pitannya do ekzamenu

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ
З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ»

Поняття про світогляд, типологія світогляду.
Світогляд і філософія.
Особливості історичного виникнення філософії.
Філософія і міфологія.
Основні джерела філософії.
Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
Структура та функції філософського знання.
Взаємозв’язок філософії та медицини.
Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
Аюрведичні вчення у Індії.
Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
Медицина Стародавнього Китаю. Акупунктура.
Поняття античної філософії.
Особливості джайнізму та йоги.
Етапи розвитку античної філософії, її загальні особливості.
Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції.
Охарактеризувати основні ідеї школи атомізму, еволюціонізму та ноології в епоху античності.
Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.
Становлення античної (класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причину її хвороб.
Вихідні ідеї середньовічної патристики.
Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення К. Гелена.
Поняття “Відродження” та характерні риси духовного життя цієї доби.
«95 тез» Мартіна Лютера та їх світоглядне значення.
Провідні напрями ренесансного філософування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія.
Філософські ідеї Пізнього Відродження.
Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
Методологічні пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса.
Ф. Бекон: філософські погляди в медицині.
Скептицизм П. Бейля та Д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі. Б. Спіноза та Г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
Б. Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки.
Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
Іммануїл Кант творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї І. Канта.
“Етика обов’язку” І. Канта в контексті медицини.
Філософські ідеї Й.-Г. Фіхте, концепція «Я і не Я».
Особливості філософії Ф.-В. Шелінга.
Філософія Г. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха.
Філософські погляди Ф.Ніцше.
Особливості марксизму.
Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії ХІХ ст.
Лікарі-філософи Росії ХІХ першої половини ХХ ст.
Культурологічні та історіософські напрями у філософії ХХ ст.
Релігійна філософія ХХ ст.
Аргументи Юстина Мученика щодо християнства.
Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
Провідні ідеї Т. Аквінського.
Україна – Європа: духовні зв’язки Відродження.
Поява професійної філософії в Україні.
Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
Освітній процес в Острозькій академії.
Світоглядні принципи Острозьких просвітників.
Життя та філософська діяльність Г. Сковороди.
Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
Особливості розвитку української філософії ХХ ст.
Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
Історія взаємовідносин філософії та медицини.
Філософська картина світу та медицина.
Структура та особливості медичного знання.
Психоаналіз З. Фрейда.
Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.
Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
Теорія пізнання і її значення для діагностики, лікування та профілактики захворювань.
Стилі наукової думки і медицина.
Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
Методи і прийоми пізнання в медицині.
Філософська концепція людини.
Взаємозвязок індивідуальних та суспільних цінностей людини.
Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
Свідомість і самосвідомість: деякі нові філософські і медико-психологічні аспекти проблеми.
Охарактеризувати форми суспільної свідомості.
Цінність людського життя.
Феномен смерті.
Етичні та філософські проблеми евтаназії.
Смерть та проблема безсмертя людини.
Гуманістичні аспекти лікарської діяльності.
Деонтологічна модель (принцип “Дотримання обов’язку”);
Біоетична модель медичної етики (принцип “Поваги прав і гідності пацієнта”).
Поняття "практика". Функції та види практичної діяльності.
Модельний експеримент у сучасній медицині. Клінічне мислення.
Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
Філософські категорії і поняття медицини.
Співвідношення соціального і біологічного в людині.
Проблеми норми здоров’я і хвороби.
Індивідуальна і суспільна свідомість.
Формування моральної позиції медичного працівника.
Філософія принципів взаємовідносин медичного працівника і пацієнта.


Приложенные файлы

  • doc 18913868
    Размер файла: 45 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий