pitannya do ekzamenu z vidpovidyami moyi

Питання до іспиту з предмета:
«Податкова система»
Суть та принципи системи оподаткування
Податок – це фіксований обов’язковий платіж фіз. та юр осіб на основі чинного законодавства; це плата суспільства за виконання державою своїх функцій та обов’язків.
Система оподаткування в Україні – це сукупність податків і зборів, а також обов’язкових платежів встановлених на основі правових норм, що регулюють розміри, форми і терміни стягнень податків і платежів до бюджету.
Податки є основним видом доходу держави. Основним законодавчим актом який регулює систему оподаткування в Україні є Податковий кодекс України.
Принципи побудови податкової системи:
Загальність оподаткування. Кожна особа зобов’язана сплачувати податки і платежі згідного податкового кодексу.
Рівність усіх платників податків. Не допущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до усіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форм власності юр осіб, місць знаходження.
Презумпція правомірностей рішень щодо встановлення податків та зборів до нормативно-законодавчих актів, які регулюють податкову систему.
Фіскальна достатність – встановлення всіх податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженням (надходження має бути більшим за витрати).
Соц. справедливість – встановлення податків та зборів відповідно до платоспроможних платників податків (менша з/п менший побаток, більше - більший).
Економічність оподаткування – встановлення податків та зборів обсяг надходження від сплати яких перевищує витрати на їх адміністрування (використання).
Нейтральність оподаткування – встановлення податків і зборів так, щоб це впливало на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників.
Стабільність – зміни до будь-яких елементів податків не можуть вноситися пізніше ніж за 6 міс до нового бюджетного року в якому будуть запроваджуватися нові ставки. Протягом бюджетного року не можлива зміна ставок податків.
Рівномірність та зручність сплати – встановлення строків сплати податків з врахуванням необхідності своєчасності надходження коштів до бюджету та зручності їх сплати платникам.

Завдання та права ДПІ
Завданнями податкових органів є:
1)Здійснення контролю за до держанням податкового законодавства правельність обчислення повнотою та своєчасністю сплати податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету. 
2)Прийняття рішень щодо накладання фінансових санкцій та адміністративних стягнень з порушників податкового законадавства, захист інтересів держави в судових органах у справах стягнення податків до бюджету.
3)Прийняття нормативних та методичних рекомендацій з питань обліку оподаткуванню та звітності платників податків.
Права податкових органів:
1)Здійснювати на підприємствах установах та організаціях незалежно від форм власності перевірку грошових коштів, бухгалтерських книг, звітів, декларацій, кошторисів та іншої необхідної інформації.
2)Одержання від органів ДПА необхідну інформацію  про платників податків місце їх знаходження розміри ставок які сплачуються та звітність яка здана в податкові органи.
3)Обстежувати складські торгівельні та інші приміщення які використовуються для отримання доходу.
4)Зупиняти операції які пов'язані з розрахунками.
5)Вилучати документи які підтверджують неповноту або несвоєчасність сплати податків.
Обов'язки податкових органів:
1)Дотримуватися податкового законадавства та Конституції України.
2)Здійснювати сумлінне виконання своїх обов'язків 
3)забезпечувати єфективну роботу відповідно до своїх повноважень.
4)Недопускати правопорушення прав та інтереси громадян підприємств установ та організацій.
5)Коректно та уважно ставитися до платників податків та інших учасників.
6)Нерозголошувати інформацію з обмеженими досвідом що утримується податковими органами при здійсненні своєї роботи.
7)Надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит необхіднуподаткову інформацію.

Функції ДПІ
Функції податкових органів:
1)Організовувати роботу податкових інспекторів яка пов'язана із здійсненням контролю за додержанням податкового законадавства законності валютних операцій, законності розрахунків зі споживачами при використанні контрольно касових апаратів, товарно касових книг, чеків.
2)Проведення все бідних перевірок які пов'язані з фактами приховування і не сплати податків...
3)Розробка розяснень для платників податків щодо нарахування та сплати податків.
4)Затвердження форм податкових розрахунків звітів декларацій та іншої податкової документації щодо обчислення і сплати податків.
5)Роз'яснення через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та нормативних актів що до сплати податків.
6)Організовує підготовку кадрів.
7)Подає іншим податковими органам методично та практичну допомогу щодо організації податкової роботи.
8)Створення єдиної інформаційної системи та автоматизованих засобів організації роботи.
9)Розробка основних напрямів організації та проведення перевірок.
10)Надання правоохоронними органам інформації про факти порушень які несуть за собою кримінальну відповідальність.
11)Надання Мінфіну звіт про надходження податків зборів та інших платежів.
12)Розробка пропозицій щодо уникнення подвійного уподаткування та попередження податкових ухилень.
13)Надання фіз особам за їх місцем проживанням Індетифікаційна номери.

Поняття податків
У фін термінології застосовуються наступні терміни:
Плата - відповідає на запитання «за що» і відображає відносини між платниками податків наприклад плата за землю, плата за користування надрами;
Відрахування - відповідає на запитання «від чого», «на що» та є цільовим призначенням платежів, відрахування може бути частковим, цільове призначення не в повному обсязі та повним (кошти використовуються тільки за цільовим призначенням).
Податок-відповідає на запитання «для чого», і встановлюється на утримання держави.

Елементи системи оподаткування
Елементи системи опадоткування:
1)Суб'єкт - це фіз чи юр особа яка є платником податку.
2)Об'єкт - вказує на те що оподатковується тим чи іншим способом, об'єкт має бути стабільним підаватись чіткого обліку та безпосередньо відноситься до суб'єкта.
3)Одиниця оподаткування - цеодиниця виміру фізичного чи грошового об'єкта оподаткування.
4)Джерело сплати податку-це дохід платника з якого він сплачує податок, це джерело має бути безпосередньо пов'язане з обєктом оподаткування. 
5)Податкова ставка-це законодавчо встановлений розмір податку на одинцю опадоткуванню, є два підходи до встановлення податкових ставок:
а)Універсальний підхід-встановлення єдиної податкової ставки для платників податків.
б)Диференціальний-встановлення декілька податкових ставок.
   За будовою податкові ставки поділяються на:
1)Тверді-встановлення ставок податку в грошовому виразі на одиниці опадоткуванню.
2)Відносні – це податкові ставки які застосовуються в період економічної слабкості та нестабільності, інфляції.
3)Процентні-встановлення ставки податків у відсотках виражених на одиниці оподаткуванню.
6)Податкова квота-це частка податку у доході платника.

Класифікація податків
Податки класифікуються за наступними ознаками:
За формою оподаткуванню:
1)Прямі податки-це податки які безпосередню встановлюються для платників в залежності від розміру об'єкта оподаткування (ПДФО).
2)Непрямі податки-це податки які встановлюються в цінах товарів робіт послуг та їх розмір. не залежить від доходу платника (акцизний збір, ПДВ).
За економічним змістом:
1)Податок з доходів фіз осіб-податок який сплачуються при нарахування заробітної плати.
2)Податок на споживання-який сплачується не при отриманні доходу а при його використанні.
3)Податок на майно-які встановлюються що до рухомого та нерухомого майна.
В залежності від рівня державних структур:
1)Загально державні податки та збори.(18шт, мито)
2)Місцеві податки та збори.(5шт, єдиний податок, курорти)
За способом стягнення:
1)Розкладні-це податки які встановлюються спочатку в загальній сумі від залежностей потреб держави.
2)Окладні-це встановлення спочатку розміру ставок податків для платників.

Види прямого оподаткування
Прямі податки бувають особисті та реальні.
Види особистих податків: 
1)Подушний (поособистісний) - це податки які встановлюються для фіз осіб окремо.
2)Податок з доходів фіз осіб.
3)Майновий податок-встановлюється відносно майна яке перебуває увласності того чи іншого платника податків.
4)Податок на спадщину та дарування-є різновидом майнового оподаткування, має разовий характер та стягується при передачі власності на об'єкт оподаткування від однієї до іншої особи.
Види реальних податків:
1)Земельний податок-характерезується неможливістю ухиленню від справи, вартість встановлюється пропорційно до розміру земельної ділянки.
2)Домовий податок-це податок який встановлюється на житлові торгівельні та промислові об'єкти за їх зовнішні ми ознаками.
Існує два способи зтягування податків:
1)Щедулярний-це стягування з кожного об'єкта окремо.
2)Глобальний-поєднання в собі деяких систем зтягування податків.

Види непрямих податків
Непрямі податки зтягуються в залежності від виду торгівельної діяльності.
Зовнішня торгівля характерезується за рахунок стягування мита який є непрямим податком що сплачується при транспортувані будь яких предметів через митний кордон України.
Внутрішні торгівлю характеризують наступні податки:
1)Акцизи-це вид не прямого оподаткування де податок включається в ціни товарів робіт послуг та він характеризує процес ринкового ціноутворення. Акцизи бувають: 
а)фіксований Акцизи встановлюються у грошовому виразі на одинцю опадоткування, вони не залежать від ціни реалізації товару, їх якості асортименту тощо.
б)пропорційні ставки акцизів вони встановлюються увідсотковому виражені до обсягів реалізації, це ті Акцизи які реагують на будь які коливання на ринку, пропорційні Акцизи поділяються на: 
-специфічний Акцизи встановлюються на окремий вид товарів(лікеро-горілчані вироби, тютюнові);
- універсальні Акцизи встановлення акцизів до усього обсягу реалізації.
2) Фіксальна монополія-при застосуванні акцизів держава встановлює фіксовану надбавку до ринкової ціни товарів а при застосуванні фіксальної монополії держава встановлює ту ціну яка забезпечить їй необхідні надходження для виконання своїх функцій.

Платники податків та їх зобов’язання
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, їх філії, відділення та інші особи, що не мають статусу юр осіб але мають відокремлений баланс і є платниками податків і зборів.
Платники податків і зборів зобов’язані:
Стати на облік в контрольних органах (податкова)
Правильно розрахувати належні суми податків і зборів відповідно до чинного законодавства (Податковий кодекс Укр)
Правильно вести облік і звітність та забезпечення її збереження у законодавчо встановлені терміни.
Подавати до державних податкових органів та інших контролюючих органів декларації, бух звітність та інші документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків
Повідомляти контролюючі органи про ліквідацію підприємства або його реорганізацію протягом 3 роб днів з дня прийняття рішення
Повідомляти контролюючі органи про зміну місця знаходження підприємства або зміну фіз. особи проживання
Допускати контролюючі органи під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень та інші території, що використовуються для отримання доходів.

Види податків та інших обов’язкових платежів
Загальнодержавні податки і збори:
Податок на прибуток підприємства – 21%
ПДФО – 15%
ПДВ – 20%
Акцизний збір
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Екологічний податок
Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування нафтопроводами природного газу та аміаку територією Укр.
Рентна плата за нафту, природній газ та газовий конденсат що видобувається в Укр
Плата за користування надрами
Плата за землю
Збір за користування радіочастотними ресурсами Укр.
Збір за спеціальне використання води
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Фіксований сільськогосподарський податок
Збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства
Мито
Цільова надбавка до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім енергії що виготовлена спеціальним когенераційними установками
Збір у вигляді цільових надбавок до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Місцеві податки і збори:
Місцеві податки:
Податки на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Єдиний податок
Місцеві збори:
Збір за місця для паркування транспортних засобів
Збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності
Курортний збір.

Місцеві податки і збори
Місцеві податки і збори:
Місцеві податки:
Податки на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Єдиний податок
Місцеві збори:
Збір за місця для паркування транспортних засобів
Збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності
Курортний збір.
3.Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Платником податку є фіз. і юр особи в тому числі нерезиденти (не громадянина ми Укр, але отримують доходи в Укр), які мають будь-які об’єкти нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкти житлової нерухомості.
Не є об’єктом оподаткування (Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки):
Об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності держави або територіальних громад.
Об’єкти житлової нерухомості, кі знаходяться в зоні відчуження або відселення громадян визначені законом.
Будівлі дит садків та дит будинкув сімейного типу.
Садовий або дачний будинок але не більше одного такого об’єкту на 1 платника податку.
Об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним сім’ям і прийомних сім’ях, яких 3 і більше дітей але не більше 1 об’єкту.
Гуртожитки.
Базою оподаткування є площа об’єкта оподаткування. Ставка податку встановлюється сільською, селищною або міською радою в таких розмірах на 1м2 площі об’єкта оподаткування:
Якщо квартира або житлова площа не перевищує 240м2 та житлові будинки площа яких не перевищує 500м2 ставка податку не перевищує 1% мінімальної зарплати, яка встановлена на 1 січня податкового періоду.
Якщо квартира або житлова площа площа яких перевищує 240м2 і житловий будинок площа яких перевищує 500м2ставка податку становить 2,7% від мінімальної зарплати, яка встановлена на 1 січня податкового періоду.
Збір за місця для паркування транспортних засобів
Платниками податку є фіз. і юр особи їх відокремлені підрозділи, які згідно з рішенням сільської, селищної і міської ради організовує і впроваджує діяльність забезпечує паркування транспортних засобів на спеціально відведених місцях.
Об’єктом оподаткування яка згідно з рішенням ради є спеціально відведена для паркування транспортних засобів на авт. Дорогах, тротуарах і спеціально відведених місцях.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки яка відведена для паркування, розмір ставки встановлюється за кожен день діяльності з забезпеченням паркування транспортним засобам у грн. за кожен м2 від 0,03 до 0,15% мінімальної зарплати, яка встановлюється на 1 січня податкового періоду.
Збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності
Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлюючи підрозділи, які для впровадження своєї діяльності отримують торгові патенти:
Торгова діяльність яких пов’язана з пунктами продажу.
Діяльність з надання побутових послуг за переліком, що визначений КМУ.

Діяльність у сфері розваг
Не є об’єктом оподаткування (Збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності):
Аптеки, що перебувають в державній або комунальній власності.
Фіз. особи підприємці, що здійснюють продаж у власному підсобному господарстві продукції рослин, тварин, птиця, бджільництво.
________________________________________ громадськими організаціями інвалідів та мають податкові пільги згідно з законодавства.
Суб’єкти господарювання, які впроваджують торгівельну діяльність пов’язану з хлібобулочними виробами, цукор, пшоно, мука, молочна продукція, продукція дитячого харчування, плодоовочева продукція.
Ставками збору є встановлення сільського, селищного і міською радою у відповідному відсотку до мінімальної зарплати.
Ставка збору за провадження торгової діяльності нафтової продукції встановлена в розмірі від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної зарплати в залежності від розташування пункту продажу.
Ставка збору за здійснення

Ставка збору у сфері грального бізнесу:
За використання доріжок у боулінгу дорівнює розміру мінімальної зарплати який в 2 рази збільш за кожне окреме гральне місце
Ставка збору для проведення інших гральних ігор – мінімальна зарплата
Ставка збору за провадження торгівельної діяльності що пов’язані з придбанням торгового патенту 0,05 розміру мін зарплати.
Туристичний збір
Туристичний збір – це вид місцевого збору кошти від якого надходять до місцевого бюджету, платниками якого є

Платниками туристичного збору не можуть бути:
Особи що там проживають, в тому числі на умовах договору орендно-житлового приміщення
Особи, що перебувають у відрядженні
Інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи і дітей-інвалідів
Ветерани війни
Учасники ліквідації Чорнобильської АС
Особи, що прибули на лікування до санаторіїв в тому числі за курсівками
Ставка збору встановлюється в розмірі від 05 до 1% бази справлення збору.
Базою справлення збору є загальна вартість проживання (без ПДВ).

Платники податку на додану вартість
Платниками податку є:
1)Будь яка особа яка проводить господарську діяльність та реєструється як платник податку
2)Будь яка особа яка ввозить твори на митну територію України в обсягах які підлягаю оподаткування
3)особи які не мають статусу юридичної особи але ведуть облік на невідокремленому балансу
4)особи які надають послуги транзитів пасажирів
У разі якщо загальна сума від здійснення операції спостачання товарів, робіт, послуг за останні 12 місяців сукупно перевищує 300000 грн (без ПДВ) така особа має зареєструватися як платник податку.

Визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість
Обєтами оподаткування є постачання товарів, робіт, послуг на митній території, ведення товарів на території, їх вивезення, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом.
Не є обєктами оподаткування:
-випуск і розміщення цінних паперів в обіг субєктами підприємницької діяльності
-передача майна на збереження або в лізинг (оренда) крім фінансового лізингу (виплата вартості об’єкта)
-нарахування та сплата відсотків за умовами договору фінансового лізингу
-передача майна в заставу
-послуги зі страхування, перестрахування 
-надання послуг з загальнообов'язкового державного соціального страхування, пенсійного страхування, обслуговування пенсійних вкладів не державного пенсійного забезпечення
-надання послуг з інкасації розрахунково-касового обслуговування, використання позиков коштів
-виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, супсидій, та дотацій 
-інші операції відповідно до податкового кодексу


Операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість
Операції які звільняють від оподаткування ПДВ:
1)Постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту згідно з переліком який визначений кабінетом міністрів України
2)Надання послуг зі здобуттям середньої, проф.-техн і вищої освіти вищими навч закладами в тому числі аспірантів та докторантів
3)Постачання товарів технічних та інших засобів реабілітації, послуги з їх доставки та обслуговування в тому числі товарів медичного призначення для інвалідів та інших категорій населення які цього потребують
4)Постачання послуг з доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню 
5)Надання медичної допомоги медичними закладами які мають відповідну ліцензію
6)Надання реабіталіаційних послуг інвалідам, дітям інвалідів а також надання путівок на санаторно курортне лікування 
7)Надання послуг з утримання дітей в дошкільних закладах та школах інтернатах 
8)Надання послуг з облаштуванням на ночліг в спеціально відведених місцях осіб які цюго потребують
9)Надання послуг з харчування дітей в дошкільних та в закладах які надають середню освіту 
10)Надання релігійними організаціями культових прослуг та продаж товарів культового призначення 
11)Надання послуг з поховання
12)Надання благодійної допомоги
13)Надання державних платних послуг фіз або юр особам органами виконавчої влади та місцевого самоврядування 
14)Надання послуг з реєстрації актів громадського стану закс 
15)Оплата фундаментальних досліджень науково-дослідних експерементів, дослідно конструкторських робіт які здійснюються за рахунок коштів держ казначейства
16)Безоплатна передача приладів, матеріалів ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації для лабораторних аналізів та досліджень

Розміри ставок податку на додану вартість
Ставки ПДВ становляться залежно від розміру податкування їх бази в таких розмірах:
До 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20%; з 1 січня 2014 року ( 17 %.
Операції звільн від оподаткування
0%
Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
а) постачання техніки, обладнання, устаткування, які визначені в Законі України "Про альтернативні види палива", на території України;
б) імпорту техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива.
Тимчасово, до 1 січня 2014 року, суб’єкти літакобудування звільняються від сплати ПДВ по операціях з:
- ввезення (пересилання), що використовуються в літакобудівельній промисловості;
- реалізація (постачання) результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які будуть виконуються у літакобудівноій промисловості.

Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку на додану вартість
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
Постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних водах України; входять до складу Військово-Морських Сил України.
Постачання товарів для заправки та забезпечення повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України.
Постачання послуг, щодо міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;
послуги з обслуговування повітряних суден, а саме пасажирів в аеропорту, оренда приміщень.

Податковий кредит та зобов’язання
Право на податковий кредит виникає у разі здійснення:
операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України.
отримання послуг, наданих нерезидентом(отримує дохід в Україні, але проживає не в Україні) на митній території України.
ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного (взять і віддать) або фінансового (взять і викупить) лізингу.
Датою відображення под. кредиту є дата списання коштів з банківського рахунку або дата отримання таких активів, які підтверджуються податковою накладною.
Датою виникнення податкових зобов’язань є дата отримання коштів на поточний рахунок або в касу або дата відвантаження активів.
Податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити законодавчо встановлений розмір ПДВ.
Податковий кредит – це сума на яку платник податків має право зменшити свої податкові зобов’язання.
При здійсненні операції, яка пов’язана з придбанням і реалізацією необоротних активів і ТМЦ оформлюється податкова накладна. Що містить в собі наступну інформацію:
порядковий номер податкової накладної;
дата виписування податкової накладної;
назва юр особи
податковий номер платника податку (продавця та покупця);
місцезнаходження юридичної особи
Повний опис необоротних активів і ТМЦ
Ціна постачання без ПДВ
ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

Суть та платники акцизного збору
Акцизний збір є одним з непрямих податків, оскільки він включається в ціни товарів і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до категорії специфічних акцизів, тобто стягнення податку провадиться за диференційованими по окремих групах товарів ставками.
Його ціль збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних товарів непершої необхідності, які споживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.
Платниками збору є:
1. Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
2. Особа ( суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
3. Фізична особа ( резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.
4. Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.
5. Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.
6. Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

Об'єкт оподаткування  акцизним збором
Об’єктами оподаткування є операції з:
1. Реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
2. Реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам.
3. Ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
4. Реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції).
5. Реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.
Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:
1. Вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
2. Ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.
Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
1. Реалізації легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів jзагальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
2. Ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.
3. Ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України.
4. Безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації.
5. Реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції).
6. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції).
7. Ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом.
8. Реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі.
9. Ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями для проведення досліджень чи випробувань.

Підакцизні товари та ставки податку
До підакцизних товарів належать:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
нафтопродукти, скраплений газ;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками:
1. Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво:
Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД
Одиниці виміру
Ставки податку

Пиво із солоду (солодове)

гривень за 1 літр

0,74

Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації

гривень за 1 літр 100-від-соткового спирту
42,12

2. Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД
Ставки податку


специфічна
адвалорна


одиниці виміру
ставка
одиниці виміру
ставка

Сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну

гривень за 1 кілограм (нетто)
149,66



Сигарети без фільтра, цигарки

гривень за 1000 штук
43,03
відсотків
20

Сигарети з фільтром

гривень за 1000 штук
96,21
відсотків
25

3. Нафтопродукти, скраплений газ:
Опис товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД
Ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)


одиниці виміру
ставка

спеціальні бензини
євро за 1000 кілограмів

182

бензини авіаційні

євро за
1000 кілограмів

28

інші бензини
євро за
1000 кілограмів
182

Паливо для реактивних двигунів

євро за
1000 кілограмів
28

Гас:




паливо для реактивних двигунів

євро за
1000 кілограмів
17

інший гас
євро за
1000 кілограмів

28

5. Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:
Опис товару (продукції)
згідно з УКТ ЗЕД
Ставки податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)
(специфічні)

Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби


з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 куб. см:


- нові
0,05 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- що використовувалися:


- - не більш як 5 років

1 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- - понад 5 років
1,25 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см:


- нові
0,03 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- що використовувалися:


- - не більш як 5 років
1,25 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- - понад 5 років
1,5 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 3000 куб. см:


- нові:


- - з об’ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2200 куб. см
0,15 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- - з об’ємом циліндрів двигуна понад 2200 куб. см, але не більш як 3000 куб. см

0,6 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 2500 куб. см:



- - не більш як 5 років

2,5 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

- - понад 5 років
3,25 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна


Порядок обчислення акцизного збору 
Існують два види ставок по акцизному збору: у фіксованому виразі на одиницю товарів в кількісному виразі (наприклад, в євро за 1000 кг по бензину); у відсотках до оборотів з реалізації товарів. Відповідно існують і два різного порядку визначення суми акцизного збору. При цьому слід звернути увагу, що по вітчизняних підакцизних товарах порядок визначення акцизного збору дещо відрізняється від порядку визначення акцизного збору по імпортних товарах.
Для обчислення акцизного збору по вітчизняних товарах, ставки яких визначено у відсотках, необхідно визначити оподатковуваний оборот, оскільки ставки акцизного збору застосовуються до оподатковуваного обороту, який вже включає суму акцизного збору. Для визначення оподатковуваного обороту застосовується формула:
13 EMBED Equation.3 1415,
де ОО оподатковуваний оборот, що включає в себе суму акцизного збору;
С собівартість виробництва;
П прибуток;
А ставка акцизного збору, %.
По імпортних товарах, придбаних за іноземну валюту, і ставки по яких визначено у відсотках, оподатковуваний оборот визначається виходячи з митної вартості цих товарів з урахуванням фактично сплачених сум мита. Для цього застосовується формула:
МВ + М,
де МВ митна вартість,
М мито.
Для визначення суми акцизного збору необхідно:
13 EMBED Equation.3 1415,
де СА сума акцизного збору.
Акцизний збір з товарів, ставки по яких визначені в євро, обчислюється виходячи з натуральних показників відповідного товару в кількісному виразі. При цьому по вітчизняних товарах для визначення акцизного збору сума в євро перераховується у валюту України за курсом Національного банку України на перший день місяця, в якому здійснюється відвантаження товарів, і залишається незмінною протягом місяця, а по товарах, що ввозяться в Україну, на день митного оформлення товарів або придбання марок акцизного збору.

Платники податку на прибуток підприємств та об’єкт оподаткування
Платниками податку на прибуток є:
Резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Нерезиденти - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі власності, провадять свою діяльність на території України але не є громадянами її і не мають дипломатичного статусу.
Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку,що не мають статусу юридичної особи та мають відокремлений баланс.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції.
Об’єктом оподаткування податку на прибуток є зменшення суми скорегованого доходу звітного періоду на суму витрат та на суму амортизаційних відрахувань.

Валові доходи підприємства
Доходи підприємства - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, які отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.
Склад доходу підприємства:
Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)
Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій
Доходи від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами та борговими зобов’язаннями.
Доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів і відсотків.
Доходи, не враховані до складу доходів попереднього звітного періоду але виявлені в цьому звітному періоді.
Суми заборгованості фінансової допомоги.
Вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами їх збереження.
Не включаються до складу доходу:
Суми акцизного збору, ПДВ, які закладені в цінах товару.
Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна.
Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду.
Суми коштів в розмірі надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються.
Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій згідно з договором «Про спільну діяльність без створення юр особи».
Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках.
Кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.
Номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів.
Кошти та майно, які повертаються власнику корпоративного права після ліквідації підприємства.
Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної фінансової допомоги.
Інші надходження, відповідно до Податкового Кодексу України.

Валові витрати підприємства
Витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються і виготовляються.
До складу витрат включаються:
Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до Державного бюджету України.
уми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суми коштів, внесені до страхових резервів.
Суми сплачених податків, зборів і обов’язкових платежів.
Суми податку на інші витрати, що не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів та виявлені в теперішньому періоді.
Не включаються до складу витрат:
Витрати на підготовку, придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин.
Сплата вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань.
Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням суду.
Утримання органів управління.
Виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.
Виплату дивідендів.
Виплату винагород або інших видів заохочень.
Суми збитків, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг).
Витрати, які не підтверджені відповідними документами.
Витрати на придбання працівникам спецодягу, взуття, обмундирування, рукавиць.
Витрати на організацію і проведення прийомів, свят. Відпочинку.
Витрати на участь в азартних іграх.
Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку
Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів.
Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів.
Інші витрати відповідно до Податкового Кодексу України.

Амортизація необоротних активів
Амортизація – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення необоротних активів, на суму яких зменшується сума прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності підприємства;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, оплату праці зайнятих працівників;
витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 % сукупної вартості всіх груп основних засобів;
витрати на капітальне поліпшення землі;
сума переоцінки вартості основних засобів;
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
ліквідацію основних засобів;
придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами;
витрати на зйомку національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.
Не підлягають амортизації, а проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
витрати на будівництво та утримання житлових будинків;
придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
витрати на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду;
вартість гудвілу  (вартість ділової репутації);
витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.
Групи основних засобів та максимально допустимі строки їх корисного використання:

Групи

Максимально допустимі строки корисного використання, років

група 1 – земельні ділянки
Необмежена кількість років

група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
15


група 3 – будівлі, споруди,
20

передавальні пристрої
15

група 4 – машини та обладнання
5

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми, інші інформаційні системи, мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень
2

група 5 – транспортні засоби
5

група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)
4

група 7 – тварини
6

група 8 – багаторічні насадження
10

група 9 – інші основні засоби
12

група 10 – бібліотечні фонди
необмежено

група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи
необмежено

група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди
5

група 13 – природні ресурси
необмежено

група 14 – інвентарна тара
6

група 15 – предмети прокату
5

група 16 – довгострокові біологічні активи
7


Ставка податку на прибуток підприємств, порядок та терміни сплати
Ставки податку:
З 01.01.2012 по 31.12.2012 – 21%
З 01.01.2012 по 31.12.2013 – 19%
З 01.01.2014 – 16%
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування: виробники біопалива, які отримують прибуток від його продажу, а також виробники електричної і теплової енергії при використанні біопалива.
Тимчасово до 01.01 2011 року звільняються від оподаткування суб’єкти господарювання, які надають готельні послуги у готелях категорії 5-, 4-, 3-зірки в тому числі новозбудовані чи реконструйовані, а також суб’єкти господарювання, які отримують прибуток в легкій промисловості.
Платники податку самостійно визначають його розмір, складають наростаючим підсумком і подають декларацію за 1 квартал, 1+2-й квартал, 1+2+3-й квартал 1+2+3+4-й квартал. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку
Платниками податку з урахуванням обмежень можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.
Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:
- усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
- особу, утворену шляхом перетворення.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Не може бути зареєстрований як платник податку:
1. Суб’єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра.
2. Суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.
3. Суб’єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об’єкт та база оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком. Ставки податку
Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) ( нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.
Платники податку не є платниками таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне використання води;
г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) ( 0,15;
б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, ( 0,09;
в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) ( 0,09;
г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, ( 0,03;
ґ) для земель водного фонду ( 0,45;
д) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, ( 1,0.
Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Податковий період та порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку
Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників ( період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, ( період з початку року до їх фактичного припинення.
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою.
Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
а) у I кварталі ( 10 відсотків;
б) у II кварталі ( 10 відсотків;
в) у III кварталі ( 50 відсотків;
г) у IV кварталі ( 30 відсотків.
Платники податку, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх утворення (виникнення права на земельну ділянку).
Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку.
Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов’язаний:
- уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
У разі якщо платник податку (орендодавець) надає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду іншому платникові податку (орендарю), орендована площа земельних ділянок не може включатися до декларації з податку орендаря, а враховується у такій декларації орендодавця.
Якщо платник податку (орендар) орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в особи (орендодавця), яка не є платником податку, орендована площа земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря.
Платники податку перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Платники податку з доходів фізичних осіб та сукупний оподаткований дохід
Платниками податку є:
1. фізична особа ( резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
2. фізична особа ( нерезидент, яка отримує доходи в Україні;
Об’єктом оподаткування є:
1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
3. іноземні доходи ( доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Під загальним місячним доходом розуміють суми коштів, нарахованих платнику податку протягом одного календарного місяця
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:
1. доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;
2. доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, доходи від надання прав на користування будь-якими видами нематеріального активу;
3. сума страхових внесків за умовами договором добровільного страхування, сума страхових виплат чи відшкодувань за договорами добровільного страхування життя чи недержавного пенсійного страхування;
4. дохід від надання майна в оренду або суборенду (оренда в оренді);
5. оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до складу доходів попередніх податкових періодів;
дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені.
дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів, виграшів, призів;
інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами.
сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки:
Інші види доходів передбачені в податковому кодексі України.

Ставка податку з доходів фізичних осіб
Ставка ПДФО становить 15% від бази оподаткування щодо доходів, які одержані як на території України так і за її межами та які включаються до загально місячного оподаткованого доходу.
У разі якщо загальна сума доходів, яка отримана платником в поточному місяці перевищує 10-кратний розмір мінімальний заробітній платі встановленої на 1 січня звітного податкового року ставка податку становить 17% від суми перевищення. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:
відсоток на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
відсоток на дохід за іменним ощадним сертифікатом;
відсоток на дохід, як члена кредитної спілки;
дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування;
дохід за іпотечними цінними паперами;
дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента (продаж) відповідно до закону;
дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) сертифікатів фонду операцій з нерухомістю;
інші доходи відповідно до ПКУ.
Ставка податку становить 10% від бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, шахтарів ( працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Податкова соціальна пільга та її види
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, на суму податкової соціальної пільги.
Види податкових соціальних пільг:
1. Податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року поділеного на 2, ( для будь-якої працездатної особи в порівнянні до граничного розміру застосовують податкові соціальні пільги;
2. Пільга у розмірі 150% суми пільги ( для наступних платників:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником ( у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда ( у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до І або ІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
3. у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, для такого платника податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу;
в) колишнім в’язнем концтаборів та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
Податкова соціальна пільга застосовується лише у випадку, коли загальний дохід не перевищує розмір мінімального прожиткового мінімуму помноженого на коефіцієнт 1.4 та округленого до 10,00 грн.
Утримання податку з доходів нарахованих і виплачених у вигляді заробітної плати.
1. Із застосуванням податкової соціальної пільги:
ПДФО = ((Всього нараховано - Єдиний соц. внесок) – Под. пільга) ставку податку %
2. Без застосування податкової соціальної пільги:
ПДФО = (Всього нараховано - Єдиний соц. внесок) ставка податку %

Єдиний соціальний внесок за трудовим договором – 3,6%
Єдиний соц. внесок за договорами цивільно-правового характеру (ЦПХ) (для виконання разової роботи за договором ЦПХ) – 2,6%
Єдиний соціальний внесок з лікарняних – 2%

Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі
Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі
Групи
Кількість найманих працівників
Доход за календарний рік, що передував переходу на ЄП
Види діяльності
Ставка ЄП: фіксована ( % до мінімальної зарплати (МЗП)станом на 1 січня) або % до доходу)

1 (фізособі - підприємці)
без найманих працівників
не перевищує 150 000 грн.
роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках,          надання побутових послуг населенню
1% 10% від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року

2 (фізособи - підприємці)
одночасно не перевищує 10 осіб
не перевищує 1 000 000 грн.
надання послуг, в т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню;       -виробництво та/або продаж товарів;           - ресторанне господарство
2% 20% від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року

3 (фізособи - підприємці)
одночасно не перевищує 20 осіб
не перевищує 3 000 000 грн.
всі види діяльності, крім заборонених видів для спрощеної системи оподаткування
а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

4 (юрособи)
середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб
не перевищує 5 000 000 грн.
всі види діяльності, крім заборонених видів для спрощеної системи оподаткування
а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

5 (фізособи - підприємці)
середньооблiкова кількість працівників не перевищує 20 осіб
не перевищує 20 000 000 грн.
всі види діяльності з урахуванням обмежень
а) 7% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 10% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

6 (юрособи)
середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб
не перевищує 20 000 000 грн.
всі види діяльності з урахуванням обмежень
а) 7% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 10% від доходу  у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Платники єдиного податку звільняються від сплати:
1) податку на прибуток підприємств;
2) ПДФО;
3) ПДВ, якщо платники податку обрали ставку без врахування ПДВ;
4) земельного податку;
5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Фізичні та юридичні особи, які не можуть бути платниками єдиного податку
Фізичні та юридичні особи, які не можуть бути платниками єдиного податку:
Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів;
4) видобуток, реалізацію дорогоцінних металів і реалізація матеріалів;
5) видобуток, реалізацію корисних копалин;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату;

Порядок визначення доходів та нарахування і строки сплати єдиного податку
Для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) року в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.     При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
Для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу платника єдиного податку, який є платником податку на додану вартість, також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
 Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
До складу доходу,  не включаються:
1) суми ПДВ;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду;
5) суми коштів або вартість майна, внесені засновниками до статутного капіталу;
6) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.
Податкові періоди:
1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку І групи є календарний рік.
2. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку ІІ - VІ груп є календарний квартал.
Податковий  період починається з першого числа першого місяця податкового періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового  періоду.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
 1. Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок у вигляді авансу не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Платники єдиного податку, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки.
2. Платники єдиного податку ІІІ - VІ груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів з моменту подання податкової декларації.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності єдиний податок сплачується тільки за поточний календарний місяць при цьому подається заява органу державної податкової служби щодо припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Платники плати за землю, об’єкт, база оподаткування та пільги щодо сплати податку за землю для фізичних та юридичних осіб
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок і сама її площа.
Ставки податку за 1 ге сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
1. Для ріллі, сіножатей та пасовищ ( 0,1.
2. Для багаторічних насаджень ( 0,03.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб
Ставки податку,
гривень за 1 кв. метр
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення

до 3
0,24


від 3 до 10
0,48


від 10 до 20
0,77


від 20 до 50
1,2
1,2

від 50 до 100
1,44
1,4

від 100 до 250
1,68
1,6

від 250 до 500
1,92
2,0

від 500 до 1000
2,4
2,5

від 1000 і більше
3,36
3,0

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі із застосуванням таких коефіцієнтів:
- міжнародного значення ( 7,5;
- загальнодержавного значення ( 3,75;
- місцевого значення ( 1,5.
Ставка податку за 1 ге несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки площі.
Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в оренду на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки площі.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Від сплати податку для фізичних осіб звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Від сплати податку для юридичних осіб звільняються:
- заповідники, у тому числі ботанічні сади, дендрологічні парки;
- парки державної та комунальної власності, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;
- дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від форми їх підпорядкування;
- релігійні організації Українив;
- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів та реабілітаційні установи;
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
- установи, організації фізкультурно-спортивної спрямованості;
- новостворені фермерські господарства.

Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню:
- Ділянки, які знаходяться в зонах радіоактивного забруднення;
- землі ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння;
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій;
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до пори їх плодоношення;
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (сховище урн з прахом після [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ][ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Розташовується в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] або [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]).

Податковий період та порядок обчислення плати за землю
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння (сплати) плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які купують транспортний засіб і здійснюють першу реєстрацію.
Об'єктом оподаткування є транспортні засоби, а саме:
1. колісні транспортні засоби, крім:
а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України;
б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені за представниками органів виконавчої влади;
в) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;
ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;
е) причепів (напівпричепів);
є) мопедів;
ж) велосипедів;
2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;
3. літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім літаків і вертольотів Збройних Сил України;
Базою оподаткування є для легкових автомобілів, суден – потужність двигуна, для літаків і вертольотів – максимальна злітна маса.
Ставки збору:
1. для мотоциклів:
Група 
Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів 
Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна 


від 
до (включно) 



до 500 



501 
800 



понад 800 
10 

2. для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):
Група 
Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів 
Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна 


від 
до (включно) 



до 1000 



1001 
1500 



1501 
1800 



1801 
2500 
10 


2501 

25 - 60

3. для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;
4. для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;
5. для вантажних автомобілів:
Група 
Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів 
Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна 


від 
до (включно) 



до 8200 
15 


8201 
15000 
20 


понад 15000 
25 

6. для автомобілів спеціального призначення - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.
Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Екологічний податок
Платники податку - суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які здійснюються:
1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Об'єктом та базою оподаткування є:
1. обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
2. обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
3. обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
4. обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.
Ставки податку:
Клас небезпечності 
Ставка податку, гривень за тонну 


8733 

II 
2000 

III 
298 

IV 
69 

Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 431 гривня за одиницю;
2. люмінесцентних ламп - 7,5 гривні за одиницю.
Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:
Клас небезпеки відходів 
Рівень небезпечності відходів 
Ставка податку, гривень за тонну 


надзвичайно небезпечні 
700 

II 
високонебезпечні 
25,5 

III 
помірно небезпечні 
6,4 

IV 
малонебезпечні 
2,5 


малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 
0,25 


Плата за користування надрами
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
До об'єкта оподаткування належать:
а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:
 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
де Вмп - витрати;
Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);
Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.
Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
ґ) провадження інших видів господарської діяльності.
Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Сутність та платники єдиного соціального внеску
З 01.01.2011 року вступив в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, 08.07.2010. 
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами;
- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю;
- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств;
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
2) працівники - громадяни України, іноземці (та особи без громадянства, які працюють:
3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях;
4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств;
7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;
9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;
10) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Права та обов’язки платників податків єдиного соціального внеску
Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від територіального органу Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
2) звертатися до Пенсійного фонду з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника;
3) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;
4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення територіального органу Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до територіального органу Пенсійного фонду;
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
8) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;
10) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік у територіальному органі Пенсійного фонду як платник єдиного внеску;
12) виконувати інші вимоги, передбачені законодавством.
Розміри єдиного соціального внеску
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.
Для роботодавців ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску - 34,7%.
Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб - підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.
Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%.
Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.
Для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.
Для підприємців на загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Для підприємців на спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.
Отже, якщо на перше січня 2011 року мінімальна заробітна плата буде становити 922 грн. то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% = 319,93 грн.
Якщо прожитковий мінімум на перше січня 2011 року буде становити 922 грн., то максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде становити 922 * 15 = 13 830 грн. Відповідно максимальний розмір єдиного соціального внеску становитиме 13 830 * 34,7% = 4 799,01 грн.
Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

Концептуальні положення реформування податкової системи в Україні
Аналіз накопичених у фіскальній сфері суперечностей свідчить про те, що вітчизняна податкова система не склалася як єдиний організм, у якому узгоджені всі функціональні підсистеми. Реалії українського сьогодення у сфері оподаткування, як було доведено вище,– це:
внутрішня неузгодженість складових системи;
нестабільність, складність;
порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності;
незадовільне вирішення фіскальних завдань;
негативний вплив на стан національної економіки;
низький рівень податкової дисципліни.
У результаті загальної дії перерахованих факторів податкова система об’єктивно не може реагувати на класичні для ринкової економіки регулюючі впливи. Віднайти шляхи подолання аномалій, характерних для сучасного вітчизняного оподаткування, не можна без відповідного узагальнення причин, що їх спричинили. На основі цього стануть очевидними проблеми, які гальмують глибинні перетворення в Україні, і з’являться можливості окреслити шляхи переходу до нової моделі розвитку. Позитивна та ефективна трансформація українського суспільства можлива лише на основі комплексного використання усіх фундаментальних факторів суспільного прогресу. Названі суперечливі тенденції, породжені дією об’єктивних та суб’єктивних чинників. Незважаючи на тісний діалектичний зв’язок, їх розмежування виявляється надзвичайно суттєвим для визначення практичних кроків на шляху реформування податкової системи. В іншому разі зменшується ймовірність досягнення позитивних результатів.
До найбільш характерних рис недосконалості діючої податкової системи, що склалися з об’єктивних причин, необхідно віднести:
– порівняно низьку можливість акумулювати законодавчо встановлений обсяг податкових доходів. Це відбулося внаслідок підриву об’єктивних можливостей реального сектора економіки як основного сукупного платника податків за рахунок збитковості підприємств, загального розладу фінансових обігів та падіння частки “живих” грошей;
– переміщення податкового тягаря на все більш вузький сектор та коло платників податків. У результаті безпрецедентної нерівномірності фіскального навантаження на різні групи суб’єктів господарювання створюється суттєвий податковий тиск, а в суспільстві виникають думки про надмірність рівня оподаткування з подальшими неадекватними вимогами щодо його зниження. Усе це супроводжується масовим наданням податкових пільг, що, в свою чергу, формує масове небажання інших суб’єктів господарювання сплачувати податки;
перетворення податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон. Основне податкове навантаження припадає на найбільш життєздатну частину рентабельних підприємств, які працюють у легальному секторі.

Серед чинників суб’єктивного походження слід виділити:
– глибокі протиріччя системи заходів і дій держави при розробці податкової політики та реформуванні податкової системи. Суб’єктивні наміри збільшити податкові надходження наштовхуються на підірвану пільговим оподаткуванням, прямими та непрямими субсидіями, взаємозаліками та іншими заходами з боку держави податкову базу;
– відсутність наукових основ оподаткування, недосконалість експертизи, незадовільна передбачуваність та оцінка законодавства і конкретних заходів у здійсненні податкових реформувань;
– недооцінку факторів системності та часу в проведенні реформувань, у першу чергу податкової системи, відсутність послідовності, стабільності в реалізації обраного курсу та чіткого протистояння тиску різних лобістських і зацікавлених груп; 
– недостатню ефективність діючої системи податкового адміністрування і системи відповідальності фінансових та кредитних органів за виконання вимог з нарахування, обчислення і своєчасного перерахування податкових надходжень до відповідних бюджетів. 

Методологія ефективних трансформацій податкової системи диктує необхідність:
– уточнення цілей податкової політики;
– поглиблення концептуального забезпечення податкових реформувань;
– обрання відповідних пріоритетів;
– розробки конкретних заходів, які повинні бути функцією обраної мети, а не навпаки, як це має місце у сучасній практиці;
– удосконалення механізму функціонування окремих елементів податкової системи.

Зважаючи на багатогранність цієї методологічної конструкції, на перший план виступає проблема взаємозв’язку, взаємодії, співвідношення, єдності та протиріч податкових відносин з усією системою суспільних відносин. Цей напрям теоретичного пошуку повинен зайняти чільне місце в сучасній теорії оподаткування та слугувати основою практичних кроків у цій сфері. Продовжуючи дану тезу, слід одразу зазначити, що у даному випадку досить обґрунтованим можна вважати постулат про необхідність ранжування цих відносин. На наш погляд, рушійну силу та джерело суспільного прогресу становлять не просто їх координація, а субординація. Тобто вихідною умовою успішності та ефективності подальших перетворень виступає обов’язкова підпорядкованість податкової політики курсу соціально-економічних перетворень, враховуючи при цьому їх двосторонню взаємозалежність.
Теоретично кардинальна реформа податкової системи доцільна у випадку, коли існує велика ймовірність отримання таких результатів:
– реальне зниження податкового навантаження;
– високий ступінь вірогідності того, що кошти, які отримають суб’єкти господарської діяльності внаслідок зменшення податкових виплат, будуть використані на виробничі потреби;
– реформа не призведе до суттєвого зменшення доходів Державного бюджету;
– існує можливість нівелювання негативних психологічних факторів у свідомості платника податку, пов’язаних з реалізацією податкової реформи, оскільки стабільність – вагома складова податкової політики;
– мінімізація можливостей ухилення від сплати податків та штучного обмеження бази оподаткування.

Основні причини ухилення від сплати податків
Серед  основних  чинників,  котрі  спонукають  платників  уникат сплати податків, виділяють:
-         погіршення фінансового становища бізнесу та населення;
-   складність у розрахунках податкових сум;
- особливості податкової системи та податкової політики, що проводиться в країні;
-  нераціональна  структура  оподаткування (висока  частка  непрямих  податків;
- недосконалість юридичної техніки податкового законодавства – складність податкової системи. Вона обумовлює зниження ефективності податкового контролю та створює можливість уникнути сплати податків;
- рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків;
- брак досвіду боротьби с податковими правопорушеннями законодавства;
- недостатня захищеність працівників органів контролю при виконанні ними службових обов’язків;
- недостатній розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю;
- негативне відношення до існуючої податкової системи – жорстка податкова система багато в чому не стимулює працю виробника, а, навпаки, підштовхує його до утаювання прибутків та несплати податків. Платник податків не поважає систему, яка не поважає його як платника, не враховує його можливості по сплаті податків. Також низька віддача з боку держави у виді суспільних благ;

Незаконне ухилення від сплати податків
Ухилення  від  сплати податків може реалізовуватися двома шляхами: шляхом використання незаконних методів і шляхом легалізованих дій. Під ухиленням від сплати податків розуміють протиправні дії  зі  зменшення податкових  зобов'язань,  виявлення  яких  тягне за собою відповідальність (штрафні санкції, адміністративна, дисциплінарна та кримінальна) за порушення податкового законодавства.
Необхідно  зауважити, що  різні  види податків по-різному піддаються ухиленню залежно від способу нарахування податку, розміру податкових ставок, об'єкта оподаткування. Золотко І. А. виділяє три групи залежності:
-                     під час визначення суб'єкта оподаткування менший  інтерес до ухиляння виникає у випадку, якщо платник податку і носій податкового тягаря цього податку не збігаються (приклад – непрямі податки);
-                       при визначенні ставок оподаткування – тяжче ухилитьсь від податків, ставки по яких визначені у  твердих  сумах;  серед відсоткових  ставок лідером щодо ухилення є податки за диференційованими ставками за різними групами товарів чи платників;
-                       при визначенні об'єкта оподаткування у кількісних показниках ухилитися від сплати податку важко; якщо об'єкт визначається у вартісному вимірі, то чим складніший механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку.
Більше можливостей для ухилення від сплати мають непрямі податки (ПДВ, акцизний збір). Особливо це стосується ПДВ, оскільки його визначення здійснюється у відсотках до вартісного обсягу. Так, шляхом заниження обсягів реалізації чи завищення обсягів закупівлі суб'єкти господарювання намагаються зменшити розмір ПДВ, що необхідно сплатити.
За ухилення від сплати податків передбачена фінансова та кримінальна відповідальність: кримінальна  встановлена  ст. 212 Кримінального  кодексу  України, фінансова відповідальність передбачена ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 за № 2181-ІІІ.  Перша   передбачає  покарання  за умисне ухилення  від  сплати  податків  та  інших  обов'язкових  платежів  таких  осіб: службових  осіб  підприємств  незалежно  від  форми  власності;  осіб,  що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; інших осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі. Фінансова відповідальність має під собою нарахування штрафів, пень.
Проблема ухилення від податків є актуальною і потребує вжиття заходів, спрямованих на її вирішення. Зменшити масштаби цього явища можна шляхом врегулювання і вдосконалення податкового законодавства, а також формування такої податкової системи, яка б не вимивала обігових коштів  у  суб'єктів господарювання  і  не  спонукала  їх шукати  законодавчих прогалин, щоб  зменшити податкове  навантаження  чи  ухилятися від сплати податків.

Root Entry

Приложенные файлы

  • doc 18913366
    Размер файла: 389 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий