МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Кафедра обліку і аудиту
ОБЛІК І ПОДАТКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
для студентів з напрямку підготовки
7.03050401 «Економіка підприємств» ОКР «Спеціаліст»
Мелітополь, 2011
УДК
Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2011. - 44 с.
Розробник: к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Греджева Т.В.
Рецензенти: к.е.н., доцент кафедри «Фінанси та кредит» Яцух О.О.
гол. Бухгалтер СВК «Мирний» Кулаженко О.В.
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри "Облік і аудит"
"___"___________20__р., протокол №____
Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу
"___"________20__р., протокол №____
ЗМІСТ
ВСТУП
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
ТЕМА 1 ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВУ
Практичне заняття № 1-5
ТЕМА 2 ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
В КООПЕРАТИВІ
Практичне заняття № 6-10
ТЕМА 3 ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
Практичне заняття № 11-15
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Предмет "Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів" є одним із вибіркових у підготовці спеціалістів за спеціальністю "Економіка підприємств". В ньому курсі особлива увага відведена теоретичним питанням організації бухгалтерського обліку в кооперативі на першому етапі його заснування, щодо застосування загальних принципів організації обліку, організації технічного оформлення обліку, ведення документації та документообігу, організації контролю за матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами, які забезпечать прозорість облікової інформації і збільшать привабливість кооперативного руху в Україні.
Предметом курсу є бухгалтерський облік господарських операцій здійснюваних сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами та облік сплачуваних ним податків.
Метою вивчення дисципліни є розкриття суті, зумовленості виникнення, призначення та змісту організації обліку та контролю діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в системі управління підприємством, а також основ організації облікової політики підприємства, організації документообігу та документування господарських операцій, а також основні питання оподаткування підприємств. В процесі вивчення дисципліни вирішуються наступні завдання: освоїти нормативно-правову базу; об’єкти організації бухгалтерського обліку та контролю в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі; порядок реєстрації кооперативу, розробки робочого плану рахунків та формування облікової номенклатури; організацію документообігу та створення організаційного забезпечення; набути необхідні практичні навики виконання облікових процесів основних господарських операцій кооперативу.
Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен: знати: теоретичні, методичні основи організації бухгалтерського обліку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; організацію облікового процесу за його технологією і технікою; організацію інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю й аналізу; особливості планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку. вміти: скласти необхідні реєстраційні документи кооперативу; скласти наказ про облікову політику кооперативу; скласти графіків документообігу первинних документів; зробити розрахунки основних господарських процесів кооперативу, зареєструвати вступні та пайові внески; оформити та визначити розмір необхідних внутрішніх та зовнішніх розрахунків.
Методичні вказівки розроблені на підставі тимчасової типової та робочої програм дисципліни "Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів" та охоплює 3 теми.
Тема 1 Процес організації кооперативу
Формування ініціативної групи зі створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Розробка проекту кооперативу. Члени та ресурси кооперативу. Оцінювання економічного середовища. Організація роботи ініціативної групи. Етапи заснування кооперативу, підготовка статуту, розробка бізнес-плану, підготовка та проведення установчих зборів, Сплата вступних та пайових внесків. Реєстрація кооперативу у райдержадміністрації, податковій адміністрації та інших органах. Початок роботи кооперативу, набір персоналу, управління кооперативом, фінансування діяльності кооперативу. Бухгалтерський облік формування неподільного фонду кооперативу. Бухгалтерський облік формування пайового фонду, розміри пайових внесків засновників.
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
Розробка правил внутрішньої діяльності кооперативу. Організаційні засади діяльності кооперативу, зобов’язання з ведення діяльності кооперативу, умови надання послуг у кооперативі, рух товарів у кооперативі. Система цін та механізми оплати в кооперативі, розподіл його доходів, принципи ціноутворення в кооперативі, встановлення розміру попередніх цін. Пайові внески в кооперативі, розподіл доходів. Фінансові відносини в кооперативі. Результати діяльності кооперативу, сутність та використання економічного результату, кооперативні виплати, нарахування на паї. Фонди кооперативу. Повернення паїв у разі виходу з кооперативу.
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
Правове регулювання оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Податок на прибуток підприємств, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, податок на додану вартість, внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ (Структура залікового кредиту)
Теми
Кількість годин, відведених на:
лекції
практичні
самостійну роботу
індивідуальну роботу
Тема 1 Процес організації кооперативу
4
10
5,5
2,5
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
8
10
7,5
2,5
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
4
10
5,5
2,5
Всього годин
16
30
18,5
7,5
Практичне заняття №1-5 (10 годин).
Тема: ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВУ.
Мета: закріпити теоретичні знання о ролі бухгалтерської інформації в господарській діяльності кооперативу; навчитися оформляти первинну документацію для заснування кооперативу.
Студент повинен:
Знати:
теоретичні, методичні основи організації бухгалтерського обліку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; організацію облікового процесу за його технологією і технікою;
відповіді на питання.
Які особливості діяльності обслуговуючих кооперативів?
Поясніть місце облікової інформації в системі управління.
Які основні питання вирішують не члени кооперативу за допомогою інформації, наданої бухгалтерським обліком?
Навіщо потрібні знання бухгалтерського обліку керівникам і менеджерам обслуговуючого кооперативу?
Необхідні умови для отримання статусу неприбуткового кооперативу?
Класифікація неприбуткових організацій?
Поясніть поняття: член кооперативу, асоційований член кооперативу, вступний внесок, пай, кооперативні виплати?
Основні критерії обслуговуючого кооперативу?
Характеризуйте нормативні акти, що регулюють діяльність обслуговуючого кооперативу?
Особливості роботи бухгалтера в обслуговуючому кооперативі?
Які документи необхідно підготувати для відкриття обслуговуючого кооперативу?
Об’єктивна причина переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку?
Вміти: скласти необхідні реєстраційні документи кооперативу.
Завдання 1. Організувати ініціативну групу по створенню сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з 2-3 людей, обрати та обґрунтувати напрямок діяльності у відповідності з інформацією лекції №1, визначити та скласти необхідні реєстраційні документи.
Завдання 2. Додати необхідну інформацію до відомостей про умови створення кооперативу:
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи створюються та функціонують на основі Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року та Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-ІV.
Загальні умови створення кооперативу є такі:
кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах;
засновниками кооперативу можуть бути_____________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
рішення про створення кооперативу приймається ________________________
__________________________________________________________________
чисельність членів кооперативу не може бути меншою, ніж ____________
__________________________________________________________________
Державна реєстрація кооперативу здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, і проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року.
Кооператив, створений нашою ініціативною групою наступного напрямку функціонування ___________________________________________
__________________________________________________________________
Кооператив, створений нашою ініціативною групою має _________________
__________членів__________________асоційованих членів_______________
Завдання 3. Визначити етапи створення кооперативу, заповнити наведені в робочому зошиті первинні документи:
Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Для того, щоб зареєструвати кооператив, слід виконати низку послідовних кроків.
Крок перший – погодження з реєстраційним органом найменування кооперативу. Найменування повинно відповідати вимогам наказу Держкомпідприємництва України №65 від 09.06.2004 року, а саме – відображати його організаційно-правову форму і не бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. При написанні найменування кооперативу в статуті та в протоколі установчих зборів використовуються лише великі літери українського алфавіту, наприклад:
правильне написання – СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ «ДЖЕРЕЛЬЦЕ», скорочена назва СОК «ДЖЕРЕЛЬЦЕ»;
неправильне написання – Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Джерельце», скорочена назва СОК «Джерельце».
Щоби під час державної реєстрації не виникало проблем з назвою кооперативу, перед тим як готувати та нотаріально завіряти статутні документи необхідно звернутись до державного реєстратора відповідної райдержадміністрації з заявою про резервування найменування юридичної особи (кооперативу). При цьому проводиться оплата за проведення резервування найменування – 34грн., вона вноситься на розрахунковий рахунок держкомпідпиємництва, який можна взяти у державного реєстратора (ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію ..»). Резервування найменування здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів (заяви та копії квитанції, виданої банком, або копії платіжного доручення з відміткою банку) і проводиться терміном на два місяці. Після отримання від державного реєстратора довідки про резервування найменування кооперативу його можна вносити в засновницькі документи.
Крок другий – проведення установчих зборів СОК, на які виносяться наступні питання:
про створення СОК та затвердження його Статуту. При розробці Статуту кооперативу слід користуватись наказом Міністерства аграрної політики від 26 червня 2003 року №191 «Про затвердження примірних статутів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу».
вибори засновників та голови кооперативу.
призначення відповідального за державну реєстрацію кооперативу.
визначення та затвердження юридичної адреси кооперативу. Кооператив може бути зареєстрований за місцем проживання одного із засновників і підтвердженням адреси буде ксерокопія його паспорта. Можна також укласти договір оренди приміщення, де буде розміщений кооператив.
Крок третій – відвідання нотаріуса для засвідчення підписів засновників у статуті (у двох примірниках) та засвідчення копії протоколу установчих зборів.
Крок четвертий – для проведення державної реєстрації уповноважений зборами засновник повинен особисто подати державному реєстратору такі документи:
1) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації, яка заповнюється машино друком або від руки друкованими літерами;
2) копію рішення про створення кооперативу (копію протоколу установчих зборів, завірену нотаріально);
3) два примірники статуту кооперативу (підписи засновників мають бути нотаріально посвідчені);
4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору (з 01.07.2004 року – це 170 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи;) для проведення державної реєстрації кооперативу (копія банківської квитанції або копія платіжного доручення з відміткою банку). Реєстраційний збір перераховується до місцевого бюджету, але його реквізити необхідно уточнити у державного реєстратора.
Особа, яка реєструє кооператив, обов'язково повинна при собі мати паспорт та ідентифікаційний номер. Протягом трьох робочих днів з дня надходження документів державний реєстратор повинен видати свідоцтво про державну реєстрацію кооперативу та один примірник оригіналу статуту з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації кооперативу.
Крок пятий – у нотаріуса засвідчити 2 копії статуту (які необхідні для відкриття розрахункового рахунку та при постановці на облік в державну податкову інспекцію) та засвідчити 8 копій свідоцтв про державну реєстрацію (для статуправління, отримання дозволу на виготовлення печатки, постановки на облік у соц. фонди, відкриття р/р та ДПІ).
Крок шостий – реєстрація кооперативу в обласному управлінні статистики, для чого необхідно мати:
- заяву встановленого зразка (береться в управлінні статистики);
- оригінал статуту;
- свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчена копію;
- ксерокопії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів засновників;
- квитанцію про сплату реєстраційного збору.
При отриманні довідки з «Єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)» особливу увагу необхідно звернути на правильне присвоєння коду та назви організаційно – правової форми кооперативу за КОПФГ. Має бути присвоєний код 350 "Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив".
Для подальшої реєстрації кооперативу необхідно 8 копій довідок. Оплачувати всі копії не обов'язково, оскільки деякі районні відділи статистики проводять засвідчення своїх довідок безкоштовно.
Крок сьомий – реєстрація кооперативу в Державній податковій інспекції та різних фондах.
У Державній податковій інспекції свого району необхідно уточнити, які необхідно подавати документи. Це, як правило:
1) заява встановленого зразка 1-ОПП у двох примірниках;
2) оригінал статуту та нотаріально засвідчена копія;
3) свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчена копія;
4) копія статистичної довідки, засвідчена нотаріально або органом, який її видав;
5) протокол установчих зборів, де буде вказано хто голова кооперативу. Якщо призначений бухгалтер – копія наказу про його призначення;
6) ксерокопії паспортів (4 сторінки) засновників та їх ідентифікаційних номерів.
До Пенсійного фонду подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
До Центру зайнятості подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав. Деякі центри зайнятості вимагають копію статуту.
До Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно подати заяву встановленого зразка, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
До Фонду страхування від нещасних випадків подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
Крок восьмий – отримання дозволу на виготовлення печатки, для чого органам дозвільної системи необхідно подати:
- заяву встановленого зразка;
- ескіз печатки;
- оригінал свідоцтва про реєстрацію та його нотаріально завірену копію,
- копію довідки органів статистики, завірену нотаріально або органом, що його видав;
- квитанцію про сплату 59 грн., рахунок видається на місці. Як правило, виготовлення печатки можна замовити безпосередньо у дозвільній системі.
Крок девятий – відкриття банківського рахунку, для чого необхідно підготувати та подати:
- заяву про відкриття поточного розрахункового рахунку встановленого зразка;
- картку із зразками підписів голови кооперативу та головного бухгалтера, якщо він є, завірені нотаріально;
- нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію;
- копію довідки органу держстатистики, завірену нотаріально або органом, що її видав;
- копію статуту (нотаріально посвідчену);
- засвідчену податковим органом копію довідки (форма 4 ОПП) про взяття на облік;
- довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді;
- ксерокопії паспорта та ідентифікаційного номера засновників;
- копію протоколу установчих зборів.
Крок десятий – початок практичної діяльності кооперативу та вирішення основних проблемних питань. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, незалежно від його типу, сфери та напрямів господарської діяльності, зможе бути успішним та самодостатнім при вирішенні трьох основних проблемних питань.
Методичні вказівки для виконання завдань.
Моделі обслуговуючих кооперативів:
Призначення кооперативного товариства виробників молока.
Надати виробникам молока можливість реалізації власної продукції без зайвих ринкових посередників; отримати прибуток не тільки безпосередньо від виробництва, але й від переробки, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі; здійснювати реалізацію продукції у великих масштабах; виходити на стабільні ринки збуту продукції; використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише виробники молока, які одночасно є клієнтами кооперативу. Їх власність формується у вигляді паїв, що поступово створюються (відрахувань з вартості одиниці реалізованої продукції), обліковуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу.
У період між зборами управління кооперативом здійснює його правління, яке наймає на роботу виконавчого директора. Головним завданням останнього є організація і оперативне управління кооперативом. Він працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі до кооперативу його члени сплачують вступний внесок, який спрямовується на формування статутного фонду й обігових засобів. Після завершення господарського року (або іншого періоду, меншого за рік) частина доходу кооперативу, яка в підприємствах інших типів є прибутком, буде розподілена між клієнтами-власниками як надбавка до ціни реалізації молока. Отже, кооператив працює на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членами - клієнтами кооперативу можуть бути будь-які сільськогосподарські товаровиробники незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооператив з матеріально-технічного постачання.
Призначення кооперативу. Організувати стабільне матеріально-технічне постачання за найсприятливішими цінами; уникнути зайвих ринкових посередників; здійснювати постачання у великих масштабах; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки засобів виробництва: використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності в кооперативі мають лише сільськогосподарські товаровиробники, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, обліковуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. На початку своєї роботи кооператив орендує необхідні засоби виробництва. Формування майна кооперативу відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У періоді між зборами, керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора. Головним завданням останнього є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі у кооператив його члени сплачують вступний внесок, який спрямовується на формування статутного фонду й обігових засобів. Постачання здійснюється за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік), будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів - власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник сільськогосподарської продукції незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооператив із спільного використання техніки.
Призначення кооперативу: Придбати техніку, яку недоцільно тримати в одноосібному володінні; організовувати оптимальне використання техніки своїх членів-клієнтів; уникнути зайвих ринкових посередників; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки технічних засобів виробництва; використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише сільськогосподарські товаровиробники, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, облічуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Паї надходять до кооперативу у грошовій, натуральній (наприклад, сільськогосподарська техніка) та трудовій (певна кількість робочого часу, відпрацьованого у кооперативі) формі. На початку своєї роботи кооператив орендує необхідні засоби виробництва. Формування його майна відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У період між зборами керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора, головним завданням якого є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі в кооператив його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду й обігових засобів. Послуги надаються за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік) будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник сільськогосподарської продукції незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооперативне товариство садівників і овочівників.
Призначення. Надати виробникам плодів, ягід і овочів можливість реалізації власної продукції без зайвих ринкових посередників; отримати прибуток не тільки безпосередньо від виробництва, й від зберігання продукції, її переробки, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі; здійснювати реалізацію продукції у великих масштабах; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки збуту; використовувати професійний управлінський персонал: організовувати матеріально-технічне постачання за найсприятливішими цінами; забезпечувати розсадою і саджанцями найкращих вітчизняних і зарубіжних сортів.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише виробники плодів, ягід і овочів, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, облічуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Формування його майна відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У період між зборами керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора, головним завданням якого є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі до кооперативу його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду і обігових засобів. Послуги надаються за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік) будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник плодів, ягід і овочів незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив.
Визначення. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив являє собою господарську організацію, яка належить сільськогосподарським товаровиробникам і управляється ними на демократичних засадах, надає своїм членам послуги, необхідні для їх особистих господарств, не має на меті отримання прибутку, а прагне задовольнити виробничі та соціальні потреби своїх членів.
Призначення. Надання комплексу послуг сільськогосподарським товаровиробникам - членам кооперативу, пов’язаних з виробництвом, заготівлею, зберіганням, переробкою (первинною) та збутом сільськогосподарської продукції; надання послуг з обробітку, поліпшення сільськогосподарських угідь, постачання насіннєвого та садивного матеріалу, добрив, молодняку худоби і птиці, звірів; надання культурно-побутових, ритуальних, транспортних, експедиційних і консультативних послуг з питань сільськогосподарського виробництва і комерційної практики; проведення природоохоронних заходів і селекційної роботи.
Організація. Створення кооперативу ініціюється сільськогосподарськими товаровиробниками. Членами можуть бути лише ті, хто користуватиметься його послугами. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв. Члени кооперативу зобов’язані брати участь (реалізація, придбання, споживання послуг) у роботі кооперативу. Розробляється статут і правила внутрішнього розпорядку, в яких визначені права і обов’язки членів. При вступі до кооперативу його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду й обігових засобів.
Управління. У період між зборами управління кооперативом здійснює правління, яке наймає виконавчого директора. Останній здійснює оперативне управління кооперативом і не може бути його членом. Контрольну функцію виконує наглядова рада.
Економічні відносини. Основна риса кооперативу - його неприбутковий характер. Надання послуг, виконання робіт здійснюється за собівартістю. Кооператив не залишає собі прибутку, а результат економічної діяльності розподіляє серед членів пропорційно до участі в роботі кооперативу.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть створюватися у межах одного або декількох населених пунктів району.
Машинно-технологічні кооперативи.
Механізаторський кооператив являє собою це група сільськогосподарських товаровиробників, які вирішили розділити власність та спільно використовувати сільськогосподарську техніку, яку індивідуально вони б не могли використовувати на повну потужність, чи придбати окремо за власні кошти. Вони визначають правила для забезпечення ефективного функціонування кооперативу. Першим з цих правил є зобов'язання з діяльності, яке в машинно-технічних кооперативах має певні особливості.
Під час створення кооперативу або при купівлі нової сільськогосподарської техніки кожний член або майбутній член кооперативу зобов'язується використовувати кожну одиницю сільськогосподарської техніки у визначеному обсязі (для більшості одиниць - це кількість гектарів, для тракторів та деяких спеціальних машин обсяг роботи визначається кількістю годин та днів).
Кожен член бере участь у фінансуванні техніки пропорційно до обсягу використання, на який він погодився: він вносить паї пропорційно до своїх зобов'язань щодо діяльності.
Необхідно забезпечувати використання техніки на повну потужність, але коли ця потужність досягнута, не можна приймати в кооператив нових членів, які хочуть користуватися нею.
Якщо кооператив володіє різними типами техніки, кожен член має вибір у використанні однієї чи кількох її одиниць. Наприклад, якщо кооператив має зернозбиральний комбайн, сівалку та обприскувач, одних може цікавити лише обприскувач, других - тільки комбайн, а третіх - вся наявна у кооперативі техніка.
Зобов'язання визначаються на період амортизації техніки. Протягом цього часу кожен член повинен відшкодовувати постійні витрати (видатки) на техніку, для використання якої він вступає до кооперативу. Відшкодування здійснюється членом пропорційно до його зобов’язань з діяльності, навіть якщо він не використовує техніку у запланованому обсязі, крім випадку, коли на не використовуваний ним обсяг він знайшов заміну (іншого члена).
Особливість механізаторських кооперативів полягає в їх невеликих роз мірах. Ефективність кооперативу є максимальною, коли досягається використання на повну потужність кожної одиниці техніки - обсяг робіт, виконаний приблизно на кількох сотнях гектарів. До того ж, у цьому випадку підвищення ефективності не залежить від масштабів виробництва.
Не доцільно створювати великий районний кооператив, який має у своєму розпорядженні десять комбайнів. Ефективнішим є створення десяти кооперативів з одним комбайном в кожному, по одному кооперативу в кожному районі, навіть якщо кооперативи будуть змушені надавати один одному допомогу при поломці одного з комбайнів.
У випадку зі збутовим кооперативом все відбувається навпаки. Якщо обсяг продукції, зібраної кооперативом, збільшуватиметься, він зможе придбати більш потужне устаткування з переробки, з меншими видатками на одиницю продукції, що забезпечило б йому міцнішу позицію на ринку.
При створенні машинно-технологічного кооперативу насамперед слід звернути увагу на однорідність ініціативної групи та порозуміння між його членами. Для уникнення непотрібних переміщень техніки необхідно, щоб ініціативна група була компактною в географічному відношенні.
Потрібно уникати також великої різниці у розмірах господарств членів. Необхідно переконатися у тому, що потреби учасників у спільному використанні сільськогосподарської техніки співвідносні: якщо один з членів кооперативу має зібрати пшеницю з 500 га, а інші мають по 20 га кожний, кооператив не зможе функціонувати: малі фермери ніколи не скористаються комбайном у зручний для них час, що стане причиною конфліктів.
Особливу увагу необхідно звернути на стосунки між членами, бо в механізаторському кооперативі, справді, виникають причини для конфліктів: запізнення у передачі техніки наступному члену, її несправність. Безумовно, правила внутрішнього розпорядку повинні визначати порядок черговості, відповідальність тощо. Однак неможливо передбачити всі ситуації: взаєморозуміння, добра воля та відповідальність кожного дозволять знайти справедливі рішення, які задовольнять усіх.
Таким чином, необхідно зробити правильний вибір, з ким створювати механізаторський кооператив, немає потреби перетворювати кооператив у закриту структуру. Кооперативний принцип "відкритих дверей" діє в машинно-технологічних кооперативах настільки, наскільки дозволяє по тужність техніки.
Майнові внески членів. Члени можуть зробити внески до пайового фонду у вигляді техніки, яка їм належить. У цьому випадку техніка стає власністю кооперативу, а член є власником своєї частки. Пайовий внесок у вигляді техніки не забезпечує переважного (пріоритетного) права в її використанні, а також права забрати техніку у разі виходу з кооперативу. Член, який вносить у кооператив техніку, має такі ж права, як і інші члени, що зробили свої пайові внески в іншому вигляді.
Крім того, важливо правильно вибрати вид техніки, яку член може внести у кооператив як свій пай. Ця техніка не повинна постійно використовуватися членом, наприклад, якщо трактор потрібен для щоденного роздавання кормів худобі, він не може бути переданий кооперативу як пайовий внесок.
Під час формування ініціативної групи треба провести опитування своїх членів (за допомогою анкети), щоб дізнатися, яку техніку члени можуть запропонувати і якої вони потребують. Залежно від результатів анкети можна вирішити, яку техніку кооператив може прийняти у вигляді пайового внеску.
Члени колишнього КСП, які створили власні господарства, можуть передати свої майнові паї колишнього КСП кооперативу, який отримає в обмін сіль сільськогосподарську техніку. Це рішення особливо прийнятне при створенні машинно-технологічного кооперативу окремими виробниками.
У механізаторському кооперативі кожен член бере зобов'язання по веденню з кооперативом господарської діяльності у певному обсязі, який визначає сам член. Сума зобов'язань з діяльності всіх членів для кожного виду техніки повинна відповідати потужності цього виду техніки, але обов'язково треба перед бачити страхувальну маржу.
Необхідно уникати таких ситуацій, коли у випадку поломок або поганих погодних умов, кооператив буде неспроможний надавати послуги членам у тому обсяги, який заплановано. У даному випадку кооперативу доцільніше провадити невеликий обсяг діяльності з не членами (в межах 20% дозволених законом), або навіть використовувати техніку не в повному обсязі.
Перед створенням кооперативу (або при купівлі нової техніки вже існуючим кооперативом) доречно провести анкетування членів, щоб визначити їх потреби у кожній окремій одиниці техніки.
Якщо сукупність потреб нижча за загальну потужність техніки, можна залучати нових членів або вибрати менш потужну техніку та за нижчу ціну. Якщо попит на одну окрему одиницю техніки недостатній, то, краще відмовитися надавати членам ці послуги.
Як тільки наміри членів з використання техніки стануть відомими, можна визначити розмір пайових внесків за одиницю використання.
Сукупність пайових внесків, які необхідно зробити для певного виду техніки, повинна відшкодувати витрати на придбання техніки у таких випадках:
передачі техніки кооперативу його членом, вартість переданої техніки;
придбання техніки на умовах лізингу, розмір першої річної виплати;
купівлі, частина самофінансування, яка буде здійснена кооперативом з пайового фонду.
Внески до пайового фонду повинні бути дещо більшими, щоб забезпечити потребу в оборотному фонді, який не повинен бути великим у механізаторському кооперативі (за винятком тих випадків, коли сплата за послуги здійснюється членами після збирання урожаю). Потім цю суму треба поділити на кількість гектарів або на передбачену кіль кість днів використання техніки.
Домашнє завдання
Виконати завдання для самостійної роботи тема №1 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СГОК”
Література: [1, с. 8-16], [3, с. 21-35], [9, с. 38-46], [10, с. 5-23], [13, с. 7-17].
Практичне заняття № 6-10 (10 годин)
Тема: ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В КООПЕРАТИВІ
Мета: вивчити принципи організації бухгалтерського обліку кооперативів, принципи формування капіталу, скласти опис майна сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, яке на Вашу думку необхідно для його функціонування. Закріпити теоретичні знання про порядок формування та обліку кооперативного капіталу; навчитися складати первинні облікові документи і бухгалтерські регістри по прийманню основних і оборотних активів підприємства у якості пайових внесків
Студент повинен:
Знати:
принципи організації бухгалтерського обліку кооперативів;
принципи формування капіталу;
порядок формування та обліку кооперативного капіталу;
відповіді на питання:
Хто відповідає за організацію бухгалтерського обліку в кооперативі?
Яка відповідальність головного бухгалтера?
Хто визначення облікову політику кооперативу?
Назвіть принципи бухгалтерського обліку.
Облік витрат діяльності підприємства.
Принципи накопичення і розподілу витрат.
Порядок закриття рахунків бухгалтерського обліку.
Вміти: складати первинні облікові документи і бухгалтерські регістри по прийманню основних і оборотних активів підприємства у якості пайових внесків.
Завдання 1. На підставі практичної частини теми 1 скласти робочий план рахунків відповідно до виду діяльності створеного кооперативу (переробного, збутового, постачальницького, сервісного-технологічного, багатофункціонального). Визначити суму статутного капіталу для організаційного забезпечення діяльності кооперативу (відшкодування поточних витрат упродовж певного періоду) враховуючи специфіку їх діяльності
Кожний вид діяльності обслуговуючого кооперативу визначається за типом продукції та операціями. Необхідно в таблицю записати типи всіх можливих операцій та бухгалтерські рахунки на яких вони обліковуються.
Тип продукції
Тип операцій
Завдання 2. Визначити перелік активів, що необхідний для здійснення діяльності кооперативу, порядок їх надходження на підприємство. Заповнити перелік необхідних облікових регістрів (форми таблиць для виконання наведені в робочому зошиті).
Найменування активу
Вартість, грн.
Джерело надходження
Документ
Завдання 3. У відповідності із даними робот 1 та 2 визначитися із напрямком діяльності кооперативу, кількістю членів кооперативу і необхідними для здійснення діяльності активами кооперативу. Визначитися із порядком застосування активів (придбання, внесення у якості участі в капіталі або оренда). У відповідності із визначеними умовами визначити, які первинні документи необхідні для оформлення права користування активами (зразки бланків наведені в робочому зошиті). Визначити розмір пайового та додаткового капіталу і відповідно пайових і додаткових внесків учасників кооперативу. Розрахунок оформити в довільній формі.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 4. Скласти журнал господарських операцій щодо отримання активів на підприємство.
Таблиця 1
Кореспонденція рахунків з відображення в обліку операцій з формування капіталу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу
№ з/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
Завдання 5. Згідно отриманих знань з бухгалтерського обліку оберіть оптимальний варіант нарахування амортизації для офісного обладнання, виробничого обладнання, та будівель, перелік яких визначено в попередніх роботах згідно потреб кооперативу. Складіть відомість нарахування амортизації за поточні місяці, на протязі яких триває курс вивчення дисципліни та зробіть необхідні проводки (відомість нарахування амортизації наведено в робочому зошиті).
Складіть основні проводки та визначте суми щодо списання вартості матеріалів згідно до обраного в попередніх роботах напрямку діяльності та складеному переліку типових проведень. Визначте попередню ціну продукції (робіт, послуг) кооперативу та зробіть необхідні проведення.
На підставі визначеної суми витрат розрахувати остаточну ціну продукції (робіт, послуг), визначити надбавку до ціни, виплати на паї та інші необхідні розрахунки з членами кооперативу згідно попередніх робіт та зробити необхідні господарські проводки операцій.
Методичні вказівки для виконання завдань.
Зобов’язання з ведення діяльності кооперативу є основним принципом. У кооперативі ризик розподіляється між усіма членами, солідарно. Важливо, щоб поведінка одного із членів не приносила шкоди іншим. Підписання зобов’язань із ведення діяльності та інші правила є справою довіри та відповідальності перед кооперативом. Члени є власниками кооперативу, тому мають довіряти кооперативу, а кооператив повинен бути впевненим у надійності членів. Зобов’язання із ведення діяльності (в збутових – щодо реалізації продукції, постачальницьких – закупівлі засобів виробництва, сервісних – з надання послуг) дозволяють кооперативу концентрувати значні обсяги продукції, що уможливлює вихід на більш вигідні ринки, закупати засоби виробництва за оптовими цінами, цілком використати потужності матеріально-технічної бази.
Пайові внески в кооперативі. Члени кооперативу повинні вносити паї пропорційно до послуг, що вони отримують. Пайові внески є основою для формування фондів кооперативу, і водночас вони є гарантією члена в його операціях з кооперативом. Саме тому пайовий внесок члена кооперативу має бути пропорційним обсягу отриманих ним послуг у загальному обсязі послуг, які кооператив надає своїм членам. Адже чим більший обсяг послуг він отримує, тим більше повинна бути його участь у фінансуванні діяльності кооперативу і тим більше гарантій він має надати кооперативу. Наприклад, кооперативна машинно-технологічна станція на певний обсяг послуг має придбати на сезон відповідну кількість паливо-мастильних, розхідних матеріалів і таке інше. Зрозуміло, фінансування таких витрат членами кооперативу має бути пропорційним поданим замовленням на послуги. При цьому обсяг послуг, а тому і обсяг такого фінансування конкретним членом кооперативу, може змінюватися рік від року внаслідок зміни посівних площ, вирощуваних культур, їх врожайності і таке інше. Механізм формування пайового фонду передбачає здійснення членами (асоційованими членами) обов’язкових і додаткових внесків – паїв.
Пай – це грошова сума або оцінений у грошовій формі майновий разовий чи періодичний внесок члена кооперативу. Обов’язковий та додатковий пайові внески становлять загальний розмір паю кожного з членів (асоційованих членів) кооперативу, є поворотними, а тому в разі виходу (виключення) члена повертаються йому у встановленому статутом порядку. Основне призначення пайового внеску (внесків) забезпечення операційної діяльності кооперативу, відповідно розмір обов’язкового пайового внеску визначається пропорційно участі члена кооперативу у його господарській діяльності.
Додатковий пай – грошовий, майновий внесок члена чи асоційованого члена у пайовий фонд кооперативу для збалансування його поточної діяльності або розширення її бази. Фактично додатковий пай слід розглядати як інвестицію члена або асоційованого члена інвестора) у розвиток господарсько-технічної бази кооперативу або вирівнювання поточного балансу його операцій (фінансового стану). Розмір додаткових паїв одного члена слід обмежити статутом кооперативу, а визначати, його як певну відсоткову частку від загального пайового фонду або розміру обов’язкового паю. Додаткові паї можуть за рішенням членів кооперативу підлягати першочерговому поверненню та отриманню певного фонду у вигляді кооперативних виплат на цей пай.
Вступні внески – це внесок члена кооперативу в грошовій формі, сплачений під час його вступу для забезпечення його організаційної діяльності у фіксованому розмірі встановленим статутом.
Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний, спеціальний та інші фонди. Основними фондами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є:
Пайовий фонд, який формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань доходу кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до цього фонду не додаються. Неподільний фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок формування, розміри відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу або правилами внутрішньої господарської діяльності кооперативу.
Резервний фонд створюється за рахунок економічного результату кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших незаборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків) кооперативу. Резервний фонд насамперед використовується для самофінансування кооперативу як джерело необхідних вкладів та поповнення обігових коштів, а також у разі виникнення несприятливих обставин у його діяльності. Частина коштів з резервного фонду має йти на поповнення неподільного фонду для зменшення ризику, який виникає внаслідок виходу члена з кооперативу і полегшує приймання нових членів.
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Спеціальний фонд, як правило, створюється для реалізації окремих програм (проектів) кооперативу і на інше не використовується.
Домашнє завдання. Виконати завдання для самостійної роботи тема №2 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СОК”.
Література: [13, с. 38-46], [15, с.23 - 29], [17, с. 7-17], [18, с. 18-23], [21, с. 21-35]
Практичне заняття № 11-15 (10 годин)
Тема: ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
Мета: визначити порядок регулювання оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, навчитися обирати оптимальний режим оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, визначити найбільш уразливі з податкової точки зору питання, скласти фінансову звітність кооперативу.
Студент повинен:
Знати:
- види податків та зборів, що сплачує кооператив;
- відповіді на питання:
1.Передумови організації податкового обліку.
2. Особливості організації податкового обліку.
3. Нормативні акти з організації обліку.
4. Основні відмінності між фінансовим та податковим обліком.
5. Вимоги до платників податку на додану вартість.
6. Об'єкт оподаткування на додану вартість.
7. База оподаткування ПДВ.
8. Прибутковий податок з громадян.
9. Обов'язкові платежі кооперативу.
10. Складання звіту про використання коштів і майна.
11.Оподаткування операцій з третіми особами.
12. Спрощена система оподаткування.
Вміти:
заповнювати податкові декларації з прибутку та ПДВ;
заповнювати звіт з ЄСВ;
складати відповідну кореспонденцію рахунків.
Завдання 1. Проробивши теоретичну довідку розрахувати розмір всіх податків, які кооператив повинен сплатити. Вихідними даними розрахунків повинні лужити дані практичних робіт №1 та №2. На підставі розрахунків самостійно заповнити: податкову декларацію з податку на додану вартість (повну та скорочену), податкову декларацію з податку на прибуток, розрахунок єдиного соціального внеску, Звіт про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Скласти кореспонденцію рахунків.
Методичні вказівки для виконання роботи.
Сільськогосподарський кооператив є платником всіх податків, характерних для сільськогосподарського підприємства, окрім податку на прибуток, як безприбуткова організація.
Найскладнішим для обслуговуючого кооперативу є визначення розміру ПДВ, який розраховується з урахуванням знижок та надбавок до реалізаційних цін. Складність – у точному визначенні попередньої ціни, яка має бути наближена до ціни реалізації. Якщо вказані ціни не будуть збігатися , то у кооперативу з’являється або податкові зобов’язання, або податковий кредит. З точки зору фінансових потоків та управління обіговими коштами кооперативу краще мати податковий кредит, тому ціна на реалізацію засобів виробництва має бути завищеною, а закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію – трохи зменшені.
В Законі України “Про податок на додану вартість2 від 26 вересня 1997 року № 550/97-ВР терміни вживаються у наступному значенні.
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який включається в ціну товарів, робіт та послуг, відповідно сплачується до бюджету за рахунок коштів покупця.
Платник податку – особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Продаж послуг (робіт) – будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт).
Звітний (податковий) період – період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунок податку та сплачувати його до бюджету.
Податкове зобов'язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.
Якщо обслуговуючий кооператив здійснює господарські операції, що підпадають під визначення продажу товарів (робіт, послуг) і обсяг таких операцій буде перевищувати 20400 грн., то його необхідно зареєструвати платником ПДВ. Так, як згідно зі статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість” Центральний податковий орган України веде реєстр платників податку.
Для забезпечення обліку податкових зобов’язань, що виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який з’являється при оплаті без отримання товарів, введено: рахунок 641 “Розрахунки за податками”, де ПДВ нараховується та сплачується відповідно до чинного законодавства; рахунок 643 “Податкові зобов’язання”, де ведеться облік суми ПДВ, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню. Але для спрощення обліку по різним податкам необхідно відкрити аналітичні рахунки до рахунку "Розрахунки за податками” в розрізі кожного з податків.
Домашнє завдання: Виконати завдання для самостійної роботи тема №3 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СГОК”
Література: [7, с. 23-36], [8, с. 21-35], [11, с. 31-42], [10, с. 15-33], [16, с. 77-89], [19, с. 98 -112], [20, с. 76 - 85].
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
Номер та назва теми
Номер заняття за робочою програмою
Кількість балів на тему
Кількість балів за заняття
Тема 1 Процес організації кооперативу
1 практичне
15
3
2 практичне
3
3 практичне
3
4 практичне
3
5 практичне
3
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
6 практичне
25
5
7 практичне
5
8 практичне
5
9 практичне
5
10 практичне
5
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
11 практичне
10
2
12 практичне
2
13 практичне
2
14 практичне
2
15 практичне
2
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 1.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 1 бал;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 0,6 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 0,3 бали;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 0,5 балів;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 0,3 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 0,2 бали;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1,5 бали;
Правильне в переважній більшості – 1 бал.
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 2.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 2 бали;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 1,5 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 1 бал;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 2 бали;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 1,5 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 1 бал;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1 бал;
Правильне в переважній більшості – 0,5 балів.
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 3.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 0,5 бал;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 0,4 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 0,2 бали;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 0,5 балів;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 0,3 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 0,2 бали;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1 бал;
Правильне в переважній більшості – 0,5 балів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1998
Баканов М. И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. – 4-е изд., перераб. И доп. –М.: Финансы и статистика, 1997
Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. К.: Вища школа, 1994.
Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. За ред. М.Ф.Огійчука. -К.: Урожай, 1994.
Бутинец Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерский учет: план счетов и учетная политика, стандарты и корреспонденция счетов, отчетность, ЖИТИ, 2000.
Глотов О.С. Отчет о движении денежных средств согласно МСБУ // Бух. учет и аудит, № 2,. 1999 г.
Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. - М.: Аудит. 1998.
Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно – технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат//Економіка АПК, 2000, № 1.
Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США,К:. Логос, 1996.
Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу, К:. Логос, 1999.
Зудилин А.П. Анализ хозяйственной деятельности развитых капиталистических стран. – 2-е изд. –Екатеринбург: Каменный пояс, 1996.
Козлова О.И. и др. Оценка кредитоспособности предприятий. – М.: АО «АГРО», 1999.
Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет, анализ хозяйственной деятельности и аудит. – 2-е изд. – М.: Перспектива, 1998.
Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Тернопіль.: Чарівниця, 1995.
Павлюк И. Проблемы бухгалтерского учета расчетов по НДС //Бухучет и аудит, № 6, 7. 1998 г.
Савицкая Г.В. Теория анализа хозяйственной деятельности.- Минск: ИСЗ, 1999.
Сук Л.К. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. К.: Урожай, 1994.
Малік М.Й. Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні, К:. 1999.
Мех Я.В., Сумкіна Н.В., Дерій В.А., Облік, контроль та аналіз в умовах ринкових відносин, К.: НМК ВО, 1992.
Ткач В.И., Ткач М.В. Международная система учета и отчетности. М.: Финансы и статистика, 1998.
Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет /торговые и посреднические предприятия/. -Харьков: Интеллект-ЭК, 1998.
Шишкин А.П. И др. Бухгалтерский учет и финансовый анализ на коммерческих предприятих: практическое руководство. 2-е изд. – М.: Финстатинформ, 1998
Додаткова:
Закон України “Про бухгалтерську та фінансову звітність в Україні” від 01.06. 1999 р.
План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та інструкція по його застосуванню згідно наказу від 30.11. 1999 р. № 291
Гайдуцький П.І,. Лобас М.Г Відродження МТС, К:. “Агроінком”, 1997
Брошури по Проекту ТАСІС “Сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативних організацій в Україні 1999, 2000.
Трофімова Т.В. Концепція галузевої класифікації та оцінка матеріальних цінностей//Економіка АПК, 2000, № 1.
Кооперативний поступ – інформаційний бюлетень по Проекту ТАСІС.
Французские сельскохозяйственные кооперативы: Материалы семинара проета ТАСIS в г. Черновцы, 28 мая 1997 г.
Порядок составления декларации о прибыли предприятия. Приказ ГНА Украины 21.01.98 № 37.
Порядок заполнения налоговой декларации по НДС (с учетом изменений на текущую дату).
13PAGE 15
13PAGE 14615
Заголовок 1Заголовок 2Заголовок 3Заголовок 4Заголовок 5Заголовок 6Заголовок 7Заголовок 85, Знак1 Знак Знак Знак Знак Знак
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Кафедра обліку і аудиту
ОБЛІК І ПОДАТКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
для студентів з напрямку підготовки
7.03050401 «Економіка підприємств» ОКР «Спеціаліст»
Мелітополь, 2011
УДК
Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2011. - 44 с.
Розробник: к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Греджева Т.В.
Рецензенти: к.е.н., доцент кафедри «Фінанси та кредит» Яцух О.О.
гол. Бухгалтер СВК «Мирний» Кулаженко О.В.
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри "Облік і аудит"
"___"___________20__р., протокол №____
Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу
"___"________20__р., протокол №____
ЗМІСТ
ВСТУП
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
ТЕМА 1 ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВУ
Практичне заняття № 1-5
ТЕМА 2 ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
В КООПЕРАТИВІ
Практичне заняття № 6-10
ТЕМА 3 ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
Практичне заняття № 11-15
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Предмет "Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів" є одним із вибіркових у підготовці спеціалістів за спеціальністю "Економіка підприємств". В ньому курсі особлива увага відведена теоретичним питанням організації бухгалтерського обліку в кооперативі на першому етапі його заснування, щодо застосування загальних принципів організації обліку, організації технічного оформлення обліку, ведення документації та документообігу, організації контролю за матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами, які забезпечать прозорість облікової інформації і збільшать привабливість кооперативного руху в Україні.
Предметом курсу є бухгалтерський облік господарських операцій здійснюваних сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами та облік сплачуваних ним податків.
Метою вивчення дисципліни є розкриття суті, зумовленості виникнення, призначення та змісту організації обліку та контролю діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в системі управління підприємством, а також основ організації облікової політики підприємства, організації документообігу та документування господарських операцій, а також основні питання оподаткування підприємств. В процесі вивчення дисципліни вирішуються наступні завдання: освоїти нормативно-правову базу; об’єкти організації бухгалтерського обліку та контролю в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі; порядок реєстрації кооперативу, розробки робочого плану рахунків та формування облікової номенклатури; організацію документообігу та створення організаційного забезпечення; набути необхідні практичні навики виконання облікових процесів основних господарських операцій кооперативу.
Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен: знати: теоретичні, методичні основи організації бухгалтерського обліку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; організацію облікового процесу за його технологією і технікою; організацію інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю й аналізу; особливості планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку. вміти: скласти необхідні реєстраційні документи кооперативу; скласти наказ про облікову політику кооперативу; скласти графіків документообігу первинних документів; зробити розрахунки основних господарських процесів кооперативу, зареєструвати вступні та пайові внески; оформити та визначити розмір необхідних внутрішніх та зовнішніх розрахунків.
Методичні вказівки розроблені на підставі тимчасової типової та робочої програм дисципліни "Облік і податки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів" та охоплює 3 теми.
Тема 1 Процес організації кооперативу
Формування ініціативної групи зі створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Розробка проекту кооперативу. Члени та ресурси кооперативу. Оцінювання економічного середовища. Організація роботи ініціативної групи. Етапи заснування кооперативу, підготовка статуту, розробка бізнес-плану, підготовка та проведення установчих зборів, Сплата вступних та пайових внесків. Реєстрація кооперативу у райдержадміністрації, податковій адміністрації та інших органах. Початок роботи кооперативу, набір персоналу, управління кооперативом, фінансування діяльності кооперативу. Бухгалтерський облік формування неподільного фонду кооперативу. Бухгалтерський облік формування пайового фонду, розміри пайових внесків засновників.
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
Розробка правил внутрішньої діяльності кооперативу. Організаційні засади діяльності кооперативу, зобов’язання з ведення діяльності кооперативу, умови надання послуг у кооперативі, рух товарів у кооперативі. Система цін та механізми оплати в кооперативі, розподіл його доходів, принципи ціноутворення в кооперативі, встановлення розміру попередніх цін. Пайові внески в кооперативі, розподіл доходів. Фінансові відносини в кооперативі. Результати діяльності кооперативу, сутність та використання економічного результату, кооперативні виплати, нарахування на паї. Фонди кооперативу. Повернення паїв у разі виходу з кооперативу.
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
Правове регулювання оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Податок на прибуток підприємств, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, податок на додану вартість, внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ (Структура залікового кредиту)
Теми
Кількість годин, відведених на:
лекції
практичні
самостійну роботу
індивідуальну роботу
Тема 1 Процес організації кооперативу
4
10
5,5
2,5
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
8
10
7,5
2,5
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
4
10
5,5
2,5
Всього годин
16
30
18,5
7,5
Практичне заняття №1-5 (10 годин).
Тема: ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВУ.
Мета: закріпити теоретичні знання о ролі бухгалтерської інформації в господарській діяльності кооперативу; навчитися оформляти первинну документацію для заснування кооперативу.
Студент повинен:
Знати:
теоретичні, методичні основи організації бухгалтерського обліку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; організацію облікового процесу за його технологією і технікою;
відповіді на питання.
Які особливості діяльності обслуговуючих кооперативів?
Поясніть місце облікової інформації в системі управління.
Які основні питання вирішують не члени кооперативу за допомогою інформації, наданої бухгалтерським обліком?
Навіщо потрібні знання бухгалтерського обліку керівникам і менеджерам обслуговуючого кооперативу?
Необхідні умови для отримання статусу неприбуткового кооперативу?
Класифікація неприбуткових організацій?
Поясніть поняття: член кооперативу, асоційований член кооперативу, вступний внесок, пай, кооперативні виплати?
Основні критерії обслуговуючого кооперативу?
Характеризуйте нормативні акти, що регулюють діяльність обслуговуючого кооперативу?
Особливості роботи бухгалтера в обслуговуючому кооперативі?
Які документи необхідно підготувати для відкриття обслуговуючого кооперативу?
Об’єктивна причина переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку?
Вміти: скласти необхідні реєстраційні документи кооперативу.
Завдання 1. Організувати ініціативну групу по створенню сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з 2-3 людей, обрати та обґрунтувати напрямок діяльності у відповідності з інформацією лекції №1, визначити та скласти необхідні реєстраційні документи.
Завдання 2. Додати необхідну інформацію до відомостей про умови створення кооперативу:
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи створюються та функціонують на основі Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року та Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087-ІV.
Загальні умови створення кооперативу є такі:
кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах;
засновниками кооперативу можуть бути_____________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
рішення про створення кооперативу приймається ________________________
__________________________________________________________________
чисельність членів кооперативу не може бути меншою, ніж ____________
__________________________________________________________________
Державна реєстрація кооперативу здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, і проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року.
Кооператив, створений нашою ініціативною групою наступного напрямку функціонування ___________________________________________
__________________________________________________________________
Кооператив, створений нашою ініціативною групою має _________________
__________членів__________________асоційованих членів_______________
Завдання 3. Визначити етапи створення кооперативу, заповнити наведені в робочому зошиті первинні документи:
Кооператив вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Для того, щоб зареєструвати кооператив, слід виконати низку послідовних кроків.
Крок перший – погодження з реєстраційним органом найменування кооперативу. Найменування повинно відповідати вимогам наказу Держкомпідприємництва України №65 від 09.06.2004 року, а саме – відображати його організаційно-правову форму і не бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. При написанні найменування кооперативу в статуті та в протоколі установчих зборів використовуються лише великі літери українського алфавіту, наприклад:
правильне написання – СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ «ДЖЕРЕЛЬЦЕ», скорочена назва СОК «ДЖЕРЕЛЬЦЕ»;
неправильне написання – Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Джерельце», скорочена назва СОК «Джерельце».
Щоби під час державної реєстрації не виникало проблем з назвою кооперативу, перед тим як готувати та нотаріально завіряти статутні документи необхідно звернутись до державного реєстратора відповідної райдержадміністрації з заявою про резервування найменування юридичної особи (кооперативу). При цьому проводиться оплата за проведення резервування найменування – 34грн., вона вноситься на розрахунковий рахунок держкомпідпиємництва, який можна взяти у державного реєстратора (ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію ..»). Резервування найменування здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів (заяви та копії квитанції, виданої банком, або копії платіжного доручення з відміткою банку) і проводиться терміном на два місяці. Після отримання від державного реєстратора довідки про резервування найменування кооперативу його можна вносити в засновницькі документи.
Крок другий – проведення установчих зборів СОК, на які виносяться наступні питання:
про створення СОК та затвердження його Статуту. При розробці Статуту кооперативу слід користуватись наказом Міністерства аграрної політики від 26 червня 2003 року №191 «Про затвердження примірних статутів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу».
вибори засновників та голови кооперативу.
призначення відповідального за державну реєстрацію кооперативу.
визначення та затвердження юридичної адреси кооперативу. Кооператив може бути зареєстрований за місцем проживання одного із засновників і підтвердженням адреси буде ксерокопія його паспорта. Можна також укласти договір оренди приміщення, де буде розміщений кооператив.
Крок третій – відвідання нотаріуса для засвідчення підписів засновників у статуті (у двох примірниках) та засвідчення копії протоколу установчих зборів.
Крок четвертий – для проведення державної реєстрації уповноважений зборами засновник повинен особисто подати державному реєстратору такі документи:
1) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації, яка заповнюється машино друком або від руки друкованими літерами;
2) копію рішення про створення кооперативу (копію протоколу установчих зборів, завірену нотаріально);
3) два примірники статуту кооперативу (підписи засновників мають бути нотаріально посвідчені);
4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору (з 01.07.2004 року – це 170 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи;) для проведення державної реєстрації кооперативу (копія банківської квитанції або копія платіжного доручення з відміткою банку). Реєстраційний збір перераховується до місцевого бюджету, але його реквізити необхідно уточнити у державного реєстратора.
Особа, яка реєструє кооператив, обов'язково повинна при собі мати паспорт та ідентифікаційний номер. Протягом трьох робочих днів з дня надходження документів державний реєстратор повинен видати свідоцтво про державну реєстрацію кооперативу та один примірник оригіналу статуту з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації кооперативу.
Крок пятий – у нотаріуса засвідчити 2 копії статуту (які необхідні для відкриття розрахункового рахунку та при постановці на облік в державну податкову інспекцію) та засвідчити 8 копій свідоцтв про державну реєстрацію (для статуправління, отримання дозволу на виготовлення печатки, постановки на облік у соц. фонди, відкриття р/р та ДПІ).
Крок шостий – реєстрація кооперативу в обласному управлінні статистики, для чого необхідно мати:
- заяву встановленого зразка (береться в управлінні статистики);
- оригінал статуту;
- свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчена копію;
- ксерокопії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів засновників;
- квитанцію про сплату реєстраційного збору.
При отриманні довідки з «Єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)» особливу увагу необхідно звернути на правильне присвоєння коду та назви організаційно – правової форми кооперативу за КОПФГ. Має бути присвоєний код 350 "Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив".
Для подальшої реєстрації кооперативу необхідно 8 копій довідок. Оплачувати всі копії не обов'язково, оскільки деякі районні відділи статистики проводять засвідчення своїх довідок безкоштовно.
Крок сьомий – реєстрація кооперативу в Державній податковій інспекції та різних фондах.
У Державній податковій інспекції свого району необхідно уточнити, які необхідно подавати документи. Це, як правило:
1) заява встановленого зразка 1-ОПП у двох примірниках;
2) оригінал статуту та нотаріально засвідчена копія;
3) свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчена копія;
4) копія статистичної довідки, засвідчена нотаріально або органом, який її видав;
5) протокол установчих зборів, де буде вказано хто голова кооперативу. Якщо призначений бухгалтер – копія наказу про його призначення;
6) ксерокопії паспортів (4 сторінки) засновників та їх ідентифікаційних номерів.
До Пенсійного фонду подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
До Центру зайнятості подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав. Деякі центри зайнятості вимагають копію статуту.
До Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно подати заяву встановленого зразка, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
До Фонду страхування від нещасних випадків подаються заява встановленого зразка, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію та копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав.
Крок восьмий – отримання дозволу на виготовлення печатки, для чого органам дозвільної системи необхідно подати:
- заяву встановленого зразка;
- ескіз печатки;
- оригінал свідоцтва про реєстрацію та його нотаріально завірену копію,
- копію довідки органів статистики, завірену нотаріально або органом, що його видав;
- квитанцію про сплату 59 грн., рахунок видається на місці. Як правило, виготовлення печатки можна замовити безпосередньо у дозвільній системі.
Крок девятий – відкриття банківського рахунку, для чого необхідно підготувати та подати:
- заяву про відкриття поточного розрахункового рахунку встановленого зразка;
- картку із зразками підписів голови кооперативу та головного бухгалтера, якщо він є, завірені нотаріально;
- нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію;
- копію довідки органу держстатистики, завірену нотаріально або органом, що її видав;
- копію статуту (нотаріально посвідчену);
- засвідчену податковим органом копію довідки (форма 4 ОПП) про взяття на облік;
- довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді;
- ксерокопії паспорта та ідентифікаційного номера засновників;
- копію протоколу установчих зборів.
Крок десятий – початок практичної діяльності кооперативу та вирішення основних проблемних питань. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, незалежно від його типу, сфери та напрямів господарської діяльності, зможе бути успішним та самодостатнім при вирішенні трьох основних проблемних питань.
Методичні вказівки для виконання завдань.
Моделі обслуговуючих кооперативів:
Призначення кооперативного товариства виробників молока.
Надати виробникам молока можливість реалізації власної продукції без зайвих ринкових посередників; отримати прибуток не тільки безпосередньо від виробництва, але й від переробки, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі; здійснювати реалізацію продукції у великих масштабах; виходити на стабільні ринки збуту продукції; використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише виробники молока, які одночасно є клієнтами кооперативу. Їх власність формується у вигляді паїв, що поступово створюються (відрахувань з вартості одиниці реалізованої продукції), обліковуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу.
У період між зборами управління кооперативом здійснює його правління, яке наймає на роботу виконавчого директора. Головним завданням останнього є організація і оперативне управління кооперативом. Він працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі до кооперативу його члени сплачують вступний внесок, який спрямовується на формування статутного фонду й обігових засобів. Після завершення господарського року (або іншого періоду, меншого за рік) частина доходу кооперативу, яка в підприємствах інших типів є прибутком, буде розподілена між клієнтами-власниками як надбавка до ціни реалізації молока. Отже, кооператив працює на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членами - клієнтами кооперативу можуть бути будь-які сільськогосподарські товаровиробники незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооператив з матеріально-технічного постачання.
Призначення кооперативу. Організувати стабільне матеріально-технічне постачання за найсприятливішими цінами; уникнути зайвих ринкових посередників; здійснювати постачання у великих масштабах; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки засобів виробництва: використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності в кооперативі мають лише сільськогосподарські товаровиробники, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, обліковуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. На початку своєї роботи кооператив орендує необхідні засоби виробництва. Формування майна кооперативу відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У періоді між зборами, керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора. Головним завданням останнього є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі у кооператив його члени сплачують вступний внесок, який спрямовується на формування статутного фонду й обігових засобів. Постачання здійснюється за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік), будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів - власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник сільськогосподарської продукції незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооператив із спільного використання техніки.
Призначення кооперативу: Придбати техніку, яку недоцільно тримати в одноосібному володінні; організовувати оптимальне використання техніки своїх членів-клієнтів; уникнути зайвих ринкових посередників; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки технічних засобів виробництва; використовувати професійний управлінський персонал.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише сільськогосподарські товаровиробники, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, облічуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Паї надходять до кооперативу у грошовій, натуральній (наприклад, сільськогосподарська техніка) та трудовій (певна кількість робочого часу, відпрацьованого у кооперативі) формі. На початку своєї роботи кооператив орендує необхідні засоби виробництва. Формування його майна відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У період між зборами керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора, головним завданням якого є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі в кооператив його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду й обігових засобів. Послуги надаються за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік) будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник сільськогосподарської продукції незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Кооперативне товариство садівників і овочівників.
Призначення. Надати виробникам плодів, ягід і овочів можливість реалізації власної продукції без зайвих ринкових посередників; отримати прибуток не тільки безпосередньо від виробництва, й від зберігання продукції, її переробки, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі; здійснювати реалізацію продукції у великих масштабах; виходити на стабільні, в тому числі міжнародні ринки збуту; використовувати професійний управлінський персонал: організовувати матеріально-технічне постачання за найсприятливішими цінами; забезпечувати розсадою і саджанцями найкращих вітчизняних і зарубіжних сортів.
Організація та економічний механізм. Право членства і власності у кооперативі мають лише виробники плодів, ягід і овочів, які одночасно є його клієнтами. Кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на інших умовах. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв, що поступово створюються, облічуються і повертаються у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Формування його майна відбувається за рахунок залучення власних фінансових та матеріальних ресурсів.
У період між зборами керівництво кооперативом здійснює його правління, обране з членів кооперативу. Воно наймає на роботу виконавчого директора, головним завданням якого є організація і оперативне управління кооперативом. Директор працює за контрактом як і решта найманого персоналу.
При вступі до кооперативу його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду і обігових засобів. Послуги надаються за ринковими цінами, але у кінці господарського року (або протягом іншого періоду, меншого за рік) будь-яка економія коштів у кооперативі буде розподілена між його членами як знижка до ціни послуг кооперативу. Отже, кооператив працюватиме на неприбутковій основі, тобто не для отримання власного прибутку, а для забезпечення прибуткової діяльності своїх клієнтів-власників.
Членом кооперативу може стати будь-який виробник плодів, ягід і овочів незалежно від форми власності й організаційного статусу.
Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив.
Визначення. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив являє собою господарську організацію, яка належить сільськогосподарським товаровиробникам і управляється ними на демократичних засадах, надає своїм членам послуги, необхідні для їх особистих господарств, не має на меті отримання прибутку, а прагне задовольнити виробничі та соціальні потреби своїх членів.
Призначення. Надання комплексу послуг сільськогосподарським товаровиробникам - членам кооперативу, пов’язаних з виробництвом, заготівлею, зберіганням, переробкою (первинною) та збутом сільськогосподарської продукції; надання послуг з обробітку, поліпшення сільськогосподарських угідь, постачання насіннєвого та садивного матеріалу, добрив, молодняку худоби і птиці, звірів; надання культурно-побутових, ритуальних, транспортних, експедиційних і консультативних послуг з питань сільськогосподарського виробництва і комерційної практики; проведення природоохоронних заходів і селекційної роботи.
Організація. Створення кооперативу ініціюється сільськогосподарськими товаровиробниками. Членами можуть бути лише ті, хто користуватиметься його послугами. Власність членів кооперативу формується у вигляді паїв. Члени кооперативу зобов’язані брати участь (реалізація, придбання, споживання послуг) у роботі кооперативу. Розробляється статут і правила внутрішнього розпорядку, в яких визначені права і обов’язки членів. При вступі до кооперативу його члени сплачують вступні внески, які спрямовуються на формування статутного фонду й обігових засобів.
Управління. У період між зборами управління кооперативом здійснює правління, яке наймає виконавчого директора. Останній здійснює оперативне управління кооперативом і не може бути його членом. Контрольну функцію виконує наглядова рада.
Економічні відносини. Основна риса кооперативу - його неприбутковий характер. Надання послуг, виконання робіт здійснюється за собівартістю. Кооператив не залишає собі прибутку, а результат економічної діяльності розподіляє серед членів пропорційно до участі в роботі кооперативу.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть створюватися у межах одного або декількох населених пунктів району.
Машинно-технологічні кооперативи.
Механізаторський кооператив являє собою це група сільськогосподарських товаровиробників, які вирішили розділити власність та спільно використовувати сільськогосподарську техніку, яку індивідуально вони б не могли використовувати на повну потужність, чи придбати окремо за власні кошти. Вони визначають правила для забезпечення ефективного функціонування кооперативу. Першим з цих правил є зобов'язання з діяльності, яке в машинно-технічних кооперативах має певні особливості.
Під час створення кооперативу або при купівлі нової сільськогосподарської техніки кожний член або майбутній член кооперативу зобов'язується використовувати кожну одиницю сільськогосподарської техніки у визначеному обсязі (для більшості одиниць - це кількість гектарів, для тракторів та деяких спеціальних машин обсяг роботи визначається кількістю годин та днів).
Кожен член бере участь у фінансуванні техніки пропорційно до обсягу використання, на який він погодився: він вносить паї пропорційно до своїх зобов'язань щодо діяльності.
Необхідно забезпечувати використання техніки на повну потужність, але коли ця потужність досягнута, не можна приймати в кооператив нових членів, які хочуть користуватися нею.
Якщо кооператив володіє різними типами техніки, кожен член має вибір у використанні однієї чи кількох її одиниць. Наприклад, якщо кооператив має зернозбиральний комбайн, сівалку та обприскувач, одних може цікавити лише обприскувач, других - тільки комбайн, а третіх - вся наявна у кооперативі техніка.
Зобов'язання визначаються на період амортизації техніки. Протягом цього часу кожен член повинен відшкодовувати постійні витрати (видатки) на техніку, для використання якої він вступає до кооперативу. Відшкодування здійснюється членом пропорційно до його зобов’язань з діяльності, навіть якщо він не використовує техніку у запланованому обсязі, крім випадку, коли на не використовуваний ним обсяг він знайшов заміну (іншого члена).
Особливість механізаторських кооперативів полягає в їх невеликих роз мірах. Ефективність кооперативу є максимальною, коли досягається використання на повну потужність кожної одиниці техніки - обсяг робіт, виконаний приблизно на кількох сотнях гектарів. До того ж, у цьому випадку підвищення ефективності не залежить від масштабів виробництва.
Не доцільно створювати великий районний кооператив, який має у своєму розпорядженні десять комбайнів. Ефективнішим є створення десяти кооперативів з одним комбайном в кожному, по одному кооперативу в кожному районі, навіть якщо кооперативи будуть змушені надавати один одному допомогу при поломці одного з комбайнів.
У випадку зі збутовим кооперативом все відбувається навпаки. Якщо обсяг продукції, зібраної кооперативом, збільшуватиметься, він зможе придбати більш потужне устаткування з переробки, з меншими видатками на одиницю продукції, що забезпечило б йому міцнішу позицію на ринку.
При створенні машинно-технологічного кооперативу насамперед слід звернути увагу на однорідність ініціативної групи та порозуміння між його членами. Для уникнення непотрібних переміщень техніки необхідно, щоб ініціативна група була компактною в географічному відношенні.
Потрібно уникати також великої різниці у розмірах господарств членів. Необхідно переконатися у тому, що потреби учасників у спільному використанні сільськогосподарської техніки співвідносні: якщо один з членів кооперативу має зібрати пшеницю з 500 га, а інші мають по 20 га кожний, кооператив не зможе функціонувати: малі фермери ніколи не скористаються комбайном у зручний для них час, що стане причиною конфліктів.
Особливу увагу необхідно звернути на стосунки між членами, бо в механізаторському кооперативі, справді, виникають причини для конфліктів: запізнення у передачі техніки наступному члену, її несправність. Безумовно, правила внутрішнього розпорядку повинні визначати порядок черговості, відповідальність тощо. Однак неможливо передбачити всі ситуації: взаєморозуміння, добра воля та відповідальність кожного дозволять знайти справедливі рішення, які задовольнять усіх.
Таким чином, необхідно зробити правильний вибір, з ким створювати механізаторський кооператив, немає потреби перетворювати кооператив у закриту структуру. Кооперативний принцип "відкритих дверей" діє в машинно-технологічних кооперативах настільки, наскільки дозволяє по тужність техніки.
Майнові внески членів. Члени можуть зробити внески до пайового фонду у вигляді техніки, яка їм належить. У цьому випадку техніка стає власністю кооперативу, а член є власником своєї частки. Пайовий внесок у вигляді техніки не забезпечує переважного (пріоритетного) права в її використанні, а також права забрати техніку у разі виходу з кооперативу. Член, який вносить у кооператив техніку, має такі ж права, як і інші члени, що зробили свої пайові внески в іншому вигляді.
Крім того, важливо правильно вибрати вид техніки, яку член може внести у кооператив як свій пай. Ця техніка не повинна постійно використовуватися членом, наприклад, якщо трактор потрібен для щоденного роздавання кормів худобі, він не може бути переданий кооперативу як пайовий внесок.
Під час формування ініціативної групи треба провести опитування своїх членів (за допомогою анкети), щоб дізнатися, яку техніку члени можуть запропонувати і якої вони потребують. Залежно від результатів анкети можна вирішити, яку техніку кооператив може прийняти у вигляді пайового внеску.
Члени колишнього КСП, які створили власні господарства, можуть передати свої майнові паї колишнього КСП кооперативу, який отримає в обмін сіль сільськогосподарську техніку. Це рішення особливо прийнятне при створенні машинно-технологічного кооперативу окремими виробниками.
У механізаторському кооперативі кожен член бере зобов'язання по веденню з кооперативом господарської діяльності у певному обсязі, який визначає сам член. Сума зобов'язань з діяльності всіх членів для кожного виду техніки повинна відповідати потужності цього виду техніки, але обов'язково треба перед бачити страхувальну маржу.
Необхідно уникати таких ситуацій, коли у випадку поломок або поганих погодних умов, кооператив буде неспроможний надавати послуги членам у тому обсяги, який заплановано. У даному випадку кооперативу доцільніше провадити невеликий обсяг діяльності з не членами (в межах 20% дозволених законом), або навіть використовувати техніку не в повному обсязі.
Перед створенням кооперативу (або при купівлі нової техніки вже існуючим кооперативом) доречно провести анкетування членів, щоб визначити їх потреби у кожній окремій одиниці техніки.
Якщо сукупність потреб нижча за загальну потужність техніки, можна залучати нових членів або вибрати менш потужну техніку та за нижчу ціну. Якщо попит на одну окрему одиницю техніки недостатній, то, краще відмовитися надавати членам ці послуги.
Як тільки наміри членів з використання техніки стануть відомими, можна визначити розмір пайових внесків за одиницю використання.
Сукупність пайових внесків, які необхідно зробити для певного виду техніки, повинна відшкодувати витрати на придбання техніки у таких випадках:
передачі техніки кооперативу його членом, вартість переданої техніки;
придбання техніки на умовах лізингу, розмір першої річної виплати;
купівлі, частина самофінансування, яка буде здійснена кооперативом з пайового фонду.
Внески до пайового фонду повинні бути дещо більшими, щоб забезпечити потребу в оборотному фонді, який не повинен бути великим у механізаторському кооперативі (за винятком тих випадків, коли сплата за послуги здійснюється членами після збирання урожаю). Потім цю суму треба поділити на кількість гектарів або на передбачену кіль кість днів використання техніки.
Домашнє завдання
Виконати завдання для самостійної роботи тема №1 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СГОК”
Література: [1, с. 8-16], [3, с. 21-35], [9, с. 38-46], [10, с. 5-23], [13, с. 7-17].
Практичне заняття № 6-10 (10 годин)
Тема: ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В КООПЕРАТИВІ
Мета: вивчити принципи організації бухгалтерського обліку кооперативів, принципи формування капіталу, скласти опис майна сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, яке на Вашу думку необхідно для його функціонування. Закріпити теоретичні знання про порядок формування та обліку кооперативного капіталу; навчитися складати первинні облікові документи і бухгалтерські регістри по прийманню основних і оборотних активів підприємства у якості пайових внесків
Студент повинен:
Знати:
принципи організації бухгалтерського обліку кооперативів;
принципи формування капіталу;
порядок формування та обліку кооперативного капіталу;
відповіді на питання:
Хто відповідає за організацію бухгалтерського обліку в кооперативі?
Яка відповідальність головного бухгалтера?
Хто визначення облікову політику кооперативу?
Назвіть принципи бухгалтерського обліку.
Облік витрат діяльності підприємства.
Принципи накопичення і розподілу витрат.
Порядок закриття рахунків бухгалтерського обліку.
Вміти: складати первинні облікові документи і бухгалтерські регістри по прийманню основних і оборотних активів підприємства у якості пайових внесків.
Завдання 1. На підставі практичної частини теми 1 скласти робочий план рахунків відповідно до виду діяльності створеного кооперативу (переробного, збутового, постачальницького, сервісного-технологічного, багатофункціонального). Визначити суму статутного капіталу для організаційного забезпечення діяльності кооперативу (відшкодування поточних витрат упродовж певного періоду) враховуючи специфіку їх діяльності
Кожний вид діяльності обслуговуючого кооперативу визначається за типом продукції та операціями. Необхідно в таблицю записати типи всіх можливих операцій та бухгалтерські рахунки на яких вони обліковуються.
Тип продукції
Тип операцій
Завдання 2. Визначити перелік активів, що необхідний для здійснення діяльності кооперативу, порядок їх надходження на підприємство. Заповнити перелік необхідних облікових регістрів (форми таблиць для виконання наведені в робочому зошиті).
Найменування активу
Вартість, грн.
Джерело надходження
Документ
Завдання 3. У відповідності із даними робот 1 та 2 визначитися із напрямком діяльності кооперативу, кількістю членів кооперативу і необхідними для здійснення діяльності активами кооперативу. Визначитися із порядком застосування активів (придбання, внесення у якості участі в капіталі або оренда). У відповідності із визначеними умовами визначити, які первинні документи необхідні для оформлення права користування активами (зразки бланків наведені в робочому зошиті). Визначити розмір пайового та додаткового капіталу і відповідно пайових і додаткових внесків учасників кооперативу. Розрахунок оформити в довільній формі.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 4. Скласти журнал господарських операцій щодо отримання активів на підприємство.
Таблиця 1
Кореспонденція рахунків з відображення в обліку операцій з формування капіталу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу
№ з/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
Завдання 5. Згідно отриманих знань з бухгалтерського обліку оберіть оптимальний варіант нарахування амортизації для офісного обладнання, виробничого обладнання, та будівель, перелік яких визначено в попередніх роботах згідно потреб кооперативу. Складіть відомість нарахування амортизації за поточні місяці, на протязі яких триває курс вивчення дисципліни та зробіть необхідні проводки (відомість нарахування амортизації наведено в робочому зошиті).
Складіть основні проводки та визначте суми щодо списання вартості матеріалів згідно до обраного в попередніх роботах напрямку діяльності та складеному переліку типових проведень. Визначте попередню ціну продукції (робіт, послуг) кооперативу та зробіть необхідні проведення.
На підставі визначеної суми витрат розрахувати остаточну ціну продукції (робіт, послуг), визначити надбавку до ціни, виплати на паї та інші необхідні розрахунки з членами кооперативу згідно попередніх робіт та зробити необхідні господарські проводки операцій.
Методичні вказівки для виконання завдань.
Зобов’язання з ведення діяльності кооперативу є основним принципом. У кооперативі ризик розподіляється між усіма членами, солідарно. Важливо, щоб поведінка одного із членів не приносила шкоди іншим. Підписання зобов’язань із ведення діяльності та інші правила є справою довіри та відповідальності перед кооперативом. Члени є власниками кооперативу, тому мають довіряти кооперативу, а кооператив повинен бути впевненим у надійності членів. Зобов’язання із ведення діяльності (в збутових – щодо реалізації продукції, постачальницьких – закупівлі засобів виробництва, сервісних – з надання послуг) дозволяють кооперативу концентрувати значні обсяги продукції, що уможливлює вихід на більш вигідні ринки, закупати засоби виробництва за оптовими цінами, цілком використати потужності матеріально-технічної бази.
Пайові внески в кооперативі. Члени кооперативу повинні вносити паї пропорційно до послуг, що вони отримують. Пайові внески є основою для формування фондів кооперативу, і водночас вони є гарантією члена в його операціях з кооперативом. Саме тому пайовий внесок члена кооперативу має бути пропорційним обсягу отриманих ним послуг у загальному обсязі послуг, які кооператив надає своїм членам. Адже чим більший обсяг послуг він отримує, тим більше повинна бути його участь у фінансуванні діяльності кооперативу і тим більше гарантій він має надати кооперативу. Наприклад, кооперативна машинно-технологічна станція на певний обсяг послуг має придбати на сезон відповідну кількість паливо-мастильних, розхідних матеріалів і таке інше. Зрозуміло, фінансування таких витрат членами кооперативу має бути пропорційним поданим замовленням на послуги. При цьому обсяг послуг, а тому і обсяг такого фінансування конкретним членом кооперативу, може змінюватися рік від року внаслідок зміни посівних площ, вирощуваних культур, їх врожайності і таке інше. Механізм формування пайового фонду передбачає здійснення членами (асоційованими членами) обов’язкових і додаткових внесків – паїв.
Пай – це грошова сума або оцінений у грошовій формі майновий разовий чи періодичний внесок члена кооперативу. Обов’язковий та додатковий пайові внески становлять загальний розмір паю кожного з членів (асоційованих членів) кооперативу, є поворотними, а тому в разі виходу (виключення) члена повертаються йому у встановленому статутом порядку. Основне призначення пайового внеску (внесків) забезпечення операційної діяльності кооперативу, відповідно розмір обов’язкового пайового внеску визначається пропорційно участі члена кооперативу у його господарській діяльності.
Додатковий пай – грошовий, майновий внесок члена чи асоційованого члена у пайовий фонд кооперативу для збалансування його поточної діяльності або розширення її бази. Фактично додатковий пай слід розглядати як інвестицію члена або асоційованого члена інвестора) у розвиток господарсько-технічної бази кооперативу або вирівнювання поточного балансу його операцій (фінансового стану). Розмір додаткових паїв одного члена слід обмежити статутом кооперативу, а визначати, його як певну відсоткову частку від загального пайового фонду або розміру обов’язкового паю. Додаткові паї можуть за рішенням членів кооперативу підлягати першочерговому поверненню та отриманню певного фонду у вигляді кооперативних виплат на цей пай.
Вступні внески – це внесок члена кооперативу в грошовій формі, сплачений під час його вступу для забезпечення його організаційної діяльності у фіксованому розмірі встановленим статутом.
Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний, спеціальний та інші фонди. Основними фондами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є:
Пайовий фонд, який формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань доходу кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до цього фонду не додаються. Неподільний фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок формування, розміри відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу або правилами внутрішньої господарської діяльності кооперативу.
Резервний фонд створюється за рахунок економічного результату кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших незаборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків) кооперативу. Резервний фонд насамперед використовується для самофінансування кооперативу як джерело необхідних вкладів та поповнення обігових коштів, а також у разі виникнення несприятливих обставин у його діяльності. Частина коштів з резервного фонду має йти на поповнення неподільного фонду для зменшення ризику, який виникає внаслідок виходу члена з кооперативу і полегшує приймання нових членів.
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Спеціальний фонд, як правило, створюється для реалізації окремих програм (проектів) кооперативу і на інше не використовується.
Домашнє завдання. Виконати завдання для самостійної роботи тема №2 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СОК”.
Література: [13, с. 38-46], [15, с.23 - 29], [17, с. 7-17], [18, с. 18-23], [21, с. 21-35]
Практичне заняття № 11-15 (10 годин)
Тема: ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ
Мета: визначити порядок регулювання оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, навчитися обирати оптимальний режим оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, визначити найбільш уразливі з податкової точки зору питання, скласти фінансову звітність кооперативу.
Студент повинен:
Знати:
- види податків та зборів, що сплачує кооператив;
- відповіді на питання:
1.Передумови організації податкового обліку.
2. Особливості організації податкового обліку.
3. Нормативні акти з організації обліку.
4. Основні відмінності між фінансовим та податковим обліком.
5. Вимоги до платників податку на додану вартість.
6. Об'єкт оподаткування на додану вартість.
7. База оподаткування ПДВ.
8. Прибутковий податок з громадян.
9. Обов'язкові платежі кооперативу.
10. Складання звіту про використання коштів і майна.
11.Оподаткування операцій з третіми особами.
12. Спрощена система оподаткування.
Вміти:
заповнювати податкові декларації з прибутку та ПДВ;
заповнювати звіт з ЄСВ;
складати відповідну кореспонденцію рахунків.
Завдання 1. Проробивши теоретичну довідку розрахувати розмір всіх податків, які кооператив повинен сплатити. Вихідними даними розрахунків повинні лужити дані практичних робіт №1 та №2. На підставі розрахунків самостійно заповнити: податкову декларацію з податку на додану вартість (повну та скорочену), податкову декларацію з податку на прибуток, розрахунок єдиного соціального внеску, Звіт про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Скласти кореспонденцію рахунків.
Методичні вказівки для виконання роботи.
Сільськогосподарський кооператив є платником всіх податків, характерних для сільськогосподарського підприємства, окрім податку на прибуток, як безприбуткова організація.
Найскладнішим для обслуговуючого кооперативу є визначення розміру ПДВ, який розраховується з урахуванням знижок та надбавок до реалізаційних цін. Складність – у точному визначенні попередньої ціни, яка має бути наближена до ціни реалізації. Якщо вказані ціни не будуть збігатися , то у кооперативу з’являється або податкові зобов’язання, або податковий кредит. З точки зору фінансових потоків та управління обіговими коштами кооперативу краще мати податковий кредит, тому ціна на реалізацію засобів виробництва має бути завищеною, а закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію – трохи зменшені.
В Законі України “Про податок на додану вартість2 від 26 вересня 1997 року № 550/97-ВР терміни вживаються у наступному значенні.
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який включається в ціну товарів, робіт та послуг, відповідно сплачується до бюджету за рахунок коштів покупця.
Платник податку – особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Продаж товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Продаж послуг (робіт) – будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт).
Звітний (податковий) період – період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунок податку та сплачувати його до бюджету.
Податкове зобов'язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.
Якщо обслуговуючий кооператив здійснює господарські операції, що підпадають під визначення продажу товарів (робіт, послуг) і обсяг таких операцій буде перевищувати 20400 грн., то його необхідно зареєструвати платником ПДВ. Так, як згідно зі статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість” Центральний податковий орган України веде реєстр платників податку.
Для забезпечення обліку податкових зобов’язань, що виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який з’являється при оплаті без отримання товарів, введено: рахунок 641 “Розрахунки за податками”, де ПДВ нараховується та сплачується відповідно до чинного законодавства; рахунок 643 “Податкові зобов’язання”, де ведеться облік суми ПДВ, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню. Але для спрощення обліку по різним податкам необхідно відкрити аналітичні рахунки до рахунку "Розрахунки за податками” в розрізі кожного з податків.
Домашнє завдання: Виконати завдання для самостійної роботи тема №3 методичних вказівок для самостійної роботи з дисципліни „Облік в СГОК”
Література: [7, с. 23-36], [8, с. 21-35], [11, с. 31-42], [10, с. 15-33], [16, с. 77-89], [19, с. 98 -112], [20, с. 76 - 85].
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
Номер та назва теми
Номер заняття за робочою програмою
Кількість балів на тему
Кількість балів за заняття
Тема 1 Процес організації кооперативу
1 практичне
15
3
2 практичне
3
3 практичне
3
4 практичне
3
5 практичне
3
Тема 2 Внутрішні економічні взаємовідносини в кооперативі
6 практичне
25
5
7 практичне
5
8 практичне
5
9 практичне
5
10 практичне
5
Тема 3 Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів
11 практичне
10
2
12 практичне
2
13 практичне
2
14 практичне
2
15 практичне
2
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 1.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 1 бал;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 0,6 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 0,3 бали;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 0,5 балів;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 0,3 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 0,2 бали;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1,5 бали;
Правильне в переважній більшості – 1 бал.
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 2.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 2 бали;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 1,5 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 1 бал;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 2 бали;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 1,5 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 1 бал;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1 бал;
Правильне в переважній більшості – 0,5 балів.
КРИТЕРІЇ ОІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ТЕМИ 3.
1. Усна відповідь на основні питання теми:
«відмінно» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, наведені приклади – 0,5 бал;
«добре» - питання розкрито повно,розкриті всі основні положення і проблеми, приклади не наведені – 0,4 бали;
«задовільно» - питання розкрито неповно, без пояснення основних
проблем – 0,2 бали;
«незадовільно» - питання не розкрито, основні проблеми не
пояснені – 0 балів.
Розв’язання задач на практичному занятті:
«відмінно» - методика розв’язання завдання наведена письмово під час відповіді з використанням всіх необхідних положень – 0,5 балів;
«добре» - завдання розв’язане вірно, однак допущені неточності у поясненні проблем – 0,3 бали;
«задовільно» - задача розв’язана арифметично вірно, однак не наведені основні проблемні питання – 0,2 бали;
«незадовільно» - задача не розв’язана – 0 балів.
3. Виконання завдань для самостійного вирішення:
Правильно в повному обсязі – 1 бал;
Правильне в переважній більшості – 0,5 балів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1998
Баканов М. И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. – 4-е изд., перераб. И доп. –М.: Финансы и статистика, 1997
Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. К.: Вища школа, 1994.
Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. За ред. М.Ф.Огійчука. -К.: Урожай, 1994.
Бутинец Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерский учет: план счетов и учетная политика, стандарты и корреспонденция счетов, отчетность, ЖИТИ, 2000.
Глотов О.С. Отчет о движении денежных средств согласно МСБУ // Бух. учет и аудит, № 2,. 1999 г.
Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. - М.: Аудит. 1998.
Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно – технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат//Економіка АПК, 2000, № 1.
Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США,К:. Логос, 1996.
Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу, К:. Логос, 1999.
Зудилин А.П. Анализ хозяйственной деятельности развитых капиталистических стран. – 2-е изд. –Екатеринбург: Каменный пояс, 1996.
Козлова О.И. и др. Оценка кредитоспособности предприятий. – М.: АО «АГРО», 1999.
Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет, анализ хозяйственной деятельности и аудит. – 2-е изд. – М.: Перспектива, 1998.
Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Тернопіль.: Чарівниця, 1995.
Павлюк И. Проблемы бухгалтерского учета расчетов по НДС //Бухучет и аудит, № 6, 7. 1998 г.
Савицкая Г.В. Теория анализа хозяйственной деятельности.- Минск: ИСЗ, 1999.
Сук Л.К. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. К.: Урожай, 1994.
Малік М.Й. Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні, К:. 1999.
Мех Я.В., Сумкіна Н.В., Дерій В.А., Облік, контроль та аналіз в умовах ринкових відносин, К.: НМК ВО, 1992.
Ткач В.И., Ткач М.В. Международная система учета и отчетности. М.: Финансы и статистика, 1998.
Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет /торговые и посреднические предприятия/. -Харьков: Интеллект-ЭК, 1998.
Шишкин А.П. И др. Бухгалтерский учет и финансовый анализ на коммерческих предприятих: практическое руководство. 2-е изд. – М.: Финстатинформ, 1998
Додаткова:
Закон України “Про бухгалтерську та фінансову звітність в Україні” від 01.06. 1999 р.
План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та інструкція по його застосуванню згідно наказу від 30.11. 1999 р. № 291
Гайдуцький П.І,. Лобас М.Г Відродження МТС, К:. “Агроінком”, 1997
Брошури по Проекту ТАСІС “Сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативних організацій в Україні 1999, 2000.
Трофімова Т.В. Концепція галузевої класифікації та оцінка матеріальних цінностей//Економіка АПК, 2000, № 1.
Кооперативний поступ – інформаційний бюлетень по Проекту ТАСІС.
Французские сельскохозяйственные кооперативы: Материалы семинара проета ТАСIS в г. Черновцы, 28 мая 1997 г.
Порядок составления декларации о прибыли предприятия. Приказ ГНА Украины 21.01.98 № 37.
Порядок заполнения налоговой декларации по НДС (с учетом изменений на текущую дату).
13PAGE 15
13PAGE 14615
Заголовок 1Заголовок 2Заголовок 3Заголовок 4Заголовок 5Заголовок 6Заголовок 7Заголовок 85, Знак1 Знак Знак Знак Знак Знак
Приложенные файлы
