Навчально-методичний посібник з цивільного та с..

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
















НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ
ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТА ПРАКТИЧНИХ
ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО»
ЧАСТИНА 1
(відповідно до вимог ECTS)



для студентів ІІ курсу










Сімферополь
2009
ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................ 3
Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять,
самостійної роботи ......................................................................... 5
Програма навчальної дисципліни .................................................. 7
Завдання до практичних занять та самостійної роботи.............. 19
Словник основних термінів .......................................................... 87
Поточний модульний контроль знань студентів ........................ 91
Індивідуальна робота студентів ................................................... 95
Програмні запитання з навчальної дисципліни........................... 96
Критерії оцінки успішності студентів з навчальної
дисципліни ..................................................................................... 99
Список рекомендованої літератури............................................. 101

1. Вступ
Цивільне право України є однією з фундаментальних навчальних дисциплін. Її вивчення сприяє усвідомленню майбутніми фахівцями значення норм права, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) між фізичними та юридичними особами, а також іншими їх учасниками: державою України, АРК, територіальними громадами, іноземними державами та іншими суб’єктами публічного права, зростаючої ролі цивільного законодавства в умовах ринкової економіки.
Завданням навчальної дисципліни є:
опанування студентами необхідними теоретичними положеннями, що вироблені цивілістичною думкою;
освоєння нормативного матеріалу, закріпленого системою цивільного законодавства України;
ознайомлення з судовою та іншою практикою застосування норм цивільного законодавства.
Навчальна дисципліна «Цивільне право України. Частина 1» передбачає вивчення питань про предмет і метод цивільного права, його систему і джерела; загальних положень цивільного права, зокрема положень про цивільні правовідносини, фізичних і юридичних осіб та інших учасників цивільних відносин, об’єкти цивільних прав, правочини, відносини представництва, строки та терміни, здійснення та захист цивільних прав, виконання цивільних обов’язків, цивільно-правову відповідальність, а також засвоєння положень таких підгалузей як речове право, право інтелектуальної власності, спадкове право.
Опанування студентами вищенаведеними питаннями повинно мати за мету засвоєння основних правових категорій і інститутів першої частини цивільного права, формування правового мислення, вироблення вмінь тлумачити і аналізувати норми цивільного законодавства, набуття навичок практичного застосування теоретичних знань та цивільно-правових норм до конкретних відносин.
При вивченні цивільного права України застосовуються наступні форми навчальної роботи: лекції, практичні заняття, колоквіуми, ділові ігри, консультації; індивідуальні навчально-дослідні завдання; самостійна робота студентів. Ці форми навчальної роботи методично забезпечуються програмою навчальної дисципліни «Цивільне право України», завданнями до практичних занять для студентів II курсу, завданнями для індивідуальної роботи студентів, тестами.
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (ПКЗ). Підсумковою формою контролю знань студентів є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, вміння застосовувати ці знання при вирішенні конкретних практичних задач.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право України. Частина 1» студенти повинні:
знати стан основних проблем науки цивільного права;
вільно орієнтуватися в системі цивільного законодавства та судовій практиці з цивільних справах;
вміти правильно тлумачити та застосовувати норми цивільного права; грамотно проводити юридичний аналіз обставин, що склалися у конкретних відносинах; самостійно працювати з учбовими та науковими джерелами; використовувати здобутки науки цивільного права для вирішення казусів, обґрунтовано і мотивовано приймати рішення по завданнях та належно їх оформлювати.
2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи

Тема
Всього
годин
У тому числі



Лекції
Практичні заняття
Самостійна робота

Тема 1. Цивільне право - галузь приватного права
6
2

2

2

Тема 2. Цивільне право як наука та навчальний курс
2
-
-
2

Тема 3. Джерела цивільного права
6
2
2
2

Тема 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
2
-
-
2

Тема 5. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин
4
2
-
2

Тема 6. Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
12
6
6
-

Тема 7. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
16
8
6
2

Тема 8. Участь держави Україна, Автономної Республіки Крим,
територіальних громад у цивільних відносинах
2
-
-
2

Тема 9. Об’єкти цивільних прав

12
6
4
2

Тема 10. Правочини

14
6
6
2

Тема 11. Представництво

6
2
2
2

Тема 12. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов’язків. Захист цивільних прав
8
2
4
2

Тема 13. Цивільно-правова відповідальність
8
2
4
2

Тема 14. Строки та терміни. Позовна давність
12
4
6
2

Тема 15. Особисті немайнові права та їх захист
4
-
2
2

Тема 16. Право власності та інші речові права
10
4
4
2

Тема 17. Окремі об’єкти права власності
4
2
-
2

Тема 18. Право спільної власності

10
4
4
2

Тема 19. Речові права на чуже майно

2
-
-
2

Тема 20. Захист права власності та інших речових прав
6
2
2
2

Тема 21. Загальні положення про спадкування
12
4
6
2

Тема 22. Спадкування за заповітом
6
2
2
2

Тема 23. Спадкування за законом
Тема 24. Спадковий договір
4

2

-

2


Тема 25. Загальні положення про інтелектуальну власність
4
2
-
2

Тема 26. Авторське право та суміжні права
6
2
2
2

Тема 27. Патентне право
6
2
2
2

Тема 28. Правові засоби індивідуалізації учасників
цивільного обороту, товарів і послуг
4
-
2
2

Тема 29. Інші види прав інтелектуальної власності

2
-
-
2

Всього
192
68
68
56

Разом з індивідуальною роботою*
216













3. програма навчальної дисципліни «Цивільне право України. Частина 1»
Розділ І. Загальні положення цивільного права
Цивільне право - галузь приватного права
Об’єктивність поділу права на приватне і публічне. Матеріальні та формальні критерії поділу права на приватне і публічне. Проблема дуалізму приватного права.
Цивільне право - галузь приватного права. Поняття цивільного права як приватного права. Цивільне право в системі права України. Відносини, що регулюються цивільним правом (цивільні відносини). Диспозитивний метод регулювання цивільних відносин та чинники, що зумовлюють його. Принципи цивільного права. Принцип свободи особистості та неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини. Принцип свободи власності. Принцип свободи договору. Принцип свободи підприємництва. Принцип судового захисту цивільних прав та інтересів. Принципи справедливості, добросовісності та розумності. Функції та система цивільного права.
Цивільне право як наука та навчальний курс
Наука цивільного права як одна з галузей правознавства. Предмет науки цивільного права. Методи дослідження цивільно-правових явищ. Поняття і система цивільного права як навчального курсу.
Джерела цивільного права
Поняття та види джерел цивільного права. Акти цивільного законодавства. Конституція України як основа цивільного законодавства. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства. Поточні закони України як акти цивільного законодавства України. Регулювання цивільних відносин актами Президента України. Постанови Кабінету Міністрів України як акти цивільного законодавства. Особливості актів інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що регулюють цивільні відносини. Забезпечення верховенства норм Цивільного Кодексу України. Цивільно-правовий договір як джерело цивільного права. Акти цивільного законодавства і цивільно-правовий договір. Міжнародні договори як джерела цивільного права. Звичаї як джерела цивільного права. Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб. Аналогія закону та аналогія права. Тлумачення цивільно-правових норм. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин.
Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
Основні цивільно-правові системи світу. Романо-германська (континентальна) цивільно-правова система. Англо-американська цивільно-правова система. Інші цивільно-правові системи світу.
Розділ ІІ. Цивільне правовідношення
Поняття, зміст та види цивільних правовідносин
Поняття цивільного правовідношення. Елементи цивільного правовідношення. Суб’єкти цивільних правовідносин. Об’єкти цивільних правовідносин. Зміст цивільних правовідносин. Поняття та зміст суб’єктивних прав та обов’язків. Види цивільних правовідносин. Речові, зобов’язальні та корпоративні правовідносини. Абсолютні та відносні правовідносини. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Юридичні факти. Дії та події. Юридичні (фактичні) склади.
Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи як природна здатність людини мати цивільні права і обов’язки. Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи. Нікчемність правочинів та недійсність актів, що обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки. Співвідношення цивільної правоздатності та суб’єктивного цивільного права. Цивільна дієздатність фізичної особи та її обсяг. Повна цивільна дієздатність. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла 14 років. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від 14 до 18 років. Набуття повної цивільної дієздатності фізичною особою, яка не досягла 18 років. Випадки та підстави обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною. Опіка та піклування.
Місце проживання фізичної особи та його цивільно-правове значення. Підстави, порядок та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Акти цивільного стану.
Фізична особа – підприємець. Принципи та умови здійснення підприємницької діяльності фізичною особою. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця. Управління майном, що використовується для підприємницької діяльності органом опіки та піклування. Банкрутство фізичної особи-підприємця.
Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин
Сутність юридичної особи. Розвиток вчення про юридичну особу в науці цивільного права. Поділ юридичних осіб на юридичні особи приватного права і юридичні особи публічного права. Участь юридичних осіб публічного права в цивільних правовідносинах. Поняття юридичної особи приватного права та її ознаки. Організаційно-правові форми юридичної особи приватного права. Товариства та установи. Підприємницькі товариства. Непідприємницькі товариства. Індивідуалізація юридичних осіб. Найменування юридичної особи. Комерційне (фірмове) найменування підприємницьких товариств. Використання підприємницькими товариствами торговельних марок та географічних зазначень товарів (послуг). Створення юридичних осіб. Установчі документи юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Зміна установчих документів юридичної особи. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність юридичних осіб. Особисті немайнові права юридичної особи. Органи юридичної особи та їх види. Філії та представництва юридичної особи. Припинення юридичної особи. Припинення юридичної особи з правонаступництвом (злиття, приєднання, поділ та перетворення). Ліквідація юридичної особи. Виділ юридичної особи. Неплатоспроможність та банкрутство юридичної особи. Господарські товариства та їх форми. Повні та командитні товариства. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Акціонерні товариства. Створення окремих форм господарських товариств однією особою. Особливості правового статусу окремих форм господарських товариств. Виробничі кооперативи.
Споживчі кооперативи, товариства власників житла, громадські об’єднання, інші форми непідприємницьких товариств.
Правовий статус установ.
Участь держави Україна, Автономної Республіки Крим,
територіальних громад у цивільних відносинах
Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах. Органи та представники, через яких діють у цивільних відносинах держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад. Розмежування відповідальності за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб.
Об’єкти цивільних прав
Поняття та види об’єктів цивільних прав. Матеріальні та нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав. Речі та їх класифікація. Речі, що знаходяться у вільному обороті, обмежені в обороті та вилучені з обороту. Рухомі та нерухомі речі. Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками. Споживні та неспоживні речі. Подільні та неподільні речі. Складові частини речі та складна річ. Головна річ та її приналежність. Продукція, плоди та доходи. Майно. Підприємство (єдиний майновий комплекс). Гроші. Валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин. Цінні папери та їх ознаки. Групи та види цінних паперів. Пайові, боргові, товаророзпорядчи та похідні цінні папери. Оборотоздатність цінних паперів. Цінні папери на пред’явника, іменні та ордерні цінні папери. Порядок передачі прав за цінними паперами. Документарні та бездокументарні цінні папери. Дії та послуги як об’єкти цивільних правовідносин. Особисті немайнові права, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація та інші нематеріальні об’єкти цивільних відносин.
Правочини
Поняття правочину та його ознаки. Види правочинів. Односторонні, двохсторонні та багатосторонні правочини. Оплатні та безоплатні правочини. Каузальні та абстрактні правочини. Умовні правочини та їх види. Фідуціарні правочини. Біржові правочини. Умови дійсності правочинів. Законність змісту правочину. Здатність осіб до вчинення правочину. Відповідність волі та волевиявлення. Обов’язкова спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вчинення правочину у встановленій законом формі. Форми вчинення правочину. Захист прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей при вчиненні правочину їх батьками (усиновлювачами). Презумпція правомірності правочину. Державна реєстрація правочинів. Місце вчинення правочину. Тлумачення змісту правочину. Відмова від правочину. Поняття та види недійсних правочинів. Нікчемні та оспорювані правочини. Момент, з якого правочин вважається недійсним. Правові наслідки недійсності правочину. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину.
Представництво
Поняття та види представництва. Значення інституту представництва. Підстави представництва. Представництво за законом. Представництво за довіреністю. Комерційне представництво. Передоручення. Повноваження представника. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Поняття і види довіреності. Форма та строк довіреності. Довіреність юридичної особи. Припинення представництва за довіреністю. Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
Розділ ІІІ. Здійснення та захист цивільних прав
Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків. Захист цивільних прав
Поняття здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків. Межі здійснення цивільних прав. Зловживання правом. Виконання цивільних обов’язків. Право на захист цивільних прав та інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом. Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Захист цивільних прав нотаріусом. Самозахист цивільних прав. Визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Цивільно-правова відповідальність
Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності. Умови цивільно-правової відповідальності. Протиправна поведінка. Майнова шкода (збитки) та моральна шкода. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою. Вина як умова цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність незалежно від наявності вини. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
Строки та терміни у цивільному праві. Позовна давність
Поняття строку та терміну. Визначення строку та терміну. Види строків. Початок перебігу та закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку. Поняття та види позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Зміна тривалості позовної давності. Обчислення позовної давності. Початок перебігу позовної давності. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду. Застосування позовної давності до додаткових вимог. Наслідки спливу позовної давності.
Особисті немайнові права фізичної особи та їх захист
Поняття особистого немайнового права. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Рівність особистих немайнових прав фізичних осіб. Обмеження особистих немайнових прав. Здійснення та захист особистих немайнових прав.
Розділ ІV. Речове право
Право власності та інші речові права
Загальна характеристика речового права. Види речових прав. Право власності. Інші речові права. Поняття права власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Зміст права власності, здійснення права власності. Непорушність права власності. Тягар утримання майна. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна.
Суб’єкти права власності. Право власності Українського народу. Публічна і приватна власність. Поняття права приватної власності. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти права приватної власності. Об’єкти права приватної власності. Обмеження для окремих осіб мати у власності певні об’єкти. Право державної власності. Право комунальної власності.
Підстави набуття права власності: первісні та похідні, загальні та спеціальні. Набуття права власності: юридичною особою публічного права; добросовісним набувачем на майно, відчужене особою, яка не мала на це право; на новостворене майно; на перероблену річ; на безхазяйну річ; на рухому річ, від якої власник відмовився; на знахідку; на бездоглядну домашню тварину; на скарб; шляхом привласнення загальнодоступних дарів природи; за напувальною давністю; в результаті приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Момент набуття права власності. Момент набуття права власності за договором. Правовстановлюючі документи.
Підстави припинення права власності. Відмова від права власності. Припинення права власності особи на майно, яке за законом не може їй належати. Припинення права власності внаслідок знищення майна. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене. Викуп пам'ятки історії та культури, що утримуються безгосподарно. Реквізиція. Конфіскація.
Окремі об’єкти права власності
Особливості правового регулювання відносин стосовно землі (земельної ділянки), помешкання, житлового будинку, садиби та квартири. Суб'єкти права власності на землю (земельну ділянку). Право власника на забудову земельної ділянки. Самочинне будівництво. Право на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній. Припинення права власності на земельну ділянку. Права власника житлового будинку, квартири. Права житлово-будівельного (житлового) кооперативу та їх членів на квартиру в будинку кооперативу. Об'єднання власників житлових будинків, квартир.
Право спільної власності
Поняття і види права спільної власності. Право спільної часткової власності. Порядок визначення часток у праві спільної часткової власності. Здійснення права спільної часткової власності. Тягар утримання майна, що є у спільній частковій власності, та визначення приналежності плодів, продукції і доходів від його використання. Право співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Поділ майна, що є у спільній частковій власності.
Право спільної сумісної власності та його здійснення. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
Речові права на чуже майно
Загальна характеристика речових прав на чуже майно, їх види.
Право володіння чужим майном: суб'єкти, підстави виникнення та припинення. Обов'язок недобросовісного володільця щодо повернення майна особі, яка має на нього право власності чи інше право, або яка є добросовісним володільцем.
Поняття користування чужим майном (сервітут). Суб’єкти, об’єкти, зміст сервітуту, порядок його встановлення та припинення. Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном.
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Підстави виникнення та припинення. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб, та землекористувача. Право землекористувача на відчуження права користування земельною ділянкою.
Поняття та підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої для забудови, та землекористувача. Підстави та правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою для забудови.
Захист права власності та інших речових прав
Засади захисту права власності та інших речових прав. Речово-правові способи захисту права власності. Витребування майна від особи, яка незаконно заволоділа ним (віндикаційний позов), та розрахунки при цьому. Особливості витребування майна від добросовісного набувача. Витребування грошей та цінних паперів. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов). Визнання права власності. Визнання незаконним правового акту, що порушує право власності. Особливості відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв’язку із зниженням їх цінності. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
Розділ V. Спадкове право
Загальні положення про спадкування
Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Права та обов’язки особи, які не входять до складу спадщини. Час і місце відкриття спадщини. Спадкоємці. Право на спадкування, усунення від права на спадкування. Особливості спадкування окремих об’єктів: прав на земельну ділянку, частки у праві спільної сумісної власності; права на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві; права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування); права на вклад у банківських (фінансових) установах; права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки. Спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Обов’язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Здійснення права на спадкування. Оформлення права на спадщину. Поняття і строки прийняття спадщини. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Перехід права на прийняття спадщини. Поділ спадщини між спадкоємцями. Переважне право окремих спадкоємців на виділення їм певного спадкового майна в натурі. Перерозподіл спадщини. Претензії кредиторів спадкодавця до спадкоємців. Охорона спадщини та управління нею. Відумерлість спадщини.
Спадкування за заповітом
Поняття заповіту та право на заповіт. Види заповіту: заповіт з умовою, заповіт подружжя, секретний заповіт. Форма заповіту. Права заповідача. Заповідальний відказ. Покладення. Встановлення сервітуту у заповіті. Право на обов’язкову частку у спадщині. Підпризначення спадкоємця. Скасування та зміна заповіту. Недійсність заповіту. Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом. Виконання заповіту.
Спадкування за законом
Черговість спадкування за законом. Зміна черговості одержання права на спадкування. Спадкування за правом представлення. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом.
Спадковий договір
Поняття, предмет, та форма спадкового договору. Сторони в договорі, їх права і обов’язки. Забезпечення виконання та розірвання спадкового.
Розділ VІ. Право інтелектуальної власності
Загальні положення про інтелектуальну власність
Поняття права інтелектуальної власності та його загальна характеристика. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Перехід майнових прав інтелектуальної власності до інших осіб. Строки чинності прав інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності судом.
Авторське право та суміжні права
Поняття авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторського права. Співавторство. Виникнення авторського права. Особисті немайнові та майнові права автора, строки їх чинності та наслідки припинення.
Поняття і види суміжних прав. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
Порушення авторських і суміжних прав, порядок і способи їх захисту.
Патентне право
Поняття патентного права. Винахід, корисна модель, промисловий зразок як об’єкти патентного права. Суб’єкти патентного права. Патент та його види. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, строки їх чинності. Підстави та правові наслідки припинення чинності патенту та визнання його недійсним. Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Правові засоби індивідуалізації учасників
цивільного обороту, товарів і послуг
Поняття комерційного (фірмового) найменування.
Поняття торговельної марки. Суб’єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку.
Право інтелектуальної власності на географічне зазначення та його зміст. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Набуття та строк чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення.
Інші види прав інтелектуальної власності
Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, на компонування інтегральної мікросхеми, на раціоналізаторську пропозицію, на сорт рослин, породу тварин, на комерційну таємницю.














4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи

Тема 1. Цивільне право – галузь приватного права.
Питання до колоквіуму:
Критерії поділу права на приватне і публічне.
Місце цивільного права в системі права України.
Поняття цивільного права як галузі приватного права.
Предмет цивільного права.
Диспозитивний метод регулювання цивільних відносин та чинники, що зумовлюють його.
Принципи цивільного права.
Функції цивільного права.
Система цивільного права.
Тема 2. Цивільне право як наука та навчальний курс.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття та предмет науки цивільного права як одна з галузей правознавства.
Методи дослідження цивільно-правових явищ.
Поняття і система цивільного права як навчального курсу.
Тема 3. Джерела цивільного права.
Завдання:
1. Жженов вирішив продати квартиру в будинку житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК), в якій він мешкав, Миронову. Нотаріус, до якого вони звернулися, заявив Жженову, що той не вправі цього зробити у зв’язку з тим, що вона належить на праві власності не йому, а ЖБК, членом якого він є. Заперечуючи проти цього, Жженов заявив, що він повністю сплатив вартість квартири ще у 1988 р. і відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» став її власником. Нотаріус погодився з тим, що особа, яка повністю сплатила вартість квартири, набуває право власності на неї, але це стосується лише випадків, коли внески сплачувалися після набрання чинності цим Законом, тому на випадок з Жженовим зазначене правило не розповсюджується.
Поясніть дію актів цивільного законодавства у часі, у просторі і щодо кола осіб та вирішіть справу.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» (далі – ТОВ) у 2003 р. уклало договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. За умовами договору воно як орендар повинно щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 550 грн. У вересні 2005 р. Управління земельних ресурсів та Управління комунальної власності Харківського міськвиконкому надіслали ТОВ листа, в якому запропонували з січня 2006 р. сплачувати орендну плату в розмірі 620 грн. Підставою для цього було прийняття у березні 2005 р. сесією міської ради рішення про підвищення плати за землю. Директор ТОВ «Енергія» звернувся до юриста за консультацією, наскільки правомірними є вимоги виконавчих органів.
Чи регулюються ці відносини Цивільним кодексом? Як діють в часі акти цивільного законодавства? Вирішіть справу.
3. Сидоренко пред’явив позов до готелю «Київ» про відшкодування вартості речей (пальто, костюму та електробритви), які були вкрадені під час його проживання в готелі. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що Сидоренко відповідно до розпорядження адміністрації готелю повинен був здати свої речі на зберігання в камеру схову, яка працює цілодобово. В іншому випадку адміністрація не несе відповідальності за зникнення речей. Крім цього він послався на Правила проживання в готелях міста, які були затверджені головою держадміністрації міста, в яких зазначено, що готель не відповідає за втрату речей, не зданих до камери схову.
Адвокат Сидоренко звернув увагу суду на те, що розпорядження адміністрації готелю не є актом цивільного законодавства, крім цього воно суперечить ст. 975 ЦК, відповідно до якої готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ньому.
Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних актів. Визначте систему цивільного законодавства та вирішіть справу.
4. В фотоательє «Силует» звернулася Сімоненко з вимогою про вилучення з торговельної мережі художньої фотографії з її зображенням, відзначивши, що заперечує проти розповсюдження фотографії, бо вважає її невдалою. Як пояснив Сімоненко її адвокат, відповідно до ст. 303 ЦК особисті папери, в тому числі фотографії фізичної особи є її приватною власністю. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Тому для розповсюдження фотографії необхідна її згода. Керівництво «Силует» відповіло, що воно має авторське право на художню фотографію з зображенням Сімоненко. Остання позувала ательє за плату, отже, дала свою згоду на її тиражування. Відповідно до ст. 308 ЦК фотографія, як і будь-який інший художній твір, на якому зображено фізичну особу, може бути розповсюджена без її згоди. Якщо Симоненко хоче вилучити фотографію з продажу, вона зобов’язана відшкодувати фотоательє пов’язані з цим збитки.
Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм та вирішить справу.
5. Акціонерне товариство «СМК» (далі – АТ) уклало договір на придбання листа оцинкованого на загальну суму 580 тис. грн. Наглядова рада АТ, перевіривши діяльність правління, визначила збитковість цього договору, оскільки в цей період можна було придбати лист оцинкований за значно меншу ціну. Наглядова рада вважає, що голова правління АТ, укладаючи цей договір, мав особисту зацікавленість. Загальними зборами АТ було розглянуто питання про притягнення голови правління до майнової відповідальності і стягнення з нього збитків, спричинених АТ цим договором. Останній не погодився з таким рішенням, мотивуючи це тим, що він працює в АТ на підставі трудового договору і тому його відповідальність повинна врегульовуватись нормами не цивільного, а трудового законодавства. Згідно статей 130 та 132 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпПУ) він не несе повної матеріальної відповідальності, а відповідає лише в межах свого місячного заробітку, оскільки його дії не підпадають під положення статей 134 та 135-1 КЗпПУ. Крім того він зазначив, що взагалі не погоджується з оцінкою своїх дій загальними зборами АТ, оскільки діяв у межах наданих йому повноважень і припускався обґрунтованого ризику.
Як слід вирішити спір? Нормами якого законодавства – трудового чи цивільного слід керуватись при вирішенні спору?
Тема 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Основні цивільно-правові системи світу.
Романо-германська (континентальна) цивільно-правова система.
Англо-американська цивільно-правова система.
Інші цивільно-правові системи світу.
Тема 5. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття цивільного правовідношення.
Елементи цивільного правовідношення.
Суб’єкти цивільних правовідносин.
Об’єкти цивільних правовідносин.
Поняття та зміст суб’єктивних прав та обов’язків.
Види цивільних правовідносин.
Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
Тема 6. Фізична особа як суб’єкт цивільних відносин.
Завдання:
6. Шевченко дала своєму чоловікові Івану розписку в тому, що під час складання заповіту вона зробить пряму вказівку про усунення від спадщини свого старшого сина Петра. Після смерті Шевченко з’ясувалося, що у заповіті її старший син Петро вказаний як спадкоємець. Іван Шевченко звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, посилаючись на письмове зобов’язання своєї померлої дружини.
На які питання розрахована ця задача? Яке рішення винесе суд?
7. Сидоренко, працюючи завідуючим відділом Харківської міської ради, вирішив придбати акції відкритого Акціонерного товариства «Посейдон» (далі – АТ), створеного в процесі приватизації майна державного підприємства. Його цікавлять наступні питання: Чи вправі посадова особа бути акціонером? Чи правомірними були б його дії, якби він виступив засновником АТ? Чи змінилися б відповіді на поставлені питання, якби він був учасником ТОВ, повного товариства або командитного товариства? Чи вважаються акціонери, засновники і учасники господарських товариств підприємцями? Чи можна розцінювати заборону на заняття підприємницькою діяльністю для окремих категорій осіб як обмеження правоздатності фізичної особи? З якого моменту (віку) у фізичних осіб виникає такий елемент правоздатності, як право на підприємницьку діяльність?
8. Гончаренко здійснювала приватну нотаріальну діяльність. Її брат – один із засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі – ТОВ), запропонував їй працювати в ньому юристом, на що Гончаренко погодилась і стала до роботи.
Дізнавшись про це, прокурор району висунув вимогу про звільнення Гончаренко з роботи у ТОВ на підставі того, що нотаріуси не мають права займатися підприємницькою діяльністю. На це Гончаренко відповіла, що, по-перше, вона працює за трудовим договором у ТОВ, отже підприємницькою діяльністю не займається. По-друге, у зв’язку з тим, що вона є приватним, а не державним нотаріусом, на неї не поширюються вимоги заборони, і взагалі, заборона працівникам нотаріату займатися підприємницькою діяльністю є обмеженням їх цивільної правоздатності.
На яке коло питань розраховане завдання? Вирішіть справу.
9. Тринадцятирічний Сашко за участь у телевізійних передачах отримав винагороду у сумі 50 грн. За ці гроші він купив маркер (7 грн.) і електронний калькулятор (40 грн.). Батьки Сашка вирішили, що він нерозумно витратив гроші, оскільки в сім’ї є вже декілька маркерів і калькулятор. Вони віднесли покупки до крамниці, вимагаючи від директора повернення грошей. Директор відмовився задовольнити їх вимогу, пояснюючи це тім, що хлопчик зробив покупки за власні гроші, якими неповнолітні особи вправі розпоряджатися самостійно.
Вирішіть справу.
10. Віктор навчався в коледжі. При виплаті стипендії касир запропонував йому придбати білет грошово-речової лотереї. На цей білет випав виграш – пральна машина вартістю 2,5 тис. грн. Не порадившись з батьками, Віктор отримав всю суму виграшу і придбав акції акціонерного товариства «Куп'янський молочно-консервний комбінат». Через деякий час батьки Віктора довідались про це, а також про те, що курс придбаних ним акцій різко впав і звернулись за порадою до адвоката. Адвокат, з’ясувавши, що Віктору виповнилось 14 років після придбання ним акцій, порекомендував батькам Віктора звернутися з позовом до суду про визнання укладених ним договорів недійсними.
Чи вірну пораду дав адвокат? Який обсяг часткової та неповної цивільної дієздатності?
11. Середній заробіток 17-річного Алексєєва, який працював в акціонерному товаристві, складав 450 грн. на місяць. Він вирішив придбати програвач компакт-дисків, а для цього продати куплений раніше магнітофон. Алексєєв продав магнітофон покупцеві, який зобов’язався заплатити через 10 днів необхідну суму грошей. Дізнавшись про цей правочин, мати Алексєєва заявила вимогу про його розірвання і повернення магнітофону. При цьому вона вказала, що такий договір суперечить інтересам її сина, оскільки той взагалі може не отримати грошей від покупця. Покупець заявив, що мати не може втручатися в справи свого сина, бо той працює, а магнітофон був куплений останнім за власні кошти і є його приватною власністю.
На яке коло питань розраховане завдання? Вирішіть справу.
12. 16-річний Андрій поступив на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Через кілька місяців до директора ТОВ прийшов батько Андрія і сказав, що син нерозумно витрачає свій заробіток - купує дуже дорогі речі, відвідує кафе та більярдну і тощо. В той же час сім’я знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки окрім Андрія є ще двоє малолітніх дітей, а мати Андрія непрацездатна за станом здоров’я. Директор з розумінням поставився до проблеми сім’ї і розпорядився видавати Андрію на руки лише частину зарплати, а решту видавати його батькам.
Чи правильно зробив директор?
13. 16-річний Гриценко працював реалізатором у приватного підприємця на підставі трудового договору. Бажаючи придбати комп’ютер, він уклав договір позики на суму, еквівалентну 1 тис. доларів США. Довідавшись про це, батьки Гриценка заявили вимогу про розірвання договору, укладеного без їх згоди. Позикодавець Ковальчук відмовився розірвати договір, посилаючись на те, що Гриценко працює за трудовим договором, має самостійний заробіток і тому повинен вважатися повністю дієздатним. Орган опіки і піклування, до якого звернулися батьки за роз’ясненням, згоден за своїм рішенням надати неповнолітньому Гриценко повної цивільної дієздатності, але тільки за згодою батьків. При цьому батьки були попереджені, якщо вони не погодяться, Ковальчук зможе звернутися з позовом до суду про визнання Гриценка повністю дієздатним. Сторони не дійшли згоди і звернулись за роз’ясненням до юриста.
Яке роз’яснення їм належить дати? Які підстави та порядок набуття фізичною особою повної цивільної дієздатності до досягнення нею повноліття?
14. Лєонов продав своєму знайомому Демиденку фотоапарат за 100 грн. Наступного дня до Демиденка звернулася дружина Лєонова, яка пояснила, що її чоловік обмежений у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями і тому не мав права самостійно укладати правочин, а вона не давала згоди на його укладення. Демиденко зауважив, що від Лєонова він дізнався, що той виграв фотоапарат по лотерейному білету і може самостійно ним розпоряджатися.
На яке коло питань розраховане завдання? Як треба вирішити спір?
15. Татарченко придбав в магазині музикальних інструментів концертний рояль. Наступного дня до директора магазину прийшла його дружина з вимогою прийняти рояль назад і повернути отриману магазином грошову суму. При цьому вона пояснила, що чоловік хворіє на шизофренію, перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, а вона найближчим часом збиралася звернутися до суду із заявою про визнання його недієздатним. Продавець, який оформляв купівлю роялю, повідомив, що поведінка Татарченка не свідчила про його психічні вади. Навпаки, останній при випробуванні інструменту виконав на високому професійному рівні декілька технічно складних уривків із творів Бетховена і Чайковського. На це дружина Татарченка надала медичну довідку, в якій зазначалось, що Татарченко протягом кількох років страждає періодичними нападами шизофренії, які за останні місяці почастішали, але в проміжках між ними він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Чи є підстави для визнання правочину недійсним?
16. Приватний підприємець Артеменко, який займався торгівлею чоловічого взуття, 19 липня 2004 р. виїхав з міста Харкова на власному автомобілі «Форд- Транзіт» до Польщі за партією взуття фабрики «Норд». 20 липня він зателефонував своїй дружині з автомобільного переходу «Краковець», після чого ніяких відомостей від нього не надходило. В серпні 2005 р. за заявою дружини, Артеменка визнано судом безвісно відсутнім. В цей же час на адресу Артеменко надійшла ухвала господарського суду про відкриття провадження по справі за позовом торговельного комплексу до приватного підприємця Артеменка про стягнення заборгованості за договором користування контейнерами для зберігання товарів. Пред’явлено претензії декількох контрагентів, які перерахували кошти за договорами купівлі-продажу взуття на рахунок Артеменка, але товар не отримали. Дружина Артеменка звернулась до адвоката.
Що може порадити адвокат у цій ситуації?
17. Громадянин України Вороненко уклав 3-місячний контракт з американською будівельною компанією і виїхав на роботу до Нью-Йорка. Під час трагедії, що сталася 11 вересня 2001 р., Вороненко, за свідченням працівників компанії, знаходився на 81 поверсі Всесвітнього торговельного центру, де виконував роботи в одному з офісів електронної компанії «Майкрософт». Після трагедії він більше не телефонував своїй дружині. На її запити уряд США повідомив, що серед поранених, а також загиблих Вороненка не знайдено. Дружина Вороненка звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті її чоловіка, оскільки їй і дітям повинна бути призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Також це необхідно для отримання страхової суми за договором особистого страхування, що був укладений її чоловіком.
На яке коло питань розраховане завдання? В чому полягає різниця між встановленням факту смерті та оголошенням фізичної особи померлою?
18. Між подружжям Феніних склалися неприязні стосунки. У вересні 2004р. чоловік виїхав до м. Одеси на постійне місце проживання, а в листопаді цього ж року прислав дружині листа з м. Луганська. Більше жодних повідомлень від нього не надходило. У березні 2007 р. дружина звернулася до суду з заявою про оголошення її чоловіка померлим, що і було зроблено. Одержавши свідоцтво про право на спадщину, Феніна продала майно, яке належало чоловікові на праві приватної власності (одяг, стереосистему, автомобіль «Опель-Вектра»), а шкіряний плащ подарувала своєму братові. Крім цього, вона продала будинок, перебудований подружжям під час сумісного проживання. Інше майно чоловіка (золотий годинник, колекцію монет) вона зберегла. Через деякий час Феніна вийшла заміж. У листопаді 2007 р. Фенін повернувся, пояснивши свою відсутність тим, що довгий час тяжко хворів і не хотів обтяжувати жінку клопотами. Після розмови з колишньою дружиною він звернувся до прокуратури з вимогою скасувати рішення суду про оголошення його померлим, вважаючи, що суд виніс рішення незаконно, а також заявив позов про повернення автомобіля, будинку, стереосистеми, шкіряного плаща до тих осіб, що їх придбали, а до колишньої дружини позов про повернення збережених нею речей і виплати вартості майна, яке нею було відчужене, але власників якого знайти не вдалося.
На яке питання теми розраховане це завдання ? Вирішіть справу.
19. Кредитори приватного підприємця звернулись в юридичну консультацію з наступними питаннями: Чи несе останній відповідальність як підприємець по договорам, укладеним ним до реєстрації у статусі підприємця? Чи застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб до підприємницької діяльності фізичних осіб? Чи може фізична особа-підприємець бути визнана банкрутом і які правові наслідки цього? На яке майно може бути звернено стягнення за боргами фізичної особи-підприємця? Слід врахувати, що за місяць до звернення кредиторів з позовом до господарського суду приватний підприємець подарував автомобіль «Ніссан-Максіма», а також котедж своїй дружині. Чи може на це майно бути накладено арешт з метою забезпечення позову?
Дайте відповіді на запитання.
Тема 7. Юридична особа як суб’єкт цивільних праовідносин.
Завдання:
20. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг», акціонерне товариство «Власта», що складається з однієї особи, а також Полуниця, Волков та Джунь вирішили створити господарське товариство, основною діяльністю якого буде будівництво житлових будинків. Засновників цього товариства цікавить ряд питань: Чи можуть вони створити господарське товариство у формі акціонерного товариства (далі - АТ)? Чи потрібно їм заключати між собою договір, які його форма і зміст? Чи несуть засновники АТ відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, що виникли до реєстрації АТ і яка ця відповідальність? В яких випадках АТ буде нести відповідальність за зобов’язаннями засновників, що пов’язані з його створенням? Які потрібні установчі документи АТ та який їхній зміст? Як утворюється статутний капітал АТ, як відбувається його збільшення та зменшення? Які органи управління створюються в АТ і які їхні функції? В якому порядку АТ здійснює розповсюдження своїх акцій? Які права і обов’язки акціонерів?
Дайте відповіді на запитання. У яких ще формах можуть створюватися підприємницькі товариства?
21. Непідприємницьке товариство Харківська членська благодійна організація «Милосердя» (далі - організація), виходячи з того, що законодавством їй дозволяється здійснювати підприємницьку діяльність, прийняло рішення про створення товариства однієї особи «Сприяння» (далі - товариство), діяльність якого передбачає, зокрема торгівлю товарами широкого вжитку. Організація, керуючись ст. 86 ЦК, прийняла рішення про розширення кола своєї діяльності і уклала декілька договорів купівлі-продажу галантерейних товарів, чоловічого і жіночого одягу.
Державна податкова інспекція (далі – ДПІ), здійснюючи перевірку діяльності організації, поставила питання про незаконність вказаних дій, зазначивши, що організація не може займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, включаючи торгівлю, доки не буде внесено змін до її статуту.
Голова правління, заперечуючи проти висновків ДПІ, вказав, що організація займається підприємницькою діяльністю виключно з метою отримання додаткових коштів, які планується розподіляти між інвалідами - засновниками цієї організації. Між тим у подальшому організація згодна внести зміни до свого статуту і вказати певні види підприємницької діяльності як види своєї безпосередньої діяльності.
Голова правління хоче також з’ясувати, чи можуть засновники - інваліди у випадку припинення діяльності організації розподілити між собою залишки грошових сум і майна організації.
На яке коло питань розраховане це завдання? Поясніть доводи сторін і вирішить справу.
22. Громадяни України Кудря та Ворона, а також гр-н Німеччини Полячок вирішили створити страхову компанію у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Керуючись ст. 91 ЦК, засновники виходили з того, що страхова компанія може здійснювати будь-який з видів підприємницької діяльності, а особисте страхування, майнове страхування, страхування відповідальності, перестрахування та фінансову діяльність, пов’язану з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням - тільки після отримання відповідних ліцензій. Це і знайшло відображення в статуті. Проте їм було відмовлено у реєстрації страхової компанії.
На яке коло питань розраховано це завдання? Роз’ясніть вказаним особам порядок створення страхової компанії.
23. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юність» (далі - ТОВ) було зареєстровано за адресою одного з його засновників, який пізніше вибув з числа учасників ТОВ. У зв’язку з цим останнє було змушено укласти договір оренди жилого приміщення з Івановим, де і розмістило свій орган управління. Інші підрозділи ТОВ були розташовані в інших місцях. За одним з договорів підряду ТОВ не виконало своїх зобов’язань і контрагент направив претензію ТОВ на адресу, за якою знаходився орган управління останнього. Не отримавши у певний строк відповіді на претензію, контрагент вирішив звернутися з позовом до господарського суду.
На яке питання розраховано це завдання?
24. Письменний - голова правління акціонерного товариства «Світлана» (далі - АТ) здійснив відчуження одного з приміщень, яке належало АТ на праві власності, уклавши договір купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем Осиповим. АТ звернулося з позовною заявою до господарського суду про визнання цього договору недійсним, мотивуючи це тим, що відповідно до статуту АТ Письменний не мав належно оформлених повноважень щодо укладення цього договору. Вирішення питань про відчуження приміщень є виключною компетенцією загальних зборів АТ. Рішенням господарського суду договір купівлі-продажу приміщення АТ було визнано недійсним. Осипов не погодився з прийнятим рішенням і оскаржив його до апеляційного господарського суду.
На яке коло питань розраховано це завдання? Яку постанову має прийняти апеляційний господарський суд?
25. Василько пред’явила позов про визнання частково недійсним заповіту свого батька, який залишив їй квартиру, автомобіль, речі домашнього вжитку і зобов’язав останню всі гроші, що знаходились на його банківському рахунку, спрямувати на створення приватної музичної школи. Донька вважає, що в частині спрямування коштів на створення приватної музичної школи треба визнати заповіт недійсним в зв’язку з тим, що батько за життя не займався створенням цієї школи, а вона не є фахівцем в цій справі і не зможе управляти школою навіть якщо й створить її. До того ж її брат, який працює юристом, запевнив її, що хоча школа, як юридична особа і відповідає за своїми зобов’язаннями коштами, що знаходяться в її розпорядженні, але при їх недостатності Василько як власниця цієї школи, буде нести субсидіарну відповідальність.
На яке питання розраховано це завдання? Як буде вирішена справа?
26. Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір» (далі – ТОВ), яке було створено в м. Харкові (Київський р-н) у 2004 році і займалося виробництвом меблів, вирішило створити в м. Люботині, де в нього були контрагенти, відокремлений підрозділ, який би представляв і захищав його інтереси та здійснював би всі або певну частину його функцій. На загальних зборах учасників ТОВ рішення стосовно того, що це буде – філія чи представництво, прийнято не було і вирішення цього питання передали генеральному директору ТОВ. Останній розробив Положення про представництво ТОВ, вказавши в ньому, що останнє є відокремленим структурним підрозділом ТОВ, не є юридичною особою і має право виступати в інтересах і від імені ТОВ, здійснюючи правочини та інші юридичні акти на підставі цього Положення. Крім того в Положенні було зазначено, що представництво перед контрагентами несе самостійну відповідальність, бо ТОВ передає йому у власність частину свого майна. Юрисконсульт ТОВ, отримавши Положення, зробив зауваження, з якими генеральний директор не погодився і звернувся за роз’ясненням до незалежного фахівця.
Яке роз’яснення треба дати? Чи поширюються на представництво юридичної особи правила ст. 243 ЦК «Комерційне представництво»?
27. Під час роботи повного товариства «Клімов і компанія» (далі - товариство), яке займалося вирощуванням кролів і виготовленням шапок та кожушків з їх хутра, виникла низка питань, які учасники самостійно не можуть вирішити, а саме:
1. Які правові наслідки того, що один з учасників товариства Петров став учасником ще одного повного товариства?
2. Товариством був укладений договір купівлі шкірок кролів, які виявилися недоброякісними. Договір підписував Смирнов, але виявилось, що в засновницькому договорі визначено, що ведення справ товариства доручено Клімову. Смирнов стверджував, що він підписав договір за дорученням Клімова.
Чи має вказаний договір юридичну силу для товариства?
3. Покупцями продукції товариства було заявлено претензії стосовно якості пошиття капелюшків та кожушків. Один з учасників Мішин, який займається вирощуванням кролів, вважає, що на нього не поширюються зобов’язання щодо пошиття капелюхів та кожушків і він не несе відповідальності за цю ділянку роботи. Це знайшло своє закріплення і в засновницькому договорі.
Чи відповідає це закону?
4. Один з учасників товариства Котов хотів би використати майно товариства (швейну машинку, нитки, ножиці тощо) для того, щоб у вільний час із шкір, які належать йому на праві приватної власності, шити капелюхи і продавати їх на базарі. Інші учасники товариства з цим не погоджуються.
Хто з них за законом правий?
5. Учасник товариства Дімарін за його власними зобов’язаннями повинен сплатити кредиторам 1000 грн. У зв’язку з недостатністю у нього майна кредитори ставлять питання про звернення стягнення на частку останнього у складеному капіталі товариства.
Чи відповідає це закону?
6. Декілька кредиторів звернулися до товариства з вимогами про відшкодування збитків за невиконання останнім своїх договірних зобов’язань. Товариство не змогло їх задовольнити і кредитори вимагають притягнення до відповідальності всіх учасників товариства. На цей час відбулися зміни у складі учасників товариства: Марченко та Сидоров вийшли із товариства з власної ініціативи і з ними здійснено розрахунки в повному обсязі.
Чи повинні вони нести відповідальність?
Дайте відповіді на запитання.
28. Командитне товариство «Смислов і компанія» (далі - товариство) протягом двох років здійснювало роботи по ремонту та обслуговуванню комп’ютерної техніки. За спільною згодою повних учасників було прийняте рішення про зміну основних напрямків діяльності товариства і здійснення в подальшому торговельної діяльності. Проте відповідні зміни не були внесені до засновницького договору товариства і через деякий час податкова інспекція виявила розбіжності між діяльністю товариства і видами діяльності, що були зафіксовані в договорі, та прийняла рішення про стягнення прибутків товариства від торговельної діяльності до державного бюджету як незаконних. Смислов, якому відповідно до засновницького договору було доручено ведення справ товариства, пояснив, що засновницький договір містить фразу: «товариство має право займатися всіма видами діяльності, які не заборонені законом», - тому вони не вважали за необхідне вносити зміни у договір.
Один з вкладників товариства Мухін, довідавшись про це, зажадав скликання зборів усіх повних товаришів і почав заперечувати проти зміни напрямку діяльності товариства, посилаючись на те, що це вже призвело до зменшення прибутку товариства. Інший вкладник Петров розповів, що один з повних товаришів Мамутов став учасником повного товариства «Мамутов і компанія». У відповідь на це Мамутов нагадав Петрову, що той взагалі не може вказувати йому, як себе поводити, бо не зробив ще в повному обсязі вклад до складеного капіталу товариства.
На яке коло питань розраховано завдання? Дайте відповідь на ці запитання. Чому командитне товариство ще називають товариством на довірі?
29. Суботін, Дорошенко, Вересень, Критов, Абрамов, Жовтий та Цимбалюк вирішили зайнятися ремонтом автомобілів і створити з цією метою виробничий кооператив «Автомобіліст». На загальних зборах вони прийняли рішення розробити статут кооперативу і, виходячи з того, що їх сумісних пайових внесків було недостатньо для придбання необхідного обладнання, запросити прийняти участь у роботі кооперативу товариство однієї особи «Авто»Й, яке займалося таким же видом діяльності і мало необхідне обладнання. Обговорюючи питання стосовно участі у роботі кооперативу, Вересень та Цимбалюк зажадали внести лише майнові пайові внески, мотивуючи це тим, що в них немає вільного часу на працю в кооперативі, бо вони є державними службовцями. Після суперечок вони вирішили звернутися за роз’ясненнями до фахівців.
На яке питання теми розраховано це завдання? Чим відрізняється виробничий кооператив від господарського товариства?
30. Товариство однієї особи «Магноз» (далі - товариство) звернуло до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Лінос» (далі - АТ) про стягнення неустойки і відшкодуванні збитків за невиконання зобов’язань за договором переробки сирої нафти, який був укладений з Лісичанським нафтопереробним заводом (далі - НПЗ), який у процесі приватизації перетворився на АТ. Представники товариства вважають, що хоча договір укладався не з АТ, останнє є правонаступником НПЗ. Представники АТ вважають, що воно не несе відповідальності за вказаним договором, бо НПЗ припинило свою діяльність, а товариство не зверталось до Правління АТ з вимогою переукласти вказаний договір.
На яке питання теми розраховано це завдання? Як треба вирішити справу?
31. Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Харкова звернулась до господарського суду з позовною заявою до виконкому ради Жовтневого р-ну м. Харкова і до товариства з додатковою відповідальністю «Алюмікс» (далі - товариство) про ліквідацію останнього за здійснення діяльності з неодноразовим та грубим порушенням податкового законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що товариство є товариством однієї особи, зареєстровано у встановленому законом порядку і діє на підставі статуту, затвердженого Коробейніковим. Починаючи з 01.01.2004р. товариство не представляє в податкові органи необхідні для нарахування та сплати податків документи та відомості, що слід визнати неодноразовим та грубим порушенням законодавства. Окрім цього товариство не може продовжувати свою діяльність, бо єдиний учасник товариства Коробейніков помер, а спадкоємці відмовились від прийняття спадщини.
На яке питання теми розраховано це завдання? Як повинна бути вирішена справа?
32. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета» (далі - ТОВ) уклало договори підряду, відповідно до яких зобов’язувалось виготовляти жіночі куртки та передавати їх замовникам. Отримавши від останніх певну суму грошей як попередню оплату за виконання роботи, ТОВ не змогло налагодити виробництво. Замовники (виробничий кооператив «Дружба», товариство з додатковою відповідальністю «Мрія», фізична особа-підприємець Соколов) звернулися до ТОВ з вимогою негайно розірвати договір, виплатити неустойку та повернути отримані кошти. ТОВ визнало вимоги кредиторів, але задовольнити їх не змогло через відсутність коштів на поточному рахунку. Кредитори звернулися до господарського суду з вимогою порушити справу про банкрутство.
Акціонерне товариство «Престиж» (далі - АТ), яке здійснює пошив верхнього жіночого одягу, дізнавшись про неспроможність ТОВ розрахуватись по боргах, виявило згоду за власний кошт задовольнити вимоги кредиторів ТОВ, якщо на його баланс будуть переведені всі матеріальні та товарні цінності, які залишились у ТОВ, а також з ним буде переукладено довгостроковий договір оренди на право користування торговельним залом по вул. Сумській 104 м. Харкова, який до цього був укладений з ТОВ.
Проаналізуйте запропоновані ситуації. На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.
Тема 8. Участь держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
Органи та представники, через яких діють у цивільних відносинах держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад.
Розмежування відповідальності за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб.
Тема 9. Об’єкти цивільних прав.
Завдання:
33. Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятирічній сестрі - газовий балончик . Продавець магазину відмовив Вариводі в укладенні договорів на тій підставі, що, по–перше, покупець є неповнолітнім, а по–друге, газова зброя - це об’єкт, обмежений в цивільному обороті.
Чи вірно поступив продавець? Визначте правовий режим спеціальних засобів самозахисту.
34. Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі «Віраж», золота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця, газовий пістолет, акції акціонерного товариства «РОСТ» на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.
Визначте порядок спадкування вказаних об’єктів.
35. Подружжя під час перебування у шлюбі набуло право спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль «Таврія», а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітуру входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового будинку, оскільки той був оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль «Таврія», оскільки технічний паспорт оформлений на його ім’я. Чоловік, не заперечуючи проти передачі йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому різниці у вартості будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітуру.
Зробить висновок щодо справи. Визначте особливості поділу подільних та неподільних речей.
36. Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пшеничного зерна II сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою, ніж біржова вартість вітчизняного пшеничного зерна II сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.
Вирішіть спір. У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними речами?
37. Андросов набув права власності на іменні акції Акціонерного товариства «Харківський м’ясокомбінат» (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом відкритої підписки, а також на випущені АТ облігації. Вважаючи їх подальше утримання небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вказані акції та облігації, звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери. Керівництво АТ відмовилось. Тоді Андросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь період знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нараховувались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достроковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та процентів, виплата яких відповідно умовам їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Андросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підписці та на момент розгляду позовної заяви. Відповідно виписки із біржової котировки вартість належних Андросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.
Дайте висновок по справі.
38. Щербаченко – засновник товариства однієї особи «Карт» (далі – товариство), яке займалося виробництвом гіпсокартону, склав заповіт, у якому заповідав товариство своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька років допомагав йому у веденні справ. Після смерті Щербаченка на товариство заявила вимоги його жінка, вказуючи, що воно підлягає поділу як спільно нажите майно. Батько Андрія, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи це тим, що товариство є суб’єктом, а не об’єктом права, тому не підлягає поділу.
Зробіть висновок по справі. Дати поняття єдиного майнового комплексу як об’єкту цивільних прав.
39. Відповідно до договору купівлі-продажу акціонерне товариство «Метан» (далі - АТ) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Зовніекспотранс» (далі – ТОВ) свою продукцію на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ повинно було протягом 10 днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось здійснити оплату переданої йому продукції. Свою відмову від виконання договірних зобов’язань воно мотивувало складним фінансовим становищем та відсутністю коштів на його рахунках. Голова правління АТ заявив позов до ТОВ, у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої ТОВ продукції у доларах США, які є на рахунку відповідача. З метою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.
Вирішить спір. У чому особливість такого об’єкта цивільних прав як валютні цінності?
Тема 10. Правочини.
Завдання:
40. Леонідова та Фетисов 10 жовтня уклали в простій письмовій формі договір доручення (ст. 1000 ЦК). На виконання цього договору Фетисов зобов’язався придбати у власність Леонідової комплект обумовлених старовинних речей в строк, що не перевищує двох місяців, та за суму не більше як 3000 грн. Зазначена сума грошей була передана 10 жовтня Леонідовою Фетисову з видачею останнім боргової розписки. 25 жовтня Леонідовій стало відомо, що 12 жовтня Фетисов передав 3000 грн. Альошину за договором позики (ст. 1046 ЦК) під проценти строком на 1 місяць. Вважаючи, що предметом договору позики є гроші, передані нею Фетисову для виконання договору доручення і власником яких вона продовжує бути, Леонідова звернулась до Фетисова з повідомленням про те, що вона в односторонньому порядку розриває договір доручення за мотивом втрати довіри і вимагає негайно повернути їй 3000 грн. Крім того, вона повідомила, що буде вимагати визнання недійсним договору позики, укладеного між Фетисовим та Альошиним, оскільки його зміст суперечить закону. Це протиріччя, на її думку, полягає в тому, що оскільки позикодавець передає іншій стороні договору позики гроші у власність, то і він сам мусить бути власником цих грошей.
Фетисов у відповідь на повідомлення Леонідової заперечив наступне. По-перше, на його думку, Леонідова не може розривати договір доручення в односторонньому порядку згідно ст.525 ЦК, враховуючи ще й те, що в самому договорі доручення міститься умова про те, що сторони не вправі цього робити. По-друге, у нього ще є достатньо часу для виконання договору доручення в повному обсязі. По-третє, у Леонідової немає підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору позики, оскільки вона не є стороною в ньому.
На які питання теми розраховане завдання? Як треба вирішити проблеми, що виникли у зв'язку з цими питаннями?
41. Феоктистов та Першин вирішили укласти договір купівлі-продажу будматеріалів на суму, що перевищує в 5 разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів фізичних осіб, з розстроченням оплати товару на 14 місяців від дня укладення договору. При цьому в них виникла суперечка щодо форми цього договору. Першин вважає, що цей договір не може укладатися в усній формі, оскільки згідно зі ст. 206 ЦК він не є договором, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення. Феоктистов виходить з того, що відповідно до ст. 208 ЦК письмова форма договору між фізичними особами необхідна лише тоді, коли він укладається на суму, що перевищує не менше як в 20 разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів фізичних осіб. Він не згоден з тим, що цей договір не є таким, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення, оскільки ст. 694 ЦК закріпила правило про те, що з моменту передання товару і до його оплати, товар, проданий в кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов’язку щодо оплати товару.
На які питання теми розраховане завдання? Дайте на них аргументовані відповіді.
42. Арістов, який є власником дачного будинку у м. Чорноморську, 10 березня 2004 р. вчинив з Івкіною договір оренди будинку строком на 6 місяців. В договорі була встановлена щомісячна орендна плата у розмірі 200 грн. за місяць. При цьому в день вчинення договору Івкіна сплатила Арістову аванс у розмірі 200 грн., а решту зобов’язалась сплатити після закінчення строку дії договору. Крім того, в договорі було обумовлено, що права і обов’язки сторін припиняються, якщо в період між 20 і 30 червня до Арістова в м. Чорноморськ приїде його син з родиною у відпустку. Фактично Івкіна почала користуватися будинком 20 травня. Син Арістова з родиною приїхав до батька 2 липня. Івкіна, посилаючись на умови договору, відмовилась звільнити орендований будинок. Син Арістова пояснив батькові, що затримався з приїздом у зв’язку з отриманням від нього телеграми про тяжку хворобу брата, що мешкає у Москві. Отримавши телеграму, син Арістова змушений був заїхати в Москву, але там дізнався, що брат вже тиждень знаходиться за кордоном у відрядженні. При цьому він з’ясував, що телеграму надіслав не батько Арістова, а Федірко на прохання Івкіної. У зв’язку з викладеним, Арістов звернувся до суду з позовом про звільнення Івкіною орендованого будинку та сплати нею орендної плати у повному обсязі.
Івкіна пояснила, що вимоги Арістова про звільнення будинку не визнає, оскільки умова, про яку йшлося в договорі, не настала. Крім того, вона вважає, що повинна сплачувати орендну плату лише з 20 травня, тобто з дня, коли вона фактично почала користуватися будинком.
На які питання теми розраховане завдання? Якому вирішенню підлягає цей спір?
43. Акціонерне товариство «Луч» - постачальник (далі – АТ) та товариство з обмеженою відповідальністю «Простір» (далі – ТОВ) уклали договір про реалізацію останнім товару, який надійде від постачальника. В договорі зазначалося, що оплата товару здійснюється ТОВ протягом 30 днів. За 20 днів після отримання товару ТОВ реалізувало лише його частину і перерахувало суму від його реалізації постачальнику, з урахуванням винагороди, яка належала йому. АТ звернулося до господарського суду про сплату ТОВ решти суми від реалізації товару та відшкодування збитків. Директор ТОВ, заперечуючи проти цього, пояснив, що розцінює цей договір як договір комісії, згідно з яким зобов’язаний перераховувати суми через 30 днів після реалізації, а не через 30 днів після укладення договору, що, на його думку, й становить відмінність договору на реалізацію від договору купівлі-продажу. ТОВ звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про тлумачення змісту цього договору і визнання його недійсним в разі, якщо суд дійде висновку, що він не є договором комісії. Підставою для вирішення договору недійсним, на думку ТОВ, є помилка в обставинах, які мають істотне значення.
На які питання теми розраховане це завдання? Як буде вирішено цій спір?
44. Єгоров є учасником повного товариства «Повне товариство: Іванов, Петров і компанія» (далі – ПТ), в засновницькому договорі якого встановлено правило про те, що ведення справ ПТ здійснюється Івановим та Петровим. Єгоров, отримавши довіреність лише від Іванова (Петров у цей час був у відрядженні), уклав від імені ПТ договір з фізичною особою - підприємцем Рудаковим. Повернувшись із відрядження, Петров заявив, що ПТ повинно вимагати визнання цього договору недійсним, оскільки для вчинення договору Єгорову потрібна була і його довіреність. При цьому Петров посилався на ч.2 ст. 207 ЦК, згідно з якою правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Дізнавшись про це, Рудаков заявив, що згідно з ч.1 ст. 122 ЦК у відносинах з третіми особами ПТ не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників ПТ щодо права діяти від імені останнього, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення договору знала чи могла знати про відсутність в учасника ПТ права діяти від його імені.
На які питання теми розраховане це завдання? Як треба вирішити проблеми, що виникли у зв'язку з цими питаннями?
45. Скориставшись відсутністю батьків, шістнадцятирічний Назаров за гроші, отримані у вигляді заробітної плати, купив у Сергійова бінокль (вартість 30 грн.), продав Ахметьєву ковзани з черевиками (вартість 30 грн.), а магнітолу (з незначними дефектами ) поміняв з Вікторовим на спортивний велосипед вартістю 150 грн. Батько Назарова, повернувшись з лікарні і дізнавшись про правочини, вчинені сином без його згоди, звернувся з позовом до суду про визнання цих правочинів недійсними. Оскільки Вікторов встиг відремонтувати магнітолу, він звернувся з зустрічною вимогою про відшкодування завданих йому збитків.
На які питання теми розраховане це завдання? Як треба вирішити цю справу? Що зміниться, якщо сторонами в договорах, що уклав Назаров, були особи у віці від 14 до 18 років ?
46. Пархоменко – опікун п’ятирічного Сергєєва - як продавець самостійно уклав від його імені та в його інтересах договір купівлі-продажу спортивного тренажеру за ціною 300 грн. Брат покійного батька Сергєєва вважає, що предметом цього договору є цінне майно і тому договір про його відчуження може укладатися лише з дозволу органу опіки та піклування. Він звернувся до суду з позовом про визнання цього договору недійсним та про застосування наслідків недійсності договору. Опікун Пархоменко вважає, що, по-перше, спортивний тренажер призначений лише для дорослих людей, і ним п'ятирічна дитина користуватися не може, отже і не може бути для неї корисним, а, по-друге, в коштах, отриманих від продажу цього тренажера, була потреба - для придбання дитячого велосипеду та зимового одягу.
На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.
47. Іванов, що страждав на захворювання бронхіальною астмою і проживав у власному будинку, розташованому поруч з металургійним комбінатом, перед від’їздом на лікування в іншу місцевість доручив Федотову обміняти цей будинок на інший або приватизовану квартиру меншої площі поблизу моря.
Скориставшись дорученням, Федотов обміняв будинок Іванова на однокімнатну приватизовану квартиру своєї двоюрідної сестри. Іванов, проживши в квартирі зиму, з’ясував, що вона має істотні недоліки, пов’язані з промерзанням стін, і звернувся з позовом до суду про визнання договору міни недійсним на підставі ст. 230 ЦК як вчинений під впливом обману. Ним зазначалося, що Федотов і його сестра знали про недоліки квартири.
На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.
48. Кирилов, погрожуючи зброєю, заволодів шапкою з цінного хутра, що належала Смирнову. Згодом, дізнавшись, що за цим фактом порушено кримінальну справу, Кирилов на квартирі потерпілого передав останньому певну суму грошей, нібито за куплену річ. У судовому засіданні Смирнов пояснив, що він дійсно отримав гроші, але у значно меншому розмірі, ніж дійсна ціна шапки, і зробив це задля того, щоб не мати в майбутньому неприємностей від Кирилова.
На які питання теми розраховане це завдання? Вирішіть справу.
49. Шилов, дізнавшись що проти робітників організації, в якій він працював, порушено кримінальну справу і йому також може загрожувати притягнення до кримінальної відповідальності, за кілька днів до арешту продав мотоцикл, що йому належав, своєму другові Харитонову. Гроші покупець повинен був віддати жінці Шилова пізніше, а мотоцикл було передано тоді ж. Через деякий час Шилова було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна, яке йому належить на праві приватної власності. Прокурор, вважаючи, що конфіскації підлягає і мотоцикл, заявив позов про визнання правочину купівлі-продажу мотоцикла недійсним, оскільки Шилов мав за мету уникнути конфіскації.
На яке питання теми розраховано це завдання? Як слід вирішити справу?
50. Дмитров у вересні 2005р. зробив обмін з Олійником неізольованої кімнати площею 14 кв. м на його ізольовану однокімнатну квартиру меншої площі. У зв’язку з тим, що нова кімната виявилася сирою, про що Дмитров дізнався лише оселившись у ній, він звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним. В судовому засіданні Олійник, заперечуючи проти позову, пояснив, що Димитров неодноразово оглядав кімнату і мав повне уявлення про її стан. Дмитров підтвердив, що він дійсно двічі (у червні та серпні) оглядав квартиру і залишився задоволений нею, але це було влітку, за сухої погоди, коли неможливо було передбачити, що взимку кімната відсиріє і саме через це виявиться непридатною для проживання.
На яке коло питань розраховане це завдання? Як слід вирішити справу?
51. Романова - власниця половини житлового будинку уклала з Володіною договір довічного утримання. Через рік, під тиском своєї сестри, Романова подала заяву про розірвання договору, мотивуючи це тим, що Володіна неналежним чином виконувала свої обов’язки. Через місяць після цього Романова померла, і її сестра подала позов про визнання договору довічного утримання між Романовою і Володіною недійсним, як такого, що був укладений під впливом тяжкої для Романової обставини на вкрай невигідних для останньої умовах.
Суд позов задовольнив. Володіна звернулася до апеляційного суду з проханням скасувати рішення місцевого суду, мотивуючи це тим, що, по-перше, такі договори укладаються лише за тяжких обставин, а саме – у разі непрацездатності особи, яка не може самостійно себе утримувати. По-друге, в умовах договору, посвідченого нотаріусом, передбачається місячний розмір матеріального забезпечення і тому для Романової умови договору не були вкрай невигідними, а навпаки. Апеляційний суд погодився з доводами Володіної і скасував рішення місцевого суду.
На яке питання теми розраховано це завдання? Як слід вирішити справу?
Тема 11. Представництво.
Завдання:
52. Акціонерне товариство «Колос» (далі – АТ) звернулось до суду з позовом до агрофірми «Зоря» про визнання недійсним договору на поставку мінеральних добрив. В обґрунтуванні позову було зазначено, що керівник відділу маркетингу, який підписав договір, не мав повноважень діяти від імені АТ. Суд виніс рішення про задоволення позову.
Як повинна бути вирішена ця справа? Як юридична особа здійснює свої цивільні права та обов’язки?
53. Акціонерне товариство (далі – АТ), що виготовляло безалкогольні напої, 15 червня 2004 р. видало Апраксіну довіреність без зазначення строку дії для закупівлі у фермерських господарствах помідорів за ціною 2 грн. за 1 кг. Апраскін здійснював закупівлю помідорів до жовтня 2004 р. У липні 2005 р. Апраскін здійснив закупівлю 10 т помідорів за ціною 1 грн. 90 коп., але АТ відмовилося прийняти помідори і оплатити їхню вартість, мотивуючи свою відмову тим, що, по-перше, на цей час воно вже закупило помідори у інших виробників за значно нижчою ціною, та, по-друге, дія довіреності від 15.06.2004 р. припинилася, оскільки минуло більше одного року з моменту її видачі, а отже Апраскін діяв без повноважень.
На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.
54. Злотов 1 лютого 2004 р. видав довіреність Потапенку строком на два місяці на продаж останнім телевізора ціною не менше ніж 10 мінімальних заробітних плат. Довіреність була посвідчена командиром військової частини, де Злотов працював водієм. Оскільки комісійний магазин відмовився прийняти телевізор на комісію, а покупця Потапенко не знайшов, він, не повідомивши свого довірителя, 10 травня того ж року видав довіреність (у порядку передоручення) в простій письмовій формі строком на шість місяців своєму синові. Останній продав телевізор, але за ціною, вдвічі меншою, ніж указана в першій довіреності. Злотов зажадав від Потапенка відповідної доплати або повернення телевізора, на що останній відповів, що всі претензії слід адресувати не йому, а його сину.
На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.
55. Котлов видав довіреність своїй дружині на отримання грошового вкладу у філії Ощадбанку. Після смерті Котлова його мати як спадкоємиця за законом першої черги подала позов до невістки про витребування в останньої отриманого нею грошового вкладу, оскільки він був внесений на ім’я Котлова ще до реєстрації шлюбу, а отже входить до складу спадщини. Суд задовольнив позов. У апеляційній скарзі відповідачка, не погоджуючись із рішенням суду, вказала на те, що, оскільки її чоловік видав їй довіреність на отримання вкладу без будь-яких обмежень, вона набула право розпоряджатися грошима на свій розсуд і тому витратила їх на поховання чоловіка.
Розгляньте доводи сторін. Як співвідносяться такі поняття як «повноваження» і «представництво»?
56. Єфремов, який працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Спецналагодження» (далі – ТОВ), очікуючи направлення в складі бригади в довгострокове відрядження, видав своєму колезі Василенку довіреність на отримання заробітної плати. Оскільки виїзд у відрядження не відбувся, Єфремов попросив Василенка повернути довіреність. В день видачі заробітної плати Єфремов дізнався, що його гроші касир видав по довіреності Василенку. Останній не заперечував цього, але пояснив, що повернути отримані гроші зараз він не може, бо витратив їх на придбання холодильника. Через деякий час Василенко звільнився з роботи за власним бажанням і потрапив до лікарні, що завадило йому повернути гроші Єфремову. Єфремов звернувся з позовом до ТОВ про видачу йому заробітної плати на тій підставі, що наказ про його відрядження не був виданий, а бухгалтерія ТОВ знала або повинна була знати, що відрядження бригади було відкладене, тому касир не вправі була видавати його заробітну плату Василенку.
На яке питання теми розраховано це завдання? Вирішить справу.
Тема 12. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов’язків. Захист цивільних прав.
Завдання:
57. Після смерті Ткачука відкрилася спадщина (квартира у м. Харкові), на яку могли претендувати як спадкоємці за законом першої черги його дружина, дві доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який мешкав в іншій державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна донька відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від другої доньки та сина ніяких заяв до нотаріальної контори не надходило протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).
Які існують способи здійснення суб’єктивних цивільних прав? За допомогою яких дій і в який строк може відбуватися здійснення цивільних прав у спадкових правовідносинах при прийнятті спадщини?
58. Мішкина звернулася до нотаріуса з проханням посвідчити договір, за яким вона передає своїй знайомій Самохіній право на отримання протягом одного року аліментів від її колишнього чоловіка, щоб таким чином розрахуватися за придбаний нею у Самохіної невеличкий меблевий гарнітур.
Що має відповісти нотаріус?
59. Березіна уклала договір купівлі-продажу своєї трикімнатної квартири, що знаходилася у домі, розташованому в центрі м. Харкова. Через деякий час прокурор Дзержинської районної прокуратури м. Харкова звернувся до міського суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Як з’ясувалося Березіна мала чотирьох неповнолітніх дітей, яких вона при поданні документів на приватизацію не вказала як таких, що мешкають з нею в квартирі, а зазначила, що вони проживають у її матері в селищі поблизу м. Харкова. Після того як Березіна в результаті приватизації стала єдиним власником квартири вона продала її Кривко.
Як повинна бути вирішена справа? Які основні засади здійснення суб’єктивних цивільних прав?
60. Лук’яненко, що проживав із сім’єю в невеличкому будинку, успадкованому від батьків, вирішив поліпшити свої житлові умови шляхом будівництва нового будинку на земельній ділянці, де був розташований старий будинок. В зв’язку з цим Лук’яненко звернувся до районної ради за погодженням проекту нового будинку, однак в дозволі на будівництво йому було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до запропонованого на затвердження проекту новий будинок буде перекривати природне освітлення сусіднього будинку. Лук’яненко, вважаючи, що його права як власника земельної ділянки порушені, звернувся із скаргою до суду.
Яке рішення повинен винести суд?
61. Фонд державного майна України (далі – ФДМУ) – наймодавець уклав договір найму (оренди) споруди з товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний медико-відновлювальний центр» (далі – ТОВ) - наймачем, відповідно до умов якого останній зобов’язався своєчасно здійснювати поточний і капітальний ремонт споруди. Через три роки ФДМУ звернувся до господарського суду з вимогою розірвати договір найму (оренди) на підставі ст. 783 ЦК, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору і на протязі більш ніж двох років не здійснив не тільки капітального, але навіть і поточного ремонту. Перевірка технічного стану споруди показала, що експлуатаційна якість її незадовільна (ряд конструкцій та приміщень потребують невідкладного ремонту, покрівля має значні пошкодження). Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що по-перше, договором найму (оренди) не конкретизовано періодичність проведення ремонту; по-друге, позивач (наймодавець) відповідно до ст. 776 ЦК повинен сам здійснювати капітальний ремонт переданого в найм майна. Однак, не дивлячись на це, ТОВ вже уклало договір з іншою юридичною особою на проведення ремонтних робіт. Позивач з доводами наймача не погодився, посилаючись на недотримання останнім умов договору, які повністю відповідають вимогам п.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
Яким чином повинні виконуватися цивільні обов’язки? Вирішить справу.
62. Круглова уклала договір побутового підряду на ремонт свого холодильника з приватним підприємцем Петровим. У договорі було зазначено, що ремонт буде здійснено протягом одного місяця. За згодою сторін у договір був внесений пункт, відповідно з яким усі спори між контрагентами мають вирішуватися лише шляхом переговорів без звернення до суду. Після того, як пройшло три місяці з моменту укладення договору, а холодильник не був відремонтований, Круглова звернулася з письмовою претензією до Петрова, проте відповіді не отримала.
Чи втратила Круглова право на судовий захист? Які способи захисту порушеного права можуть бути застосовані Кругловою?
63. Лавриненко уклав у простій письмовій формі договір купівлі-продажу комп’ютеру з акціонерним товариством «Дніпро» (далі – АТ) із розстроченням оплати на 1 рік. Через 3 місяці він продав комп’ютер Кравченко та звільнився з роботи. АТ звернулося до нотаріуса з проханням вчинити виконавчий напис на договорі купівлі-продажу у кредит для стягнення заборгованості з Лавриненка у безспірному порядку. Нотаріус відмовив у вчиненні виконавчого напису. АТ звернулося до суду за захистом свого права.
Як повинна бути вирішена справа?
64. Букрєєва з м. Полтави приїхала у м. Харків пмровідати рідного брата Коваленко. Але зустріч родичів не відбулася. У квартирі брата тепер проживав незнайомий їй чоловік, який нічого їй не пояснив. Сусіди розповіли, що Коваленко не проживає у цій квартирі більше року, а майже 3 місяці там мешкає Савченко, який, щоправда, щоб потрапити у квартиру позламував замки вхідних дверей. Букрєєва звернулася до районної прокуратури в м. Харкові з вимогою вжити заходів до притягнення Савченка до відповідальності за самовільне заняття квартири її брата. Опитаний прокурором під час попередньої перевірки Савченко засвідчив, що квартиру він купив у Коваленка, але той, отримавши гроші, не залишивши ключів від неї. Тому він, як новий власник застосував відповідні засоби, щоб забезпечити можливість користуватися своєю квартирою. Наведені ним аргументи є, з його точки зору, підставою вважати свої дії правомірними.
Як буде вирішена ця справа? Які існують способи захисту цивільних прав?
65. Куліш у своєму гаражі, що знаходився земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, відкрив авторемонтну майстерню. У зв’язку з великою кількістю замовлень він вирішив перебудувати гараж, значно збільшивши його площу. Орган місцевого самоврядування, до якого звернувся Куліш за узгодженням проекту, відмовив йому у видачі дозволу на будівництво, бо на діяльність Куліша надійшли скарги сусідів по вулиці, в яких зазначалося, що підприємницька діяльність останнього спричиняє їм значні незручності, а саме - постійний шум, загазованість, підвищену небезпеку. Куліш, вважаючи, що як власник земельної ділянки й гаража він має право на свій розсуд використовувати це майно, розпочав перебудову гаража. Сусіди ж перед в’їздом у гараж Куліша вирили величезну яму, чим позбавили його можливості користуватися цим приміщенням й здійснювати підприємницьку діяльність. Куліш звернувся до суду за захистом свого майнового права.
Як слід вирішити справу?
Тема 13. Цивільно-правова відповідальність.
Завдання:
66. Мосін попросив водія таксі відвезти його у м. Дергачі. Водій, посилаючись на серцевий напад, вийшов з машини до аптеки за медикаментами, залишивши ключ в замку запалювання. Скориставшись тим, що машина залишена без нагляду, Мосін сів за кермо, рушив з місця і скоїв наїзд на машину Гарківця, що стояла на узбіччі. Внаслідок наїзду таксомоторному парку та Гарківцю було заподіяно матеріальні збитки. Гарківець звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і Мосіна 6700 грн. (вартість ремонту автомобіля). Міський суд Київського району м. Харкова стягнув з Мосіна на користь Гарківця 6700 грн., звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності. Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник джерела підвищеної небезпеки, Мосін оскаржив рішення суду.
Як слід вирішити цю справу? Який вид відповідальності має місце у цьому випадку?
67. За договором перевезення залізниця була зобов’язана доставити товариству з обмеженою відповідальністю «Одяг» (далі – ТОВ) три контейнери трикотажних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн. стала непридатною до використання. Решта трикотажних виробів забруднилася, внаслідок чого вартість трикотажу склала 1000 грн. Залізниця претензію ТОВ задовольнила у сумі 3000 грн., а в частині стягнення неодержаного прибутку в сумі 2000 грн. відхилила. У зв'язку з цим ТОВ, посилаючись на ст. 22 ЦК України та п.110 Статуту залізниць України, просило господарський суд стягнути з залізниці 2000 грн.
Чи підлягає позов ТОВ задоволенню? Визначте, в якому розмірі несе відповідальність залізниця за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
68. Харківське відділення акціонерної страхової компанії «Оранта» звернулося до суду з позовом до батьків Сашка (16 років) і Сергія (13 років) про відшкодування збитків. Позивач посилався на те, що внаслідок дій вказаних дітей, які розпалили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно осіб, які мешкають поруч. За договорами страхування потерпілим було виплачено у сукупності 20000 грн. У зв'язку з цим позивач просив зазначену суму стягнути з відповідачів. Рішенням суду з батьків Сашка та Сергія на користь позивача була стягнена солідарно зазначена сума позову.
Чи правильне рішення прийняв суд?
69. Орендодавець - Харківське представництво Фонду державного майна України звернулося до суду з вимогами до орендаря ТОВ «Світанок» про відшкодування збитків, які були завдані пожежею в орендованому складському приміщенні. До складу збитків було віднесено: суму, на яку зменшилася вартість складського приміщення; орендну плату за час проведення необхідного ремонту приміщення; вартість ремонту згідно із кошторисом; суму страхового відшкодування, яку отримав би орендодавець, якщо б орендар застрахував складське приміщення на користь орендодавця відповідно до умов договору.
Суд встановив наявність вини ТОВ «Світанок» у пожежі в складському приміщенні.
Які збитки підлягають відшкодуванню?
70. Між товариством з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Мрія» (далі – ТОВ) та акціонерним товариством «Готель «Будапешт» (далі - АТ) 3 січня 2004 р. було укладено договір поставки партії меблів загальною вартістю 300 тис. грн. За прострочення виконання зобов’язання сторони передбачили в договорі відповідальність у формі неустойки в розмірі 0,5% суми боргу за кожен день прострочення. Згідно з умовами договору меблі були поставлені трьома рівними партіями, кожна на суму 100 тис. грн. відповідно 1, 15, та 25 лютого 2005 р. У той же час покупець (АТ) повинен був сплатити вартість кожної партії протягом 5 днів з моменту отримання меблів. Однак зобов’язання було виконано ним лише частково 3 лютого на рахунок ТОВ надійшло 100 тис. грн., 18 лютого 100 тис. грн., решту суму боргу АТ не сплатив.
4 березня 2006 р. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з АТ в сумі 118 500 грн., а саме: 100 тис. грн. основного боргу, 18 500 грн. пені. Позивач також вимагав відшкодування інфляційних збитків. Відповідач проти позову в частині стягнення пені заперечував, посилаючись на те, що не зміг своєчасно розрахуватися з боржником внаслідок значного зменшення кількості клієнтів, відсутності запланованих дотацій з місцевого бюджету, скрутного фінансового становища. Тому він вважав, що прострочення сталося не з його вини. Крім того, відповідач просив суд у стягненні пені відмовити, оскільки позивач пропустив встановлений ст. 258 ЦК строк позовної давності.
Яке рішення повинен прийняти господарський суд?
71. Банк «Південно-західний» (далі – банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тувілея» (далі - ТОВ) уклали договір 22 березня 2004 р. про надання ТОВ кредиту в сумі 42 000 грн. строком на 6 місяців за умови сплати 37% річних за користування кредитом. За прострочення повернення кредиту та процентів за його користування встановлювалася пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення. Незважаючи на те, що згідно з умовами договору кредитні ресурси повинні бути надані ТОВ в день його укладення, сума кредиту була перерахована позичальнику лише 10 квітня. При цьому банк послався на відсутність вільних кредитних коштів внаслідок неповернення кредитів іншими боржниками. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з банку збитків в сумі 150 000 грн., оскільки внаслідок несвоєчасного надання коштів вимушено було сплатити 12 000 грн. пені іншим кредиторам та взяти в іншому банку кредит під підвищений відсоток. Крім того, ТОВ просило стягнути кошти за заподіяну моральну шкоду.
Банк просив суд зменшити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, наполовину, врахувавши при цьому його складне фінансове становище і заперечував проти компенсації моральної шкоди, мотивуючи це тим, що, по-перше, юридична особа не може страждати і тому їй моральної шкоди не може бути завдано. По-друге, із договірних зобов’язань не випливає обов’язок компенсації моральної шкоди. Це можливо лише у недоговірних зобов’язаннях.
Чи підлягає позов задоволенню?
72. На прийомі громадян суддя отримав позовні заяви від сім’ї Волкових та від пенсіонера Гаврилова, де було зазначено наступне. Сім’я Волкових придбала в магазині кольоровий телевізор вартістю 1 800 грн. За місяць телевізор перестав працювати через технологічний брак кінескопа, що було встановлено експертизою. Волков звернувся до торгівельної організації з вимогою про заміну телевізора, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що телевізор є товаром відомого виробника і його заміна може проводитися лише в спеціалізованих організаціях, які мають офіційний статус розповсюджувача продукції цього виробника, і тому створили спеціальний обмінний фонд для таких випадків. Всупереч вимогам, по закінченні трьох місяців Волков отримав від продавця тільки суму, необхідну для ремонту телевізора, причому на протязі цього часу сім’я Волкових, в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, була взагалі позбавлена можливості дивитися телебачення, а діти – отримувати необхідні знання з освітніх програм.
В іншій заяві йшлося про те, що пенсіонер Гаврилов придбав телевізор чорно-білого зображення вартістю 600 грн., кінескоп якого виявився несправним, і при майже тотожних обставинах та строках, як із сім’єю Волкових, всупереч його вимогам відремонтувати або замінити кінескоп йому так само виплатили вартість необхідного ремонту. В своїй позовній заяві Гаврилов зазначав, що він є літньою хворою людиною і мешкає поза межами населеного пункту, де придбавав телевізор, що кожен черговий приїзд до продавця в надії позасудового вирішення питання був пов’язаний для нього із значними труднощами. Судом також встановлено, що телебачення фактично є для Гаврилова чи не єдиним засобом спілкування з зовнішнім світом, а несправний телевізор це унеможливлює.
Розглянувши вказані справи в один день, суд постановив рішення про стягнення з відповідача на користь Волкова та його сім’ї 300 грн. моральної шкоди, на користь Гаврилова – 800 грн.
Дайте своє бачення законності та обґрунтованості рішення суду.
Тема 14. Строки та терміни. Позовна давність.
Завдання:
73. 10 липня Гончарова у магазині «Доміно» купила зимові чоботи. Через кілька днів до неї прийшла подруга і переконала її в тому, що чобітки такого фасону вже виходять з моди і їй краще придбати іншу модель. 26 липня Гончарова прийшла до магазину і попросила обміняти придбані чобітки на інші. Однак продавець відмовився це зробити, посилаючись на пропуск Гончаровою встановленого Законом України «Про захист прав споживачів» 14-денного строку. Гончарова наполягала на своїх вимогах, стверджуючи, що, по-перше, з 18 по 24 липня вона хворіла (підтверджено листком про непрацездатність), а, по-друге, 24 і 25 липня магазин був закритий у зв’язку з вихідними днями. Крім того, на її думку, про пропуск строку в даному випадку не можна говорити, тому що обчислення строку повинно починатися з часу настання зимового сезону.
Як слід вирішити спір? Чи зміниться рішення задачі, якщо Гончарова звернулася б в магазин 27 липня?
74. Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (далі - ТОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2005 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника неустойки та відшкодування збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов було заявлено у червні 2006 р., у позові відмовив у зв’язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у квітні 2005 р. і лютому 2006 р.) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2006 р. відповідач обіцяв до 1 травня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності за вимогою по відшкодуванню збитків не сплив. По-третє, господарський суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.
Чи правомірні доводи позивача? З якого моменту починається перебіг позовної давності?
75. Сім’я Захарченків, яка складалася з чотирьох осіб (батько, мати, 15-річний син Антон і 12-річна донька Олена) приватизувала 3-кімнатну квартиру в м. Харкові в квітні 2004 р. У травні цього ж року вони продали її і придбали 4-кімнатну квартиру, право власності на яку оформили в рівних частинах на батька і матір. По досягненні повноліття у вересні 2006 р. Антон звернувся до суду з позовом до батьків про визнання за ним частки в 4-кімнатній квартирі. У позові Антону було відмовлено через пропуск позовної давності.
Чи правильне рішення суд? Дайте роз’яснення.
76. Гавриленко у січні 2004 р. виїхав у тривалу експедицію до Анголи. У лютому цього ж року з його квартири були викрадені різні речі, в тому числі відеокамера. Про крадіжку він дізнався лише у червні 2004 р., коли повернувся додому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У лютому 2007 р. у комісійному магазині він побачив свою відеокамеру, здану на комісію Онищенком, який помер наприкінці березня 2007 р. У серпні 2007 р. Гавриленко звернувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування відеокамери, яку та встигла забрати з магазину. Однак у задоволені позову було відмовлено, оскільки за заявою відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена. У скарзі до апеляційного суду позивач наголошував на тому, що суд неправильно обчислив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу від дня крадіжки речей. На думку позивача, цей строк слід обчислювати від дня, коли знайдено відеокамеру і стало можливим визначити відповідача.
Як повинна бути вирішена ця справа?
77. Леоненко 15 серпня 2007 р. звернувся до суду з позовом про захист його честі та гідності і стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. з видавництва «Блискавка», яке видало у січні 2004 р. новий тираж роману «Балагур», в якому виведений образ Леоненка як зрадника. В позовній заяві він послався на рішення від 16.11.2000 р., яким було реабілітоване його чесне ім’я, а факти, наведені в романі, визнані такими, що не відповідають дійсності. Суд у позові відмовив у зв’язку з пропуском позовної давності.
Зробіть висновок по справі.
78. Ковальов домовився з бригадою підрядників про виконання ремонту в його 3-кімнатній квартирі. Договір містив, зокрема, пункт, згідно з яким позов до підрядників у разі порушення умов договору може бути заявлено протягом 5 років від часу прийняття замовником роботи.
Чи допущено порушення правових норм, що регулюють позовну давність? Чи зміниться рішення, якщо в договорі передбачено 2-річний строк позовної давності?
79. За договором позики 1 січня 2004 р. Коваленко (позичальник) отримав від Романова (позикодавця) грошеву суму, еквівалентну 1000 доларів США без визначення строку повернення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово зажадав повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відрядження. Переказом через систему «Вестерн-Юніон» 1 квітня 2004 р. він повернув позикодавцю Ѕ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2004 р. Після повернення із відрядження у грудні 2005 р. Коваленко було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних сил України під егідою ООН і направлено в Косово, звідки він повернувся у лютому 2006 р. У серпні 2007 р. Романов звернувся до суду з позовом про сплату залишку боргу. Суд позов не задовольнив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, а суд припустився помилки.
Чи є підстави для задоволення скарги?
80. 15 липня 2004 р. ТОВ «Торгівельна компанія «Гейзер» (далі – ТОВ «Гейзер») поставила ТОВ «Експорт-ЛТД» дві партії електричних водонагрівачів власного виробництва на суму 5200 грн. Договір передбачав проведення оплати покупцем не пізніше 30 днів з дня передачі товару. Взяті на себе зобов’язання ТОВ «Експорт-ЛТД» своєчасно не виконало і неодноразово зверталося до кредитора з проханням про відстрочення боргу, але відповіді не отримувало. Повернути водонагрівачі ТОВ «Експорт-ЛТД» вже не мало можливості, тому що вони були реалізовані покупцям. 10 вересня 2007 р. боржник перерахував суму боргу на поточний рахунок покупця. 20 вересня на роботу в ТОВ «Експорт-ЛТД» був прийнятий юрисконсульт, який пояснив директору, що платіж проведено після спливу позовної давності і є можливість повернути його через суд як безпідставно сплачений (ст. 1213 ЦК). 26 вересня 2007 р. ТОВ «Експорт-ЛТД» подало позов до господарського суду про повернення вказаної суми, посилаючись на те, що у момент здійснення оплати йому не було відомо про сплив позовної давності.
Яке рішення має постановити суд?
Тема 15. Особисті немайнові права та їх захист.
Завдання:
81. В журналі «Полум’я війни» була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій відзначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спростування цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підготовці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопанчук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.
Яке рішення повинен винести суд?
82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства «Хімпром» (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епідеміологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати серцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшкодування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, виходячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побутової хімії, тому його закриття неможливо. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що зараз розпочато реконструкцію АТ, заміну його обладнання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.
Як повинно вирішити справу?
83. У журналі «Господарочка» було надруковано рекламну об’яву товариства з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя «Лілея», який виготовлявся зі смоли тропічних дерев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке призвело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За висновком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несумісним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазначеного крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Комарова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформації про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему «Лілея».
Яке рішення повинен прийняти суд?
Тема 16. Право власності та інші речові права.
Завдання:
84. Левченко звернувся до управління споживчого ринку м. Харкова зі скаргою на кафе «Фіалка», розташованого поряд з будинком, в якому проживає у квартирі, що належить йому на праві приватної власності. Він зазначив, що діяльність відповідача порушує спокій мешканців будинку: гучна музика з кафе, що звучить до двох годин ночі, позбавляє можливості нормального відпочинку. Управління споживчого ринку попередило кафе «Фіалка», що в разі продовження ним неправомірних дій йому буде заборонено здійснювати свою діяльність. Кафе «Фіалка» вважає свої права порушеними, оскільки воно як власник може на свій розсуд використовувати своє майно.
Розберіть доводи сторін. Вирішить справу. Чи змінилося б рішення у разі, якщо Левченко проживав у квартирі, що перебуває у комунальній власності за договором найму житла?
85. Регіональне відділення Фонду державного майна в Харківській області провело аукціон з продажу об’єктів незавершеного будівництва і за його результатами уклало договір купівлі-продажу з товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей» (далі – ТОВ). Оскільки фінансовий стан ТОВ погіршився і не дозволяв завершити будівництво, воно через деякий час вирішило продати придбаний об’єкт акціонерному товариству «Слобода» (далі – АТ). Після укладення договору купівлі-продажу покупець звернувся до міського бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ) для оформлення права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Йому було відмовлено в цьому, оскільки власником нерухомості, що підлягає реєстрації, воно стане тільки після завершення будівництва та введення в експлуатацію. АТ звернулося з позовом про оскарження дій БТІ, вважаючи, що таким чином порушені його права: в зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують його право власності, воно не може взяти в банку кредит під заставу об’єкта незавершеного будівництва та йому відмовлено у відведенні земельної ділянки. Одночасно позивач вимагав визнання за ним права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Суд задовольнив позовні вимоги.
Чи вірно поступив суд? Вирішить справу.
86. У 1996 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт» (далі – ТОВ) придбало у акціонерного товариства «Червоний хімік» (далі - АТ) обладнання в робочому стані, що було змонтоване, налагоджене і знаходилося в будівлі на території продавця. У 2000 р. АТ звернулося з позовом до ТОВ про звільнення останнім будівлі. У суді АТ не надало документів, які б підтвердили його право власності на будівлю. За наданими сторонами документами суд встановив, що будівля у 30-х роках належала толевій артелі, після ліквідації якої будівлю було передано державному підприємству - заводу «Червоний хімік». В 60-х роках будинок згорів і його відновлювали силами працівників заводу, але оскільки документи не були оформлені, він не значився на балансі заводу і тому при приватизації не ввійшов до цілісного майнового комплексу АТ як правонаступника заводу «Червоний хімік». На підставі наведеного в позові було відмовлено.
ТОВ звернулося до регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області (далі – відділення) з пропозицією укласти договір оренди на будівлю, у чому йому було відмовлено, оскільки у відділення немає підстав вважати будинок державною власністю. Одночасно відділення звернулося до міського бюро технічної інвентаризації для взяття на облік будівлі як безхазяйної. Після спливу річного строку з дня взяття будівлі як безхазяйної нерухомої речі на облік, управління комунального майна Харківського міськвиконкому звернулося до суду с заявою про передачу будівлі у комунальну власність. ТОВ приймало участь у справі як третя особа і просила суд відмовити в передачі будівлі до комунальної власності, оскільки такими діями порушуються його права на набуття права власності на будівлю за набувальною давністю.
Як буде вирішено справу?
87. За письмовим договором купiвлi-продажу Жукова продала, а Сімонова купила за 100 мiнiмальних заробітних плат житловий будинок. Оскiльки сарай, гараж та iншi будiвлi окремо в договорi не згадувалися, а передача їх покупцевi здiйснилася, Жукова через два роки звернулася до суду з позовом про стягнення з покупця додатково вартостi сараю (в розмiрi 10 мiнiмальних зарплат ) і гаража (в розмiрi 20 мiнiмальних зарплат).
Чи пiдлягає позов задоволенню?
88. Мешканцю м. Харкова Авілову на правi приватної власностi належав будинок, який хотів придбати у нього за 16 тис. грн. Гаврющенко, мешканець м. Лозової. 5 травня 2006 р. Авілов і Гаврющенко засвiдчили договiр купiвлi-продажу будинку у нотарiальнiй конторi, здійснили його державну реєстрацію, і Гаврющенко передав Авілову 8 тис. грн., а решту грошей пообiцяв передати 20 травня 2006 р. в день переїзду в будинок для проживання.
8 травня у мiсцi розташування будинку стався вибух газу в газомережi, i будинок повнiстю згорiв. Гаврющенко звернувся з позовом про витребування вiд Авілова 8 тис. грн. У свою чергу Авілов заявив зустрiчний позов до Гаврющенка з вимогою сплатити 8 тис. грн., вважаючи, що власником будинку став останнiй.
Як повинна бути вирішена ця справа? Як визначається момент переходу права власності до набувача за договором?
89. У 2004 р. Онуфрієнко продав Кузнєцову житловий будинок. У 2006 р. комунальними службами Київського району м. Харкова до Онуфрієнка були пред’явлені позови про стягнення заборгованості по комунальних платежах за газ, електроенергію, опалення. Онуфрієнко заперечував проти задоволення позовів, посилаючись на те, що власником будинку з 2004 р. є Кузнєцов. Кузнєцов також просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що будинок у 2005 р. згорів. Розглядаючи справу суд встановив, що в бюро технічної інвентаризації відсутні відомості про знищення будинку, а його власником значиться Онуфрієнко.
Як слід вирішити справу?
90. Мозоліна отримала у спадщину вiд свого батька зiбрання рiдкiсних картин художникiв ХVIII ст. Оскiльки квартиру батька необхiдно було звiльнити, Мозоліна перевезла картини до себе на дачу, де вони почали псуватися. Дiзнавшись про це, мiське управлiння культури (далі – управління) пред’явило Мозоліній розпорядження про забезпечення належного утримання картин, якi являли собою значну художню цiннiсть. Мозоліна пояснила, що неспроможна нi фiзично, нi матерiально здiйснювати ремонт i опалення дачi, а без цього неможливо забезпечити належне зберiгання картин. Тодi управлiння заявило позов про вiдiбрання картин у Мозоліної з виплатою їй вiдповiдної грошової компенсацiї. Мозоліна проти позову заперечувала, пояснюючи, що цi картини для неї – пам’ять про батька, який збирав їх усе життя. Вона просила допомогти їй вiдремонтувати дачу i погоджувалася в обумовленi днi надавати бажаючим доступ для огляду зiбрання картин.
Яке рiшення повинен винести суд?
91. Пивоварову на праві приватної власності належав мікроавтобус. Навесні 2006 р., коли сталася повінь, працівники служби спасіння забрали в нього мікроавтобус для перевезення людей. Влітку цього ж року йому була перерахована вартість мікроавтобуса на його рахунок у банку. У вересні 2006 р. Пивоваров переконався на власні очі, що його мікроавтобус використовувався районною держадміністрацією, і звернувся до неї з вимогою про його повернення. Держадміністрація відмовила йому в цьому, пояснивши, що мікроавтобус було реквізовано, і Пивоваров тепер не є його власником. Тоді останній звернувся до суду з позовом про вилучення та повернення йому мікроавтобуса, а також відшкодування збитків із урахуванням раніше перерахованої на його рахунок суми як відшкодування. На думку Пивоварова, мікроавтобус є його власністю, оскільки ніяких встановлених для реквізиції дій райдержадміністрація не провадила.
Розберіть доводи сторін. Вирішить справу.
92. Коваленко придбав у Лазутіна житловий будинок, зруйнував його і побудував новий. Через декілька років він помер, і спадкоємці звернулися до нотаріуса для оформлення права на спадщину. Нотаріус відмовив їм в цьому, посилаючись на неналежне оформлення Коваленком будівництва нового будинку. Спадкоємці оскаржили дії нотаріуса в суді.
Як буде вирішено справу?
Тема 17. Окремі об’єкти права власності.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття землі (земельної ділянки) як об’єкту права власності.
Суб’єкти права власності на землю (земельну ділянку).
Поняття та правові наслідки самочинного будівництва.
Поняття помешкання, житлового будинку, садиби та квартири як об’єктів права власності.
Права власника житлового будинку, квартири.
Тема 18. Право спільної власності.
Завдання:
93. Соєва пред’явила позов до свого рідного брата Кірова про поділ спадкового майна, визнання за нею права власності на 35% будинку та витребування майна. Позивачка вказувала, що за життя їхня мати мешкала в житловому будинку, в праві власності на який їй належало 70/%. Решта – 30% належала її сину – Кірову (брату Соєвої), який є відповідачем по справі. Під час проживання Кіров зробив значний ремонт будинку – змінив дах, вікна, відремонтував стіни. Кіров та мати домовилися, що кожен з них буде проживати на окремому поверсі будинку: мати на першому, а Кіров на другому. Після смерті матері Соєва, як спадкоємиця першої черги, розраховувала отримати половину частки, яка належала її матері (70%), поділивши її з братом, тобто 35%. Але Кіров став вимагати збільшення своєї частки в праві власності на будинок, на що Соєва не погоджувалася. В зустрічному позові до суду Кіров вказував, що мати знала про значні витрати, які були зроблені ним у зв’язку з ремонтом будинку. Домовляючись про користування лише першим поверхом будинку, вона фактично погодилася зі збільшенням частки сина в праві на майно з 30% до 50%. У зв’язку з тим, що матері після ремонту фактично належало 50%, спадкова частка Соєвої має бути зменшена до 25%. Суд, розглядаючи справу, визнав доводи Кірова обґрунтованими і визнав, що Соєвій належить 25% в праві власності на майно. Соєва не погодилася з таким рішенням, бо на її думку та обставина, що фактично між її братом та матір’ю був установлений певний порядок користування спірним будинком, сама по собі не може бути підставою для збільшення частки Кірова в праві власності на будинок. Спадкодавиця не відчужувала йому у встановленому порядку будь-якої частки свого майна і до смерті їй належало 70% в праві на будинок.
Як слід вирішити справу?
94. Литвиненко та Антипова отримали в спадок по 50% в праві власності на житловий будинок, розташований у селі. Литвиненко жив у будинку один, займаючи дві з чотирьох кімнат. Антипова мешкала у власній квартирі у м. Харкові. На протязі п’яти років вона не навідувалася в село і не цікавилася станом будинку. Литвиненко здійснював поточний ремонт будинку самостійно. Після весняних злив стан будинку значно погіршився і будинок потребував термінового ремонту. Литвиненко неодноразово звертався до Антипової з вимогою про його здійснення, але вона не реагувала на ці звернення. Литвиненко звернувся до суду з проханням примусити Антипову виділити кошти на ремонт або передати будинок у його власність з відрахуванням Антиповій її частки грошима.
Як треба вирішити спір?
95. Сирову належало 60% в праві власності на житловий будинок, а Співаковій – 40%. За договором міни Сиров передав свою частку у праві власності на будинок Слюсаренко, не попередивши Співакову про свої наміри. Співакова звернулася до суду з позовом про визнання договору міни недійсним, посилаючись на порушення свого переважного права відповідно до ст. 362 ЦК.
На яке питання розраховане завдання? Як слід вирішити справу?
96. Вікторов пред’явив позов до Рижко про визнання права на 1/2 частину сум грошових вкладів. Позивач зазначив, що протягом 35 років він перебував у фактичних шлюбних відносинах з Суміхіною – сестрою відповідачки і вів з нею спільне господарство. Отримані внаслідок цього гроші вони з Суміхіною вносили на її рахунок в банк. Оскільки після смерті Суміхіної свідоцтво про право на спадщину одержала відповідачка – Рижко як спадкоємиця другої черги, Вікторов звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на половину вкладу. Справа розглядалася судами неодноразово. Місцевий суд виніс рішення про відмову позивачеві у позові, вказавши, що Вікторов та Суміхіна не знаходилися в зареєстрованому шлюбі, тому не могли мати майно на праві спільної сумісної власності. Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду залишила це рішення без змін. Заступник Голови Верховного Суду порушив питання про скасування рішення суду та ухвали судової колегії. В протесті, зокрема, було вказано, що пред’являючи позов, Вікторов просив не про поділ вкладу, а про визнання за ним права на половину останнього, через те, що вклад є спільною власністю Вікторова та Суміхіної. На підтвердження цього позивач навів докази про перерахування частини своєї заробітної плати на банківський рахунок. Суд мав врахувати ці обставини.
Як повинна бути вирішена справа?
97. Подружжя Житнікових прожило в шлюбі 12 років. Після значного погіршення сімейних стосунків вони вирішили розірвати шлюб. При поділі майна між ними виникли суперечки щодо житлового будинку і Житнікова звернулася до суду. Позивачка вказала, що під час шлюбу вона отримала в спадщину від своєї матері житловий будинок, в якому Житнікови мешкали протягом останніх 8 років. При поділі майна її чоловік претендує на половину цього будинку, хоча такого права не має. Суд задовольнив позов Житнікової, виходячи з того, що житловий будинок є спадковим майном позивачки. Житніков оскаржив рішення суду і відзначив, що хоча житловий будинок дійсно був одержаний його дружиною у спадщину, але у період шлюбу подружжя здійснило його капітальний ремонт. Крім того, Житніков вклав в ремонт будинку 4 000 грн., які є його особистими дошлюбними заощадженнями. Тому, на його думку, даний будинок є спільною власністю подружжя.
Житнікова не погодилася з цими доводами і відзначила, що ремонт будинку дійсно було зроблено, але це був поточний, а не капітальний ремонт. Було поновлено дах, двері будинку та зіпсована цегла однієї із стін. Якщо Житніков вважає, що він вклав в ремонт свої особисті кошти, то вона згодна повернути йому половину з них. Що ж стосується спільних коштів подружжя, використаних на ремонт будинку, то вони, на думку Житнікової, взагалі не підлягають урахуванню, тому що подружжя спільно користувалося будинком і проживало в ньому 8 років. Виходячи з цього, Житнікова наполягала на визнанні за нею права власності на будинок і погодилася відшкодувати колишньому чоловікові 2 000 грн. – половину з того, що він використав на ремонт будинку.
Як треба вирішити спір? Які підстави набуття права спільної власності?
98. Подружжя Сидоренків прийняли рішення про розірвання шлюбу та поділ спільного майна. Громадянка Сидоренко претендувала на половину житлового будинку, автомобіля, речей домашнього вжитку та частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» (далі – ТОВ), засновником якого був її чоловік. Чоловік проти такого поділу майна не заперечував, окрім останнього - частки в майні ТОВ. На його думку, ця частка належатиме тільки йому, бо він один був засновником товариства, а його дружина не мала до цього відношення. Крім того, виділ його частки в майні ТОВ для подальшого поділу між подружжям взагалі неможливий. Якщо він буде здійснений, ТОВ не зможе працювати далі, оскільки частка Сидоренко в майні товариства складає 80%.
Як треба вирішити спір?
99. Подружжя Симоненків створило особисте селянське господарство, членами якого стали також четверо їх синів. Через декілька років у зв’язку з одруженням один з синів – Іван - прийняв рішення про вихід з господарства та створення власного фермерського господарства. При цьому він поставив питання щодо виділення своєї частки майна в натурі. На його думку, майно особистого селянського господарства має бути поділено на шість рівних часток. При цьому Іван претендував на 1/6 частину земельної ділянки, 1 старий комбайн, автомобіль «Нива», 20 мішків зерна, телевізор та меблевий гарнітур. Інші учасники особистого селянського господарства не погодились з такою пропозицією. На їхню думку, земельна ділянка не підлягає поділу між членами особистого селянського господарства тому, що вона була надана господарству в цілому. Комбайн не може бути переданий тому, що його після ремонту буде застосовано в роботі господарства. Щодо телевізора та меблевого гарнітура, то вони взагалі не підлягають поділу між членами особистого селянського господарства, тому що належать тільки батькам - подружжю Симоненків - на праві спільної сумісної власності. Крім того, Іван не може розраховувати на одержання 1/6 в майні господарства, бо він працював в ньому менш, ніж інші учасники – протягом 8 місяців він був відсутній, бо їздив працювати у сусіднє село.
Вирішіть спір. Чи змінилася б ситуація, якби господарство було створено в будь-якій формі підприємницького товариства: господарського товариства або виробничого кооперативу?
Тема 19. Речові права на чуже майно.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.
Право володіння чужим майном.
Поняття користування чужим майном (сервітут).
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Поняття та підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
Тема 20. Захист права власності та інших речових прав.
100. У Фірсової було викрадено корову. Через деякий час з’ясувалося, що її купила Назарова, яка мешкає в сусідньому селі. Фірсова подала позов про витребування корови. Під час розгляду справи в суді виявилося, що Назарова дійсно купила корову, яка належала Фірсовій у невідомого їй чоловіка, але через деякий час корова захворіла і Назарова змушена була її забити. Додавши до суми, одержаної від реалізації м’яса, ще 90 грн., Назарова придбала іншу корову.
Як слід вирішити цю справу? Які умови пред’явлення віндикаційного позову?
101. В судовому засіданні було задоволено позов Івкіна про витребування у Погорєлова корови, що належала йому на праві власності. При цьому була встановлена недобросовісність Погорєлова, оскільки він хоча і купив цю корову, але знав, що продавець є особою, яка не має права на її відчуження. Івкін просить також стягнути з Погорєлова всі доходи, які той отримав від його корови з часу, коли останньому було вручено повістку у справі про повернення корови. В свою чергу Погорєлов вимагав, щоб Івкін відшкодував йому вартість кормів та інших витрат, які були понесені за весь час утримання ним корови.
Як слід вирішити цю справу? Який порядок розрахунків при витребуванні майна?
102. Іванов перед від’їздом у довгострокове відрядження передав на зберігання сусідові Назарову речі, в тому числі і магнітофон. Назаров у відсутність Іванова подарував магнітофон Димову. Повернувшись із відрядження, Іванов пред’явив позов до Димова про повернення магнітофону. В судовому засіданні Димов проти позову про повернення магнітофону заперечував, посилаючись на те, що він не знав і не міг знати про те, що магнітофон не належить Назарову. Суд встановив, що Димов дійсно добросовісний набувач і залишив позов без задоволення. На думку адвоката, Іванов повинен подати позов про відшкодування збитків до Назарова.
Як слід вирішити цю справу? Яким було б рішення суду, коли б Назаров не подарував магнітофон, а віддав його в рахунок боргу? Яким було б рішення суду, коли б Назаров у відсутність Іванова свавільно взяв у користування магнітофон, а потім розпорядився ним?
103. Токарєв і Бутенко були співвласниками будинку. Бутенко, який проживав на другому поверсі, збудував веранду, після чого Токарєв звернувся з позовом до суду про її знесення. У позовній заяві він зазначив, що веранда перекриває природне освітлення його кімнати і змушує постійно користуватись електроосвітленням.
Як слід вирішити цю справу? Чи були у Токарєва підстави звернутися до суду з вимогою про заборону будівництва веранди до того, як Бутенко це зробив?
Тема 21. Загальні положення про спадкування.
Завдання:
104. Матвієнко, який постійно мешкав у м. Полтаві, поїхав 5 квітня 2006 р. у відрядження до м. Бєлгороду, де через добу помер у готелі. На спадщину (дім, земельну ділянку, іменні акції, вклад у банку, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, особисті речі) заявили свої права сестра Матвієнка, його дружина та племінник. Сестра померлого останні 3 роки мешкала із Матвієнко в його будинку і вела з останнім спільне господарство. Вона вважає себе єдиним спадкоємцем, оскільки дружина Матвієнка з 2000 р. жила окремо від чоловіка і поділила з ним майно, хоча розірвання шлюбу не оформила, а племінник не може вимагати долі в спадщині, бо є спадкоємець другої черги.
Як повинен бути вирішений спір? Який порядок спадкування за законом?
105. У автокатастрофі загинуло подружжя Опанасенків, яке мешкало в м. Одесі. Чоловік пережив дружину на дві доби. Згідно з нотаріальним описом їхнього майна спадщина складалася з автомобіля, який подружжя придбало за кілька місяців до загибелі і зареєструвало його на ім’я дружини (дружина заповіла його чоловікові); квартири у м. Одесі та будинку у м. Чернівцях, а також речей домашньої обстановки та вжитку. Батьки подружжя, син дружини та тітка чоловіка (пенсіонерка) звернулися до нотаріуса з проханням пояснити, на яке майно у спадщині вони мають право як спадкоємці?
Вирішить справу. Визначить коло спадкоємців у випадку, якщо чоловік помер би пізніше дружини на дві години тієї ж доби?
106. Після смерті Вороненко відкрилася спадщина на суму 17 000 грн., враховуючи вклад у банку в розмірі 1 500 грн., який був внесений нею під час перебування у першому шлюбі, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку на суму 1 000 грн. На день відкриття спадщини з’ясувалося, що на спадщину претендують: чоловік Вороненко, неповнолітня дочка, син померлої від першого шлюбу, який жив окремо від матері, дочка цього сина (онука спадкодавиці), двадцятирічний племінник – інвалід II групи, який 5 останніх років знаходився на повному утриманні померлої, але проживав окремо від неї, повнолітня дочка. Син помер, не встигнувши прийняти спадщину. Повнолітня дочка спадкодавиці відмовилася від своєї частки спадщини на користь свого чоловіка.
Хто із перелічених осіб має право на спадкування за законом?
107. Після оголошення Юхименка померлим, спадщину прийняли його дружина та дочка. Нотаріус, до якого звернулися спадкоємці за свідоцтвом про право на спадщину, пояснив, що він повинен накласти заборону на відчуження квартири на 5 років. Спадкоємці вважали дії нотаріусу неправомірними і оскаржили їх у суд, пояснивши, що мають намір негайно переїхати на постійне місце проживання до Росії і вже домовились із покупцем про продаж квартири.
Як повинен вирішити справу суд? Чи змінилося б рішення, якщо б спадщина відкрилася після смерті Юхименка?
108. Комарков помер у січні 2006 року. Через 8 місяців його дружина, яка мешкала в іншому місті, звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування на будинок та автомобіль, які вони придбали під час шлюбу. На підтвердження своїх вимог Комаркова посилалася на фактичний вступ у володіння часткою спадкового майна – після поховання вона взяла обручку чоловіка і декілька його речей.
Яке рішення повинен винести суд?
109. Сапенко у серпні 2006 р. подала позов до Романова про стягнення витрат на поховання. Позивачка вказала, що з 2002 р. вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком відповідача, який помер у січні 2004 р. У зв’язку з похованням вона понесла витрати в сумі 1 200 грн. Оскільки відповідач прийняв спадщину батька, отримавши все його майно, але відмовив відшкодувати їй витрати, позивачка просила задовольнити її позов. Суд у позові відмовив, посилаючись на ст. 1281 ЦК, згідно з якою кредитори спадкодавця мають право пред’явити свої претензії до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом шести місяців від дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про відкриття спадщини. На думку суду, позивачка цей строк пропустила. Сапенко звернулася до прокурора із скаргою, пояснивши, що вона не знала про вимоги ст. 1281 ЦК і до того ж тривалий час була на заробітках в Чехії.
Яку відповідь повинен дати прокурор?
110. Подружжя Таніних звернулися до нотаріусу з проханням дати роз’яснення щодо таких питань: які існують вимоги до форми та змісту заповіту; які умови посвідчення заповіту подружжя; як вирішується доля спільного майна подружжя, щодо якого вони уклали єдиний заповіт, після смерті одного з подружжя; що таке спадковий договір і чим він відрізняється від заповіту подружжя; які передбачені заходи по забезпеченню виконання заповіту подружжя?
Які відповіді має дати нотаріус?
Тема 22. Спадкування за заповітом.
111. Захарченко пред’явив позов про визнання недійсним заповіту, який залишив його батько на користь своєї двоюрідної сестри Романової. Заповіт був посвідчений за кілька днів до смерті лікарем, який лікував спадкодавця під час перебування його у лікарні. Позивач посилався на те, що стосунки між ним та батьком були нормальними, і батько не збирався позбавляти його спадщини. Крім того, позивач вважає, що текст заповіту був написаний Романовою, яка доглядала батька у лікарні, а це суперечить закону. Позивач також піддає сумніву підпис батька на заповіті. Лікар у суді показав, що в день посвідчення ним заповіту у лікарні було багато роботи, і він не пам’ятає обставин посвідчення заповіту, але свій підпис на заповіті підтверджує.
Чи підлягає позов Захарченка задоволенню? Які підстави визнання заповіту недійсним?
112. Артеменко, яка знаходилася у будинку-інтернаті для людей похилого віку, у січні 2006 р. склала заповіт на користь своєї сусідки по кімнаті Потапової, який був посвідчений нотаріусом. Через декілька місяців вона померла. Після її смерті з’ясувалося, що існує також інший заповіт на користь будинку-інтернату, посвідчений у березні 2006 р. директором цієї установи. Потапова звернулася до суду з позовом про визнання останнього заповіту недійсним, вважаючи, що директор будинку-інтернату не має права посвідчувати заповіти на користь установи, керівником якої він виступає.
Як повинен вирішити справу суд?
113. Після смерті Літвина його спадщину, що складалася з предметів звичайного домашнього вжитку та вкладу у банку, прийняв брат, який проживав разом з ним 8 років і на користь якого був складений заповіт. Повнолітній непрацездатний син померлого, який жив окремо від батька в іншому місті, подав позов про визнання заповіту недійсним. Він вважає, що має право на обов’язкову частку у спадщині батька.
Чи підлягає позов задоволенню?
114. Афанасьєв заповів своє майно непрацездатній матері і зобов’язав її протягом 5 років надавати посильну допомогу його дружині, яка страждала на бронхіальну астму. Заповіт також передбачав обов’язок надати дружині право користуватися частиною будинку, який перейшов у власність матері. Два роки мати допомагала Афанасьєвій, а потім припинила допомогу, посилаючись на те, що дружина померлого вдруге вийшла заміж і матеріальної підтримки більше не потребує. Афанасьєва звернулася до суду з позовом до матері спадкодавця про продовження виконання обов’язку, покладеного на неї протягом строку, вказаного в заповіті. Крім того, позивачка вимагала усунення перешкод, які чинила відповідачка щодо вселення у будинок її нового чоловіка.
Яке рішення має винести суд?
115. При складання заповіту Коваленко зазначив, що його донька отримає право на спадкування, якщо буде проживати в м. Харкові, а син – якщо закінчить юридичну академію. На момент смерті Коваленка його донька проживала у м. Львові, а син навчався на п’ятому курсі в юридичній академії. Донька спадкодавця звернулася до нотаріуса і зазначила, що має намір оскаржити дійсність заповіту щодо умови її проживання, оскільки вона не знала про наявність у заповіті такої умови. Син спадкодавця вважає, що він має право на отримання спадщини, тому що для прийняття спадщини встановлений шестимісячний строк, а диплом про закінчення юридичної академії він отримає вже через два місяці.
Проаналізуйте позиції спадкоємців.
Тема 23. Спадкування за законом.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття та черговість спадкування за законом.
Зміна черговості одержання права на спадкування.
Спадкування за правом представлення.
Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом.
Тема 24. Спадковий договір.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття, предмет, та форма спадкового договору.
Сторони в договорі, їх права і обов’язки.
Забезпечення виконання та розірвання спадкового.
Тема 25. Загальні положення про інтелектуальну власність.
(для самостійного вивчення)
Питання:
Поняття права інтелектуальної власності та його загальна характеристика.
Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.
Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.
Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.
Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності.
Способи захисту права інтелектуальної власності судом.
Тема 26. Авторське право та суміжні права.
Завдання:
116. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АРС» звернулося до господарського суду з позовом про заборону ТОВ «Ніка» випуску та розповсюдження творів прикладного мистецтва (сувенірів), знищення всіх примірників контрафактних творів та форм для їх виготовлення, стягнення 10 000 грн. компенсації за порушення авторських прав або незаконно отриманого прибутку, а також відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
В суді було встановлено, що ТОВ «АРС» на основі договору набуло виключні права на скульптурні серії «Флора-Фауна натюрель», «Люди-Кукли», «Новорічні Святкові». Авторські права ТОВ «АРС» були зареєстровані Державним агентством України з авторських та суміжних прав у січні 2004р. Про свої виключні авторські права ТОВ «АРС» сповістило шляхом зазначення на кожній скульптурі знака «копірайт» (©). ТОВ «Ніка» зробило копії керамічних фігур та передало їх для розповсюдження до торгової мережі.
Яке рішення повинен прийняти суд?
117. Золотов та Пархоменко видали в одному з видавництв м. Полтави книгу «Утримання худоби на пасовищі». Згодом видавництво «Прометей» (м. Херсон) видало книгу Пархоменка «Пасовище для худоби у фермерському господарстві». Золотов пред’явив до Пархоменка і видавництва «Прометей» позов про визнання його співавтором і виплату гонорару, довівши, що книга, видана в м. Херсоні, є другим виданням книги, яка вийшла роком раніше в Полтаві. Видавництво «Прометей» представило до суду укладений з Пархоменко договір, згідно якого останній передав видавництву право на видання своєї книги, і отримав гонорар як за перше видання. Суд у позові Золотову відмовив, пояснюючи, що Пархоменко як один із співавторів має право розпоряджатися своїм правом.
Чи вірним є рішення суду? Який порядок здійснення авторських прав співавторами?
118. Редакція газети «Слово» (далі Редакція) звернулася з позовом до ТОВ «Форум» (далі Товариство) про стягнення 10000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. У позові зазначалося, що Товариство порушило авторські права шляхом розміщення на своєму сайті в мережі Інтернет статті, яка у березні 2005 р. була опублікована в газеті «Слово». Майнові авторські права на цю статтю були передані редакції газети її автором Глушко на підставі авторського договору від 5.03.2005 р. Позивач вважає, що стаття охороняється як літературний письмовий твір белетристичного характеру, а відповідач в порушення ст. 14 Закону «Про авторське право і суміжні права» протизаконно використав її.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що розміщення матеріалу на сайті у мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв'язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.
Як слід вирішити справу?
119. ТОВ «Лілія» (далі – ТОВ) звернулося з позовом до АТ «Шпаченя» (далі – АТ) про стягнення 20 000 грн. компенсації за порушення авторського права та заборону розповсюдження каталогу панчішно-шкарпеткових виробів дитячого асортименту. При розгляді справи з’ясувалося, що на підставі укладеного між АТ та ТОВ договору замовлення працівники ТОВ Кривко та Сідорін виконали роботи з фотографування зразків виробів, підготовки фотографій та фонів каталогу в електронному вигляді, систематизації продукції за артикулами та віковими групами, створення електронної версії каталогу на компакт-диску. Каталог був переданий замовнику для його остаточного узгодження і затвердження. Після цього АТ розмістило його на своєму електронному сайті з метою реклами зазначеної в ньому продукції, але роботи зі створення каталогу не оплатило.
Представники позивача вважають, що ТОВ як роботодавець має виключні майнові права на службовий твір у вигляді фотографічних зображень та бази даних про продукцію і не передавало їх відповідачеві. Розміщення електронного каталогу в мережі Інтернет відбулося без дозволу ТОВ і тому є порушенням його майнових авторських прав. Проте відповідач стверджує, що каталог не є об’єктом авторського права, оскільки з боку позивача мало місце лише виконання підрядних робіт на замовлення ТОВ.
Вирішіть спір.
120. Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі – ДП ) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Бриг» (далі - Телерадіокомпанія) про стягнення компенсації у сумі десятикратного розміру мінімальної заробітної плати за порушення авторських прав на музичні твори. Зазначені твори увійшли до телевізійних програм, створених ТОВ «Музичний канал», які Телерадіокомпанія ретранслювала через свої кабельні мережі. ДП, відповідно до договорів про управління майновими правами з вітчизняними авторами, а також договорів про взаємне представництво інтересів з іноземними авторсько-правовими організаціями, представляє інтереси авторів цих музичних творів. Згідно з їх умовами воно має виключне право на території України дозволяти використання творів та здійснювати збір авторської винагороди. Належного дозволу Телерадіокомпанії на публічне сповіщення зазначених творів ДП не надавало, тому позивач вважає дії останньої непровомірними.
Представники Телерадіокомпанії позов не визнали і заявили, що ретрансляція програм здійсювалася правомірно з дозволу їх виробника - ТОВ «Музичний канал» без зміни режиму і обсягу мовлення. Відповідач вважає, що ТОВ «Музичний канал», як організація мовлення і суб’єкт суміжних прав, має право вільно розпоряджатися створеними ним програмами. Відповідно до укладеного між ними договору, ТОВ «Музичний канал» взяло на себе зобов’язання з врегулювання правових відносин з авторами творів, що використовуються в процесі створення телевізійних програм.
Чи мало місце порушення авторських прав на музичні твори? Які принципи охорони суміжних прав закріплено чинним законодавством? Вирішить справу.
121. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва «Радуга» з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги «Життя тварин» та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є автором книги, що розповсюджує відповідач, і він не надавав видавництву «Радуга» права на відтворення і розповсюдження книги. Представник видавництва «Радуга» проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка воно не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книги на умовах договору з видавництвом «Цікавий світ», яке надало йому права на перевидання даного твору.
В суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву «Цікавий світ» невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книги. Видання вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках книги знак «копірайт» (©), після якого зазначалося найменування видавництва.
Як слід вирішити справу?
122. Акціонерне товариство «Владібор» (далі - АТ) на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерні програми для автоматизації бухгалтерського обліку «Влад». Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до АТ, в якому просило припинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав. Свої вимоги ТОВ мотивувало тим, що воно є розробником цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою «Парус», а АТ вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ стверджували, що програма «Влад» містить явну подібність з програмою «Парус», оскільки був скопійований опис та тексти програми. АТ проти висунутих вимог заперечувало, посилаючись на те, що програма «Влад» була розроблена її співробітником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004 р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ. Проведена судова експертиза встановила, що програми «Влад» та «Парус» являють собою один і той же програмний продукт під різними назвами, хоча й мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ зі своїми замовниками–користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт «Парус» реалізовувався ТОВ, починаючи з квітня 2003 р.
Яке рішення повинен прийняти суд?
123. В 2004 р. в видавництві «Алегорія» вийшла збірка творів М. Булгакова (1891-1940), до якої були включені його твори «Майстер та Маргарита» й «Собаче серце», надруковані в повній авторській редакції мовою оригіналу. Було з’ясовано, що ці твори за життя автора взагалі не публікувалися, а вперше роман «Майстер та Маргарита» було надруковано в журналі «Москва» №11 за 1966р. та №1 за 1967р. зі значними цензорськими скороченнями. Остання ж з неопублікованих творів письменника повість “Собаче серце” вперше була надрукована в № 6 журналу «Знамя» за 1987 р., і раніше з ідеологічних міркувань офіційної публікації взагалі не мала.
Чи були в даному випадку порушені авторські права? Чи є публікація вказаних творів видавництвом незаконною?
Тема 27. Патентне право.
Завдання:
124. Іванов отримав у Департаменті інтелектуальної власності України патент на винахід «Установка для виготовлення цукерок». За його замовленням було виготовлено кілька таких установок, які він продав товариству з обмеженою відповідальністю «Літо» (далі -ТОВ). Довідавшись, що ТОВ отримує значний прибуток від використання установок, він заявив позов про стягнення плати за користування винаходом.
Під час відрядження до Росії Іванов виявив, що ТОВ «Зима» займається виготовленням установок для виготовлення цукерок і реалізацією їх на території Росії, України і Білорусі. Іванов звернувся до ТОВ «Зима» з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво ТОВ «Зима» вважає, що виключні права Іванова не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.
Іванов звернувся за консультацією до патентного повіреного.
Яку консультацію повинен дати патентний повірений?
125. Працівник заводу «Зоря» при виконанні службових обов’язків створив винахід. Він звернувся до юриста з проханням дати роз’яснення, які права він має на цей об’єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити?
Дайте аргументовану відповідь.
126. Акціонерне товариство «Центр винахідництва» (далі - АТ) у січні 2004р. отримало патент на пристрій для виміру електроструму і звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка» (далі – ТОВ) з позовом про припинення дій, які порушують права на винахід. ТОВ проти позову заперечувало, оскільки такі пристрої вони в невеликих масштабах випускають ще з 2003 р. Представники ТОВ пояснили, що з грудня 2003 р. проводять підготовчі дії з метою випуску такої продукції в значних обсягах.
Вирішіть справу.
127. Винахідник звернувся до патентного повіреного з проханням дати відповіді на такі запитання: чим відрізняються між собою винахід, корисна модель та промисловий зразок; які критерії патентоспроможності зазначених об’єктів; чим визначається обсяг правової охорони на винахід, корисну модель та промисловий зразок; які охоронні документи видаються на зазначені об’єкти і який строк їхньої дії?
Яку консультацію повинен дати патентний повірений?
Тема 28. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг.
Завдання:
128. У січні 2004 р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Киця Мариська» (далі - ТОВ), яке відкрило магазин з продажу дитячих іграшок. У травні 2004 р. кондитерська фабрика випустила цукерки під назвою «Киця Мариська». У серпні 2004 р. виробничий кооператив «Дитинство» отримав свідоцтво на торговельну марку «Киця Мариська» (клас товарів - дитячий одяг). У зв’язку з цим останній звернувся до ТОВ «Киця Мариська» та кондитерської фабрики з вимогою припинити використання таких найменувань, оскільки це порушує його права, або при бажанні продовжувати таку діяльність, укласти з ним ліцензійний договір.
Засновники ТОВ «Киця Мариська» з метою уникнути оплати за договором спочатку пообіцяли перейменувати юридичну особу і магазин, але після бесіди з юристом змінили свою позицію. Підставою для заперечення проти вимог кооперативу став той факт, що вони розпочали користуватися цією назвою значно раніше, а тому виробничому кооперативу «Дитинство» свідоцтво на торговельну марку було видано незаконно і є всі підстави для визнання свідоцтва недійсним.
Кондитерська фабрика повідомила, що дозвіл на випуск цукерок під такою назвою вона отримала у дитячого письменника К. Самійлика, який видав повість «Киця Мариська». Якщо виробничий кооператив «Дитинство» буде перешкоджати випуску цукерок, кондитерська фабрика змушена буде повідомити про це К. Самійлика, і в цьому випадку він заявить позов про визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним, оскільки ім’я «Киця Мариська» повністю належить його творцеві і не може використовуватися іншими особами без дозволу автора.
Як потрібно вирішити спір? Як співвідносяться між собою право на комерційне (фірмове) найменування і на торговельну марку?
129. Акціонерне товариство «Норка» (далі - АТ) протягом кількох років випускало високоякісні вироби з хутра (жіночі шуби, кожушки тощо), здійснюючи їх продаж як в межах України, так і за кордоном. У встановленому порядку АТ зареєструвало свою торговельну марку (чорний трикутник з зображенням білої норки посередині) і отримало відповідне свідоцтво, що засвідчувало право інтелектуальної власності АТ на вказану торговельну марку. У січні 2004 р. в газеті «Світанок» була розміщена стаття про те, що якість товарів АТ значно погіршилася. Вважаючи цю інформацію такою, що не відповідає дійсності, АТ вирішило притягти редакцію газети до відповідальності і звернутися з позовною заявою до господарського суду. Під час підготовки матеріалів з’ясувалось, що вироби з хутра, які з’явились на ринку України, виробляє товариство «Успіх» (далі - товариство), яке використовує торговельну марку, схожу на торговельну марку АТ. Тоді АТ «Норка» пред’явило претензію товариству «Успіх» з вимогою припинити випуск продукції з їхньою торговельною маркою АТ. На це товариство «Успіх» відповіло, що його торговельна марка, хоча ще не зареєстрована, але істотно відрізняється від торговельної марки АТ, оскільки на ній зображена лисиця в коричневому трикутнику.
На яке коло питань розраховано це завдання? Вирішить цей спір.
130. Назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ «Орієнтир» генеральну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і на використання найменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел мінеральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.
На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібо-булочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело» (далі – ТОВ) випускає мінеральну воду «Боржомі». Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ своїми діями вводить споживача в оману відносно дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ, його дії не суперечать чинному законодавству України, оскільки в Україні відсутня торговельна марка «Боржомі». До того ж ТОВ подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документу на торговельну марку «Боржомі».
Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка?
131. Концерн «Укрспирт» подав заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на торговельну марку «Горобина на коньяку» для алкогольного напою. Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць походження Франції заперечив проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація торговельної марки, яка містить як елемент позначення слово «коньяк», яке є географічним зазначенням, зачіпає національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною і Францією. Концерн «Укрспирт» не погодився із наведеними аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають коньяк як вид міцного ароматного напою, виготовленого із виноградного спирту. До того ж, словесне позначення «коньяк» стало в Україні загальноприйнятим як позначення, що асоціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося у видову назву товару. Представники Франції вважають, що така аргументація є підставою для порушення їхніх прав через використання найменування місця походження напою – французського міста Коньяк.
Вирішіть спір.
Тема 29. Інші види прав інтелектуальної власності.
(для самостійного вивчення)
Питання:
1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, на компонування інтегральної мікросхеми, на раціоналізаторську пропозицію, на сорт рослин, породу тварин, на комерційну таємницю.




















5. Словник основних термінів
Цивільне право як приватне право (в об’єктивному розумінні) – сукупність правових норм, які регулюють шляхом диспозитивного методу особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Джерела цивільного права - форми, в яких знаходять вираження норми цивільного права.
Акти цивільного законодавства – нормативно-правовий акт, який закріплює норми, що регулюють цивільні відносини.
Цивільно-правовий договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Міжнародний договір – договір, укладений в письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов’язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).
Звичай – це правило поведінки, яке не встановлено актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
Цивільні правовідносини – особисті немайнові та майнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, що виникають між автономними і рівноправними суб’єктами, які наділені суб’єктивними цивільними правами та суб’єктивними цивільними обов’язками.
Фізична особа – людина як учасник цивільних відносин.
Цивільна правоздатність – здатність мати цивільні права та обов’язки.
Цивільна дієздатність – здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Товариство – організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.
Установа - організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Підприємницьке товариство – товариство, яке здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.
Непідприємницьке товариство – товариство, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Об’єкти цивільних прав – матеріальні та нематеріальні блага, стосовно яких між суб’єктами виникають відносини, що складають предмет цивільно-правового регулювання.
Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Нікчемний правочин – правочин, недійсність якого встановлена законом.
Оспорюваний правочин – правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який може бути визнаний недійсним судом у разі, коли одна із сторін або інша заінтересована особа заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.
Представництво – правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Довіреність – письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Суб’єктивне цивільне право – міра дозволеної поведінки, що належить учаснику цивільних правовідносин.
Суб’єктивний цивільний обов’язок – міра належної поведінки зобов’язаного учасника цивільного правовідношення, яка може полягати в необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру.
Самозахист – застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Цивільно-правова відповідальність – застосування до правопорушника у випадку здійснення ним протиправних дій або бездіяльності передбачених договором чи законом заходів державного примусу у вигляді додаткових цивільно-правового обов’язків майнового характеру (санкцій).
Строк – певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін – певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Особисте немайнове право – міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості абсолютних благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають людині можливість за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначити свою поведінку в сфері особистого життя.
Речове право (в об’єктивному розумінні) – сукупність правових норм, що регулюють відносини між управомоченою особою та всіма іншими суб’єктами з приводу речей, та закріплюють можливість цієї особи безпосередньо впливати на річ з усуненням всіх третіх осіб.
Право власності – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
призначена для постійного у ній проживання.
Спільна часткова власність – власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них в праві власності.
Спільна сумісна власність – власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Речове право на чуже майно – визначена договором з власником або законом міра можливої поведінки управомоченої особи по здійсненню обмежених за обсягом (у порівнянні з правом власності) правомочностей речового характеру (володіння, користування і розпорядження) стосовно речей, які їй не належать.
Спадкове право (в об’єктивному розумінні) – сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок переходу майна, а також майнових прав та обов’язків померлого до інших осіб.
Спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина – сукупність прав та обов’язків, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини, існування яких не припиняється його смертю, що переходять до спадкоємців в порядку правонаступництва.
Заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадковий договір – договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Право інтелектуальної власності – право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на іншій об’єкт прав інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.






6. Поточний модульний контроль студентів

Опис предмета курсу «Цивільне право. Частина 1»



Курс

Напрям, освітньо-кваліфікаційний
рівень
Характеристика
навчального курсу
(структура залікового кредиту)

Кількість кредитів
ECTS: 6


Модулів: 3


Змістовних модулів: 6


Загальна кількість годин: 216


Тижневих годин: 4-12
6.0601
«Право»

7. 060101
«Спеціаліст»
Обов’язкова:

Модуль I
Лекції: 68
Практичні заняття: 68

Модуль II
Індивідуальна робота: 24

Модуль III
Самостійна робота: 56

Види контролю: поточний модульний контроль; іспит


Навчальна дисципліна «Цивільне право. Частина 1» складається з 6 змістовних модулів:
Змістовний модуль 1. Загальні положення цивільного права. Суб’єктний склад цивільних правовідносин.
Тема № 1. Цивільне право - галузь приватного права.
Тема № 2. Цивільно право як наука та навчальний курс.
Тема № 3. Джерела цивільного права.
Тема № 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн.
Тема № 5. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин.
Тема № 6. Фізична особа як суб’єкт цивільних відносин.
Тема № 7. Юридична особа як суб’єкт цивільних відносин.
Тема № 8. Участь держави Україна, Автономної Республіки Крим,
територіальних громад у цивільних відносинах.
Загальна кількість годин: 50, у тому числі лекції: 20; практичні заняття: 16; самостійна робота: 14.
Змістовний модуль 2. Об’єкти цивільних прав. Правочини. Представництво.
Тема № 9. Об’єкти цивільних прав.
Тема № 10. Правочини.
Тема № 11. Представництво.
Загальна кількість годин: 32, у тому числі лекції: 14; практичні заняття: 12; самостійна робота: 6.
Змістовний модуль 3. Здійснення і захист суб'єктивних цивільних прав, виконання обов'язків. Строки. Особисті немайнові права.
Тема № 12. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов’язків. Захист цивільних прав та інтересів.
Тема № 13. Цивільно-правова відповідальність.
Тема № 14. Строки та терміни. Позовна давність.
Тема № 15. Особисті немайнові права та їх захист.
Загальна кількість годин: 32, у тому числі лекції: 8; практичні заняття: 16; самостійна робота: 8.
Змістовний модуль 4. Речове право.
Тема № 16. Право власності та інші речові права.
Тема № 17. Окремі об’єкти права власності.
Тема № 18. Право спільної власності.
Тема № 19. Речові права на чуже майно.
Тема № 20. Захист права власності та інших речових прав.
Загальна кількість годин: 32, у тому числі лекції: 12; практичні заняття: 10; самостійна робота: 10.
Змістовний модуль 5. Спадкове право.
Тема № 21. Загальні положення про спадкування.
Тема № 22. Спадкування за заповітом .
Тема № 23. Спадкування за законом.
Тема № 24. Спадковий договір.
Загальна кількість годин: 24, у тому числі лекції: 8; практичні заняття: 8; самостійна робота: 8.
Змістовний модуль 6. Право інтелектуальної власності.
Тема № 25. Загальні положення про інтелектуальну власність.
Тема № 26. Авторське право та суміжні права.
Тема № 27. Патентне право.
Тема № 28. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
Тема № 29. Інші види прав інтелектуальної власності.
Загальна кількість годин: 22, у тому числі лекції: 6; практичні заняття: 6; самостійна робота: 10.

Організація поточного модульного контролю
Оцінювання знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.
Об’єктами ПМК знань студентів з цивільного права є:
успішність на практичних заняттях;
виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем, який веде практичні заняття, наприкінці вивчення кожного змістовного модулю.
Критеріями оцінювання ПМК є:
успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) – від 0 до 3 балів;
оцінка за виконання модульних контрольних завдань – від 0 до 4 балів.
Виконання модульних контрольних завдань проводиться у формі тестування та домашньої контрольної роботи..
Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.
Підсумковий бал за результатами ПМК, оформляються під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Загальна кількість балів за ПМК при вивченні цивільного права складає 42 бали. Кожен модуль оцінюється у 7 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).
В разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату скласти їх. Час і порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.











7. Індивідуальна робота студентів
(індивідуальні навчально-дослідні завдання)

Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» індивідуальна робота студентів з цивільного права включає:
анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;
узагальнення судової практики з цивільних справ;
есе за вузько-спеціальною проблематикою;
підготовка наукових статей та доповідей;
складання термінологічних словників;
створення баз нормативно-правових актів за тематикою учбового курсу.
Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 8 балів.
Індивідуальна робота представляється студентом для перевірки та оцінювання за 15 днів до початку екзаменаційної сесії.











8. Програмні запитання з навчальної дисципліни «Цивільне право України. Частина 1»
Предмет цивільного права.
Диспозитивний метод регулювання цивільних відносин та чинники, що його зумовлюють.
Принципи цивільного права.
Функції та система цивільного права.
Поняття та види джерел цивільного права.
Акти цивільного законодавства та їх дія у часі, просторі та за колом осіб.
Аналогія закону та аналогія права.
Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
Цивільна правоздатність фізичної особи.
Цивільна дієздатність фізичної особи та її зміст.
Часткова цивільна дієздатність.
Неповна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності фізичній особі, яка не досягла вісімнадцяти років.
Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
Визнання фізичної особи недієздатною.
Опіка і піклування.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Оголошення фізичної особи померлою.
Фізична особа як підприємець.
Поняття юридичної особи та її ознаки.
Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
Індивідуалізація юридичних осіб.
Створення юридичних осіб приватного права.
Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи приватного права. Органи юридичної особи.
Філії та представництва юридичної особи.
Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
Припинення юридичної особи без правонаступництва.
Господарські товариства та їх форми.
Повне товариство.
Командитне товариство.
Товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство з додатковою відповідальністю.
Акціонерне товариство.
Виробничий кооператив.
Загальна характеристика непідприємницьких товариств і установ.
Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
Поняття та види об’єктів цивільних прав.
Речі та їх класифікація.
Гроші і валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
Поняття цінних паперів як об’єктів цивільних прав. Класифікація цінних паперів.
Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
Поняття правочину та його ознаки. Класифікації правочинів.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
Тлумачення правочину. Відмова від правочину.
Поняття та види недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності правочину.
Поняття та види представництва.
Довіреність (поняття, види, форма, строк).
Припинення представництва за довіреністю.
Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Передоручення.
Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.
Поняття та засади виконання цивільних обов’язків.
Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.
Самозахист цивільних прав.
Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
Види цивільно-правової відповідальності.
Умови цивільно-правової відповідальності.
Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
Поняття строку та терміну. Види строків. Порядок їх обчислення.
Поняття позовної давності та межі її застосування.
Строки позовної давності. Зміна тривалості позовної давності.
Початок перебігу позовної давності.
Зупинення та переривання перебігу позовної давності.
Наслідки спливу позовної давності.
Особисті немайнові права (поняття, загальна характеристика, види та захист).
Загальна характеристика речового права.
Поняття права власності. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
Суб’єкти і об’єкти права власності.
Зміст права власності. Здійснення права власності.
Право власності на земельну ділянку. Самочинне будівництво.
Право власності на житло.
Обов’язки власника та обмеження його прав.
Первісні та похідні підстави набуття права власності.
Загальні та спеціальні підстави набуття права власності.
Момент виникнення права власності у набувача майна за договором.
Підстави припинення права власності.
Випадки примусового вилучення майна, яке належить особі на праві власності.
Загальна характеристика та види права спільної власності.
Право спільної часткової власності.
Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
Поділ майна, що є у спільній частковій власності, та виділ з нього частки.
Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Право спільної сумісної власності.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ з нього частки.
Цивільно-правові засоби захисту права власності.
Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
Право на захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
Поняття заповіту та його види. Умови дійсності заповіту.
Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту.
Скасування і зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
Права заповідача. Заповідальний відказ.
Право на обов’язкову частку у спадщині.
Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
Черговість спадкування за законом.
Прийняття спадщини. Строк прийняття спадщини та наслідки його пропущення.
Відмова від прийняття спадщини: поняття та правові наслідки. Відумерлість спадщини.
Спадковий договір.
Поняття права інтелектуальної власності та його співвідношення з правом власності.
Суб’єкти та об’єкти авторського права.
Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки їх закінчення.
Загальна характеристика суміжних прав. Суб’єкти та об’єкти суміжних прав.
Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
Охоронні документи на об’єкти патентного права, права та обов’язки, що випливають з них.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та
географічне зазначення.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку.



9. Критерії оцінки успішності студентів

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; питання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з цивільного права здійснюється у формі іспиту з основних питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отриманні знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються 3 питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ в балах.

Розподіл балів, присвоюваних студентам
Модуль І
(поточне тестування)
Модуль ІІ
(індивід. робота)

Підсумковий іспит

Сума


ЗМ1
ЗМ 2
ЗМ 3
ЗМ 4
ЗМ 5
ЗМ 6


8




50



100




7

77

7

7

7

7




ЗМ – змістовний модуль






Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно такої шкали:
Оцінка
за шкалою
ECTS


ВИЗНАЧЕННЯ
Оцінка за національною шкалою
Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ


A
ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

5
90-100


B
ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками



4
80-89


C
ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок

75-79


D
ЗАДОВІЛЬНО- непогано, але зі значною кількістю недоліків



3
70-74


E
ДОСТАТНЬО- виконання задовольняє мінімальні критерії

60-69


FX
НЕЗАДОВІЛЬНО- потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

2




35-59


F
НЕЗАДОВІЛЬНО- необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

1-34












Список рекомендованої літератури*
Цивільне право України: Підручник: У 2-х томах /За ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. Т.1. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». 2004.
Цивільне право України: Підручник: у 2-х кн. /О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової.-2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. Кн. 1.
Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах /За заг. ред. Я.М. Шевченко. Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». 2003.
Кодификація приватного (цивільного) права України. /За ред. проф. А. Довгерта. - К.: Український центр правничих студій. - 2000.
Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины /Под ред. Ю.С. Червоного. – АК.: Истина, 2003.



* Додатковий список літератури дивись в електронному курсі з навчальної дисципліни «Цивільне право України» (частина 1 та частина 2).









13PAGE 15




13PAGE 15


13PAGE 14215




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 22451766
    Размер файла: 498 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий