Filosofiya plani seminariv 2012

х Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра філософії









Плани семінарських занять
з курсу
«ФІЛОСОФІЯ»





для студентів ІІ курсів
усіх факультетів












Полтава-2012
ПІДРУЧНИКИ ДО КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»

Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. – 2-ге вид., вип. й доп. – К.: Генеза, 1996. – 368 с.
Бичко, А. К. Історія філософії: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г. Табачковський. – К. : Либідь, 2001. – 408 с.
Блинников Л. В. Великие философы : Учебный словарь-справочник / Л.В. Блинников. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Издательская корпорация «Логос», 1999. – 432 с.
Бойченко І. Філософія історії / І. Бойченко, М. Горлач, І. Жиленкова, Є. Мануйлов. – К.: Прапор, 2006. – 656 с.
Булатов М.О. Філософський словник / М.О. Булатов. – К. : «СТИЛОС», 2009. – 575 с.
Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії / Міжрегіональна академія управління персоналом / Тетяна Дмитрівна Пікашова (ред.), Олександр Петрович Архіпов (авт.-уклад.), Вадим Леонідович Чуйко (ред.). – 2-е вид., стереотип. – К. : МАУП, 1998. – 150с.
Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв, І.В. Огородник, Ю.О. Федів; За ред. Г.І. Волинки. – К. : Вища школа, 1999. – 624 с.
Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / В.С. Горський; Міжнародний фонд «Відродження». – К. : Наукова думка, 1996. – 288с.
Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. : Курс лекцій / В.І. Гусєв. – К. : Либідь, 1994. – 252 с.
Гусєв В.І. Вступ до метафізики: Навчальний посібник / В.І. Гусєв. – К.: Либідь, 2004. – 488 с.
Ільїн В.В. Філософія: Підручник: в 2-х ч. / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. – К.: Альтерпрес, 2002.
Ч. ІІ. Актуальні проблеми сучасності. – 2002. – 480 с
Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін..; за ред. В.І. Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.
Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – 528 с
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації / В.Л. Петрушенко. – 3-тє видання, перероб і доповн. – К., Львів: Каравела, Новий світ – 2000, 2003. – 506 с.
Рассел Б. Мудрость Запада: Ист. исслед. зап. философии в связи с обществ. и полит. обстоятельствами / Б. Рассел; Ред. П. Фулкес; [Вступ. ст. В. А. Малинина]. – М.: Республика, 1998. – 479 с.
Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней: в 4-х ч. / Дж. Реале, Д. Антисери. – СПб.: Петрополис, 1997.
Ч. 1: Античность. – 1997. 320 с.
Ч. 2: Средневековье. (От Библейского послания до Макиавелли). – 1997. – 320 с.
Ч. 3: Новое время. (От Леонардо до Канта) – 1997. 712 с.
Ч. 4: От романтизма до наших дней – 1997. – 850 с.
Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков / В.В. Соколов. – М.: Высш. школа, 1984. – 448 с.
Сморж Л.О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІV рівнів акредитації / Л.О. Сморж. – К. : Кондор, 2004. – 414 с.
Татаркевич В. Історія філософії: в 3-х т. / В. Татаркевич. – Львів : Свічадо, 1997-1999
Т. 1: Антична і середньовічна філософія. –1997. – 456 с.
Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – 1999. – 352 с.
Т. 3: Філософія XIX століття і новітня. – 1999. – 568 с.
Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К. : Вища шк., 1995. – 455 с.
Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф. Надольного.
· 7-ме вид., стер.
· К.: Вікар, 2005. – 516 с.
Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576 с.
Философия. Учебник для высшей школы / Под ред В.П. Андрущенко, Н.И. Горлач, В.К. Рыбалко. – Киев-Харьков, 1998. – 680 с.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). – К.: Абрис, 2002. – 742 c.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов / А.Н. Чанышев. – М. : Высшая школа, 1991. – 512 с.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Особливості філософського мислення.
План:
Предмет філософії, варіативність його визначень.
Філософія – теоретична основа світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.
Основні розділи філософії.

Основні поняття: світогляд, знання, переконання, цінності, віра, воля, міфологія, релігія, наука, космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм, філософія, рефлексія, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, розум, мудрість, об’єктивне, суб’єктивне.

Методичні рекомендації:
Розглядаючи сутність світогляду необхідно звернути увагу на нього як на форму самовизначення людини та її духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура світогляду включає цілий ряд елементів, зокрема: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння.
Світогляд є соціально-культурним феноменом, а тому історично формуються такі визначаючі світоглядні системи: космоцентрична, теоцентрична та антропоцентрична. Світогляд сучасної людини зазнає впливу трансформаційних процесів і характеризується динамічністю, варіативністю, ситуативністю, критичністю тощо.
Світогляд як складний і багатоплановий феномен передбачає різні форми його класифікації. Виходячи з історичної типологізації світогляду виділяють міфологічний світогляд, релігійний, філософський та науковий.
Розкриваючи питання, необхідно звернути увагу на велику кількість визначень предмету філософії, що свідчить про множинність способів філософствування і безмежність філософських проблем, а також специфіку філософського світогляду: всезагальність, категоріальність, рефлексивність.
Розвиток філософії передбачає зміну її предмета в залежності від культурно-історичного контексту. Зароджується філософське знання з пошуку першоначала та натурфілософії, а з часом формуються питання антропології, логіки, методології наукового пізнання тощо.
Форми філософствування визначаються варіативністю постановки і вирішення основного питання філософії – співвідношення буття і свідомості та можливостей людського пізнання. В залежності від цього розрізняють матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, агностицизм тощо.
Філософія розглядається не тільки як форма світогляду, але і як засіб його формування, завдяки чому він набуває системності, глибини, аргументованості. Ці риси визначають основні функції філософії: світоглядну, гносеологічну, методологічну, праксеологічну та аксіологічну.
Широта і фундаментальність філософського знання розкривається через його структуру. Основні складові філософії: онтологія, гносеологія, етика, антропологія, соціальна філософія, історія філософії тощо.

Література:
Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика развития / Р.А. Арцишевский. – Львов: Вища школа, 1986. – 197 с.
Берлин И. Назначение философии / И. Берлин // Вопросы философии.
· 1999.
· № 5. – С. 91-98.
Введение в философию: учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др.
· 3-е изд., перераб. и доп.
· М.: Республика, 2003. – С. 13-36.
Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв, І.В. Огородник, Ю.О. Федів; За ред. Г.І. Волинки. – К. : Вища школа, 1999. – 624 с.
Зотов[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]А[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] // Вестник Московского университета. – Сер. 7: Философия. – 1998. – № 1. – С. 3-30.
Каган М.С. Философия как мировоззрение / М.С. Каган // Вопросы философии. – 1997. – №9. – С.36-45.
Корявко[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Г[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – 176 с.
Соболь О.М. Постмодерн: філософські та культурні виміри / О.М. Соболь // Філософська та соціологічна думка. – 1992. – №8. – С. 48-63.
Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 2002. – 832 с.
Фуко М. Жизнь: опыт и наука / М. Фуко // Вопросы философии. – 1993. – №5 – С. 44-53.
Фуко М. Наглядати і карати: народження в’язниці / М. Фуко. – К.: Основи, 1998. – 392 с.

Контрольні питання і завдання:
Як співвідносяться поняття розуміння і тлумачення?
Що таке передрозуміння?
Що означає онтологічна вкоріненість в традицію?
Який логічний зв’язок існує між структуралізмом та постструктуралізмом?
Що таке дискурс?
Поясніть зв’язок між дискурсом і владою.
За що Ж. Деррида критикує метафізику?
Що таке реконструкція?
Яка різниця між наративом та метанаративом?
Назвіть характерні риси постмодернізму.
Тема 9. Світ як матеріальна система (2 год.)
План:
Категорія буття. Зміст і структура буття.
Визначення поняття «матерія».
Рух – спосіб існування матерії.
Простір і час – форми існування матерії.

Основні поняття: онтологія, буття, форми і рівні буття, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, матерія, рух, простір, час.

Методичні рекомендації:
Поняття буття є вихідним при осмисленні людського світу і засадничим для будь-якої філософської системи. Характер філософської системи визначає різні типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Їх завдання пояснити суть та співвідношення буття і небуття, буття і сущого, буття і субстанції, буття і реальності, реальності об'єктивної і суб'єктивної, буття людського та позалюдського. Для цього виділяють форми буття: природне, соціальне, людське, духовне.
Матерія як філософська категорія пройшла відповідний історичний розвиток, її трактування змінювалося з розвитком і поглибленням наукових знань та зміною наукової методології. Категорія матерії закладає основи матеріалістичного трактування світу, яке не вичерпує філософського сенсу категорії світ. Проблема єдності та багатомірності світу.
Способом існування матерії є рух у різноманітних своїх виявах. Простір і час є формами існування світу. Залежно від їх трактування, розглядаються субстанційна, релятивна та суб'єктивістська концепції простору і часу. Соціальний простір і час. Сучасні інформаційні технології створюють умови віртуалізації простору, часу, реальності.

Література:
Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М.Д. Ахундов. – М.: Наука, 1982. – 223 с.
Буття // Філософський енциклопедичний словник.
· К.: Абрис, 2002.
· С. 68-69.
Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др.
· 3-е изд., перераб. и доп.
· М.: Республика, 2003. – С. 339-396.
Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума / П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2000. – №6. – С. 110-136.
Гейзенберг В. Шаги за горизонт / В. Гейзенберг. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.
Девис, П. Случайная вселенная / П. Девис. – М. : Мир, 1985. – 160 с.
Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 248 с.
Жданов Г.Б. О физической реальности и экспериментальной невесомости / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 67-98.
Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия / М.С. Каган // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 52-67.
Коган Л.А. Закон сохранения Бытия / Л.А. Коган // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 56-69.
Мигдал Б.В. Физика и философия / Б.В. Мигдал // Вопросы философии. – 1990. – №1. – С. 5-32.
Микешина Л.А. Новые образы познания и реальности / Л.А. Микешина, М.Ю. Опенков. – М.: РОССПЭН, 1997. – 237 с.
Петровская Е.В. Фигуры времени / Е.В. Петровская // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 58-67.
Пространство и время / под. ред. М.А. Парнюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 296 с.
Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» / А.И. Селиванов // Вопросы философии. – 2002. – №7. – С. 52-65.
Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.
Хамидов А.А. Философия Востока и философия Запада: к определению мировоззренческой валидности / А.А. Хамидов // Вопросы философии. – 2002. – №3. – С. 129-138.
Философия: учеб. для вузов / под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Раздел ІV, гл. 1. – С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.


Контрольні питання і завдання:
Який зміст ми вкладаємо в поняття небуття?
Від чого залежить класифікація форм буття?
Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини?
Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським?
Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади.
Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.
Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.?
Окресліть категорії, якими визначалось буття в різні історичні епохи.
Що таке онтологія?
Які форми має людське буття?
Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність?
У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття?
Як співвідносяться поняття буття і матерія?
Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини?

Тема 10. Проблема свідомості (2 год.)
План:
Теорії походження свідомості.
Відображення. Форми відображення.
Свідомість і мислення. Проблема ідеального.
Структура свідомості.
Суспільна свідомість та її будова.

Основні поняття: свідомість, психіка, мислення, мова, несвідоме, відображення, індивідуальна свідомість, суспільна свідомість, форми суспільної свідомості, структура свідомості.

Методичні рекомендації:
Поняття свідомості з’явилось лише у ХVІІ ст., а до цього вирізнялось об’єктивно-духовне (дух) та суб’єктивно-духовне (душа). Специфікою свідомості є те, що вона позбавлена просторових і предметних властивостей і є функцією усієї життєдіяльності суб’єкта. Вона не зводиться до мови, жесту, міміки, інтонації, – це лише форми її об’єктивації (матеріального вираження). Варто пам’ятати, що мислення людини включає багато пластів: крім свідомості, там є несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Свідомість формується під впливом природних і соціально-історичних факторів, проявляє свою відносну самостійність і активно-творчу природу. Рефлексивність, свобода та творчість – ознаки свідомої життєдіяльності. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна функції свідомості. Щоб дати відповідь на поставлені запитання, потрібно з’ясувати сутність та співвідношення понять свідомість, несвідоме, відображення, мислення, мова, ідеальне.
У залежності від типу суб’єкта свідомість може бути індивідуальною або суспільною. Ці форми перебувають у діалектичній взаємозалежності та взаємовпливі, які потрібно з’ясувати. Суспільна свідомість характеризує як реальну свідомість конкретного суспільства, так й ідеальну модель суспільної свідомості.
Суспільна свідомість є складним утворенням і включає в себе різноманітні елементи, які взаємодіють між собою і кожен з яких має свою специфіку: компоненти (знання, цінності, норми); рівні функціонування цих елементів (стихійний та рефлексивний), форми (право, політика, мораль, мистецтво, наука, релігія, філософія).


Література:
Абрамова Н.Т. Являються ли несловесне акты мышлением? / Н.Т. Абрамова // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 68-82.
Братусь Б.С. Смысловая вертикаль сознания личности / Б.С. Братусь // Вопросы философии. – 1999. – №11. – С. 81-89.
Дольник В. Происхождение человека / В. Дольник // Наука и жизнь. – 1993. – №8. – С. 34-42.
Жданов Г.Б. Информация и сознание / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 2000. – №11. – С.23-31.
Зінченко В.П. Размышления о душе и ее воспитании / В.П. Зінченко // Вопросы философии. – 2002. – №2. – С. 119-136.
Легостаева О.В. О взаимосвязи языка и мышления / О.В. Легостаева // Философские науки. – 1990. – № 2. – С. 37-40.
Лобковиц Н. Что такое «личность» / Н. Лобковиц // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 54-64.
Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду / А.М. Лой // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №7. – С. 5-14.
Людина // Філософський енциклопедичний словник.
· К.: Абрис, 2002.
· С. 350.
Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема / М.К. Мамардашвили // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 3-18.
Налимов В.В. Вездесуще ли сознание? / В.В. Налимов // Человек. – 1991. – №6. – С. 15-22.
Нельга О. Самосвідомість особистості і її етнічний зміст / О. Нельга // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №7, 8. – С. 111-129.
Овчаренко В.И. Осознание бессознательного / В.И. Овчаренко // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 33-36.
Оезер Э. Мозг, язык, мир. Формализм против натурализма в «Логико-философском трактате» Витгенштейна / Э. Оезер // Вопросы философии. – 1998. – №5. – С. 80-84.
Проблема сознания в современной западной философии. – М.: Наука, 1989. – 256 с.
Свідомість // Філософський енциклопедичний словник.
· К.: Абрис, 2002. 
· С. 567.
Симонов П.В. Мозг и творчество / П.В. Симонов // Вопросы философии. – 1992. – №11. – С. 3-24.
Социальная философия: Словарь / Под общ. ред. В.Е. Кемерова, Т.Х. Керимова. – М.: Академический Проект, 2003. 556 с.
Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 8. – С. 198-237.
Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд; пер. с нем. – М.: Наука, 1995. – 546 с.
Хамітов Н., Історія філософії. Проблема людини та її меж: навчальний посібник / Н. Хамітов, Л. Гармаш, С. Крилова – 2-ге вид. перероб. та доп. – К.:КНТ. Центр навчальної літератури, 2006. – 296 с.
Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.Г. Юнг. – М.: Канон, 1994. – 320 с.
Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного / К.Г. Юнг // Вопросы философии. – 1988. – №1. – С. 133-150


Контрольні питання і завдання:
Що визначає поняття свідомість?
Вкажіть сильні і слабкі сторони різних теорій походження свідомості.
Що являє свідомість за своєю структурою?
Наведіть приклади різних підходів до структурування свідомості.
Чим відрізняється відображення в живій природі від відображення в неживій?
Якщо свідомість нерозривно пов’язана з мовою, то що тоді можна сказати про мову неусвідомлюваного?
Що таке самосвідомість?
У чому полягає відносна самостійність і творча природа свідомості?
Як пов’язані свідомість і мозок?
Завдяки яким внутрішнім механізмам свідомість виконує критичну функцію?
Чи наділені тварини свідомістю?
Чи могла виникнути свідомість, минаючи вищих тварин?
Що більше вплинуло на виникнення свідомості, – природа чи суспільство?
Свідомість і мислення – синоніми, чи різні поняття?
Що розуміється під індивідуальною і суспільною свідомістю?
Охарактеризуйте структуру суспільної свідомості.
Яку роль у суспільному житті відіграють суспільні ілюзії.
Що Ви можете сказати про черговість форм виникнення свідомості?
У чому полягає особливість міфологічної свідомості?

Тема 11. Теорія пізнання (2 год.)
План:
1. Соціально-практична природа пізнання. Суб’єкт та об'єкт пізнання, їх взаємообумовленість.
2. Гносеологічні теорії у філософії: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм, скептицизм.
3. Проблема істини в науці та філософії. Критерії істинності.
4. Наукове і ненаукове пізнання.

Основні поняття: гносеологія, пізнання, знання, суб’єкт і об’єкт пізнання, емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм, істина, критерії істини, абсолютна і відносна істина, об’єктивна і суб’єктивна.

Методичні рекомендації:
Проблемами теорії пізнання займається гносеологія (епістемологія) - розділ філософії, що вивчає природу і закономірності пізнавальної діяльності людини, передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, критерії його істинності та достовірності. Теорія пізнання історично розвивається під впливом різних чинників6 соціальних, інтелектуальних, технічних тощо.
В різні часи акцентуються специфічні питання пізнання, що визначається соціально-практичними та логіко-теоретичними потребами. Історично у філософії розробляються різні гносеологічні теорії: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм.
Властивістю знання є істинність, його відношення до дійсності. Існує цілий ряд теорій істини: класична (кореспондентська), семантична, когерентна та прагматична. Концептуалізація істини наділяє її рядом принципових властивостей, зокрема, об’єктивність, абсолютність, відносність, процесуальність, конкретність, несуперечність тощо.
Говорячи про знання як мету і результат пізнавальної діяльності людини, необхідно враховувати різноманітність його видів та їх особливі риси. Для наукового знання притаманна об’єктивність, аргументованість, логічність та достовірність. Серед ненаукових видів пізнання виділяють повсякденне, релігійне, міфологічне, художнє тощо. Кожен з них має свої специфічні ознаки і впливає на формування відповідної картини світу. Формуються нові концепції науки: Т.Куна (наукова революція, аномалії та кризи в науці), Ст. Тулміна (фактори розвитку науки, інтелектуальний відбір, інтелектуальна екологія), П.Фейєрабенда (нераціональні фактори розвитку науки, зближення науки та інших видів пізнання – міфу, релігії тощо).
З’ясування особливостей наукового пізнання включає вивчення його рівнів, їх методів та форм. Розрізняють емпіричне та теоретичне наукове пізнання. Методи емпіричного пізнання – експеримент, спостереження, аналіз, класифікація, та його форми (факт, емпіричні закони, гіпотеза). Методи теоретичного пізнання – дедукція, абстракція, ідеалізація та його форми (ідея, теорія, закон).
Розвиток науки безпосередньо пов’язаний з успіхами практичного втілення її результатів та технічного оснащення самої наукової діяльності. Як показує філософський аналіз розвитку техніки, процес її модернізації та його результати є важливою рисою не тільки науки, але й вагомим чинником існування самої людини.

Література:
Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения / Е.И. Андрос. – К.: Наук. думка, 1984. – 144 с.
Батищев Г.С. Познание и творчество / Г.С. Батищев // Теория познания. в 4 т. – Т. 2: Социально-культурная природа познания / под ред. В.А. Лекторского, Т.И. Ойзермана. – М.: Мысль, 1991. – С. 136-170.
Борисов И.И. Homo cognosсens / Человек познающий: Очерки по истории гносеологии. Монография / И.И. Борисов. – СПб: Изд-во СПбГУ, 1997. – 174 с.
Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Х.Г. Гадамер. – М.: Прогресс, 1988. – 699 с.
Диалектика. Познание. Наука / Отв. ред. В.А. Лекторский, В.С. Тюхтин. – М.: Наука, 1988. – 286 с.
Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник.
· К.: Абрис, 2002.
· С. 201-202.
Интуиция, логика, творчество: Сб.ст. – М.: Наука, 1987. – 175 с.
Ильин В.В. Теория познания: Эпистемология / В.В. Ильин. – М.: Изд-во МГУ, 2010. – 136 с
Кармин, А. С. Интуиция и ее механизмы / А. С. Кармин // Проблемы методологии науки и научного творчества. – Л: Изд -во ЛГУ, 1977. – С. 44-64.
Коваленко В.А. Организация творческого мышления / В.А. Коваленко // Вопросы философии. – 2002. – №8. – С. 78-87.
Копнін П. Гносеологічні та логічні основи науки / П. Копнін // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського.
· К.: Знання, 2009. – С. 334-343.
Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З. Налетова. – М. Прогресс. 1975. – 288 с.
Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії / В.О. Кутирєв // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №7. – С. 53-65.
Лекторский В.А. Объект. Субъект. Познание / В.А. Лекторский. – М.: Наука, 1980. – 323 с.
Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) / В.А. Лекторский // Вопросы философии. – 1999. – №8. – С.72-80.
Лобастов Г.В. Так что же есть истина? / Г.В. Лобастов // Философские науки. – 1991. – №6. – С. 47-61.
Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования: учеб. пособие / Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция: МПСИ: Флинта, 2005. – Часть 1, главы 1, 2, 3, 4. – С. 10-164.
Микешина Л.А. Философия познания: диалог и синтез подходов / Л.А. Микешина // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С.70-83.
Николко[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]В[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].Н. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Творчество[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]как[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]новационный[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]процесс[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] (философско-онтологический анализ) / [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]В[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].Н. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Николко[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. – [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Симферополь[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Таврия, 1990. – 190 с.
Нугаев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения / Р.М. Нугаев // Вопросы философии. – 2002. – №11. – С.124-134
Овчинников Н.Ф. Знание – болевой нерв философской мысли ( к истории концепций знаний от Платона до Поппера) / Н.Ф. Овчинников // Вопросы философии. – 2001. – №1-2. – С.83-114
Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М.: Прогресс, 1983. – 605 с.
Савчук В.В. Новации и архаические злементы познания / В.В. Савчук // Философские науки. – 1991. – №10. – С. 21-34.
Степин В. Теоретическое знание (структура, историческая эволюция) / В. Степин. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.
Тихонов А.А. Гносеологическое отношение: Статус и структура / А.А. Тихонов // Философские науки. – 1991. – №1. – С. 31-44.
Фарман И.П. Теория познания и философия культуры. (Критический анализ зарубежных идеалистических конценций) / И.П. Фарман. – М.: Наука, 1986. – 200 с.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / П. Фейерабенд. – М. : Прогресс, 1986. – 542 с.
Фейнберг Е.Л. Интуитивное суждение и вера / Е.Л. Фейнберг // Вопросы философии. – 1991. – №8. – С.13-24.
Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры / В.С. Швырев // Вопросы философии. – 1992. – №6. – С. 91-105.
Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання / В.І. Ярошовець. – К.: Педагогіка, 1996. – 208 с.


Контрольні питання і завдання:
Чим займається гносеологія? Епістемологія?
Назвіть основні проблеми гносеології.
Які історичні етапи розвитку проходить наука?
Що являє собою постнекласична наука?
У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?
Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму та раціоналізму?
Що таке істина? Які існують концепції істини?
У чому полягає критерій істини?
Продумайте та викладіть у чіткій формі аргументи прихильників агностицизму та контраргументи їх опонентів.
Чи може бути істина суб’єктивною?
Яка різниця між поняттями істина і правда?
Що таке інтуїція?
Чим відрізняється чуттєве знання від раціонального?
Представникові якого напрямку належить вислів: «Твердження, судження, вислів або думка істинні, якщо вони відповідають фактам»?
Що мав на увазі Лао-цзи: «Знати, як зупинитись на незнаному, – це є досконалість»?
Тема 12. Природа і людина (2 год.)
План:
Походження життя та людини. Жива і нежива природа.
Людина як індивід, індивідуальність, особистість.
Смисл життя. Феномен смерті.

Основні поняття: людина, індивід, індивідуальність, особистість, ідентичність, самоідентичність, раціональне, ірраціональне, об’єктивне, суб’єктивне.

Методичні рекомендації:
Вивчаючи питання даної теми, зверніть увагу на неоднозначність тлумачення походження життя, людини та її сутності різними теоріями. Розглядаючи рівні підходи в даному питанні спробуйте знайти сильні та слабкі сторони цих теорій. Пояснюючи чинники формування людини, вони використовують поняття космогенез, біогенез, антропогенез, соціогенез, еволюція, біосфера, ноосфера, а сучасний соціально-філософський аналіз вводить поняття техносфери. Розкрийте суть даних понять, їх вплив на трактування людини та вимірів її буття: природного, соціального, духовного.
Багатомірність та різноманітність аспектів описання людини розкривають поняття індивід, індивідуальність, особистість. Розкриваючи їх зміст потрібно звернути увагу на критерії цих характеристик.
Сучасні трансформаційні процеси руйнують існуючі стандарти та підходи характеристики людини, створюючи ситуацію невизначеності і невпевненості, динамічності і хаотичності, взагалі втрати орієнтирів ідентичності (визначеності). Змінюються співвідношення приватного і публічного, індивідуального і колективного, суб’єктивного і об’єктивного, душі і тіла, раціонального та ірраціонального, тощо, які загострюють проблему самовизначення людини.

Література:
Агацци Э. Человек как предмет философии / Э. Агацци // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 24-34.
Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. Бердяев. – М.: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 478 с. – (Философия. Психология).
Бубер М. Проблема человека / М. Бубер; пер. с нем. – К.: «Ника-Центр», «Вист-С», 1998. – 132 с.
Дольник В. Происхождение человека: Широкоизвестная теория, дошедшая, наконец, до нас / В. Дольник // Наука и жизнь. – 1993. – № 8. – С. 34-42.
Кравченко П. Компліментарність антитез духовності, пізнання, свідомості / П. Кравченко, В. Вакуліна // Філософські обрії. – 1999. – Вип. 1-2. – С.137-150.
Крисаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo Sapiens / В.С. Крисаченко // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 10 – C. 23-37.
Крымский А.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / А.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С.21-29.
Малахов В.С. Неудобства с идентичностью / В.С. Малахов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 43-53.
Моисеев Н.Н. Человек во вселенной и на Земле // Вопросы философии. – 1990. – №6. – С.32-45.
Пролеев С.В. Духовность и бытие человека / С.В. Пролеев. – К.: Наукова думка, 1992. – 112 с.
Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1997. – 190 с.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-344.
Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.
Раздел 13. Проблема человеческого бытия.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека / П. Тейяр де Шарден. – М.: Наука, 1987. – 240 с.
Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.
Финк Э. Основные феномены человеческого бытия / Э. Финк // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 357-403.
Франк С.Л. Духовные основы общества / С.Л. Франк // Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – С. 13-147.
Фромм Э. Духовная сущность человека. Способность к добру и злу / Э. Фромм // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 88-95; № 9. – С. 97-111.
Хабермас Ю. Понятие индивидуальности / Ю. Хабермас // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 35-40.
Хесле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности / В. Хесле // Вопросы философии. – 1994. – №10. – С.112-123.
Шелер М. Положение человека в космосе / М. Шелер // Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 129-194.


Контрольні питання і завдання:
У чому полягає філософський зміст проблеми відношення людини до природи?
Що розуміється під поняттям природа?
Які історичні типи взаємодії людини і природи можна виділити?
Чи існують межі втручання людини в природу?
Як відрізняється сприйняття природи в різні історичні епохи?
Назвіть специфічні риси живої природи.
Які Ви знаєте теорії життя?
Чи вирішує повністю проблему походження людини яка-небудь теорія?
Що в першу чергу відрізняє людину від тварини?
Чи можна уникнути протиріч між людиною і природою?
Продемонструйте різне змістовне наповнення понять дух, душа, духовність.
Чи кожна людина є індивідуальністю, особистістю?
Чи змінилась людина за останні дві тисячі років?
У чому Ви вбачаєте смисл життя?
Чи має техніка негативні риси?

Тема 13. Філософський аналіз суспільства
План:
1. Поняття соціуму. Основні підходи до розуміння суспільства.
2. Зміст формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу суспільства.
3. Індустріальне та постіндустріальне суспільство: специфічні риси та особливості функціонування.

Основні поняття: суспільство, виробництво, діяльність, практика, праця, опредмечування, розпредмечування, суспільно-економічна формація, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство.

Методичні рекомендації:
Суспільство – це складна система, що включає в себе велику кількість елементів. Тому існує багато аспектів розгляду та тлумачення суспільства, які слід сприймати не як взаємовиключаючі, а як взаємодоповнюючі.
У сучасній соціальній філософії сформувалися два підходи до аналізу суспільства: формаційний, який обгрунтував К. Маркс, та цивілізаційний, прихильниками якого є М. Данилевський, О. Шпенглер та ін. Потрібно розглянути, що таке суспільно-економічна формація та яка методологічна роль даного підходу у вивченні суспільства, а також розкрити суть цивілізаційного підходу та його можливі переваги чи недоліки порівняно з першим.
Сучасний рівень соціального розвитку дослідники називають постіндустріальним суспільством, що приходить на зміну індустріального і характеризується якісно іншими рисами та механізмами розвитку. Теорії постіндустріального суспільства та інформаційного, як його специфічної форми розробляли Д. Белл, Е. Тоффлер, М. Кастельс, В. Іноземцев та багато інших. Дослідники розрізняють індустріальне і постіндустріальне суспільство за рядом ознак. Зокрема, якщо для першого переважаючим є виробництво товарів, то для другого – виробництво послуг, якщо одне – машинне, то інше –технологічно – інформаційне, також протиставляють масштабність і стандартизацію – локальності і різноманітності, тощо.

Література:
Андреев И. Осторожно с часами истории / И. Андреев // Вопросы философии – 1998. – №9. – С. 38-53.
Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. – 2-ге вид., вип. й доп. – К.: Генеза, 1996. – 368 с.
Бачинин В.А. Философия: философия, мир, человек, социум: учебно-методическое пособие / В.А. Бачинин. – Харьков: ХИВД, 1994. – 86 с.
Бердяев Н.А. Смысл истории / Н.А. Бердяев. – М.: Мысль, 1990. – 211 с.
Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; пер. с нем.; сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл П.П. Гайденко. – М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].: Прогресс, 1990. – 808 с. – (Социологич. мысль Запада).
Вебер[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Основные[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]социологические[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]понятия[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] / М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Вебер;[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] пер. с нем. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].И. Левиной; сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл. П.П. Гайденко // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Вебер[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Избранные произведения. – [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]М[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].: Прогресс, 1990. – С.602-643.
Визгин В. История и метаистория / В. Визгин // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 98-111.
Воронин А.А. Периодизация истории и проблема определения техники / А.А. Воронин // Вопросы философии. – 2001. – №8. – С. 17-28.
Гальчинський А.С. Становлення суспільства постінформаційної цивілізації: навч. посібник / А.С. Гальчинський. – К.: Вища шк., 1993.– 107 с.
Гемпель К. Функция общих законов в истории / К. Гемпель // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С.88-97.
Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – 4-е вид. – К.: Факт, 2007. – 130 с.
Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство / В. П. Иванов. – К.: Наукова думка, 1977. – 251 с.
Иноземцев В.С. Современный постмодернизм: конец социального или вырождение социологии / В.С. Иноземцев // Вопросы философии. – 1998. – №9. – С.27-38.
Князев В. Н. Человек и технология (социально-философский аспект): монографія / В.Н. Князев.
· К.: Лыбидь, 1990.
· 175 с.
Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії / В.О. Кутирєв // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №7. – С. 53-65.
Маркс К. До критики політичної економії. Передмова / К. Маркс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.13 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 5-9.
Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178
Мертон Р. К. Социальная структура и аномия / Р.К. Мертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории). – М.: Прогресс, 1966. – C. 299-313.
Ойзерман Т. Материалистическое понимание истории: плюсы и минусы // Вопросы философии. – 2001. – №2. – С. 3-32.
Панарин А. Смысл истории / А. Панарин // Вопросы философии. – 1999. – №9. – С. 3-21
Пантин В. Ритм общественного развития и переход к постмодерну / В. Пантин // Вопросы философии. – 1998. – №7. – С. 3-13.
Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2-х т. / К. Поппер; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. – М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992.
Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении / Л.Д. Рейман // Вопросы философии. – 2001. – №3. – С. 3-9.
Сорокин П. Социальная стратификация и мобильность / П. Сорокин // Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М.: Политиздат, 1992. – С. 373-424.
Тойнби А.Дж. Постижение истории / А.Дж. Тойнби; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с.
Франк С.Л. Духовные основы общества / С.Л. Франк. – М.: Республика, 1992. – 510 с.
Хайек Ф.А. Дорога к рабству / Ф.А. Хайек // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 113-151; №11. – С. 123-165; № 12. – С. 103-149.
Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадинмы: истоки и перспективы / Ю.В. Яковец // Вопросы философии. – 1997. – №1. – С. 3-18.
Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс; пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с. – (Мыслители XX в.).


Контрольні питання і завдання:
Що вивчає соціальна філософія?
Чим відрізняється сучасний аналіз суспільства від попередніх епох?
Назвіть фактори, що обумовлюють суспільний розвиток.
Прокоментуйте вислів Ш.Л. Монтеск’є: «Влада клімату сильніша за будь-яку іншу владу».
Хто управляє суспільством – народ чи особистість?
Назвіть основні сфери суспільного життя.
У чому полягає специфіка законів розвитку суспільства у порівнянні з законами розвитку природи?
Розкрийте сутність географічного детермінізму.
Як співвідносяться цивілізація і формація?
Як розуміти поняття «суспільство як система, що саморозвивається»?
Що таке влада?
Які існують інтерпретації влади?
Назвіть основні елементи суспільної структури та охарактеризуйте їх.
За якими критеріями суспільство поділяється на страти?
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ ПО КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»

Світогляд, його історичні типи.
Структура і типологія світогляду. Роль світогляду в житті людини.
Основні теми і типи філософствувань.
Світогляд і філософія: порівняльний аналіз.
Особливості історичного зародження філософії. Філософія і міфологія.
Специфічні риси філософського світогляду: всезагальність, рефлективність, категоріальність.
Порівняльний аналіз вихідних особливостей західного та східного типів філософствування.
Стародавня індійська філософія: особливості, основні проблеми, школи.
Стародавня китайська філософія: школи, їх проблематика.
Антична філософія: її виникнення, основні проблеми та риси. Мілетська натурфілософія
Філософське вчення Геракліта із Ефеса та Елейської школи (Парменід, Зенон).
Філософські погляди софістів (Протагор, Гіппій, Крітій).
Філософське вчення Сократа: принципи та метод.
Теорія «ідей» Платона та його вчення про пізнання.
Вчення Арістотеля про причини буття, класифікація наук. Логіка.
Основні напрямки елліністичної філософії та римської античності.
Основні риси філософії Середньовіччя: теоцентризм, традиціоналізм, креаціоналізм, провіденціалізм.
Схоластика та містика як провідні напрями середньовічної філософії.
Суть ідейних здобутків Августина Блаженного.
Полеміка про універсалії. Номіналізм та реалізм. Т. Аквінський.
Ідеї гуманізму, антропоцентризму та утопізму періоду Відродження.
Натурфілософія епохи Відродження.
Особливості філософії Нового часу.
Емпірична філософія Ф. Бекона: «Знання – сила». Вчення про метод пізнання та чотири групи «ідолів».
Дуалізм Рене Декарта: «Думаю, отже – існую».
Джон Локк про здібності людського розуму, «tabula rasa».
Філософські ідеї європейського Просвітництва.
Особливості німецької класичної філософії як періоду розвитку новоєвропейської філософії.
Суть коперніканського перевороту І. Канта, його “річ-в-собі” та агностицизм.
Категоричний імператив І. Канта.
Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля.
Діалектика як теорія розвитку: принципи, категорії, закони.
Діалектика і метафізика як альтернативні способи світорозуміння.
Порівняльний аналіз класичного та некласичного типів філософствування.
Зміст основних ідей С. К’єркегора. Поняття екзистенції.
Позитивізм. Вчення О. Конта про три стадії пізнання.
Основні ідеї неопозитивізму та постпозитивізму та їх вплив на розвиток сучасної науки.
Волюнтаризм А. Шопенгауера та його вплив на формування некласичної філософської парадигми.
«Філософія життя» Ф. Ніцше: «воля до влади» та ідея «надлюдини», їх суперечливе трактування.
Філософія культури О. Шпенглера та А. Тойнбі.
Загальні особливості філософії ХХ ст. та її основні напрямки.
Вихідні ідеї філософії екзистенціалізму.
Проблема свободи і відповідальності у філософії Ж.-П. Сартра.
Філософія «абсурду» та «бунту» А. Камю.
Філософська антропологія та її вплив на сучасне розуміння людини.
Основні ідеї російської релігійної філософії ХХ ст. (С. Булгаков, П. Флоренський, С. Франк, М. Бердяєв на вибір).
Вчення про дві натури та три світи” Г Сковороди.
Екзистенціальні ідеї української філософії ХІХ- поч. ХХ ст. П. Юркевич.
Вчення про несвідоме З.Фрейда та його філософська оцінка.
Культурологічне значення ідеї архетипів К.-Г. Юнга.
Зміст основних ідей філософії постмодернізму.
Вплив ідей постмодернізму на сучасну культуру (літературу, живопис, музику, кіно).
Поняття онтології. Типи онтології: матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.
Основні рівні і форми буття. Діалектика буття.
Історично мінливий зміст поняття матерія.
Рух як спосіб існування світу. Рух і спокій. Класифікація форм руху світу.
Простір і час як форми існування світу. Основні концепції простору і часу.
Поняття та сутність свідомості.
Форми суспільної свідомості. Основні функцій свідомості.
Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості.
Основні проблеми та принципи пізнавальної діяльності. Структура пізнання.
Характеристика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання, їх форми.
Форми емпіричного та теоретичного наукового пізнання. Проблема істини.
Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість. Людина як трихотомія тіла, душі і Духа.
Матеріалістичне трактування історії К. Марксом, його сучасна оцінка.
Вчення про сутність людини К. Маркса.
Формаційна і цивілізаційна теорії суспільного розвитку.
Теорія індустріального та постіндустріального суспільства: риси та особливості функціонування.
Філософія техніки: поняття, чинники розвитку та вплив на існування людини.
Ціннісні орієнтації та їх історичні типи.
Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Типи цивілізацій. Особливості постсучасної цивілізації.
Глобалізація: суть, передумови та наслідки. Глобальні проблеми.









13PAGE 15


13PAGE 144515




Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 18910512
    Размер файла: 555 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий