Тема 5. Культурно — історичні фактори розвитку..

Тема 5.
Культурно - історичні фактори розвитку Дніпропетровської області.
Мета: дослідити культурно – історичний потенціал області; вчитися узагальнювати отримані знання; прививати інтерес до культури рідного краю.
Обладнання: карта Дніпропетровської області, атлас області, презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Дніпропетровщина - край металургів, хліборобів і талановитих людей з величезним культурним потенціалом, якому, як і козацькому роду, нема переводу.
Дніпропетровщина - колишні козацькі землі, твердині української нації. Тут формувався і плекався той національний дух, який єднав народ в націю, здатну до державотворення.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Культура та Мистецтво
Дніпропетровщина вирізняється розвинутою сферою культури. В області нараховується 1506 закладів культури, у тому числі: 7 театрів, філармонія та 2 концертні організації, 8 музеїв, 730 закладів клубного типу, 758 масових та універсальних бібліотек. В області діють 2 цирки. Яскраву і своєрідну історію культурної спадщини зберігає Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д. І. Яворницького.
В розвитку національного театрального мистецтва визначне місце посідають Дніпропетровський державний академічний оперний театр, Дніпропетровський обласний музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський російський драматичний театр ім. М.Горького, Дніпропетровський художній музей.
В музичному житті області справжнім носієм високої естетичної і духовної культури став Будинок органної і камерної музики. Візитною карткою Дніпропетровщини є петриківський декоративний розпис. Гідною прикрасою Придніпров'я є надбання мистецтва вишивки. На Дніпропетровщині дбайливо ставляться до пам’яток історії і культури, ретельно дбають про збереження національних традицій, виховання молодого покоління.
Літературний край. Культурне життя м. Дніпропетровська й області скеровується діяльністю регіональних національних спілок письменників, художників, композиторів, журналістів України. Вагомими у пізнанні культури, духовного світу дніпропетровчан є книги придніпровських письменників, як класиків (В. Підмогильного, О. Гончара), так і сучасників (С.Бурлакова, Олеся Завгороднього, Олесі Омельченко, М. Селезньова, Л.Степовички, В. Савченка та ряду інших), “Антології поезії Придніпров’я” (загальна редакція В. Коржа), “Словника синонімів української мови О. Вусика, посмертних видань поетичної спадщини О. Зайвого та Наталки Нікуліної. Літературно-художні видання нашого краю – “Літературне Придніпров’я”, “Борисфен”, “Кур’єр Кривбасу” послідовно пропагують гуманістичні принципи співдружності з усіма, хто до цього прагне; а можливі спільні видавничі органи (з відповідними виданнями європейських країн), які б краще розкривали світ українців європейцям, а українцям – європейців. Але діяльність наявних на Дніпропетровщині осередків, центрів, організацій гуманітарного порядку, гуманітарних центрів у вузах (наприклад, у Дніпропетровському національному університеті, Гірничій національній академії), як і інформація про неї, як правило, не виходить за межі регіону, України. Тому вважаємо, що важливим завданням інтеграції науки, культури, мистецтва Дніпропетровщини є поширення інформації про них у Європі. Його реалізація можлива через публікації у періодичній пресі, участь у зарубіжних виставках книг, внесення пам’яток історії і мистецтва до реєстру туристських маршрутів для іноземців, ознайомлення з ними іноземних гостей, підтримку й використання на користь держави існуючих у Європі українських освітніх центрів (як наприклад, УВУ – Український вільний університет у Мюнхені), обмін делегаціями діячів літератури і мистецтва. Звичайно, у виконанні програми інтеграції потрібна допомога держави і спонсорів.
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека (ДОУНБ) - головна бібліотека регіону належить до числа найстаріших за віком та найбільших за фондами обласних універсальних наукових бібліотек України.
Театри. З багатогранною творчістю драматичних, музичних, лялькових, молодіжних театрів Дніпропетровщини, з їх участю в різних міжнародних фестивалях безпосередньо пов'язані зростання авторитету українського мистецтва та інтеграція його в європейський та світовий культурний процес. Успіх Дніпропетровського академічного театру опери та балету розпочався з участі солістки балету Ганни Дорош у міжнародних конкурсах артистів балету. Далеко за межами Дніпропетровщини відомі успіхи російського драматичного театру імені М.Горького.
Не менш цікавою і насиченою є криворізька сторінка літопису нашого краю. Майже 10 років працює у місті театр пластичних мистецтв “Академія руху” (художній керівник Володимир Бельський).
Директор Криворізького театру драми та музичної комедії імені Т.Г.Шевченка. На початку третього тисячоліття митці, всі творчі люди Дніпропетровщини з оптимізмом дивляться в майбутнє. Бо саме наша земля випестувала таких видатних співаків, майстрів сцени високого рівня як Йосип Кобзон, Віктор Лицкж, Микола Полуденний, Віктор Шпортько, Людмила Артеменко, Тетяна та Андрій Бабичі, Ганна Дорош, Максим Чепик.
Музика. Дніпропетровськ став тією значною сходинкою, яка подарувала музичному світу видатного українського композитора, лауреата Державних премій, професора Андрія Штогаренка. Він гідно представляв музичне мистецтво України в США, Франції, Італії, Японії. Важливою прикметою музичного життя Дніпропетровщини є персона видатного естрадного співака, академіка Російської академії музики Йосипа Кобзона.
Сьогодення музичної Дніпропетровщини - калейдоскоп різних програм проектів, перспектив. Спілка композиторів України (Дніпропетровське міжобласне відділення) плідно працює в системі пропаганди музичного доробку місцевих авторів. На всіх сценах Дніпропетровська та інших міст звучать твори В.Мужчиля, В.Мартинюк, В.Кафарової, В.Сапелкіна.
Імена майстрів образотворчого мистецтва Дніпропетровщини визнані у багатьох країнах світу.
Образотворче мистецтво. У галузі монументальної пластики плідно працюють народний художник України В.Небоженко, заслужений художник України Б.Волков, С.Жиляк, скульптори О.Невечеря, В.Наконечний, П.Куценко, В.Щедрова, Г.Хачатрян. Нещодавно у Дніпропетровську було відкрито пам'ятник почесному громадянину Катеринослава О.М.Полю. Автор – Володимир Небоженко. У музейних і приватних колекціях експонуються полотна народного художника України Михайла Кокіна.
Народне мистецтво
Дніпропетровщина - край металургів, хліборобів і талановитих людей з величезним культурним потенціалом, якому, як і козацькому роду, нема переводу.
Дніпропетровщина - колишні козацькі землі, твердині української нації. Тут формувався і плекався той національний дух, який єднав народ в націю, здатну до державотворення. Із покоління в покоління, як найбільшу коштовність, передавали дніпряни перлини своєї культури, серед яких високохудожні зразки усної народної творчості, мистецтво петриківськоп розпису, пам'ятники історії, архітектури.
І сьогодні зачаровують, торкаються найпотаємніших струн серця краса та велич безкраїх просторів Придніпров'я, пробуджують потяг до прекрасного, бажання пити із чистих джерел народної духовності. Саме для задоволення естетичних, культурних і духовних потреб мешканців області функціонують 694 клуби й будинки культури, 769 бібліотек (книжковий фонд 20,6 млн. примірників), 6 державних і 165 громадських музеїв. 
Багаті традиції має автентичне мистецтво регіону. Справжньою візитною карткою Дніпропетровщини є Петриківський декоративний розпис.
Знаходять шлях до сердець дніпропетровців майстри і колективи художньої самодіяльності, понад 200 з яких мають звання “народний” та “зразковий”. Колективи художньої самодіяльності брали участь у Всеукраїнських конкурсах і фестивалях.
З метою відродження і збереження традицій, звичаїв та обрядів національних меншин на Дніпропетровщині щорічно проводиться обласний фестиваль мистецтв національно-культурних товариств "Всі ми діти твої, Україно". Активну участь у фестивалі приймають Єврейський общинний центр, Спілка поляків, товариство корейської культури, центр грузинської культури “Сакартвело”, товариство греків “Елефтерія”, регіональна організація конгресу азербайджанців, обласне товариство вірменської культури ім. Григора Лусаворича, обласне товариство німецької культури.
Прикладне мистецтво. У царині прикладного мистецтва вагомі національні традиції продовжують і розвивають, передаючи своє уміння учням майстри за напрямками - глиняна народна іграшка, плетіння з соломи (іграшки, ужиткові речі), витинанка, писанкарство, соломка, лозоплетіння, кераміка, килимарство, різблення по дереву, петриківський розпис. Широкого розповсюдження набули гуртки вишивання.
Народне образотворче мистецтво Нижнього Подніпров'я, на теренах якого розташована Дніпропетровщина, своїм корінням занурене у Запорозької Січі, коли сформувалося своєрідне народно-козацьке бароко, яке відповідало ментальним естетичним засадам степовиків. Звідси - поширення, починаючи з XVII-XVIII ст., різноманітних форм фольклорної образотворчості: лубочна гравюра, анонімна станкова картина із сюжетом "Козак Мамай", орнаментальне мистецтво, яке застосовувалося в оздобленні одягу, меблів, реманенту, предметів побуту. Особлива сторінка фольклорного пластично-просторового мистецтва - селянський хатній стінопис та оздоблення архітектури різьбленням: ліпниною (хоча останні не знайшли поширення). Селянський хатній стінопис дав могутній поштовх розвитку мистецького явища, відомого за межами України - Петриківського декоративно-орнаментального малярства, яке сформувалося на зламі ХІХ – ХХ ст.
Самодіяльне образотворче мистецтво у часи радянської України - за попередньою традицією - як правило було анонімним. Сотні картин, що зображають мотиви українського старожитного побуту і традиційного пейзажу, ще й досі або зберігаються як родинні реліквії, або ж пропадають на горищах та підсобках. Такі твори - від олеографічних до художньо цінних - можна побачити в приватних колекціях.
Народні театри. Джерело багатожанрової народної культури Придніпров’я живиться найбільш видовищним і емоційно насиченим видом мистецтва – театром. Палітра існування народних театрів Придніпров’я на межі третього тисячоліття відзначається творчим пошуком драматургії, яка увібрала в себе національні риси на народнопоетичній традиції.
Народне музичне мистецтво. Народне музичне мистецтво регіону представлене понад 200 самодіяльними фольклорними колективами. Масова зацікавленість рідною культурою сприяла збирацькій діяльності і збереженню тисяч пісень.
Автентичне степове звучання народної пісні, особлива манера її виконання – ось чого прагнуть десятки ентузіастів, які продовжують народні традиції.
У творчості багатьох сучасних народних колективів з'являються й нові ладо-гармонійні особливості, але не зникає прообраз давньої народної музики. Музичний фольклор у його нових формах побутування знаходить активну підтримку і сприяння держави.
Кобзарство. Однією з найоригінальніших сторінок народної творчості на Дніпропетровщині є кобзарство.
У новітні часи найвагоміший внесок у справу розвитку кобзарства нашої області зробив кобзарський кущ, що його утворили бандуристи Підгороднього Дніпропетровського району – І.Старченко-Лященко, І.Бут, О.Солодкий, І.Скотаренко, О.Коваль. Майже усі вони самі виготовляли музичні інструменти.
Розглянемо туристсько-екскурсійні об’єкти області і варіанти найбільше реальних і нетрадиційних напрямків для залучення в регіон вітчизняних і закордонних туристів, для використання цих об’єктів як засобів навчання у сфері наукового й освітницького туризму.
Природно – заповідний фонд. На Дніпропетровщині знаходиться 114 природно-заповідних територій і об’єктів, у тому числі 15 заказників державного значення та 33 – місцевого значення, 51 пам’ятка природи, 8 парків – пам
·яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідних урочища. Серед них:
Заповідники – Дніпровсько-Орільський.
Заказники – Балка Північна Червона, Грушуватський, Солоний Лиман, Дібрівський.
Пам’ятки природи – Скелі МОДРу, урочищє «Лілея», вікові дуби Сланцеві скелі.
Ботнічні сди – Криворізький, ботсад ДНУ.
Парки-памятники – Парк Глоби, Севастопольський парк.
Найвідомішими туристичними об’єктами:
культурно-архітектурні пам’ятки в с. Старі Кодаки,
місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під м. Жовті Води та с. Княжі Байраки,
історико-культурні пам’ятки Дніпропетровська,
садиба-музей Д.І. Яворницького;
місця, пов’язані з форсуванням Дніпра в роки другої світової війни,
скіфські кургани IV ст. до н.е.,
місця розташування козацьких січей,
музей ужиткового мистецтва Петриківського художнього орнаменту в смт Петриківка та ін.
палац Г.Потьомкіна (1790 г.); 
культові споруди – собори, церкви Новомосковська, Дніпропетровська, Китайгорода, Дніпродзержинська.
Музеї: краєзнавчі – Криворізький, Нікопольский; музеї підприємств – «Арселор», «ЦГЗК», «ОАО АЗОТ»; музеї ВНЗ; музеї народного мистецтва.
Пам’ятники: М. В. Гоголю в Дніпропетровську, монумент «Перемога» в К.Р., сучасна скульптура.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Привести по 10 прикладів музеїв, пам’ятників, архітектурних ансамблів.
Привести 10 прикладів сучасних визначних пам'яток Дніпропетров. Обл.
Вивчити конспект уроку.





15

Приложенные файлы

  • doc 22459697
    Размер файла: 61 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий