Novi Pitannya do derzhavnogo ekzamenu 1

Питання до державного екзамену
«Правознавство та методика його викладання»
(з курсу «Методика викладання правознавства»,
практична частина)
1. Модель уроку на тему: «Вступ до курсу правознавства» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
2. Модель уроку на тему: «Причини виникнення держави. Поняття і ознаки держави» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
3. Модель уроку на тему: «Державний лад. Форми держави» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
4. Модель уроку на тему: «Державна влада. Функції держави» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
5. Модель уроку на тему: «Поняття і види соціальних норм. Поняття і ознаки права» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
6. Модель уроку на тему: «Джерела права» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
7. Модель уроку на тему: «Система права та її елементи» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
8. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Соціальні норми в житті людей» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
9. Модель уроку на тему: «Правовідносини. Склад правовідносин. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
10. Модель уроку на тему: «Правопорушення: поняття, склад, види» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
11. Модель уроку на тему: «Юридична відповідальність: поняття, підстави, види» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
12. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
13. Модель уроку на тему: «Поняття Основного закону держави. Структура Конституції України. Повноваження Конституційного Суду України» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
14. Модель уроку на тему: «Правова характеристика понять «людина», «особа», «громадянин». Громадянство України» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
15. Модель уроку на тему: «Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Механізми захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
16. Модель уроку на тему: «Органи державної влади в Україні» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
17. Модель уроку на тему: «Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
18. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Власність неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
19. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Захист прав споживачів» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
20. Модель уроку на тему: «Сім’я. Шлюб. Права та обов’язки подружжя» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
21. Модель уроку на тему: «Взаємні права та обов’язки батьків та дітей» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
22. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
23. Модель уроку на тему: «Прийом на роботу неповнолітніх. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
24. Модель уроку на тему: «Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Охорона праці неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
25. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Працевлаштування неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
26. Модель уроку на тему: «Адміністративні правопорушення. Злочини. Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
27. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
28. Модель уроку на тему: «Професія «юрист». Юристи у нашому житті (судді, прокурори, слідчі, нотаріуси, адвокати, юрисконсульти)» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
29. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Ігровий суд» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).
30. Модель уроку (практичного заняття) на тему: «Зустріч з юристами» (курс «Основи правознавства», 9-ий клас).

Вимоги до відповіді студента:
- моделюючи урок на конкретну тему, слід визначити його місце, роль і значення в системі уроків курсу;
- відповідно до теми, визначити освітню, розвивальну та виховну цілі уроку, можливо конкретні завдання;
- вказати необхідне методично-дидактичне забезпечення;
- визначити тип уроку та дати загальну характеристику його структури;
- виходячи із структури уроку, розкрити сутність кожного його елементу;
- змоделювати «організаційний момент» уроку;
- змоделювати «актуалізацію опорних знань»: вказати методи, засоби, прийоми, які слід використати для реалізації даного структурного елементу, обґрунтувати їх доцільність та адекватність меті, завданням, змісту;
- змоделювати «мотивацію навчальної діяльності»: вказати методи, засоби, прийоми, які слід використати для реалізації даного структурного елементу, обґрунтувати їх доцільність та адекватність меті, завданням, змісту;
- змоделювати «перевірку домашнього завдання»: вказати методи, засоби, прийоми, які слід використати для реалізації даного структурного елементу, обґрунтувати їх доцільність та адекватність меті, завданням, змісту;
- змоделювати «виклад нових знань»: вказати методи, засоби, прийоми, які слід використати для реалізації даного структурного елементу, обґрунтувати їх доцільність та адекватність меті, завданням, змісту;
- змоделювати процес формування основних понять теми (поетапно);
- змоделювати «узагальнення та систематизацію»: вказати методи, засоби, прийоми, які слід використати для реалізації даного структурного елементу, обґрунтувати їх доцільність та адекватність меті, завданням, змісту;
- змоделювати «оцінювання» як елемент структури уроку;
- сформулювати «домашнє завдання».

До програми державної атестації, безпосередньо до програми курсу «Методика викладання правознавства», додається програма курсу «Основи правознавства» для 9-го класу СЗОШ.


Навчальна програма з основ правознавства
для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1. Загальна характеристика предмету
Метою навчання основ правознавства в школі є надання учням основ правових знань, виховання поваги та любові до своєї держави та державотворчих і правотворчих традицій, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки школярів.
Основи правознавства як навчальний предмет сприяє становленню особистості, розвитку критичного мислення, логіки, здатності розуміти та оцінювати правові явища і процеси, аналізувати різноманітні життєві ситуації з точки зору дії правових норм, спонукає учнів ставити запитання та шукати відповіді щодо ролі держави й права в житті людини і суспільства. Знання основ правознавства формує певну систему цінностей, впливає на правосвідомість учнів та рівень їхньої правової культури, прищеплює інтерес до права, заохочує до свідомого використання, застосування й дотримання правових норм.
2. Характеристика особливостей змісту програми
Програма з основ правознавства спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Суспільствознавство» Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, конкретизує зміст правознавчого компоненту галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з правознавства. Пропонована програма виконує інформаційно-методичну функцію, що дозволяє усім учасникам навчально-виховного процесу та авторам навчально-методичного забезпечення дізнатися про мету, завдання та шляхи їх досягнення у межах навчального предмету, а також організаційно-методичну функцію, що передбачає розподіл навчального матеріалу на етапи вивчення, визначення кількісних та якісних характеристик процесу навчання для укладання поурочного планування та тематичної атестації учнів.
Зміст навчального правознавчого матеріалу, що представлений у програмі, побудований з використанням людиноцентричного та аксіологічного підходів у контексті юридичної науки. Право розглядається як мистецтво добра і справедливості. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі наукових ідей і понять юридичної науки, загальнолюдських цінностях (право, справедливість, права і свободи людини), сучасних психолого-педагогічних вимогах до навчання в основній школі. Засвоєння учнями навчального змісту, пропонованого даною програмою, забезпечує набуття ними ключових, галузевих та предметно-правової компетентностей.
У програмі особливу увагу приділено питанням правовідносин, учасниками яких є неповнолітні особи. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноправових уявлень учнів створювати умови для використання правових знань для реалізації і захисту прав, свобод та законних інтересів, регулювання взаємовідносин з іншими людьми, вибору правомірних моделей поведінки у життєвих ситуаціях, а також застосовувати критичне мислення, аналіз і синтез правового матеріалу.
Змістові лінії людина-людина; людина-суспільство; людина-влада; людина-світ уявлень та ідей; людина-простір; людина-природа; людина-світ речей – враховані як у складових змісту освітньої галузі, так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Основи правознавства як предмет вивчається один навчальний рік. Навчальний зміст курсу значно мінімізований та приведений у відповідність з віковими особливостями учнів та сучасними освітніми викликами. Програмою передбачено чіткі орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів, що уможливлює активізацію пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження.
3. Особливості організації навчання учнів основ правознавства за даною програмою
З психолого-дидактичних позицій програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентного підходів до навчання, реалізація яких у навчанні потребує певних змін в організації навчання правознавства. У пропонованій програмі ці зміни відображено у вступних уроках, практичних заняттях, уроках узагальнення та підсумкових уроках.
Програма курсу з основ правознавства у 9 класі розпочинається вступним уроком, що передбачає актуалізацію знань учнів про державу і право з курсів історії, а також ознайомлення їх із метою вивчення предмету та його особливостями.
З метою набуття школярами правової компетентності у відповідності до державних вимог загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми є практичні заняття (уроки), які введені в програму в ході вивчення певного правознавчого змісту й мають допомогти учням сформувати загальне уявлення про тему, що вивчається. Кожне із пропонованих практичних занять має тему і несе певне змістове навантаження згідно із місцем заняття у контексті конкретної теми. Практичні заняття передбачають переважно самостійну роботу учнів над певним аспектом змісту теми з використанням різноманітних джерел знань (підручників, посібників, довідкового матеріалу, інтернет-ресурсів тощо). Під час практичних занять учитель виконує роль консультанта, який організовує самостійну роботу учнів та надає їм необхідну допомогу відповідно до віку та їхніх пізнавальних можливостей.
Програмою передбачені уроки узагальнення до розділів курсу та підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні за допомогою вчителя мають можливість систематизувати і узагальнити вивчене, відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки. Такі уроки можуть бути використані для проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів та підсумкового узагальнення.
Заплановано також виконання учнями відповідних домашніх завдань, що мають сприяти закріпленню вивченого та досягненню кращих навчальних результатів.
Перевірка результатів навчання учнів основам правознавства за пропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Видається, що оцінювання процесу та результатів навчання курсу правознавства вимагає використання як традиційних методів (усне опитування, письмові завдання), так і альтернативних (оцінювання «участі в діяльності», самооцінювання, взаємооцінювання) в різних комбінаціях. Вибір методів оцінювання має здійснюватися з урахуванням характеру об'єктів оцінювання (оцінюватися можуть як усні відповіді і письмові роботи, завдання на виявлення операційних умінь, моделювання життєвих ситуацій, так і участь учнів у дискусіях, рольових іграх, написання творів-есе і т.п.).
Наприкінці курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.
4. Структура змісту курсу
Основними компонентами змісту курсу за даною програмою є: зміст правознавчого навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем курсу.
До кожної теми надано орієнтовний узагальнений перелік основних питань змісту, які обов’язково мають бути відображені у підручниках або посібниках, що повідомляють учням зміст навчального правознавчого матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань правових явищ, процесів, понять різної складності та узагальненості.
Зміст теми не розподілений за окремими уроками, що дозволяє автору підручника, учителю на власний розсуд, орієнтуючись на вимоги до підготовки учнів, визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального підходу до викладання.
Пропоновані питання є мінімумом знань, що підлягають обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у відповідності до індивідуального розвитку їхніх пізнавальних можливостей.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів представлені у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні протягом вивчення тієї чи іншої теми. Вони співвіднесені із відповідними вимогами, передбаченими Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, та є їх детальною конкретизацією, на яку має орієнтуватись вчитель, забезпечуючи виконання Державного стандарту. Зміст програми

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ до курсу правознавства (1 година)

Право і закони в житті людини і суспільства (з курсів історії).
Зміст, завдання і структура курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.

Учень/учениця
згадує з курсів історії та пояснює причини і значення виникнення держави і права, роль права в житті суспільства;
згадує та називає найдавніші правові пам’ятки в історії людства;
пояснює завдання та структуру курсу правознавства;
висловлює власні очікування щодо вивчення курсу.

Розділ 1. Вступ до теорії держави і права (4 години)

Причини виникнення держави. Поняття і ознаки держави. Державний лад. Форми держави.
Державна влада. Функції держави.
Поняття і види соціальних норм. Поняття і ознаки права.
Джерела права. Система права та її елементи.
Практичне заняття: Соціальні норми в житті людей.
Учень/учениця
називає ознаки державної влади, соціальних норм, права; пояснює і застосовує поняття «держава», «форма держави», «право», «джерела права», «галузь права», «норма права»;
характеризує функції держави, державний лад, джерела права, елементи системи права;
наводить приклади соціальних норм, джерел права;
описує елементи державного ладу;
висловлює ставлення до ролі соціальних норм, держави і права в житті людини та суспільства.

Розділ 2. Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність
(4 години)

Правовідносини. Склад правовідносин. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин.
Правопорушення: поняття, склад, види. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
Практичне заняття: Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.
Учень/учениця
називає ознаки правовідносин, правопорушення, юридичної відповідальності;
пояснює і застосовує поняття «правовідносини», «склад правовідносин», «юридичні факти», «правопорушення», «юридична відповідальність»;
характеризує підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин; склад і види правопорушень; підстави і види юридичної відповідальності;
наводить приклади юридичних фактів, правопорушень;
описує обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння;
розв’язує правові ситуації з використанням знань про правовідносини, правопорушення і юридичну відповідальність;
застосовує засвоєні поняття та вміння у розв’язанні простих життєвих ситуацій та регулюванні власної поведінки відповідно до норм права;
висловлює ставлення до ролі правовідносин в житті людини і суспільства; оцінює власну поведінку і поведінку інших людей з точки зору її правомірності.

Узагальнення, тематичне оцінювання (1 година)

Розділ 3. Взаємозв’язок людини і держави (5 годин)

Поняття Основного закону держави. Структура Конституції України. Повноваження Конституційного Суду України.
Правова характеристика понять «людина», «особа», «громадянин». Громадянство України.
Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Механізми захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні.
Органи державної влади в Україні. Місцеве самоврядування в Україні.
Практичне заняття: Звернення громадян.
Учень/учениця
називає ознаки конституції; механізми захисту прав і свобод людини і громадянина;
пояснює і застосовує поняття «людина», «особа», «громадянин», «громадянство», «конституція», «права і свободи людини», «конституційні обов’язки»;
описує види конституційних прав, свобод, обов’язків людини і громадянина; органи державної влади та місцевого самоврядування;
наводить приклади повноважень Конституційного суду України; видів звернень громадян;
характеризує підстави набуття і припинення громадянства України;
розв’язує правові ситуації з використанням знань про права, свободи людини і громадянина;
застосовує засвоєні поняття та вміння у розв’язанні простих життєвих ситуацій щодо форм взаємозв’язку людини і держави;
оцінює значення Конституції України; форми участі громадян у житті держави та місцевої громади.

Узагальнення, тематичне оцінювання (1 година)

Розділ 4. Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних та кримінальних правовідносин (11 годин)

Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх.
Практичне заняття: Власність неповнолітніх.
Практичне заняття: Захист прав споживачів. Особливості електронного продажу та операцій з кредитною карткою.

Сім’я. Шлюб. Взаємні права та обов’язки батьків та дітей.
Практичне заняття: Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийом на роботу неповнолітніх. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці неповнолітніх. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми.
Охорона праці неповнолітніх.
Практичне заняття: Працевлаштування неповнолітніх.

Адміністративні правопорушення. Злочини. Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх.
Практичне заняття. Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Учень/учениця
пояснює і застосовує поняття «цивільна правоздатність», «цивільна дієздатність», «сім’я», «шлюб»; «адміністративне правопорушення», «злочин»;
характеризує обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх; права неповнолітніх як власників; права споживачів; права і обов’язки батьків і дітей; робочий час і час відпочинку неповнолітніх; адміністративну та кримінальну відповідальність неповнолітніх;
наводить приклади адміністративних правопорушень і злочинів; адміністративних стягнень і кримінальних покарань;
описує шляхи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми;
розв’язує правові ситуації з використанням знань та положень цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального законодавства України щодо неповнолітніх;
вчиняє власні дії відповідно до норм права в різних видах правовідносин;
висловлює ставлення до взаємних прав і обов’язків батьків та дітей; охорони праці неповнолітніх; особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.




Узагальнення, тематичне оцінювання (1 година)

Розділ 5. Юристи у нашому житті (4 години)

Професія «юрист». Юристи у нашому житті (судді, прокурори, слідчі, нотаріуси, адвокати, юристконсульти).

Практичні заняття: Ігровий суд. Зустріч з юристами.
Учень/учениця
згадує і називає професії, пов’язані з юриспруденцією; знає, хто такі судді, прокурори, слідчі, нотаріуси, адвокати, юристконсульти;
наводить приклади видів діяльності прокурора, нотаріуса, адвоката;
називає основні вимоги до осіб, які бажають працювати за юридичним фахом;
розв’язує правові ситуації з використанням знань про професію «юрист»;
оцінює життєві ситуації, в яких потрібна допомога юриста.

Узагальнення з курсу (1 година)

Резерв (2 години)


Ремех Т. О., Євтушенко Р. І.

Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 18913841
    Размер файла: 91 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий