Plani praktichnikh zanyat z zemelnogo prava 201..












ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

для підготовки фахівців за напрямом підготовки
6.030401 “Правознавство”
всіх форм навчання






























Одеса 2012
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ ТА СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Земля як частина природного середовища і життєвий простір суспільства. Земля як об'єкт власності та господарювання. Земля як адміністративно-територіальний, економічний, політичний і правовий простір.
Поняття і особливості суспільних відносин як предмета земельного права.
Методи регулювання в земельному праві.
Принципи земельного права.
Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
Система сучасного земельного права та земельного законодавства.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3. – 4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Кодекс України про надра // ВВР України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
Водний кодекс України // ВВР України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
Лісовий кодекс України в редакції Закону від 8 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // ВВР України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. //ВВР України. – 1991. – №16. – Ст. 198.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16 червня 1992 р. //ВВР України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – №11. – Ст. 90.
Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про використання земель оборони: Закон України від 27 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 14. – Ст. 209.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон України від 17 червня 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 38. – Ст. 471.
Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січня 2005 р. // ВВР України. – 2005. – № 10. – Ст. 194.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про земельну реформу: постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 10. – Ст. 100; - 1994. – № 27. – Ст. 229.
Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.
Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 743-р // Офіційний вісник України. – 2009.- № 51. – Ст. 1760

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Бейкун А. Співвідношення Конституції України та нормативно-правових актів з питань регулювання аграрних і земельних відносин // Право України. – 2000. – № 3.
Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009.- 402с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Кулинич П.Ф. Предмет земельного права України // Право України. – 2008. - № 9. – С. 81-87.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошниченко А.М. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. – № 5. – С. 24-28.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В.В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 554 с.
Пащенко О.М. Сучасні тенденції кодифікації земельного законодавства України // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 2. – С. 3-11.

ТЕМА № 2 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ
ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
Земельні відносини в Російській імперії до 1917 р.: відміна кріпосного права і земельна реформа 1861 р.. Столипінська аграрна реформа 1906 р. та її значення для розвитку земельних відносин в Російській імперії.
Три періоди у націоналізації землі 1917 – 1936 роки: Декрет про землю, Декрет про соціалізацію землі, Земельний кодекс 1922 р.. Загальні начала землекористування та землевпорядкування 1928 р.. Колективізація сільського господарства та особливості розвитку земельних відносин в Україні.
Поглиблення соціальних суперечностей в умовах націоналізації землі. Демонополізація відносин власності на землю. Земля як приналежність народів, які проживають на відповідній території. Розділене право державної власності на землю між центральними та регіональними органами влади.
Перебудова земельних відносин в Україні відповідно до Земельного кодексу 1990 р. та сучасна земельна реформа в Україні, її особливості, проблеми і суперечності.
Економічні, організаційні та правові основи земельної реформи в Україні. Земельні перетворення у пострадянських країнах СНД.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про земельну реформу. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 г.// ВВР України. – 1991. – №10. – Ст. 120.
О земле. Декрет СНК РСФСР от 26 (27) октября 1917 г. // СУ РСФСР. – 1917. – № 1. – Ст. 3.
Тимчасовий земельний закон // Вісник Ради народних міністрів Української Народної Республіки. – 1918. – 30 січня.
О социализации земли. Декрет ВЦИК от 19 февраля 1918 г. // СУ РСФСР. – 1918. – № 25. – Ст. 346.
Основний закон про трудове землекористування. Постанова ВУЦВК від 27 травня 1922 р. // ЗУ УСРР. – 1922. – № 26. – Ст. 388.
Про введення в дію Земельного кодексу. Постанова Президії ВУЦВК від 29 листопада 1922 р. // ЗУ УСРР. – 1922. – № 51. – Ст. 750.
Об утверждении Общих начал землепользования и землеустройства. Постановление ЦИК СССР от 15 декабря 1928 г. // СЗ СССР. – 1928. – № 69. – Ст. 642.
Об утверждении Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик. Закон СССР от 13 декабря 1968 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1968. – №51. – Ст.485.
Про затвердження Земельного кодексу Української РСР. Закон УРСР від 8 липня 1970 р. // ВВР УРСР. – 1970. – № 29.
Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о земле. Закон СССР от 28 февраля 1990 г. // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1990. – №10. – ст. 129.

Література:
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Носік В.В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 554 с.
Пащенко О.М. Сучасні тенденції кодифікації земельного законодавства України // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 2. – С. 3-11.


ТЕМА 3. ДЖЕРЕЛА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Поняття і особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права, їх кодифікація та систематизація.
Конституційні основи земельного законодавства України та їх значення для врегулювання земельних відносин.
Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.
Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.
Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.
Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3.-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Лісовий кодекс України в редакції Закону від 8 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006.– № 21. – Ст. 170.
Кодекс України про надра // ВВР України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
Водний кодекс України // ВВР України. – 1995.– № 24. – Ст. 189.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // ВВР України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. //ВВР України. – 1991. – №16. – Ст. 198.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16 червня 1992 р. //ВВР України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – №11. – Ст. 90.
Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про використання земель оборони: Закон України від 27 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 14. – Ст. 209.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон України від 17 червня 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 38. – Ст. 471.
Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січня 2005 р. // ВВР України. – 2005. – № 10. – Ст. 194.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про земельну реформу: постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 10. – Ст. 100; - 1994. – № 27. – Ст. 229.
Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Бейкун А. Співвідношення Конституції України та нормативно-правових актів з питань регулювання аграрних і земельних відносин // Право України. – 2000. – № 3.
Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009. – 402с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошниченко А.М. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. – № 5. – С. 24-28.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В.В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 554 с.

ТЕМА 4. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
Поняття, особливості, основні ознаки та форми права власності на землю.
Об'єкти права власності на землю: земельний фонд та його склад як об'єкт права власності; категорії земель (особливості їх цільового призначення); земельні ділянки і земельні частки (паї) як об'єкти права власності.
Суб'єкти права власності на землю: власність на землю Українського народу; право власності і право територіального верховенства держави; юридичні і фізичні особи як суб'єкти права власності на землю.
Засади виникнення права державної, комунальної та приватної власності на землю.
Зміст права власності на землю і законодавчі обмеження права комунальної та приватної земельної власності.
Розмежування компетенції суб'єктів права власності на здійснення повноважень власності на землю.
Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
Право спільної власності на землю.
Права та обов’язки власників земельних ділянок.

Задача №1.
Гр-ки В., Т. і C. звернулися 20 жовтня 2004 р. Дніпровського райсуду м. Києва з позовом до гр-н П. і Н. . – про поділ земельної ділянки і визначення порядку користування земельною ділянкою. Вони просять розділити земельну ділянку в м. Києві між ними і відповідачами і виділити кожному з них у користування по 1/6 частині земельної ділянки в м. Києві.
Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що вони є власниками 1/2 частини будинку в м. Києві на підставі рішення Харківського райсуду м. Києва від 20 квітня 2000 р., ухвали Харківського райсуду м. Києва від 24 листопаду 2000 р., ухвали Дніпровського райсуду м. Києва від 11 березня 2002 р. і реєстраційних посвідчень Київського міського бюро технічної інвентаризації (МБТІ). Інша 1/2 частина будинку належить відповідачам. Земельна ділянка, виділена під забудову в 1947 році, розміром 1000 м2, між ними розділений не був, як не був розділений і між попередніми власниками.
Відповідачі в судові засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 172 ЦПК України, суд розглянув справу за їх відсутності.
Додаткова інформація по справі:
1. 30 липня 2003 р., 18 березня 2002 р., 16 жовтня 2002 р. були видані реєстраційні посвідчення позивачам про право приватної власності на 1/6 частину житлового будинку в м. Києві.
2. Відповідно до повідомлення Київського ГБТИ, 1/4 частини будинку в м. Києві на праві приватної власності зареєстрована за гр-кой К. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторою 24 жовтня 1985 р. №5ДН-17230;
3. Гр-ка К. померла 19 грудня 1998 р.. 24 січня 2002 р. гр-н Н. звернувся до держнотконтори з заявою про прийняття спадщини, при цьому, відповідно до повідомлення держнотконтори, ним був пропущений шестимісячний термін, встановлений для прийняття спадщини і, згідно матеріалів спадкової справи, свідоцтво на право приватної власності на ім'я гр-на Н. не видавалося.
4. Відповідно до висновку № 3050 судової будівельно-технічної експертизи від 5 липня 2004 р., пропонується два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою за умови або об'єднання ідеальних часток трьох співвласників по 1/6 частині, або виділення в загальне користування трьох співвласників земельної ділянки.
Завдання: Яке рішення має прийняти суд? Вирішіть справу.

Задача № 2.
ТОВ „Карат” є юридичною особою, співзасновниками якої є два громадянина Польщі.
Метою створення ТОВ є будівництво швейної фабрики на території України. В даний час ТОВ орендує земельну ділянку, на якій ведеться будівництво після закінчення будівництва і набуття прав власності на майно керівництво ТОВ має намір викупити земельну ділянку у власність.
1. Чи може набути у власність земельну ділянку юридична особа України, заснована за участі іноземних громадян або іноземних юридичних осіб?
2. Якщо може, то який порядок і підстави набуття у власність земельної ділянки такої юридичної особи?
3. Чи мають іноземні громадяни та особи без громадянства набувати право власності на землю в Україні?
Завдання : Вирішіть справу.

Задача №3
Громадянину Іванову І.І. був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га в межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Згідно з ст.90 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки має право на цій ділянці спорудити житловий будинок, виробничі та інші будівлі та споруди. На думку громадянина Іванова І.І ця норма Земельного кодексу України не забороняє на ділянці, наданій у власність збудувати кіоск розміром 2 * 2 для комерційної діяльності. Проте, районний відділ земельних ресурсів поставив вимогу громадянинові Іванову І.І. змінити цільове використання частини земельної ділянки.
Завдання:Вирішить справу та надайте обґрунтовані відповід на такі питання:
Чи правомірна вимога районного відділу земельних ресурсів про зміну цільового призначення частини земельної ділянки Іванова І.І.?
Який порядок зміни цільового використання земель передбачає земельне законодавство?

Задача №4
Громадянин Лейдерман І.І одержав у спадок житловий будинок у селі, а разом з ним і земельну ділянку 0,50 га. Але за рішенням сільської ради йому було дозволено приватизувати лише 0,25 га.
Завдання: Чи є правомірними дії сільської ради? З якого часу виникає право власності на земельну ділянку?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 р. // ВВР України. – 1999. – №41. – Ст. 372.
Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 р. // ВВР України. – 2000. . – № 3. – Ст. 21.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січня 2005 р. // ВВР України. – 2005. – № 10. – Ст. 194.
Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 6 вересня 2005 р. // ВВР. – 2005. - № 49. – Ст. 517.
Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р. // ВВР України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 р. // ВВР. – 2011. - № 34. – Ст. 343.
Про земельну реформу: постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 10. – Ст. 100; - 1994. – № 27. – Ст. 229.
Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.
Про затвердження форми сертифіката про право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай): Постанова Кабінету Міністрів України № 801/95 від 12 жовтня 1995 р..
Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України № 2073/98 від 25 грудня 1998 р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – 28 січня.
Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою: Постанова Кабінету Міністрів України № 449 від 2 квітня 2002 р. (в редакції від 3 серпня 2009 р.) // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 753.
Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: постанова Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.
Про затвердження Типового договору оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 р. // Урядовий кур'єр. – 2004. – 17 березня.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 р. // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1425.
Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 № 439 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 33. – Ст.1153.
Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 844 // http://portal.rada.gov.ua/;
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2009 р. № 774 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 56. – 2009. – Ст. 1958.
Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1088 (в редакції від 22 липня 2009 р.) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1532.
Про затвердження Методичних рекомендацій визначення орендної плати за земельну ділянку та за земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення: Наказ Держкомзему України від 24 грудня 1999 р. // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю): Наказ Держкомзему України від 17 січня 2000 р. // http://portal.rada.gov.ua/;
Про деякі питання реалізації положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують прав на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок: Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 326 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 325 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].

Матеріали судової практики:
Про застосування Закону України «Про оренду землі»: лист Вищого арбітражного суду України від 14 січня 1999 р..
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з захистом права власності на землю та землекористування: роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – 10 вересня.
Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: постанова пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 р. // Право України. – 2004. – № 9. – С. 153-160

Література:
Аксенёнок Г.А. Право государственной собственности на землю. – М., 1958.
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009.- 402с.
Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми). – Івано-Франківськ, 1998.
Гуревский В.К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення: Монографія. – Одеса: Астропринт, 2000. – 136 с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Кулініч П. Ф. Право власності на землю в Україні // Землевпорядний вісник. – 1997. – № 4.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В.В Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. – №9. – С.81-85.
Носік В.В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 554 с.
Турубинер А. М. Право государственной собственности на землю в Советском Союзе. – М., 1958.
Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Консум, 1998. – 224 с.
Яніцький В.П. Порядок набуття права приватної власності на земельну ділянку в України // Монографія. – К.: Атіка, 2008. – 140с.

ТЕМА № 5 ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ
Поняття, особливості і принципи права землекористування.
Право постійного землекористування підприємств, установ та організацій державної або комунальної власності.
Право орендного землекористування. Договір оренди земельної ділянки.
Право концесійного землекористування.
Права та обов’язки землекористувачів.

Задача №1.
Подружжя К. – члени сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) “Н” мали земельний пай (9 га), з яким увійшли в кооператив після реорганізації КСП “Н”. У березні 2002 р. від нещасного випадку, не пов’язаного з роботою, подружжя К. померли, залишивши трьох неповнолітніх дітей. Опікунство над дітьми взяла їх тітка С.
У квітні 2002 р. КСП “Н” було реорганізовано у приватно-орендне сільськогосподарське підприємство (ПОСП) “П”.
Після збирання врожаю С. на правах опікуна звернулася до керівництва ПОСП за одержанням плати за оренду земельної частки (паю), належної померлим К. .
Керівництво ПОСП відмовило їй, на тій підставі, що К. ще до смерті всю суму, яка могла б бути їм нарахована, одержали частково грішми, а частково товарами. Крім того, їй пояснили, що нового договору оренди зі спадкоємцями не укладено, оскільки ще не сплинув шестимісячний термін від дати смерті К.
С. звернулась до юриста райдержадміністрації з проханням дати їй консультацію, як належним чином оформити документи на оренду земельної частки (паю) померлих “К” на користь їх неповнолітніх дітей.
Завдання: вирішити справу.

Задача №2.
Сільрада звернулась з позовом до ТОВ „Торговий дім „Україна” про стягнення заборгованості по орендній платі за 2003 рік за надану земельну ділянку в сумі 43331,86 грн.
Відповідач мотивував свої дії, посилаючись на те, що у 2003 році в результаті несприятливих погодних умов на орендованих земельних ділянках загинули сільськогосподарські культури. Даний факт був підтверджений висновком комісії № 21 від 14 квітня 2003 р. про обстеження земельних ділянок, актом від 27 липня 2003 р. і висновком ТПП України № 6489/05-4 про те, що несприятливі погодні умови, які стали причиною загибелі с/г культур на площах ТОВ „Торговий дім „Україна”, є форс-мажорними обставинами.
Згідно п. 8.1 договору від 20 лютого 2003 р., сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків за договором, якщо воно є наслідком форс-мажорних обставин, тому орендна плата сплачена орендарем на рівні земельного податку, про що він повідомив позивача.
Завдання: В яких випадках орендар земельної ділянки має право вимагати зменшення орендної плати? Вирішіть справу.

Задача №3.
У березні 2001 р. Ф. звернувся до суду з позовом до Д. про визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що йому на праві власності належить 65/100 жилого будинку у м. Херсоні, а відповідачка власником 35/100 цього ж будинку. У зв’язку з тим, що між ними виник спір з приводу використання земельної ділянки, Ф. заявив позов про визнання порядку користування земельною ділянкою відповідно до угоди між колишніми співвласниками житлового будинку про порядок розпорядження земельною ділянкою, затвердженої у липні 1975 р.
У листопаді 2001 р. Д. заявила зустрічний позов до Ф. про визначення порядку користування земельною ділянкою, зазначивши, що цей порядок має бути встановлений пропорційно розміру часток кожного з них у спільній власності.
Додаткова інформація по справі: 1. Угода про порядок розпорядження земельною ділянкою була укладена між Д. та М. у 1975 р. 2. Ф. придбав частину житлового будинку у М. в листопаді 1996 р. 3. Нова угода між Ф. та Д. не укладалась.
Завдання: Яке рішення повинен постановити суд? Вирішити справу.

Задача №4.
Громадянин Петров звернувся з проханням надати йому йому юридичну консультацію з таких питань, у Іванова є державний акт право власності на земельну ділянку на 0,02 га. цільове призначення якої "для ведення комерційної діяльності" .
1). Як можна громадянину Петрову орендувати 0,03 га. для розміщення на ній базової станції мобільного зв'язку?
2) Чи можна заключити договір сервітуту земельної ділянки для розміщення обладнання, з власником цієї ділянки?
Завдання: Надайте юридичну консультацію громадянину Петрову.

Задача№5.
Державне сільськогосподарське підприємство користувалося земельною ділянкою на праві постійного землекористування, згідно з відповідним державним актом. На цій земельній ділянці була розташована двоповерхова будівля, яка перебувала на балансі зазначеного підприємства. Внаслідок приватизації ця будівля була продана ТОВ «Лан», заснованому фізичними особами. Договір купівлі-продажу будівлі між державою і ТОВ «Лан» було нотаріально посвідчено і зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації 12 серпня 2004 р.. У договорі зазначалося, що ТОВ «Лан», згідно з законодавством, має оформити право оренди земельної ділянки, на якій розташована приватизована ним будівля, у строк до 1 січня 2005 р..
Завдання: Надайте обґрунтовану відповідь на такі питання:
На якій правовій підставі ТОВ «Лан» буде користуватися земельною ділянкою під приватизованою ним будівлею у проміжок часу від моменту отримання у власність зазначеної будівлі – до моменту оформлення договору оренди земельної ділянки?
Чи має право держава стягнути з ТОВ «Лан» плату за користування земельною ділянкою протягом зазначеного часу?
Чи втратить чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою під приватизованою будівлею, виданий державному сільськогосподарському підприємству, внаслідок продажу будівлі ТОВ «Лан»?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 р. // ВВР України. – 1999. – №41. – Ст. 372.
Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 р. // ВВР України. – 2000. . – № 3. – Ст. 21.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січня 2005 р. // ВВР України. – 2005. – № 10. – Ст. 194.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про земельну реформу: постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 10. – Ст. 100; - 1994. – № 27. – Ст. 229.
Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.
Про затвердження форми сертифіката про право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай): Постанова Кабінету Міністрів України № 801/95 від 12 жовтня 1995 р..
Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України № 2073/98 від 25 грудня 1998 р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – 28 січня.
Про затвердження Порядку та розмірів плати, що справляється за видачу державного акта на право власності на землю: Постанова Кабінету Міністрів України № 934/99 від 1 червня 1999 р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – 12 серпня.
Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою: Постанова Кабінету Міністрів України № 449 від 2 квітня 2002 р. // Офіційний Вісник України. . – 2002. – № 14. – Ст. 753.
Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: постанова Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 р. // Офіційний Вісник України. . – 2002. . – № 15. – Ст. 818.
Про затвердження Типового договору оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 р. // Урядовий кур'єр. – 2004. – 17 березня.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 р. // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1425.
Про затвердження Методичних рекомендацій визначення орендної плати за земельну ділянку та за земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення: Наказ Держкомзему України від 24 грудня 1999 р. //[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю): Наказ Держкомзему України від 17 січня 2000 р. //[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];

Матеріали судової практики:
Про застосування Закону України «Про оренду землі»: лист Вищого арбітражного суду України від 14 січня 1999 р..
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з захистом права власності на землю та землекористування: роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – 10 вересня.
Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: постанова пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 р. // Право України. – 2004. – № 9. – С. 153-160.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Бердников Є., Пастушенко П. Трансформація інституту постійного землекористування у зв’язку з прийняттям нового Земельного Кодексу України // Право України. – 2004. – № 2. – С.59-65.
Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009. – 402с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Консум, 1998. – 224 с.

ТЕМА 6. ЗЕМЕЛЬНІ СЕРВІТУТИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
Поняття та види земельних сервітутів.
Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
Поняття і види обмежень прав на землю.
Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.

Задача №1
Рішенням Яремчанського міського суду задоволено позов про встановлення постійного земельного сервітуту гр.-на Іванова у вигляді права гр.-на Іванова на прохід та проїзд на транспортному засобі.
На дане рішення гр.-н Петров подав апеляційну скаргу, в якій посилався на необґрунтованість висновків рішення суду. Зокрема, у Державному акті на право власності на землю не зазначено під’їзної дороги, крім того апелянт вважає, що встановлення земельного сервітуту створює низку незручностей в користуванні земельною ділянкою його сім’ї. Посилаючись на викладені обставини апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити строковий земельний сервітут.
Додаткова інформація по справі: судом не було витребувано план-схему на встановлення земельного сервітуту, щодо ширини та довжини проїзду.
Завдання: вирішіть справу.

Задача №2
Громадянин Васильєв звернувся із заявою до селищної ради з проханням вжити заходів до сусіда-землевласника Петрова у зв’язку з тим, що посаджені останнім на межі їхніх земельних ділянок дерева перешкоджають проникненню сонячного проміння та стримують ріст сільськогосподарських рослин.
Завдання: вирішіть справу.

Задача№ 3
Підприємство «Уголёк» (70% акцій якого належить іноземному підприємству), планує будівництво шахти для видобутку вугілля. Для забезпечення діяльності шахти необхідно провести залізничні шляхи та лінії електропередач. Проте на місці розташування зазначених об’єктів знаходяться землі сільськогосподарського призначення, через які необхідно прокладати комунікації.
Завдання: надайте консультацію підприємству, яким чином можливо оформити користування землею для вказаних потреб у даному випадку?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 2024 від 18 грудня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51.
Про затвердження Порядку встановлення охоронних зон навколо об’єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, та режиму їх використання: Постанова Кабінету Міністрів України № 2262 від 11 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50.
Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд: Постанова Кабінету Міністрів України № 416 від 31 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 900.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009.- 402с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Копылов А.В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном российском гражданском праве. – М.: Статут, 2000. – 255 с.
Кулинич П.Ф. Мораторій на відчуження сільськогосподарських земель: правові та соціально-економічні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 32-42.
Марусенко Р.І. Земельний сервітут: історія і сучасність // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2003. - Випуск 52. - С. 25 - 28.
Міняйлик І.Ю., Гунчак А.В. Поняття, види та порядок встановлення земельних сервітутів // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 11-12. – С. 25-31.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Консум, 1998. – 224 с.

ТЕМА 7. ЗЕМЕЛЬНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПОРЯДОК НАБУТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.
Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою.
Умови і порядок набуття та передачі земельних ділянок громадянам.
Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.

Задача №1.
До Державного комітету України по земельним ресурсах звернувся за роз’ясненням громадянин Росії П., який народився і проживав в Україні з 1950 р. по 1958 р., після чого 30 років служив у радянській армії, з такого питання: після смерті його матері, яка проживала в Україні, він став спадкоємцем садового будинку (дачі) та земельної ділянки, на якій розташований цей будинок. Право на спадщину будинку громадянин Росії П. оформив. Чи може він за таких умов мати у приватній власності земельну ділянку?
Завдання: Дайте юридичну консультацію громадянинові Росії П.

Задача №2.
Громадянин В. приватизував земельну ділянку площею 0,3 га, виділену для особистого селянського господарства. За рішенням сільської ради він додатково одержав в оренду земельну ділянку розміром 0,5 га також для ведення особистого селянського господарства.
Завдання: вирішіть справу та надайте обґрунтовані відповіді на такі питання:
1.Чи може громадянин В. приватизувати надану йому в оренду земельну ділянку?
2. У якому розмірі надається земельна ділянка на безоплатній основі для ведення особистого селянського господарства?
3.Які нормативні акти передбачають таку можливість і за яких умов?
4.Який існує механізм реалізацій прав на землю?


Задача № 3.
У березні 2004 р. ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" (ТОВ) подало до господарського суду (ГС) позов до Київської міської Ради (Міськрада) і Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (ГУЗР), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (ДП "Пуща-Водиця").
У позові, з урахуванням доповнень, ставилось питання про зобов'язання Міськради вилучити з постійного користування ДП "Пуща-Водиця" земельну ділянку в м. Києві по вул. Маршала Гречка, 9-д, на якій розташований приватизований ТОВ цілісний майновий комплекс, закріпити вказану земельну ділянку за позивачем; зобов'язати Міськраду передати земельну ділянку в м. Києві по вул. Маршала Гречка, 9-д в оренду ТОВ на умовах, передбачених проектом договору оренди землі від 12 березня 2005 р. N 29. Свої вимоги позивач обґрунтовував посилаючись на ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 30 ЗК УРСР, відповідно до яких він має переважне право на довгострокову оренду земельної ділянки, розташованої під належними йому нежилими будівлями.
Останнім рішенням ГС міста Києва від 7 квітня 2005 р. у задоволенні позову відмовлено. Посилання зроблено на п. 2 ст. 149 ЗК, згідно якого вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень КМУ, Ради міністрів АРК, місцевих держадміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Суд зазначив, що відповідно до п. 10 ст. 149 ЗК у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку, а оскільки спір між сторонами щодо надання згоди останнього на вилучення земельної ділянки з метою її надання в оренду позивачу не вирішувався, то відсутні підстави для прийняття Київською міськрадою рішення про вилучення спірної земельної ділянки або її частини з постійного користування агрокомбінату.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (АГС) від 21 червня 2005 р. вищевказане рішення суду змінено. Позов задоволено частково. Зобов'язано Київську міськраду передати в оренду позивачу земельну ділянку по вул. Маршала Гречка, 9-д у м. Києві на умовах, передбачених проектом договору оренди землі від 12 березня 2005 р. N 29, строком на 10 років. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою ВГСУ від 22 грудня 2005 р. N 7/192-3/167 постанову Київського АГС від 21 червня 2005 р. залишено без змін. Посилання зроблено на такі обставини. Спірна земельна ділянка не передана в оренду позивачу у зв'язку з відсутністю згоди третьої особи, в постійному користуванні якої знаходиться дана ділянка, на її вилучення.
Київська міськрада, відмовивши в передачі земельної ділянки в оренду на підставі відсутності згоди постійного землекористувача на її вилучення, не здійснила дій, передбачених ст. 149 ЗК по вилученню ділянки з постійного користування ДП "Пуща-Водиця", оскільки нею не ставилось питання про вилучення даної земельної ділянки.
Обов'язок відповідної ради відвести земельну ділянку у власність, або користування необхідно відрізняти від обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод, а також коли земельну ділянку було надано підприємству чи організації до введення в дію чинного ЗК.
Ухвалою ВСУ від 16 лютого 2006 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови ВГСУ від 22 грудня 2005 р. за касаційною скаргою ДП "Пуща-Водиця", де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Київського АГС від 21 червня 2005 р. та залишення без змін рішення ГС міста Києва від 7 квітня 2005 р.. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції.
Додаткова інформація по справі: 1. ДП "Пуща-Водиця" засноване на державній власності і підпорядковане Мінагрополітики. 2. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого 15 липня 1998 р., агрокомбінату "Пуща-Водиця" надано у постійне користування 335,0951 га землі в межах згідно з планом землекористування. Зазначений Державний акт виданий відповідно до розпорядження від 21 квітня 1998 р. Київської міськдержадміністрації, не визнавався судом недійсним і не скасовувався. 3. 1 квітня 1999 р. між регіональним відділенням ФДМ України по місту Києву та ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" укладено договір N 624 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд", відповідно до пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу (ЦМК) державного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" корпорації "Украгропромбуд", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д, та включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, інше майно та нежитлові будівлі загальною площею 784,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д.
Завдання: вирішити справу.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 41. – Ст. 188.
Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – Ст. 1014.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // Офіційний вісник України.– 2003.– № 28.– Ст. 1362.
Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р. // ВВР України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр. – 1995. – 4 квітня.
Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1997. – 26 червня.
Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.
Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 № 439 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 33. – Ст.1153.
Про деякі питання реалізації положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують прав на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок: Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 326 // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].

Література:
Гуревський В.К. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 1. – С. 5-14.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Научно-практ. пособие. – К.: Истина, 2004. – 216 с.
Коваленко Т.О. Правочин із земельними частками (паями): теорія і практика // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 22-31.
Кулинич П. Ф. Підстави припинення прав на землю: деякі теоретичні та практичні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 2. – С. 31-36.
Кулинич П. Ф. Правочини щодо земельних ділянок: деякі теоретичні та практичні аспекти // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 4. – С. 28-38.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 9. – С. 81-85.
Носік В. Оформлення і переоформлення прав на землю: юридичний факт, право чи обов’язок? // Право України. – 2004. – № 5. – С. 127-131.
Сидор В.Д. Правове регулювання застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні. – Одеса, 2005. – 220 с.

ТЕМА 8. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ УГОДИ. ПРИДБАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ЇХ ПРОДАЖ НА КОНКУРЕНТНИХ ЗАСАДАХ
Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
Окремі види договорів щодо земельних ділянок.
Правове регулювання застави земельних ділянок.
Особливості спадкування земельних ділянок.
Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.

Задача № 1
У липні 1998 р. Т. звернулася в суд із позовом до Л. про визначення ідеальних часток співвласників будинку та порядку користування земельною ділянкою. Позивачка зазначала, що на праві спільної часткової власності їм із відповідачкою належить будинок у м. Ялті. Відповідачка займає квартиру у цьому ж будинку, і її частка на час виникнення спільної часткової власності становила 18/25 останньої. За час користування будинком вони, поліпшуючи свої житлові умови, провели його реконструкцію і добудову, внаслідок чого їхні частки змінились і становлять по 1/2 кожній. У зв'язку з цим Т. просила постановити рішення про зміну ідеальних часток і визнати за нею та відповідачкою право власності на 1/2 будинку за кожною, а також визначити порядок користування земельною ділянкою, оскільки відповідачка чинить їй перешкоди в цьому.
Рішенням Ялтинського міськсуду АРК від 1 червня 2000 р. позов задоволено. Визначені ідеальні частки співвласників будинку Т. і Л. – по 1/2 кожній, а також установлено порядок користування земельною ділянкою шляхом виділення в спільне користування обох співвласників 40 кв. метрів двору, відповідачці - земельної ділянки з двох частин загальною площею 570 кв. метрів, позивачці - земельної ділянки такої ж площі.
У касаційній скарзі Л. просила скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Завдання: вирішіть справу.

Задача № 2
8 червня 2004 р. Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Обласного госпрозрахункового об'єднання ринків Миколаївської облспоживспілки «Облкоопринкторг» (ОГОР «Облкоопринкторг») на постанову Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 17 лютого 2004 р. в справі за позовом ОГОР «Облкоопринкторг» до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення і спонукання до надання земельної ділянки, встановила наступне:
1. Миколаївська міська рада у встановленому порядку, передбаченому ст.ст. 141, 142, 143, 149 ЗК, прийняла рішення № 10/36 від 28 лютого 2003 р. «Про проведення конкурсу щодо продажу права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності по пр. Жовтневому кут з вул. Космонавтів».
2. У березні 2003 р. ОГОР «Облкоопринкторг» звернулося до Господарського суду Миколаївської області (ГС Миколаївської області) з позовом до Миколаївської міської ради, у якому просить визнати недійсним рішення від 28 лютого 2003 р. № 10/33 р., спонукати його укласти мирову угоду, виконати рішення Арбітражного суду Миколаївської області від 19 липня 2000 р. і надати земельну ділянку в оренду терміном на 50 років.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач, у порушення вимог статей 2, 4, 93 ЗК, пункту 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу», рішенням від 28 лютого 2003 р. № 10/33 призначив конкурс із продажу прав на оренду спірної земельної ділянки, що знаходиться у власності позивача.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у позивача правових підстав для оформлення права землекористування і відсутність доказів права власності на об'єкти, розташовані на спірній ділянці.
Останнім рішенням ГС Миколаївської області від 29 жовтня 2003 р. позов був задоволений на підставі невідповідності спірного рішення про продаж права оренди земельної ділянки вимогам постанови КМУ № 465 від 29 квітня 1996 р. «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків», відповідно до якого передбачене створення нових ринків, а також приватизація на конкурсній основі земельних ділянок, на яких розташовуються створені ринки. Суд також виходив з того, що оскільки майно ринку «Південний» було частиною внеску в статутний фонд ОГОР «Облкоопринкторг», то право власності позивача на споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, доведено, що є підставою для закріплення права користування ділянкою за позивачем.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду (Одеського апеляційного ГС) від 2 грудня 2003 р. вищезазначене рішення залишено без змін на тих же підставах.
3. Господарськими судами першої й апеляційної інстанцій установлено, що, відповідно до рішень міськвиконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 11 листопаду 1983 р. № 111; 23 червня 1989 р. № 202; 28 січня 1994 р. № 20; 19 грудня 1995 р. № 316, протокольним рішенням 1991. –1995 років був створений ринок «Південний» і переданий на баланс Обласному об'єднанню дирекції колгоспних ринків (Дирекція). Виконуючи доручення, Дирекція провела проектно-пошукові роботи з тимчасового розміщення комплексу і благоустрою території. Проект відводу земельної ділянки був погоджений з управлінням земельних ресурсів, головним архітектором, міською СЕС і Мінекобезпеки, а 12 липня 1995 р. був погоджений проект тимчасового торговельного комплексу з містобудівною радою і почате будівництво на території скверу по вул. Космонавтів кут з пр. Жовтневим площею 3024 м2.
Створене в результаті реорганізації СП «Облкоопзаготторг» і засноване ОГОР «Облкоопринкторг» на виконання вимог п. 4 рішення міськвиконкому від 28 січня 1994 р. № 20 неодноразово зверталися з заявами і необхідним пакетом документів про відвід земельної ділянки в тимчасове користування. Останній лист № 630 до Миколаївської міськради був направлений 27 серпня 2001 р.
4. Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 17 лютого 2004 р. скасоване рішення ГС Миколаївської області від 29 жовтня 2003 р., постанова Одеського апеляційного ГС від 2 грудня 2003 р. і відмовлено в задоволенні позову. Скасовуючи судові рішення в справі, ВГСУ обґрунтовував свою постанову помилковим застосуванням господарськими судами постанови КМУ № 465 від 29 квітня 1996 р. «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків», статті 120 Земельного кодексу України.
ВГСУ обґрунтував свою позицію тим, що лист КП «Облкоопзаготторг» Миколаївській міськраді № 630 від 27 серпня 2001 р. не породжує юридичних наслідків щодо спірних правовідносин за участю «Облкоопринкторгу».
При винесенні рішення ВГСУ застосував постанову КМУ від 29 квітня 1996 р. № 456 «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків» і п. 8 Указу Президента України від 12 липня 1995 р. № 608/95 «Про приватизацію й оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності». Зокрема, п. 5 Указу Президента № 608/95 передбачено, що земельні ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходяться під об'єктами, приватизуються відповідно до законодавства України.
29 квітня 2004 р. ВСУ за касаційною скаргою «Облкоопринкторг» порушене касаційне провадження з перегляду постанови ВГСУ від 17 лютого 2004 р.. Скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права.
Додаткова інформація по справі: 1. СП «Облкоопзаготторг» стало землекористувачем спірної земельної ділянки по вул. Космонавтів кут пр. Жовтневий до набрання чинності ЗК України в редакції від 13.03.1992 р. і здійснило будівництво комплексу з дозволу міськвиконкому. 2. За установчими документами «Облкоопринкторг» заснований на власності споживчої кооперації, підприємств і організацій, підлеглих Миколаївській облспоживспілці, частка якої в статутному фонді «Облкоопринкторгу» складає 331724,43 грн, у тому числі основні кошти торговельного комплексу «Південний» (вул. Космонавтів кут пр. Жовтневий).
Завдання: Вирішіть справу та надайте відповіді на такі питання:
1.Чи є законним проведення конкурсу щодо продажу права на оренду спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення?
2.Чи зобов’язана Миколаївська міськрада надати право користування земельної ділянкою заявнику?
3.Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ОГОР «Облкоопринкторг»?

Задача № 3
Пан Лук’янчук придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок у пана Трохимчика. Будинок розміщувався на земельній ділянці, яка належала панові Трохимчику на праві приватної власності. Разом з тим, у договорі купівлі-продажу нічого на зазначалося про перехід права на земельну ділянку до Лук’янчука. Через деякий час, пан Трохимчик зажадав, щоб пан Лук’янчук платив йому за користування земельної ділянки, на якій розміщений проданий житловий будинок. Пан Лук’янчук відмовився це робити, посилаючись на те, що згідно з чинним законодавством, при купівлі будинку у власність покупця одночасно переходить і присадибна земельна ділянка. Пан Трохимчик подав позовну заяву до місцевого суду з вимогою стягнути з пана Лук’янчука плату за користування земельною ділянкою, а також змусити його оформити договір оренди зазначеної земельної ділянки.
Завдання: Вирішіть справу. Яке рішення має прийняти суд?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // ВВР України. – 1992.– № 47.– Ст. 642.
Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 41. – Ст. 188.
Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – Ст. 1014.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. / / Офіційний вісник України.– 2003.– № 28. – Ст. 1362.
Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр.– 1995.– 4 квітня.
Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1997. – 26 червня.
Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.
Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 № 439 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 33. – Ст.1153.
Про деякі питання реалізації положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують прав на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок”// Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 326 //http://dkzr.gov.ua.

Література:
Гуревський В.К. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 1. – С. 5-14.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Коваленко Т.О. Правочин із земельними частками (паями): теорія і практика // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 22-31.
Кулинич П. Ф. Підстави припинення прав на землю: деякі теоретичні та практичні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 2. – С. 31-36.
Кулинич П. Ф. Правочини щодо земельних ділянок: деякі теоретичні та практичні аспекти // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 4. – С. 28-38.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 9. – С. 81-85.
Носік В. Оформлення і переоформлення прав на землю: юридичний факт, право чи обов’язок? // Право України. – 2004. – № 5. – С. 127-131.
Операції із землею / Ляшенко Ю., Левков В. – Х .: Фактор, 2007. – 824 с.
Практичний посібник з проведення земельного аукціону / За ред. канд. юрид. наук В.В.Носіка. – К., 2003. – 56 с.
Сидор В.Д. Правове регулювання застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні. – Одеса, 2005. –220 с.

ТЕМА 9. ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
Загальна характеристика гарантій прав на землю.
Способи захисту прав на земельні ділянки.
Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів.
Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення ними

Задача № 1.
Громадянин Т. звернувся до місцевого суду Центрального району м. Одеси з заявою про визнання за ним права власності на приміщення аптеки „Гаєвського” та прилеглу до нього територію площею 147 кв. метрів. Обґрунтовуючи свої вимоги він надав суду документи, які вказують на те, що з 1889 р. до 1920 р. приміщення аптеки і прилегла до нього територія була власністю його сім’ї.
Завдання: Чи є обґрунтованими вимоги громадянина Т.? Вирішити справу.

Задача № 2.
Громадянка С. звернулась до місцевої Ради з клопотанням про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,15 га. В своєму клопотанні вона вказала, що користується цією земельною ділянкою протягом 21 р., але донедавна не було необхідності оформляти свої права на неї. Зараз вона хоче оформити право власності на дану земельну ділянку, щоб мати можливість передати її у спадок.
Розглянувши клопотання громадянки С. місцева Рада вирішила відмовити їй в передачі вказаної земельної ділянки у власність, мотивуючи це рішення тим, що громадянка С. здійснила самовільний захват земельної ділянки і користувалася нею без законних на те підстав.
Громадянка С. звернулась до суду з позовною заявою про визнання незаконним рішення місцевої ради про відмову в надані земельної ділянки у власність. Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що дана земельна ділянка перейшла їй після смерті матері. Жодних документів підтверджуючих будь-які права на цю землю вона не знайшла. Протягом 21 р. вона добросовісно і відкрито господарювала на даній земельній ділянці і ніяких вимог щодо повернення цієї землі ніхто їй не ставив.
Завдання: Дати характеристику відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Вирішіть справу.

Задача № 3.
У серпні 2005 р. ЗАТ "Трипільське підприємство "Пролетарська Правда" (ЗАТ) подало позов до господарського суду (ГС) Київської області до Козинської селищради Обухівського району (Селищради) про визнання недійсним рішення від 30 березня 2004 р. N 24 "Про відмову в затвердженні рішення виконкому Козинської селищради від 31 травня 2001 р. N 9/1", зобов'язання укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 33,1049 га за ціною 687119 грн. 01 коп. та договір оренди земельної ділянки загальною площею 207,2872 га, яка розташована на території Селищради та належить ЗАТ на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23 серпня 2001 р., зі сплатою ЗАТ орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 5 % від грошової оцінки земельної ділянки в рік за 1 кв.м з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у постійному користуванні ЗАТ знаходиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення. Відповідно до п. 6 Перехідних положень чинного ЗК, юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за нормами цього кодексу не можуть їх мати на такому праві, повинні до 1 січня 2008 р. переоформити у встановленому порядку право оренди або право власності на них.
Позивачем до Селищради були подані відповідні клопотання про надання йому певної частини земельної ділянки в оренду, а певної частини - у власність на платній основі. Селищною радою були прийняті рішення N 7 та N 7/1 від 5 березня 2003 р., відповідно до яких ЗАТ наддавались дозволи на викуп та про надання йому в оренду земельних ділянок.
30 березня 2004 р. Селищрадою було прийняте рішення N 24 "Про відмову в затверджені рішення виконкому Козинської селищної ради", згідно із яким, земельну ділянку було вилучено із користування позивача на підставі ст. 141 чинного ЗК.
Позивач вважає дане рішення Селищради незаконним, оскільки воно порушує право ЗАТ на користування земельною ділянкою.
Завдання: вирішіть справу.

Задача №4.
Сільська рада прийняла рішення про викуп земельної ділянки, що перебувала у приватній власності пана Іваненка і використовувалася ним для дачного будівництва. Рішення сільради прийнято для передачі викупленої земельної ділянки приватній фірмі, яка планує розмістити на цій ділянці готельно-туристичний комплекс. Пан Іваненко оскаржив рішення сільської ради до суду, посилаючись на те, що право приватної власності згідно з Конституцією є непорушним і ніякий державний орган не має права позбавляти його права приватної власності у примусовому порядку.
Завдання: Чи має право сільська рада прийняти рішення про примусовий викуп земельної ділянки у вищенаведеному випадку?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р. // ВВР України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. (в редакції від 14 січня 2004 р.) // 36. постанов Уряду України. – 1993. – № 10. – Ст. 193.
Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 55. – Ст. 2221.
Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства: Наказ Держкомзему від 9 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 767.
Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.

Судова практика:
1. Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із застосуванням земельного законодавства: Оглядовий лист Вищого Господарського Суду України від 16 листопада 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1.
2.Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із захистом права власності на землю і землекористування: роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3.
3.Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: роз’яснення Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6.

Література:
Вівчаренко О.А. Проблеми гарантій охорони права власності на землю в Україні // Право України. – 2003. – № 12. – С.88-93.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Лейба Л.В. Земельні спори та порядок їх вирішення / За ред. проф. М.В. Шульги: Монографія.- Х.: Право, 2007.-160с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях: Монографія. – Харьков: Фирма “Консум”, 1998. – 224 с.

ТЕМА 10. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів.
Особливості правової охорони земель як просторово – територіального базису.
Правова охорона ґрунтів.
Правовий режим екологічно уражених земель.
Консервація земель.

Задача №1.
29 жовтня 2004 р. Дніпровський райсуд м. Києва, розглянувши справу за позовом київського природоохоронного пр.рора в інтересах держави в особі Київської міськради до гр-на М. . – про звільнення незаконно (самовільно) зайнятої земельної ділянки, встановив наступне.
Київський природоохоронний пр.рор в інтересах держави в особі Київської міськради звернувся з позовом у суд, у якому вказав, що в травні 2004 р. в м. Києві (Русановські сади) виявлений факт самовільного (без оформлення належним чином документів) розширення земельної ділянки гр-ном М., якому, згідно Держакту на право власності на землю № 111-КВ 144764 від 27 серпня 2000 р., виділений у власність земельна ділянка площею 0,0667 га, але ним додатково самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0083 га. Загальна площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки складає 0,075 га.
Факт самовільного заняття земельної ділянки підтверджується актом перевірки використання земельної ділянки Головного управління земресурсів Київської міськдержадміністрації від 25 березня 2004 р. № 264/04 і вказівкою інспектора з використання й охорони земель м. Києва Головного управління земресурсів Київської міськдержадміністрації від 26 березня 2004 р. № 209/04.
Рішення з приводу надання земельної ділянки в м. Києві Міськрадою приймалося лише про надання відповідачеві у власність земельної ділянки площею 0,0667 га, на інші 0,0083 га рішення не приймалося, документи, що підтверджували б право власності або право користування нею (оренда), у відповідача відсутні.
На підставі викладеного він просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в м. Києві площею 0,0083 і привести її у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків і споруд.
У судовому засіданні пр.рор позовні вимоги уточнив, попросив суд у зв'язку з наявністю у відповідача Держакта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0667 га, розташованої у Дніпровському районі м. Києва, зобов'язати відповідача привести зайняту ним земельну ділянку за зазначеною адресою у відповідність з Держактом, обставини, що викладені в позовній заяві, підтвердив.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він одержав Держакт на право приватної власності на землю, у якому були зазначені межі земельної ділянки. Вважав, що межі відповідають розмірам його земельної ділянки, які були встановлені 20 років тому. Його ніхто не запрошував на підписання акта перевірки використання земельної ділянки. Розміри земельної ділянки він відмірював від земельних ділянок сусідів.
Додаткова інформація по справі: 1. Згідно Держакту на право приватної власності на землю № 111-КВ 144764 від 27 серпня 2000 р., гр-ну М. на підставі рішення Київської місцевої ради народних депутатів від 17 червня 1999 р. № 279-13/380 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0667 га в межах відповідно до плану. 2. Актом перевірки використання земельної ділянки Головного управління земресурсів Київської міськдержадміністрації від 25 березня 2004 р. № 264/04 і вказівкою інспектора по використанню й охороні земель м. Києва від 26 березня 2004 р. № 209/04, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16 вересня 2004 р. № А04-368/20 установлено, що відповідачем фактично зайнята земельна ділянка площею приблизно 0,075 га, тобто самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0083 га. 3. Документи, що підтверджували б право власності або право користування нею, у відповідача відсутні.
Завдання: Вирішити справу.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991.– № 41. – Ст. 546.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р. // ВВР України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів: Закон України від 17 лютого 2011 року // ВВР України. -
Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 55. – Ст. 2221.

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша.– Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Контроль за охороною та використанням земель: Нормативно-правові акти та роз’яснення / Під заг.ред. М.С.Головатюка, 2007. – 264 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошниченко А.М. Правова охорона земель // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 10. – С. 9-27.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Мунтян В.Л. Правова охорона грунтів Української РСР. – К.: Наукова думка, 1965. – 99 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Панас Р.М. Раціональне використання та охорона земель: Навчальний посібник. –Львів: «Новий світ -2000», 2008. – 352 с.

ТЕМА 11. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УПРАЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
Планування використання і охорони земельних ресурсів
Землеустрій та землевпорядний процес.
Державний земельний кадастр та його складові частини.
Правове регулювання контролю за використанням та охороною земель.
Моніторинг за станом земельних ресурсів та його значення.
Загальна характеристика і зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Задача № 1.
До міської податкової інспекції надійшли матеріали від АТ «О» про обчислення суми земельного податку за приміські землі, які знаходились у його власності. Так, за земельні ділянки, зайняті об'єктами виробничого та адміністративного призначення, нараховано плату за ставками, встановленими законодавством за землі у межах населених пунктів. За земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розташовані очисні споруди та об'єкти комунально-складського призначення, плату встановлено за ставками за використання лісових угідь згідно з лісовим законодавством. Начальник міської податкової інспекції повернув матеріали для обчислення земельного податку АТ «О».
Завдання: Вирішіть справу. Чи правомірно вчинив начальник податкової інспекції?

Задача № 2
У березні 2005 р. відкрите акціонерне товариство „Ялтинський рибокомбінат” (ВАТ) звернулося до суду зі скаргою на відмову приватного нотаріуса Т. Ялтинського нотаріального округу у вчиненні нотаріальних дій.
Заявник зазначив, що рішенням Ялтинської міської ради (міськрада) від 27 січня 2005 р. йому продано земельну ділянку в м. Ялті площею 23 тис. 627 м2, яка на підставі державного акта перебувала в його постійному користуванні й на якій розміщенні належні йому виробничі споруди та будівлі. Однак приватним нотаріусом Т. відмовлено у посвідченні договору купівлі – продажу на тій підставі, що міська рада не надала державного акту, який є єдиним документом, що посвідчує право на зазначену земельну ділянку. Вважаючи таку відмову неправомірною, заявник просив скаргу задовольнити.
Додаткова інформація по справі: 1. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Ялти, розмежування земель державної та комунальної власності на час вирішення спору не проведено.
Завдання: Вирішіть справу.

Задача № 3
Державному Союзному заводу а/с № 183 на підставі рішення виконкому Київської міськради депутатів трудящих від 25 серпня 1964 р. № 1222 була надана у користування земельна ділянка по проспекту Червоних Козаків, 6. Згодом завод був реорганізований у ВАТ державне підприємство Київський завод «Промзв’язок», а 12 вересня 1994 р. у ВАТ «Промзв’язок».
У 1997 році ВАТ «Промзв’язок» уклало договір про спільну діяльність із НПК «Мікрони», за умовами якого НПК «Мікрони» користувалося будинками, розташованими на земельній ділянці по проспекту Червоних Козаків, 6 і сплачувало ВАТ «Промзв’язок» орендну плату за дану ділянку.
28 січня 1999 р. на підставі проекту відводу земельної ділянки і керуючись статтями 19 і 27 ЗК, Київська міськрада (міськрада) своїм рішенням № 201/703 «Про надання і вилучення земельних ділянок» затвердила проект відводу земельної ділянки НПК «Мікрони» для експлуатації й обслуговування виробничо-адміністративного будинку по проспекту Червоних Козаків, 6, і надала йому цю ділянку в тимчасове довгострокове користування терміном на 24 роки.
У лютому 2000 р. ВАТ «Промзв’язок» звернулося до Вищого арбітражного суду України (ВАСУ) з позовом про зобов'язання міськради видати Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Але рішенням суду від 28 березня 2000 р. в справі № 8/41 у задоволенні позову відмовлено з огляду на ненадання позивачем документів, що можуть бути основою для видачі акта.
ВАТ «Промзв’язок» повторно звернулося у ВАСУ з позовом до міськради за участю третьої особи на стороні відповідача . – НПК «Мікрони» про визнання недійсним пункту 1 рішення міськради від 28 грудня 1999 р. № 201/703 про надання земельної ділянки НПК «Мікрони» для експлуатації й обслуговування виробничо-адміністративного будинку в тимчасове довгострокове користування терміном на 24 роки.
Рішенням ВАСУ від 28 вересня 2000 р. позов задоволений на тій підставі, що укладений між ВАТ «Промзв’язок» і НПК «Мікрони» договір про спільну діяльність не може вважатися відмовою землекористувача від наданої йому земельної ділянки. Крім того, відповідач порушив порядок вилучення земельних ділянок, передбачений ст. 31 ЗК.
Постановою судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. № 04-1/1-1/269 задоволений протест заступника Генпр.рора України. Рішення ВАСУ від 28 вересня 2000 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що ВАТ «Промзв’язок» не користувалося земельною ділянкою під будинками, у яких розташоване НПК «Мікрони», і незаконно одержувало плату за землю. Тобто позивач використовував земельну ділянку не за призначенням і перевищив права землекористувача. У зв'язку з цим відповідач правомірно припинив право ВАТ «Промзв’язок» на землекористування і передав земельну ділянку НПК «Мікрони».
Постановою ВАСУ від 2 жовтня 2001 р. № 6/24-1/87 постанова судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. скасовано, а рішення цього ж суду від 28 вересня 2000 р. залишено без змін. Обґрунтовуючи зроблені висновки, суд вказав, що надання позивачем у користування третій особі спірної земельної ділянки за договором про спільну діяльність не може розглядатися як відмова від наданої йому земельної ділянки. Такий висновок про невикористання земельної ділянки позивачем протягом двох років і про його нецільове використання не відповідає рішенню ВАСУ від 28 вересня 2000 р.. При цьому факти, встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів за участю тих же сторін.
Міськрада звернулася до Верховного Суду України (ВСУ) з касаційною скаргою, у якій піднімається питання про скасування постанови ВАСУ від 2 жовтня 2001 р. № 6/24-1/87 і залишенні без зміни постанови судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. №04-1/1-1/269. Посилання зроблені на порушення норм матеріального права і невідповідність оскаржуваної постанови рішенням ВСУ щодо захисту прав власників земельних ділянок і землекористувачів.
Додаткова інформація по справі: 1. Після реорганізації Державний акт на право землекористування ВАТ «Промзв’язок» у встановленому порядку не оформило.
Чи є реорганізація заводу підставою для припинення його права на користування земельною ділянкою? Чи є законним рішення Київміськради від 28 січня 1999 р. № 201/703 «Про надання і вилучення земельних ділянок»?
Завдання: Вирішіть справу.

Задача № 4
Державна податкова адміністрація звернулася з позовом до суду про стягнення з Одеського морського торгівельного порту боргу по сплаті податку за землю. В заяві зазначалось, що на балансі відповідача перебуває територія Карантинного молу, за яку підприємство не сплачує земельний податок. В результаті відповідач грубо порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України та Закону України „Про плату за землю” в редакції від 19 вересня 1996 р.
У запереченні на позовну заяву Одеський морський торгівельний порт вказав, що територія Карантинного молу є штучно насипаною в морі гідротехнічною спорудою, а отже дія приписів земельного законодавства на використання цієї споруди не розповсюджується.
Завдання: Вирішіть справу. Що є об’єктами оподаткування за земельним законодавством?

Задача № 5.
До міської податкової інспекції надійшли матеріали від АТ «О» про обчислення суми земельного податку за приміські землі, які знаходились у його власності. Так, за земельні ділянки, зайняті об'єктами виробничого та адміністративного призначення, нараховано плату за ставками, встановленими законодавством за землі у межах населених пунктів. За земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розташовані очисні споруди та об'єкти комунально-складського призначення, плату встановлено за ставками за використання лісових угідь згідно з лісовим законодавством. Начальник міської податкової інспекції повернув матеріали для обчислення земельного податку АТ «О».
Завдання: Вирішіть справу. Чи правомірно вчинив начальник податкової інспекції?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // ВВР України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про оцінку майна, майнових прав та професійно-оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001.– № 34.– Ст. 1577.
Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // ВВР України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон України від 17 червня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 11 серпня.
Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р. // ВВР України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.
Про державний земельний кадастр: Закон України від 7 липня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. - № 60. – Ст. 2405.
Про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України № 15 від 12 січня 1993 р. // ЗП. – 1993. – № 3. – Ст. 55.
Про затвердження Положення про моніторинг земель: Постанова Кабінету Міністрів України № 661 від 20 серпня 1993 р..
Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр. – 1995. – 4 квітня.
Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1997. – 26 червня.
Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню: Постанова Кабінету Міністрів України № 1279 від 17 листопада 1997 р. // Офіційний Вісник України. – 1997. – № 47.
Про Програму створення автоматизованої системи ведення держаного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України № 1355 від 2 грудня 1997 р..
Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.
Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України № 224 від 19 березня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 698.

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: Збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики: За станом нормативно-правових актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 р. / Упорядник А.М.Мірошниченко. Науковий редактор В.В.Носік. – К.: Фізична особа – суб’єкт видавничої справи Романчук Р.С., 2006.-720 с.
Лісова Т.В. Правове забезпечення землеустрою в Україні: Монографія. – X.: ЗАТ „Харківська друкарня № 16". – 2005. – 168 с.
Мірошниченко А.М. Економіко-правовий механізм угалузі використання, охорони та відтворення земель // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 8-9. – С. 5-30.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошниченко А.М. Правова охорона земель // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 10. – С. 9-27.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В.В. Правові питання державної землевпорядної експертизи // Право України. – 2003. – № 1. – С. 63-67.
Третяк А.М. Про невідкладні проблеми вдосконалення регулювання земельних відносин в Україні // Земельне правоУкраїни. – 2006. – № 3.

ТЕМА 12. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства.
Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
Проблема визначення спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Задача № 1
Київський природоохоронний пр.рор заявив позов в інтересах держави в особі Дарницької районної ради в м. Києві до ТОВ «Д» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення цієї ділянки у придатний для використання стан. Під час перевірки, яку здійснювала Київська природоохоронна пр.ратура в квітні 2000 р., було встановлено, що на території парка культури та відпочинку «Гідропарк» в Дарницькому районі м. Києва відповідач самовільно зайняв земельну ділянку чим порушив вимоги чинного законодавства України. Крім того ТОВ «Д» здійснювало свою діяльність без одержання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також самовільно, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, збудувало на вказаній ділянці стаціонарну споруду (кафе).
Завдання: Вирішіть справу.Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 2.
Київський природоохоронний пр.рор заявив позов в інтересах держави в особі Дарницької районної ради в м. Києві до ТОВ «Д» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення цієї ділянки у придатний для використання стан. Під час перевірки, яку здійснювала Київська природоохоронна пр.ратура в квітні 2000 р., було встановлено, що на території парка культури та відпочинку «Гідропарк» в Дарницькому районі м. Києва відповідач самовільно зайняв земельну ділянку чим порушив вимоги чинного законодавства України. Крім того ТОВ «Д» здійснювало свою діяльність без одержання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також самовільно, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, збудувало на вказаній ділянці стаціонарну споруду (кафе).
Завдання: Вирішіть справу.Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 3.
Податкова інспекція 12 червня 2003 р. звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з громадянки М. суми боргу по сплаті податку за землю. В заяві зазначається, що громадянка М. з 3 травня 1999 р. є власником земельної частки (паю) загальною площею 10,5 умовних кадастрових гектарів і вартістю 25 тис. 241 грн. (право власності підтверджується угодою купівлі-продажу земельної частки відповідної (паю)). Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України „Про плату за землю” з 8 лютого 2001 р. суб’єктом плати за землю є також власник земельної частки (паю). Громадянка М. не сплачує земельний податок вже другий рік поспіль, чим грубо порушує вимоги чинного законодавства.
Завдання: Вирішіть справу та надайте обґрунтовані відповіді на такі питання:
Чи повинен суд задовольнити позовні вимоги податкової інспекції?
Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за систематичну несплату земельного податку?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Кодекс України про адміністративні правопорушення // ВВР УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
Кримінальний кодекс України // ВВР України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41.– Ст. 546.
Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 55. – Ст. 2221.

Матеріали судової практики:
Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: постанова пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 р.. // Право України. – 2004. – № 9. – С. 153-160.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права державної власності на землю: роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/610 від 23 серпня 1994 р..
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з захистом права власності на землю та землекористування: роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3.
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням земельного законодавства: лист Вищого господарського суду України від 16 листопада 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1.

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: Збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики: За станом нормативно-правових актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 р. / Упорядник А.М.Мірошниченко. Науковий редактор В.В.Носік. – К.: Фізична особа – суб’єкт видавничої справи Романчук Р.С., 2006. – 720с.
Контроль за охороною та використанням земель: Нормативно-правові акти та роз’яснення / Під заг.ред. М.С.Головатюка, 2007. – 264 с.
Лейба Л.В. Деякі питання судового захисту земельних прав // Земельне правоУкраїни. – 2006. – № 4.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошниченко А.М. Юридична відповідальність за земельні правопорушення // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 11-12. – С. 25-51.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Носік В.В.Самовільне зайняття земельних ділянок: теорія та практика // Земельне правоУкраїни. – 2006. – №5.

ТЕМА 13. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
Особливості правового режиму сільськогосподарських земель.
Суб'єктний склад власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення.
Засади виникнення прав на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Права та обов'язки підприємств агропромислового комплексу щодо використання земель сільськогосподарського призначення.
Засади припинення прав на використання земельних угідь сільськогосподарського призначення.

Задача № 1.
У квітні 2001 р. Н. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право на земельну ділянку (пай) із числа земель, які були передані у колективну власність ВАТ "Ч", включити його у список громадян, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, та видати сертифікат на право на земельну частку (пай). В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 26 лютого 1997 р. він став акціонером ВАТ "Ч", створеного на базі колишнього державного підприємства - племзаводу "Ч", і отримав сертифікат № * від 23 квітня 1997 р., згідно з яким він є акціонером зазначеного товариства.
27 грудня 1997 р. на загальних зборах акціонерів ВАТ "Ч" прийняте рішення про роздержавлення земель, а також затверджений початковий список осіб, котрі мають право на земельну частку (пай), до якого включений і він як член акціонерного товариства.
27 березня 2001 р. Червоночабанська сільська рада прийняла рішення № 1 про передачу у колективну власність ВАТ "Ч" державних земель площею 12 500 га, що перебували у користуванні товариства, а також рішення № 2, яким погодила список громадян, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Його до цього списку включено не було на тій підставі, що на момент передачі земель у колективну власність ВАТ "Ч" він не був членом трудового колективу товариства, а був лише його акціонером.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 21 лютого 2002 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2002 р., позов задоволено. Постановлено визнати за Н. право на земельну частку (пай) із числа земель, які були передані у колективну власність ВАТ "Ч", Каланчацьку районну державну адміністрацію зобов'язано видати позивачеві сертифікат на право на земельну частку (пай). Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач як акціонер має право на земельну частку (пай) у переданих у 2001 р. членам акціонерного товариства землях.
ВАТ "Ч" подало касаційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування зазначених рішень із посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Додаткова інформація по справі:
1. Н. звільнений із роботи у ВАТ "Ч" за власним бажанням 1 жовтня 1999 р. При цьому він лишався його акціонером на підставі майнової приватизації (паювання майна) державного сільськогосподарського підприємства.
Завдання: Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ВАТ „Ч”? Вирішіть справу.

Задача № 2.
Члена колективного сільськогосподарського підприємства Чалого К. було включено до списку на одержання земельної частки (паю), але сертифікат на земельну частку (пай) він не одержав у зв’язку зі смертю. Згодом КСП було реорганізовано у сільськогосподарський кооператив. Син Чалого К. звернувся до правління кооперативу із заявою про виділення йому в натурі земельної частки (паю), що належала батькові, в порядку спадкування. Правління кооперативу відмовилося виділити земельну частку (пай) на тій підставі, що його батько за життя не одержав сертифіката на земельну частку (пай), а тому син не може одержати цей пай у порядку спадкування.
Завдання: Вирішіть справу та надайте відповідь на такі питання:
1.Який нормативний акт регулює порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам?
2. Хто має право на одержання земельної частки (паю)?
3. Який порядок переходу земельної частки (паю) у спадщину?

Задача № 3.
Громадянину Я. надано у приватну власність у селі 3. земельну ділянку розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства. Через рік він переїхав до міста С. Оскільки більшу частину р. він проживав у місті, то за пропозицією громадянина М. він уклав з ним договір на право тимчасового користування останнім земельною ділянкою на умовах оренди терміном на 5 років.
За умови договору оренди Я. передавав у тимчасове користування М. 1 га, а останній зобов'язувався сплачувати за земельну ділянку земельний податок, доглядати за житловим будинком у зимовий період та передавати щомісячно Я. відповідну кількість овочевих культур пропорційно вартості 30% його доходу від використання землі. Однак у серпні Я. забажав достроково припинити чинність договору, вважаючи, що М. несумлінно виконує умови договору, передаючи йому сільськогосподарську продукцію не ліпшої якості. Останній звернувся з позовом до суду про визнання незаконним одностороннє припинення строкового договору на оренду земельної ділянки.
Завдання: Вирішіть справу. Чи підлягає позов задоволенню у даному випадку?

Задача №4
Фермер звернувся з клопотанням до сільської Ради про надання йому у приватну власність ділянки лісу загальною площею 4,5 га для здійснення господарської діяльності. Сільська рада, відмовила йому, вказавши, що лісового фонду можутьнадаватись громадянам та юридичним особам лише у постійне та тимчасове користування. Фермер звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконним рішення сільської Ради про відмову у наданні у приватну власність земельної ділянки лісового фонду.
Завдання: Чи правомірно відмовила сільська Рада у наданні земель лісового фонду? Вирішіть справу.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р.. // ВВР України. – 2000. – №11. – Ст. 90.
Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – Ст. 1014.
Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.
Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр. – 1995. – 4 квітня.
Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 502 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.
Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.

Література:
Гуревський В.К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення: Монографія. – Одеса: Астропринт, 2000. – 136 с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Кулинич П.Ф. Мораторій на відчуження сільськогосподарських земель: правові та соціально-економічні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 32-42.
Кулинич П.Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні: Монографія. – К.: Логос, 2011. – 688 с.
Кулинич П.Ф. Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель у земельному праві України // Право України.-2004.- №8
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.


ТЕМА 14. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ЖИТЛОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ
Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
Право власності держави, територіальних громад, юридичних осіб та громадян на земельні ділянки в межах населених пунктів.
Право користування землями житлової та громадської забудови: умови і порядок надання та вилучення земель у містах та інших населених пунктах.
Управління землями житлової та громадської забудови: планування, облік та кадастрова оцінка земельних ділянок.
Правовий режим окремих категорій земель житлової та громадської забудови: міської забудови, загального користування, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, сільськогосподарського і рекреаційного використання.
Правовий режим і склад земель сільських населених пунктів та гірських поселень.
Правові заходи боротьби із самочинним заняттям, забудовою та іншими правопорушеннями земельного законодавства в містах та селищах.

Задача № 1.
У лютому 2001 р. пр.рор Московського (Голосіївського) району м. Києва в інтересах Київради звернувся до суду із позовом до гр.-ки Т. про звільнення земельної ділянки, посилаючись на те, що на порушення вимог ст.ст. 19, 22 ЗК в ред. від 13.03.92 р., не отримавши в установленому законом порядку права на користування земельною ділянкою, Т. використовує її для розміщення гаража, а тому на підставі ст. 116 ЗК в ред. від 13.03.92 р. просив зобов’язати відповідачку звільнити дану земельну ділянку.
В судовому засіданні Т. пояснила, що належний їй гараж, зведений на спірній земельній ділянці, не є самовільною спорудою, оскільки його будівництво у 1955-1956 рр. провадилося за згодою землекористувача (на той час – Київського геологорозвідувального технікуму) та з дозволу компетентних органів Київради, виданого в порядку, чинному на час забудови. ЇЇ сім’я майже 45 років користувалася цим гаражем і жодних претензій з боку органів виконавчої влади та комунальних служб міста щодо користування гаражем і земельною ділянкою до Т. не виникало.
Додаткова інформація по справі: виконком Київради не приймав рішення про надання відповідачці чи її чоловікові земельної ділянки під будівництво.
Завдання: Визначити предмет спору. Чи можливо в даному випадку застосувати норму ст. 119 чинного ЗК? Вирішити справу.

Задача № 2.
У зв'язку із зміною межі міста міська рада прийняла рішення про зміну розмірів земельних ділянок, що перебувають у власності громадян . – до 0,10 га. Група громадян звернулася до суду з позовом про визнання цього рішення незаконним. В обґрунтуванні своїх позовних вимог вони вказали, що земельні ділянки у свій час їм виділив радгосп як працівникам сільського господарства. У 1993 році згідно з рішенням сільської ради, на території якої знаходились ці земельні ділянки, останні були передані їм у приватну власність для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,50 га. Зміна меж міста та включення до неї належних їм ділянок не повинна впливати на режим їх використання, відповідно до проекту планування і забудови с Нижній Явір.
Завдання: Вирішіть справу. Чи підлягає позов задоволенню?

Задача №3.
Громадянка В. звернулася до суду з позовною заявою про визначення порядку використання земельної ділянки. В своїй заяві вона вказала, що згідно рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів від 07.09.1990 р. з 1991 р. є власником 3/10 частин домоволодіння, а відповідач – громадянка Д. є власником відповідно 7/10 частин даного домоволодіння. В процесі користування прибудинковою територію протягом багатьох років склався певний порядок. Територія домоволодіння була розмежована за домовленістю співвласників дерев’яним забором.
Однак активне будівництво громадянкою Д. на території домоволодіння нових житлових і господарських споруд призвело до виникнення суперечок щодо порядку використання прибудинкової території. Відповідачем були заявлені вимоги щодо зміни установленого порядку використання земельної ділянки у зв’язку із збільшенням її частки у спільній власності.
Позивач просить суд визначити порядок використання земельної ділянки, а також виділити їй у користування земельну ділянку, що відповідає її частці у спільному домоволодінні, яка згідно рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів від 07.09.1990 р. складає 3/10 частини цього домоволодіння.
Завдання: Вирішіть справу.Чи є обґрунтованими вимоги позивача?

Задача №4.
У зв’язку з розширенням житлового будівництва, розміщенням нових промислових будівельних підприємств у місті виникла необхідність включити нові земельні ділянки в межу міста.
Завдання: Надайте обгрунтовані відповіді на такі питання:
Які органи та з яких підстав встановлюють межу міст, сіл ,селищ?
Чим відрізняється правовий режим земельних ділянок міст, селищ, сіл?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про основи містобудування: Закон України від 17 листопада 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // ВВР України. – 1997. – № 24. – Ст. 1.
Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // ВВР України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // ВВР України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 6 вересня 2005 р. // ВВР. – 2005. - № 49. – Ст. 517.
Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17 лютого 2011 р. // ВВР. – 2011. - № 34. – Ст. 343.
Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр. – 1995. – 4 квітня.
Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 502 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.
Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт: наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. № 273 // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 678.
Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.
Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р..
Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів: наказ Держкомзему від 26 серпня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 45.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Гуревський В.К. Право власника на забудову земельної ділянки // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 1. – С. 19-24.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К .: Истина, 2004. – 216 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Третяк А. М. Планування та формування землекористування в населенних пунктах. – К., 1998.
Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Консум, 1998. – 224 с.

ТЕМА 15. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ТА ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Поняття і склад земель природно-заповідного фонду й іншого природоохоронного призначення.
Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Задача № 1
Ботанічний сад м. Ялта подав позов до Господарського суду АРК про усунення перепон для збереження природно-заповідного фонду і користування землею за природоохоронним призначенням. Відповідач – державне підприємство „Кримське протизсувне управління” м. Ялта (ДП „КПЗУ”), 3-я особа – санаторій „Чайка”.
Наукова комісія, здійснюючи обстеження берегоукріплюючих споруд, розташованих на землях Ботанічного саду, встановила факти зсувних руйнувань цих споруд. З метою збереження природно-заповідного фонду Ботанічного саду позивач звернувся до ДП „КПЗУ” з пропозицією про видачу технічних умов і дозволу на розробку проектно-дослідницьких і будівельних робіт, які були надані відповідачем за умови укладання договору про користування Ботанічним садом берегоукріплюючими спорудами ДП „КПЗУ”. Позивач поставлені умови виконав, але відповідач відмовився від укладання даного договору і не здійснив жодних заходів щодо ліквідації зсувів на території природно-заповідного фонду. Тому Ботанічний сад просить суд зобов’язати ДП „КПЗУ” укласти з ним договір про користування берегоукріплюючими, протизсувними і пляжними спорудами строком на 49 років на відповідних ділянках, зокрема від мису Монтедор до мису Мартьян, які відносяться до заповідних територій визначених Проектом організації території Ботанічного саду.
ДП „КПЗУ” мотивувало свої дії тим, що воно має право володіти, користуватися і розпоряджатися на праві повного господарського відання (згідно Статуту) берегоукріплюючими, протизсувними і пляжними спорудами, зокрема від мису Монтедор до мису Мартьян і не зобов’язане передавати право користування цими спорудами іншим суб’єктам.
Додаткова інформація по справі: 1) Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення згідно з постановою КМУ №584 від 12.10.92; Указом Президента України від 13.01.2000 р. № 60 йому присвоєно статус Національного наукового центру, основними завданнями якого є проведення наукових досліджень з питань збереження унікальних і типових субтропічних видів рослин; 2) Ботанічний сад має Державний акт на право постійного користування землею площею 269 га землі; п. 1.5 Положення про Ботанічний сад визначено склад земель природно-заповідного фонду: 147,9 га - Ботанічний сад, природний заповідник „Мис Мартьян” – 120 га, землі водного фонду і прилеглі акваторії Чорного моря – 120 га.
Завдання: вирішіть справу.

Задача №2
Заступник голови адміністрації природного заповідника Буров вирішив у межах заповідника власним коштом звести котедж на ділянці площею 0,02 га. для влаштування місця відпочинку працівників заповідника та уклав договір про будівництво з будівельною компанією «Волстрой». Дізнавшись про це, громадянин Кутков, який проганяє свійських тварин по землях заповідника, попередив заступника голови, що будівництво котеджу може загрожувати розвиткові природного об’єкта яким є заповідник.
Завдання: Визначити правовий статус земель природно-заповідного фонду. Дайте правову оцінку діям заступника голови заповідника Бурова.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: постанова Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2261.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. . – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

ТЕМА 16. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Поняття і склад земель оздоровчого призначення.
Особливості надання земель оздоровчого призначення.
Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.

Задача № 1
Відповідно до розпорядження КМУ від 08.10.2004 р. за Державним підприємством України „Міжнародний дитячий центр „Артек”(ДП МДЦ «Артек») був закріплений пансіонат „Гліцинія” на праві господарського відання. Наступного дня Державним управлінням справами (ДУС) був затверджений акт приймання-передачі рухомого та нерухомого майна пансіонату „Гліцинія”, а також розпорядження, згідно якого ДП МДЦ «Артек» було надано дозвіл на відчуження пансіонату без проведення конкурсу за ціною значно нижчою експертної вартості. Через декілька тижнів ДП МДЦ «Артек» уклало договір купівлі-продажу будівель і споруд пансіонату „Гліцинія” з ВАТ „Банк зовнішньої торгівлі” (РФ).
Пр.рор АРК подав позовну заяву до Господарського суду м. Києва з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу та додаткові угоди до нього. Свої вимоги пр.рор мотивував тим, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я, санітарно-курортні заклади віднесені до закладів охорони здоров’я. Пансіонат „Гліцинія” є одним із таких санаторно-курортних та оздоровчих закладів, який заснований на державній власності. Відповідно до ст. 49 Конституції існуюча мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Таким чином КМУ не мав жодних підстав для передачі на баланс ДП МДЦ «Артек» пансіонат, а ДП МДЦ «Артек» відповідно – укладати будь-які угоди щодо його відчуження.
ВАТ „Банк зовнішньої торгівлі” заперечував проти позовних вимог, мотивуючи це тим, що ДП МДЦ «Артек» є юридичною особою, за якою закріплене відповідне майно на праві господарського відання. Відчуження пансіонату входить до кола повноважень, передбачених законодавством. Банк також вказав на те, що ст. 49 Конституції не була порушена, адже було відчужено не все підприємство, а лише його будівлі та споруди.
Додаткова інформація по справі: 1. Факт належності пансіонату „Гліцинія” державі в особі ВРУ підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Лівадійською сільрадою, а також рішенням судів.
Завдання: вирішіть справу та надайте обґрунтовані відповіді на такі питання:
1.Який об’єм повноважень передбачений таким режим майна як господарське відання?
2.Який існує порядок розпорядження та передачі майна, яким забезпечується діяльність Верховної Ради України і чим він врегульований?

Задача №2
З метою організації діяльності курорту голова підприємства «ТПР» запропонував адміністрації курорту свої послуги з будівництва пункту обслуговування автомобілів в межах округу санітарної охорони першої зони. Адміністрація курорту відмовила голові «ТПР» у будівництві пункту, мотивуючи це тим.що на відповідній земельний ділянці вже збудовано котедж для проживання у літньо-осінній період дітей працівників курорту.
Завдання: вирішіть справу та надайте обґрунтовані відповіді на такі питання:
1.Який порядок використання земель оздоровчого призначення?
2.Чи правомірні дії голови підприємства «ТПР»?
3. Чи обґрунтована відмова голови курорту?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 50. – Ст. 435.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: постанова Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2261.

Література:
Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.


ТЕМА 17. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Поняття і склад земель рекреаційного призначення.
Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення.
Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення.
Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів.
Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу.

Задача №1.
03.02.2002 р. Лазурненська селищна Рада Скадовського району Херсонської області звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до ВАТ Видавництво „Наддніпрянська правда” м. Херсон про припинення права користування земельною ділянкою.
З наявних у справі документів вбачається, що на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 14.10.82 р. відповідачеві було надано у постійне користування земельну ділянку площею 5 га розташовану на території Лазурненської селищної Ради Скадовського району Херсонської області для будівництва бази відпочинку на 450 місць в смт. Лазурне, що посвідчено Державним актом на право користування землею від 1984 р. та Державним актом на право постійного користування землею від 02.03.94 р.
17.07.91 р. відповідач уклав з Львівською залізницею договір на будівництво і експлуатацію пансіонату на 450 місць на спірній земельній ділянці. За умовами даного договору функції замовника – забудовника на будівництві пансіонату були покладені на Львівську залізницю. Після закінчення будівництва, яке ведеться за рахунок власних коштів залізниці і повинно бути завершене у грудні 1995 р., остання приймає об’єкт на свій баланс безстроково і експлуатує його, є власником всіх місць пансіонату, окрім 100, які належать відповідачу, і використовує їх на свій розсуд. Відповідач приймає участь в будівництві і експлуатації пансіонату як „пайовик”, внеском якого в балансову вартість об’єкта є витрати на проектно-пошукові роботи і вартість земельної ділянки, отримує належні йому 100 місць із загальної кількості у користування.
24.05.94 р. був прийнятий в експлуатацію перший пусковий комплекс пансіонату під назвою „Галичина”, який знаходиться на балансі Львівської залізниці і утримується за рахунок коштів останньої, тобто є власністю залізниці. Подальше будівництво пансіонату не здійснювалось.
Таким чином, позивач вважає, що за договором від 17.07.91 р. відповідач фактично переуступив право користування спірною земельною ділянкою Львівській залізниці. Це означає, що відповідач не використовував надану йому земельну ділянку за цільовим призначенням, адже пансіонат на 450 місць не збудовано і він не знаходиться на балансі відповідача.
Завдання: вирішіть справу.Чи є обґрунтованими вимоги позивача?

Задача №2.
12.06.2002 Шацькою районною державною адміністрацією (РДА) було прийнято розпорядження N 96. Згідно з п. 1 цього розпорядження було вилучено з постійного користування ВАТ 'Волиньобленерго' земельну ділянку площею 0,67 га у зв'язку з втратою права власності на будівлю, яка розташована в зоні відпочинку урочища 'Гряда' на території Шацької селищради.
Пунктом 2 розпорядження було вирішено передати в оренду на 49 років ТОВ 'Феміда-Інтер' земельну ділянку розміром 0,67 га в зоні відпочинку 'Гряда' на території Шацької селищради, на якій розташована база відпочинку, придбана ТОВ 'Феміда-Інтер' згідно договору купівлі-продажу майна від 27.05.2002.
На підставі цього розпорядження 04.07.2002 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким Шацька РДА надала ТОВ 'Феміда-Інтер' в оренду земельну ділянку площею 6700 м2.
Вказана спірна земельна ділянка у розмірі відповідно до державного акта на право постійного користування землею належала ДАЕК 'Волиньобленерго' разом з цілісним майновим комплексом, що був придбаний згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2002 ТОВ 'Феміда-Інтер' у РВ ФДМ України на аукціоні. Право власності на зазначений об'єкт належить ТОВ 'Феміда-Інтер'.
В січні 2005 р. до суду з позовом звернулось ВАТ 'Західенерго', в якому просило визнати недійсним п. 2 розпорядження Шацької РДА N 96 від 12.06.2002 'Про вилучення з постійного користування та передачу в оренду земельної ділянки'.
Рішенням господарського суду (ГС) Волинської області від 09.06.2005 позов ВАТ 'Західенерго' задоволено та визнано недійсним п. 2 розпорядження Шацької РДА N 96 від 12.06.2002, відшкодовано судові витрати. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (АГС) від 24.11.2005 апеляційну скаргу Шацької РДА залишено без задоволення, а рішення ГС Волинської області - без змін. ГС Волинської області та Львівським АГС встановлено факт знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належить позивачу, а саме, корпуси N 1 та N 2 бази відпочинку на озері Світязь, побудовані за кошти колективу енергоремонтного підприємства ВЕО 'Львівенерго' (правонаступником якого є ВАТ 'Західенерго'), увійшли до статутного фонду ВАТ 'Західенерго' під час корпоратизації, затвердженого Мінпаливенерго від 27.12.2002.
Згідно п. 15 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту N 7/5 від 07.02.2002) називається серед інших правовстановлюючих документів також рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на вказані будівлі зареєстровано та включено до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
ТОВ 'Феміда-Інтер' звернулось з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування зазначених рішень і повернення справи на новий розгляд, оскільки рішення ГС Волинської області та ухвала Львівського АГС прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, дано неправильну правову оцінку обставинам справи. Зокрема, на думку касатора ВАТ 'Західенерго' не володіє правом на спірну земельну ділянку.
Додаткова інформація по справі: 27.05.2002 ТОВ 'Феміда-Інтер' викупила цілісний майновий комплекс бази відпочинку, який складався з одного будинку на 16 ліжко-місць, що перебував на балансі ДАЕК 'Волиньобленерго', що підтверджується листом РВ ФДМ у Волинській області за N 016-1068 від 12.07.2002. Факт знаходження на спірній земельній ділянці баз відпочинку двох підприємств підтверджується також технічною документацією на земельну ділянку бази відпочинку, на якій розташовані три капітальні будівлі, тоді як ТОВ 'Феміда-Інтер' придбала лише один будинок.
Завдання: вирішити справу.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець” від 18 березня 1999 р. // ВВР України. – 1999. – № 18. – Ст. 139.
Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 50. – Ст. 435.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про мораторій на зміну цілового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах: Закон України від 17 березня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 28. – Ст. 1153.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: постанова Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2261.

Література:
1. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 445 с.
2. Бобкова А. Про поняття природних рекреаційних ресурсів // Право України.-2000.- №5 .- С.53-54.
3. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
4. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
5. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
6. Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
7. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
8. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.


ТЕМА 18. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Поняття і склад земель історико-культурного призначення.
Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення.
Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
Правовий режим охоронних зон пам’яток культури.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про затвердження Типового положення про державний історико-культурний заповідник: постанова Кабінету Міністрів України № 1149 від 24 липня 2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 31. – Ст. 1607.
Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення: постанова Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2261.
Про затвердження тимчасових форм дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою: наказ Міністерства культури і мистецтв України № 329 від 24 травня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 24. – Ст. 1359.

Література:
1. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
2. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
3. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
4. Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
5. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
6. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

ТЕМА 19. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Загальна характеристика земель лісогосподарського призначення: підрозділ лісів на групи та його значення для правового режиму земель лісогосподарського призначення.
Право користування лісами та право оренди земель лісогосподарського призначення.
Правове регулювання використання земель для головного та побічного лісокористування на землях лісогосподарського призначення.
Право землекористування лісгоспів, лісгоспзагів, ліспромгоспів та інших лісогосподарських підприємств.
Відшкодування збитків, заподіяних веденню лісового господарства внаслідок порушеннями норм земельного законодавства.
Суперечності та прогалини земельного та лісового законодавства і шляхи їх подолання.

Задача №1
На підставі рішення адміністрації м. Шостки юридичній особі було виділено в користування земельну ділянку, вкриту лісовою рослинністю, площею 7,5 гадля будівництва тваринницької ферми з метою відгодівлі худоби. Проект відведення земельної ділянки не було розроблено.
Завдання: розкрийте поняття і склад земель лісового фонду. Чи законне таке рішення?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Лісовий кодекс України в редакції Закону від 8 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991.– № 41. – Ст. 546.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Коростелев С. В. Земельное и лесное право: Учеб. пособие. – СПб: Изд-во Михайлова В. А., Изд-во “Полиус”, 1889. – 544 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

ТЕМА 20. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ
Поняття і склад земель водного фонду: правові критерії відокремлення земельних та водних об'єктів.
Засади виникнення та припинення права водокористування на землях, зайнятих водними об'єктами.
Правове регулювання використання земель водного фонду та штучно створених гідротехнічних споруд.
Права та обов'язки водокористувачів на землях водного фонду.
Особливості землекористування на прибережних територіях водних об'єктів.
Відшкодування збитків, заподіяних порушеннями законодавства про використання та охорону земель водного фонду.

Задача № 1
Згідно з рішенням сільської ради АТ було передано у приватну власність 43 га земель, розташованих поза межами прибережної захисної смуги . – смуги водоохоронної зони озера під сінокоси та пасовища. Державний інспектор з використання та охорони земель порушив перед радою питання про припинення вказаного рішення, оскільки, на його думку, воно суперечить чинному законодавству. При повторному розгляді цього питання на сесії, рішення ради визнано чинним. Державний інспектор звернувся з позовом до господарського суду про визнання рішення ради недійсним.
Завдання: Вирішить справу.Чи підлягає позов задоволенню?

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Водний кодекс України // ВВР України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41.– Ст. 546.
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486// [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 347// Офіційний вісник України. –1997 р. – № 16. – 23 травня;
Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 87// Офіційний вісник України. – 2001. –№ 5. – Ст. 188;
Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. // [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

ТЕМА 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, форми використання промислових земельних ділянок.
Правовий режим земель транспорту: правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту.
Правовий режим земель енергетичної системи та зв’язку.
Правовий режим земель, що надаються для потреб оборони.
Проблеми вдосконалення правового режиму використання та охорони земель несільськогосподарського призначення.

Задача № 1.
Облдержадміністрація прийняла рішення про розширення меж території аеропорту обласного центру і встановлення нових міжнародних авіаліній. Збільшення території аеропорту передбачалося за рахунок земель сільськогосподарського АТ та полігона військової частини. Військова частина не заперечувала проти змін меж землекористування за умови, що буде збережено всі її навігаційні споруди, лінію телеграфного зв'язку та електропередач або ж вони будуть перенесені на нову територію у розмірах, визначених законодавством. Однак департамент авіаційного транспорту не погодився на збереження вказаних споруд і комунікацій, вважаючи, що це перешкоджатиме навігаційній роботі авіаційного транспорту. Начальник військової частини звернувся з позовом до господарського суду за захистом своїх земельних прав.
Завдання: Вирішить справу.Чи підлягає позов задоволенню?

Задача № 2.
6 квітня 2004 р. Господарський суд м. Києва розглянув справу за позовом ВАТ „Київський річковий порт” (Порт), правонаступника Київського річкового порту, до Київміськради, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з сторони відповідача – МП „Альціона”, про визнання недійсним рішення Київміськради в частині погодження МП „Альціона” місця розташування складу на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні Порту згідно рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 27 липня 1948 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення Київміськрадою положень ст. 142 ЗК, якою регламентується порядок припинення права користування земельною ділянкою на підставі добровільної відмови землекористувача, оскільки позивач не давав своєї згоди на припинення права користування спірною земельною ділянкою. А тому правових підстав для рішення Київміськради не вбачав.
В свою чергу відповідач заперечував проти позову посилаючись на те, що земельна ділянка була відведена Київському річковому порту, а не ВАТ „Київський річковий порт”, тому згідно п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗК в ред. від 13 березня 1992 р., чинного на той час і на момент реорганізації підприємства, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється в разі припинення діяльності підприємства. Відповідач вказував, що, згідно ст. 60 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам міст належить право комунальної власності, зокрема, на землю. А ст. 16 Закону передбачає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. І оскільки відповідно до ст. 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав і обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, поглинання, поділ, виділ, перетворення), то реорганізація Київського річкового порту у ВАТ є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.
На підставі вищенаведеного Господарський суд м. Києва повністю відмовив у задоволенні позову Порту. Порт оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду.
Додаткова інформація по справі. 1) Згідно п. 1.2. Статуту ВАТ „Київський річковий порт”, затвердженого Фондом Держмайна України, товариство з моменту його реєстрації є правонаступником державного підприємства „Київський річковий порт” з переходом до нього всіх майнових прав та обов’язків останнього. 2) Порт після реорганізації не оформив у встановленому порядку державний акт на право користування земельною ділянкою, але від земельної ділянки не відмовлявся і згоди на її вилучення не давав.
Завдання: Вирішіть справу.

Задача №3.
Командир військової частини, яка розміщена в лісовій місцевості, на прохання голови фермерського господарства надав йому в користування 20 га. земель лісового воду для випасання худоби та вирощування картоплі.
Завдання: Дайте загальну характеристику правового режиму земель оборони. Чи мав право командир військової частини вчиняти зазначені дії? Відповідь обґрунтуйте.

Задача №4
Заводу «Грант» у встановленому порядку було надано у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 4,0 гадля вирощування сільськогосподарської продукції. Однак завод вирощувати таку продукцію не став, а приступив до будівництва на наданій земельній ділянці складських приміщень. Крім того, частина ділянки використовувалася під звалище промислових відходів.
Завдання: Дайте загальну характеристику правового режиму земель промисловості. Яка відповідальність передбачена за використання земель не за цільовим призначенням ? Вирішіть справу

Задача №5
У зв'язку з наданням земельної ділянки для організації колективного садівничого товариства "Обрій" його правління звернулося до районної адміністрації, яка приймала вказане рішення, з клопотанням виділити земельну ділянку для облаштування тимчасової зупинки електропоїзда місцевого сполучення. Це клопотання було задоволено, і правління уклало угоду з місцевими будівельниками для зведення даної зупинки.
Начальник відділення залізниці, дізнавшись про початок роботи, заборонив своїм наказом використовувати смуги відводу залізниці для вказаної мети, вважаючи, що в межах земель залізниці будь-які роботи та використання земель має здійснюватися виключно за розпорядженням органів залізничного транспорту. Райадміністрація оскаржила вказаний наказ до пр.рора району, вважаючи його незаконним.
Завдання: Визначити коло суспільних правовідносин; Охарактерезуйте особливості правового режиму спірної земельної ділянки; вирішить справу.

Нормативний матеріал:
Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991.– № 41. . – Ст. 546.
Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994.-№51.- Ст. 446
Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
Про використання земель оборони: Закон України від 27 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 14. – Ст. 209.

Література:
Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. . – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.
Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
Мірошниченко А.М. Земельне право України: [підручник]. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011.– 680с.
Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України, 3-тє видання, змінене і доповнене. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 516 с.
Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.
Пащенко О.М. Особливості правового режиму земель оборони // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – №1. –С.32-36.









13 PAGE \* MERGEFORMAT 144315



fђ Заголовок 3 Заголовок 515

Приложенные файлы

  • doc 18911285
    Размер файла: 564 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий