Lekciy 9

Лекція 9. (2 год.)
Тема: Державні цільові фонди.
Питання:
Характеристика державних цільових фондів.
Пенсійний фонд України, положення, завдання, бюджет.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
5. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Характеристика державних цільових фондів.


Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів. Основним централізованим фондом грошових коштів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію функцій держави. Разом з тим у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і потребують гарантованого фінансового забезпечення. До таких потреб належать: надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інших непередбачуваних подій. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.
Державні цільові фонди це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
За допомогою цільових державних фондів можливо:
впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;
забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;
надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління  на державні і регіональні.
Цільові фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням окремих функцій держави. Зокрема, в реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У процесі створення системи самостійних соціальних фондів ставилося завдання «розвантажити» бюджет від значної частки соціальних видатків і забезпечити їх автономне гарантоване фінансування. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань. Для втілення певних економічних програм можуть створюватися позабюджетні фонди як у межах держави, так і на міжнародному рівні. Так, країни Євросоюзу створюють фонди надання допомоги країнам Східної Європи.
Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі розвитку. Отже, джерела формування коштів державних цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.
Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються. Деякі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду.
Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.
Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права й обов’язки щодо використання фондів, визначені законом.
Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:
відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;
відрахування до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;
витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.
У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80. В Україні на даний час створюються такі основні державні цільові фонди:
А. У сфері соціального страхування:
Пенсійний фонд;
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
Фонд соціального страхування від нещасних випадків;
Б. Тимчасові:
Фонд соціального захисту інвалідів;
Фонд охорони навколишнього природного середовища.
Соціальне страхування це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.
У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на себе зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.
Функції між цільовими фондами державного соціального страхування чітко розмежовані.
З 1 січня 2011 року набрав чинності прийнятий 8 липня 2010 р. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». N 4814-VI ( 4814-17 ) від 22.05.2012 }
Метою Закону  України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) є реформування адміністративної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування через створення єдиної системи збору та обліку страхових внесків, запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та уникнення дублювання функцій фондів соціального страхування, пов'язаних із формуванням страхових коштів.  На думку законодавця це дозволить суттєво підвищити дієвість і ефективність зазначеної системи, скоротити адміністративні витрати на виконання відповідних функцій. 
Розглянемо основні ключові моменти Закону № 2464. Відповідно до ст. 1 даного Закону єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Органом уповноваженим вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону визначено Пенсійний Фонду України.
Виключно Законом № 2464 визначаються:
принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;
платники єдиного внеску;
порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;
склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Також з введенням в дію цього Закону з 1 січня 2011 року залишаються й надалі функціонувати інші Фонди соціального страхування (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві). За фондами соціального страхування залишаються їхні основні функції:
керівництво та управління окремими видами соціального страхування;
акумуляція страхових коштів;
фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням;
здійснення контролю за цільовим використанням страхових коштів;
інші функції, передбачені статутами фондів соціального страхування.
Платниками єдиного внеску з 1 січня 2011 р. вважатимуться платники, які сьогодні в обов'язковому порядку сплачують страхові внески на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування (зокрема, роботодавці та застраховані особи) (п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
При цьому з набранням чинності Законом № 2464-VI перереєстрація цих платників не здійснюватиметься. ПФУ спільно з фондами соціального страхування та ДПАУ проведе звірення платників страхових внесків.
База нарахування єдиного внеску:
Єдиний внесок нараховується:
Для роботодавців, працівників - громадян України або іноземців, фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами,  громадян України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді, працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Нарахування та сплата єдиного внеску за: батьків - вихователі дитячих будинків сімейного типу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; особам, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Для членів сімей фізичних осіб - підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу. Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування  єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску що дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. На даний час зазначений перелік ще не затверджено. Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначений в статті 8 Закону № 2464
для роботодавця:
1. Відсоток єдиного внеску, який буде нараховувати роботодавець на фонд оплати праці найманих працівників залежить від класу професійного ризику виробництва, який визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Зараз таких класів ризику 67, то і розмірів єдиного внеску стільки ж, але у кожного страхувальника свій, починаючи з 36,76 % (1 клас) і закінчуючи 49,7 % (67 клас).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного
внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами)відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності:


Клас професійного ризику виробництва
Розмір єдиного внеску, %

1
36,76

2
36,77

3
36,78

4
36,79

5
36,8

6
36,82

7
36,83

8
36,85

9
36,86

10
36,88

.
.

67
49,7


2. 34,7 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на винагороду, яку виплачує фізичній особі за цивільно-правовими договорами (договором підряду на роботу чи послугу), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців. 3. 33,2 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на суми лікарняних як на перші п’ять днів, так і на інші дні, що сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
4. 8,41 % єдиного внеску буде нараховувати підприємство на фонд оплати праці працюючих інвалідів. Якщо ж інваліду буде нараховуватися лікарняний, то розмір соціального внеску на суму такого лікарняного становить «звичайні» 33,2 %.
для найманого працівника:
1. 3,6 % єдиного внеску буде утримуватися із заробітної плати працівника, в тому числі інваліда, працівника-іноземця;
2. 2 % єдиного внеску буде утримуватися із суми лікарняного, який нараховується працівнику (в тому числі інваліду);
3. 2,6 % єдиного внеску буде утримуватися із винагороди, яка виплачується фізичним особам – не СПД за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду на роботи чи послуги), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців. Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 % визначеної бази нарахування. Варто зазначити, що розміри внесків не є остаточними, оскільки, як визначено у п. 28 ст. 8 Закону № 2464, пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску вносяться Кабміном одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Строк сплати єдиного внеску
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Якщо роботодавець виплачує аванс по заробітній платі або зарплату за місяць, то під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум, такий роботодавець зобов’язаний сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у відповідних розмірах. Але є і виняток. Це випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений раніше або за результатами звірення роботодавця з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Відповідальність за несплату
Статтею  25 Закону № 2464, передбачено:. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Крім того, у ст. 26 Закону № 2464 передбачено відповідальність за порушення цього Закону, а саме: посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Тому до статей 1651, 1653, 1654 і 1645 Кодексу про адміністративні правопорушення внесені відповідні уточнення щодо поширення цих норм на Закон № 2464 при визначенні сум адміністративного штрафу з 01.01.2011 р.
Але це ще не все.
В Кримінальному кодексі вносяться зміни до ст. 2121 із зазначенням відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема:
1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, – карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто перевищують 17000 грн.).
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, – караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто перевищують 51000 грн.), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Діяння, що описані вище і вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страховий внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).
Підсумовуючи наведене хочемо сказати, що яскравим прикладом функціонування єдиного соціального внеску можна навести на прикладі Російської Федерації, де впродовж декількох років діяв єдиний соціальний податок. За період дії цього податку, в якому були об’єднані страхові внески за усіма видами соціального страхування та бюджетні кошти на соціальне забезпечення, значно зріс та з кожним роком ставав все більш загрожуючий дефіцит Пенсійного Фонду РФ, у фондах соціального страхування не вистачало коштів для підвищення розмірів страхових виплат застрахованим особам. Такий підхід у державній соціальній політиці зазнав поразки, у зв’яжу з чим Уряд РФ, затверджуючи Концепцію довгострокового соціально-економічного розвитку Росії до 2020 року, прийняв рішення ліквідувати єдиний соціальний податок з 1 січня 2010 року.

Пенсійний фонд України, положення, завдання, бюджет.

Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Пенсійний фонд формується і використовується за такою схемою:
13EMBED Word.Picture.81415

Управління фондом здійснює спеціальний орган Пенсійний фонд України.
Касове виконання забезпечував поштово-пенсійний банк «Аваль», сьогодні Райфазенбанк «Аваль».
Бюджет цього фонду формується передусім за рахунок коштів, що вносять роботодавці. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, особи, які наймають для роботи громадян за угодами, а також ті, що ведуть підприємницьку діяльність, засновану на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, релігійні громади сплачують страхові внески до Пенсійного фонду у розмірах, установлених чинним законодавством. Відрахування до Пенсійного фонду відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису на утримання установи. Крім того, до надходжень фонду належать обов’язкові страхові внески громадян, які працюють, у розмірі 2 % від нарахованої заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески та пожертвування підприємств, організацій, населення, інші надходження.
Пенсійний фонд України має право вести комерційну діяльність і отримувати доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду. Зокрема, Пенсійний фонд має право:
вкладати кошти у коротко- та довгострокові кредити, цінні папери державних органів, акціонерних товариств, фондових і товарних бірж, до комерційних банків;
створювати підприємства, брати участь у комерційних структурах (банки, страхові компанії, торгові дома, спільні підприємства, акціонерні товариства тощо);
проводити грошово-речові лотереї, благодійні вечори, рекламно-інформаційні заходи (благодійні теле- та радіопрограми, спеціальні випуски у періодичній пресі).
Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:
виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством України;
виплата допомоги з догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;
підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;
забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду;
відтворення коштів фонду, зміцнення його матеріально-технічної бази, проведення масово-роз’яснювальної роботи.


Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) створений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і є правонаступником Фонду соціального страхування України.
Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджена правлінням Фонду.
У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, а також Статутом Фонду.
Формування і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою:
13EMBED Word.Picture.81415
Управління коштами здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що є некомерційною самоврядною організацією. Гарантом його діяльності є держава.
Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією і належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фонду, стабільної діяльності Фонду.
Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.
За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, Фондом надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомога по вагітності та пологах;
допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування.
Управління Фондом здійснюється на паритетній основі представниками від держави, застрахованих осіб і роботодавців.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.
Нагляд за діяльністю Фонду здійснює Наглядова рада Фонду, яка діє на громадських засадах.
Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів Фонду.
Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.
Виконавча дирекція підзвітна правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.
Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду і здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.
4. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.


Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення.
Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Його формування і використання характеризується такими джерелами доходів і напрямами видатків:
13EMBED Word.Picture.81415
Управління коштами здійснює Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття некомерційна самоврядна організація.
Кошти Фонду використовуються на:
виплату допомоги у зв’язку з безробіттям;
фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців;
фінансування витрат на працевлаштування;
фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;
створення резерву коштів Фонду.
Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.


Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Діяльність Фонду
Профілактика нещасних випадків та профзахворювань
Медична, соціальна та професійна реабілітація
Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей)

Сприяння у створенні умов для раннього діагностування профзахворювань
Сприяння у створенні умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Сприяння у створенні системи управління охороною праці на підприємстві
Організація ефективного лікування потерпілих
Одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності

Пропаганда безпечних умов праці, поширення позитивного досвіду
Забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування
Одноразова допомога в разі смерті застрахованого

Удосконалення системи навчання з питань охорони праці, навчання фахівців з охорони праці
Організація медичної та соціальної реабілітації потерпілих
Щомісячні страхові виплати

Аналіз причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань
Навчання та перекваліфікація потерпілих
Пенсія у разі інвалідності

Експертна оцінка на відповідність вимогам безпеки об’єктів, машин, механізмів, обладнання і приладів
Організація робочих місць для інвалідів
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника

Консультації страхувальників та застрахованих
 
Оплата за спеціальний догляд, постійний сторонній догляд та за побутове обслуговування потерпілого
 

Проведення наукових досліджень з питань охорони праці
 
 

 







Закони України що регламентують діяльність цього фонду
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
№ 717-V від 23 лютого 2007 р.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
№ 435-V від 12 грудня 2006 р.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
№ 2272-ІІІ від 22 лютого 2001 р.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Система загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань гарантує нашим громадянам соціальний захист, насамперед, право на страхові виплати у разі повної або часткової втрати працездатності чи втрати годувальника.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов’язковим і добровільним. Обов’язковому страхуванню підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;
особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.
Добровільно, за письмовою заявою, можуть застрахуватися:
священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
громадяни суб’єкти підприємницької діяльності.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків створюється з метою проведення профілактичних доходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Функціонування фонду здійснюється за такою схемою:
13EMBED Word.Picture.81415
Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
частина коштів із Пенсійного фонду україни залежно від 67 класів професійного ризику підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов’язковим і добровільним. Обов’язковому страхуванню підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;
особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.
Добровільно, за письмовою заявою, можуть застрахуватися:
священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
громадяни суб’єкти підприємницької діяльності.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків створюється з метою проведення профілактичних доходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Функціонування фонду здійснюється за такою схемою:

13EMBED Word.Picture.81415
Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
внесків роботодавців у розмірі 0,8413,8 % фактичних витрат на оплату праці найманих працівників залежно від класу професійного ризику виробництва;
прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
добровільних внесків;
інших надходжень.
Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:
виплату пенсії по інвалідності;
виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
виплати втраченого заробітку;
виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім’ї потерпілого;
фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.
Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства.
Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів. Бюджет Фонду формується за рахунок таких джерел:
грошових коштів, які передаються з державного бюджету для здійснення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;
надходжень від підприємств і організацій, що не забезпечують дотримання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів;
благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;
інших надходжень.
Використання коштів Фонду захисту інвалідів спрямовано на фінансування заходів, що створюють інвалідам умови й можливості участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, забезпечують їх соціальний захист.
Відділення загальнодержавних цільових фондів створюються також на місцевому рівні.

;
прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
добровільних внесків;
інших надходжень.
Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:
виплату пенсії по інвалідності;
виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
виплати втраченого заробітку;
виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім’ї потерпілого;
фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.
Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства.
Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів. Бюджет Фонду формується за рахунок таких джерел:
грошових коштів, які передаються з державного бюджету для здійснення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;
надходжень від підприємств і організацій, що не забезпечують дотримання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів;
благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;
інших надходжень.
Використання коштів Фонду захисту інвалідів спрямовано на фінансування заходів, що створюють інвалідам умови й можливості участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, забезпечують їх соціальний захист.
Відділення загальнодержавних цільових фондів створюються також на місцевому рівні.










13PAGE 15


13PAGE 14115




Root Entry Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 22384878
    Размер файла: 310 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий