Pitannya do ekzamenu z filosofiyi


Питання до екзамену з філософії
Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції.
Філософський зміст проблеми буття.
Походження людини як філософська проблема.
Історичні типи світогляду.
Основні форми буття.
Єдність біологічного і соціального в людині.
Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії.
Категорія “матерія” в історико-філософському процесі.
Історичні типи філософських вчень про людину.
Основні проблеми, методи і функції філософії.
Категорії “рух” і “розвиток” у філософії.
Особистість як продукт культурного розвитку.
Структура філософського знання.
Простір і час як форми існування світу.
Людина і сенс її життя.
Філософія Стародавньої Індії.
Діалектика як теорія розвитку.
Людське буття і проблема свободи.
Філософія Стародавнього Китаю.
Основні категорії діалектики.
Людина як предмет філософського осмислення.
Становлення давньогрецької філософії. Досократична філософія.
Основні закони діалектики.
Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як
характеристики людини.
Філософія Платона.
Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні.
Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму.
Філософія Аристотеля.
Закон заперечення заперечення.
Предмет соціальної філософії.
Філософія доби еллінізму (епікурейці, стоїки, скептики, неоплатоніки).
Поняття прогресу та регресу.
Форми суспільної свідомості.
Характерні риси середньовічного способу філософування.
Проблема свідомості у філософії.
Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
Основні етапи розвитку філософії Середніх віків.
Діалектика та її альтернативи.
Проблема походження та сутності суспільства в філософії.
Номіналізм та реалізм в середньовічній філософії.
Проблема свідомості у філософії.
Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття.
Антропоцентризм як принцип філософії Відродження.
Структура свідомості, її основні рівні.
Проблема істини та її критеріїв у філософії.
Характерні риси філософії Нового часу.
Поняття самосвідомості.
Основні методи наукового пізнання.
Проблема пізнання в філософії Нового часу (емпіризм і раціоналізм).
Поняття суспільної свідомості, її структура.
Основні методи наукового пізнання.
Основні проблеми та характерні риси філософії французького Просвітництва.
Форми суспільної свідомості.
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
Класична німецька філософія.
Поняття ідеології, її роль у суспільстві.
Проблема історичного походження людини. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження.
Суспільна та індивідуальна свідомість, діалектика їхнього взаємозв’язку.
Проблема істини в філософії. Основні концепції істини.
Раціоналізм та емпіризм філософії Нового часу.
Філософське трактування феномену несвідомого.
Простір і час як форми існування світу.
Філософія в Києво-Могилянській академії та її вклад у розвиток професійної філософії в Україні.
Проблема пізнання в філософії. Суб’єкт та об’єкт пізнання.
Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
Екзистенціалізм: загальна характеристика.
Єдність чуттєвого і раціонального пізнання, їх специфіка.
Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.
Філософська думка в культурі Київської Русі.
Філософський зміст проблеми буття.
Основні чинники суспільного розвитку.
Українська філософія як культурно-історичний феномен.
Проблема істини в філософії. Характеристики істини. Критерії істини.
Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок.
Києво-Могилянська Академія як перший в Україні центр професійної
філософії.
Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
Історичні типи суспільства. Формаційний та цивілізаційний підходи.
Філософія Г.Сковороди.
Основні методи наукового пізнання.
Структура і функції суспільства.
Кирило-Мефодіївське товариство і початок розробки філософії української ідеї (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).
Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття.
Емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження, їх методи.
Українська філософія другої половини ХІХ ст. (О.Потебня, М.Драгоманов, І.Франко).
Основні принципи пізнавального процесу.
Парні категорії діалектики.
Вчення Сократа про людину.
Закон єдності і боротьби протилежностей.
Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність”.

Приложенные файлы

  • docx 18913276
    Размер файла: 19 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий