pitannya do ekzamenu


питання
до екзамену з курсу
історіографії всесвітньої історії
Історіографія як наукова дисципліна.
Антична історіографія.
Християнська історіографія.
Гуманістична історіографія в Західній Європі.
Соціологічна та історична думка за доби англійської революції та Реставрації XVII ст.
Філософія історії в західноєвропейському просвітництві. "Ідеї до філософії історії людства" Йогана Гердера.
Теорія прогресу західноєвропейських просвітителів. "Ескіз історичної картини прогресу людства" Ж.А. Кондорсе.
Історико-соціологічні ідеї західноєвропейських просвітителів. Ж.Ж. Руссо.
Ідеалістичний історизм в німецькій історіософії та історіографії першої пол. XIX ст. Георг Гегель.
Вольтер як історик.
Леопольд фон Ранке і його історична школа.
Школа істориків періоду реставрації в французькій історіографії першої половини XIX ст. О. Т’єрі.
Романтизм і "рання школа" в історіографії США.
Методологічні засади і головні риси раннього позитивізму.
Позитивізм в історичній науці Франції ХІХ ст.
Англійський позитивізм. "Історія цивілізації Англії" Г.Т. Бокля
"Малогерманська історична школа" в Німеччині.
Утвердження позитивізму в історіографії США.
Ерудитська історіографія доби раціоналізму в Західній Європі.
"Неоранкеанство" і занепад позитивізму в німецькій історіографії.
Початок формування "нової наукової школи" в французькій історіографії на рубежі XIX - поч. XX ст.
Криза ортодоксального позитивізму в Англії наприкінці XIX - поч. XX ст.
Еволюція позитивізму в історіографії США. Теорія "кордону" Фредеріка Д. Тернера.
Б. Кроче як історик.
Історичний "синтез" Анрі Берра як попередник методології школи "Анналів" Франції.
Перший етап у розвитку школи "Анналів" 30-40-х років. Історичні дослідження Люсьєна Февра і Марка Блока.
Цивілізаційна концепція А.Д. Тойнбі в "Дослідженні історії".
"3акат Європи": морфологія історії Освальда Шпенглера.
Головні риси історіографії США (1918-1945 рр.). Історична концепція Чарльза Бірда.
Теорія "вістового часу" історії Карла Ясперса.
Фернан Бродель і другий етап у розвитку школи "Анналів".
Концепція історико-культурних "суперсистем" Питирма Сорокіна і її вплив на західну історіографію.
Нова історична наука США в другій пол. XX ст.
Теоретико-методологічні основи розвитку британської історіографії другої пол. XX ст.
Історична наука в Німеччині другої пол. XX ст.: від ідеалістичного історизму до "соціально-критичної історії".
Третій етап у розвитку школи "Анналів" 70-80-х рр. XX ст.
"Кліометрія" і нові тенденції у розвитку західної історичної науки на рубежі ХХ-ХХІ століть.
Історико – критичний метод Лоренцо Валла.
Географічний детермінізм в історіографії. Шарль Монтеск’є.
Ніколо Макіавеллі як історик.
Томас Карлейль про роль особи в історії.
Історична соціологія Макса Вебера.
Жан Боден і його погляд на історію.
Картезіанська історіографія. Зародження скептичного методу в західноєвропейській історіографії.
Історична концепція Ж. Боссюе.
Історична думка в англійському Просвітництві.
Історико – соціологічні ідеї американських просвітителів (Б. Франклін, Т. Джеферсон, Т. Пейн).
Демократична течія у французькій романтичній історіографії ХІХ ст. Ж. Мішле.
Ідеї романтизму в історії Англії Томаса Маковея.
Теорія “культуртрегерства” в західноєвропейській історіографії. Г. Трейчке.
Культурно – історичний синтез К. Лампрехта.
Концепція національної історії у західноєвропейській історіографії. Е. Лавісе.
Ф. Мейнеке як історик.
Вісконсіанська історико – соціологічна школа Д. Коммонса.
“Некомуністичний маніфест” і періодизація історії У. Ростоу.
Візантійська історіографія.
Школа “історії права” в німецькій історіографії ХІХ ст.
Становлення західноєвропейської історичної белетристики (В. Скотт).
“Історія об’єднаних штатів” Д. Бенкрофта.
Великогерманська школа в німецькій історіографії. Ю. Фіккер.

Приложенные файлы

  • docx 18913336
    Размер файла: 16 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий