LEK 1,2,3

ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ З МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ

Роль і значення якості постійно зростає під впливом розвитку технологій виробництва і потреб людини. Підйом рівня культури і освіти з кожним днем робить споживачів все більш розбірливими.
Щодо забезпечення конкурентоспроможності вже у 80-ті роки ХХст вимоги щодо якості стали вирішальними і визначними. Більше 80% покупців, купуючи продукцію на світовому ринку, віддають перевагу не ціні, а якості. Досвід показує, що витрати на якість повинні складати не менше 15-25% сукупних виробничих витрат.
Саме з якістю продукції пов’язані можливості кредитування, інвестицій, надання пільг. Так, наприклад, в ряді країн Європи діють закони, згідно яких товари взагалі не допускаються на ринок без підтвердження відповідності вимогам стандартів міжнародної організації із стандартизації, тобто без сертифіката якості, інші товари – несертифіковані – повинні продаватися вдвічі дешевше.
Організаційно-економічні і технічні проблеми, що пов’язані з якістю, стали предметом досліджень, а шляхи їх вирішення перетворилися в окрему галузь науки.
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і гарантується, підприємство гине: автоматично це забезпечує той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.
Отже, зараз весь світ працює над проблемою забезпечення продукції, що дає можливість продукції стати конкурентоспроможною, тобто такою, яка мала б, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

Основні терміни і визначення

Якість продукції – це сукупність характеристик продукції, процесу чи послуги, що відносяться до її здатності задовільняти певні встановлені і передбачувані потреби відповідно до її призначення.
Якість виготовлення – це сукупність властивостей процесу виготовлення продукції, від яких залежить відповідність цього процесу і його результатів встановленим вимогам.
Показник якості продукції – це кількісна оцінка однієї або кількох властивостей продукції, що входить у її якість та які розглядаються стосовно до умов її створення, експлуатації або споживання.
Показник якості виготовлення – це кількісна оцінка властивостей, що складають якість процесу виготовлення.
Придатна продукція – це продукція, що задовільняє всім встановленим вимогам.
Властивості продукції – це об’єктивна особливість продукції, яка може виявлятися при її створенні, експлуатації або споживанні.
Об’єкт в області якості – це те, що може бути індивідуально описано, розглянуто або виміряно. Об’єктами можуть бути: діяльність або процес, організація, система або окрема особа.
Процес – це сукупність взаємопов’язаних ресурсів і діяльності, які перетворюють вхідні елементи у вихідні елементи.
Продукція – це матеріальний результат праці, що володіє корисними властивостями і призначений для використання споживачем.
Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості продукції, заснована на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюються, з базовим значеннями відповідних показників.
Технічний рівень продукції – це відносна характеристика властивостей продукції, заснована на порівнянні значень показників, які характеризують технічну досконалість продукції, що оцінюється, з базовими значеннями відповідних показників.

Якість продукції, фактори, що її визначають
Якість продукції відноситься до числа найважливіших показників виробничо-господарської діяльності промислових підприємств та об’єднань і є одним із гарантів конкурентноздатності продукції.
З визначення якості слідує, що за початкову її характеристику прийнята властивість, тобто об’єктивна особливість продукції, яка може виявлятися при її створенні, експлуатації або споживанні. Всі властивості продукції можна розділяти на прості і складні. Прикладом складної властивості ї надійність продукції, що визначається поєднанням таких властивостей, як довговічність, безвідмовність, ремонтоздатність, зберігаємість. До числа простих властивостей можна віднести, наприклад, потужність двигуна, швидкість автомобіля, зусилля преса та ін.
Практично будь-який вид продукції проходить три основних етапи життєвого процесу, а саме: розробка, виробництво та експлуатація. На кожному з цих етапів необхідно на високому рівні контролювати і підтримувати якість продукції.
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв’язку між собою; як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох.

Основні фактори, що визначають якість виробів
На етапі проектно-конструкторських робіт:
Передпроектна розробка виробу з урахуванням вітчизняних та зарубіжних патентів.
Бездефектне проектування.
Максимальне використання уніфікованих і стандартизованих деталей та вузлів.
Застосування автоматичного контролю.
Техніко-економічне обґрунтування конструкції та експлуатаційних характеристик.

Якість продукції на виробничому етапі визначається:
Технічним переозброєнням.
Уніфікацією та стандартизацією.
Вхідним контролем сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Застосуванням відповідного обладнання і в тому числі з ЧПУ.

Основними факторами, що впливають на якість та надійність продукції або технічних пристроїв у процесі експлуатації, є:
Використання продукції за прямим призначенням із дотриманням режимів , передбачених нормативними документами (ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ, ТУ і т.д.).
Покращення обслуговування.
Підвищення якості поточного та капітального режимів.

На всіх цих етапах також діють організаційні фактори, до яких належать: розподіл праці і спеціалізація; форми організації виробничих процесів; ритмічність виробництва та інші. Наступна група факторів – економічні, до яких належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на підвищення продуктивності суспільної праці та інше.
Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно важливі контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з вищою ціною повинні бути високої якості.
В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними та емоційними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професіоналізму виробничих кадрів залежить рівень використання технічних факторів. При високому рівні використання технічних факторів технологічний процес звільняється від участі людини і тоді суб’єктивний елемент вже грає значну роль в організаційних факторах, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації та споживання виробів.
На промислових підприємствах необхідний рівень якості підтримується технічним контролем, управління яким здійснює відділ технічного контролю (ВТК). ВТК запобігає випуску продукції, що не відповідає вимогам НД, зміцнює виробничу дисципліну. Але слід підкреслити, що управління якістю – це не ізольований вид діяльності ВТК. Щоб процес управління якістю був ефективний, він повинен охоплювати операції усіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням і транспортуванням. Фактично управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти зростаючі вимоги споживачів, мати з ними зворотний зв’язок і на тільки одержувати інформацію про їх задоволеність споживанням продукції, але й передбачати їх попит і корегувати свою діяльність у цьому напрямку.

Лекція №2

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ. ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.
МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

В умовах ринкової економіки рішучого значення набуває конкурентодатність продукції. Щоб був попит на той чи інший виріб, він повинен мати відповідні споживчі властивості: відмовно працювати у відповідності до свого функціонального призначення, задовільняти за ціною, вимогам безпеки, екології, естетики і таке інше.
Міжнародний досвід показує, що досягти високого рівня якості можна лише при умові проведення системи наукових, технічних, організаційних заходів з управління якістю продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Але для того, щоб управляти якістю, необхідно, перш за все, вміти цю якість оцінити, тобто – виміряти. Саме цим займається відповідна галузь науки – кваліметрія.
Кваліметрія – сукупність методів і засобів оцінювання (вимірювання) показників якості продукції. Вимірювання у метрології означають порівняння вимірюваної величини з мірою-одиницею фізичної величини. Аналогом фізичних величин у кваліметрії служать показники якості. Отже, щоб оцінити якість, необхідно порівняти показники якості продукції з показниками якості однорідної продукції, прийнятої за зразок. На основі порівняння можна зробити заключення про те, показники якості якого з об’єктів порівняння вище, а це вже результат оцінювання за шкалою порядку. Якщо вдається визначити , на скільки вище чи нижче, чи у скільки разів вище чи нижче, то якість буде оцінено за шкалою інтервалів або за шкалою відношень. Звідси слідує, що у кваліметрії на перший план виступає проблема оцінювання показників якості.
Якість – це складна багатомірна властивість продукції. Якість складається з певних компонент. У залежності від потреб і умов оцінювання якості , кількість цих компонент змінюється. Чим більше показників (компонент) якості, тим повніше можна охарактеризувати якість продукції чи окремого виробу.
Розглянемо властивості і правила формування показників якості.
Відразу визначимося з одиницями вимірювання показників якості. Вони можуть вимірюватися в одиницях фізичних величин (якщо вони мають фізичний характер – маса. Габарити і т.ін.) і в одиницях, що приймаються за згодою (якщо вони мають нефізичний характер – бали за бальною шкалою).
Показники якості поділяють на одиничні і комплексні. Одиничні показники відносяться до однієї з властивостей, що визначають якість; комплексні формуються з кількох одиничних показників.
Комплексні показники якості можуть бути сформовані з одиничних на підставі відомих функціональних залежностей між ними, а можуть являти собою комбінацію з одиничних, яка приймається за згодою. Так, наприклад, одиничні показники радіоапаратури напруга живлення U та струм I, через їх функціональну залежність P=U*I можна одержати комплексний показник – вживану потужність.
Прикладом комплексного показника якості, прийнятою за згодою, є коефіцієнт готовності КГ апаратури, що визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415 ,
де Т – напрацювання виробу на відмову;
ТВ – середній час відновлення.
Для кожного виду виробів існує “своя” номенклатура показників якості. На всі види виробів серійного виробництва згідно ДСТУ 180 8402-86 встановлена номенклатура показників якості, де передбачено 10 груп показників:
призначення;
надійності;
технологічності;
уніфікації;
потентно-правові;
ергономічні;
естетичні;
транспортабельності;
безпеки;
екологічні.
Показники призначення призначені для оцінки корисного ефекту, який може бути отриманий при використанні виробу за призначенням. Група показників призначення ділиться на дві групи:
показники функціональної та технічної ефективності;
конструктивні показники.
Перша підгрупа характеризує корисний ефект від експлуатації або споживання продукції і прогресивність технічних рішень, що закладаються у продукцію. До таких показників можна віднести:
метрологічні характеристики за ГОСТ6.009-84;
діапазон вимірювань;
умови експлуатації засобів вимірювань.
Конструктивні показники залежать від сфери застосування. Підвищення вимог і метрологічних характеристик приводить до ускладнення конструкції приладів, збільшення розмірів, маси приладів та обладнання у стаціонарних умовах.
Надійність – це властивість об’єкта зберігати в часі (у встановлених системах) значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування технічного обслуговування, зберігання і транспортування. Показники надійності встановлені і відповідності з ГОСТ 27.002-89.
Показники надійності мають властивості:
безвідмовність;
довговічність;
ремонтоздатність;
зберігаємість.
Безвідмовність характеризує властивість об’єкта зберігати працездатність протягом деякого напрацювання, яка визначається часом.
Довговічність – це властивість об’єкта зберігати працездатність до наступання граничного стану. До показників довговічності відносяться середній ресурс та середній термін служби.
Ремонтоздатність – це властивість об’єкта, що полягає у придатності до підтримки і відновлення працездатного стану шляхом технічного обслуговування і ремонту. До показників ремонтоздатності відносяться:
імовірність відновлення;
середній час відновлення.
Зберігаємість – це властивість об’єкта зберігати у заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність об’єкта виконувати необхідні функції протягом зберігання та після нього, а також при транспортування і після нього.
Показники економічного використання сировини, палива, енергії і трудових ресурсів характеризують властивості виробів, що відображають його технічну досконалість по рівню або мірі споживання ним сировини, матеріалів, енергії та трудових ресурсів при експлуатації.
Ергономічні показники характеризують систему людина-машина і враховують комплекс гігієнічних, антропологічних, фізичних та психологічних властивостей людини, що виявляються у виробничих і побутових умовах.
Гігієнічні показники включають в себе:
рівень шуму;
рівень освітлення;
напруженість електричних та магнітних полів;
радіаційні випромінювання і т.д.
Антропологічні показники характеризують відповідність конструкції виробу формі людського тіла та його окремим частинам, що входять у контакт з виробом.
Фізіологічні та психологічні показники характеризують відповідність конструкції виробу (розмір, форма, яскравість, контраст, просторове положення) зоровим психологічним можливостям людини і його швидкісним можливостям.
Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції і досконалість виробничого виконання.
Інформаційна здатність показує відповідність моди. Досконалість виробничого виконання характеризує товарний вид виробу.
Показники технологічності включають в себе коефіцієнт використання матеріалів та показник трудомісткості.
Коефіцієнт використання матеріалів: відношення маси матеріалу у виробі до загальної маси матеріалів у виробі
13 EMBED Equation.3 1415.
Трудомісткість 13 EMBED Equation.3 1415, де П – продуктивність, кількість виготовленої продукції в одиницю часу, g – трудомісткість.
Показник транспортабельності характеризує пристосованість продукції до переміщення в транспорті без її використання і споживання в момент переміщення.
Показники стандартизації та уніфікації характеризують насиченість виробу стандартними, уніфікованими, запозиченими складовими частинами. Такими показниками є коефіцієнти:
повторюваності;
застосовності.
Коефіцієнт повторюваності характеризує рівень уніфікації складових частин, що застосовуються у виробі:
13 EMBED Equation.3 1415,
де N – загальна кількість складових частин виробу;
n – кількість типорозмірів складових частин, що застосовуються у виробі.
Коефіцієнт застосовності складових частин визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415,
де N – загальна кількість типорозмірів складових частин у виробі;
n – кількість оригінальних частин виробу.
Патентно-правові показники характеризують міру оновлення технічних рішень, що використовуються в продукції, їх патентний захист, а також можливість реалізації продукції в країні та за рубежем. Офіційним документом у патентоспроможності виробу є його патентний формуляр, в якому вказується що і яким патентом захищено, яка вагомість винаходів, що використовуються у ворині і скільки складових частин виробу захищено патентами.
Екологічні показники характеризує рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, виникаючих при експлуатації або споживанні продукції.
Показники безпеки характеризують властивості виробу, що гарантують безпеку обслуговуючого персоналу та інших об’єктів при його експлуатації, транспортуванні і зберіганні. До показників безпеки відноситься:
імовірність безпечної роботи;
середній час безпечної роботи захисних пристроїв;
мінімальну електричну міцність струмоведучих частин.
Значущість показників кожної групи для певного типу продукції виражають ваговими показниками. Сума числових значень всіх показників повинна дорівнювати одиниці:
13 EMBED Equation.3 1415


Методи оцінки показників якості продукції

13 EMBED CorelDRAW.Graphic.11 1415

Вимірювальний – на основі технічних засобів вимірювань.
Реєстраційний – на основі спостереження і підрахунку числа подій, що визначаються, витрат або предметів.
Органолептичний – на основі аналізу сприйняття органів почуття.
Розрахунковий – на основі використання теоретичної і (або) емпіричної залежності показників якості продукції від її параметрів або параметрів.
Експертний – на основі рішень, прийнятих експертами.
Соціологічний – на основі збору та аналізу думок фактичних або можливих споживачів продукції.
Вимірювання якості включає в себе два етапи:
визначення значень показників якості;
порівняння показників якості різних зразків.

Оскільки вимірювання якості – це визначення (вимірювання) показників якості та їх порівняння із прийнятими за зразкові, то методи визначення показників якості будуть за своєю суттю інструментальні, експертні та методи порівняння.
Отже, інструментальні методи засновані на фізичних ефектах і використанні спеціальної апаратури. Розрізняють автоматизовані, механізовані і ручні методи. Автоматизовані – більш об’єктивні і точні.
Експертні методи використовують там, де фізичне явище не відкрите або дуже складне для застосування. Як приклад – оцінка якості виступів фігуристів. Різновидом даного методу є органолептичний метод, заснований на використанні органів почуття людини.
Вважається, що вимірювання – це порівняння, а якщо результат одержано теоретичним шляхом, то це не вимірювання, а прогноз.
Методи порівняння. При порівняння можна користуватися трьома шкалами або методами: шкала рівнів, шкала інтервалів, шкала відношень.
При використання шкали рівнів з прийнятою величиною рівня Q порівнюються всі решта величини Qi за принципом:
13 EMBED Equation.3 1415.
Наприклад, температура танення льоду Q = 0
·C, виміряна температура Qі = 50
·C. Отже, температура об’єкта перевищує заданий рівень на 50
·C.
При вимірюванні за шкалою порядку результатом вимірювання є рішення, наприклад, у вигляді ранжированого ряду об’єктів порівняння:
Q1 < Q2 < Q3 < Q4 < Q5 < Q6 .
Ряд є результатом оцінок експертів.
При вимірювання за шкалою відношень, яка зазвичай застосовується для вимірювання фізичних величин, таких як маса, довжина, потужність, величини порівнюють за принципом:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Qi – вимірювана величина,;
Q – еталонна величина.

Експертні методи
При використанні експертного методу для оцінки якості часто застосовують шкалу порядку. Вирішується питання порівняння за принципом “краще або гірше”, “більше або менше”. Інформація про те, у скільки разів краще чи гірше, вже не потрібна.
Попарне порівняння. При створенні шкали порядку або так-званого ранжированого ряду експерти використовують метод попарного співставлення. У таблиці 1 наведено приклад ранжирування у ряд 6-ти об’єктів шляхом попарного порівняння.

Таблиця 1. Ранжирування 6-ти об’єктів методом попарного порівняння
№ об’єкта
1
2
3
4
5
6
Результат

1
Х
1
0
1
1
1
4

2
0
Х
0
1
1
1
4

3
1
1
Х
1
1
1
5

4
0
0
0
Х
0
0
0

5
0
0
0
1
Х
0
1

6
0
0
0
1
1
Х
2


Це результат роботи одного експерта, який оцінює об’єкти певним чином. Перевага одного об’єкта перед іншим позначена 1, якщо навпаки – 0. Ранжирований ряд (шкала порядку) для об’єктів згідно наведеної порівняльної оцінки буде мати вигляд:
Q4 < Q5 < Q6 < Q2 = Q1 < Q3 .
Можна задіяти кілька експертів, тоді результат буде більш точний. Ранжирований ряд був використаний при створенні 12-бальної шкали інтенсивності землетрусів MSK-64, мінералогічна шкала MOOCA, 5-бальна шкала (12-бальна, 100-бальна) шкала оцінювання знань.

Вплив на результати експертизи складу експертів
Тестування. При формуванні експертної групи доцільно провести тестування, взаємооцінювання експертів і перевірку узгодженості вражень і думок, а також само оцінювання. Само оцінювання полягає в тому, що кожний із членів групи у жорстко обмежений час відповідає на питання анкети, порівнює їх з відповідними відповідями і таким чином перевіряє свої знання, даючи собі оцінку. Практика показує, що експертні групи з високими самооцінками рідше помиляються в оцінці якості об’єктів. При взаємооцінюванні використовують ту ж саму методику, тільки експерти оцінюють один одного. Все це повинно забезпечувати необхідну узгодженість при оцінюванні властивостей реальних об’єктів. Для перевірки узгодженості думок експертів кожному з них пропонується дати оцінку Qi певній властивості об’єкта.
Якщо оцінка певного експерта не є крайньою (найбільшою чи найменшою) в одержаному ряді оцінок, то кваліфікаційний рівень його можна вважати відповідним рівню комісії. У противному випадку, його оцінку вважають “протирічливою” груповій оцінці при довірчій імовірності 0,95 (або
· = 0,05), якщо
13 EMBED Equation.3 1415,
де 13 EMBED Equation.3 1415 - середнє арифметичне значення оцінки;
S – середнє квадратичне відхилення індивідуальних оцінок в групі.
Значення коефіцієнта
· для
· = 0,05 приймають в залежності від кількості експертів у групі:

Число експертів
3
4
5
6
7
8
9
10


·
1,15
1,46
1,67
1,82
1,94
2,03
2,11
2,18


Приклад: У результаті опитування 10 спеціальних (m=10) одержані такі індивідуальні оцінки деякої властивості:
Q1=10, Q2=8, Q3=15, Q4=11, Q5=13, Q6=12, Q7=9, Q8=10, Q9=8, Q10=11.
Групова оцінка 13 EMBED Equation.3 1415= (10+8+15+11+13+12+9+10+8+11) / 10 = 10,7.
Оцінюємо на протирічливість оцінку третього експерта, оцінка якого максимальна. Розрахунок СКВ дає S = 4,9; при
· = 0,05 і m=10
· = 2,18. Оскільки 15 - 10,7 < 4.9 * 2.18, то оцінку третього експерта слід вважати протирічливою з імовірністю 0,95.
Більш достовірною оцінкою узгодженості думок групи експертів є коефіцієнт конкордації W, який являє собою загальний коефіцієнт рангової кореляції для групи.
Таке оцінювання проводять за кількісними оцінками деяких оцінками деяких властивостей (факторів), що впливають на кінцевий результат (якість).
Коефіцієнт конкордації розраховують за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415 ,
де m – число експертів у групі;
n – число факторів, що оцінюються.
Коефіцієнт конкордації змінюється в діапазоні 0 де 0 – повна неузгодженість;
1 – повна одностайність.
Яка має бути чисельність експертної групи? Теоретично, ефективність групової оцінки зі збільшенням кількості експертів зростає. На практиці ж число експертів повинно бути від 7 до 20 осіб. Якщо кількість експертів менша за 7, то збільшується недостовірність групової оцінки, велика кількість експертів не підвищує ефективність оцінки, а приводить до виникнення зайвих дебатів.

Способи одержання експертних оцінок
Враження експертів виявляється при індивідуальному чи груповому опитуванні.
При необхідності оцінювання об’єктів перед експертами зазвичай ставляться такі задачі:
Провести ранжирування однорідних об’єктів за ступенем вираженості заданого показника якості.
Дати кількісну оцінку показників якості продукції в умовних одиницях (долях одиниць, балах) або оцінити ваги цих показників.
Для вирішення першої задачі частіше застосовують метод попарного співставлення об’єктів, як було показано раніше, а потім, за результатами попарного співставлення, проводиться ранжирування.
Для кількісної експертної оцінки показників якості користуються безрозмірними шкалами – в долях одиниць або балах. Бальна шкала дозволяє приписувати об’єктам кількісної характеристики, що відображають інтенсивність тої чи іншої властивості продукції і визначають її якість. Основною характеристикою бальної шкали є діапазон шкали – кіот кість оціночних точок (бальність). Число градацій визначається характером самої задачі, кваліфікацією експертів, потрібною достовірністю результату. Найбільш поширені 10-ти, 25-ти і 100-бальні шкали.
Принцип створення бальної шкали покажемо на прикладі створення шкали бальних оцінок для віднесення продукції до певної сортності. Для цього:
Встановлюють максимальну загальну оцінку продукції в балах.
Кожному показнику якості, що входять у прийняту модель якості продукції, експерти присвоюють певну вагу (ваговий коефіцієнт q) і визначають таким чином його роль у формування якості.
Виходячи з загальної максимальної оцінки, з урахуванням ваг окремих показників, встановлюють бальну оцінку кожного показника якості.
Встановлюють скидки від показників якості ідеальної продукції при різній степені зниження рівня якості. Наприклад, якщо ідеальну якість поверхні виробу оцінюють у 7 балів, то при наявності незначних подряпин вона знижується на 2 бали.
Визначають число степенів якості, виходячи з можливих бальних оцінок відповідної якості. Так, наприклад, можуть бути прийняті 4 степені якості: відмінні, добра, задовільна і погана.

Обробка даних експертних оцінок якості продукції

Оцінки експертної комісії обробляють з метою знаходження узагальненої оцінки якості продукції. При ранжируванні спочатку необхідно перевірити масив даних, що одержано від експертів, на однорідність.
Для перевірки однорідності масиву даних необхідно розрахувати сумарну оцінку рангів:
13 EMBED Equation.3 1415 , (1)
де j – номер рангу, j = 1, 2, 3, , n;
n – число рангів;
i – номер експерта, i = 1, 2, 3, , m;
m – число експертів;
Rij – ранги, що присвоєні кожним експертом.
Масив даних вважається однорідним, якщо 13 EMBED Equation.3 1415. Значення критичної оцінки суми рангів Rкр можна знайти з табл. 2 для рівня значущості 0,005.

Таблиця 2
Число експертів
Кількість рангів


3
4
5
6
7
8
9

2
6,6
1,2
2,2
3,6
5,0
7,1
9,7

3
12,6
2,6
4,7
7,6
11,1
15,8
21,6

4
21,7
4,5
8,1
13,3
19,7
28,1
38,4

5
33,1
6,9
12,4
20,8
30,8
43,8
60,0

6
47,0
9,8
17,6
30,0
44,4
63,1
86,5

7
63,0
13,1
23,8
40,7
60,5
85,0
115,0

8
81,7
17,0
29,8
48,3
73,2
105,0
145,0

9
102,6
21,4
37,5
60,9
92,8
135,0
185,0

10
126,1
26,3
46,2
75,6
113,8
160,0
225,0

Множник
10
100
100
100
100
100
100


Якщо узгодженість даних достатня, то за оцінками окремих експертів знаходять узагальнену оцінку у вигляді узагальненого ранжирування:
13 EMBED Equation.3 1415.
Якщо узгодженість даних недостатня, то експертів слід ознайомити з одержаними результатами, підвищити кваліфікацію і провести експертизу повторно.
Значення критичної оцінки знаходять множенням числа, що знайдено в полі таблиці при заданих n і m, на множник з нижнього рядка таблиці.
Приклад. Оцінки 5-ти експертів 7-ми об’єктів виражені наступним чином:
1-й експерт Q5 < Q3 < Q2 < Q1 < Q6 < Q4 < Q7 ;
2-й експерт Q5 < Q3 < Q2 < Q6 < Q4 < Q1< Q7 ;
3-й експерт Q3 < Q2 < Q5 < Q1 < Q6 < Q4 < Q7 ;
4-й експерт Q5 < Q3 < Q2 < Q1 < Q4 < Q6 < Q7 ;
5-й експерт Q5 < Q3 < Q1 < Q2 < Q6 < Q4 < Q7 .
Необхідно: за сумою рангів кожного об’єкта побудувати ранжирований ряд, що є результатом групового оцінювання; визначити вагові оцінки членів ряду.
Розв’язок.
Для перевірки однорідності масиву знаходимо сумарну оцінку рангів за (1):
R=17956. За табл.2 визначаємо Rкр = 3080. умова R > Rкр виконується. Масив вважаємо однорідним.
Заходимо суму рангів для кожного об’єкта:
для Q1: 4+6+4+4+3=21 ; Q5: 1+1+3+1+1=7 ;
Q2: 3+3+2+3+4=15 ; Q6: 5+4+5+6+5=25 ;
Q3: 2+2+1+2+2=19 ; Q7: 7+7+7+7+7=35 .
Q4: 6+5+6+5+6=28 ;
Результат групового оцінювання: Q5 < Q3 < Q2 < Q1 < Q6 < Q4 < Q7 .
Знаходимо вагові коефіцієнти: спочатку шукаємо суму рангів всіх об’єктів, вона дорівнює 140; тоді вагові коефіцієнти:
q1 = 21/140 = 0,15 ; q2 = 15/140 = 0,11 ; q3 = 9/140 = 0,06 ;
q4 = 28/140 = 0,2 ; q5 = 7/140 = 0,05 ; q6 = 25/140 = 0,18 ;
q7 = 35/140 = 0,25 ; 13 EMBED Equation.3 1415.
Лекція №3

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ДІАГРАМИ ІСІКАВИ

Цей експертний метод з’явився в Японії з метою виявлення причин збою технологічних процесів, коли явні його порушення виявити важко.
Існують певні правила побудови таких діаграм, які визначають структуру показників якості й значущість кожного фактора:
Задіяна група працівників не містить у своєму складі керівників.
Зберігається анонімність висловлень.
Молодші висловлюються першими.
Час проведення експертизи обмежений.
За знайдене рішення автор повинен одержати винагороду.
Розглянемо приклад складання діаграми Ісікави “по ходу” технологічного процесу проявлення плівки у будь-якій формі К
·.

13 EMBED CorelDRAW.Graphic.11 1415

Рис.1 – Діаграма Ісікави, складена “по ходу” технологічного процесу

Після виявлення найбільш вагомого показника слід визначити, яка доля “відмов” припадає на кожний фактор , і встановити важливість і черговість усунення “відмов” за ваговими показниками.

Аналогічний метод визначення вагових показників

Цей метод використовують, якщо характеристика процесу описується аналітичною функцією, яка одержана на основі теоретичних та експериментальних даних.
Математичною базою методу є використання повного диференціалу функції.
Приклад: необхідно визначити вагові коефіцієнти лінійних розмірів, що впливають на похибку визначення об’єму цистерни.
Об’єм цистерни визначається як об’єм циліндра за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415,
де D – діаметр цистерни;
l – довжина цистерни.
Визначимо диференціал функції:
13 EMBED Equation.3 1415.
При малих відхиленнях допускається диференціал замінити відхиленням, тоді
13 EMBED Equation.3 1415,
де
·W,
·D і
·l – похибки визначення величин відповідно
Припустимо, що на кресленні вказано, що D = 2,0м; l = 3м,
а фактично виміряно Dф =1,95м; lф = 2,96м.
Тоді можна обчислити абсолютні похибки, а потім відносні:

·D = 2,0-1,95=0,05м

·l = 3,0-2,96 = 0,04м
13 EMBED Equation.3 1415
Можна розв’язувати і зворотню задачу:
за відомим
·W призначити
·D і
·l, тобто допуски на ці розміри.
Для гарантованого забезпечення якості у виробництві зазвичай керуються більш жорсткими вимогами до показників якості у порівнянні з вимогами до показників якості, що пропонується на ринку. Таким чином, розрізняють допуск споживача і виробничий допуск, різниця між якими і є запасом:

13 EMBED CorelDRAW.Graphic.11 1415

Рис.2 – Співвідношення виробничого і споживчого допусків
на діаграмі розподілу показника якості


Соціологічний метод проведення експертизи

Цей метод зазвичай застосовують на стадії маркетингових досліджень. В якості експертів виступають потенційні покупці продукції.
Розглянемо таку задачу: з’ясуємо, яким вимогам повинен задовільняти електричний утюг, для чого розробимо опитувальний лист. Припустимо, що результати опитування виражено даними, наведеними в табл..1.

Таблиця 1 – Результати опитування потенційних покупців
№ п/п
Параметри продукції
Значення параметрів
Середній бал /
кількість відповідей
Сума балів



1
2
3



1
Вага, кг
0,5


6,8/70
476




1,0

5,7/60
476





2,0
3,0/30
90

2
Потужність, кВт
0,5


6,2/65
403




0,8

8,1/60
486





1,0
7,0/25
175

3
Довжина дроту, м
1,5








2,0

7,2/30
216





2,5
7,5/60
450

4
Наявність відпарювача
так


6,0/30
180

5
Наявність тефлонового покриття
так


8,0/60
480

6
Вид нагрівача
спіраль


6,1/30
189




плас-тина

8,0/40
32

7
Намотування шнура як рулетка
Так


7,1/70
497

8
Час нагрівання
1хв.


5,2/4
20,8

9
Зовнішній вигляд



6,2/20
126


· = 4444,8

У табл.1 вказано середні значення оцінок в балах і кількість опитуваних потенційних показників, які оцінювали цей параметр. Оцінка виконувалась за 10-бальною шкалою. Зауважимо, що ніхто з покупців не оцінював усі параметри, оскільки не всім показникам утюга надають суттєве значення.
Обробляти таку інформацію слід таким чином: враховуючи середній бал і кількість покупців, які за нього висловились, визначимо суми балів оцінок кожного з параметрів і загальну суму балів. Це дозволить розрахувати їх відношення і визначити вагові коефіцієнти кожного показника якості.
Обчислимо всі вагові коефіцієнти показників якості і перевіримо результати сумування:
q = (476/4444,8) + (342/4444,8) + (90/4444,8) + (403/4444,8) + (486/4444,8) + (175/4444,8) + (216/4444,8) + (450/4444,8) + (180/4444,8) + (480/4444,8) + (183/4444,8) + (320/4444,8) + (497/4444,8) + (20,8/4444,8) + (126/4444,8) = 0,1071 + 0,0769 + 0,0202 + 0,0906 + 0,1093 + 0,0393 + 0,0485 + 0,1012 + 0,0405 + 0,1079 + 0,0411 + 0,0719 + 0,1118 + 0,0047 + 0,0283 =0,99983.
Отже, розрахунки проведено правильно, якщо 13 EMBED Equation.3 1415.


Оцінювання комплексних показників якості

Аналогічно діленню фізичних величин на основні і похідні, показники якості також ділять на одиничні і комплексні.
Одиничні, як вже вказувалося раніше, відносяться до однієї із властивостей, що визначають якість, комплексні – до декількох.
Комплексні показники якості можуть бути пов’язані з одиничними через функціональні залежності, що відображають закони природи, або деяку комбінацію, що прийнята для визначення комплексного показника.
Функціональні залежності при значній кількості впливових параметрів одержати важко. Тому у кваліметрії часто користуються суб’єктивним способом утворення комплексних показників за принципом середнього зваженого. Суб’єктивним є лише вибір логіки усереднення, а сам комплексний показник являє собою об’єктивну характеристику якості об’єкта і визначається за однією із формул:
середнє арифметичне зважене:
13 EMBED Equation.3 1415 (1)
середнє гармонічне зважене:
13 EMBED Equation.3 1415 (2)
середнє геометричне зважене:
13 EMBED Equation.3 1415 (3)
Всі ці формули застосовують, виходячи з умови: 13 EMBED Equation.3 1415 .
Практичний досвід у визначенні комплексних показників якості диктує наступні рекомендації:
середнє арифметичне зважене використовується для обчислення комплексного показника якості у тому випадку, коли об’єднуються однорідні показники, що мають незначний розкид;
при значному розкиді показників рекомендується використовувати середнє гармонічне зважене.
найбільш універсальним методом формування комплексного показника вважають комплектування за принципом середнього геометричного зваженого. За цією схемою об’єднують одиничні показники, коли вони неоднорідні (відносяться до різнорідної продукції чи різних умов її використання) і мають значний розкид. Якщо до складу комплексного показника входять різнорідні показники якості, їх необхідно виразити у відносній формі.
Приклад: проектується стрілків вольтметр із заданими метрологічними характеристиками:
Верхня границя вимірювання Q1 = 1000 B q1 = 0,2
Клас точності Q1 = 1,0 q1 = 0,6
Час заспокоєння рухомої частини Q1 = 4c q1 = 0,2
Необхідно сформувати комплексний показник якості вольтметра, що характеризує його метрологічний рівень. Вагові коефіцієнти qі одержані групою експертів. У комплексний показник об’єднуються різнорідні одиничні показники. Їх необхідно виразити у відносній формі. Для цього введемо нормуючі значення показників, що задані, тоді:
13 EMBED Equation.3 1415; 13 EMBED Equation.3 1415; 13 EMBED Equation.3 1415.
За формулою середнього геометричного зваженого одержимо:
13 EMBED Equation.3 1415.
У подальшому після виготовлення дослідних зразків вольтметра розробник буде мати можливість порівнювати комплексний показник якості зразка із заданим значенням і, таким чином, оцінювати якість розробки.
 "$&*JLNRtvz
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 18814156
    Размер файла: 345 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий