село Несолонь Новоград Волинського району Дзюбчук Катерина І Л


У північно-східній частині Новоград-Волинського району, на віддалі 25км від районного центру, на правому березі річки Тня розташоване село Несолонь. Про походження назви Несолонь є два припущення. Є легенда, що на лівому березі р. Тня існувало слов’янське поселення.
Правий високий берег заселявся пізніше, тобто не був селом. Звідси назва «не село», що пізніше прийняло форму Несолонь. Є також припущення, що назва Несолонь пішла від того, що густі ліси, болота «заслоняли» сонце і давали привід назвати «не сол», тобто не сонячно.
Центр села лежить на високому березі, біля впадання протоки в річку Тня. В центрі села підноситься високе замчище - залишки древнього укріплення, спорудженого в XII столітті.

Замчище
На території села було поселення слов'ян кам'яного віку, про це свідчать численні знахідки, які знайдені учнями школи і зберігаються у музеї школи ( кам'яні сокири, ножі, скребки тощо).
Перші згадки про Новоград-Волинський ( Звягель ) знаходимо в російських літописах за 1257 рік у період боротьби князя Данила Галицького з монголо-татарськими ордами. Можна припустити, що під час навали монголо- татарських орд Несолонь була вже населеним пунктом і замчище було значною укріпленою фортецею. Про це свідчить знайдений учнями школи шолом часів монголо- татарського іга видатного монгольського ватажка. (Шолом зданий в Житомирський краєзнавчий музей).
Замчище було укріпленою фортецею, бо з півдня річки Тня - високий скалистий берег, що на той час був неприступний.

Скалистий берег річки Тня

Також неприступно було із заходу, бо рів (Пастовень) був залитий водою, а з сходу і півночі насипано високий вал, на якому, можливо, були дерев’яні укріплення. Річка Тня на той час була більш повноводна, лівий берег сильно заболочений, все це давало захист для населення від татаро-
монгольських орд. Село Несолонь згадується в архівних документах за березень 1585 року у жалобі звягельського намісника Василя Улінського та берестейського воєводина Тишкевича - Логійського. У той час село було власністю князя звягельського і управлялося звягельським старостою.
Біля замчища на території сучасної фізкультурної площадки була дерев’яна церква, яка в 1869 році була закрита як аварійна будівля. Було побудовано нову, значно більшу церкву із кращим оздобленням. Царський уряд не шкодував коштів на будівництво церков. Для побудови нової церкви казною було відпущено 2653 карбованця 72 копійки. Під час Великої Вітчизняної війни в церкву влучив німецький снаряд і приміщення церкви згоріло вщент. Після війни церква була побудована заново в іншому місці, у 2009 році проведений капітальний ремонт, після якого церква стала окрасою нашого села.

Церква в селі Несолонь
Про час відкриття школи в селі документальних даних мало. У «Историко-статистическом описании церквей и приходов Волынской епархии», складеному Н. I. Теодоровичем видання 1888 року записано, що церковно-
приходська школа в селі існує з 1840 року, обслуговує церковний приход з сіл, крім Несолоні, Тупальців, Поліянівки, Тимовки (тепер Теснівка), Барбаровки (тепер Варварівка), Улашанівка. Завідуючий школою піп О. Молчанов у «Отчет о состоянии школы Романовецкой волости в с. Несолонь за 1899-1900 года», показує, що школа відкрита в 1861 році, бо у 1866 році при підписанні «Выкупного акта» на землю після звільнення селян від кріпацтва, у селі не було грамотних селян і підписувати акт було найнято учителя Романівської школи.
В 1948 році будинок церковної сторожовки було знесено. У 90-х роках минулого століття навпроти будинку попа було побудовано силами селян приміщення під школу. У 1909 році, оскільки приміщення школи згоріло, побудовано нове, в якому навчалися аж до 1928 року.
У 1927 році школа була 4-х річна. У ній навчалося 70 дітей і працювало 2 вчителі.
У зв’язку з запровадженням в нашій країні загального обов’язкового початкового навчання у 1928 році значно зросла кількість учнів в школі. Вже в 1930 році працювало 4 учителі, а в 1932 році початкову школу реорганізовано в семирічну.
Розширено кількість класних кімнат за рахунок передачі школі в 1928 році будинку попа.
Справжній розквіт добробуту і культури села став після соціалістичного перетворення сільського господарства. В 1931 році в селі організовано колгосп «5 за 4 роки».
З весни 1931 року почався масовий вступ селян до колгоспу. Весною 1932 року були організовані сільськогосподарські артілі «II п’ятирічка», ім. Постишева та ім. Літвінова. Колективізація села була закінчена в 1933 році.
В 1936 році було об’єднано артілі «II п’ятирічка» та колгосп « 5 за 4 роки».
В 1935 році артілі ім. Постишева та ім. Літвінова об’єдналися в одну під назвою «III п’ятирічка». Широкого розмаху в селі набрало будівництво. В 1935 році з допомогою колгоспників була збудована школа на 7 класних кімнат, в 1936 - гуртожиток для дітей з інших сіл на 6 кімнат. У 1937 році побудовано будинок сільської ради. В 1940 році почато будівництво родильного будинку і медичного пункту, закінчити яких було неможливо через війну. На превеликий жаль, всі ці будинки згоріли на початку Великої Вітчизняної війни.
Німецькі фашисти спалили школу, корівник, контору колгоспу, шкільний інтернат, 3 жилі будинки школи і багато будинків колгоспників. Після визволення несолонці активно включились в відбудову зруйнованого війною господарства. У 1944 році розпочато будівництво греблі на річці. В цей час колгоспи зміцніли економічно. У липні 1950 року артілі « 5 за 4 роки » і « III п’ятирічка » об’єдналися і утворили артіль « Прогрес ».
У 1954 році закінчено будівництво ГЕС на річці Тня. Створено озеро площею 152 га. Це дало змогу електрифікувати всі трудоємкі роботи. В кожній колгоспній хаті засвітилася лампочка Ілліча.
На початку 70-х років ГЕС припинила своє існування.
На даний час на місці ГЕС залишилися руїни.

Зруйнована ГЕС на річці Тня
У 1991 році в селі була побудована нова двоповерхова загальноосвітня школа І-ІИ ст., в якій на даний час навчається 123 учні.

Несолонська ЗОШІ-ІІІ ступенів
На території села знаходиться двоповерховий Будинок культури, бібліотека, сільська рада, 2 магазини. У 2008 році проведена реконструкція дошкільного навчального закладу (ДНЗ «Сонечко») та амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ).

ДНЗ «Сонечко»
ДНЗ «Сонечко» відвідують 25 діток віком від 3 до 6 років. Зараз на території сільської ради проживає 79 дітей віком до 6 років.
АЗПСМ обслуговує населення сіл Несолоні та Поліянівки. Медичні працівники в будь-який час надають необхідну медичну допомогу жителям сіл. В приміщенні амбулаторії обладнані сучасні кабінети для мед. персоналу, працює електрокардіограф, обладнання для фізпроцедур.
Територія Несолоні розділена на 7 вулиць (ім. Гагаріна, Травнева, Миру, Тиха, Молодіжна, Річна, Набережна) на яких розміщені 231 будинків та проживає 573 особи. Люди в селі дуже працьовиті і добрі, біля кожного будинку наведений лад, доглянуті сади та клумби. Також гарні клумби знаходяться й біля приміщень амбулаторії, дитячого садочка, школи та сільської ради.

Сільська рада
Мені дуже подобається моє село - моя маленька Батьківщина. Влітку воно буяє різнобарвними квітами та пахучими травами, дзвенить веселим гомоном річки. Восени палахкотить в багряному листі та щедрих врожаях на городах. Взимку воно дзвенить дитячим сміхом та гомоном на сковзанках, струшуючи пухнастий сніг на червоні від морозу щічки дітей, грає в сніжки та ліпить сніговиків. Весною воно бринить струмочками з паперовими корабликами, радісним гомоном птахів, що повернулись з чужини, закликає господарів до весняних робіт на теплій, прогрітій весняним сонечком землі. Кожної пори року воно неповторне і чарівне.

Приложенные файлы

  • docx 20578223
    Размер файла: 909 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий