Лекція 5,6-7, 9,10,11 ТФП д

5 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»
Тема 5. Види монтажування.

План
Основні поняття: «монтаж», «макет», «спуск шпальт».
Ручний, електронний монтаж.

МОНТАЖ – розміщення і закріплення фотоформ (негативів і діапозитивів), тобто з’єднання окремих частин (фотоформ – штрихових, ілюстраційних) в єдине ціле на монтажній основі, згідно з макетом, схемою, оригіналами.
МАКЕТ – це взірець майбутнього видання. На макеті розклеєні ілюстрації, текст та інші елементи майбутнього видання з дотриманням розмірів полів, формату видання та інше.
Розміщення окремих полос на монтажі фотоформ за визначеною схемою називають спуском.
СПУСК ПОЛОС – розміщення полос видання, що містять текст і ілюстрації на аркуші в такому порядку, щоб після його друкування і фальцювання можна було б отримати зошит з правильною послідовністю сторінок.
Монтаж сторінок оригіналу може бути виконаний вручну або за допомогою комп’ютеризованого проекційного обладнання.
Ручний монтаж.
Першою операцією після вибору схеми спуску шпальт є розкреслення розмічувального аркуша. Він буде застосовуватися як базова сітка для задання позицій сторінок із зображенням тексту та ілюстрацій .
Розмічувальний аркуш розкреслюється на листі з розмірами, що відповідають розмірам друкарської форми. Крім розміщення сторінок у потрібному порядку слід намітити розміри сторінок і поля: головки, корінцевого поля, нижнього поля, серединки.
Електронний монтаж – розміщення шпальт у форматі задрукованого аркуша видання електронним способом за допомогою КВС. Якість і правильність електронного монтажу контролюють візуально на екрані монітора системи або за твердою копією, здобутої на принтері.
Переваги та недоліки електронного спуску полос.
Переваги:
Зекономити фінанси за оплату на виконання роботи монтажу вручну;
Гарантувати точність приводки, гарантованої якістю вивідного пристрою;
Виключити можливі помилки;
Скоротити час виконання робіт у друкарні.
Недоліки:
Вимагає додаткових капіталовкладень ( придбання спеціалізованого програмного забезпечення;
Збільшує поточні затрати за рахунок оплати додаткового робочого часу;
Збільшує відповідальність за можливі помилки в самому процесі електронного монтажу.

Аналіз можливостей спеціалізованих програмних пакетів для електронного спуску полос.
Стандартні програмні пакети для спуску полос дозволяють уникнути різки та розкладання плівок. Щоб задовільнити всезростаючі запити замовників, видавці та працівники сервісних бюро частіше намагаються використати ті переваги, які забезпечуються електронним спуском полос на основі PostScript.
Всі ці пакети можуть виконувати основну операцію – розкладання сторінок по зошитах різних форматів. Вони також дозволяють виконувати підготовку форм для шиття внакидку, клеєвого безшовного та інших видів переплетення, виконують також спуск полос за різними схемами і можуть застосовуватись для підготовки форм для листових і ролевих машин.
Програми спуску полос пам’ятають усі деталі: кількість сторінок в публікації, кількість сторінок в зошиті, розміри ілюстрацій, розміри обрізки блоку, розміри міток, а також контрольних кольорових шкал і тип переплетення.
Спеціалізовані програмні засоби являють собою достатньо серйозні та дорогі інструменти , що дозволяють перетворити спуск полос за стандартними спусковими макетами в майже повністю автоматизований процес.
Найбільш відомими програмними засобами для електронного спуску полос є:
Imation Press Wise
Imposition
Ultimate Impostrip
Scenicsoft Preps
Усі, крім Imposition представляють собою окремі прикладні програми, що працюють по спільній технологічній схемі.
Технологічний процес підготовки спусків за допомогою спеціального програмного забезпечення
Операція підготовки готових спусків складається з трьох етапів:
Задання спускового макету .
Підключення до спускового макету .
Вивід (друк) готових спусків.
Питання для самоперевірки:
1. Основні поняття: «монтаж», «макет», «спуск шпальт».
2. Ручний, електронний монтаж.

ЛЕКЦІЯ № 6-7 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»
Тема 6. Технологія виконання традиційного монтажу
Монтаж фотоформ. Технологічний процес виготовлення монтажу.
План
Технологічний процес виготовлення монтажу.
Розкреслення паперового аркуша для монтажу.
Монтаж негативів чи діапозитивів на прозорій основі.
Матеріали, які застосовуються при виготовленні монтажу.
Обладнання і засоби контролю для виготовлення монтажу.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИГОТОВЛЕННЯ
МОНТАЖУ НЕГАТИВІВ І ДІАПОЗИТИВІВ
Розкреслення паперового аркуша для монтажу.
1. Згідно даних оперативно-технологічної карти на паперовому аркуші розміром, який відповідає тиражному, розкреслюють план монтажу у відповідності з макетом.

2. Лист аркуша кладуть на монтажний стіл і наносять центральну лінію і лінію клапана.
(відстань від лінії клапана до краю друкарської форми необхідна для закріплення друкарської форми на формному циліндрі офсетної друкарської машини.

3. Наносять границі зображення і проставляють номери сторінок.

4. Наносять хрести, мітки для фальцювання, орієнтири для наклеювання фотоформ, установки для контрольних шкал та плашок для контролю товщини й кольору фарб при друкуванні, тощо.

5. При монтуванні відступлення від плану монтажу неприпустиме.

Монтаж негативів чи діапозитивів на прозорій основі.

1. На чистий лист астролону (основу), наносять центральну лінію.

2. На монтажний стіл розміщують розкреслений паперовий аркуш таким чином, щоб одержати при монтажі негативів чи діапозитивів дзеркальне зображення макета.

3. Установлюють кожний негатив чи діапозитив точно за орієнтирами, нанесеними на паперовому аркуші.
4. Щільно приклеюють негатив чи діапозитив до основи в двох-трьох місцях прозорою стрічкою, не закриваючи при цьому зображення на негативі чи діапозитиві.
Приклейку негативів чи діапозитивів можна також здійснювати за допомогою клею.

5. Після приклейки ретельно перевіряють правильність розташування негативів чи діапозитивів за орієнтирами.

6. Приклеюють приладочні хрести-мітки, мітки для фальцювання, обрізування.
Правильність розташування хрестів-міток постійно контролюють (за допомогою візирних трубок).

7. Для кольорових репродукцій монтажі роблять для кожної фарби окремо. Починають з монтажу фотоформи, що містить найбільшу кількість деталей, елементів зображення. Монтажі для інших форм точно суміщають з першим монтажем.

8. Монтажі повинні зберігатися до закінчення друкування замовлення та здачі його замовнику.
Матеріали, які застосовуються при виготовленні монтажу.
Вініпроз С – прозорий, безколірний пластик, форматом 90х110, 100х140 см, товщиною 0,40 мм застосовується в якості основи для монтажу.
Астролон – основа для монтажу.
Міліметрівка
Прозорий монтажний клей застосовується для монтування фотоформ на монтажну основу.
Прозорі монтажні стрічки застосовуються для монтування фотоформ на монтажну основу та, на відміну від канцелярських скотчів, не залишають свій клейовий шар на склі монтажного столу та формній пластині. Для очищення монтажних основ необхідно застосовувати готові препарати чи очищений бензин. Спирт та ефіри для таких цілей застосовувати не рекомендується.

Монтаж фотоформ виконують на монтажних столах ФМС-115, що мають нижнє освітлення.
В процесі виготовлення монтажу застосовують такі засоби контролю:
Лупа 4Х , Мікроскоп 24Х МПБ-2 – для контролю точності суміщення зображень по хрестах-мітках;
Вимірювальна лінійка, вимірювальна лінійка – кут, рейсшина – для розкреслення плану монтажу.
Створення спускового макету.
Будь-яка програма спуску має більш чи менш широкий вибір готових шаблонів спуску ( наскільки широкий значення не має, оскільки переважно завжди потрібно коректувати макет під конкретну роботу) і засіб їх створення та модифікації – редактор шаблонів.
Схема спуску прямо залежить від:
Об’єму завдання
Формату видання в долях друкованого аркуша
Типу друкарської машини
Способу подачі аркуша чи рулона в машину
Способу проводки аркуша чи рулона в машині
Схеми фальцювання видання
Конструкції вкладно – підбірного обладнання
Способу обробки видання.

Основою шаблона (template) є сигнатура (signature). Сигнатура в програмах електронного монтажу – це комплект форм, необхідних для задрукування аркуша з обох сторін. Зазвичай сигнатура складається з двох друкарських форм(press sheets) для друку з лицевого та зворотнього друку, але можна задовольнитися лише однією друкарською формою.
Створення сигнатури для одного – або двостороннього друку розпочинається із вказання способу друку (work style):
Sheetwise (двосторонній друк з двох форм з переворотом аркуша між прогонами, «з чужим оборотом». Аркуш обертається відносно осі, паралельної його руху в друкарській машині. Віддрукований аркуш фальцюється як одне ціле.)
Perfektor (двосторонній друк на машині з переворотом аркуша, який здійснюється відносно осі, перепендикулярної напрямку її руху. Повністю задрукований аркуш фальцюється як одне ціле).
Wjrk and tumble (друк «з власним оборотом», відрізняється від попереднього виду тим, що переворот здійснюється навколо осі, перпендикулярної осі руху аркуша).
Single-sided або flat work (односторонній друк, широко використовується для роботи з етикетами, упаковкою, та іншою листовою продукцією. Дозволяє компанувати на одному аркуші довільну кількість документів різних форматів з функцією розмноження, довільною орієнтацією, частковим накладенням, вкладенням одного документа в інший тощо). Flat work підтримується тільки Preps і Press Wise/
Наступний етап у створенні сигнатури - розміщення полос документа на друкарському аркуші, для чого існує редактор шаблонів. Для способу друку Flat work всі елементи розміщення вручну, для решти редактор шаблонів забезпечити автоматичне розміщення «заготовки» спуску з заданою кількістю полос по горизонталі та вертикалі, та зі вибраною орієнтацією (переважно heat-to-heat). Далі користувачеві потрібно вказати власне розміщення полос(нумерацію), що визначити відповідність послідовності сторінок документа їх розміщенню в спусковому макеті. При цьому редактор шаблонів виконує всю основну роботу, автоматично розставляючи номери сторінок на обороті друкарського аркуша. Проте розміщення сторінок у відповідності із схемою фальцювання оператору доводиться задавати вручну.
Досить потужні засоби редагування в редакторі шаблонів довільної з даних програм дозволяють змінювати зазори між полосами і ширину полів, задавати індивідуальну зміщення сторінок і керувати шириною вильоту(bleed) для кожної сторінки в кожному напрямку, міняти орієнтацію окремих сторінок, а Preps і Press Wise дозволяють також вводити «незалежні сторінки» (independed pages), тобто доповнювати спусковий макет одного документа сторінками іншого.
Ще одна функція редактора шаблонів – управління допоміжними мітками і шкалами (template marks), що включає в спусковий макет для контролю якості приводки і друку. Типовий набір міток і шкал включає більш або менш широкий спектр приводкових міток (registratson marks), кольорові мітки і шкали для контролю щільності кольорових плашок та балансу сірого, а також ідентифікаційні написи. Крім того,
Враховують лінію згину і різкі, штрих-коди і нумерація сигнатур. Більшість допоміжних міток і шкал зберігаються у вигляді EPSF- файлів що дає, редагувати існуючі мітки або вводити мітки користувача(Нажаль не в усіх програмах).
Для експонуючих систем,оснащених системою перфорації приводкових отворів, програми списку дозволяють задати необхідне знищення перфорації відносно краю друкарського аркуша, тобто фактично забезпечують управління розміщення спуску відносно друкарської форми.
Ще одна функція редактора шаблонів-ліквідація спотворення, що вносяться товщиною паперу. Існують дві групи деформацій – Зсув (shingling) І деформація повороту (botting).
Перший тип - зсув, виникає при «вкладенні» сфальцованих аркушів паперу один в один. У принципі, кожен, аркуш, вкладений всередину іншого, зсувається у бік зовнішнього краю паперу на деяку величину, пропорційну товщині паперу. Після обрізання виявляється, що поля на «внутрішніх» сторінках зошита на 1-2 мм менші, ніж на «зовнішніх», що може бути особливо помітно при малих відстанях між зображенням і краєм паперу. Контроль зсуву в програмах спуску дозволяє «втягнути» розташовані всередині зошита полоси в корінець, вирішивши тим самим їх положення відносно краю паперу після обрізання.
Деформація повороту виникає при двозгинному (і більше) фальцюванні і полягає в незначному розвороті сторінок на кут, утворений останнім і передостаннім згином. На жаль, величину компенсуючого розвороту сторінок доводиться підбирати експериментально.
Для публікацій, що повністю друкуються на одному аркуші, проблема підготовки спускового макета вичерпується створення єдиної сигнатури. При великих об’ємах видань сторінки початкових публікацій повинні розподіляти між декількома сигнатурами (друкарськими аркушами.) Спосіб розподілу залежить від подальшої брошуровки сфальцованих зошитів, тому для завершення роботи над спусковим макетом доводиться вибирати спосіб брошурування.
Preps i Press Wise підтримують наступні способи брошурування:
Perfect bound (Брошурувальний впідбір) – сфальцовані зошити підбираються «один за одним» - спосіб, найбільш поширений для багатосторінковий видань великому об’ємі кожного зошита. Ці два найбільш поширених способу брошурування підтримують також і інші програми спуску смуг
Cut- and – stack (розрізати і скласти) – друковані аркуші без фальцювання підбираються в пачки великого формату, які потім розрізаються на частини, відповідно до формату публікації, складаються в одну загальну пачку і переплітаються;
Come-and-go(двійником) – варіант брошурування, при якому два підібраних в підбір примірника отримуються розрізанням всієї пачки зошитів (застосовується при друці видання з корінцем вздовж вузької сторони аркуша).
Питання для самоперевірки:
1. Технологічний процес виготовлення монтажу.
2. Розкреслення паперового аркуша для монтажу.
3. Монтаж негативів чи діапозитивів на прозорій основі.
4. Матеріали, які застосовуються при виготовленні монтажу.
5. Обладнання і засоби контролю для виготовлення монтажу.



















ЛЕКЦІЯ № 9 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»
Тема 9. Загальні уявлення про копіювальний процес.
План
Копіювальний процес і його призначення.
Елементи копіювального процесу:
Фотоформи;
Формні пластини;
Експонувальні установки;
Пристрої для оброблення копій

Перенесення текстової і образотворчої інформації з фотоформи на формні пластини, покриті світлочутливим шаром називається копіювальним процесом.
Фотохімічні копіювальні процеси - процеси, в яких під дією світла переноситься зображення з фотоформи на формну основу з нанесеним світлочутливим шаром, яка в подальшому піддається спеціальній обробці для виготовлення друкарської форми, призначеної для того чи іншого друкарського процесу.
Копіювальний процес включає дві основні стадії:
Контактне експонування світлочутливого шару через фотоформу ( негатив чи діапозитив);
Видалення шару (проявленням або вимиванням) з майбутніх пробільних елементів форми.
Крім реєстрації інформації КШ може виконувати інші функції. Наприклад, при виготовленні монометалевих форм плоского друку він створює гідрофобні друкарські елементи.
Необхідними елементами копіювального процесу є: фотоформи, формні пластини, пристрої для експонування і обробки копій.
В сучасному процесі використовуються також контрольні тестові шкали, тест-обєкти і контрольно- вимірюючи апаратура.
Фотоформи – растрові і штрихові ( в тому числі і текстові) негативи або діапозитиви, виготовлені на прозорій підложці. Вони можуть содержать текстову, текстово-образотворчу і образотворчу інформацію.
В залежності від полярності зображення використовуваних фотоформ розрізняють процеси позитивного і негативного копіювання. При виборі фотоформи відповідної полярності враховується тип використовуваного КШ і технологія процесу виготовлення друкарської форми.
Формна пластина представляє собою тонку ( 0,15 – 0,8мм) металеву або полімерну підложку, на якій знаходиться КШ, в багатьох випадках і інші допоміжні шари. Товщина КШ може бути різною ( 1-3 мкм).
Для виготовлення фото полімерних форм флексографічного друку на формних пластинах розташовані більш товщі КШ ( від 0,5 до 6,5 і вище). Їх називають фотополімеризуючими, тобто, виготовлених із ФПК. Вони не тільки несуть інформацію шару, але і утворюють рельєфні друкарські елементи, а часто і основу друкарської форми.
Експонувальні установки – (копіювальні станки, копіювальні рами) – забезпечують необхідний контакт між фотоформою і світлочутливим шаром пластини. Із-за низької світлочутливості КШ і ФПК , ЕУ снабжаются сильними джерелами світла ( метало галогенними, УФ лампами).
Пристрої для обробки копій призначені для механізованої або автоматизованої обробки формних пластин після експонування.

Питання для самоперевірки:

Копіювальний процес і його призначення.
Елементи копіювального процесу:
Фотоформи;
Формні пластини;
Експонувальні установки;
Пристрої для оброблення копій





























ЛЕКЦІЯ № 10 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 10. Копіювальні шари.
План
Характеристика копіювальних шарів.
Основні компоненти шарів.
Різновидності копіювальних шарів.
Вимоги до КШ.

Копіювальним шаром – називають тонкі (від 1,5 до 5 мкм) плівки певних високомолекулярних сполук з фото- чи термочутливими речовинами, певної хімічної будови, які здатні змінювати свої фізико-хімічні властивості (твердість, розчинність тощо) після опромінювання світловим чи тепловим потоком.
У фотомеханічному виробництві призначення копіювального процесу полягає в тому, щоб одержати з фотоформи копії на поверхні формного матеріалу. Широко розповсюджені способи одержання копій на поверхні формного матеріалу засновані на фотохімічних властивостях копіювального шару задублюватися або полімеризуватися під дією світла.
( Встановивши контакт з копіювальним шаром штрихову чи растрову фотоформу і освітлюючи шар через цю фотоформу сильним джерелом світла, після відповідної обробки одержують копію, що складається з розчинних і нерозчинних ділянок ).
Світлочутливі шари у своєму складі мають такі якісно і кількісно підібрані компоненти, природа і співвідношення яких забезпечують процес копіювання і необхідну якість друкарської форми. Такими компонентами є:
Несвітлочутливий плівковий полімер, який забезпечує фізико-механічні властивості шару в об’ємі і на його поверхні.
Світлочутливі складові – одна або група речовин, які придають щару світлочутливість.
Цільові домішки – зберігають потрібні властивості шарів, забезпечують їх експлуатаційні можливості.
Фарбники служать для зафарбовування шарів, що необхідно для візуального контролю якості його нанесення і для полегшення контролю копіювально-формного процесу при виготовленні друкарських форм.

Копіювальні шари можна розділити на декілька груп в залежності від:
Складу основних компонентів КШ:
Шари на основі діазосполук;
Фотополімеризуючі копіювальні шари;

Використовуваного проявляючого розчину при обробці експонованої копії:
Водопроявні;
Щелочепроявні;
Для ФПК- спиртопроявні.

Полярності одержаних на копії зображень по відношенню до фотоформи можуть бути:
Позитивними;
Негативними.
Позитивні шари після опромінення стають розчинними.
Негативні – нерозчинними.

Копіювальні шари повинні відповідати наступним вимогам:
фоточутливості, достатньої при опроміненні для переведення копіювального шару в розчинній або нерозчинний стан;
здатності копіювального розчину добре розтікатися по поверхні формного матеріалу;
високі адгезії полімерної плівки до формної основи;
високій роздільній здатності (R, лін/см), яка визначається максимальним числом розділено переданих копіювальним шаром ліній стандартної міри на погонний сантиметр чи міліметр;.
високий видільній здатності (В, мкм) – тобто здатності копіювального шару відтворити без спотворень тонкі, окремо розміщені штрихи;
мати високу чіткість контурів друкувальних елементів.

Якість друкарської форми в значній мірі визначається показниками копіювальних шарів, особливостями технології підготовки поверхні формного матеріалу, методом нанесення копіювального шару і умовами копіювання.
Питання для самоперевірки:
1. Характеристика копіювальних шарів.
2. Основні компоненти шарів.
3. Різновидності копіювальних шарів.
4. Вимоги до КШ.










ЛЕКЦІЯ № 11 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»
Тема 11. Оперативний контроль формних процесів
План
Характеристика контрольних шкал для офсетного способу друку.
СПШ-К
РШ-Ф
UGRA 1982

Висока якість друкованої продукції можлива при умові відтворення усіх деталей фотоформи при виготовленні друкарської форми і оптимальному друкарському процесі. Оперативний контроль формних і друкарських процесів здійснюють за допомогою контрольних шкал, які дозволяють встановити об’єктивні показники якості на різних стадіях технологічного процесу.
В залежності від технології формного процесу шкали оперативного контролю поділяють на два типи: для аналогової технології (у вигляді фотоформ) та для технології прямого запису інформації з комп’ютера на формну пластину (в цифровому вигляді).
1. Характеристика, особливості будови та методика застосування шкал оперативного контролю друкарського процесу СПШ-К та РШ-Ф
СПШ-К - півтонова шкала, призначена для визначення та контролю часу експонування. Містить 11 полів.
Правильність вибраного часу експонування контролюється за номером повністю проявленого поля шкали СПШ-К. На монометалевих формах повністю проявленим полем вважають поле, яке не сприймає фарбу. Номер проявленого поля в залежності від типу пластин може бути різним. Переважно це 3-4 поля (0, 45 – 0, 60 Б) шкали СПШ-К.

Оптичні щільності полів шкали СПШ-К
Таблиця 1
№ поля
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

D
0,15
0,30
0,45
0,60
0,75
0,90
1,05
1,20
1,35
1,50
2,00


РШ-Ф - призначена для оцінювання якості друкарської форми. Оперативне оцінювання можна здійснювати як візуально, так і з застосуванням засобів вимірювальної техніки.
Шкала РШ-Ф застосовується разом зі шкалою СПШ-К. Шкала РШ-Ф складається із 7 контрольних високолініатурних растрових полів і двох додаткових полів для контролю найсвітліших ділянок зображення. Для визначення максимальних спотворень растрових елементів знаходять таке контрольне поле з числа основних, яке візуально зливається з низьколініатурним фоном, що пояснюється відносно більшими спотвореннями високолініатурних растрових елементів у порівнянні з низьколініатурними.
Контрольну шкалу (клин) UGRA 1982 – застосовують для контролю експозиції пластин, аналогової кольоропроби, оцінювання пробних відбитків.
Складається вона з 5 ділянок, кожна з яких призначена для контролю певних технологічних показників:
Ділянка негативних і позитивних мікроліній ( 4-70 мкм)
Шкала з лініатурою растра ( 60 л/см)
Ділянка контролю двоїння
Світлі і темні ділянки для растра.

Питання для самоперевірки:
1. Призначення контрольних шкал для офсетного способу друку:
СПШ-К
РШ-Ф
UGRA 1982


















15

Приложенные файлы

  • doc 18612666
    Размер файла: 119 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий