Самостійні по праву

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


№ п\п
Тема
Кількість часів

1
Основи теорії держави і права України. Право, мораль, медична етика та деонтологія
1

2
Основи конституційного права України. Права та обов'язки медичних працівників. Захист прав пацієнта
1

3
Основи адміністративного права. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я
2

4
Основи цивільного права. Цивільно-правовий статус сімейного лікаря
2

5
Основи трудового права. Особливості регулювання праці медичних працівників
2

6
Основи кримінального права. Кримінальна відповідальність в охороні здоров'я

2


7.
Основи сімейного права. Медико-правові основи штучного запліднення
2

8.
Основи права соціального захисту. Медичне обслуговування – одна з форм соціального забезпечення
2

9.
Основи фінансового права України. Державна система медичної допомоги, її фінансування
2

10.
Основи господарського права України. Приватна медична практика як вид спеціальної підприємницької діяльності
2

11
Основи екологічного права та завдання санітарно - епідеміологічного нагляду в галузі охорони навколишнього середовища

2


Усього
20











Комунальний заклад охорони здоров'я
Харківський медичний коледж №2









МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ ПРАВА ТА ЗАКОНОДАВСТВА
В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

Спеціальність: Сестринська справа 5.110102

Кількість навчальних часів: 20



Обговорено й затверджено
на засіданні циклової методичної комісії
соціально-гуманітарних дисциплін
Протокол №
від “_____” ___________________2008 р.
Голова комісії:______________ Рубан Л.С.



Харків 2008 р.
Самостійна робота №1
Тема: Основи теорії держави і права України.
Право, мораль, медична етика та деонтологія


Актуальність теми:
Держава - це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпеку та здійснюється курівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини. Право - це складне система, яка складається із загальнообов'язкових принципів, прав і норм поведінки, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі й забезпечується державою. Вивчення питань походження держави й права мають важливе значення для формування правової культури громадянина.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
передумови виникнення держави і права;
теорії виникнення держави і права;
історичні типи держави;
поняття держави, її ознаки та функції;
форми держави;
поняття правової та соціальної держава;
поняття, ознаки і суть права;
джерела права, систему права, галузі та інститути права.
поняття, принципи, значення медичної етики і деонтології
Студент повинен вміти:
давати загальну характеристику концепцій про сутність і соціальне призначення держави;
аналізувати сутність громадянського суспільства;
пояснювати механізм дії держави;
чітко пояснювати взаємозв’язок між державою і правом;
пояснювати різницю і загальні риси таких понять як „право” та „мораль”;
керуватися в майбутній професійної діяльності принципами медичної етики і деонтології

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни
Знаті

Історія


Філософія



Соціологія та медична соціологія



Загальна психологія та міжособистісне спілкування





Теорію виникнення держави, історію її становлення

Філософію держави і права
Принципи медичної етики і деонтології

Соціологія держави
Соціологія суспільства
Соціологія права

Етика медичної сестри




III.2. Зміст теми:

Становлення права - тривалий історичний процес. До основних шляхів формування права слід віднести такі.
визнання правом індивідуальних фактичних стосунків, що повторюються.
санкціонування державою звичаїв (звичаєве право).
утворення правових норм судовими органами (судові прецеденти).
безпосереднє встановлення правових норм державною владою у вигляді нормативних правових актів.
Держава - це політико-територіальна і структурно-організаційна форма суспільства, покликана на владній основі гарантувати в ньому (суспільстві) свободу особи, економічну свободу, народовладдя, а також забезпечити з допомогою апарату політичної влади цілісність суспільства та його ефективне функціонування.
3. Ознаки держави:
наявність публічної політичної влади,
право держави на встановлення і стягнення з населення податків та зборів, забезпечення державної політики
можливість видавати закони та інші нормативні акти, загальнообов'язкові для населення всієї країни;
4. Функції держави:
створення демократичних умов, інститутів для виявлення, враховування і координації інтересів різних соціальних груп суспільства (політична функція);
створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності (економічна функція);
задоволення потреб населення в зайнятості, житлі, охороні здоров'я, соціальному захисті, соціальному страхуванні (соціальна функція);
сприяння розвитку науки, освіти, культури (культурно-освітня функція);
охорона навколишнього природного середовища (екологічна функція); захист державно-конституційного ладу, забезпечення законності і правопорядку в суспільстві та ін.
захист територіальної цілісності і непорушності кордонів;
участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;
міжнародне культурне співробітництво; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку, в реалізації міжнародних екологічних і соціальних програм та ін.

5. Механізм (апарат) держави
державні підприємства
державні установи
державні органи

6. Правова держава - це форма організації політичної влади громадянського суспільства та її взаємовідносин з індивідами, яка ґрунтується на принципах верховенства права, поваги особистості, недоторканності її прав, свобод, законних інтересів.
7. Право - це свобода конкретної особи або можливість юридично забезпеченої поведінки, а також - як сукупність юридичних норм, закріплених у законах, інших джерелах, визнаних державою.
8. Праву притаманні такі ознаки:
нормативність.
закріплення норм у законах: інших визнаних державою офіційних джерелах державна забезпеченість.

9. Функції права:
регулятивна (регулятивна статична і регулятивна динамічна);
охоронна
10. Соціальні норми загальні правила поведінки, які поширюються на всі подібні випадки і на всіх суб'єктів.
11. Технічні норми правила, які характеризують ставлення людини до природи, техніки, знарядь і засобів виробництва.
12. Види соціальних норм;
норми права - прийняті (санкціоновані) і забезпечені державою загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, які надають учасникам відносин, що регулюються, суб'єктивні права і покладають на них юридичні обов'язки;
норми моралі;
норми-звичаї;
норми релігії;
корпоративні норми
13. Професійна етика - це принципи поводження в процесі професійної діяльності людини. Уважається, що основні принципи медичної етики сформулював Гіппократ.
14. Медичною деонтологією називається навчання про належне поводження медичних працівників, що сприяє створенню найбільш сприятливої обстановки для видужання хворого. Термін медичної деонтології ввів видатний хірург Н.Н.Петров, поширивши її принципи на діяльність медичних сестер.
15. Реалізація етичних початків у медицині включає:
інформування пацієнта про [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
повага [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] пацієнта;
недопущення [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] пацієнтові (не нашкодь);
повага права пацієнта на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
повага права пацієнта на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]у;
прояв дбайливості до умираючого хворого (дистрибутивна справедливість);
зберігання [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
професійному високому рівні своєї [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
захист пацієнта від [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
підтримка [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]ії;
поважне відношення до своїх колег;
участь у медико-санітарній [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].

III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Яка з теорій походження держави, на вашу думку, найбільш відповідає дійсності?
Назвіть причини виникнення держави і права.
Який критерій лежить в основі історичної типізації держав?
Охарактеризуйте основні ознаки держави.
В чому полягають функції сучасної держави? Дайте їх характеристику.
Дайте класифікацію держав за формою правління, політичного режиму, державного устрою.
Охарактеризуйте основні концепції визначення сутності і соціального призначення держави.
Дайте визначення правової держави. Які шляхи її формування в Україні ви бачите?
9. В чому суть і призначення соціальної держави?
10. Дайте визначення громадянського суспільства. Які проблеми його
формування в Україні?
11. Дайте класифікацію норм права.
12. Що таке джерела права? Охарактеризуйте їх.
13. Що таке законодавчий процес? Яка його конституційна регламентація?
14. Що таке система права? Дайте характеристику основних галузей права.
15. Які вам відомі способи систематизації законодавства?
16. Дайте визначення правовідносин. Яка їх структура? Хто може бути
суб'єктом правовідносин?
17. Що таке правомірна поведінка? Які види правопорушень вам відомі?
18. Які підстави юридичної відповідальності?
19. Які цілі притягнення особи до юридичної відповідальності?
Б. Тесті для самоконтролю:
1. Із перерахованих нижче вкажіть риси, які характеризують парламентську республіку:
а) вибори президента парламентом;
б) вибори президента народом;
в) президент глава держави;
г) президент має право розпускати парламент;
ґ) президент не має права розпускати парламент;
д) президент підзвітний парламенту;
є) президент підзвітний виборцям.

2. 3 перерахованих ознак укажіть ті, що належать державній владі:
а) не має політичного характеру;
б) право на оподаткування населення;
в) приймає загальнообов'язкові норми;
г) існує в рамках сім'ї;
ґ) має суверенітет;
д) створює спеціальні органи, що виконують законодавчі функції;
є) формує нові прогресивні звичаї та традиції;
є) здатна представляти інтереси домінуючої частини населення.

3. Вкажіть ознаки, які характеризують конституційну монархію:
а) глава держави монарх;
б) глава уряду монарх;
в) монарх перша особа в політичній ієрархії держави;
г) прем'єр-міністр перша особа в політичній ієрархії;
ґ) монарх вирішує питання зовнішньої політики;
д) закони приймає парламент;
є) закони приймає монарх.
4. Розташуйте подані документи в порядку зростання юридичної сили:
а) Указ Президента України;
б) Постанова Верховної Ради України;
в) Постанова Кабінету Міністрів України;
г) розпорядження Президента України;
ґ) Закон України;
д) інструкція Міністерства освіти та науки України;
є) Декрет Кабінету Міністрів України;
є) рішення облдержадміністрації.
5. Які з названих документів є результатом інкорпорації:
а) книга наказів по підприємству;
б) Відомості Верховної Ради України;
в) Бюджетний кодекс України;
г) збірник постанов уряду;
ґ) п'ятий том збірника "Закони України";
д) Цивільний кодекс України.
6. Вкажіть обов'язкові елементи правової норми:
а) попередження;
б) інструкція;
в) диспозиція;
г) стягнення;
ґ) покарання;
д) правило поведінки;
є) умови;
є) гіпотеза;
ж) вирок;
з) санкція;
і) відповідальність.

7. Які з поданих елементів входять до системи права?
а) держава;
б) закон;
в) норма права;
г) кодекс;
ґ) Конституція;
д) інститут права;
є) галузь права;
є) правова система.

8. До якої галузі права належать юридичні норми, які регулюють відносини:
а) між студентами і викладачами;
б) між власником і працівником;
в) між продавцем і покупцем;
г) між братом і сестрою;
ґ) між державою і політичною партією;
д) між працівниками на підприємстві;
є) відносини між суддею і адвокатом.

9. Вкажіть форми вини:
а) погроза;
б) намір;
в) каяття;
г) халатність; ґ) умисел;
д) самовпевненість;
є) необережність;
є) недбалість;
ж) мотив;



IV Рекомендована література
Основна література:
1. Конституція – Основний Закон України. К., 1998
2. Основи правознавства: Навч. Посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006, стор. 85-104.
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. Посібник /За заг. Ред. І.П. Лаврінчук. – К., 2004, стор. 51-70.
Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів Ред.. Н.Б. Болотнева – К., 2001.

Додаткова література:
Рабинович П. М. Основи загальної теорії права і держави. К., 2001.
Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В. В. Копєйчикова. -К, 2002.
Юридична енциклопедія. К, 1998-2003 рр.
Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В. В. Копєйчикова. К, 2001.
Правознавство: Навч. посіб. / За ред. П. Д. Пилипенка. Львів, 2003,


































Самостійна робота №2
Тема: Основи конституційного права України.
Права та обов'язки медичних працівників. Захист прав пацієнта

I. Актуальність теми:
Конституційне право провідна галузь національного права України, оскільки його норми регламентують найбільш важливі суспільні відносини. Знання основ конституційного ладу країни, правового статусу людини й громадянина, державного устрою, порядку організації й функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування - важлива складова частина політичної й правової культури громадянина України. Дуже важливе значення для правової культури майбутнього медичного працівника має вивчення основ медичного законодавства про права й обов'язки медичних працівників і пацієнтів
II Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:
поняття конституційного права;
Декларацію про державний суверенітет України;
характеристику загальних засад конституційного ладу України;
правовий статус мов в Україні;
конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні;
конституційні форми демократії в Україні;
правовий статус Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів та Конституційного Суду України.

Студент повинен вміти:
давати загальну характеристику Конституції України як Основного Закону держави
аналізувати сутність загальних засад конституційного ладу України;
пояснювати механізм дії місцевого самоврядування і Україні;
чітко пояснювати права та обов’язки пацієнтів;
виконувати юридичні обов’язки медичних працівників.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Історія України.




Філософія

Соціологія та медична соціологія

Загальна психологія та міжособистісне спілкування





Історію прийняття сучасної Конституції України. Історію розвитку конституційного права і Україні.

Сучасні теорії медицини

Соціологія медицини

Права та обов’язки медичної сестри


III.2. Зміст теми:
Предмет конституційного права України – особливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування державного механізму.
Методи конституційно-правового регулювання – сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предметом галузі конституційного права.
Конституція України - це єдиний нормативне-правовий акт, який має особливий юридичний характер І з допомогою якого Український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні засади устрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади, місцевого самоврядування, засади правового статусу людини і громадянина, територіального устрою держави.
Конституційні принципи – це юридично виражені в Конституції закономірності організації і функціонування політичної, економічної, соціальної систем суспільства, правового статусу особи.
Конституційний лад – сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституційного права (зокрема розділів I. III конституції України).
Правовий статус людини – це її юридично закріплене становище у суспільстві, сукупність прав і обов’язків, відповідальності та гарантії.
Громадянство України – це правовий обов’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.
Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Вибори – це форма безпосередньої демократії через формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування.
Виборча система – це сукупність організаційних, юридичних та інших засобів формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснення громадянами своїх виборчих прав.
Виборче право – це сукупність правових норм, що регулюють реалізацію громадянами права обирати (активне виборче право) до представницьких виборчих органів влади та на посаду Президента і права бути обраним (пасивне виборче право).
Виборчий процес – це врегульована законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування державної влади та місцевого самоврядування.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Чому конституційне право є провідною галуззю права України?
Дайте характеристику джерел конституційного права України.
Охарактеризуйте основні засади конституційного ладу України.
Дайте класифікацію конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Визначте поняття і види референдумів.
З'ясуйте причини абсентеїзму в Україні.
Дайте характеристику виборчої системи України.
Які головні функції виконавчої влади в державі?
Назвіть головні повноваження та охарактеризуйте роль Президента України у здійсненні виконавчої влади.
Яка роль місцевого самоврядування у системі "держава -суспільство"?
Б. Тесті для самоконтролю:

1. Хто має право призначати позачергові вибори до Верховної Ради України:
а) Голова Верховної Ради;
б) сесія Верховної Ради;
в) Президент України;
г) Центральна виборча комісія;
ґ) Кабінет міністрів України?
2. Якщо недовіру голові районної державної адміністрації висловили 2/3 депутатів від усього складу відповідної Ради, Президент має прийняти рішення:
а) про вимогу надання обґрунтованої відповіді про причини недовіри;
б) про відставку голови держадміністрації;
в) про притягнення голови держадміністрації до дисциплінарної
відповідальності.

3. Згідно з Конституцією, право законодавчої ініціативи в Україні належить:
а)Голові Верховної Ради України;
б)народним депутатам;
в)парламентському комітету;
г)Кабінету Міністрів України;
ґ) Голові Національного Банку;
д)Генеральному прокурору України;
є) Президенту України.
Вкажіть правильні відповіді.
З наведеного нижче вкажіть тільки те, що стосується презумпції невинуватості:
а) припущення, що ґрунтується на ймовірності;
б) закріплене в законі припущення про існування певного факту, реальність якого вважається істиною і не потребує доказів;
в) особа, підозрювана або обвинувачена у вчиненні злочину, вважається невинною доти, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку.
5. Як буде визначатися громадянство дітей у таких випадках:
а) дитина є іноземцем, а її усиновили громадяни України;
б) дитина-іноземець усиновлена подружжям, один із яких є громадянином України, другий іноземним громадянином;
в) дитина є особою без громадянства і над нею встановлена опіка громадянина України;
г) дитина є іноземцем і виховується в одному із дитячих будинків м. Києва; які факти потрібно встановити при визначенні
громадянства у даному випадку?
ґ) дитина є особою без громадянства, а її батьки перебувають у
громадянстві України;
д) дитина, у разі встановлення батьківства якої було з'ясовано, що
мати є іноземкою, а батько громадянином України;
є) дитина, народжена у м. Києві, батьки особи без громадянства?

В. Задачі для самоконтролю
Державною адміністрацією Київського району м. Харкова відмовлено у реєстрації молодіжній громадській організації на тій підставі, що її статут передбачає членство в ній при досягненні тринадцятирічного віку. Чи правомірне це рішення?
За внесення в декларацію перекручених даних про свої витрати і доходи податкова адміністрація прийняла рішення про накладання на громадську організацію стягнення з попередженням її керівників, що при повторному порушенні фінансової дисципліни діяльність організації буде заборонено строком на 6 місяців.
Дайте юридичний аналіз ситуації.
Уявіть, що на підставі Указу Президента України був здійснений обмін прикордонними територіями між Україною та республікою Молдова. Дайте роз'яснення ситуації.
Уявіть, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла рішення про проведення референдуму щодо вирішення питання стосовно відокремлення півострова Крим від України. Чи буде законним таке рішення?



IV Рекомендована література
Основна література:
1. Конституція – Основний закон України.
Основи правознавства: Навч. Посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006, стор. 85-104.
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. Посібник /За заг. Ред. І.П. Лаврінчук. – К., 2004, стор. 51-70.
Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів Ред.. Н.Б. Болотнева – К., 2001.

Додаткова література:
1. Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве самоврядування.
Муніципальне право. К., 2000.
Конституційне право України. За ред. В. Ф. Погорілка. К.: Наукова думка, 1999.
Муніципальне право України. Підручник. К., 2001.
Основи конституційного права України: Підручник. За ред, В. В. Копєйчикова. К.:, 1999


























Самостійна робота №3
Тема: Основи адміністративного права.
Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я

I. Актуальність теми:
В умовах становлення правової держави студенти повинні уміти орієнтуватися в правовій інформації. Мати навики роботи з нормативними актами. Уміти складати правові документи та застосовувати свої знання на практиці.

II Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:
поняття, предмет і джерела адміністративного права;
систему органів державного управління;
поняття адміністративного правопорушення та його ознаки; адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров’я

Студент повинен вміти:
характеризувати систему органів державного управління;
аналізувати причини адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров’я;
визначати вид адміністративного стягнення до конкретного адміністративного правопорушення

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Історія України.

Основи гігієни



Фармакологія
Основи сестринської справи

Шкірні хвороби


Події на ЧАЕС

Санітарно-гігієнічні вимоги і санітарно-протиепідемічні правила і норми

Наркотичні засоби
Порядок використання наркотичних засобів
Лікування і профілактика венеричних хвороб






III.2. Зміст теми:

Адміністративне право – це система правових норм, які регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що виникають у сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.
Державне управління в Україні – це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.
Компетентність – сукупність прав, обов’язків та повноважень організацій і держави в цілому, наданих для виконання їх функцій. Компетенція має чітко визначені рамки і встановлюється нормативно-правовими актами.
Адміністративне правопорушення – це протиправна, провинна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, заходів державного примусу.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення адміністративного права.
2. Що являє собою предмет адміністративного права?
3. Які ознаки властиві державному управлінню?
4. Охарактеризуйте джерельну базу адміністративного права. В чому її особливості?
5. Дайте визначення адміністративного правопорушення.
6. Хто може бути суб’єктом адміністративного правопорушення?
7. Назвіть види адміністративних правопорушень.
8. Які ви знаєте види адміністративних стягнень?
9. Які особливості притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх?
10. Які органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення?
Б. Тесті для самоконтролю:

1. Які з наведених правопорушень є адміністративними:
а) громадянин у нетверезому стані з'явився на вулиці і зачіпав перехожих;
б) при прокладенні труб на дачній ділянці було пошкоджено паркан сусідньої ділянки;
в) лаборантка інституту постійно запізнювалася на роботу. Вона була попереджена адміністрацією інституту, але продовжу вала запізнюватися;
г) продавець продав пляшку вина неповнолітньому;
ґ) водій залишив машину на ділянці вулиці, незважаючи на заборонний знак.
2. Здатність громадян країни бути носіями суб'єктивних юридичних прав у різних сферах управлінської діяльності, це:
а) адміністративна дієздатність;
б адміністративна правоздатність;
в) адміністративна деліктоздатність.
3. Які із перелічених заходів державного примусу належать до адміністративного стягнення:
а) попередження;
б) догана;
в) оплатне вилучення предмета;
г) позбавлення батьківських прав;
ґ) сувора догана;
д) позбавлення спеціального права;
є) переведення на нижчеоплачувану роботу;
є) адміністративний арешт;
ж) звільнення з роботи;
з) конфіскація майна;
и) переведення на нижчу посаду;
і) відшкодування збитків;
ї) зауваження;
й) виправні роботи.

В. Робота з першоджерелами:
Адміністративні правопорушення
в області охорони праці і здоров'я населення
Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм -
тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від одного до дванадцятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян і на посадових осіб - від шести до двадцятьох п'ятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян.
Стаття 42. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично припустимі рівні концентрації
Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично припустимі рівні концентрації, тягнуть накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян із конфіскацією зазначеної продукції або без такий і на посадових осіб - від п'ятьох до восьми не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян Із конфіскацією зазначеної продукції або без такої.
Стаття 42. Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування або іншої продукції
Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування або іншої продукції, -
тягнуть накладення штрафу на громадян у розмірі від восьми до двадцятьох п'ятьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян із конфіскацією зазначеної продукції і без такий і на посадових осіб - від п'ятнадцятьох до п'ятдесятьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян із конфіскацією зазначеної продукції і без такої.
Стаття 42. Виробництво, збереження, транспортування або реалізація продуктів харчування, або виробництво виробничої сировини, забруднених мікроорганізмами й іншими біологічними агентами понад
гранично припустимі рівні
Виробництво, збереження, транспортування або реалізація продуктів харчування, або виробництво виробничої сировини, забруднених мікроорганізмами й іншими біологічними агентами понад гранично припустимі рівні, -
Тягнуть накладення штрафу на громадян від одного до дванадцятьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян Із конфіскацією зазначеної продукції і без такий і на посадових осіб - від шести до двадцятьох п'ятьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян із конфіскацією зазначеної продукції і без такої.
Стаття 44. Незаконне виробництво, придбання, збереження, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин
без мети збуту в невеликих розмірах
Незаконне виробництво, придбання, збереження, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, -
тягнуть накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока трьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян або адміністративний арешт на термін до п'ятнадцятьох доби.
Обличчя, що добровільно здало наркотичні засоби або психотропні речовини, що були в нього в невеликих розмірах і які воно зробило, придбало, берегло, перевозило, пересилало без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені справжньою статтею.
Примітка. Невеликий розмір наркотичних засобів і психотропних речовин визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в області охорони здоров'я.

Стаття 44. Відхилення від медичного огляду або медичного
обстеження.
Відхилення обличчя, хворого наркоманією, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння -
тягне накладення штрафу від п'ятьох до вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.
Відхилення обличчя, що зловживає наркотическ5ими засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження, -
тягне накладення штрафу від вісімнадцяти до сорока "трьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.
Стаття 45. Відхилення від обстеження і профілактичного лікування облич, хворих венеричною хворобою
Відхилення від обстеження і профілактичного лікування облич, у відношенні яких є достатні дані про те, що вони хворі венеричною хворобою, або від лікування облич, що знаходилися в контакті з хворими венеричною хворобою і нужденним у профілактичному лікуванні, що продовжується після попередження, зробленого їм органами охорони здоров'я, -
тягне накладення штрафу в розмірі від трьох до п'ятьох неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.
Стаття 45. Порушення встановленого порядку узяття, переробки, збереження, реалізації і застосування донорської крові і (або) її компонентів і препаратів
Порушення встановленого порядку узяття, переробки, збереження, реалізації і застосування донорської крові і (або) її компонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою і якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних розчинів , що консервують, порядку обміну донорської крові, її компонентами і препаратами і вивозу їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед здачею крові і її компонентів
- Тягне накладення штрафу від трьох до семи неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.
Стаття 46. Навмисне приховання джерела зараження венеричною хворобою
Навмисне приховання хворими венеричною хворобою джерела зараження й облич, що знаходилися в контакті з цими хворими, -
Тягне накладення штрафу в розмірі від трьох до семи неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.
Стаття 46. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, які постраждали від радіаційного зараження
Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається в проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільного поселення в ній, або знищенні, ушкодженні або перенесенні знаків радіаційного забруднення або огородження зазначеної зони, або винесенні або вивозі з неї без відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, -
тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від п'ятьох до п'ятнадцятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян із конфіскацією цих предметів І на посадових осіб - від восьми до двадцятьох п'ятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян.
Вивіз або винос із території, що піддала радіоактивному забрудненню, без радіометричного контролю і відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, радіоактивно забруднених понад припустимі рівні, -
тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від п'ятьох до п'ятнадцятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян із конфіскацією цих предметів і на посадових осіб - від восьми до двадцятьох п'ятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян.
Навмисне придбання і використання для виробничих нестатків зазначених у справжній статті будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, винесених або вивезених із території, що піддала радіоактивному забрудненню, -
тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від десятьох до п'ятнадцятьох не оподатковуваних податком мінімумів прибутків громадян із конфіскацією цих предметів
Завдання:
Виписати в конспекти статті Кодексу про адміністративні правопорушення в сфері охорони здоров'я.
Назвати види адміністративних стягнень, які можуть бути застосовані до медичного працівника.
За яких обставин медичний працівник, що вчинив адміністративне правопорушення звільняється від відповідальності?


IV Рекомендована література
Основна література:
Конституція України
Кодекс України про адміністративні порушення
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004. – стор.94-102.
Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006. – стор.240-250.

Додаткова література:
Голосніченко І.П. адміністративне право України (основні категорії і поняття). – К., 1998.
Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. Вузів та фак. – К., 1998.
Колпаков В.К. Адміністративне право України. Підручник. – К., 1999.



Самостійна робота №4
Тема: Основи цивільного права.
Цивільно-правовий статус сімейного лікаря
I. Актуальність теми:
В умовах становлення правової держави студенти повинні орієнтуватися в правовій інформації, мати навики роботи з нормативними актами, уміти грамотно складати правові договори. Тому що вони найбільш розповсюджені у повсякденному житті.

II. Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:
поняття сучасного цивільного права України;
цивільне законодавство;
поняття юридичної особи;
юридичні особи в системі охорони здоров’я;
страхова медицина;
сімейно-правовий статус сімейного лікаря;
відповідальність у цивільному праві
Студент повинен вміти:
пояснювати предмет, принципи, систему цивільного права;
самостійно розв’язувати практичні правові ситуації;
пояснювати, в чому полягає особливість страхової медицини;
наводити конкретні приклади цивільної відповідальності.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Сімейна медицина



Соціологія


Ділова мова

Особливості професійної діяльності сімейного лікаря, сімейної медичної сестри

Соціологія сім'ї(поняття сім'ї, шлюбу, шлюбного договору)

Правила складання ділових паперів




III.2. Зміст теми:
Цивільне право – це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майнової самостійності їх учасників.
Майнові відносини – це правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.
Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ.
Ці вільно-правовий метод характеризується юридичною рівністю сторін, вільним волевиявленням, майновою самостійністю сторін, диспозитивністю, особливим способом вирішення майнових спорів і майновою відповідальністю.
Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р., що набирає чинності с 01.01.2004 р.
Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб’єктністю. Яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.
Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов’язки.
Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього, ЦК України визначає такі її рівні: часткова, неповна, повна, обмежена та її відсутність.
Деліктоздатність – це здатність самостійно відповідати за майнову шкоду, нанесену внаслідок цивільного правопорушення.
Юридичною особою визначається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Об’єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.
Цивільні права та обов’язки – це такі права та обов’язки, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов’язки.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою для представництва перед третіми особами.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Дайте визначення поняття цивільного права, майнових та особистих немайнових відносин.
Дайте загальну характеристику Цивільного кодексу України.
Що таке цивільна дієздатність та які її рівні вам відомі?
Охарактеризуйте суб’єктів цивільних правовідносин.
Що таке юридична особа? Які їх види вам відомі?
Охарактеризуйте об'єкти цивільних правовідносин?
У які способи здійснюється захист цивільних прав?
Які підстави припинення права власності визначені ЦК України?
Що таке зобов'язання? Які підстави їх виникнення припинення?
Розкрийте поняття спадкування за законом та за заповітом.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Учні училища під час перерви грали у футбол. Від удару м'яча 15-річним
М. було розбито вікно кафе "Рута". Дрібне скло потрапило у страви, що готувалися на кухні кафе. У зв'язку з відмовою М. відшкодувати збитки адміністрація кафе звернулася до суду з позовом про відшкодування нанесених збитків (вартість розбитого скла, роботу по встановленню шибок, витрати на приготування зіпсованих страв). Як може вирішити справу суд?
2. Пенсіонер К. самотньо проживав у м. Коростені, мав будинок та присадибну ділянку, мотоцикл та інші речі. Потрапивши в автомобільну аварію, К. отримав струс мозку і часто скаржився на головний біль. Незабаром він продав своє майно за заниженими цінами і переїхав жити до своєї сестри. Донька К. звернулася до покупців з вимогою повернути майно, оскільки, за її поясненнями, батько після перенесеної травми став недієздатним. Наскільки правомірні вимоги доньки К.?
3. Студент фармацевтичного училища, 15-річний І., взяв на човновій станції напрокат човен вартістю 50 грн. В призначений час І. човен не повернув, пояснивши, що його вкради, коли він купався. Адміністрація станції звернулася в юридичну консультацію за роз'ясненням щодо того, чи буде нести матеріальну відповідальність І. та у якому розмірі. Яка ваша думка з цього приводу?
4. У процесі розгляду судової справи було з'ясовано, що між Г. та І. сталася суперечка, в процесі якої І., погрожуючи Г. нанесенням тілесних ушкоджень його дружині, заволодів його мотоциклом. Незабаром між зазначеними громадянами був укладений договір купівлі-продажу мотоцикла, за яким І. сплатив Г. суму, яка не відповідає дійсній вартості транспортного засобу - 400 грн. На судовому засіданні Г. пояснив суду, що погодився на підписання такої угоди для того, щоб уникнути неприємностей з боку І. Наскільки правомірною можна вважати дану угоду та які наслідки її укладення?
5. 19.04.2003 р. на конференції керівників підприємств між директором ТОВ "Акація" та виконавчим директором ТОВ "Ластівка" в усній формі було укладено угоду щодо придбання ТОВ "Акація" у ТОВ "Ластівка" автозапчастин на загальну суму 8 000 грн. Згідно з домовленістю покупець мав здійснити повну передоплату. ТОВ "Акація" перерахувало визначену суму коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ластівка", однак останнє відмовилось від поставки запчастин і повернуло гроші ТОВ "Акація". Керівництво ТОВ "Акація" стало вимагати від ТОВ "Ластівка" виконання укладеної 19.04.2003 р. угоди. Наскільки правомірні вимоги ТОВ "Акація"?
6. Громадянин Л. звернувся до нотаріальної контори з проханням про зміну заповіту, складеного два місяці тому у зв'язку з тим, що він посварився зі своїм братом, включеним до числа спадкоємців відповідно до заповіту. Помічник нотаріуса відмовив Л. у зміні заповіту, посилаючись на те, що для цього відсутні законні підстави.
Дайте вашу оцінку ситуації.
7. При підготовці наукової статті К. були використані окремі частини наукової роботи В. без здійснення відповідних посилань на джерела.
Чи має В. право та підстави на звернення до суду? Зобов'язання якого характеру виникли в даному випадку?
8. Громадянин Сирії М. звернувся до юриста за роз'ясненням щодо того, чи має він право та підстави для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, нанесеної йому громадянином України О. в результаті постійних образ з боку останнього. Співробітник юридичної консультації пояснив, що оскільки М. є громадянином іноземної держави, а отже не є суб'єктом цивільних правовідносин в Україні, він не має законних підстав для звернення до суду. Дайте вашу оцінку ситуації.
9. 15.07.02 р. у місцевому виданні "Вечірнє місто" було опубліковано статтю про неякісне виконання замовлень співробітниками швейного ательє ТОВ "Катруся" . У липні 2003 р. ТОВ "Катруся" звернулося до суду із позовом про спростування недостовірної інформації, вміщеної у виданні. Суд відмовив позивачу у прийнятті позову, мотивуючи свої дії тим, що у даному випадку минув строк позовної давності. Дайте оцінку запропонованої ситуації.
10. Суб'єкт підприємницької діяльності Є. уклав трудовий договір з І. Згідно із зазначеним договором, І. розробляв інтегральну мікросхему у відповідності до замовлення Є. По завершенню роботи та досягненню бажаного результату І. претендував на визнання його автором розробленої мікросхеми. Є. заперечував проти такого ходу подій.
Дайте вашу оцінку ситуації.


Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Цивільний кодекс України
Закон України „Про авторське право і суміжні права”
Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004. Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Цивільне право України /За ред. Я.М. Шевченко. – К., 2003.
Бондарев Е.М., Бугай В.В. та ін.. Цивільне та сімейне право України. – Д., 2003.


























Самостійна робота №5
Тема: Основи трудового права.
Особливості регулювання праці медичних працівників

I. Актуальність теми:
Право на працю одне із невід'ємних прав громадян незалежної демократичної держави, що означає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Праця це необхідна умова життя людини і суспільства. Саме праці люди зобов'язані своїми великими відкриттями і науково-технічними досягненнями. Практично все, чим ми користуємося у повсякденному житті, є також результатом трудової діяльності людей, продуктом їх цілеспрямованої праці. Потреби людини і суспільства в цілому різноманітні, їх задоволення пов'язано з виробництвом не тільки матеріальних благ, але й зі створенням духовних благ, наданням різного роду послуг. Вивчення основ трудового законодавства дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
особливості регулювання праці медичних працівників;
поняття, предмет та система трудового права;
поняття робочого часу, тривалість робочого часу в охороні здоров’я;
оплата праці працівників охорони здоров’я;
юридична відповідальність медичних працівників за порушення законодавства про охорону праці
Студент повинен вміти:
визначати та розв’язувати трудові суперечки;
правильно складати і оформляти документи правового характеру;
користуватися кодексами і коментарями до них при розгляді конкретних правових ситуацій

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Безпека життєдіяльності


Основи мед сестринської справи


Загальна психологія та міжособистісне спілкування

Охорона труда медичних працівників

Права та обов’язки медичних сестер

Професійний борг медичної сестри

III.2. Зміст теми:
Трудові правовідносини – це відносини між працівником та власником підприємства, установи, організації, за якими працівник зобов’язується виконувати певну роботу з дотриманням внутрішнього розпорядку, а власник, або уповноважена ним особа, зобов’язується оплачувати його працю, забезпечувати належні, необхідні і безпечні умови для праці.
Трудове право України – система встановлених, або санкціонованих державою правових норм, які регулюють індивідуальні і колективні трудові відносини у суспільній організації праці.
Предмет трудового права складають суспільно-трудові відносини, що регулюються нормами трудового права.
Трудові та інші суспільні відносини, пов’язані з ними, регулюються Конституцією України та більше як 250 нормативно-правовими актами. Основним джерелом трудового права є Кодекс законів про працю.
Колективний договір – це угода, яка укладається між власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим органом (особою) і трудовим колективом на основі чинного законодавства з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Час відпочинку – це час, коли працівник вільний від виконання своїх службових обов’язків і може використовувати його на свій розсуд.
Дисципліна праці – це встановлений нормами права, правилами внутрішнього трудового розпорядку порядок взаємовідносин суб’єктів колективної праці, який виражається у свідомому й точному виконанні працівниками своїх трудових функцій.
Матеріальна відповідальність працівника – це його обов’язок відшкодувати в установленому законом порядку і розмірах пряму дійсну школу, заподіяну підприємству протиправним і умисним невиконанням чи неналежним виконанням своїх трудових обов’язків.
Індивідуальні трудові спори – це непорозуміння між працівником і роботодавцем з питань застосування трудового законодавства та договорів про працю, щодо яких порушено провадження у юрисдикційних органах.
Колективні трудові спори – це розбіжності між найманими працівниками (профспілкова, чи інша уповноважена працівниками організація) і власником чи уповноваженим ним органом із питань зміни або встановлення нових соціально-економічних умов праці і виробничого побуту, виконання колективного договору, невиконання вимог законодавства про працю.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Що таке трудове право, яке місце воно посідає в системі галузей національного права України?
Дайте загальну характеристику джерел трудового права.
Як класифікуються суб'єкти трудового права?
Що складає зміст колективного договору?
Що таке трудовий договір? Який порядок його укладення?
Які є підстави розірвання трудового договору.
Який порядок оформлення звільнення працівника і здійснення розрахунків з ним?
Що таке робочий час? Його класифікація.
Якими правовими методами забезпечується трудова дисципліна?
У чому полягає правова сутність матеріальної відповідальності сторін трудового договору?
Що таке трудовий спір? Які причини його виникнення? Якими правовими нормами забезпечується розгляд трудових спорів?
Б. Тесті для самоконтролю:
1. Визначте, які із наведених договорів є трудовими, а які цивільно- правовими:
а) договір на виконання ремонту складського приміщення;
б) договір на написання книги;
в) послуги з охорони об'єкта;
г) послуги з власної охорони;
д) договір на роботу вахтовим методом;
є) договір з колективним сільськогосподарським підприємство на виконання осінньо-польових робіт; є) договір з клеєння пакетів удома

В. Задачі для самоконтролю:

1. При прийнятті на роботу професорів інститут взяв на себе обов'язок надавати їм у найм або у власність квартиру. Через рік після прийняття на роботу квартира професору надана не була, в результаті чого він звернувся з позовом до суду і вимагав зобов'язати підприємство надати йому окрему квартиру. Чи може суд задовольнити вимогу позивача? Яке б із запропонованих рішень прийняли б ви?
а) зобов'язати ректора інституту надати позивачу квартиру, грошову допомогу для придбання квартири;
б) відмовити позивачу, оскільки інститут не має власного житлового фонду;
в) зобов'язати інститут надати житло позивачу у вигляді окремої квартири.
2. Викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки В. працював за сумісництвом керівником студентського музичного гурту. За порушення трудової дисципліни як викладачу В. 30.10.02 була оголошена догана. За активну і творчу роботу з музичним колективом В. в січні наступного року був нагороджений грошовою премією. При плановій перевірці КРУ ректору було вказано на неправомірність нагородження премією В., оскільки він притягувався до дисциплінарної відповідальності. Ректор із зауваженням не погодився.
А як думаєте ви?
3. Директор будівельної компанії "Ампас" своїм наказом перевів столяра Петришина на роботу у дочірнє підприємство цієї ж компанії, яке знаходиться в іншому районі міста. Працівник оскаржив дії директора в суді, оскільки згоди у нього ніхто не запитував, умови праці гірші, і до того ж, воно знаходиться в незручному для нього місці.
Яке рішення має прийняти суд?
4. Громадянка С. була прийнята на посаду керівника танцювального колективу центру дитячої творчості на період відпустки по вагітності, пологах та догляду за дитиною керівника цього колективу П. терміном на 2 роки. По закінченню цього терміну жодна із сторін не наполягала на припиненні договору. Керівник П. вийшла на роботу через три місяці по закінченню вищезазначеного терміну, в результаті чого наказом працівниця С. була звільнена. Таке звільнення її не влаштовувало, і вона оскаржила його в районному суді з вимогою поновити її на роботі.
Яке рішення має прийняти суд? Які підстави потрібні для такого звільнення?
5. Громадянка І. була прийнята на посаду виховательки дитсадка тимчасово зі вересня 2002 р. по 31 грудня 2002 р. При звільненні вона написала заяву про надання їй відпустки за відпрацьований час.
Чи має вона право на відпустку? Враховуючи, що щорічна основна відпустка цієї категорії працівників складає 56 календарних днів, визначте можливі дати її звільнення і складіть проект наказу.
6. Медична сестра Харківського пологового будинку № 1 (ХПБ № 1) О. Іваненко 20 червня подала заяву на звільнення за власним бажанням з наданням їй щорічної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів. Наказом по КПБ № 1 від 4 липня була звільнена, і їй була вручена трудова книжка. Але 10 липня вона звернулася з вимогою залишити її на роботі, оскільки в неї ще триває відпустка, а за нею зберігається право відкликати заяву.
До якого часу таке право зберігається за працівником? Дайте роз'яснення даної ситуації.
7. Громадянка Гуменюк Л. уклала трудовий договір з малим державним підприємством "Полісянка" 25 жовтня. Згідно з договором, вона повинна була розпочати роботу 1 листопада, але роботи не розпочала у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала через ускладнення протікання вагітності. 5 листопада директор підприємства скасував наказ про прийняття Гуменюк Л. На її місце було прийнято М. Петренка. 20 листопада Гуменюк Л. принесла лікарняний листок і стала вимагати поновлення її на роботі.
Чи правомірні дії директора? Чи має значення та обставина, що Гуменюк вагітна? Де повинен бути розглянутий спір?
8. Медична сестра санаторію-профілакторію заводу "Біомедскло" звернулася 10 вересня до комісії з трудових спорів із заявою, в якій вимагає від власника зробити їй перерахунки по за робітній платі, оскільки, як їй стало відомо при отриманні зарплати за липень, що вже протягом 4 місяців їй не виплачується надбавка за шкідливі умови праці. Комісія відмовила позивачці, посилаючись на те, що 3 місячний термін для подання заяви вже вичерпався. Якими мають бути наступні дії працівниці? Дайте роз'яснення.
9. Вчителька загальноосвітньої школи (ЗОШ) № 48 м. Харкова Сидоренко І. В. звернулася до комісії з трудових спорів із заявою, в якій вимагає розглянути питання про невиплату їй надбавок до заробітної плати за вислугу років. КТС відмовилась розглядати спір, посилаючись на те, що це не входить до її компетенції, і порадила звернутися Сидоренко І. В, до районного суду. Суд, у свою чергу, відмовив позивачці, посилаючись на те, що строк звернення по спорах перевищив З місяці. Дайте роз'яснення.
10.Іванченко 10 листопада звернулась з позовом до районного суду про незаконне звільнення її з роботи. Суд своїм рішенням визнав звільнення незаконним і зобов'язав підприємство поновити Іванченко на роботі. Керівник пояснив, що зможе поновити працівницю на роботі не раніше 1 січня, коли буде затверджений новий штатний розклад.
Чи є правомірними дії керівника? Обґрунтуйте.
11. Токар Іванов, з'явившись на роботу в стані сп'яніння, своїми неадекватними діями привів у несправність станок. В результаті цього бригада цеху понесла збитки через вимушений простій. З ініціативи майстра цеху були зібрані збори, на яких прийнято рішення ставити перед власником питання про притягнення Іванова до матеріальної відповідальності, у чому власник відмовив, посилаючись на неправомочність прийнятого зборами рішення. Між колективом цеху і власником виник конфлікт.
Дайте роз'яснення.
12. 3а порушення трудової дисципліни до порушника пропонується застосувати одне із таких стягнень:
а) оголосити догану і позбавити квартальної премії;
б) за рішенням трудового колективу ставити перед власником питання про
перенесення чергової щорічної відпустки з літнього періоду на осінній;
в) усунути з черги на покращення житлових умов;
г) оголосити сувору догану з занесенням в особову справу;
д) оголосити догану з подальшим розглядом поведінки працівника на загальних
зборах трудового колективу.
Яке рішення прийняли б ви? Чому?
13. При прийняті на роботу столяра Семенчука збори акціонерів ЗАТ "Стиль" прийняли рішення позбавити його половини премії протягом 6 місяців від початку роботи, оскільки останній був звільнений з попереднього місця роботи через систематичну появу на роботі в нетверезому стані. По закінченні 6 місяців роботи Семенчук звернувся за роз'ясненням до юрисконсульта.
Дайте роз'яснення" ситуації.
14. Вчителька ЗОІП Прокопчук була звільнена за недбале ставлення до роботи 20 жовтня 2001 р. ЗО жовтня вона звернулася до районного суду з вимогою визнати звільнення незаконним, оскільки вона протягом двох попередніх років була членом профспілкового комітету. Директор школи пояснила, що згоду профспілкового комітету на звільнення Прокопчук вона втримала. Все ж суд своїм рішенням визнав звільнення незаконним і зобов'язав директора поновити її на роботі.
Чому суд прийняв таке рішення? Які його наслідки для обох сторін?
15. Механік Сергієнко припустився технічної помилки, наслідком чого стало загоряння прил
·адів. Підприємство зазнало шкоди з розмірі 360 грн. За порушення правил пожежної безпеки Сергієнку наказом оголошено догану. Цим же наказом його зобов'язали відшкодувати заподіяну шкоду. Сергієнко відмовився підписати наказ, вважаючи, що його двічі притягують до відповідальності за одне і те ж правопорушення.
А як думаєте ви? Поясніть.
Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Кодекс законів про працю
Закон України „Про колективні договори і угоди”
Закон України „Про зайнятість населення”
Закон України „Про відпустки”
Закон України „Про оплату праці”
Закон України „Про охорону праці”
Закон України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004. Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Стичинський Б. С, Зуб І. В., Ротань В. Т. Науково-практичний коментар до законодавства про працю України. 4-е вид., перероб. та випр. К, 2003.
Болотіна Н. Б. Трудове право України: підручник. К., 2003.
Трудове право України: Збірник нормативно-правових актів /Упорядк. Л. А. Бущенко, І. А. Вєтухова. X., 2001.
Прокопенко В. І., Козак 3. Я. Кодекс законів про працю України. Науково-практичний коментар / За ред. І. П. Лаврінчук. - X., 2003.



Самостійна робота №6
Тема: Основи кримінального права.
Кримінальна відповідальність в охороні здоров'я

I. Актуальність теми:
Охорона суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, захист державного суверенітету від злочинних посягань, забезпечення захисту життя здоров'я, честі і гідності громадян, їх конституційних прав і свобод, захист власності, громадянського порядку, довкілля, викорінювання усіляких порушень правопорядку і, перш за все злочинів, забезпечення миру і безпеки людства, усунення причин, що породжують злочини – головні напрями створення правової держави. Вивчення основ кримінального права, особливо злочинів у сфері охорони здоров'я, дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.

II Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:
поняття, предмет і завдання кримінального права
поняття, ознаки та класифікація злочинів;
поняття про покарання;
злочини в системі охорони здоров’я;
злочини проти здоров’я населення

Студент повинен вміти:
пояснювати предмет і завдання кримінального права України;
характеризувати злочини в системі охорони здоров’я;
пояснювати причини злочинів у системи охорони здоров’я;
самостійно розв’язувати практичні правові ситуації

III Матеріалі самостійної роботи
III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
дисципліна
знати

Основи сестринської справи

Медсестринство в венерології і дерматології

Філософія


Основи психології та міжособистісного спілкування
Правила використання наркотичних засобів

Специфіка лікування ВІЧ інфекції, венеричних хворих

Сучасні теорії медицини. Лікарська таємниця.

Етичний кодекс медичної сестри


III.2. Зміст теми:
1. Кримінальне право – це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може бути застосоване до особи, котра його вчинила.
2. Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України, який прийнятий 05.04.2001 р. і набрав чинності 01.09.2001р.
Злочин – передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб’єктом злочину.
Склад злочину – це сукупність передбачених кримінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.
Об’єкт злочину – те, на що спрямований злочин: власність, майнові та немайнові права, свободи і обов’язки громадян).
Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка вчинила злочин (нею можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що досягли 16 років, в окремих випадках – 14 років).
Об’єктивна сторона злочину – зовнішня форма злочинної діяльності, яка піддається спостереженню, оцінці.
Суб’єктивна сторона злочину: вина – наявність у особи психічного ставлення до дії або бездіяльності у формі умислу або необережності.
Стадії вчинення злочину – це певні етапи готування і здійснення навмисного злочину, що різняться характером дій на кожному етапі.
Співучасть у злочині є умисна суспільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Кримінальна відповідальність – це один із видів юридичної відповідальності, правовий наслідок вчинення злочину, який полягає у застосуванні до винної особи заходів державного примусу у формі кримінального покарання.
Кримінальне покарання – це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Що таке злочин? Які його ознаки та склад?
Яка класифікація злочинів вам відома?
Що таке стадія вчинення злочину? Які стадії злочину вам відомі?
Які обставини виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння?
Назвіть основні видрі кримінальних покарань?
Перерахуйте обставини, що пом'якшують покарання.
Що таке судимість та коли вона виникає?
До яких осіб можуть бути застосовані заходи медичного характеру відповідно до Кримінального кодексу України?
Назвіть злочини, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років. Які примусові заходи виховного характеру можуть бути застосовані до неповнолітнього?
Чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила злочин у стані сильного алкогольного сп'яніння?
Чим відрізняються такі поняття: "повторюваність злочинів” та "рецидив злочинів"?
Б. Завдання для самоконтролю:
1. Заповніть таблицю, визначивши, які з покарань є основними, які - додатковими:
Основні покарання
Додаткові покарання




а) позбавлення волі на певний строк;
б) довічне позбавлення волі;
в) штраф;
г) арешт;
г) позбавлення права обіймати певні посади;
д) громадські роботи;
є) позбавлення військового звання;
є) конфіскація майна.
ж) виправні роботи;
з) службові обмеження для військовослужбовців.

В. Тести для самоконтролю:
1. Чи підлягає кримінальній відповідальності за КК України особа, яка:
а) є особою без громадянства, постійно проживає на території України і яка вчинила злочин на території Росії;
б) є іноземцем і займалася торгівлею українськими жінками;
в) іноземець, який разом із злочинним угрупованням займався незаконним вивезенням дітей із території України;
г) особа без громадянства, що не проживає постійно в Україні і займалася незаконним вивезенням дітей з її території з метою вилучення у них органів для трансплантації;
ґ) іноземець, який тимчасово проживає на території України : займався експлуатацією дітей.

2. За законами якої держави і за яких умов буде нести кримінальну відповідальність особа, яка:
а) є іноземцем, що постійно не проживає в Україні, але перебуває на території України, і вчинила злочин у республіці Молдова;
б) є громадянином України і постійно проживає на її території та вчинила злочин поза межами України;
в) є іноземцем і вчинила злочин на території України.

3. На які з нижчеперерахованих ситуацій поширюється чинність КК України:
а) група осіб, які є громадянами Туреччини, займалася контрабандою наркотиків з Туреччини у Польщу і були затримані в Одеському аеропорту;
б) група осіб з Кавказу, якою керував громадянин республіки Польща, займалася контрабандою кольорових металів з України. Злочин було викрито при перетині українсько-польського кордону працівниками української митної служби.

Які з названих вище обставин виключають кримінальну відповідальність:
а) міліціонер застосував вогнепальну зброю проти групи молодих людей, які бігли
за ним із металевими прутами і погрожували вбивством. У результаті
пострілу було поранено 14-річного хлопця, а усі інші втекли;
б) працівник ДАІ пошкодив колесо автомобіля ,водій якого не зупинився на вимогу інспектора;
в) 13-річний Сергій, який, захищаючи матір, ударив батька важким предметом, внаслідок чого той помер;
г) група 16-річних юнаків, які вирішили звести рахунки зі своїм однокласником, зустріли його у малолюдному місці і почали бити. Один із них ударив хлопця у висок, від чого останній помер. Розбійник одразу ж побіг до найближчого відділення міліції, повідомив про трагедію і зізнався у скоєному, пояснюючи при цьому, що він не хотів вбивати однокласника.



Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Кримінальний кодекс України
Кримінально-процесуальний кодекс України
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. К., 2002.
Кримінальне право: Загальна частина /У запитаннях та відповідях. /За ред. В. А. Клименка. К., 2003.
Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / За ред. В. А. Клименка, М. І. Мельника. К, 2002.
Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М. І. Бемсанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. К, 2001.
Шпиталенко Г. А., Шпиталенко Р. Б. Основи права: Навч. посіб. - Житомир, 2000.



































Самостійна робота №7

Тема: Основи сімейного права.
Медико-правові основи штучного запліднення

I. Актуальність теми:
Правознавство поряд з іншими суспільствознавчими дисциплінами покликано зробити суттєвий внесок у зміцнення соціального інституту сімї. Держави захищає сім'ю цілим рядом чинного законодавства. Правовий аналіз сім’ї дозволяє виявити основні тенденції і проблеми розвитку сучасної сімї, суперечності, що виникають як у нутрі сімї, так і у відносинах між сімєю та суспільством, і тим самим вишукати шляхи та засоби їх розвязання. Вивчення основ сімейного права дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
поняття, предмет, систему сімейного права;
поняття, порядок і умови укладання шлюбу;
права та обов’язки подружжя, батьків і дітей;
медико-правові проблеми штучного запліднення..
Студент повинен вміти:
пояснювати роль медичних працівників у правовому регулюванні сімейних відносин;
аналізувати права та обов’язки подружжя, батьків і дітей;
пояснювати різницю між припиненням шлюбу і визнання його недійсним;
добирати правову літературу, складати конспект і тези виступів із правових питань

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Соціологія та медична соціологія


Основи сімейної медицини


Загальна психологія та міжособистісне спілкування

Поняття сім'ї, її функції, тенденції розвитку

Роль сімейної медичної сестри і правовому захисті сучасної сім'ї

Сімейний конфлікт та путі його розрішення.


III.2. Зміст теми:
Сімейне право – сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Особисті права та обов’язки – це таки, що не мають майнового змісту. Це:
право на батьківство;
право дружини та чоловіка на повагу своєї індивідуальності;
право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток;
право дружини та чоловіка на зміну прізвища;
право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім'ї;
обов’язок подружжя турбуватися про сім'ю;
право дружини та чоловіка на особисту свободу.
Опіка та піклування – це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів громадян.
Опікун (піклувальник) зобов'язаний:
виховувати дитину;
піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток;
забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.
Опікун (піклувальник) має право:
самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;
вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка три має її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Опікун (піклувальник) не має право:
перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.
6. СК України передбачає одну із форм правового захисту дітей патронат. Так, за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання (за плату) у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Дайте визначення поняття шлюбу і сім'ї.
На яких принципах будуються шлюбно-сімейні відносини?
Який порядок укладання шлюбу?
Між якими особами укладення шлюбу не допускається? Чому?
Який порядок припинення шлюбу?
Які відносини регулює шлюбний договір?
В чому полягають особисті права та обов'язки подружжя?
В чому полягають майнові права та обов'язки подружжя?
Які взаємні права та обов'язки батьків і дітей передбачені законодавством?
Які форми правового захисту дітей вам відомі?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у таких випадках:
а) якщо вони не проживають разом із дітьми;
б) жорстоко поводяться з дітьми;
в) є безробітними і не можуть утримувати дітей;
г) систематично зловживають спиртними напоями; ґ) примушують разом із собою жебракувати;
д) вимагають від дітей суворого дотримання режиму дня; є) принижують честь і гідність дітей.

В. Завдання для самоконтролю:
1. Сімнадцятирічна М. Завернулася за позовом до суду про стягнення з її чоловіка аліментів на користь дворічної доньки та самої М., оскільки вона сама виховує дитину, а чоловік Н. Проживає зі своїми батьками і не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не підтримує саму М. Суд відмовив у позові, мотивувавши це тим, що М. є неповнолітньою і від її імені повинні виступати її батьки.
Дайте роз'яснення цієї ситуації.
2. Громадянин С. звернувся за роз'ясненням до юридичної консультації з таким питанням. С. протягом 12 років перебував у шлюбі з громадянкою В., яка є інвалідом II групи. У 2001 р. шлюб між ними був розірваний і суд зобов'язує його сплачувати аліменти на користь дружини. У 2002 р. він вирішив переїхати на ПМП до Франції. Чи зможе він виїхати за кордон? Які його дії повинні цьому передувати?
3. Двадцятирічний П. є студентом ВНЗ. Батько не проживає із сім'єю і відмовляється сплачувати аліменти на користь сина, мотивуючи це тим, що не має на це можливості, і до того ж П. є повнолітнім.
Дайте роз'яснення ситуації.
4. Чотирнадцятирічний О. звернувся до суду з позовом на дії свого батька Л., який знущався над сином, примушував жебракувати, принижував честь і гідність сина, пиячив.
Чи прийме суд заяву О.?
Яким може бути рішення суду в цій ситуації?
5. Після смерті батьків М. його взяв на виховання П., в якого вже була дитина донька О. Ставши дорослими, М, і О. вирішили одружитися, та батько дівчини згоди на це не дав, вважаючи, що шлюб між родичами недопустимий. Врахувавши категоричні заперечення батька, орган реєстрації цивільного стану відмовив у реєстрації шлюбу.
Чи є підстави для оскарження такого рішення?
6. Громадянка К. звернулася до відділу РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу. У заяві К. вказала на причини розлучення: чоловік останнім часом підтримує зв'язки з іншою жінкою, веде з нею спільне господарство, не підтримує матеріально її та сина. Далі зазначила, що спору про розподіл майна, що є їх спільною власністю, не виникає, а щодо утримання сина між ними досягнуто згоди. Однак відділ РАЦСу не прийняв заяву до свого розгляду.
Дайте роз'яснення ситуації.
7. Громадянка Л. призначена опікуном 12-річної 0. аліменти, які надходили від батька О., Л. отримувала і витрачала їх на ремонт квартири. У телефонній розмові О. Поскаржилася на це батькові. Батько звернувся до органу опіки й піклування за роз'ясненням. Яка ваша думка з цього приводу?
8. Подружжя О. пиячить. Діти 8-річний П. та 14-річна Л. проживають з бабусею. Через деякий час батько став вимагати повернення дітей додому, хоч пиячити не припинив. Бабуся звернулася до органу опіки і піклування за допомогою і з проханням залишити дітей з нею.
Якою має бути відповідь?
Як би цю справу вирішили ви?
9. У подружжя М. двоє неповнолітніх дітей. Усі вони проживали у приватному будинку, який був власністю батька. Після припинення шлюбу між подружжям було укладено договір про те, що батько залишає їм будинок, а натомість звільняється від обов'язку сплачувати аліменти на користь дітей.
Прокоментуйте ситуацію.
10. І. була позбавлена батьківських прав за пияцтво та аморальну поведінку, яка негативно впливала на дітей. Над дітьми була встановлена опіка з боку тітки, сестри матері. Проте І. постійно вимагала зустрічі з дітьми, погрожуючи сестрі. Сестра-опікун заперечувала і звернулася за роз'ясненням до органу опіки і піклування.
Як орган опіки і піклування може вирішити цю справу?
Дайте роз'яснення.



Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Сімейний кодекс України
Закон України „Про охорону дитинства”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Ариванюк Т. О. та ін. Сімейне право України: Підручник для студ. юрид. вузів і ф-тів/ В. С. Гопанчук (ред.). К., 2002.
























Самостійна робота №8

Тема: Основи права соціального захисту.
Медичне обслуговування – одна з форм соціального забезпечення

I. Актуальність теми:
Ст. 1 Конституції України проголосила Україну правовою і соціальною державою, яка повинна визнавати та забезпечувати основні соціальні права людини і громадянина, а саме: право на працю, належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від установленої законом, на соціальний захист, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування та ін. У зв’язку з цим держава бере на себе зобов’язання захистите найбільш уразливі верстви населення, які з об’єктивних причин обмежені у здійсненні своїх прав і забезпеченні законних інтересів. Вивчення основ соціального захисту дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
види соціального забезпечення;
медичне обслуговування – одна із форм соціального забезпечення;
види державних пенсій;
допомога: поняття, види
Студент повинен вміти:
використовувати Конституцію України як основний закон прямої дії;
вміти характеризувати види державних пенсій;
складати документи правового характеру;
самостійно розв’язувати практичні правові ситуації,

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Соціологія та медична соціологія


Основи сімейної медицини


Загальна психологія та міжособистісне спілкування


Основи мед сестринської справи

Соціологія здоров'я


Роль сімейної медичної сестри і правовому захисті сучасної сім'ї

Охорона здоров'я людини та роль і цьому процесі медичної сестри
Етичний кодекс медичної сестри

Права та обов’язки медичної сестри


III.2. Зміст теми:

1. Право соціального захисту це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.
Основною складовою права соціального захисту є право соціального забезпечення.
2. Право соціального забезпечення це сукупність правових норм, які регулюють відносини у сфері матеріального забезпечення верств населення, окремих громадян, які в силу об’єктивних причин можуть втратити тимчасово або назавжди засоби до існування або потребують додаткового матеріального забезпечення та не можуть самостійно уникнути соціальних ризиків.
3. Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
4. Охорона здоров’я – це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.
5. Система охорони здоров’я передбачає:
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини;
б) безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
в) санітарно-епідеміологічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
ґ) кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я;
д) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я і здоров’я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
с) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони здоров’я;
є) участь в управлінні охороною здоров’я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
ж) можливість об’єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров’я;
з) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я;
и) відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди;
і) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я;
ї) можливість проведення незалежної медичної експертизи в разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування п в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я можуть бути зачеплені загальновизнані права людини і громадянина
6. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на:
медичний огляд з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;
одержання офіційного висновку про результати такого медичного огляду та кваліфікованих рекомендацій щодо запобігання розповсюдженню ВІЛ – інфекції.
7. Громадянам України надається лікувально-профілактична допомога поліклініками, лікарнями, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів та іншими акредитованими закладами охорони здоров’я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відповідну ліцензію.
8. Кожний пацієнт має право вільного вибору лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги.
9. Медичні працівники зобов’язані подавати першу невідкладну допомогу при нещасних випадках і гострих захворюваннях. Медична допомога забезпечується службою швидкої медичної допомоги або найближчими лікувально-профілактичними закладами незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності з подальшим відшкодуванням витрат.
10. Законодавство України спрямоване на заохочення материнстві з боку держави. Охорона здоров’я матері та дитини забезпечується організацією широкої мережі жіночих, медико-генетичних та інших консультацій, пологових будинків, санаторіїв та будинків відпочинку для вагітних жінок і матерів з дітьми, ясел, садків та інших дитячих закладів; наданням жінці відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами з виплатою допомоги по соціальному страхуванню та встановленням перерв у роботі для годування дитини; виплатою у встановленому порядку допомоги у зв’язку з народженням дитини і допомоги на час догляду за хворою дитиною; забороною застосування праці жінок на важких і шкідливих для здоров’я виробництвах, переведенням вагітних жінок на легку роботу зі збереженням середнього заробітку; поліпшенням і оздоровленням умов праці та побуту; усуненням негативних екологічних факторів; державною і громадською допомогою сім’ї та іншими заходами у порядку, встановленому законодавством України.
11. Дитиною визнається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.
12. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям полягає у щомісячній допомозі, яка надається у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
13. Малозабезпеченою сім'єю визнається сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
14. Прожитковий мінімум для сім ї визначена для кожної сім'ї, залежно від її складу, сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
У чому полягає суть та завдання соціального захисту в Україні?
Які основні соціальні ризики передбачені законодавством?
Які види державної допомоги сім'ям з дітьми передбачені законодавством?
4. Виходячи з яких стандартів та яким чином визначається розмір державної допомоги малозабезпеченим сім'ям?
Які принципи закладені в основу роботи з дітьми та молоддю?
Назвіть основні права та обов'язки громадян у галузі охорони здоров'я.
7. Які обов'язки покладені законодавством на медичних та фармацевтичних працівників?
Назвіть пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством для дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Для яких категорій працівників законодавством встановлені пенсії за вислугу років?
У яких випадках особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Згідно з чинним законодавством жінки мають право на пенсію за віком по досягненню:
а) 45 років;
б) 60 років;
в) 55 років.
2. До форм соціального забезпечення належать:
а) пенсія;
б) доплата за стаж;
в) соціальне обслуговування;
г) заробітна плата.

3. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі (від середньої заробітної плати (доходу)):
а) 60%;
б) 70%;
в) 100%;
г) 90%.

4. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами складає:
а) 70 календарних днів до пологів і 56 або 70 календарних днів після пологів;
б) 40 календарних днів до пологів;
в) 80 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів.

5. Згідно з законодавством, переливання крові, перевіреної на ВІЛ-інфекцію з використанням швидких тестів:
а)не дозволяється взагалі;
б)дозволяється за умови згоди головного
лікаря;
в)дозволяється за умови згоди пацієнта або його законного представника;
г)дозволяється у всіх випадках.

6. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у випадках:
а) проведення судово-медичної експертизи;
б) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
в) необхідності догляду за хворою дитиною;
г)примусового лікування, призначеного за постановою суду;
ґ) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби.
В. Робота с першоджерелами
„Основи законодавства України про охорону здоров'я”
1. Заповніть схему „Гарантії права на охорону здоров'я”





2. На основі статті 37 закону заповніть таблицю:


„Надання медичної допомоги у невідкладних і екстремальних ситуаціях”
Ситуація
Ким здійснюється забезпечення медичної допомоги

Невідкладні випадки і гострі захворювання:
наявність медпрацівників
відсутність медпрацівників
у разі загрози життю хворого при відсутності у медиків транспорту
Екстремальні ситуації:
надання безкоштовної медичної допомоги
відповідальність за несвоєчасне і неякісне забезпечення



На основі змісту розділу 7 Закону розкрийте зміст соціальної політики держави у галузі охорони здоров'я матері і дитини
Напрямки діяльності
Зміст діяльності

Гарантії охорони здоров'я матері та дитини
Забезпечення медичною допомогою вагітних жінок і новонароджених
Піклування про зміцнення та охорону здоров'я дітей і підлітків
Забезпечення дітей і підлітків медичною допомогою
Дитяче харчування
Контроль за охороною здоров'я дітей у дитячих виховних і навчальних закладах
Державна допомога громадянам у здійсненні догляду за дітьми з дефектами фізичного або психічного розвитку
Пільги, що надаються матерям в разі хвороби дітей
Контроль за трудовим і виробничим навчанням та умовами праці підлітків
Обов’язкові медичні огляди працюючих підлітків



Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Закон України „Основи законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”
Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”
Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
Закон України „Основи законодавства про охорону здоров'я”
Закон України „Про соціальні послуги”
Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”
Закон України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”
Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”
Закон України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”
Закон України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”
Закон України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Боднарук М. І. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти становлення та розвитку / Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці: Рута, 2002. 248 с.
Право соціального забезпечення в Україні /Б. С. Стичинський, І. В. Зуб та ін. К.: Юридична книга, 2003
















Самостійна робота № 9

Тема: Основи фінансового права України.
Державна система медичної допомоги, її фінансування

I. Актуальність теми:
Фінансова діяльність держави зумовлена об’єктивною необхідністю і є процесом збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують практичне виконання функцій державою.
В умовах розвитку правової держави все більшого значення набуває необхідність знання медичними працівниками засад державної політики, особливо в галузі фінансування розвитку медичної допомоги населенню. В умовах ринкової економіці медичні працівники повинні прагнути якомога краще опанувати професію, щоб мати можливість повністю реалізуватися в практичній діяльності.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
поняття фінансової діяльності та фінансове право України;
поняття бюджету і бюджетної системи;
поняття системи оподаткування в Україні;
законодавство України про фінансування системи охорони здоров'я;
правові основи страхування, медичного тощо
Студент повинен вміти:
розбиратися в питаннях фінансової політики:
давати роз’яснення бюджетного процесу;
пропаганду вати необхідність медичного страхування

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Соціологія та медична соціологія


Основи сімейної медицини


Загальна психологія та міжособистісне спілкування


Основи мед сестринської справи

Соціологія здоров'я


Державна діяльність по наданню допомоги сім'ї

Проблема спілкування з хворими по питанням фінансового характеру

Права та обов’язки медичної сестри

III.2. Зміст теми:
1. Бюджет план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
2. Бюджетна система це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
3. Бюджетний процес регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
4. Бюджетне правопорушення це недотримання учасником бюджетного процесу порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
5. Система оподаткування сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку, а також права, обов'язки й відповідальність платників.
6. Податок обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначених законами України про оподаткування.
7. Платники податків юридичні та фізичні особи, які, згідно законодавства України, поділяються на: резидентів (національні платники) і нерезидентів (іноземні платники).
8. Охорона здоров'я один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію. Державна політика охорони здоров'я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу.
9. Фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
10. Держава забезпечує створення і функціонування системи медичного страхування населення. Страхування громадян здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів підприємств, установ і організацій та власних внесків громадян. Питання організації медичного страхування населення і використання страхових коштів визначаються відповідним законодавством. (Стаття 18 Основ законодавства України про охорону здоров`я).
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Що таке фінанси і які функції вони виконують?
Дайте визначення поняття фінансової діяльності держави.
Охарактеризуйте джерела фінансового права.
Дайте визначення поняття бюджету.
Що таке бюджетна класифікація? Які її складові?
Охарактеризуйте бюджетний процес в Україні.
Дайте визначення поняття податку. Які функції він виконує?
Охарактеризуйте податкову систему України.
Що таке страхування? Які його види Вам відомі?
Які основні функції страхування?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Установа, яка випускає в обіг грошові знаки, цінні папери та платіжно-розрахункові документи:
а) Рахункова палата України;
б) інвестор;
в) банк-емітент;
г) казначейство.
2. Кредитно-фінансові інститути, що спеціалізуються на операціях з цінними паперами з метою залучення коштів, здійснення довгострокового кредитування і фінансування різних галузей господарства:
а) комерційні банки;
б) банківський кредит;
в) інвестиційні банки;
г) універсальні банки.
3. Вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави, яка спрямовується на фінансування певного заходу і підлягає поверненню у разі її нецільового використання:
а) дотація;
б) субсидія;
в) субвенція.
4. Юридична чи фізична особа, яка заборгувала даному підприємству, організації, фірмі чи установі гроші або майно:
а) гудвіл;
б) дисконт;
в) кредитор;
г) дебітор.
5. Процес отримання зростання грошової маси в обігу:
а) інфляція;
б) девальвація;
в) дефляція;
г) емісія.
6. Система економіко-організаційних заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану державних підприємств-боржників:
а) секвестр видатків;
б) санація;
в) форвейтинг;
г) санація.
7. Ситуація на ринку, коли ціни на товари, валюту та цінні папери через перенасичення ними ринку знижується до збиткового рівня:
а) офф-шор;
б) овербот;
в) овердрафт;
г ) оверсолд.
8. Застава нерухомого майна (землі, будинків, споруд тощо) для отримання позики:
а) кліринг;
б) лізинг;
в) ф'ючерс;
г) іпотека.
9. Грошова сума, що видається однією зі сторін договору іншій у рахунок належних платежів, є доказом укладення договору і засобом забезпечення його виконання:
а) застава;
б) неустойка;
в) завдаток;
г) бартер.
10. Організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами:
а) банківська асоціація;
б) аукціон;
в) біржа;
г) страховий ринок.
11. Цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену суму грошей власникові даного цінного паперу:
а) акцепт;
б) чек;
в) вексель;
г) бони.
В. Завдання для самоконтролю:
1. На основані статей 18, 19, 20 основ законодавства України про охорону здоров'я заповніть таблицю:
„Фінансове, матеріально-технічне і наукове забезпечення охорони здоров'я”
Форми забезпечення
Зміст забезпечення

Фінансування
Матеріально-технічне забезпечення
Наукове забезпечення



Рекомендована література:
Основна
Конституція України
Бюджетний кодекс України
Закон України „Про систему оподаткування”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. Посібник /За заг. ред. І.П. Лаврінчук. – К., 2004, стор. 198-218.
Додаткова:
Фінансове право: Навч. Посібник: У 2 т. /Упоряд. Л.К. Воронова, М.П. Кучерявенко. -1999.

Самостійна робота № 10

Тема: Основи господарського права України.
Приватна медична практика як вид спеціальної
підприємницької діяльності
I. Актуальність теми:
В умовах розвитку ринкової економіки все більшого значення набуває необхідність знання медичними працівниками засад організації приватної та підприємницької діяльності в сфері охорони здоров'я. В умовах ринкових відносин майбутні медичні працівники повинні прагнути якомога краще опанувати професію, щоб мати можливість повністю реалізуватися в практичній діяльності.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
Господарський кодекс України;
підприємницька діяльність в Україні;
приватна медична практика
принципи підприємницької діяльності
основні засади організації підприємницької діяльності в медицині,
умови, в яких медичні працівники мають право займатися приватною
діяльністю.
Студент повинен вміти:
аналізувати види підприємницької діяльності;
орієнтуватися в системі чинного законодавства
орієнтуватися в нормативно-правових документах та
використовувати отримані знання у повсякденному житті.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Соціологія та медична соціологія



Клінічні дисципліни
Соціологія здоров'я
Основні засади праці та управляння підприємством

Специфіку лікування окремих хвороб




III.2. Зміст теми:

1. Господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
2 Господарська комерційна діяльність (підприємництво) це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
3. Некомерційне господарювання це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
4. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до законодавства забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
5. Суб'єкти господарювання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
6. Господарські організації це суб'єкти господарювання, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним та господарським законодавством. Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.
7. Підприємство самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством.
8. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.
9. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
10. Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
вільний вибір видів діяльності;
залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
вільний найм працівників;
залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
1. Що таке господарська діяльність? Які її види ви знаєте?
2. Назвіть суб’єктів господарювання.
Що таке підприємство? Назвіть організаційні форми підприємств.
Назвіть види підприємств колективної форми власності.
Дайте визначення поняття господарського товариства. Назвіть їх види.
Що таке господарський договір?
Назвіть підстави виникнення господарських зобов'язань.
Які види господарських санкцій за порушення у сфері господарської діяльності застосовуються згідно з чинним законодавством України?
У яких випадках законодавством встановлюється спеціальний режим господарювання?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Який вид господарської діяльності (благодійна, підприємницька, непідприємницька) характеризується такими ознаками:
а) здійснюється суб'єктом господарювання як безпосередньо самостійна, систематична, на власний ризик діяльність;
б) діяльність спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг;
в) зі метою зазначеної діяльності є отримання прибутку.

2. Які з перелічених нижче осіб не можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності:
а) військовослужбовці;
б) іноземці;
в) особи, що мають непогашену судимість за хабарництво;
г) особи, що мають непогашену судимість за вчинення необережного злочину;
г) працівники суду;
л) особи, звільнені з роботи за службову невідповідність;
є) працівники прокуратури;
є) особи, що протягом 6 останніх місяців не проживали на території України.

3. Згідно з чинним законодавством до господарських товариств належать:
а) відкрите акціонерне товариство;
6) асоціація;
в) командитне товариство;
г) закрите акціонерне товариство;
ґ) консорціум;
д) товариство з обмеженою відповідальністю.

4. Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути:
а) будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;
б) цінні папери;
в) права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, обладнанням, інші майнові права;
г) бюджетні кошти;
ґ) грошові кошти в національній валюті;
д) грошові кошти в іноземній валюті;
є) кошти, одержані в кредит та під заставу.
5. До якої категорії правопорушень (договірних чи позадоговірних) відносяться такі факти господарського життя:
а) порушення підрядником строків виконання зобов'язань щодо виконання робіт для замовника;
б) незаконне знищення рослин будівельною організацією на території квіткового господарства в результаті прокладання мережі водопостачання та водовідведення;
в) несплата коштів державним підприємством за одержані послуги зв'язку;
г) порушення підприємством державної дисципліни цін, пов'язане із виконанням договору;
ґ) ненадання відповіді на одержаний протокол розбіжностей щодо проекту договору;
д) укладення підприємством договору, предмет якого не відповідає вимогам чинного законодавства та меті діяльності підприємства.
6. Справа про визнання суб'єкта господарювання боржника банкрутом розглядається і рішення приймається:
а) комітетом кредиторів;
б) Антимонопольним комітетом України;
в) судом загальної юрисдикції за місцезнаходженням боржника;
в) Конституційним Судом України;
г) арбітражним керуючим (розпорядником майна) боржника; ґ) Вищим господарським судом;
д) господарським судом за місцезнаходженням боржника.

В. Завдання для самоконтролю:
1. ТОВ "Арго", не маючи можливості (через відсутність необхідних коштів) протягом останнього півріччя розплатитися зі своїми кредиторами, а також у зв'язку з відмовою міністерства, до відання якого входило це підприємство, надати останньому фінансову допомогу, звернулося до господарського суду з заявою про порушення відносно підприємства справи про банкрутство. До заяви були додані: копії установчих документів підприємства, фінансова звітність підприємства за останній фінансово-господарський рік, перелік кредиторів підприємства.
З якою метою підприємство-боржник виступає ініціатором порушення відносно себе справи про банкрутство?
Які фактичні підстави для порушення справи про банкрутство?
Які документи в цьому випадку мають бути подані разом із заявою?
Які судові процедури можуть бути застосовані до підприємства-боржника?
Г. Робота з першоджерелами:
Робота зі збірником "Медичне право України. Збірник нормативно-правових
актів”. - К.,2001.
Завдання:
Вивчити розділ X "Медична і фармацевтична діяльність "Основ законодавства України про охорону здоров'я" та законспектувати ст. 74,
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти", скласти таблицю:
Надання платних послуг в галузі охорони здоров'я

Державні заклади охорони здоров'я
Вищи медичні заклади освіти




3. Вивчить Наказ міністерства охорони здоров'я України від 10 серпня 2000 року №195 "Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної нетрадиційної медицини" та дайте відповідь на наступні питання:
Які види медичної діяльності не відносяться до загальнодозволених?
На який термін видається спеціальний дозвіл на заняття нетрадиційною медициною?
Який документ надає право займатися народною та нетрадиційною медициною?
Назвіть обов'язки та права цілителя і лікаря, під контролем якого цілитель здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини.
Яку відповідальність несуть цілитель і лікар, під контролем якого цілитель здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини?
4. Вивчивши зміст Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1146 "Про надання медичної допомоги іноземним громадянам", визначити основні застави надання такої допомоги.
5. Якими пільгами користуються інваліди при зайнятті приватною підприємницькою діяльністю?

Рекомендована література:
Основна
Конституція України
Господарський кодекс України
Господарський процесуальний кодекс України
Цивільний кодекс України
Закон України „Про власність”
Закон України „Про господарські товариства”
Закон України „Основи законодавства охорони здоров`я”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посіб. К., 2002.
Шпиталенко Г. А., Шпиталенко Р. Б. Основи права: Навч. посіб. Житомир, 2000.







Самостійна робота № 11

Тема: Основи екологічного права
та завдання санітарно - епідеміологічного нагляду
в галузі охорони навколишнього середовища

I. Актуальність теми:
Згідно з чинним законодавством, охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи, навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Вивчення основ екологічного права дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.

II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
поняття, предмет і джерела екологічного права;
об’єкти екологічного права;
правове забезпечення екологічної безпеки;
екологічна експертиза
юридична відповідальність в галузі екології.
Студент повинен вміти:
самостійно розв’язувати правові ситуації ;
характеризувати законодавство про охорону навколишнього природного середовища.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знаті

Соціологія та медична соціологія


Клінічні дисципліни


Історія медицини
Соціологія здоров'я


Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини

Історія розвитку медичного знання о взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем


III.2. Зміст теми:
Предмет екологічного права складають екологічні правовідносини, які виникають в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки існування людей, які базуються на різних формах права власності, права природокористування і права.
Екологічне право галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають з приводу використання, відновлення, охорони об'єктів природного середовища, та забезпечують раціональне використання природних ресурсів та їх охорону.
Право власності на природні ресурси - це сукупність правових приписів, що регулюють володіння, користування і розпорядження природними ресурсами в інтересах як окремої особи, так і суспільства в цілому.
Охорона атмосферного повітря система заходів, пов'язаних зі збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.
Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
6. Законодавством України врегульований також порядок замету рослинного світу, до якого відносять рослини сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічні і лісові насадження, дерева, чагарники, рослинність закритого ґрунту, продукція рослинного походження і т. ін.
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, іншими нормативними актами, зокрема Законом України "Про рослинний світ".

7. Земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, управління земельним фондом та охорони земель.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
8. Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
9.Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
10. Особи, винні у вчиненні екологічних правопорушень, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну чи цивільно-правову відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність застосовується у випадках порушення екологічних вимог у результаті недодержання трудової чи виробничої дисципліни.
Адміністративні стягнення накладаються на винних, якщо порушення екологічного законодавства характеризуються відносно невисоким ступенем небезпеки і не пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності. За здійснення екологічних правопорушень, що є злочинами, передбачено кримінальну відповідальність.
III.3. Матеріали для самоконтролю
А. Питання для самоконтролю:
Що є предметом екологічного права?
Охарактеризуйте джерела екологічного права України.
Назвіть основні принципи екологічного права.
Які види екологічних прав громадян передбачено законодавством України?
В чому полягають обов'язки громадян у галузі екології?
Дайте загальну характеристику загального і спеціального природокористування.
Які форми права власності на природні ресурси передбачав законодавство України?
Що таке екологічна відповідальність і які її види Вам відомі
Які основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу?
Назвіть види правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря. Яка відповідальність передбачена за їх вчинення?
Б. Тести для самоконтролю:
1. У разі ліквідації державного підприємства землі, які перебувають у його постійному користуванні:
а) передаються до земель запасу;
б) надаються у користування громадянам чи юридичним особам;
в) підприємство має право здати цю землю в оренду;
г) продаються підприємством, що ліквідується.

2. При ліквідації сільськогосподарського підприємства пере важне право на отримання земельних ділянок мають:
а) працівники сільськогосподарського підприємства;
б) власники паїв, які проживають у найближчих населених пунктах;
в) керівники підприємства.

3. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у:
а) державній власності;
б) комунальній власності;
в) приватній власності.

4. Суб'єктами права власності на землю можуть бути:
а) громадяни України;
б) іноземці;
в) особи без громадянства;
г) іноземні держави;
д) спільні підприємства;
е) іноземні фірми.

5. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями:
а) можуть перебувати у їхній власності протягом життя;
б) не можуть перебувати у власності;
в) підлягають відчуженню протягом року.

6. Власник земельної ділянки, на території якої виявлено цінну породу каменю:
а) не має права використовувати її для власних потреб;
б) зобов'язаний передати її державі;
в) інше.

7. Система спостереження за станом земель своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації негативних процесів:
а) кадастр;
б) бонітування;
в) експертиза;
г) моніторинг;
д) земельний сервітут.

Рекомендована література:
Основна:
Конституція України
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища",
Закон України "Про природно-заповідний фонд України".
Закон України "Про охорону атмосферного повітря".
Закон України "Про тваринний світ".
Закон України "Про форми власності на землю".
Закон України "Про екологічну експертизу".
Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”
Закон України „Основи законодавства охорони здоров`я”
Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004
Основи правознавства: Навч. посібник /За ред.. В.В. Комарова. – Х., 2006.
Додаткова:
Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посіб. К, 2002.
Шпиталенко Г. А., Шпиталенко Р. Б. Основи права: Навч. посіб. Житомир, 2000.
Шляхи реалізації прав в галузі охорони здоров'я



Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 5 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 22392309
    Размер файла: 595 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий