практичне заняття №3н

Дисципліна: «Планування та організація діяльності підприємства»
Спеціальність: «Економіка підприємства»
Курс: ІІ
Семестр: ІІ
Вид заняття: Практичне заняття №3

Тема: Планування виробничої потужності підприємства.
Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю.
Мета:
Закріпити теоретичні знання з даної теми;
Вміти застосовувати теоретичні знання у практиці;
Вміти самостійно приймати рішення при розгляді деяких виробничих ситуацій та аналізувати отримані результати.

Рекомендована література:
Покропивний С.Ф., Економіка підприємства: підручник. –К.: «Кнеу»,2004р;
Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия // Под ред. Бухало С. М. К.: Высшая школа, 1989.
Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием // Под ред. Летенко В. А. М.: Высшая школа, 1979. ;
Харів П.С.,Економіка підприємства: навч.посібник. – К.:Знання-Прес, 2005р.

Тема охоплює питання:
Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, і послідовність розрахунків.
Методики розрахунку виробничої потужності.

Необхідно знати, що запроектована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить декілька етапів:
Визначення максимального обсягу випуску виробів, що може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства;
Обчислення необхідного введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.
Щоб розглянути послідовно ці етапи, необхідно ознайомитися з деякими питаннями, які стосуються виробничої потужності. Виробнича потужність визначається різними вимірниками:
натуральними;
умовно-натуральними;
у багатономенклатурних виробництвах вартісним вимірником.
Розглядається три види потужності підприємства:
проектна визначається у процесі проектування;
поточна фактично досягнута потужність;
резервна для покриття «пікових» навантажень у деяких галузях: електроенергетика, газова, харчова промисловість та ін.
Слід розуміти, що виробнича потужність є змінною величиною. Вона формується під впливом багатьох чинників, як от:
номенклатура, асортимент і якість продукції;
тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення продукції, послуг;
кількість устаткування, стан його фізичного та морального зносу;
режим роботи підприємства і його підрозділів, від якого залежить фонд часу роботи устаткування і використання площ упродовж року;
використання робочого часу;
якість обслуговування робочих місць і т. ін.
Виробнича потужність розраховується:
на початок і на кінець планового періоду,
а також середньорічна потужність.
У планових розрахунках для обґрунтування виробничої програми використовується середньорічна потужність.
(3.1)
де Пср. річна потужність середньорічна;
Пвх потужність вхідна;
Пвв потужність, яка буде введена у плановому році;
Тв період використання введеної потужності (від початку експлуатації до кінця року, міс.);
Пвиб потужність, яка вибуває на протязі року;
Тн період, впродовж якого потужність не буде використовуватися (від початку виведення потужності до кінця року, міс.)
Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції та встановлюється, виходячи з потужності провідних підрозділів (цехів, дільниць, агрегатів). Провідними є ті підрозділи, які виконують головні технологічні операції і мають вирішальне значення у виробництві профільних видів продукції. При наявності декількох провідних підрозділів підприємства його виробнича потужність обчислюється за тими, котрі виконують найбільший за трудомісткістю обсяг робіт, наприклад, у машинобудуванні це механічні та складальні цехи, у ливарних цехах це формовочні дільниці.
Треба звернути увагу на те, що в розрахунки виробничої потужності підприємства включається устаткування встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного), а також на те, що виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.
Розрізняють календарний, режимний (номінальний) і ефективний (корисний) фонди часу.
Календарний фонд (Фкал.) часу застосовується при розрахунках виробничої потужності підприємств із безперервним процесом виробництва (наприклад, у хімічних і металургійних виробництвах).
(3.2)
де р % часу на ремонт і технологічні зупинки устаткування;
(3.3)
де Фреж фонд режимний (години);
Тзм тривалість робочої зміни (години);
Др кількість робочих днів у плановому періоді;
гн кількість неробочих годин у передсвяткові дні;
Дп кількість передсвяткових днів у плановому періоді.
Кзм кількість змін.
(3.4)
де Феф ефективний корисний фонд роботи устаткування (години).
У складальних, монтажних, формувальних цехах і дільницях, у яких виробничий процес виконується на корисних виробничих площах, режимний фонд розраховується з урахуванням цієї площі за такою формулою:
(3.5)
де Фреж. площ режимний фонд робочого часу з урахуванням корисної площі цеху, дільниці, м2 годин (квадрато-метри години);
S корисна виробнича площа цеху, дільниці, м2.
У загальному вигляді виробнича потужність (П) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:
(3.6)
або:
(3.7)
де Пі потужність і-го виробничого підрозділу підприємства;
Пв продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ї продукції за годину;
Феф ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування (години);
РМ середньорічна кількість устаткування;
Тр трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:
(3.8)
де tшт – Кі норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);
Кв.н. коефіцієнт виконання норм часу.
Інакше потужність можна визначити за такою формулою:
(3.9)
Особлива увага повинна бути зосереджена на методиці розрахунку виробничої потужності, що залежить від характеру підприємств, цехів і рівня їхньої спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва:
1. На неперервно-потокових лініях, а також на конвейєрі потужність визначається за формулою:
(3.10)
де r такт робочої лінії чи конвейєра.
2. В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, розраховується потужність за такою формулою:
(3.11)
3. В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється тому, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість деталеоперацій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник:
(3.12)
де Тр. пр. технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу представника на даній групі устаткування.
4. В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:
а) визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми по групах устаткування:
(3.13)
де TN трудомісткість виробничої програми (години);
б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюється, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:
(3.14)
де Пспр. пропускна спроможність устаткування, станко-годин;
в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж.):
(3.15)
г) по провідній групі устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи з розширення вузьких місць;
д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:
(3.16)
Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у.) визначається так:
(3.17)
При Кз.у. = 1, устаткування використовується повністю; при Кз.у. > 1 устаткування перевантажене; при Кз.у. < 1 воно недовантажене.
Необхідно усвідомити деякі відмінності у розрахунку виробничої потужності складальних цехів.
При складанні виробу одного найменування розрахунок виробничої потужності виконується у такій послідовності:
Визначається кількість м2-г (квадрато-метрів-годин), на які розраховує складальний цех протягом планового періоду, за формулою (3.5);
Визначається кількість квадрато-метрів-годин, необхідних для складання одного виробу за такою формулою:
(3.18)
де tм2г кількість м2г, необхідних для складання одного виробу;
Sвир норма площі для складання одного виробу, м2;
Тц.с. тривалість виробничого циклу складання виробу, год.
Норма площі для складання виробу складається з:
площі, яку займає виріб, м2;
площі, необхідної для робочих місць складальників із урахуванням нормативних переходів навколо складального виробу (0,50,75 м ) з кожного боку.
Цикл складання Тц.с. визначається шляхом побудови циклового графіка складання.
Приблизно цикл складання може визначатися за формулою:
(3.19)
Визначається виробнича потужність складального цеху за формулою:
(3.20)
Якщо за складальним цехом закріплена різна номенклатура виробів, то розрахунок виробничої потужності проводиться у такій послідовності:
Визначається потрібна кількість квадрато-метрів-годин для складання усіх виробів, які встановлені у виробничій програмі:
(3.21)
Визначається коефіцієнт виробничої потужності складального цеху за формулою: (3.22)
План практичного заняття
Поняття, види виробничої потужності, чинники, що її визначають, і послідовність розрахунків.
Фонди часу, що використовуються при розрахунках потужності, їхнє визначення і галузі, в яких вони застосовуються.
Методика розрахунку потужності в різних типах виробництва і складальних підрозділах.
Обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства.
Показники використання виробничої потужності і шляхи їхнього поліпшення.

Термінологічний словник
Виробнича потужність підприємства максимальний обсяг випуску продукції при повному використанні устаткування, площ і прогресивної технології.
Цикл складання календарна тривалість складальних робіт.
Середньорічна потужність потужність, по якій ведуться обґрунтування виробничої програми підприємства.
Потужність вхідна потужність на початок планового періоду.
Потужність вихідна потужність підприємства на кінець планового періоду.
Пропускна спроможність устаткування ефективний фонд часу роботи групи устаткування.
Коефіцієнт виробничої потужності співвідношення пропускної спроможності групи устаткування і трудомісткості її виробничої програми.

Навчальні завдання

Теми рефератів
Формування виробничої програми в ринкових умовах і її обґрунтування виробничою потужністю підприємства.
Шляхи поліпшення використання виробничої потужності підприємства.
Заміщення факторів виробництва та ліквідація диспропорцій виробничих підрозділів підприємства.

Запитання для самоперевірки знань
Що означає термін «виробнича потужність»?
Які фактори визначають виробничу потужність підприємства?
Розкрийте зміст понять: «вузьке місце», «провідна ланка», «пропускна спроможність обладнання».
Як обчислюється виробнича потужність в однономенклатурному масовому чи крупносерійному виробництві?
Дайте характеристику методики визначення виробничої потужності для умов серійного виробництва.
Які основні етапи обчислення виробничої потужності для умов багатономенклатурного одиничного та дрібносерійного виробництва?
Як проводиться обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства?
Які показники характеризують використання виробничої потужності, методика їхнього обчислення?
Охарактеризуйте основні фактори виробництва та їхню заміщеність.




ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Задача-приклад 1.
Механічний завод виготовляє шестерні. Режим роботи цеху двозмінний, працює п’ять днів на тиждень.
Таблиця 3.1
ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ

з/п

Показники
Верстати



зуборізні
свердлильні
токарні
шліфувальні


1.
Кількість верстатів, шт.
4
3
3
1

2
Норма часу на обробку одної шестерні за операціями, нормо-г.
2,5
2,5
1,5
0,5

3
Середній відсоток виконання норм
110
120
120
110

4
Витрати часу на ремонт устаткування у відсотках
7,0
5,0
6,0
7,0



Розрахункова програма річного випуску шестерень 7000 штук.
Визначити:
ефективний фонд часу роботи устаткування по групах;
пропускну спроможність устаткування кожної групи;
ведучу групу устаткування;
виробничу потужність цеху;
коефіцієнт завантаження устаткування.
Розв’язання
Режимний фонд часу роботи одного верстата за рік визначається за формулою (3.3).
Визначаються:
ефективний фонд часу роботи одного верстата за формулою (3.4);
пропускна спроможність за формулою (3.14);
трудомісткість розрахункової річної виробничої програми за формулою (3.13);
коефіцієнт виробничої потужності за формулою (3.15);
результати розрахунків по групах устаткування зводяться у табл. 3.2.

Групи
верстатів
Кількість верстатів
Ефективний фонд часу роботи
одного верстата
Пропускна спроможність,
верстато-годин
Трудомісткість річної програми
з урахуванням коефіцієнта виконання норм, верстато-годин
Коефіцієнт
виробничої
потужності

1
2
3
4
5 = 4 * 3
6
7 = 5 : 6

1
Зуборізні
4
3863,2
15 452,8
15 909,1
0,97

2
Свердлильні
3
3946,3
11 839
14 583,3
0,81

3
Токарні
3
3904,8
11 714,4
8750
1,34

4
Шліфувальні
2
3863,2
3 863,2
3181,8
1,21


Ведучою групою у даному прикладі є група зуборізних верстатів, тому що і трудомісткість обробки однієї деталі, і кількість верстатів цієї групи більші за інших. Виробнича потужність цеху визначається за прийнятим коефіцієнтом потужності цієї групи устаткування (0,97), формула (3.16).
Виробнича потужність цеху визначається таким чином:
7000 * 0,97 = 6790 штук.
«Вузькими місцями» є свердлильна група верстатів. Можна запропонувати роботу одного верстата у третю зміну, тоді буде забезпечена обробка 6790 штук деталей на свердлильній операції. Токарна і шліфувальна групи верстатів мають більшу пропускну спроможність, тому пропонується завантажити їх обробкою інших деталей.
Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується за формулою (3.17) і складає по групах устаткування:
Таблиця 3.3
Коефіцієнти завантаження
Зуборізна
1,03

Свердлильна
1,23

Токарна
0,75

Шліфувальна
0,83


Задача-приклад 2.
Визначити кількість виробів, складених на протязі року в цеху, площа якого 5000 м2. Розміри виробу 10 х 2 м. Робоча зона для складання виробу 40% площі, яка займає виріб. Виробничий цикл складання одного виробу 16 робочих днів. Кількість робочих днів у плановому році 254. Допоміжна площа (проходи, обслуговуючі приміщення) займає 35% площі цеху.
Розв’язання
1. Визначити виробничу площу цеху:

2. Визначити площу виробу: 10 ? 2 = 20м2.
Потрібна площа для одного виробу з урахуванням робочої зони для його складання:

Річна виробнича потужність складального цеху визначається за формулою (3.20):


ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Визначити виробничу потужність цеху з випуску чотирьох виробів: А, Б, В, Г. Розрахункова програма річного випуску виробів (за планом): А 500 шт., Б 1000 шт., В 1500 шт., Г 700 шт. Провідна ланка обладнання в цеху токарна.
Ефективний фонд робочого часу роботи одного верстата 3900 годин на рік. У цеху встановлено 20 токарних верстатів. Трудомісткість обробки вказаних виробів на токарних верстатах 80 850 нормо-годин, плановий коефіцієнт виконання норм 1,1.
Відповідь для самоперевірки: А 530 шт.; Б 1060 шт.; В 1590 шт.; Г 742 шт.

Задача 2. На дільниці працюють 30 верстатів. Норма часу на обробку виробу 0,5 години, коефіцієнт виконання норм 1,15. Режим роботи двозмінний, кількість робочих годин у зміні 8, кількість робочих днів протягом року 250. Простої обладнання у ремонті складають 5% режимного фонду часу. Коефіцієнт використання потужності виробничої дільниці 0,8.
Визначити виробничу потужність дільниці й обсяг випуску продукції.
Відповідь для самоперевірки: П = 265116 шт.; N = 212093 шт.

Задача 3. Визначити виробничу потужність складального цеху і коефіцієнт її використання.
Загальна площа цеху 6 тис. м2. Габарити виробу 12 х 2 м. Робоча зона для складання виробу 30% площі, яку займає виріб. Цикл складання одного виробу 20 робочих днів. Кількість робочих днів у плановому році 250. Допоміжна площа складає 40% загальної площі цеху. Протягом року складають 1300 виробів.
Відповідь для самоперевірки: П 1442 шт.; Квикор. 0,9.

Задача 4. Визначити річну виробничу потужність механічної дільниці у машино-комплектах. Норми часу на виготовлення деталей наведені у табл. 3.8.
Деталі
Кількість деталей у комплекті, шт.
Час, хв.
Коефіцієнт виконання норм

Вал
1
28
1,2

Втулка
3
15
1,15

Вісь
2
22
1,3


На дільниці 12 верстатів, режим роботи двозмінний, тривалість зміни 8 годин, необхідний час на ремонт обладнання 5% режимного фонду часу.
Відповідь для самоперевірки: П = 2375 комплектів.

Задача 5. На дільниці встановлені токарні та фрезерні верстати. Визначити їхню завантаженість за даними, що наведені у табл. 3.5.

з/п
Показник
Вид верстатів



токарні
фрезерні

1
Кількість верстатів, шт.
110
101

2
Норма часу на виготовлення 1 виробу, нормо-годин:




редуктор 25
25
25


редуктор 35
30
42


редуктор 40
34
40


редуктор 50
80
56


Запасні частини на 1 тис. грн
350
350

3
Простої верстатів у ремонті, %
5
6

4
Кількість змін
2
2

5
Плановий відсоток виконання норм, %
130
120

Задача 6. Визначити кількість деталей А, які можна виготовити протягом місяця на токарних верстатах цеху понадпланово. Місячна пропускна спроможність токарних верстатів 9000 станко-годин.
Планове завантаження по токарних роботах 10 700 нормо-годин. Плановий коефіцієнт виконання норм 1,25. На виготовлення однієї деталі потрібно 1,8 нормо-години, при її обробці норма перевиконується на 20%.
Відповідь для самоперевірки: 293 шт.








13PAGE 15


13PAGE 14815




15

Приложенные файлы

  • doc 19299762
    Размер файла: 158 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий