даної країни:
13EMBED Equation.31415, (13.3)
де 13EMBED Equation.31415 - номінальний ефективний валютний курс;
(і - знак суми показників по i країнах;
i – країна-торговий партнер;
13EMBED Equation.31415 = Е1/Е0 - індекс номінального валютного курсу поточного року (Е1) у порівнянні з базовим роком (Е0) кожної країни - торгового партнера;
Wі=(Xi+IMi)/(Xtotal+IMtotal) - питома вага кожної країни (Xi+IMi) у торговому обороті даної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;
реальний ефективний валютний курс (РЕВК) (real effective exchange rate (REER)) – номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн – основних торгових партнерів:
13EMBED Equation.31415, (13.4)
де 13EMBED Equation.31415 - реальний ефективний валютний курс;
(і - знак суми показників по і країнах;
і – країна – торговий партнер;
13EMBED Equation.31415=Er/E0 - індекс реального валютного курсу поточного року в порівнянні з базовим роком кожної країни торгового партнера;
Wі=(Xi+IMi)/(Xtotal+IMtotal) - питома вага кожної країни в торговому обороті даної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;
3. За ступенем гнучкості:
фіксований валютний курс (pegged/fixed exchange rate) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи іншій бік не більше ніж на 2,25%;
Курс може фіксуватися одним з таких способів:
А) фіксація курсу до однієї валюти (single currency peg) – прив’язка курсу національної валюти до курсу найбільш значимих валют міжнародних розрахунків (наприклад до $).
Б) Використання валюти інших країн в якості законного платіжного засобу (наприклад, Сан-Маріно використовує італійську ліру, Ліберія – американський долар тощо). Хоча країна позбавляється можливості формувати власну грошову політику, зате не потребує витрат на утримання власних потужностей з друкування грошей.
В) валютне правління (currency board) – фіксація курсу національної валюти до іноземної, причому випуск національної валюти повністю забезпечений запасами іноземної (резервної) валюти. Така форма існувала в Аргентині, Гонконгу, Сінгапурі.
Г) фіксація курсу загальної валюти до однієї іноземної валюти. До французького франка було зафіксовано курс спільної валюти зони франка КФА, яка використовується 14 африканськими країнами. Курс східно карибського долара (8 країн) зафіксовано до курсу долара США.
Д) фіксація курсу національної валюти до валют інших країн – основних торгових партнерів (Бутан – до індійської рупії, Лесото, Намібія, Свазіленд до південноафриканського ранда).
Е) фіксація курсу до валютного композиту (currency composite peg) – прив’язка курсу національної валюти до курсів колективних грошових одиниць, наприклад СДР або до корзин різних валют, переважно торгових партнерів.
обмежено гнучкий валютний курс (limited flexibile exchange rate) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає невеликі коливання валютного курсу згідно встановлених правил;
Курс може встановлюватися одним з таких способів:
А) обмежено гнучкий курс до однієї валюти (limited flexibile vis-а-vis single currency) – підтримання коливань валютного курсу у певних межах (7,25%) від офіційно зафіксованого паритету до якоїсь одної іноземної валюти. Наприклад, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія визначають курс своїх валют як обмежено гнучкий до долара США.
Б) обмежено гнучкий курс в рамках спільної політики (limited flexibile within cooperative arrangements) – спільне плавання національних валюти в межах 2,25% від центрального розрахункового курсу (використовувався в рамках Європейської валютної системи)
плаваючий валютний курс (flexibile/floating exchange rate) – курс, який вільно змінюється під дією попиту і пропозиції, на котрий держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій;
Існують такі різновиди:
А) коректований валютний курс (adjusted exchange rate) – курс, який автоматично змінюється зі зміною певних економічних показників, переважно інфляції в своїй країні та країні партнері (Чилі, Еквадор, Нікарагуа).
Б) керовано плаваючий валютний курс (managed floating exchange rate) – курс, який встановлюється ЦБ, а не валютним ринком, але з частими його змінами. При цьому ці зміни не є автоматичними і приймають до уваги такі широкі макроекономічні показники, як стан платіжного балансу, обсяги міжнародних резервів, розвиток паралельного ринку валюти (Норвегія, Китай, Єгипет тощо).
В) незалежно плаваючий валютний курс (independently floating exchange rate) – курс визначається на основі співвідношення попиту і пропозиції на валюту на валютному ринку за умови невтручання держави.
4. За механізмом курсоутворення:
чисте плавання (clean floating) – курсоутворення без втручання центрального банку у валютний ринок;
брудне (кероване) плавання (dirty (managed) floating) – ціноутворення при активних інтервенціях центрального банку на валютному ринку;
оптимальний валютний простір (optimum currency area) – підтримка фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами.
валютний коридор (exchange rate band) – встановлені межі коливання валютного курсу, котрі держава зобов’язується підтримувати.
повзуча фіксація (crawling peg) – механізм встановлення валютного курсу як відсотка коливання навколо центрального паритету, що передбачає регулярну його зміну на певну величину.
13.2. Валютний ринок та його рівновага
Валютний курс є основною зв’язуючою ланкою між економікою кожної країни та рештою кран. На зміну валютних курсів впливають різні чинники. Загальна закономірність може бути виражена так:
13 EMBED Equation.3 1415 (13.5)
де r – валютний курс
Md, Mf – обсяг грошової маси, національної та іноземної відповідно;
GDPd, GDPf – обсяг ВВП, національного та іноземного відповідно;
Rd, Rf – відсоткова ставка вдома та за кордоном;
Id, If – темп інфляції дома та за кордоном
T – зміна сальдо торгового балансу
Рівноважний валютний курс (equilibrium exchange rate) – курс валюти, що забезпечує досягнення рівноваги платіжного балансу за умови відсутності обмежень на міжнародну торгівлю, спеціальних мотивів для припливу чи відпливу капіталу та надмірного безробіття.
Якщо країна притримується плаваючого валютного курсу, то його зміна відбувається в результаті простої взаємодії ринкових сил попиту і пропозиції. В результаті цього національна валюта може або знецінитися або подорожчати відносно іноземної валюти.
Знецінення валюти (currency depreciation) – зниження вартості валюти при режимі плаваючого валютного курсу.
Подорожчання валюти (currency appreciation) – збільшення вартості валюти при режимі плаваючого валютного курсу.
Якщо режим валютного курсу є фіксованим, то курс не міняється від зміни попиту чи пропозиції, оскільки контролюється державою. Центральний банк підтримує валютний курс шляхом купівлі чи продажу своїх валютних резервів. Однак валютні резерви і обсяг національної грошової маси не безмежні. Якщо центральний банк допродавався до того, що резерву залишилося на 8 тижнів імпорту, йому доведеться ініціювати законодавчу зміну валютного курсу або перехід до плаваючої системи. Такою ситуацією можуть скористатися міжнародні валютні спекулянти (Джордж Сорос).
Спекулятивна атака (speculative attack) – різке зростання пропозиції валюти на ринку в період послаблення її курсу, що призводить до втрати валютних резервів країни у випадку спроб підтримати валютний курс, який падає.
Рідше зустрічається ситуація, коли пропозиція іноземної валюти постійно перевищує попит на неї і центральний банк змушений постійно її скуповувати для підтримання курсу. Це роздуває грошову масу і приводить до зростання інфляції. Тоді держава або переходить до плаваючого курсу або законодавчо підвищує курс своєї валюти.
Девальвація валюти (currency devaluation) – законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.
Ревальвація валюти (currency revaluation) - законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.
Реальна девальвація (real devaluation) – зниження реального курсу національної валюти при режимі фіксованого валютного курсу, яке відбулося з врахуванням зміни рівня цін у своїй країні та в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.
Попит на іноземну валюту та її пропозиція виникають не тільки у зв’язку з міжнародною торгівлею товаром чи послугами. Значний вплив мають також операції з цінними паперами, оскільки для того, щоб купити акції іншої країни, треба спочатку мати відповідну валюту.
Зміна курсів валют безпосередньо впливає на вартість товарів у міжнародній торгівлі. Падіння курсу національної валюти приводить до зростання експорту товарів, які стають конкурентоспроможнішими, однак при цьому вартість імпорту зростає, а отже падають обсяги цього імпорту.
Зростання курсу національної валюти навпаки приводить до скорочення її експорту та збільшення обсягів імпорту.
Зворотна ситуація спостерігається з імпортом чи експортом капіталу. Зростання курсу національної валюти приводить до збільшення експорту капіталу і навпаки, падіння курсу приводить до збільшення обсягів імпорту іноземного капіталу в країну.
13.3. Еластичність попиту та пропозиції іноземної валюти
Зниження вартості національної валюти приводить до таких економічних ефектів:
збільшує обсяги національного експорту;
знижує фізичні обсяги імпорту;
збільшує валютні доходи від національного експорту, якщо попит нерезидентів на нього еластичний, і знижує ці доходи, якщо попит нееластичний.
Еластичність попиту і пропозиції на валюту (elasticity of currency demand) – співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.
Для практичних цілей для вимірювання еластичності використовують аркову еластичність – зміну показників в проміжку між двома усередненими показниками обсягів валюти та її курсу:
13 EMBED Equation.3 1415 (13.6)
Якщо не враховувати міжнародного руху капіталу, то найбільше значення для еластичності попиту і пропозиції валюти мають такі види еластичності:
З боку попиту:
еластичність попиту з боку іноземних країн на національний експорт;
еластичність національного попиту на імпорт з-за кордону.
З боку пропозиції:
еластичність іноземної пропозиції імпорту з боку іноземних країн;
еластичність пропозиції національного експорту іноземними країнам.
Проте попит країни на валюту іноземної держави є по суті її пропозицією з боку цієї держави. Точно так само попит іноземної держави на валюту даної країни еквівалентний пропозиції національної валюти цією країною. Тому якщо відомий попит на валюту в даній країні й в іноземній країні, то відома і її пропозиція. Отже, для визначення параметрів попиту і пропозиції валюти достатньо знати тільки попит на її в кожній із країн, що у свою чергу, визначається попитом на імпорт товарів і іноземні активи
Попит на валюту вважається еластичним, якщо r>1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту перевершує процентну зміну її курсу. Попит на валюту вважається нееластичним, якщо r<1, тобто процентна зміна в обсязі попиту на валюту менше процентної зміни її курсу. Якщо r=1, то процентна зміна попиту дорівнює процентній зміні курсу валюти. Графічно чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до горизонтальної лінії на рис. 13.4., тим вища їх еластичність. Якщо вони зливаються з горизонтальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно еластичними: будь-яка, навіть незначна зміну курсу призводить до нескінченно великих змін у попиті і пропозиції валюти. Чим ближче попит і пропозиція іноземної валюти до вертикальної лінії на рис. 13.4, тим нижча їх еластичність. Якщо вони зливаються з вертикальною прямою, то попит і пропозиція валюти вважаються нескінченно нееластичними: будь-яка, навіть значна, зміна курсу не призводить до яких-небудь змін у попиті і пропозиції валюти.
Еластичність попиту інших країн на національний експорт і еластичність національного попиту на імпорт з-за кордону є найважливішими параметрами, що дозволяють судити про те, чи дозволить зниження вартості національної валюти в результаті ринкового знецінення або навмисної девальвації поліпшити торговий баланс. На цей феномен звернули увагу відразу три економісти - Альфред Маршалл, Абба Лернер і Дж. Робінсон. Їхні висновки будувалися на таких припущеннях:
Міжнародний рух капіталу відсутній, і торговий баланс представляє собою просту різницю експорту й імпорту товарів. Тому поточний попит і пропозиція на іноземну валюту визначаються тільки попитом на імпорт і прибутками від експорту.
Попит резидентів на іноземні товари, так само як і їхня пропозиція товарів на експорт, залежить тільки від рівня цін на них, виражених у національній валюті. Пропозиція нерезидентів товарів на експорт і їхній попит на імпорт залежать тільки від їхніх цін в іноземній валюті.
Пропозиція іноземної валюти вважається нескінченно еластичною: будь-яка зміна валютного курсу призводить до значно більшого росту або скорочення пропозиції валюти - графік пропозиції є горизонтальною лінією.
Початковий торговий баланс вважається рівним нулю (вартість товарного імпорту, еквівалентна попиту на іноземну валюту, дорівнює вартості товарного експорту, еквівалентного її пропозиції), тобто економіка знаходиться в стані рівноваги.
При дотриманні цих припущень зниження курсу національної валюти призводить до поліпшення торгового балансу у випадку, якщо дотримується умова Маршалла-Лернера.
Умова Маршалла-Лернера (Marshall-Lerner condition) - зниження вартості національної валюти (девальвація) призводить до поліпшення торгового балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більша одиниці:
rx + rim > 1 (13.7)
де rx - еластичність попиту на експорт (еластичність експорту);
rim еластичність попиту на імпорт (еластичність імпорту).
Якщо еластичність експорту більше одиниці, це означає, що девальвація залишить прибутки в іноземній валюті незмінними, усунувши тим самим друге і третє припущення. Тоді при будь-якій еластичності імпорту девальвація призведе до поліпшення торгового балансу. Аналогічним чином, якщо еластичність імпорту більше одиниці або якщо еластичність і експорту, і імпорту більше 0,5, то девальвація знову призведе до поліпшення торгового балансу. У випадку, якщо сума еластичностей експорту й імпорту країни менше одиниці, девальвація погіршить стан торгового балансу.
Умова МаршаллаЛернена вважається умовою стабільності валютного ринку. Валютний ринок вважається стабільним, якщо на попит і пропозицію діють доцентрові сили, що повертають їх у випадку коливань у стан рівноваги.
Додаткові дослідження показали, що, незважаючи на вірність підходу, існує проблема правильного вибору механізму і часового періоду для оцінки. Виявилося, що існують короткострокова і довгострокова еластичності. На достатньо короткому проміжку часу (до року) імпорт і експорт можуть виявитися дуже нееластичними. Проте якщо врахувати, що для здійснення кількісних зсувів у результаті зміни цін необхідно час, то в довгостроковій перспективі (понад рік) експорт і імпорт можуть стати більш еластичними.
Відсутність негайної реакції кількісного попиту і пропозиції валюти на зміну валютного курсу пояснюється декількома часовими лагами: необхідний час, щоб ринок визнав зміну курсу, щоб прийняти рішення про зміну кількостей імпорту й експорту при новому валютному курсі, щоб укласти контракти і здійснити постачання товарів за новими цінами, щоб змінити параметри виробництва, пристосувавши його до нових цін. У результаті практично для всіх країн короткострокова еластичність експорту й імпорту значно нижче довгострокової.
Джей-крива (J-curve) – тимчасове погіршення торгового балансу в результаті зниження реального курсу національної валюти, що призводить до його наступного покращання.
Ефект джей-кривої виникає в силу того, що в результаті девальвації внутрішня ціна в національній валюті на імпортні товари росте швидше, ніж падають ціни на експортні товари в іноземній валюті, при тому що кількісно експорт і імпорт змінюються незначно. Девальвація проводиться раптово, а експорт і імпорт продовжують здійснюватися на базі контрактів, укладених якийсь час тому при вищому курсі національної валюти. Тому витрати на раптово збільшений в ціні імпорт у національній валюті, обсяги якого поки не скоротилися, негайно не перекриваються прибутками, які зростають завдяки кількісному росту національного експорту, який подешевів в іноземній валюті.
Вважається, що в середньому для економіки потрібно 3-12 місяців, щоб пристосуватися до нового рівня цін. Після року еластичність і експорту, і імпорту різко зростає і девальвація покращує торговий баланс.
За своєю графічною формою цей економічний ефект девальвації нагадує букву "J" англійського алфавіту (рис.13.3). На відрізку [АВ] валютний курс стабільний і не змінюється. Влада проводить девальвацію, і курс національної валюти падає. Це спочатку призводить до погіршення торгового балансу [ВС]. Але після того, як економіка пристосовується до нових цін, торговий баланс, так само як і баланс поточних операцій (CAB), поступово вирівнюється до рівня, що передує девальвації [CD], і в довгостроковій перспективі [DE] поліпшується.
Контрольні запитання
Що таке валютний (обмінний) курс, спот-курс, форвард-курс?
Які види валютних котировок вам відомі? В чому їх відмінності?
Чим відрізняються номінальний і реальний валютний курси?
Як розраховуються номінальний ефективний і реальний ефективний валютні курси?
В чому причини виникнення множинної валютної практики і в яких формах вона проявляється?
Які основні способи фіксації валютного курсу?
Якими основними способами встановлюється обмежено гнучкий валютний курс?
Які різновиди плаваючого валютного курсу вам відомі?
В яких випадках і в яких формах здійснюється політика гібридних валютних курсів?
Які основні параметри валютного коридору?
Як здійснюється політика повзучої фіксації валютного курсу?
Що визначає попит і пропозицію на іноземну валюту?
Як визначається рівноважний валютний курс?
Як відбувається адаптація валютного курсу в умовах плаваючого валютного курсу?
Як відбувається адаптація валютного курсу в умовах фіксованого валютного курсу?
Як називаються зміни вартості валюти при фіксованому і плаваючому валютному курсі?
Як зростання або падіння валютного курсу впливає на ціни вітчизняних та іноземних товарів?
Як вимірюється еластичність попиту і пропозиції іноземної валюти і чому вона важлива для економічної політики?
В якому випадку девальвація призводить до покращення торгового балансу? Сформулюйте і поясніть умову Маршалла-Лернера.
Які параметри стабільного і нестабільного валютного ринку?
Що показує джей-крива?


E, грн./$

Q, млн./$

S$

D$

2

3

4

5

6

4

5

7

надлишок

дефіцит

Рис. 13.1. Рівноважний валютний курс

$

Курс, грн./$

Повна еласт.

Повна нееласт.

Висока еласт. проп.

Висока еласт. поп.

Низька еласт. проп.

Низька еласт. поп.

Рис. 13.2. Еластичність попиту і пропозиції іноземної валюти

CAB

t

E

D

B

C

A

Рис. 13.3. Вплив девальвації на торговий баланс (джей-крива)



Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 19254107
    Размер файла: 168 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий