Питання до заліку ІСТОРІОГРАФІЯ

Питання до заліку

Предмет, зміст і завдання історіографії.
Місце і роль історіографії у структурі історичної науки.
Проблеми періодизації розвитку історичних знань, історичної думки та науки.
Формаційний і цивілізаційний підходи до вивчення історіографії.
Історія як складова частина духовної культури людства.
Історична пам’ять та історична свідомість суспільства.
Поняття “напрямок”, “течія”, “школа” в історіографії та критерії їх визначення.
Виникнення історичної свідомості і знань про минуле у первісному суспільстві.
Архаїчна міфологія та її роль у формуванні історичної думки.
Героїчний епос і його роль у розвитку історичної свідомості.
Античні уявлення про предмет і завдання історії.
Основні історичні праці стародавньої Греції і Риму. Значення античної історіографії для подальшого розвитку історичних знань та історичної думки.
Соціально-політичні та ідеологічні умови розвитку історичної думки й історичних знань в епоху середньовіччя.
Провіденціалізм і есхатологія – основи середньовічної історичної думки та історіографії.
Джерельна база середньовічної історіографії.
Історичні джерела світогляду гуманістів. Ставлення гуманістів до середньовічної та античної історіографічної традиції.
Критика середньовічного провіденціалізму і есхатології. Початок секуляризації історичних знань. Запровадження поняття історичного часу.
Розвиток ідей раціоналізму і “соціальної фізики” та їх вплив на історичну думку.
Історико-соціологічні погляди Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка, Р.Декарта.
Просвітники і вивчення історичного шляху різних народів.
Романтизм та його роль у розвитку історичної думки.
Консервативні, ліберальні та радикально-демократичні течії у суспільно-політичній думці доби Романтизму.
Значення історичної публіцистики для становлення романтичної історіографії (Е.Бьорк., Ф.Шлегаль., Ж де Местр, Л.Бональд).
Розвиток принципів історизму в історіографії Романтизму.
Позитивізм у другій половині ХІХ століття.
Розвиток історико-соціологічних теорій і концепцій Г.Спенсера, Д.Мілля, Г.Бокля.
Матеріалістичне розуміння історії. Історичні погляди Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.
Методологічна криза історичної науки на зламі ХІХ-ХХ століть. Критика і перегляд позитивізму.
Дискусія навколо позитивістських принципів К.Лампрехта.
Баденська школа неокантіанства.
Соціолог, економіст та історик Макс Вебер. Його історико-соціологічна концепція.
Неогегельнська історіографія.
Питання про сенс історії. Колінгвуд про зовнішню і внутрішню сторони історичного процесу, історичних подій і явищ.
Історичні погляди і метод історичного дослідження О.Шпенглера.
Теорія цивілізації А.Тойнбі.
Проблема світової історії у світлі екзистенціалізму. Історичні погляди К.Ясперса.
Історичні погляди М.Хайдегера.
Теорія “культурно-історичного синтезу” А.Берра.
Історичної школи “Анналів”.
Історико-теоретична спадщина Л.Февра і М.Блока.
Соціально-політичні умови розвитку історичної науки у другій половині ХХ століття.
Науково-технічна революція та її вплив на методологію суспільних наук.
Національні та міжнародні наукові центри, товариства, періодичні видання ІІ половини ХХ ст.
“Метод індивідувалзації” у працях Г.Ріттера, Ф. Мейнеке., Д.Реніра, О.Хендліна.
Неопозитивістська течія у історіографії (К.Поппер, К.Гемпель, К.Фішер).
Екзистенціалізм і його вплив на історичну науку.
Релігійно-філософські концепції історичного процесу (Г.Баттерфілд).
Методологічні дискусії 60-80-х років у захдноєвропейській та американській історіографії.
Модернізація традиційних уявлень про пізнавальні можливості історичної науки (Е.Карр, Дж.Пламб, С.Полард та ін.).
Теорія стадій економічного росту та індустріального суспільства (У.Ростоу, Р.Арон).
Концепція традиційного та індустріального суспільств.
Запровадження соціологічних, політологічних і економічних концепцій та методів в історичних дослідженнях.
Категорія соціального часу у “Новій історичній науці”.
Ідея прогресу в інтерпретації істориків “нової історичної науки”.
“Семіотичний вибух” і постмодерністична парадигма.
Хайден Уайт і книга “Метаісторія” та її вплив на формування і розвиток постмодернізму в історичній науці.
Відмова від “безликої” історії і перехід до екзистенційних переживань окремих людей.
Теорія “зіткнення цивілізацій” Семюела Хантінгтона.
Розвиток постіндустріального суспільства за Френсісом Фукуямою.
“Історіографічна революція” кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Заголовок 315Основной текстОсновной текст 2Основной текст 3sasa'C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Документ2.asdsasabC:\Мои документы\World_history\Lektsii\Kompleksna_Programa_Istoriografiya\14_Питання до заліку.doc
·
·

Приложенные файлы

  • doc 21771201
    Размер файла: 198 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий