Plani seminarskikh zanyat

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ КОЛЕДЖ




ЦИКЛ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: СУДОУСТРІЙ УКРАЇНИ



ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач циклу кримінально-
правових дисциплін
кандидат юридичних наук
І.В. Іваньков
«___»___________________20__ року





ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Теми №№ 1 - 9
Форма навчання: ІІІ курс (VІ семестр – освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» - Правоохоронна діяльність)
ІІ курс (ІV семестр – освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність),
І курс (ІІ семестр - освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» - Правоохоронна діяльність, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» - Правоохоронна діяльність, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» - Правознавство )




Підготував:викладач циклу кримінально-
правових дисциплін
майор внутрішньої служби
Майборода І.А.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклу
кримінально-правових дисциплін
«____»___________20__ року. Протокол №___






Чернігів – 2014
Семінарське заняття №1

Тема № 1. Поняття, система, метод і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України».

Мета семінарського заняття: перевірити, розширити, поглибити та закріпити теоретичні знання студентів, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Предмет навчальної дисципліни «Судоустрій України» та методи її вивчення.
Поняття, ознаки судової влади в Україні, її співвідношення з іншими гілками влади.
Нормативно-правові акти з питань судової влади.

Наближений розрахунок часу

п\п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово.
5

1.
Предмет навчальної дисципліни «Судоустрій України» та методи її вивчення.
20

2.
Поняття, ознаки судової влади в Україні, її співвідношення з іншими гілками влади.
30

3.
Нормативно-правові акти з питань судової влади.
20


Висновки, відповіді на запитання, методичні вказівки на самостійну роботу
5


Разом
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його
мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.
Історія становлення судової системи в Україні.

Перше навчальне питання
Предмет навчальної дисципліни «Судоустрій України» та методи її вивчення
Контрольні запитання:
1. Що є предметом навчальної дисципліни «Судоустрій України».
2. Методи вивчення навчальної дисципліни «Судоустрій України».
3. Система дисципліни «Судоустрій України».

Друге навчальне питання
Поняття, ознаки судової влади в Україні, її співвідношення з іншими гілками влади
Контрольні запитання:
Поняття судової влади в Україні.
Ознаки судової влади в Україні.
Співвідношення судової влади з іншими гілками влади.
Співвідношення навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими навчальними дисциплінами.
Третє навчальне питання
Нормативно-правові акти з питань судової влади.
Контрольна запитання:
Нормативно-правові акти України з питань судової влади.
Вплив міжнародного права на розвиток законодавства про судову владу та практику його застосування в Україні.
Основні категорії судоустрою (суд, судова влада, правосуддя, судочинство, судівництво, судова юрисдикція).

Методичні рекомендації для підготовки до теми
Предмет "Судоустрій України" має на меті ознайомити студентів з будовою, структурою, комплектацією, порядком формування, вирішенням кадрових питань та із загальними засадами судової діяльності. Серед державних органів суди займають специфічне становище в силу особливостей їх формування, повноважень, вимог до працівників, завдань і мети їх діяльності. Предмет учбової дисципліни розкривається в проблемах і положеннях, які вивчаються в ній. Предмет даного курсу охоплює, в першу чергу, дані про судові органи, які здійснюють правосуддя, а також дані щодо інших органів, покликаних сприяти судовій діяльності.
Сукупність проблем і положень вивчається в певній послідовності, яка і обумовлює систему дисциплін "Судоустрій України". Системою вивчення даної дисципліни передбачено засвоєння матеріалу від простішого до більш складного. В цілому система розділів дисципліни побудована з врахуванням місця, значення і функцій кожного з судових органів, є логічно послідовною. Спочатку розкривається зміст і система предмету, поняття судової влади, статусу суддів, правосудця і його конституційних принципів. Далі послідовно вивчається судова система України.
При здійсненні правосуддя завданням суду є забезпечення: захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина; захисту прав і законних інтересів юридичних осіб; інтересів суспільства і держави. Ці завдання суд виконує виходячи із принципу верховенства права, який згідно із ст. 8 Конституції має діяти в Україні. Це означає, що суд як правовий інститут держави при здійсненні правосуддя виходить з пріоритету права перед іншими соціальними нормами, наприклад звичаями, мораллю тощо. Суд, здійснюючи правосуддя, повинен керуватися тільки Конституцією і законодавством України.
Механізм захисту прав і свобод громадян, що спрацьовує у процесі взаємодії органів влади і громадянського суспільства на сучасній стадії розвитку, є державним гарантом від відомчого чи неправомірного втручання і впливу. Влада у цілому це авторитетна сила, що має реальну можливість здійснювати свою волю у соціальному житті, використовуючи різні засоби і методи, у тому числі і примусу. В. В. Копєйчиков характеризував владу як необхідність, за допомогою якої забезпечується нормальне функціонування усіх соціальних суб'єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дію різних елементів держави і суспільства.
Державна влада є різновидом соціальної влади, що здійснюється державою, яка здатна підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території.
Судова влада це різновид державної влади, яка є системою державних судових органів, що покликані здійснювати правосуддя в Україні.
Органи судової влади, що здійснюють правосуддя, повинні мати гарантії невтручання з боку законодавчої й, особливо, виконавчої влади.
Виключність судової влади означає, що жоден орган державної влади окрім суду не може вирішувати усі правові суперечки та приймати рішення, здійснюючи правосуддя.
Держава доручає тільки судам приймати рішення з конкретних цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, що підкреслює виключність судоних рішень. Тільки органи судової влади можуть застосовувати державні примусові заходи, такі як визнання особи винною, призначення покарання.
Єдність судової влади забезпечується сукупністю нормативно-правових актів, що регулюють питання судоустрою та судочинства, мають єдиний механізм дії на усій території України.
Незалежність судової влади це принцип ефективної діяльності суду, що вільний від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу з боку органів законодавчої та виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб.
Незалежність судової влади обумовлюється конституційним розподілом влади. Судова влада виконує притаманні їй функції правосуддя та контролю незалежно від інших гілок влади, не підпорядковуючись їм. Суд приймає рішення у справі незалежно від інших органів влади та управління, і воно не потребує затвердження іншими гілками влади. Закріплення принципів формування судової системи, визначення порядку і строків обрання та призначення суддів є гарантією незалежності судової влади.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою:
Як співвідносяться поняття «правосуддя» і «судочинство»?
Які основні завдання судової реформи 1864 року?
Розкрийте зміст тимчасового положення Ради Народних Комісарів УРСР «Про суд і революційні трибунали в УРСР».

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.
Міжнародні та міждержавні установи Юстиції.
Історія становлення судової системи в Україні.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Історія становлення судової системи в Україні.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
- Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.
- Історія становлення судової системи в Україні.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
- Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.
- Міжнародні та міждержавні установи Юстиції.
- Історія становлення судової системи в Україні.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
2. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
3. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
4. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
5. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
6. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.

Семінарське заняття № 2

Тема № 2: Судова влада і судова система в Україні. Принципи організації діяльності суддів.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; - організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд;- ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; - виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Роль суду в житті суспільства.
Загальна характеристика судової системи України.
Поняття принципів організації і діяльності судів.
Наближений розрахунок часу
№п\п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Роль суду в житті суспільства.
25

2
Загальна характеристика судової системи України.
10

3
Поняття принципів організації і діяльності судів.
35


Висновок:
5


Разом:
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
Ознаки судових органів.
2. Завдання Європейського суду з прав людини.

Перше навчальне питання
Роль суду в житті суспільства.

Контрольні запитання:
1. Функції судової влади.
2. Характеристика судової системи.

Друге навчальне питання
Загальна характеристика судової системи України
Види та форми здійснення правосуддя.
Структура судової системи.

Третє навчальне питання
Поняття принципів організації і діяльності судів.
Контрольні запитання:
Охарактеризувати принцип законності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Охарактеризувати принцип забезпечення доведеності вини, змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Охарактеризувати принцип підтримання державного обвинувачення в суді прокурором і забезпечення обвинуваченому права на захист.
Охарактеризувати принцип гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Охарактеризувати принцип незалежності суддів та їх недоторканості і здійснення правосуддя лише судом.
Охарактеризувати принцип спеціалізації, територіальності та інстанційності.

Методичні рекомендації для підготовки до теми
Судова влада має дві функції правосуддя та контроль. Як зазначає І.Є. Марочкін, суттю правосуддя є діяльність органів судової влади з розгляду правових конфліктів.
Зміст функції правосуддя у кримінальних справах полягає у розгляді кримінальної справи у судовому засіданні, повному, об'єктивному дослідженні матеріалів справи, визначенні винуватості або невинуватості особи та призначенні відповідного покарання у судовому вироку.
Правосуддя у цивільних справах це розгляд спору, що виникає із цивільно-правових відносин у державі, пов'язаних із захистом прав та свобод людини, інтересів суспільства і держави, і винесення неупередженого рішення. У цивільних справах функція правосуддя поширюється на встановлення фактів, які мають юридичне значення. До них належить: визнання особи безвісті відсутньою, померлою, обмежено дієздатною у разі зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами або прекурсорами або визнання особи недієздатною у випадках душевної хвороби.
Функція контролю з боку органів судової влади визначається Конституцією. КСУ і суди загальної юрисдикції уповноважені здійснювати контроль за законністю і обгрунтованістю рішень і дій державних органів влади і управління та службових осіб. Особливого значення судовий контроль набуває у сфері кримінального судочинства, коли контролю підлягають правові акти, що були прийняті органами виконавчої влади, законність яких оскаржує прокурор.
Судова система це сукупність судів, побудована відповідно до їх повноважень, завдань і функцій, передбачених Конституцією України, іншими законодавчими актами, міжнародними договорами і угодами.
Суди України наділені повноваженнями здійснювати судову владу, яка ґрунтується на єдиних засадах правосуддя. Основним елементом, що характеризує судову систему, є норма Конституції про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124). Судочинство здійснюється КСУ і судами загальної юрисдикції. Судова система визначається Конституцією, Законом "Про судоустрій України" та іншими нормативними актами. При цьому створення надзвичайних і особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції).
Елементи судової системи України можна поділити на 2 групи. У першу групу входить тільки КСУ, що не має підсистеми і складається з єдиної ланки, яка виконує функцію конституційної юрисдикції. Другу групу складають суди загальної юрисдикції, які очолює ВСУ. Вона складається з декількох підсистем.
Демократичні основи (принципи) правосуддя – це закріплені в Конституції та інших законах України
ідейно-політичні, керівні, правові положення, які визначають природу, демократичну суть правосуддя, структуру основних інститутів, спрямованих на досягнення мети, що стоїть перед ним.
З розвитком держави система принципів правосуддя може змінюватися. Деякі з них набувають нового змісту, з’являються нові.
Чітке дотримання принципів правосуддя забезпечує повний, об’єктивний, всебічний розгляд справ судами.
Принципи правосуддя становлять єдину, цілісну, взаємопов’язану і взаємозалежну систему. Тому порушення будь-якого одного принципу тягне за собою порушення інших.
До складу діючої системи принципів правосуддя входять такі принципи:
· законності;
· здійснення правосуддя лише судом;
· незалежності суддів і підкорення лише закону;
· здійснення правосуддя на рівних правах громадян перед законом і судом;
· змагальності та рівноправності сторін;
· відкритого розгляду справ в усіх судах, гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами;
· забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист;
· презумпції невинності;
· державної мови судочинства;
· підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
· забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом;
· обов’язковості рішень суду.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Система нормативних актів, що регламентують діяльність судів.
Рекомендація R (84)5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалення судової системи.
Рекомендація R (82)12 щодо заходів по недопущенню та скорочення завантаженості судів.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
- Система нормативних актів, що регламентують діяльність судів.
- Рекомендація R (84)5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалення судової системи.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Система нормативних актів, що регламентують діяльність судів.
Рекомендація R (84)5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалення судової системи.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Система нормативних актів, що регламентують діяльність судів.
Рекомендація R (84)5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалення судової системи.
Рекомендація R (82)12 щодо заходів по недопущенню та скорочення завантаженості судів.
Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою:
У чому полягає принцип поєднання призначення суддів із їх обранням? Це організаційний принцип (принцип судоустрою) чи функціональний (принцип судочинства)?
Охарактеризуйте вплив рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи на законодавство про судоустрій України.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
2. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
3. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
4. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.

Семінарське заняття № 3

Тема № 3: Сучасна система судів в Україні.
Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Поняття судової системи і системи судів. Характеристика сучасної системи судів в Україні.
Порядок утворення і ліквідації судів в Україні.
Види, структура, повноваження місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів.

Наближений розрахунок часу

Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Поняття судової системи і системи судів в Україні. Характеристика сучасної систем и судів в Україні.
20

2
Порядок утворення і ліквідації судів в Україні.
15

3
Види, структура, повноваження місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів.
35


Висновок.
5


Разом:
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його
мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
1. Охарактеризувати судову систему Білорусії.
2. Охарактеризувати судову систему Російської Федерації.
Перше навчальне питання
Поняття судової системи і системи судів в Україні.
Характеристика сучасної систем и судів в Україні.
Контрольні запитання:
Поняття правосуддя. Загальні засади здійснення правосуддя.
2. Суд як орган судової влади та його ознаки.
3. Поняття судової системи в Україні.

Друге навчальне питання
Порядок утворення і ліквідації судів в Україні.
Контрольні запитання:
1. Суди загальної юрисдикції.
2. Порядок утворення судів.
3. Поняття судової ланки і судової інстанції.

Третє навчальне питання
Види, структура, повноваження місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів.
Контрольні запитання:
1. Загальна характеристика судових ланок: місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.
2. Загальна характеристика судових інстанцій. Перша інстанція. Апеляційна інстанція. Касаційна інстанція.
3. Загальна характеристика суду конституційної юрисдикції.

Методичні рекомендації для підготовки до теми
Судова влада, будучи самостійною і незалежною гілкою державної влади, володіє цілим рядом ознак, що розкривають її суть, дозволяють відмежувати її від інших гілок державної влади.
До основних ознак судової влади належать:
1. Судова влада здійснюється винятково спеціальними державними органами судами.
Склад суду формується строго на законних підставах. Законно утворений склад суду обов’язкова умова винесення правового рішення.
2. Судова влада в Україні належить судам, що становлять єдину судову систему. Судова система України, відповідно до положень Конституції України і Закону України “Про судоустрій і статус суддів” представлена судами загальної юрисдикції і Конституційним Судом України.
3. Суди є правозастосовчими органами. Розгляд судом справи означає, що суд застосовує норми матеріального права (кримінального, цивільного, адміністративного й ін.) до конкретних правовідносин, що були предметом розгляду в судовому засіданні і виносить на їх підставі мотивоване рішення (вирок).
4. Судова влада здійснюється на основі і у відповідності з вимогами процесуального закону. Саме процесуальний закон детально регламентує процедуру розгляду справ у суді, гарантуючи дотримання прав і законних інтересів всіх учасників судового розгляду, недопущення порушень закону і суб’єктивізму. Порушення процесуальних норм є підставою для скасування рішень суду.
5. Участь представників народу в здійсненні правосуддя. Ця ознака є важливою рисою судової влади. Відповідно до положень, закріплених в ст. 124 Конституції України і ст. 5 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їх громадянським обов’язком.
6. Владний характер повноважень суду.
7. Виконання вимог суду і виконання його рішень забезпечується силою держави. У разі потреби відповідні органи і посадові особи можуть застосувати відповідні заходи для реалізації рішень і вимог суду.
8. Самостійність і незалежність судової влади..
Суд як орган судової влади та його ознаки
Суд як орган судової влади є базовим, основним органом судової влади, який, здійснюючи у відповідності зі своїми повноваженнями правосуддя є самостійним і незалежним від інших гілок влади, займає особливе становище в системі інших державних органів, складається із суддів що обираються (призначаються) у законному порядку, які діють на професійній основі.
Суд це конкретний державний орган, юрисдикція якого поширюється на визначене адміністративно-територіальне утворення (район, область і т.д.); спори і справи, що підлягають судовій юрисдикції даного суду відповідно до його спеціалізації (система спеціалізованих судів).
Суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, узгодженим з головою відповідного вищого спеціалізованого суду (ч.1 ст. 19 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів. Істотним моментом, що характеризує становище суду як органу державної влади, є забезпечення його незалежності, огородження від стороннього впливу як ззовні, так і усередині (з боку вищих інстанцій і керівництва судів). Ця обставина докорінно відрізняє суд від органів виконавчої влади, де субординація, підпорядкування нижчестоящих органів вищестоящим, обов’язковість вказівок керівництва є одним з основних принципів діяльності. Суттєвою ознакою суду, як органу судової влади є те, що його діяльність здійснюється за особливими правилами, процедурами, які встановлюють і жорстко регламентують можливі межі дій усіх учасників судового розгляду. Основна мета даних правил і процедур забезпечити об’єктивний, повний і всебічний розгляд всіх обставин, що мають юридичне значення і, як кінцевий результат - забезпечити винесення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.
Поняття та ознаки правосуддя
Правосуддя є одним із напрямків правоохоронної діяльності, одним із найважливіших повноважень, здійснення яких зв’язане з функціонуванням судової влади. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
Правосуддя характеризується рядом ознак, до яких можна віднести наступні:
1. Розгляд справи відбувається у формі судових засідань, в яких беруть участь склад суду та інші учасники процесу, що проводяться у відкритій і усній формі. Провідне місце в судовому засіданні приділяється головуючому . професійному судді. На нього покладається обов’язок забезпечення законного розгляду справи.
2. Судові засідання проходять за участю сторін (обвинувачення і захисту в кримінальному процесі, позивача і відповідача в цивільному і господарському процесі і т.д.). Сторони наділені рівними правами й обов’язками для захисту своїх законних інтересів. Судовий процес носить змагальний характер, що дозволяє суду всебічно, повно й об’єктивно розглянути справу і винести правильне рішення.
3. Розгляд справ та прийняття рішень здійснюється в суворій відповідності з порядком, визначеним процесуальним законом. Недотримання процедурних форм, закріплених у процесуальних законах, може стати предметом нового судового розгляду і навіть привести до скасування винесеного судового рішення.
4. В основі всіх судових рішень лежать докази. Це ставить за обов’язок суду ретельно досліджувати всі обставини справи, необхідні для її правильного вирішення. При розгляді спору будь-яке право, інтерес, та чи інша юридична ситуація, чи домагання, правомочність повинні бути доведені. У суді розгляд та оцінка доказів у справі набувають першочергового і вирішального значення для результату розгляду спору.
5. Суди мають особливу повноту юрисдикції і ніякі інші органи влади не вправі ставити під сумнів обов’язковість виконання судових рішень. Ставши остаточним, судове рішення здобуває незворотного характеру і ніхто, навіть суддя, що його виніс, не може його змінити. Після набуття ним чинності воно є обов’язковим для усіх без винятку державних органів та посадових осіб і у разі потреби його виконання забезпечується примусово. Цим досягається гарантованість захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, громадських організацій і державних органів.
6. Відправлення правосуддя передбачає пошук істини, достовірне встановлення фактів, що мають юридичне значення по розглянутій судом справі, та необхідність точної правової оцінки встановлених фактичних обставин, в якому важливу роль відіграє особисте переконання судді.
Правосуддя – це діяльність суду, здійснювана у формі цивільного, адміністративного, кримінального, господарського та конституційного судочинства, яка проходить у встановлених законом процесуальних формах в судових засіданнях, за участю сторін і інших учасників процесу і полягає у встановленні фактичних обставин справи та з'ясуванні істини по розглянутій справі шляхом дослідження доказів та закінчується ухваленням рішення в справі із застосуванням норм відповідного матеріального закону.
Поняття “судочинство”, включає в себе діяльність судів щодо розгляду і вирішення справ, віднесених до їхньої компетенції, а також дії інших суб’єктів, які реалізують свої права й обов’язки, вступають у процесуальні відносини із судом та між собою. Це може бути наприклад процесуальна діяльність слідчого по порушенню і розслідуванню кримінальної справи, діяльність прокурора по здійсненню нагляду за дотриманням законності при розслідуванні кримінальних справ тощо. Потерпілий, підсудний, свідок можуть брати участь у проведенні слідчих дій; будь-який громадянин чи юридична особа вправі звернутися до суду із заявою (позовом) про відшкодування заподіяної їм матеріальної шкоди. На підставі викладеного можна зробити висновок, що поняття “судочинство” є більш широким, ніж “правосуддя”.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Стан судоустрою України у періоди існування урядів національно-демократичної орієнтації (1917-1920 роки).
Концепція Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 206-2010 роки.
Судові системи країн пострадянського простору..
Становлення радянського суду.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Судові системи країн пострадянського простору..
Становлення радянського суду.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Стан судоустрою України у періоди існування урядів національно-демократичної орієнтації (1917-1920 роки).
Концепція Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 206-2010 роки.
Судові системи країн пострадянського простору..
Становлення радянського суду.
Судові системи Австрії, Греції, Норвегії та Великобританії.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Стан судоустрою України у періоди існування урядів національно-демократичної орієнтації (1917-1920 роки).
Концепція Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 206-2010 роки.
Судові системи країн пострадянського простору..
Становлення радянського суду.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями
Схематично зобразіть систему судів загальної юрисдикції.
У чому полягає різниця між апеляційною та касаційною інстанціями.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
2. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
3. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
4. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 1. – 308 с. (Закони України).
5. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 2. – 352 с. (Закони України).
6. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
7. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
8. Суди і судочинство в Україні: Нормат. правове регулювання / упоряд. О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.
9. Фіолевський Д.П. Судова влада : правоохоронна система України: Навч. посіб., 2006. – 316 с.

Семінарське заняття № 4

Тема № 4: Статус суддів України. Система забезпечення судів.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.


Навчальні питання:
1. поняття статусу суддів.
2. Дисциплінарна відповідальність суддів.
3. Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
4. Поняття і завдання забезпечення судів

Наближений розрахунок часу
№п\п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Суддя як носій судової влади
25

2
Дисциплінарна відповідальність суддів.
25

3
Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
10

4.
Поняття і завдання забезпечення судів.
10


Висновок:
5


Разом:
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
1. Присяга та обов’язки професійного судді.
2. Єдність судової системи і статусу суддів.

Перше навчальне питання
Суддя як носій судової влади
Контрольні запитання:
Поняття статусу суддів.
Суддя як носій судової влади.
Гарантії незалежності суддів.

Друге навчальне питання
Дисциплінарна відповідальність суддів.
Контрольні запитання:
Вимоги до претендентів на посаду судді.
2. Підготовка суддів.
3. Порядок призначення та обрання суддів.
4. Діяльність вищої кваліфікаційної комісії.

Третє навчальне питання
Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
Контрольні запитання:
1. Поняття суддівського самоврядування.
2. Статус народних засідателів і присяжних.

Четверте навчальне питання
Соціально-правовий захист суддів.
Контрольні запитання:
1. Поняття соціально-правового статусу суддів.
2. Порядок грошового забезпечення суддів.
3. Соціальне забезпечення суддів.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:
Правовий статус суддів визначається Конституцією України (статті 124-130), Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та іншими правовими актами. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а у визначених законом випадках - народні засідателі і присяжні.
Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та названого Закону (ст. 51) призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Судді е посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість.
Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді у судах вищого рівня встановлюються цим Законом.
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.


Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Єдність судової системи і статусу суддів.
Статус суддів за часів УНР.
Державна судова адміністрація України.
Підстави утворення і ліквідація судів загальної юрисдикції.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Єдність судової системи і статусу суддів.
Статус суддів за часів УНР.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Єдність судової системи і статусу суддів.
Статус суддів за часів УНР.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Єдність судової системи і статусу суддів.
Статус суддів за часів УНР.
Державна судова адміністрація України.
- Підстави утворення і ліквідація судів загальної юрисдикції.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою:
Вкажіть кваліфікаційні вимоги до претендентів на посаду судді: місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного суду України.
Схематично зобразіть порядок обрання судді.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. 2010. № 5159.
2. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
3. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
4. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
5. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.

Семінарське заняття № 5

Тема № 5: Види, структура, повноваження місцевих судів.
Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.
План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Місцевий суд – основна ланка судової системи.
Колегіальний та одноособовий розгляд судових справ у місцевому суді.
Апарат місцевого суду: структура і повноваження.

Наближений розрахунок часу
№п\п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Місцевий суд – основна ланка судової системи
25

2
Колегіальний та одноособовий розгляд справ у місцевому суді.
25

3
Апарат місцевого суду: структура і повноваження.
20


Висновок:
5


Разом:
80


Хід заняття
Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
1. Характеристика Указів Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів»

Перше навчальне питання
Місцевий суд – основна ланка судової системи
Контрольні запитання:
Види і мережа місцевих судів.
Повноваження місцевого суду.
Склад місцевого суду.
голова місцевого суду, його повноваження.

Друге навчальне питання
Колегіальний та одноособовий розгляд справ у місцевому суді.
Контрольні запитання:
Колегіальний розгляд справ у місцевому суді.
Одноособовий розгляд справ у місцевому суді.
Порядок відводу (самовідводу) судді.

Третє навчальне питання
Апарат місцевого суду: структура і повноваження
Контрольні запитання:
Структура місцевого і повноваження місцевого суду.
Організація роботи в місцевому суді.

Методичні рекомендації для підготовки до теми
Місцевими загальними судами е районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Місцевими господарськими судами е господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва та Севастополя.
Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені
процесуальним законом.
Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови
суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.
Місцеві суди - це головна ланка в системі судів загальної юрисдикції. На них припадає основне судове
навантаження, оскільки вони розглядають абсолютну більшість кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва та Севастополя.
Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, що утворюються в округах
відповідно до Указу Президента України.
Склад місцевого суду утворюють судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. Якщо у
місцевому суді кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.
Місцеві суди складають першу ланку (рівень) у системі судів загальної юрисдикції, їх також заведено
йменувати основною ланкою судової системи, оскільки вони становлять переважну більшість усіх судових органів, а також як суди першої інстанції розглядають майже усі (за незначним винятком) судові справи.
Підсудність окремих категорій справ щодо первісного розгляду їх по першій інстанції вищими судами визначається процесуальним законодавством.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні, адміністративні справи, а також справи про
адміністративні правопорушення.
Місцевий загальний суд має повноваження щодо судового контролю за додержанням конституційних прав і свобод особи при досудовому розслідуванні кримінальних справ, зокрема, він приймає рішення щодо законності і обгрунтованості затримання підозрюваного, обрання обвинуваченому (підозрюваному) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також продовження тримання особи під вартою; проведення обшуку житла чи іншого володіння особи та інших дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Наказне провадження - це новий для вітчизняного цивільного процесуального законодавства порядок.
Видача судового наказу проводиться без судового засідання, оскільки судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги, тому й потреби у виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень немає. Судовий наказ може бути видано, наприклад, коли заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не сплаченої працівникові суми заробітної плати.
Місцеві загальні суди розглядають також і адміністративні справи в порядку адміністративного
судочинства. Кодекс адміністративного судочинства встановлює предметну підсудність адміністративних справ загальним та адміністративним судам.
Місцевим загальним судам підсудні:
- адміністративні справи, де однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування,
посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
- усі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у
справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п. п. і, 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України).
У місцевих господарських, як й у місцевих загальних судах, теж впроваджується більш детальна
спеціалізація щодо розподілу справ. Реалізується вона шляхом утворення спеціалізованих колегій з вирішення господарських спорів. Утворюють таку колегію у складі від трьох до семи суддів, один з яких призначається головуючим колегії.
Місцевий загальний суд поряд із справлянням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на
вивчення й узагальнення судової практики, хоча вона прямо не передбачається. Узагальнення судової практики є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якому виділяються напрямки аналізу: а) статистичних даних, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на додаткове розслідування, і процесуальних підстав повернення; справ, рішення за якими скасовано вищим судом, і процесуальних підстав для скасування; в) ефективності організації роботи в цілому суду, суддів та апарату суду.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус місцевих судів.
Характеристика Указів Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів».
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус місцевих судів.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус місцевих судів.
Характеристика Указів Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів».
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус місцевих судів.
Характеристика Указів Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів».

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за
визначеною тематикою:
1. Зобразіть схематично види місцевих судів та наведіть перелік судових повноважень кожного виду апеляційних судів.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. 2010. № 5159.
2. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
3. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
4 . Суди і судочинство в Україні: Нормат. правове регулювання / упоряд. О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.
5. Фіолевський Д.П. Судова влада : правоохоронна система України: Навч. посіб., 2006. – 316 с.

Семінарське заняття № 6

Тема 6: Види, структура, повноваження апеляційних судів.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити
додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття;
організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; - ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.
План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
1. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції.
2. Голова апеляційного суду, його повноваження.
3. Апарат апеляційного суду: структура і повноваження.

Наближений розрахунок часу
№ з/п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції.
35

2
Голова апеляційного суду, його повноваження.
60

3
Апарат апеляційного суду: структура і повноваження.
55


Висновок
5


Разом
160


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
1. Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
2. Характеристика складу і структури апеляційних судів. .

Перше навчальне питання
Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції.
Контрольні запитання:
Місце апеляційного суду в системі судів загальної юрисдикції.
Види і мережа апеляційних судів.
Повноваження апеляційних судів.
Склад апеляційного суду.

Друге навчальне питання
Голова апеляційного суду, його повноваження.
Контрольні запитання:
Повноваження голови апеляційного суду.
Повноваження заступника голови апеляційного суду.
Судові палати в апеляційних судах, їх повноваження.

Третє навчальне питання
Апарат апеляційного суду: структура і повноваження.
Контрольні запитання:
Склад суду при розгляді справ в апеляційного суді.
Апарат апеляційного суду.
Організація роботи в апеляційному суді.

Методичні рекомендації для підготовки до теми
Апеляція (від лат. - звернення, скарга) - основний засіб оскарження судових рішень, які не набрали чинності, до суду вищої інстанції (апеляційного суду) з метою перевірки їх законності та обґрунтованості. Інститут апеляції відомий в Україні з давнини. Апеляція набула законодавчого закріплення ще у Статуті цивільного судочинства Російської імперії (1864 р.). Застосовувалася деякий час у судочинстві України. У радянський період інститут апеляції припинив своє існування. Відновлений згідно з Конституцією України (ст. 125) і передбачений статтею, що коментується, та процесуальним законодавством. В системі судів загальної юрисдикції України функціонують загальні і спеціалізовані апеляційні суди.
У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.
Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
Повноваження апеляційного суду
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;
2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Судові округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.
Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.
Вказаний порядок повністю відповідає Конституції України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення судів. Однак оскільки в системі загальних судів (на відміну від спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в господарських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цієї ланки в господарських судах не існувало.
Визначення місцезнаходження апеляційного суду, меж судового округу, який має охоплювати декілька областей, потребує ретельного вивчення і, за необхідності, швидкого виправлення недоліків з метою забезпечення оптимальності функціонування суду.
Методичні вказівки щодо самостійної роботи
під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
Характеристика складу і структури апеляційних судів.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
Характеристика складу і структури апеляційних судів.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
Характеристика складу і структури апеляційних судів.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою
1. Зобразіть схематично види апеляційних судів та наведіть перелік судових повноважень кожного виду апеляційних судів.
2. Чи потрібні в апеляційних судах судові палати? Як Ви ставитеся до ідеї про створення окремих цивільних і кримінальних апеляційних судів.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України. 2010. № 5159.
2. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
3. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
4. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
5. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 1. – 308 с. (Закони України).
6. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 2. – 352 с. (Закони України).
7. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.


Семінарське заняття № 7

Тема 7: Види, структура, повноваження вищих спеціалізованих судів.
Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити
додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття;
організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з
навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок, вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.
План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Вищі спеціалізовані суди – вищі судові органи в системі спеціалізованих судів.
Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження.
Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження.

Наближений розрахунок часу
№п/п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв.


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Вищі спеціалізовані суди – вищі судові органи в системі спеціалізованих судів.
30

2
Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження.
25

3
Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження.
15


Висновок
5


Разом
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
1. Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус апеляційних судів.
Характеристика складу і структури апеляційних судів.

Перше навчальне питання
Вищі спеціалізовані суди – вищі судові органи в системі спеціалізованих судів
Контрольні запитання:
Поняття вищих спеціалізованих судів.
Повноваження вищих спеціалізованих судів.
склад вищих спеціалізованих судів.

Друге навчальне питання
Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження
Контрольні запитання:
Повноваження Голови вищого спеціалізованого суду.
Повноваження заступника голови вищого спеціалізованого суду.
Повноваження Пленуму вищого спеціалізованого суду.

Третє навчальне питання
Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження
Контрольні запитання:
Структура і повноваження апарату вищого спеціалізованого суду.
Організація роботи у вищому спеціалізованому суді.

Методичні рекомендації для підготовки до теми
У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.
Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.
До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.
У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються цим Законом.
При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.
Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
Повноваження вищого спеціалізованого суду
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;
2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції, а також розглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України буде встановлено, що така справа підлягає розгляду вищим спеціалізованим судом;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Голова вищого спеціалізованого суду:
1) представляє відповідні спеціалізовані суди як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови вищого спеціалізованого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у вищому спеціалізованому суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення відповідних місцевих та апеляційних судів, зміни їх територіальної юрисдикції, а також щодо кількості суддів у них;
7) скликає пленум вищого спеціалізованого суду; вносить на розгляд пленуму подання про призначення на посаду секретаря пленуму; виносить на розгляд пленуму питання та головує на його засіданнях;
8) інформує пленум вищого спеціалізованого суду про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ;
9) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;
10) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
11) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів вищого спеціалізованого суду;
12) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень цим Законом.
Пленум вищого спеціалізованого суду:
1) призначає за поданням голови вищого спеціалізованого суду з числа суддів вищого спеціалізованого суду та звільняє з посади секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду;
2) узагальнює з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції практику застосування матеріального і процесуального закону;
3) заслуховує інформацію про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ;
4) приймає рішення про звернення до Верховного Суду України про направлення конституційного подання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) затверджує Регламент пленуму вищого спеціалізованого суду;
6) за результатами узагальнення судової практики дає роз'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції;
7) затверджує положення про Науково-консультативну раду вищого спеціалізованого суду та визначає її персональний склад;
8) визначає персональний склад редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізованого суду;
9) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус вищих спеціалізованих судів.
Повноваження вищого спеціалізованого суду із здійснення судочинства.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус вищих спеціалізованих судів.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус вищих спеціалізованих судів.
Повноваження вищого спеціалізованого суду із здійснення судочинства.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус вищих спеціалізованих судів.
Повноваження вищого спеціалізованого суду із здійснення судочинства.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою:
1. Наведіть перелік судових повноважень кожного вищого спеціалізованого суду, у якій інстанції вони розглядають судові справи.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України.
2010. № 5159.
2. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
3. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
4. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
5. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
6. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 1. – 308 с. (Закони України).
7. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 2. – 352 с. (Закони України).
8. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
9. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
10. Суди і судочинство в Україні: Нормат. правове регулювання / упоряд. О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.
11. Фіолевський Д.П. Судова влада : правоохоронна система України: Навч. посіб., 2006. – 316 с.

Семінарське заняття № 8

Тема 8: Склад та повноваження Верховного Суду України.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок,
вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.
Голова Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України, їх повноваження. Судові палати, склад і повноваження.
Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.

Наближений розрахунок часу
№ з/п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.
30

2
Голова Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України, їх повноваження. Судові палати, склад і повноваження.
30

3
Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.
10


Висновок
5


Разом
80


Хід заняття
Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.

Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус Верховного Суду України.
Склад, порядок, формування і структура Верховного Суду України.

Перше навчальне питання
Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.
Контрольні запитання:
Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.
Повноваження Верховного Суду України.
Склад Верховного Суду України.

Друге навчальне питання
Голова Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України, їх повноваження. Судові палати, склад і повноваження.
Контрольні запитання:
Порядок обрання і повноваження Голови Верховного Суду України.
Порядок обрання і повноваження заступника Голови Верховного Суду України.
Судові палати, склад і повноваження.
Пленум Верховного Суду України: склад і повноваження.
Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України.

Третє навчальне питання
Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.
Контрольні запитання:
Повноваження і структура апарату Верховного Суду України.
Організація роботи у Верховному Суді України.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Верховний Суд України:
1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) здійснює інші повноваження відповідно до закону.
До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховного Суду України та чотири заступники Голови Верховного Суду України.
Суддя Верховного Суду України:
1) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;
3) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова Верховного Суду України обирається на посаду строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України більшістю голосів від загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.
Пленум Верховного Суду України з питання обрання Голови Верховного Суду України скликається не пізніше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду України.
Судові палати Верховного Суду України:
1) здійснюють судочинство у справах у порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;
3) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді України з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.
Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус Верховного Суду України.
Положення процесуальних кодексів, які визначають підсудність справ Верховному Суду України.
Склад, порядок формування і структура Верховного Суду України.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Склад, порядок формування і структура Верховного Суду України.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус Верховного Суду України.
Склад, порядок формування і структура Верховного Суду України.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус Верховного Суду України.
Положення процесуальних кодексів, які визначають підсудність справ Верховному Суду України.
Склад, порядок формування і структура Верховного Суду України.

Реферативні повідомлення за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданням за
визначеною тематикою:
1. Наведіть перелік судових і несудових повноважень Верховного суду України.
2. Які повноваження є у Верховного Суду України для забезпечення однакового застосування судами загальної юрисдикції?

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України.
2010. № 5159.
2. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
3. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
4. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
5. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
6. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 1. – 308 с. (Закони України).
7. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 2. – 352 с. (Закони України).
8. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
9. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.

Семінарське заняття № 9

Тема 9: Склад та повноваження Конституційного Суду України.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час лекції та самостійної роботи; обговорити додатковий навчальний матеріал, що вивчений студентами відповідно до плану семінарського заняття; організувати дискусію навколо навчальних питань, що виносяться на розгляд; ознайомити студентів з навчальною літературою, характером проведення занять та підготовки до них, особливостями поточного та підсумкового контролю; виховувати у особового складу навчальної групи необхідність постійної роботи над підвищенням своєї теоретичної підготовки, розвитку корисної ініціативи, вдосконалення практичних навичок,
вміння вільно спілкуватися, наполегливість у розв’язанні виникаючих задач.

План проведення семінарського заняття:
1. Письмове опитування (проводиться в процесі розгляду першого навчального питання тривалістю 5 хв.)
2. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3- х хв.)
3. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

Навчальні питання:
Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції.
Голова Конституційного Суду України та його заступники: порядок обрання і повноваження.
Апарат Конституційного Суду України: його структура і повноваження.

Наближений розрахунок часу
№ з/п
Навчальні питання
Розрахунок часу, хв


Організаційний момент та вступне слово
5

1
Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції.
30

2
Голова Конституційного Суду України та його заступники: порядок обрання і повноваження.
30

3
Апарат Конституційного Суду України: його структура і повноваження.
10


Висновок
5


Разом
80


Хід заняття

Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.

Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 студентам письмово надати відповіді на наступні питання:
Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають статус Конституційного Суду України.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.

Перше навчальне питання
Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції.
Контрольні запитання:
Повноваження Конституційного Суду України.
Склад і структура Конституційного Суду України.
Особливості статусу суддів Конституційного Суду України.

Друге навчальне питання
Голова Конституційного Суду України та його заступники: порядок обрання і повноваження.

Контрольні запитання:
Порядок обрання і повноваження Голови Конституційного Суду України.
Порядок обрання і повноваження заступника Голови Конституційного Суду України.

Третє навчальне питання
Апарат Конституційного Суду України: його структура і повноваження.
Контрольні запитання:
1. Суб’єкти звернення до Конституційного Суду України.
2. Основи процедури розгляду справ у Конституційному Суді України.
3. Рішення і висновки Конституційного Суду України.
4. Апарат Конституційного Суду України.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:
Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права,
незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням
шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова
Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.
Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті
таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.
Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента
України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних
договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента
України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158
Конституції України;
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури.
Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку призначення;
2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять
Повторити навчальний матеріал теми.
2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.
Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:
Основні положення Закону України «Про Конституційний Суд України», які визначають повноваження і структуру Конституційного Суду України, особливості статусу суддів цього суду.
Завдання, прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом України: зміст, їх обов’язковість та порядок виконання.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.
2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:
Основні положення Закону України «Про Конституційний Суд України», які визначають повноваження і структуру Конституційного Суду України, особливості статусу суддів цього суду.
2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.
Основні положення Закону України «Про Конституційний Суд України», які визначають повноваження і структуру Конституційного Суду України, особливості статусу суддів цього суду.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.
2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.
Основні положення Закону України «Про Конституційний Суд України», які визначають повноваження і структуру Конституційного Суду України, особливості статусу суддів цього суду.
Завдання, прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом України: зміст, їх обов’язковість та порядок виконання.
Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.

Реферативні повідомлення за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданням за
визначеною тематикою:
1. Дайте оцінку державній судовій адміністрації України як складовій частині інфраструктури судової влади.

Рекомендована література для самостійної роботи студентів
1. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р. [з наст, змінами] // ВВР України.
2010. № 5159.
2. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.
3. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. О.: Юрид. літ. 2010. 312 с.
4. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. 360 с.
5. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.
6. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 1. – 308 с. (Закони України).
7. Судові та правоохоронні органи України : Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода; за наук. ред. С.А. Кузьміна. – К.: Паливода А.В., 2009. – Том 2. – 352 с. (Закони України).
8. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.
Критерії оцінки усних відповідей студентів за національною шкалою
Якість засвоєння навчального матеріалу, а також знання та вміння набуті в процесі розв’язування ситуаційних задач оцінюється за 4-бальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Оцінка «відмінно» - «5» виставляється за таких умов:
творчий підхід до засвоєного матеріалу, повнота і правильність виконання завдання;
вміння застосовувати різні принципи й методи в конкретних ситуаціях;
глибокий аналіз фактів і подій, спроможність прогнозування результатів від прийнятих рішень;
чітке і послідовне викладення відповіді на папері (за мови письмової відповіді);
вміння пов’язати теорію і практику
Оцінка «добре» - «4» виставляється за таких умов:
мають місце деякі непринципові помилки несуттєвого характеру у викладі відповідей при повних знаннях програмного матеріалу;
переважання логічних підходів перед творчими у відповідях на питання;
не завжди правильне прогнозування подій від прийнятих рішень;
вміння пов’язати теорію з практикою.
Оцінка «задовільно» - «3» - виставляється за наступних умов:
репродуктивний підхід до засвоювання та викладання матеріалу;
недостатня повнота викладання матеріалу;
неглибокі знання основного матеріалу, наявність великої кількості неточностей у викладі матеріалу;
нечітке викладання матеріалу на папері, порушення логічної послідовності при викладі матеріалу (за умови письмової відповіді);
утруднення при практичному втіленні прийнятих рішень.
Оцінка «незадовільно» - «2» - виставляється за таких умов:
відсутність знань з більшої частини матеріалу, погане засвоєння принципових положень модулю;
наявність грубих, принципових помилок при практичному виконанні отриманих завдань;
невиконання або виконання з великими помилками тих завдань, що пов’язані з розв’язанням практичних задач;
неграмотне і неправильне викладення відповідей на папері (за умови письмової відповіді).
Порядок оцінювання знань студентів
(освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» 2012 рік набору)

з/п
Вид навчальної діяльності
Кількість балів

1
Робота на лекції (теми 1-9)
до 2,25

2
Робота на семінарському занятті
до 3


відповідь на семінарському занятті
2


доповнення на семінарському занятті
0,75


виконання завдань самостійної роботи, реферативні повідомлення
0,25

3
Робота на практичному занятті
до 3


Відповідь на практичному занятті
2


доповнення на практичному занятті
0,5


участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів
0,5

4
Модульний контроль 1,2,3
до 12

5
Виконання ІНДЗ
5

6
Ведення конспекту (самостійна робота з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою)
1,75

7.
Екзамен
25

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. При тому оцінюється: повнота, охайність і грамотність ведення конспекту лекцій; відтворення лекційних матеріалів під час виконання модульного контролю (тесту). Наявність усіх компонентів роботи на лекціях може бути оцінено за весь курс до 2,25 балів. За недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті, систематичні пропуски лекційних занять, студенту за даний вид навчальної роботи, бали нараховуються лише в частині законспектованих лекцій.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
2 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
1-1,5 балу – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
0,5-0,75 балів –студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 балів – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне, неодноразове, або якщо воно розкриває зміст навчального питання, яке не було висвітлено у попередній відповіді) – до 0,75 балу; незначне (поверхове) – від 0,25 до 0,5 балу.
Відповідь на практичному занятті оцінюється за наступними критеріями:
2 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
1-1,5 балу – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
0,5-0,75 балів – студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на практичному занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне) прирівнюється до відповіді – до 2 балів; незначне (поверхове) – до 1 балу.
За участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів нараховується якщо студент:
встановив характер проблеми та визначив стратегію її вирішення;
логічно викладає матеріал з використанням причинно-наслідкових зв’язків;
посилається на статті чинного законодавства України;
робить аргументовані висновки;
рецензує відповідь свого колеги із вказівкою на здобутки та недоліки. (Рецензія повинна враховувати самостійність суджень, здатність аргументовано вести дискусію та відстоювати свою точку зору).
блискуче володіє практичними навичками складання та оформлення службових документів, має професійні дані для ведення діловодних процесів, виявляє методичну досконалість, вміло застосовує раціональні прийоми опрацювання документної інформації.
Рішення ситуаційного завдання
0,5 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу
аргументовано, аргументовано визначає нормативно-правові акти, які підтверджують правильну відповідь та аналізує їх.
0,25 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу, проте не
може повністю аргументувати відповідь з урахуванням нормативно-правових актів, які підтверджують правильну відповідь.
0 балів – студент не вірно вирішив практичне завдання.
Виконання завдань на самостійну роботу оцінюється за наступними критеріями:

· повнота, охайність і грамотність ведення конспекту;

· наявність матеріалу для висвітлення питань винесених на самостійну роботу.
Наявність всіх компонентів конспекту може бути оцінено до 1,75 балів; неохайне оформлення конспекту, недостатнє відображення матеріалу заняття і самостійної роботи – бал не нараховується.
Реферат оцінюється за наступними критеріями: відповідна форма, грамотність, охайність, науковість, достатня кількість використаної літератури (5 джерел). За наявності всіх компонентів реферат отримує 0,25 балу; обмежена кількість використаної літератури (менше 5 джерел) – 0,2 балу; за неохайне оформлення, недостатньо повне відображення обраної теми, суттєві помилки – 0,1 балу.
Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення змістовного модуля дисципліни та дає змогу визначити рівень теоретичних знань з курсу. Студент має право підтвердити, або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях, семінарських та заняттях. Тестування проводиться в письмовому виді або з використанням комп’ютера. За 7 днів до тестування викладач доводить до відома студентів перелік тем. Результати тестування подаються у вигляді відомості до навчального відділу. До відомості у відповідні графи вноситься така інформація:
оцінка в балах та мовному еквіваленті, отримана студентом, який склав тест;
запис “не з’явився”
· студенту, який був відсутнім під час проведення тесту;
“0” (нуль) балів отримує студент, який не склав тест.
Кількість тестувань відповідає кількості змістовних модулів відведених на вивчення даного курсу.
Під час написання тесту, наявність у студента допоміжних матеріалів не допускається. У випадку списування тестування студента припиняється, а у відомість ставиться відмітка про те, що він не склав тест.
Результати тестування подаються до навчального відділу не пізніше ніж через день після проведення тестування.
Тест вважається складеним, якщо виконано не менше 60% завдань.
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточне тестування та самостійна робота
ІНДЗ
Екзамен
Сума

Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
Змістовий
модуль 3
5
25
100

Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9




6,25
6,25
6,25
6,25
6,25
6,25
6,25
6,25
6,25




Модульний контроль 1 - 3
Модульний контроль 2 - 3
Модульний контроль 3 - 6




Примітки:
1) До 1,75 балів можливо нарахувати за конспектування (самостійну роботу з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою).
2) Т1, Т2 – теми змістових модулів.
Порядок оцінювання знань студентів
(освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» 2014 рік набору)

з/п
Вид навчальної діяльності
Кількість балів

1
Робота на лекції (теми 1-9)
до 4,5

2
Робота на семінарському занятті
до 5


відповідь на семінарському занятті
4


доповнення на семінарському занятті
0,75


виконання завдань самостійної роботи, реферативні повідомлення
0,25

3
Робота на практичному занятті
до 5


Відповідь на практичному занятті
4


доповнення на практичному занятті
0,5


участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів
0,5

4
Модульний контроль 1,2
до 21

5
Виконання ІНДЗ
15,5

6
Ведення конспекту (самостійна робота з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою)
4,5

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. При тому оцінюється: повнота, охайність і грамотність ведення конспекту лекцій; відтворення лекційних матеріалів під час виконання модульного контролю (тесту). Наявність усіх компонентів роботи на лекціях може бути оцінено за весь курс до 4,5 балів. За недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті, систематичні пропуски лекційних занять, студенту за даний вид навчальної роботи, бали нараховуються лише в частині законспектованих лекцій.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
4 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
3 бали – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
1-2 бали –студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 балів – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне, неодноразове, або якщо воно розкриває зміст навчального питання, яке не було висвітлено у попередній відповіді) – до 0,75 балу; незначне (поверхове) – від 0,25 до 0,5 балу.
Відповідь на практичному занятті оцінюється за наступними критеріями:
4 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
3 бали – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
1-2 бали – студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на практичному занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне) прирівнюється до відповіді – до 4 балів; незначне (поверхове) – до 1 балу.
За участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів нараховується якщо студент:
встановив характер проблеми та визначив стратегію її вирішення;
логічно викладає матеріал з використанням причинно-наслідкових зв’язків;
посилається на статті чинного законодавства України;
робить аргументовані висновки;
рецензує відповідь свого колеги із вказівкою на здобутки та недоліки. (Рецензія повинна враховувати самостійність суджень, здатність аргументовано вести дискусію та відстоювати свою точку зору).
блискуче володіє практичними навичками складання та оформлення службових документів, має професійні дані для ведення діловодних процесів, виявляє методичну досконалість, вміло застосовує раціональні прийоми опрацювання документної інформації.

Рішення ситуаційного завдання
0,5 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу
аргументовано, аргументовано визначає нормативно-правові акти, які підтверджують правильну відповідь та аналізує їх.
0,25 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу, проте не
може повністю аргументувати відповідь з урахуванням нормативно-правових актів, які підтверджують правильну відповідь.
0 балів – студент не вірно вирішив практичне завдання.
Виконання завдань на самостійну роботу оцінюється за наступними критеріями:

· повнота, охайність і грамотність ведення конспекту;

· наявність матеріалу для висвітлення питань винесених на самостійну роботу.
Наявність всіх компонентів конспекту може бути оцінено до 4,5 балів; неохайне оформлення конспекту, недостатнє відображення матеріалу заняття і самостійної роботи – бал не нараховується.
Реферат оцінюється за наступними критеріями: відповідна форма, грамотність, охайність, науковість, достатня кількість використаної літератури (5 джерел). За наявності всіх компонентів реферат отримує 0,25 балу; обмежена кількість використаної літератури (менше 5 джерел) – 0,2 балу; за неохайне оформлення, недостатньо повне відображення обраної теми, суттєві помилки – 0,1 балу.
Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення змістовного модуля дисципліни та дає змогу визначити рівень теоретичних знань з курсу. Студент має право підтвердити, або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях, семінарських та заняттях. Тестування проводиться в письмовому виді або з використанням комп’ютера. За 7 днів до тестування викладач доводить до відома студентів перелік тем. Результати тестування подаються у вигляді відомості до навчального відділу. До відомості у відповідні графи вноситься така інформація:
оцінка в балах та мовному еквіваленті, отримана студентом, який склав тест;
запис “не з’явився”
· студенту, який був відсутнім під час проведення тесту;
“0” (нуль) балів отримує студент, який не склав тест.
Кількість тестувань відповідає кількості змістовних модулів відведених на вивчення даного курсу.
Під час написання тесту, наявність у студента допоміжних матеріалів не допускається. У випадку списування тестування студента припиняється, а у відомість ставиться відмітка про те, що він не склав тест.
Результати тестування подаються до навчального відділу не пізніше ніж через день після проведення тестування.
Тест вважається складеним, якщо виконано не менше 60% завдань.
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточне тестування та самостійна робота
ІНДЗ
Сума

Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
15,5
100

Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9



5,5
5,5
0,5
5,5
5,5
5,5
10,5
10,5
10,5



Модульний контроль 1 - 9

Модульний контроль 2 - 12



Примітки:
1) До 4,5 балів можливо нарахувати за конспектування (самостійну роботу з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою).
2) Т1, Т2 – теми змістових модулів.
Порядок оцінювання знань студентів (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 рік набору)

з/п
Вид навчальної діяльності
Кількість балів

1
Робота на лекції (теми 1-9)
до 4,5

2
Робота на семінарському занятті
до 5


відповідь на семінарському занятті
4


доповнення на семінарському занятті
0,75


виконання завдань самостійної роботи, реферативні повідомлення
0,25

3
Робота на практичному занятті
до 5


Відповідь на практичному занятті
4


доповнення на практичному занятті
0,5


участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів
0,5

4
Модульний контроль 1,2
до 21

5
Виконання ІНДЗ
15,5

6
Ведення конспекту (самостійна робота з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою)
4,5

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. При тому оцінюється: повнота, охайність і грамотність ведення конспекту лекцій; відтворення лекційних матеріалів під час виконання модульного контролю (тесту). Наявність усіх компонентів роботи на лекціях може бути оцінено за весь курс до 4,5 балів. За недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті, систематичні пропуски лекційних занять, студенту за даний вид навчальної роботи, бали нараховуються лише в частині законспектованих лекцій.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
4 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
3 бали – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
1-2 бали –студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 балів – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне, неодноразове, або якщо воно розкриває зміст навчального питання, яке не було висвітлено у попередній відповіді) – до 0,75 балу; незначне (поверхове) – від 0,25 до 0,5 балу.
Відповідь на практичному занятті оцінюється за наступними критеріями:
4 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
3 бали – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
1-2 бали – студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на практичному занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне) прирівнюється до відповіді – до 4 балів; незначне (поверхове) – до 1 балу.
За участь у розв’язуванні ситуаційних завдань, оформленні документів нараховується якщо студент:
встановив характер проблеми та визначив стратегію її вирішення;
логічно викладає матеріал з використанням причинно-наслідкових зв’язків;
посилається на статті чинного законодавства України;
робить аргументовані висновки;
рецензує відповідь свого колеги із вказівкою на здобутки та недоліки. (Рецензія повинна враховувати самостійність суджень, здатність аргументовано вести дискусію та відстоювати свою точку зору).
блискуче володіє практичними навичками складання та оформлення службових документів, має професійні дані для ведення діловодних процесів, виявляє методичну досконалість, вміло застосовує раціональні прийоми опрацювання документної інформації.

Рішення ситуаційного завдання
0,5 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу
аргументовано, аргументовано визначає нормативно-правові акти, які підтверджують правильну відповідь та аналізує їх.
0,25 балу – студент загалом самостійно надає відповідь на практичну задачу, проте не
може повністю аргументувати відповідь з урахуванням нормативно-правових актів, які підтверджують правильну відповідь.
0 балів – студент не вірно вирішив практичне завдання.
Виконання завдань на самостійну роботу оцінюється за наступними критеріями:

· повнота, охайність і грамотність ведення конспекту;

· наявність матеріалу для висвітлення питань винесених на самостійну роботу.
Наявність всіх компонентів конспекту може бути оцінено до 4,5 балів; неохайне оформлення конспекту, недостатнє відображення матеріалу заняття і самостійної роботи – бал не нараховується.
Реферат оцінюється за наступними критеріями: відповідна форма, грамотність, охайність, науковість, достатня кількість використаної літератури (5 джерел). За наявності всіх компонентів реферат отримує 0,25 балу; обмежена кількість використаної літератури (менше 5 джерел) – 0,2 балу; за неохайне оформлення, недостатньо повне відображення обраної теми, суттєві помилки – 0,1 балу.
Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення змістовного модуля дисципліни та дає змогу визначити рівень теоретичних знань з курсу. Студент має право підтвердити, або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях, семінарських та заняттях. Тестування проводиться в письмовому виді або з використанням комп’ютера. За 7 днів до тестування викладач доводить до відома студентів перелік тем. Результати тестування подаються у вигляді відомості до навчального відділу. До відомості у відповідні графи вноситься така інформація:
оцінка в балах та мовному еквіваленті, отримана студентом, який склав тест;
запис “не з’явився”
· студенту, який був відсутнім під час проведення тесту;
“0” (нуль) балів отримує студент, який не склав тест.
Кількість тестувань відповідає кількості змістовних модулів відведених на вивчення даного курсу.
Під час написання тесту, наявність у студента допоміжних матеріалів не допускається. У випадку списування тестування студента припиняється, а у відомість ставиться відмітка про те, що він не склав тест.
Результати тестування подаються до навчального відділу не пізніше ніж через день після проведення тестування.
Тест вважається складеним, якщо виконано не менше 60% завдань.
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточне тестування та самостійна робота
ІНДЗ
Сума

Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
15,5
100

Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9



5,5
5,5
0,5
5,5
5,5
5,5
10,5
10,5
10,5



Модульний контроль 1 - 9

Модульний контроль 2 - 12



Примітки:
1) До 4,5 балів можливо нарахувати за конспектування (самостійну роботу з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою).
2) Т1, Т2 – теми змістових модулів.
Порядок оцінювання знань студентів (освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» - Правознавство, Правоохоронна діяльність 2014 рік набору).

з/п
Вид навчальної діяльності
Кількість балів

1
Робота на лекції (теми 1-9)
до 9

2
Робота на семінарському занятті
до 6


відповідь на семінарському занятті
5


доповнення на семінарському занятті
0,75


виконання завдань самостійної роботи, реферативні повідомлення
0,25

4
Модульний контроль 1,2,3
до 18

5
Виконання ІНДЗ
10

6
Ведення конспекту (самостійна робота з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою)
9

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. При тому оцінюється: повнота, охайність і грамотність ведення конспекту лекцій; відтворення лекційних матеріалів під час виконання модульного контролю (тесту). Наявність усіх компонентів роботи на лекціях може бути оцінено за весь курс до 9 балів. За недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті, систематичні пропуски лекційних занять, студенту за даний вид навчальної роботи, бали нараховуються лише в частині законспектованих лекцій.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
5 балів – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
3-4 бали – студент володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
1-2 бали– студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 балів – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; студент із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне, неодноразове, або якщо воно розкриває зміст навчального питання, яке не було висвітлено у попередній відповіді) – до 0,75 балу; незначне (поверхове) – від 0,25 до 0,5 балу.
Виконання завдань на самостійну роботу оцінюється за наступними критеріями:

· повнота, охайність і грамотність ведення конспекту;

· наявність матеріалу для висвітлення питань винесених на самостійну роботу.
Наявність всіх компонентів конспекту може бути оцінено до 9 балів; неохайне оформлення конспекту, недостатнє відображення матеріалу заняття і самостійної роботи – бал не нараховується.
Реферат оцінюється за наступними критеріями: відповідна форма, грамотність, охайність, науковість, достатня кількість використаної літератури (5 джерел). За наявності всіх компонентів реферат отримує 0,25 балу; обмежена кількість використаної літератури (менше 5 джерел) – 0,2 балу; за неохайне оформлення, недостатньо повне відображення обраної теми, суттєві помилки – 0,1 балу.
Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення змістовного модуля дисципліни та дає змогу визначити рівень теоретичних знань з курсу. Студент має право підтвердити, або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях, семінарських та заняттях. Тестування проводиться в письмовому виді або з використанням комп’ютера. За 7 днів до тестування викладач доводить до відома студентів перелік тем. Результати тестування подаються у вигляді відомості до навчального відділу. До відомості у відповідні графи вноситься така інформація:
оцінка в балах та мовному еквіваленті, отримана студентом, який склав тест;
запис “ не з’явився ”
· студенту, який був відсутнім під час проведення тесту;
“0” (нуль) балів отримує студент, який не склав тест.
Кількість тестувань відповідає кількості змістовних модулів відведених на вивчення даного курсу.
Під час написання тесту, наявність у студента допоміжних матеріалів не допускається. У випадку списування тестування студента припиняється, а у відомість ставиться відмітка про те, що він не склав тест.
Результати тестування подаються до навчального відділу не пізніше ніж через день після проведення тестування.
Тест вважається складеним, якщо виконано не менше 60% завдань.
Підсумковий контроль якості засвоєння знань студентами (слухачами) з навчальної дисципліни “Судоустрій України”.
Складання заліку. У випадку, якщо студент (слухач) впродовж семестру набрав від 35 до 75 балів, він може складати залік з метою підвищення свого рейтингу, але не більше ніж на 25 балів.
Питання до заліку складаються на основі навчальної дисципліни і адекватно відображають зміст усього навчального дисципліни «Судоустрій України». Якщо студент (слухач) за підсумками модульного контролю та складання заліку не набрав балів, достатніх для виставлення позитивної оцінки (60 балів і більше), він має право перескласти залік, однак при цьому не враховуються результати складання заліку – підвищення балів здійснюється від рейтингової оцінки за результатами аудиторної роботи та модульного контролю.
Студенти (слухачі) які впродовж семестру набрали менше 35 балів до складання заліку не допускаються.


Розподіл балів, які отримують студенти (денна форма навчання)
Поточне тестування та самостійна робота
ІНДЗ
Сума

Змістовий
модуль 1
Змістовий
модуль 2
Змістовий
модуль 3
10
100

Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6
Т7
Т8
Т9



7
7
7
7
7
7
7
7
7



Модульний контроль 1 - 5
Модульний контроль 2 - 5
Модульний контроль 3 - 8




Примітки:
1) До 9 балів можливо нарахувати за конспектування (самостійну роботу з письмовими консультаціями та рекомендованою літературою).
2) Т1, Т2 – теми змістових модулів.












Підготував:


Викладач циклу кримінально -
правових дисциплін
майор внутрішньої служби І.А. Майборода

Приложенные файлы

  • doc 18913884
    Размер файла: 632 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий