Plany seminarskikh zanyaty po gos pravu zarubez..































міністерство освіти І НАУКИ україни
національна юридична академія україни
імені ярослава мудрого








НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ
ПОСІБНИК

для самостійної роботи
та семінарських занять
з навчальної дисципліни
“Державне (конституційне) право зарубіжних країн”

(відповідно до вимог ECTS)







Харків
2007





Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” (відповідно до вимог ECTS) / Уклад.:В.О. Ріяка, К.О. Закоморна – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 45 с.



У к л а д а ч і : В.О. Ріяка,
К.О. Закоморна



Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 7 від 05.09.2007 р.)





© Національна юридична академія України, 2007




Зміст

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]...........................................................................................3
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].......................................................4
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]”......................................................6
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]........................................................................................15
5. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]........................................................20
6. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].....................................................................................31
7. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]..................................................33
8. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].............................34
9. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ....................................41
10. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].......................................43



1. ВСТУП

На сучасному етапі “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” є нормативною дисципліною для підготовки фахівців за спеціальністю “Правознавство”. Державне (конституційне) право зарубіжних країн – це ключова галузь публічного права, основне призначення якої полягає у сприянні становленню українського громадянського суспільства та формуванню правової культури населення. Вивчення навчальної дисципліни “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” надасть можливість студентам отримати знання про організацію діяльності органів публічної влади та про основи конституційно-правового статусу людини та громадянина в зарубіжних країнах.
У межах навчальної дисципліни “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” вивчається: предмет, методи та джерела державного (конституційного) права; конституційно-правові основи суспільного ладу; основи конституційно-правового статусу людини та громадянина; форма держави; конституційно-правовий статус глави держави, парламенту, уряду; конституційні основи судової влади; місцеве управління та самоврядування; основи конституційного права США, Великої Британії, ФРН, Італії, Франції, РФ, Польщі, КНР, Японії та ін. зарубіжних країн.
У результаті вивчення навчальної дисципліни “Державне (конституційне) право зарубіжних країн” студенти повинні:
– знати поняття державного (конституційного) права зарубіжних країн як галузі права, науки, навчальної дисципліни; методи та джерела конституційного (державного) права; основні теорії конституції; конституційно-правові основи суспільного ладу; основи конституційно-правового статусу людини та громадянина; форми правління держави; форми політико-територіального устрою держави; політичний режим; конституційно-правовий статус вищих органів державної влади; конституційно-правовий статус органів місцевого управління та самоврядування; основи конституційного права США, Великої Британії, ФРН, Франції, Італії, РФ, КНР та ін. країн.
– вміти проводити поглиблений науковий аналіз, зокрема порівняльно-правовий, конституційної та законодавчої бази, навчально-методичної та наукової літератури з державного (конституційного) права зарубіжних країн; визначати особливості та спільні закономірності розвитку конституційного права в зарубіжних державах; формулювати ключові поняття та терміни державного (конституційного) права зарубіжних країн.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ п/п

Тема
Всього годин
У тому числі




лекції
семінари
самостійна
робота

Змістовий модуль І.Державне
(конституційне) право як
галузь права, наука, навчальна дисципліна (46 год)

1
Предмет, джерела і система дер-жавного (конституційного) права зарубіжних країн
8
4
2
2

2
Наука державного (конституційного) права
4
2

2

3
Конституції зарубіжних країн
8
4
2
2

4
Основи суспільного (конституційно-го) ладу
7
4
2
1

5
Політичні партії та партійні системи
3
2

1

6
Основи правового статусу особи
8
4
2
2

7
Держава як основний елемент по-літичної системи і як конституцій-но-правовий інститут
2


2

8
Форма держави в зарубіжних країнах
6
4

2

Змістовий модуль II. Конституційно-правовий статус органів публічної влади (30 год)


9
Виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдум
7
4
2
1

10
Глава держави в зарубіжних країнах
4
2

2

11
Парламент в зарубіжних країнах
7
4
2
1

12
Уряд в зарубіжних країнах
3
2

1

13
Судова влада
4
2

2

14
Місцеве самоврядування та місцеве управління. Муніципальна діяльність
3
2

1

15
Конституційне регулювання зовнішньої політики зарубіжних країн
2


2

Змістовий модуль iii. Основи конституційного права окремих держав (54 год)

16
Основи конституційного права США
7
4
2
1

17
Основи конституційного права Великої Британії
4
2

2

18
Основи конституційного права ФРН
5
2
2
1

19
Основи конституційного права Франції
5
2
2
1

20
Основи конституційного права Італії
4
2

2

21
Основи конституційного права Японії
4
2

2

22
Основи конституційного права Швейцарії
4
2

2

23
Основи конституційного права Канади
2


2

24
Основи конституційного права РФ
5
2
2
1

25
Основи конституційного права Польщі
2


2

26
Основи конституційного права Болгарії
2


2

27
Основи конституційного права КНР
4
2

2

28
Основи конституційного права Індії
2


2

29
Основи конституційного права Бразилії
2


2

30
Основи конституційного права Арабських країн та Ізраїлю
2


2


Разом
142*
60
20
50


* До загальної кількості годин входить і індивідуальна робота студентів, яка становить 12 год



ЗАТВЕРДЖЕНО
вченою радою Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого
(протокол № 10 від 18.05.2007 р.)


3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ)ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

Розділ i. Державне (конституційне) право як галузь права, наука, навчальна дисципліна

Предмет, джерела і система державного
(конституційного) права зарубіжних країн

Предмет державного (конституційного) права зарубіжних країн. Державно-правові відносини в зарубіжних країнах, їх суть, види, характерні риси. Суб’єкти державно-правових відносин, їх класифікація й особливості. Система галузі і навчального курсу зарубіжного державного права. Історичний, функціональний, системний і статистичний методи вивчення державно-правових інститутів зарубіжних країн. Джерела державного (конституційного) права.

Наука державного (конституційного) права

Зародження і розвиток вітчизняної науки державного права зарубіжних країн. Основні напрямки сучасної зарубіжної науки державного права.

Конституції зарубіжних країн

Поняття, сутність та функції конституції. Класифікація конституцій. Структура конституції. Мова та стиль конституції. Порядок прийняття конституцій. Способи їх зміни. Припинення їх дії. Питання міжнародних відносин в текстах конституцій. Інститут конституційного нагляду (контролю). Види та моделі конституційного нагляду.

Основи суспільного (конституційного) ладу

Поняття суспільного (конституційного) ладу. Основні складові системи суспільного ладу. Їх характеристика і конституційно-правове регулювання. Політична система суспільства та її елементи. Економічна система суспільства. Соціальна система та соціальна структура. Духовно-культурна сфера та її конституційне закріплення.

Політичні партії та партійні системи

Політичні партії як елемент політичної системи. Класифікація партій. Функції політичних партій. Партії і державний апарат. Політичні партії і церква. Інституціоналізація політичних партій. Можливість фінансування державою політичних партій. Партійні системи. Багатопартійність, її причини.

Основи правового статусу особи

Поняття, структура, принципи правового статусу людини та громадянина. Обов’язки громадян і підданих у зарубіжних країнах. Класифікація прав і свобод. Особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні права і свободи. Конституційні й судові гарантії.
Громадянство (підданство), порядок його набуття та припинення.

Держава як основний елемент політичної системи і як конституційно-правовий інститут

Конституційні принципи організації та діяльності держави. Загальні конституційні характеристики інституту держави. Державний суверенітет. Державна влада. Верховенство, незалежність, повнота, виключність та єдність державної влади. Єдність державної влади та розподіл її на гілки. Основні функції держави.

Форма держави в зарубіжних країнах

Різноманітність форм сучасних держав та її причини. Форми правління: монархія і республіка. Нетипові форми правління. Форми політико-територіального устрою зарубіжних країн: унітарна і федеративна держава. Автономія. Поняття політичного та державного режимів. Демократичний та недемократичний політичний режим.


Розділ ii. Конституційно-правовий статус органів публічної влади

Виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдум

Поняття та різновид виборів. Виборче право в об’єктив-ному та суб’єктивному значенні. Принципи виборчого права. Абсентеїзм. Види виборчих цензів. Порушення рівного виборчого права. Організація і порядок проведення виборів. Основні стадії виборчого процесу. Поняття і види виборчих систем. Мажоритарна виборча система. Пропорційна виборча система. Методи визначення виборчого метру (квоти). Розподіл мандатів всередині списку (система вільних списків, система зв’язаних списків). Різні види обмеження принципу пропорційності. Поєднання пропорційних і мажоритарних виборчих систем (ФРН, Італія). Референдум, його види та оцінка. Практика застосування.

Глава держави в зарубіжних країнах

Глава держави. Поняття, основні ознаки і види. Місце глави держави в системі вищих органів державної влади. Правове положення монарха в парламентарних, дуалістичних і абсолютних монархіях. Правове положення президента в республіках. Основні системи обрання президента. Дострокове припинення повноважень глави держави у республіках. Компетенція глави держави у сфері державного управління. Роль глави держави у формуванні уряду в парламентарній монархії. Участь глави держави в призначенні та усуненні чиновників. Глава держави – верховний головнокомандуючий збройними силами. Компетенція глави держави у сфері законодавства. Нормоустановча діяльність глави держави. Зовнішньополітичні повноваження глави держави. Представництво держави у сфері зовнішніх відносин. Надзвичайні повноваження глави держави (США, Франція, Індія).

Парламент у зарубіжних країнах

Виникнення й розвиток парламенту. Парламент і парламентаризм. Різноманітність форм парламентів у сучасну епоху. Партійний і соціальний склад парламентів. Порядок формування парламентів. Правовий стан депутата. Зміст депутатського мандату. Відсутність імперативного мандата і права відкликання. Імунітет і індемнітет. Франкції, комітети, комісії, керівні органи парламенту. Двопалатні парламенти і особливості правового становища палат. Компетенція парламентів і способи її закріплення.

Уряд у зарубіжних країнах

Поняття та місце уряду в системі вищих органів влади. Види урядів: однопартійний, коаліційний, уряд меншості, “службовий” уряд. Порядок формування уряду і залежність його від форми правління. Повноваження урядів у сфері державного управління. Керівництво державним апаратом з боку уряду. Взаємовідносини уряду і парламенту. Регламентарна влада уряду (Франція, Італія). Повноваження уряду в сфері зовнішньої політики. Надзвичайні повноваження уряду та їх використання в сучасних умовах. Політична відповідальність уряду.

Судова влада

Поняття й роль судової влади в суспільстві. Принципи правосуддя. Судові органи й судові системи. Основи судової системи відповідно до державного (конституційного) права зарубіжних країн. Правовий статус суддів. Конституційно-правовий статус окремих елементів судової системи.

Місцеве самоврядування та місцеве управління. Муніципальна діяльність

Поняття місцевого самоврядування і місцевого управління. Їх правове регулювання. Системи місцевого управління. Порядок організації, структура й функції муніципальних органів. Взаємовідносини муніципальних органів з центральною владою. Форми і методи контролю центральної влади за діяльністю муніципальних органів. Адміністративний контроль у Франції; англійська та італійська системи контролю. Фінансовий контроль. Особливості контролю за муніципальними органами у федеративних державах (США, ФРН).

Конституційне регулювання зовнішньої політики зарубіжних країн

Конституційні принципи зовнішньої політики зарубіжних країн. Конституційне регулювання мирної зовнішньої політики. Постійний нейтралітет. Визнання обмеження державного суверенітету й участі у міждержавних союзах. Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління.


Розділ III. Основи конституційного права окремих держав

Основи конституційного права Сполучених Штатів Америки

Конституція США 1787 р. та її специфічні риси. Поправки. Основи соціально-економічної структури. Політичні партії. Особливості двопартійної системи. Правовий статус особи. Виборче право і виборча система. Конгрес. Правове становище й повноваження палат. Законодавчий процес. Президент. Кабінет. Виконавчий апарат при президентові. Верховний суд. Американський федералізм, правове положення штатів. Муніципальна система.

Основи конституційного права Великої Британії

Конституція Великої Британії. Основи соціально-економічної структури. Політичні партії. Особливості двопартійної системи. Підприємницькі організації. Профспілки. Конституційно-правовий статус особи. Виборче право і виборча система. Монарх. Парламент. Уряд і кабінет. Таємна рада. Судова система. Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях.

Основи конституційного права Федеративної
Республіки Німеччини

Основний закон ФРН 1949 р. Соціально-економічна структура. Політичні партії, багатопартійність та її особливості. Підприємницькі організації. Профспілки. Правовий статус особи. Виборче право й виборча система. Федеральний президент. Федеральний парламент. Федеральний уряд. Особливості правового положення федерального канцлера. Конституційний суд. Судова система. Особливості німецької федерації. Правовий статус земель. Муніципальна система.

Основи конституційного права Франції

Конституція Франції 1958 р. та її особливості. Основи соціально-економічної структури. Багатопартійність та її реальне значення. Підприємницькі організації. Профспілки. Правовий статус особи. Виборче право і виборча система. Референдум. Центральне місце президента в системі державних органів. Уряд. Парламент. Конституційна рада. Судова система. Муніципальна система.

Основи конституційного права Італії

Конституція Італії 1947 р. та її особливості. Основи соціально-економічної структури. Політичні партії. Підприємницькі організації і профспілки. Основи правового статусу особи. Виборче право і виборча система. Народна ініціатива і референдум. Президент республіки. Парламент. Уряд. Конституційний суд. Муніципальна система. Судова система.

Основи конституційного права Японії

Конституція Японії 1947 р., її особливості й спроба ревізії. Правовий стан особи. Виборче право і виборча система. Основи соціально-економічної структури. Політичні партії, підприємницькі організації і профспілки. Монарх. Парламент. Уряд. Судова система. Муніципальна система.

Основи конституційного права Швейцарії

Конституційний розвиток Швейцарії. Характеристика Федеральної Конституції Швейцарської Конфедерації 1999 р. Конституції кантонів. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян. Громадянство, правовий статус іноземців. Конституційні основи суспільного ладу. Виборче право Швейцарії. Референдум. Федеральні збори, Федеральна Рада, Федеральна канцелярія. Судова система. Швейцарський федералізм. Політико-територіальна організація кантонів.

Основи конституційного права Канади

Конституція Канади. Основи правового статусу особи. Монарх. Генерал-губернатор. Парламент. Уряд. Судова система. Федералізм Канади. Правове положення провінцій та федеральних територій. Виключна федеральна компетенція та компетенція провінцій. Місцеве самоврядування і управління.

Основи конституційного права Російської Федерації

Конституція Російської Федерації 1993 р. Основи правового статусу особи. Президент. Федеральні Збори Російської Федерації. Уряд. Федеративний устрій. Правове положення країв, областей, міст федерального значення. Конституційно-правовий статус автономної області, автономного округу. Виборче право і виборча система. Референдум. Конституційний суд. Судова система. Місцеве самоврядування.

Основи конституційного права Польщі

Конституція Польщі 1997 р. Конституційний статус людини і громадянина, його гарантії. Економічна система. Соціальна структура суспільства і тенденції її розвитку. Політична система та її конституційно-правове регулювання. Виборче право і виборча система. Сейм. Сенат. Президент республіки. Уряд. Конституційний трибунал. Судова система. Державний трибунал і процедура конституційної відповідальності посадових осіб. Верховна палата контролю. Політико-адміністративний устрій території. Місцеве самоврядування й місцеві органи державної адміністрації.

Основи конституційного права Болгарії

Конституція Болгарії. 1991 р. та її особливості. Конституційно-правові основи суспільного ладу. Основи правового статусу особи. Парламент. Президент. Уряд. Судова система. Місцеве управління та самоврядування.

Основи конституційного права Китайської
Народної Республіки

Конституція КНР 1982 р., її характеристика. Конституційний статус людини і громадянина, його гарантії та реалізація. Економічна система. Соціальна структура суспільства. Політична система. Виборче право і виборча система. Всекитайські збори народних представників. Постійний комітет всекитайських зборів народних представників. Центральна військова рада. Голова КНР. Державна рада. Суди і прокуратура. Районна національна автономна. Політико-адміністративний устрій території.

Основи конституційного права Індії

Конституція Індії 1950 р. Політичні партії та партійна система. Правовий стан особи. Основи виборчого права та виборча система. Парламент. Президент. Уряд. Загальна характеристика та відмінності індійського федералізму. Територіальний поділ штатів. Судова система та конституційний контроль. Місцеве самоврядування і управління.

Основи конституційного права Бразилії

Конституція Бразилії 1988 р. Основи правового статусу особи. Федеральний Конгрес. Виконавча влада. Президент, кабінет. Віце-президент. Рада республіки та Рада національної оборони. Судова система. Бразильський федералізм. Федеральний округ і його становище. Місцеве самоврядування і управління.

Основи конституційного права Арабських країн та Ізраїлю

Фактори, які впливають на конституційне право арабських країн. Форми правління. Монархія. Абсолютна монархія. Конституційні монархії. Особливості монархій. Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Йорданія, Марокко, ОАЕ, Сирія, Алжир, Іран.
Ізраїль. Конституція. Партійна система. Парламент (кнесет). Президент. Уряд. Державний контролер (Омбудсман). Громадянство. Виборче право та виборча система. Судова система. Місцеве самоврядування.

4. Завдання до СЕМІНАРСЬКИХ занять
та самостійної роботи

Предмет, джерела і система державного
(конституційного) права зарубіжних країн

План

1. Поняття державного (конституційного) права як галузі права в зарубіжних країнах, науки та навчальної дисципліни.
2. Предмет державного (конституційного) права зарубіжних країн.
3. Система державного (конституційного) права зарубіжних країн.
4. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Конституція зарубіжних країн

План

Поняття, сутність та функції конституції.
Головні етапи конституційного розвитку в зарубіжних країнах.
Форма, структура та мова конституцій.
Порядок прийняття зарубіжних конституцій, внесення до них змін і доповнень.
Класифікація зарубіжних конституцій.
Конституційний контроль в зарубіжних країнах.


Основи суспільного (конституційного) ладу

План

Поняття конституційно-правових основ суспільного ладу.
Конституційно-правові принципи економічних, соціальних і духовно-культурних відносин.
Конституційне регулювання політичних відносин.
Політичні партії в зарубіжних країнах.

Основи правового статусу особи

План

Поняття конституційних прав, свобод та обов’язків людини та громадянина.
Основні принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина.
Класифікація основних прав і свобод.
Інститут громадянства в зарубіжних країнах.
Юридичні гарантії прав і свобод людини та громадянина в зарубіжних країнах.

Держава як основний елемент політичної системи
і як конституційно-правовий інститут
(для самостійного вивчення)

План

Сучасні поняття держави.
Функції держави.
Державна влада.

Виборче право і виборчі системи зарубіжних країн. Референдум

План

Поняття, соціально-політичне значення та види виборів в зарубіжних країнах.
Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційно-правове закріплення принципів виборчого права.
Основні стадії виборчого процесу.
Виборча система й її різновиди.
Поняття, соціально-політичне значення та види референдуму в зарубіжних країнах.

Парламент в зарубіжних країнах

План

Парламент і парламентаризм.
Структура зарубіжних парламентів.
Склад і порядок роботи парламенту в зарубіжних країнах.
Компетенція парламенту.

Конституційне регулювання зовнішньої
політики зарубіжних країн
(для самостійного вивчення)

План

Конституційні принципи зовнішньої політики зарубіжних країн.
Визнання обмежень державного суверенітету та участь у міжнародних союзах.
Конституційне розмежування зовнішньополітичних повноважень між федерацією та її суб’єктами.
Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління.

Основи конституційного права США

План

Конституція США 1787 р.
Білль про права. Поправки.
Соціально-економічна система. Політична система.
Вищі органи влади США.
Американський федералізм і органи влади штатів.

Основи конституційного права ФРН

План

Основний закон ФРН 1949 р.
Конституційно-правові основи суспільного ладу.
Конституційно-правовий статус людини та громадянина.
Вищі органи влади.
Федеративний устрій й органи влади земель.

Основи конституційного права Франції

План

Конституція Франції 1958 р.
Конституційно-правові основи суспільного ладу Франції.
Конституційно-правовий статус людини та громадянина у Франції.
Вищі органи влади Франції.
Місцеві органи управління та самоврядування.

Основи конституційного права Канади
(для самостійного вивчення)

План

Конституція Канади.
Основи правового статусу особи.
Вищі органи державної влади.
Федералізм Канади та місцеве управління.

Основи конституційного права Російської
Федерації

План

Характеристика Конституції Російської Федерації 1993 р.
Основи конституційного ладу Російської Федерації.
Конституційно-правовий статус людини та громадянина.
Виші органи влади.
Політико-територіальний устрій та органи влади суб’єктів Російської Федерації.

Основи конституційного права Індії
(для самостійного вивчення)

План

Конституція Індії 1950 р.
Основи правового статусу людини та громадянина.
Вищі органи влади.
Індійський федералізм та місцеве управління і самоврядування.

Основи конституційного права Бразилії
(для самостійного вивчення)

План

Конституція Бразилії 1988 р.
Основи правового статусу особи.
Вищі органи влади.
Бразильський федералізм і місцеве управління та самоврядування.

Основи конституційного права Арабських країн
та Ізраїлю
(для самостійного вивчення)

План

Конституційне право арабських країн.
Конституційне право Ізраїлю.

5. основні поняття і терміни

Абсентеїзм – (від латин. absentis – відсутній) – відхилення виборців від участі у виборах до органів публічної влади або від участі у референдумі.
Автономія – (від гр. аutonomia – самоврядування) – право самостійного здійснення певних функцій державної влади або управління, яке надано конституцією якій-небудь частині держави.
Адміністративно-територіальний устрій – це розподіл державної території на певні частини з метою найбільш раціонального управління державою.
Авторитаризм – (від латин. auctoritas – влада, вплив) – антидемократична система організації державної влади, як правило, заснована на особистій або класовій диктатурі.
Агітація – (від латин. agitatio – приводження у рух) – розповсюдження ідей для впливу на свідомість, настрій, громадську активність населення з метою переконати у чому-небудь або схилити до певних дій, зокрема передвиборна агітація.
Адміністративна юстиція – система спеціальних органів щодо контролю за дотриманням законності та прав людини у сфері державного управління.
Альтинг – назва парламенту в Ісландії.
Апатрид, аполіт – (від гр. apatris, apolis – позбавлений вітчизни, держави) – особа, яка не має громадянства, підданства жодної держави.
Біженець – особа, яка була вимушена або має намір залишити місце свого постійного мешкання у зв’язку із загрозою насильства, переслідування та має бажання прибути на територію іншої держави.
Бікамералізм – двопалатна структура парламенту.
Білль – (від латин. bulla – документ із печаткою) – у Великій Британії, США, Канаді та ін. англомовних країнах – законопроект, який вноситься на розгляд до законодавчих органів, а також назва деяких конституційних актів, наприклад, Білль про права у США.
Біпатрід, біполіт – (від латин. bi – два, patris – батьківщина, polis – держава) – особа, що має подвійне громадянство.
Бундесрат – (від нім. Bundesrat – Федеральна рада) – Верхня палата парламенту Німеччини.
Бундестаг – (від нім. Bundestag – Федеральні збори) – найвищий представницький орган влади у Німеччині.
Вето – (від латин. veto – забороняю) – безумовна (абсолютна) заборона або обмежена (відкладна) заборона глави держави на введення в дію законопроекту парламенту.
Віце-Президент – у республіках заступник глави держави, який обирається одночасно з президентом та діє за дорученням президента.
Вибори – це державно-правова процедура, у ході якої громадяни формують органи публічної влади або обирають посадових осіб.
Виборче право – слід розглядати: 1) в об’єктивному значенні – сукупність норм, що регулює порядок формування органів публічної влади та посадових осіб; 2) у суб’єктивному значенні – право громадян обирати (активне виборче право) та бути обраним (пасивне виборче право).
Виборча застава – певна грошева сума, яку повинний внести кандидат на виборну посаду для своєї реєстрації.
Виборча квота(виборчий метр) – мінімальна кількість голосів виборців, яка необхідна для отримання одного депутатського мандата.
Виборча система – розглядається у двох аспектах: 1) порядок організації та проведення виборів, який заснований на принципах виборчого права; 2) сукупність державно-правових норм, на основі яких розподіляються мандати у виборному органі. Відрізняють – мажоритарну, пропорційну, змішану. Мажоритарна виборча система – (від латин. major – більший) – система визначення результатів голосування, за якою обраним вважається кандидат, що отримав більшість голосів виборців. Пропорційна виборча система – система визначення результатів голосування, за якою голосування здійснюється за партійними списками, причому кожний список отримує місця пропорційно кількості отриманих голосів виборців. Змішана – поєднання пропорційної та мажоритарної виборчих систем.
Виборчий округ – основна ланка територіальної організації населення, яка утворюється для проведення виборів у представницькі органи влади.
Вотум – (від латин. votum – бажання) – рішення, яке виражається за допомогою голосування. Вотум довіри або вотум недовіри – рішення парламенту з приводу схвалення або несхвалення діяльності уряду або міністра.
Гарантії прав людини – (від фр. garantir – забезпечувати) – правові засоби, які встановлюються державою для ефективної реалізації людиною своїх прав.
Глава держави – вища посадова особа, яка вважається носієм верховної влади та верховним представником держави в середині країни та на міжнародному рівні. У монархіях – монарх (від грец. monos – один + archos – правитель) – спадковий глава держави (цар, імператор, король, фараон, султан, емір, падішах). У республіках – (від латин. praesidentis – той, що сидить попереду) – виборний глава держави.
Глава уряду – керівник вищого виконавчого і розпорядчого органу влади (прем’єр-міністр, голова уряду, голова ради міністрів, канцлер, президент.
Громадянство – правовий зв’язок особи та певної держави. У монархіях поряд з терміном громадянство застосовується термін “підданство”.
Губернатор – (від латин. gubernator – правитель) – у зарубіжних державах вища посадова особа адміністративно-територіальної одиниці.
Двопартійна система – система, яка існує в умовах багатопартійності та за якою дві впливові партії періодично змінюють одна одну у вищих органах влади (наприклад, у США – республіканська та демократична партії).
Делеговане законодавство – прийняття виконавчою владою за дорученням парламенту нормативно-правових актів, які мають силу законів.
Делегування повноважень – (від латин. delegare – призначати, надсилати) – передача повноважень від одних органів до інших, зокрема делегування законодавчих повноважень.
Департамент – 1) основна адміністративно-терито-ріальна одиниця у Франції та ін. країнах; 2) назва міністерства, відомства, зокрема у США державний департамент – міністерство іноземних справ.
Депутат – (від латин. deputatus – посланий) – виборний представник населення в органах публічної влади.
Депутатський мандат – (від латин. mandatum – повноваження, наказ, доручення) – документ, який свідчить про обрання особи як депутата.
Державне (конституційне) право в зарубіжних країнах – розглядається у трьох асп

Приложенные файлы

  • doc 18913513
    Размер файла: 502 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий