LEK 6,7

6

СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Сучасна концепція управління діяльністю, управління бізнесом – це концепція, яка одержала назву Total Quality Management (TQM). На зміну старим ідеям забезпечення якості продукції прийшли нові принципи, значна частина яких уже відображена у міжнародних стандартах, і які базуються на системному підході управління якістю продукції. Сьогодні у світі застосовують різні системи управління якістю. Для успішної діяльності у даний час вони повинні забезпечувати можливість реалізації восьми ключових принципів системного управління якістю, які вже засвоєні передовими компаніями як за кордоном, так і в країнах колишнього СРСР, у тому числі і в Україні. Ці принципи складають основу оновлених міжнародних стандартів у галузі управління якістю ISO серії 9000.
Перший принцип – орієнтація на споживача. Стратегічна орієнтація на споживача, яка забезпечується організаційно, методично і технічно, гостро необхідна кожній організації і кожному підприємству, що функціонує в умовах конкурентного ринку.
Другий принцип – роль керівництва. Саме керівник повинен створити умови, які необхідні для успішної реалізації усіх принципів системного управління якістю.
Третій принцип – залучення працівників. Це одне із ключових положень TQM, згідно якого кожен працівник повинен бути залучений до діяльності з управління якістю. Слід створити такі умови, щоб кожен працівник відчував внутрішню потребу у покращенні діяльності як своєї, так і фірми в цілому.
Четвертий принцип – процес ний підхід і органічно пов'язаний із ним п’ятий принцип – системний підхід до управління. Відповідно до цих принципів виробництво товарів, послуг і управління розглядаються як сукупність взаємопов’язаних процесів, а також процес – як така система, що має від і вихід, тобто своїх (постачальників( і (споживачів(.
Реалізація цих принципів змінює існуючі підходи до управління, основу яких складала ієрархічна організаційна структура. Необхідно запроваджувати груповий підхід в обслуговуванні процесів. У стандартах серії ISO 9000 і QS 9000 є норма, згідно якої постачальник для підготовки виробництва нової чи модернізованої продукції повинен формувати груп фахівців з різних підрозділів. Такі групи зазвичай мають включати конструкторів, технологів, спеціалістів служб якості та інших служб.
Шостий принцип – постійне покращення. Двадцять років тому стратегія якості базувалася на концепції оптимальної якості. Досвід японської, а потім американської та європейської промисловості довів що встановлювати межі покращення недопустимо і складовою частиною системи управління.
Сьомий принцип – прийняття рішень, заснованих на фактах. Реалізація цього принципу покликана виключити необґрунтовані рішення, які зазвичай називають вольовими. Необхідно збирати й аналізувати фактичні дані та приймати рішення на їх основі. Найбільш розповсюдженими зараз є статистичні методи контролю, аналізу і регулювання.
Восьмий принцип – взаємовигідні відносини з постачальниками. Цей принцип необхідно реалізувати по відношенню як до зовнішніх, так і до внутрішніх постачальників.
Така концепція управління якістю – це концепція управління будь-яким цілеспрямованим видом діяльності, яка дозволяє досягнути успіху не тільки у сфері виробництва, але й у державному і муніципальному управлінні, управлінні навколишнім середовищем, у збройних силах та інших сферах.

Процеси і системи управління

Головною умовою вдосконалення діяльності організації є зміна систем управління і контролю текучих процесів. У багатьох організаціях спеціалістів одного профілю об’єднують у потужні підрозділи – вертикально-функціональний принцип. Процес ний підхід потребує горизонтальної організації роботи. Стратегія, що забезпечує досягнення максимального ефекту і орієнтує всі види діяльності на кінцевий максимальний ефект для підприємства, являє собою управління процесами.
Діяльність усіх службовців і робочих може розглядатися як процес, управління якими здійснюється аналогічно управлінню виробничими процесами.
Процес – це серія операцій (видів діяльності), які здійснюються над вихідним матеріалом (вхід процесу), підвищують його цінність і приводять до певного результату (виходу процесу). Цінність вихідного матеріалу збільшується за рахунок прикладання кваліфікованої праці та знань (ресурсів).
У процесу повинен бути керівник, в обов’язки якого входять забезпечення функціонування всього процесу у взаємозв’язку зі всіма організаційними підрозділами, вдосконалення і підвищення ефективності процесу.
Однією з головних умов ефективності процесу є визначення точок вимірювання після виявлення джерел похибок. Точки вимірювання результатів операцій необхідно розмістити саме біля джерел похибок. Дальше необхідно побудувати зворотні зв’язки, які дозволять виконавцям виправити помилки, що трапилися в межах їх діяльності. Така система забезпечує керівництво інформацією, що дозволить правильно приймати рішення про доцільність вкладання коштів на модернізацію обладнання, навчання кадрів, зміну процедур у процесах.
Наступним етапом удосконалення процесу – визначення таких показників, які можна регулювати за допомогою методів статистичного контролю. Дальше запроваджуються запропоновані заходи з удосконалення процесу.
Після кожного заходу з удосконалення процесу необхідно дати час на стабілізацію процесу. Дуже важливо при цьому проведення оцінки впливу кожного заходу на процес в цілому. Якщо результат позитивний, не слід забувати про те, що вимоги споживача постійно зростають і процес повинен постійно вдосконалюватися.
Лекція №7

ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД В УПРАВЛІННІ
ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

Після другої світової війни у глобальній економіці закріпилося лідерство США. Американський досвід вивчався і переймався у цілому світі. У 1953 році англійські фахівці провели детальні дослідження організації виробництва США. Однак в області управління якістю вони лише відмітили, що застосовувався раціональний статистичний контроль. Американські підприємства проводили вибірковий приймальний контроль, причому 98% відповідної продукції вважали допустимим. Браковані вироби за вимогою споживача замінялися безкоштовно.
В міру розвитку науково-технічного прогресу і підйому економіки країн Європи, виникнення «японського чуда» передові підприємства в цих країнах припинили своє задоволення реєстрацією і заміною дефектних виробів. Почалося формування комплексних систем управління якістю. Коли ці системи почалися розповсюджуватися, ринок визнав, що якість важливіше за ціну. У результаті американський бізнес у 70-х і 80-х роках стикнувся із жорстокою конкуренцією з боку японських і європейських фірм, що пропонували ринку високоякісні товари за низькими цінами.
Результати зусиль американських корпорацій, спрямованих на покращення своєї роботи, допомогли відновити віру споживачів в американську продукцію. У США додержуються ідеї комплексного управління якістю продукції (УЯП), яке розуміють як ефективну систему заходів по розробці, підтриманні і поліпшенні якості розробленої і виготовленої продукції службами даної організації. Ця діяльність дозволяє організації проектувати, виробляти і обслуговувати продукцію найекономічніше і при цьому повніше задовольняти потреби споживача.
Управління якістю – це перш за все, адміністративна діяльність, яка складається з 4 етапів:
Встановлення вимог до якості
Оцінка відповідності продукції цим вимогам
Прийняття заходів при невідповідності цим вимогам
Подальше підвищення вимог до якості.
Новизна сучасного підходу до УЯП полягає в тому, що здійснюється інтеграція всіх раніше розроблених і перевірених на практиці методів в добре продуману і практично здійснювану систему. Діяльність з якості поширюється на всю структуру організації, має багаторічний характер, в ній приймають участь весь персонал, всі підрозділи, роботу яких координує відділ управління якістю.
У США вважають, що контроль якості суттєво впливає як на створення виробів високого технічного рівня, так і на високоякісне виготовлення і обслуговування продукції при її експлуатації. Тому контроль якості продукції посилюється на всіх стадіях життєвого циклу продукції і носить не тільки перевірочний, але й аналітичний характер. Такий контроль називається всебічним. Він поділяється на 4 стадії:
Контроль за розробкою нової продукції
Вхідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів
Контроль якості виготовлення
Контроль якості обслуговування продукції у споживача.
Контроль за розробкою нової продукції передбачає розробку і встановлення
вимог до якості і технічного рівня майбутньої продукції. Вхідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів спрямований на те, щоб запускати у виробництво тільки ті, які повністю забезпечують якість готової продукції.
Розподіл контрольних операцій по ходу технологічного процесу має бути таким, щоб забезпечувати на фініші таку якість продукції, що відповідає заданим вимогам, викладеним в НД, і вимогам споживача.
Система всебічного контролю охоплює всю організацію, її підрозділи, групи персоналу і дозволяє здійснювати постійний, скоординований контроль за ходом створення і виготовлення продукції.
Такий контроль багато фірм поширюють і на сферу обслуговування своєї продукції у споживача.
При здійсненні всебічного контролю американці прагнуть реалізувати 2 таких положення:
всебічний контроль – це справа кожного;
проголошення загальної турботи про якість може привести до загальної безвідповідальності.
Тому керівництво фірми повинно розуміти, що окремі операції по поліпшенню якості, які виконують окремі виконавці і підрозділи, будуть виконуватись належним чином і ефективні лише тоді, коли вони добре організовані в рамках сучасної служби управління якістю.
В американський практиці управління якістю велику увагу приділяють витратам, пов’язаним зі створенням високоякісної продукції, з підвищенням і забезпеченням якості. Такі витрати називаються затратами на якість і складаються з затрат на технічний контроль, на розробку і проведення заходів профілактичного характеру і втрат від браку.
Американські вчені і спеціалісти вважають, що добре організована і ефективна система УЯП, як втілення в життя всіх ідей і практики всебічного контролю, може бути створена при умові, що цю роботу повинен очолити особисто директор.
Американська практика з підвищення якості широко використовує статистичні методи. Використовуються контрольні карти, які дозволяють систематизувати і накопичувати інформацію про дефекти продукції, що повторяються. Використовуються таблиці вибіркового контролю з поширенням результатів оцінки якості на всю сукупність продукції, використовуються методи теорії ймовірності як для оцінки надійності, так і для прогнозування змін інших показників якості.
На американських підприємствах широко використовують вмонтовані технічні засоби контролю, в яких запрограмовано ті чи інші методи статистичного контролю. Такі засоби не тільки накопичують інформацію, але й обробляють і видають необхідні дані для прийняття рішень.
Особливе місце в діяльності фірм США займає маркетинг, складаються програми поліпшення якості, які передбачають систематизований перелік всіх необхідних заходів технічного, організаційного або іншого характеру. Головна мета є глибокий аналіз кожного дефекту не для його виправлення, а для пошуку і усунення причини його виникнення.
Надається велике значення юридичній відповідальності виробників і торгівлі за якість. При цьому використовується 2 принципи:
юридична відповідальність виробника і фірми продавця за прийняття негайних заходів по обслуговуванню продукції незадовільної якості або її заміні;
наявність повної, точної інформації про строк служби, безпеку і показники якості.
Виробник і торгівельна організація відповідають не тільки за експлуатаційні властивості продукції, але й за її дію на навколишнє середовище, безпечність в умовах експлуатації.
Посилення юридичної відповідальності привело до активізації і значного поліпшення діяльності щодо гарантії виробника.
Система УЯП не розглядається в США як панацея, але на тих підприємствах, де вона добре розроблена і стабільно функціонує, результати відчутні: продаж продукції розширюється, репутація фірми зростає, витрати виробництва зменшуються і зростають прибутки.
Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 18814153
    Размер файла: 49 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий