lek2

Тема 2. Політико-правова думка Стародавнього світу, періоду Середньовіччя і Відродження
План
1. Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу.
2. Політико-правова думка періоду античності.
3. Політико-правова думка періоду Середньовіччя.
4. Політичні аспекти Реформації (срс).
5. Політичні погляди Н. Макіавеллі.

В історії політичної думки прийнято виділяти наступні етапи:
політичні ідеї Стародавнього світу – Стародавнього Сходу і античності – ІІ тис. до Р.Х.-V ст.;
політичні ідеї Середньовіччя – V-XVI ст.;
політична думка періоду Відродження – XV- XVI ст.;
політична думка Нового часу – XVIІ- XVIІІ ст.;
сучасна політична наука – ХІХ-ХХст.

Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу
Особливості політичних структур “східного” типу:
деспотизм;
пірамідальний характер влади і управління;
адміністративно-бюрократичний контроль основних ресурсів суспільства;
теократія.
Риси суспільної свідомості цивілізацій Стародавнього Сходу:
фаталізм;
сакралізація (обожнення) правителів і законів.
Політико-правові ідеї носили переважно релігійно-міфологічний характер, що підкреслював божественне походження існуючої влади і устрою.

Політичні ідеї в Давньому Китаї
Конфуціанство.
Конфуцій (
·551-479 рр. до Р.Х.), “Лунь юй”
патерналізм – відносини у державі повинні повторювати відносини у сім’ї;
соціальна стратифікація людей повинна бути наслідком і вираженням їх відповідної моральної градації на “достойних” і “ницих”;
всезагальне дотримання правил ритуалу (лі) робить непотрібним формальний закон.
Даосизм
Лао-цзи (VI-V ст. до Р.Х.), “Дао де цзін”
Найкраща організація суспільного життя повинна базуватися:
на “мудрості простоти” (поверненню до природи і відмові від штучних форм людського співіснування);
на “ управлінні недіянням і невтручанням”.
Легізм
Шан Ян (390-338 рр. до Р.Х.), “Шан цзюнь шу”
Для стабілізації суспільства і успіху в політиці необхідне:
утвердження єдиних для усіх законів;
знання ситуації в державі і точний розрахунок;
використання примусу, сили.

Політико-правова думка періоду античності
Риси політичної думки античності:
політика розглядається як єдина форма цивілізованого існування людини;
держава і суспільство не відділяються одне від одного і не протиставляються одне одному;
прагнення знайти ідеальну модель держави, бо лише при ній людина здатна повністю розкрити свої здібності;
не має чіткої різниці між філософією, етикою і політикою і це зумовило моралізаторський характер політичних теорій.

Основні ідеї, які донесла нам політико-правова думка античності
ідея громадянства
ідея демократії
ідея гуманізму
ідея космополітизму (уявлення про те, що всі люди – громадяни єдиної світової держави)
ідея імперії

Політичні ідеї Платона (427-397рр. до Р.Х., “Держава”, “Закони”)
В концепції “ідеальної держави” громадяни залежно від своїх природних властивостей повинні ділитися на три стани із чітким розподілом функцій:
філософів-правителів (основна чеснота – мудрість)
воїнів (мужність)
землеробів, ремісників (поміркованість)
Забезпеченню спільних інтересів повинні бути підпорядковані їх особисті інтереси.
Реальні форми правління розглядає в міру їх деградації: аристократія, монархія, тимократія, олігархія, демократія і тиранія.

Політичні ідеї Арістотеля (384-322рр. до Р.Х., “Політика”, “Етика”)
“людина – політична тварина”
політика – це сфера державних відносин, а людина за своєю природою – громадянин
стверджує необхідність підпорядкування приватних інтересів інтересам держави
існуючі форми державного правління ділить на правильні і неправильні за принципом – чи дана форма правління сприяє досягненню загальної користі чи особистої користі правителя:
монархія тиранія
аристократія олігархія
політія (влада середнього класу) демократія

Політичні ідеї Марка Тулія Ціцерона (106-43рр. до Р.Х., “Про закони”)
причиною виникнення держави є прагнення людей захистити свою власність;
держава заснована на розумі і справедливості;
в основі права лежить вимога не шкодити іншим і не зазіхати на чужу власність;
найкращою формою правління є поєднання царської влади, аристократії та демократії.

Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя.
виникнення і розвиток національних держав;
соціально-економічні особливості: різка диференціація та ієрархієзація населення, становлення верстви рицарства, панування відносин за принципом “ сеньйор-васал”, міста отримали Магдебурзьке право;
особливості в організації влади: постійна боротьба між світською і духовною владою за панування у суспільстві, в суспільстві панували догмати Церкви і свавілля сильніших, жорстокіших.
Основні риси політичної думки Середніх віків:
середньовічне світосприйняття – теоцентричне, в якому панують уявлення про визначальну роль Бога в природі, суспільному і особистому житті та орієнтація на “спасіння душі”
некритичне сприйняття сфери політики як наслідку божественного одкровення
влада розуміється як здійснення волі Божої.

Політичні ідеї Аврелія Августина (354-430рр.), “Про град Божий”
в історії йде постійна боротьба двох держав: “Граду Божого”, породженого любов’ю до Бога і “граду земного”, породженого любов’ю до себе;
“Град Божий” не є тотожний Церкві, але саме вона є основним представником царства Божого на землі;
земна держава також є творінням Божим і її основне призначення – служіння Церкві;
повне підкорення світської влади церковній призведе до їх злиття і успішного спільного функціонування (теорія теократії);
основним принципом суспільного життя має бути заповідь “віддайте кесарю кесареве, а Богу богове”.

Політичні ідеї Томи Аквінського (1225-1274рр., “Сума теології”)
держава виступає не як безпосереднє, а опосередковане Церквою творіння Боже, головне призначення якої сприяти спасінню душ людей;
світській владі підпорядковуються лише тіла людей, а не їх душі;
всяка влада – від Бога, але є різниця між сутністю влади (сам інститут держави, який походить від Бога) і її формою (спосіб правління, структура влади, яка може походити і не від Бога);
Проти державної влади можна повстати у двох випадках:
Якщо вона виступає проти законів Бога і моральних принципів;
Якщо влада перевищує свою компетенцію (встановлює надмірні податки, незаконні побори тощо).
Остаточне рішення про законність форми влади належить Церкві.

Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.
не була завойована варварами, залишилася єдиною імперією в Європі;
соціально-економічні особливості: повільний занепад інституту рабства, розвиток приватновласницького господарства супроводжувався розширенням державної власності на землю;
особливості в організації влади: абсолютний характер імператорської влади, домінування світської влади над духовною, високий рівень централізації імперії;
політична думка спиралась на ідеї римської державності, християнства та месіанізму.

Особливості періоду Відродження
соціально-економічні особливості: криза феодалізму, географічні відкриття, науково-технічний прогрес, бурхливе промислове піднесення, розвиток нової структури суспільства;
особливості в організації влади: процес обмеження влади монархів, поява аристократичних республік, обмеження ролі Церкви у суспільстві;
особливості політичної думки: гуманістичний характер, повернення до традицій античності, раціонально-критичний перегляд прав та свобод людини.

Політичні погляди Нікколо Макіавеллі (1469-1527рр., “Володар”, “Історія Флоренції”)
політику визначають не Бог чи християнська мораль, а природні закони життя і людська психологія (егоїзм, прагнення до збагачення);
принцип політичного реалізму (макіавеллізм) – ціль виправдовує засоби в залежності від ситуації;
найкращою формою держави є змішана;
міць держави залежить від рівня згуртованості суспільства, яке об’єднують єдина мова, культура, загальне дотримання законів і права, також єдина релігія, школа і національна армія, домінування загальнодержавних інтересів громадян над їх приватними;
якщо немає такої єдності , то актуальними стають авторитаризм, примус.

Теорії природних прав та суспільного договору
Основні представники: Г.Гроцій (1583-1645рр.), Б.Спіноза (1632-1677рр.). Т.Гоббс (1588-1679рр.), Дж.Локк (1632-1704).

Основні ідеї:
виділяють природне право, дане людині від народження і невід’ємне (право на життя, власність, свободу) та волевстановлене право, яким наділяє держава;
суспільний договір – утворення держави як наслідок укладення між людьми добровільної угоди щодо організації суспільного життя і наділення певних осіб та інституцій владою – заради підтримання порядку, захисту прав та інтересів людей.

Т.Гоббс , “Левіафан або матерія, форма і влада держави церковної і громадянської ”
До створення держави люди перебували в природному стані, були рівними і мали однакове право на все.
Це з часом призвело до “війни всіх проти всіх” і щоби вийти з такого стану люди уклали суспільний договір.
Люди встановили державну владу (єдину і нічим не обмежену) на умовах повного та беззастережного підкорення.

Джон Локк (1632-1704), “Два трактати про правління”
суспільна угода, внаслідок якої відбулося відчуження права окремих людей на користь держави, не відміняє природних прав, а лише покладає на державу обов’язок захищати принципи природного права;
теорія про поділ влади (на законодавчу, виконавчу, федеративну);
заклав основи для соціоцентричної парадигми політики (взаємодія держави і громадянського суспільства).










13PAGE 15


13PAGE 14415





Приложенные файлы

  • doc 18814299
    Размер файла: 81 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий