Vidpovidi 264-424


Силікатизація грунтової основи використовується для стабілізації
Силікатизація ґрунтів (рос. силикатизация почв, нім. Bodensilikatisierung f) – закріплення слабких порід і ґрунтів силікатними розчинами: рідким склом (водний розчин силікатів натрію і калію), силікатом натрію, силікатом кальцію. Розчини нагнітають у ґрунт насосами через труби-ін’єктори. У результаті хім. реакції частинки гірської породи (ґрунту) зв’язуються у монолітку масу.  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F" \o "Силікатизація" Силікатизація підсилює основи споруд, надає ґрунтам водонепроникності.
Ці методи зводяться в основному до підвищення несучої здатності ґрунтів основи за допомогою штучного зміцнення.Метод силікатизації основ: призначається для дрібних та пилуватих пісків, пливунів, лесоподібних та насипних ґрунтів. При силікатизації під підошву фундаменту заглиблюють сталеві труби діаметром 19–38 мм з отворами, крізь які під тиском 0.3–0.6 МПа нагнітають розчин (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Хімічне закріплення ґрунтів нагнітанням до основи розчинів(цементація, бітумізація, силікатизація, смолізація тощо):
1 − існуючі фундаменти; 2 − технологічні колодязі; 3 − ін’єктори, які занурюютьсяв колодязі у горизонтальному напрямку; 4 − напрямок занурення ін’єкторів;
Сучасні методи протипожежного захисту дерев’яних конструкцій
1.просочування конструкцій антипіренами:
Просочення
Вогнезахисні фарби
Вогнезахисні лаки.
Вогнезахисні суміші
2. створення вогнезахисного покриття (червона цегла, пустотілі керамічні блоки);
3. покриття листовим азбестоцементом, сухою гіпсовою або звичайною піщано-цементною штукатуркою;
Антипірени:
Що їх відрізняє один від одного склад і спосіб захисту деревини. важливий чинник це вогнезахисна ефективність. Так, просочення забезпечують лише другу групу вогнезахисної ефективності (їх всього 3, якнайкращий захист забезпечує перша група). Окрім цього, просочення, як власне і вогнезахисні фарби. Фарба що спучується і представляє собою суспензію пігментів, газоутворюючих речовин, наповнювачів і цільових добавок на основі водорозчинних штучних смол. Фарба призначена для вогнезахисту несучих конструкцій з деревини, оздоблення з ДСП і ДВП у всіх приміщеннях будівель громадського, житлового та промислового призначення. Відповідає вимогам пожежної безпеки, для 1 (першої) групи вогнезахисної ефективності.
оптимальним засобами вогнезахисту дерев'яної споруди і з точки зору ефективності є вогнезахисні лаки. Ці безбарвні прозорі органічні плівки захищають деревину від спалаху, зберігаючи її зовнішню привабливість. механізм захисної дії антипіренів, заснований на тому, що під впливом вогню вони плавляться, і деревина покривається плівкою, що утрудняє доступ кисню, необхідного для підтримки полум'я.
одним з найбільш ефективних, є покриття їх вогнезахисними сумішами, що спучуються, які при дії пожежі утворюють теплоізолюючий шар піни. За допомогою нанесення вогнезахисного покриття забезпечується висока опірність конструкцій дії вогню і високих температур.
Головні фактори, що зумовлюють руйнування фундаментів будинків
Фактори, здатні привести фундамент до руйнування:
Волога. вогкість і волога поступово руйнують підставу будівлю і приводять його в непридатність.
Нерівномірне осідання.
Пучинисті грунти. Недостатня глибина закладки фундаменту. Такий фактор теж може призвести до руйнування. Особливо це актуально у випадку, якщо грунт, на якому стоїть споруда, сильно промерзає взимку.
Використання неякісних матеріалів, Виконання закладки непрофесійним будівельником, Занадто велике або нерівномірне навантаження на фундамент, Різка і велика зміна температур.
Низька гідроізоляція. якщо фундамент постійно стосується вологого грунту, поступового руйнування не уникнути. Вологість зовні призводить до вологості всередині, і ось - цвіль і сирість вже в будинку. Тому хороша гідроізоляція - це подвійна необхідність. Головні фактори, що зумовлюють руйнування фундаментів будинків
Назвіть позиції у розділі «Технічний стан території об’єкту» при опрацюванні Акту технічного стану будинку. 2.5.11.6. Опис території об'єкта повинен містити інформацію про стан території об'єкта і наявність на ній будівель, споруд, у т.ч. тимчасових, малих архітектурних форм, архітектурних елементів, творів скульптури, дерев і чагарників, характер озеленення і впорядження (благоустрою).
2.5.11.1. Розташування об'єкта і роль його в навколишньому середовищі. Зазначається характер розташування об'єкта у природному чи/та містобудівному середовищі, визначається композиційна роль об'єкта в середовищі (домінанта, акцент, рядовий об'єкт). У разі необхідності описуються: розміри й форма об'єкта, його території, орієнтація, межі території, основні підходи. Зазначається розташування об'єкта у функціонально-розпланувальній системі населеного пункта (в історичному середмісті; у серединній зоні за межами історичного середмістя; на околиці), а також зазначається характер розпланувальної системи, в якій об'єкт розташований (регулярна; нерегулярна або ландшафтна; змішана).Слід обов'язково вказати габаритні розміри об'єкта.
Традиційні матеріали виготовлення вікон
Традиційним матеріалом для виготовлення вікон і дверей одвіку є дерево (дуб, меранті , сосна)
Екологічна і гігієнічна безпека, особливо актуальна при забарвленні внутрішніх приміщень;  - Пожаро-, вибухобезпечність;  - Короткий час сушки виробів (40-60 хв. за нормальних умов);  - Багаторічна еластичність системи покриттів забезпечує стійкість до розтріскування і відшаровування, що сприяє збільшенню терміну служби покриттів на основі водно-дисперсійних матеріалів;  - Покриття перешкоджають проникненню вологи, але завдяки паропроникності, пропускають водяну пару і вуглекислий газ. Це дозволяє вирішити проблему повітрообміну, від якої багато в чому залежить рівень комфорту в приміщенні. 
Вкажіть види робіт, котрі виконують при реставрації пам’яток архітектур
Основні види робіт в реставрації пам'яток архітектури.
Реновація плоского дерев’яного перекриття. В разі необхідності несучу здатність балок перекриття можна підвищити. Одним з способів є збільшення поперечного перерізу балок за допомогою кріплення на них накладок з товстих дощок. При цьому кінці дощок, як і у балок, повинні розташовуватися на опорах.
можна використовувати сталеві швелери, що володіють П-образним профілем. Швелери кріплять збоку до балки на болтах.
є спосіб посилення балок шляхом укладання додаткових балок (між уже наявних), перекривають проліт від однієї опори до іншої. У більшості старих будинків перетин балок перекриттів достатній (навіть з запасом). Крім того, укладені вони з малим кроком, що говорить про добротність будівництва.
Ті балки, які пошкоджені вологою і шкідниками (тобто ослаблені), потрібно укріпити в області звисів можуть пошкоджуватися оголовки балок на опорах.
У такому разі пошкоджену ділянку балки краще зовсім видалити до здорової деревини. Залишившусь ж частину балки треба посилити і подовжити за допомогою накладок з досить товстих дощок, здатних забезпечити необхідний рівень міцності.
Відновлення інженерної інфрасруктури будинків це - це заходи щодо відновлення системи освітлення, опалення, вентиляції та кондиціонування, безпеки і системи контролю доступу.
272. Висота садибної забудови кінця XIX ст. складала 1-3 поверхи
273. Розпланування історичного будинку на ділянці буває
Розпланування історичного будинку на ділянці буває, в історичних містах і їх історичних ареалах необхідно виділяти зону історичного планування й забудови міста, історико-культурні заповідники та зони, які можуть повністю, або частково,входити в багатофункціональне центральне ядро. В історичних поселеннях, внесених до Списку історичних населених місць України, які мають зону історичного планування й забудови (історичний ареал) та зони охорони пам’яток, у разі зведення нових споруд та реконструкції існуючої забудови, підчас її ущільнення
необхідно враховувати вимоги й обмеження у відповідності з діючи законодавством. При цьому особливу увагу слід надавати регулюванню в межах історичного середовища існуючим обмеженням поверховості й необхідністю збереження історичних особливостей довкілля.
Опис технічного стану покриття дахів поданий у
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Реконструкція, ремонт, реставрація
об'єктів будівництва
ЖИТЛОВІ БУДИНКИ.
РЕКОНСТРУКЦІЯ
ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ
ДБН В.3.2-2-2009275. Розташування транспортних магістралей біля історичних будинків зумовлює
Розташування транспортних магістралей біля історичних будинків зумовлює швидше руйнування будинку, утворення тріщин,внаслідок вібрацій.
Капітальний ремонт як вид виробничих заходів застосовують при
фізичній зношеності та руйнуваннями конструкцій і обладнання будівель, необхідності поліпшення їх експлуатаційних показників і покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Ін’єктацію тріщин виконують
під дією тиску, методом влаштування контрольних точок (до появи розчину в цих точках). Цегляні мури ін"єктуються через попередньо влаштовані отвори, в які вмонтована металева арматура. Для ін'єктування використовується :
--цементне молочко - (1,5 частини води; 1 частина цементу) або (0,5 частина піску; 0,5 частина цементу; 1,5 частина води);
--вапняне молочко - (особливо для інтер'єрів зі збереженим малярством ).
Темні плями на цоколі будинку свідчать про
Заволоження, промерзання цоколю
Протипожежний захист горищного перекриття виконували з
Піску. Піском засипали всю площину перекриття.
Підсилення існуючого перекриття історичних будинків як правило виконують
-анкерування легкого перекриття
-влаштування склепінь
-заміною балок
-збільшенням кількості балок
-підсиленням балки, виконуючи накладки (прибиваються балки або дошки з двох сторін балки відповідної товщини)
Вкажіть методи реноваційних робіт для історичної забудови.
Реінтеграція
Інтеграція
Відбудова
Реституція
Види натуральної черепиці. Французька,романська, граніце, польська мульде, ірчанка , бобрівка, штайнбрук, фальцова
Чинники, що впливають на вибір методу реновації будинку.
-функціональна зручність
-рівень інженерного облаштування
-історико-культурна цінність
-природно-ландшафтна цінність території
-екологічний стан
-рівень соціально-економічної освоєності
Причини руйнування штукатурок
-конденсат, який утворюється на конструкціях, що промерзають;
-при недостатній вентиляції утворюється гігроскопічна волога;
-паводкові води, які ушкоджують цоколь будинку;
-дренажні й водостічні системи, які стали негерметичні;
-атмосферні опади, що проникають у фундамент і підмивають стіни;
-ґрунтові води, які впливають на те, що обгороджує конструкції й на ту частину будинку, яка розташовується під землею.
Реноваційні заходи щодо фундаментів будинків.
Розширення фундаментів
Поглиблення фундаментів
Втискання паль
Реновація фундаментної подушки
Парцеляція це
поділ великих земельних угідь на ділянки (парцелі) для продажу або надання їх у добровільне чи примусове користування, що регулюється законом;
Під терміном історичний ареал міста розуміють
забудована протягом певного хронологічного періоду територія, з властивими виключно їй структурою просторового устрою та сукупністю об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини;
Розпланування історичного будинку на ділянці буває
в історичних містах і їх історичних ареалах необхідно виділяти зону історичного планування й забудови міста, історико-культурні заповідники та зони, які можуть повністю, або частково,входити в багатофункціональне центральне ядро. В історичних поселеннях, внесених до Списку історичних населених місць України, які мають зону історичного планування й забудови (історичний ареал) та зони охорони пам’яток, у разі зведення нових споруд та реконструкції існуючої забудови, підчас її ущільненнянеобхідно враховувати вимоги й обмеження у відповідності з діючи законодавством. При цьому особливу увагу слід надавати регулюванню в межах історичного середовища існуючим обмеженням поверховості й необхідністю збереження історичних особливостей довкілля.
Опис технічного стану перкриття поданий у
Розділі Технічний стан архітектурних і конструктивних елементів
Помалювання фасадів виконували
фарбами природніх кольорів ( піщаний колір, які існували природі і мали природні пігменти) на вапняній основі
«Розбудова» історичної забудови –
Виконання надбудови поверхів, преобладнання горища під мансардний поверх
Склад цементно – піскового тиньку
3 частини піску
1 частина цементу
вода
У якості анода при «термоін’єкції» використовують
Електроди
Світлі плями на цоколі фасаду свідчать про
Засолення стін
Контрфорси історичних будинків виконувались з
Обтесаних кам’яних блоків
Технологія реноваційної штукатурки
--наноситься на стіни після нанесення протигрибкових препаратів
-- Принцип дії реноваційних штукатурок полягає в тому, що з одного боку, у
системі тинькування зберігається властивість капілярного підтягування вологи, а
з другого - залишається підвищена пористість, яка покращує здатність до
висихання. Щоб цього досягнути, застосовується система пор поверхневої дії,
для чого використовуються легкі домішки, що дозволяють отримувати дуже
пористий тиньк.
Назвіть позиції у розділі «Технічний стан елементів інженерної інфраструктури» при опрацюванні Акту технічного стану будинку.
--електропостачання
--опалення
--вентиляція
--водопостачання
--каналізація
Профілактичні заходи щодо деревини
--забезпечення вентиляції дер. Конструкцій
--просочування дер. Конструкцій антисептичними розчинами
Типи віконної столярки.
--подвійний віконний блок з роздільними рамами з напливом
--віконний блок зі спареними рамами
--одно-, дво-, багато стулкові
Негативні особливості вертикальної гідроізоляції вологих стін
Під час виконання цих робіт потрібно забезпечити такі умови: відсутність прямого сонячного опромінення, температура зовнішньої поверхні стіни повинна бути не менше +5 і не більше +25С, відсутність сильного вітру і протягів. Необхідно унеможливити попадання атмосферних опадів на поверхню, яку обробляємо, протягом не менше 6год з моменту закінчення робіт.
Відновлення історичних урбаністичних структур - У 1976 р. з ініціативи ЮНЕСКО було прийнято Рекомендацію про збереження і сучасну роль історичних ансамблів, в якій ідеї Конвенції дістали дальший розвиток. Поняттям "історичний або традиційний ансамбль" охоплювалася сукупність будівель, споруд і відкритого простору, що становить певну цілісність і являє собою цінність з археологічного, архітектурного, історичного, естетичного або соціокультурного поглядів. Особлива увага зверталася на захист, збереження, реставрацію, відновлення таких ансамблів. Для містобудівної практики особливе значення мала регламентація нового будівництва, широка пропаганда спадщини і залучення до справи збереження неповторності історичних ансамблів не лише фахівців, а й широких кіл громадськості.
Під терміном ансамбль пам’яток архітектури розуміють- поняттям "історичний або традиційний ансамбль" охоплювалася сукупність будівель, споруд і відкритого простору, що становить певну цілісність і являє собою цінність з археологічного, архітектурного, історичного, естетичного або соціокультурного поглядів.
Розпланування історичного будинку на ділянці буває, в історичних містах і їх історичних ареалах необхідно виділяти зону історичного планування й забудови міста, історико-культурні заповідники та зони, які можуть повністю, або частково,входити в багатофункціональне центральне ядро. В історичних поселеннях, внесених до Списку історичних населених місць України, які мають зону історичного планування й забудови (історичний ареал) та зони охорони пам’яток, у разі зведення нових споруд та реконструкції існуючої забудови, підчас її ущільнення необхідно враховувати вимоги й обмеження у відповідності з діючи законодавством. При цьому особливу увагу слід надавати регулюванню в межах історичного середовища існуючим обмеженням поверховості й необхідністю збереження історичних особливостей довкілля.
Опис технічного стану сходів поданий у, незважаючи на конструктивний запас міцності східців, як і сходів загалом, їх технічний стан є важливим фактором під час опису і повинен включати в себе навіть незначні дефекти, що зумовлено їх функціональною важливістю та експлуатаційною безпекою. Особливу увагу слід звернути на прогини косоурів або тетив, хиткість маршів, пошкодження вузлових з'єднань елементів, випадання дерев'яних підсходинок, міцність поручнів.
Аварійний стан мережі дощової каналізаці зумовлює під час інтенсивних опадів це викликає небезпеку підтоплення каналізаційних насосних станцій та створює додаткове навантаження на роботу каналізаційних очисних споруд.
Біжучий ремонт як вид виробничих заходів застосовують при 1) Заміна чи ремонт окремих невідповідальних вузлів чи деталей, невеликий ремонт будинків, споруд, які виконуються згідно з планом профілактичного (планово-запобіжного) ремонту. Поточний ремонт підрозділяється на малий – заміна чи ремонт змінних деталей і регулювання механізмів; середній – заміна чи відновлення спрацьованих деталей, часткове розбирання машин (середні ремонти при періодичності більше року відносяться до капітальних і витрати на їх проведення ураховуються в нормах амортизації). Р.п. проводиться спеціалізованими підрозділами гірничих підприємств, а також виїзними бригадами, які здійснюють ремонт на місці (наприклад, ремонт обладнання бурового устатковання після закінчення буріння).
2) Часткове відновлення основних засобів, що здійснюється за рахунок витрат виробництва.
Фризовий пояс розташовується, Фриз (фр. Frise) - декоративна композиція у вигляді горизонтальної смуги або стрічки, увенчаючий або обрамляє ту чи іншу частину архітектурної споруди.Зовні суворих рамок класичної архітектури фризом може називатися і обробка верхньої частини споруди у вигляді суцільної смуги між головною балкою і карнизом, часто з прикрасою. Смуга може прикрашатися орнаментом, розписом (мальовничим зображенням) або скульптурним рельєфом.
Дерев’яний розтверк з брусів влаштовували,
Дерев’яний розтверк.
'Ростверк' (нім. Rostwerk, від rost - решітка і werk - будова) - верхня частина пальового або стовпчастого фундаменту, що розподіляє навантаження на основу. Ростверк виконується у вигляді балок або плит, що об'єднують оголовки стовпів (паль) і слугують опорною конструкцією для споруджуваних елементів споруди.Ростверком також називається одиночний або подвійний настил з колод або брусів, покладених на щебеневу, піщану або гравійну подушку, і виконує роль фундаменту для легких будівель.
Якщо будинок дерев'яний, як у нашому випадку, то ростверк являє собою звичайний дерев'яний вінець, який складається з колод.

схема фундамента;1 - бур, 2 - свая с расширением внизу, 3 - ростверк.
1841511684000
Рис. 87. Деревянный ростверк на столбчатом бетонном фундаменте для деревянных построек:1 – ростверк; 2 – слив; 3 – защитная стенка; 4 – отмостка; 5 – «забирка»; 6 – столбчатый фундамент; 7 – столб (из бутобетона не менее 400х400 мм, из бута – 600х600 мм); 8 – обратная засыпка грунтом; 9 – выравнивающая песчаная подушка.
Перемички – надпоріжжя будинків XIX ст. виконувались з ?????
Кільцевий дренаж це ,іноді підземні частини будівель захищають від впливу грунтових вод, застосовуючи кільцевий дренаж навколо фундаменту. При такому способі водовідвідну систему розташовують по кільцю-контуру будівлі. При цьому окремі ділянки системи повинні мати обов'язковий ухил для того, щоб вода самопливом потрапляла в колодязь або водоприймач.
Дренажні траншеї заповнюються щебенем, для запобігання вимивання дрібних частинок грунту використовують гідроізоляційні матеріали. Захисний кільцевий дренаж фундаменту будівлі сприяє зниженню рівня грунтових вод на ділянці, що прилягає до нього, що виключає ймовірність підтоплення цокольних і підвальних поверхів. Якщо приплив грунтових вод здійснюється переважно з одного боку, то часто обходяться дренажем у вигляді незамкнутого контура.
Найбільш характерні матеріали для виконання цоколів будинків Матеріал для цоколя - кислототривка цегла і зовні, і зсередини (забутовки). Якщо цоколь низький, то можна повністю зробити з кислототривкої цегли. Гідроізоляція цоколя. Якщо зробить цоколь з кислототривкої цегли, то він практично не тягне воду. Але шов з цементно - піщаного розчину тягне воду і найкращий варіант зробити:
- Перший шар гідроізоляції трохи вище вимощення (70 -140 мм), розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий), або звичайний руберойд - два шари.
- Другий шар гідроізоляції по верху цоколя, розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий) чи звичайний руберойд два шари.
- Вертикальну гідроізоляцію (там де цоколь стосується грунту, збоку) зробити фарбувальним праймером.
Конструктивні елементи сходів виконували з
Складові сходів
Косоур
Марш (частина сходів)
Підсходинок
Поручні
Проступ
Східець
Сходовий майданчик
Тетив
Дерев'яні балки в дерев'яних сходах мають назву тетивів. Марші кам'яних сходів можуть бути без косоурів у разі замурування кінців сходинок у кладку капітальних стін. Горизонтальна частина сходинок має назву проступ, а вертикальна — підсходинок. Сходові марші спираються на балки сходових площадок. При цьому верхній майданчик перебуває на одному рівні з підлогою квартир чи інших приміщень.
У будинках використовуються переважно сходи, що монтуються із суцільних залізобетонних маршів або набираються з окремих бетонних сходинок, що кладуться на косоури — похилі залізобетонні або сталеві балки, які спираються на сходову площадку. В одноповерхових будинках для зв'язку з внутрішнім приміщенням улаштовуються зовнішні сходи з площадкою, а іноді з ґанком.
Вкажіть заходи, котрі використовують при реставрації пам’яток архітектури: ремонту, реставрації, музеєфікація, пристосування.??????????
Поверхнево – фактурні заходи реновації столярних виробів - ??????
Негативні та позитивні сторони використання цинкових листів для покриття даху.Металодахівка з заліза має свої переваги: • легкість, завдяки якій відбувається значне зниження навантаження на дах, на увазі зведення на ній мало що важать несучих конструкцій. Оскільки вага мінімальний, то і чиниться тиск мінімально 4.5-7 кг / м ²; • можна отримати покрівлю з різними архітектурними формоутвореннями; • гладкість поверхні сприяє безперешкодному відведення атмосферних опадів; • вогнетривкість; • простий ремонт; • доступність цін. 
Шум від дощу або граду видаляється укладанням на дах шарів паро і гідроізоляції, а також шару утеплювача. А виникнення корозії можна уникнути, якщо покрівельне покриття з профлиста буде дбайливо укладатися на дах при монтажі, без подряпин і інших механічних пошкоджень.
Відновлення будівельних конструкцій будинків це , В процесі експлуатації будівель і споруд будівельні конструкції пошкоджуються внаслідок корозії арматури і руйнування бетону, що приводить до зниження несучої здатності і як наслідок виникнення аварійної ситуації. Основними традиційними способами посилення конструкцій є збільшення їхнього перерізу за рахунок приєднання до них нових елементів, введення затягувань і шпренгелів зі створенням попередньої напруги, устрій дублюючих елементів і розвантаження конструкцій. В умовах діючого виробництва дані способи посилення не завжди можна застосувати через велику вагу конструкцій посилення, трудомісткості монтажу.
виконання ін'єкцій, включаючи штукатурку і торкретування;
•   збільшення перетинів конструктивних елементів;
• додаткові конструкції підсилень - обойми, шпонки, пояса, затягування і т.д.;
•    зміна схеми передачі навантажень;
•   заміна конструкцій.
Загальна технологічна схема відновлення експлуатаційної придатності й посилення конструкцій:
1. Очищення конструкції від продуктів корозії й деструкції бетону
2. Обробка арматури захисними сумішами, що перешкоджають корозії
3. Відновлення перерізу ушкодженого залізобетон-ного елемента
4. Наліпка вуглепластикових стрічок і полотен для відновлення несучої здатності
5. Нанесення захисних сумішей по поверхні залізобетонних елементів
Містобудівна реновація це –
РЕНОВАЦІЯВідновлення структури і вигляду знешкоджених історичних містобудівних утворень, фасадів та інтер'єрів морально і матеріально застарілих будівель.
Розпланування історичного будинку на ділянці буває, в історичних містах і їх історичних ареалах необхідно виділяти зону історичного планування й забудови міста, історико-культурні заповідники та зони, які можуть повністю, або частково,входити в багатофункціональне центральне ядро. В історичних поселеннях, внесених до Списку історичних населених місць України, які мають зону історичного планування й забудови (історичний ареал) та зони охорони пам’яток, у разі зведення нових споруд та реконструкції існуючої забудови, підчас її ущільнення необхідно враховувати вимоги й обмеження у відповідності з діючи законодавством. При цьому особливу увагу слід надавати регулюванню в межах історичного середовища існуючим обмеженням поверховості й необхідністю збереження історичних особливостей довкілля.
Опис технічного стану внутрішніх перегородок поданий у
Техні́чний стан об'є́кта — стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на об'єкт.
Залежно від фактичних значень контрольованих параметрів видами технічного стану є:
справність чи несправність:
справність або справний стан — стан об'єкта, за яким він відповідає усім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації[2]. Переконуватися в справності об'єкта необхідно після його виготовлення і ремонту;
несправність або несправний стан — технічний стан об'єкта, при якому він не відповідає хоча б одній з вимог нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації[2];
працездатність чи непрацездатність:
працездатність — технічний стан об'єкта, при якому він може виконувати всі задані йому функції зі збереженням значень заданих параметрів в необхідних межах. Переконуватися в працездатності об'єкта необхідно при його профілактиці, після транспортування і зберігання;
непрацездатність — технічний стан об'єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації;
правильне функціювання чи неправильне функціювання:
правильно функціюючий об'єкт — об'єкт, значення параметрів якого в поточний момент реального часу знаходяться в необхідних межах;
неправильно функціюючий об'єкт — об'єкт, значення параметрів якого в поточний момент реального часу вийшли з необхідних меж;
граничний стан — стан об'єкта, при якому його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне.
«Реституція» історичної забудови, Реституція - відтворення зруйнованих об'єктів з максимальним наближенням до оригіналу. Таким чином, реституція - це альтернатива реставрації і єдино можливий спосіб відновлення архітектурного об'єкта, якщо від нього залишилися лише фотографії, креслення, літературні описи. В архівах вишукуються опису будівлі, якщо пощастить, то й креслення, ескізи, фотографії. І ось за цими збереженими матеріалами будується нова трапезна, максимально схожа на первісний варіант. Звичайно, це не буде абсолютно ідентичною копією, адже матеріали зберігаються фрагментарно. Та й технічні рішення доведеться приймати інші, більш відповідні нашій епосі. Але заради збереження духу архітектурного ансамблю, доводиться йти на подібні поступки. Зрештою, історична правда полягає в тому, що даний пам'ятник архітектури безповоротно втрачений. Так що доводиться задовольнятися імітацією історичного об'єкта.
Біжучий ремонт як вид виробничих заходів застосовують при, 1) Заміна чи ремонт окремих невідповідальних вузлів чи деталей, невеликий ремонт будинків, споруд, які виконуються згідно з планом профілактичного (планово-запобіжного) ремонту. Поточний ремонт підрозділяється на малий – заміна чи ремонт змінних деталей і регулювання механізмів; середній – заміна чи відновлення спрацьованих деталей, часткове розбирання машин (середні ремонти при періодичності більше року відносяться до капітальних і витрати на їх проведення ураховуються в нормах амортизації). Р.п. проводиться спеціалізованими підрозділами гірничих підприємств, а також виїзними бригадами, які здійснюють ремонт на місці (наприклад, ремонт обладнання бурового устатковання після закінчення буріння).
2) Часткове відновлення основних засобів, що здійснюється за рахунок витрат виробництва.
Традиційні для історичних будинків покриття дахів : покриття були з гонти, бляхи ( свинцева), мідний дах, шиферний сланець і толь
Найбільш характерні матеріали для виконання цоколів будинків , Матеріал для цоколя - кислототривка цегла і зовні, і зсередини (забутовки). Якщо цоколь низький, то можна повністю зробити з кислототривкої цегли. Гідроізоляція цоколя. Якщо зробить цоколь з кислототривкої цегли, то він практично не тягне воду. Але шов з цементно - піщаного розчину тягне воду і найкращий варіант зробити:
- Перший шар гідроізоляції трохи вище вимощення (70 -140 мм), розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий), або звичайний руберойд - два шари.
- Другий шар гідроізоляції по верху цоколя, розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий) чи звичайний руберойд два шари.
- Вертикальну гідроізоляцію (там де цоколь стосується грунту, збоку) зробити фарбувальним праймером.
Крок «стільців» при конструюванні традиційного двосхилого даху ?????
Внутрішній дренаж це -
Дренаж фундаменту повинен передбачатися обов'язково, незалежно від його типу. Необхідність застосування дренажу диктується слабкою водопроникністю грунту. Нерідко виникає підвищення рівня підземних вод на такому грунті призводить до появи вогкості в підвальних приміщеннях і зайвому зволоженню грунту на прилеглих ділянках. Грунт, нагодований вологою, розбухає, внаслідок чого руйнується або деформується фундамент. Для зниження рівня підземних вод призначається дренаж фундаменту. Існують різні способи його виконання. Якщо в системі водовідведення використовуються труби, дренаж називається закритим, якщо дренування здійснюється без їх застосування - відкритим.
Іноді підземні частини будівель захищають від впливу грунтових вод, застосовуючи кільцевий дренаж навколо фундаменту. При такому способі водовідвідну систему розташовують по кільцю-контуру будівлі. При цьому окремі ділянки системи повинні мати обов'язковий ухил для того, щоб вода самопливом потрапляла в колодязь або водоприймач.
Дренажні траншеї заповнюються щебенем, для запобігання вимивання дрібних частинок грунту використовують гідроізоляційні матеріали. Захисний кільцевий дренаж фундаменту будівлі сприяє зниженню рівня грунтових вод на ділянці, що прилягає до нього, що виключає ймовірність підтоплення цокольних і підвальних поверхів. Якщо приплив грунтових вод здійснюється переважно з одного боку, то часто обходяться дренажем у вигляді незамкнутого контура.
ВНУТРІШНІЙ ДРЕНАЖ - Це система труб, взаємопов'язаних між собою, які розташовуються по внутрішньому контуру будинку або споруди. В труби стікає волога, що надходить з грунту. По всій довжині дренажної труби повинна розташовуватися мережа різних по діаметру отворів.
326 Головні фактори, що зумовлюютю руйнування деревини
До основних факторів, що впливають на роботу деревини можна віднести різницю температур, атмосферні опади, сонячне випромінювання, вологість повітря всередині приміщення, вітрові навантаження. Тому найчастіше основною причиною руйнування деревини стає її підвищена вологість. Адже в умовах підвищеної вологості створюється сприятливе середовище для розвитку різних комах, бактерій, грибків.
327 Традиційні матеріали виготовлення вікон.
Сучасні технології дозволяють виготовляти рами вікон з різних матеріалів: ПВХ, алюмінію, дерева, склопластика. У наші дні найпоширенішими є металопластикові вікна, друге місце належить дерев'яним, потім йдуть алюмінієві і комбіновані.
Металопластикові вікна мають широке поширення, більше 50 років тому вони з'явилися на західних ринках. А в Росію, Україну, Білорусію та інші країни СНД вони потрапили в 90-ті роки минулого століття. У той час такі вікна могли собі дозволити тільки самі забезпечені верстви суспільства.
Тепер же металопластикові вікна доступні кожному. Основні складові: армуючий підсилювач з оцинкованої сталі, профіль з ПВХ, склопакет, фурнітура.
Дерев'яні вікна зустрічаються двох видів: виготовлені за європейськими технологіями з євробруса і традиційні, які широко поширені в масовому будівництві. У традиційних вікнах використовують моно або подвійне скло, склопакети не застосовуються. На традиційних вікнах ми не будемо зупинятися детально. 
Вікна за європейськими технологіями створюють з твердих порід деревини. Для виготовлення використовують тришаровий брус, що виключає деформацію при експлуатації. У таких вікнах встановлюють однокамерні або двокамерні склопакети. Технологія їх виготовлення дуже складна і скрутна, тому й ціна висока. Треба мати на увазі, що дерев'яні вікна коштують трохи дорожче металопластикових (в 2-3 рази дорожче), відрізняються екологічністю і натуральністю матеріалу. Найбільш поширені вікна з модрини та сосни. При правильній обробці та встановлення ці матеріали прослужать тривалий час і витримають будь-які погодні умови, перепади температур.
Найбільш дорогі вікна з алтайської і уральської модрини.
Алюмінієві вікна раніше встановлювали тільки на громадські будівлі, споруди, на промислові об'єкти. Вони були дорогими, і вважалося, що не володіють достатнім потенціалом для захисту від холоду. А тепер їх можна зустріти і в житлових будинках.
Це пов'язано з впровадженням у виробництво алюмінієвих вікон нових технологій. Тепер такі вікна добре оберігають приміщення від холоду, відрізняються різноманітністю дизайнерських рішень.
В основному алюміній застосовують при виготовленні вікон великого розміру, перегородок, вітражів, для скління зимового саду, скління балконів.
Комбіновані вікна мають великий потенціал і фахівці впевнені, що саме їм у майбутньому відводиться провідна роль. Ці вікна мають достоїнствами різних матеріалів. У них можуть поєднуватися дерево і пластик, алюміній і дерево і інші комбінації.
Найпоширеніші нині - алюмінієво-дерев'яні вікна. Зовнішня стулка, зроблена з алюмінію або оболонка з цього металу, є надійним захистом від зовнішніх впливів на дерев'яну основу. Такі вікна відрізняються позитивними характеристиками, які властиві дереву, наприклад, теплоізоляцією, але мають ще й додаткові якості: відвід води, захист від несприятливих впливів ззовні.
За поверхнею спеціальний догляд не потрібен, не потрібно фарбування. Зустрічаються і інші комбінації: дерево, що носить декоративну функцію, метал, захищає від дії погодних явищ і пластик, як теплозахисний матеріал. Такі вікна складні у виготовленні, тому й дороги.
328. Назвіть позиції у розділі «Технічний стан території об’єкту» при опрацюванні Акту технічного стану будинку. ???
1. Загальний стан об'єкта
2.Стан збереження
3. Відомості про реставраційні та інші роботи, які були проведені на об'єкті
4. Стан території об'єкта
329. Дефекти кам’яних сходів
Корозія металевих косоурів та площадкових балок, нормативні прогини сходових кліткових площадок і східців, нещільне прилягання маршів та площадок до стін, ослаблення кріплень поручнів та ушкодження огороджень, руйнування і відшарування оздоблюваного покриття східців і площадок.
http://ua-info.biz/legal/basept/ua-smtpfu/str5.htm - вся інформація про всі можливі пошкодження в будинках та про відновлювані роботи
330. Вибір матеріалу для проведення «реінтеграційних» робіт.
Матеріал може бути цілком достовірним. Не становить великої праці виготовити , скажімо , цеглу точно такої ж якості , кольору і форми , як в оригінальному об'єкті або приготувати фарби з тих же пігментів і на подібному сполучному. Можна спробувати повторити техніку оригіналу, але при цьому , як показує весь світовий досвід реконструкцій , результат буде лише настільки достовірним , наскільки глядач ( споживач ) буде готовий визнати його як такого.Спектр способів поповнення втрачених елементів виявляється дуже широким: від реконструкції з імітацією стилю, техніки і технології до деякого упорядкування збережених частин або фрагментів за допомогою нейтрального заповнення пустот з метою виявлення потенційного єдності, закладеного в самих фрагментах (рекомпозиції, реінтеграція).
331.Метод «реінтеграції» застосовують при збереженні фізичної субстанції
на 50-70% історичної споруди
332. Вкажіть час активної розбудови львівських передмість
VIIст
У XVI столітті із вдосконаленням артилерії, стіни і зокрема так званий «високий мур», зведений наприкінці XIII — початку XVI ст., виявились неспроможними вирішити задачі оборони. У зв'язку із цим у Львові проводились роботи з вдосконалення укріплень, було опрацьовано ряд проектів. В різний час проекти виконали Бернардо Морандо, Джакомо Бріано, Андреа дель Аква, Павло Ґродзицький. Однак старі укріплення стримували розвиток міста. В той же час львівські передмістя, що у XVII ст. активно розвивались, залишались незахищеними під час облог і практично завжди зазнавали втрат незалежно від успіху в обороні міста.  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1648" \o "1648" 1648 року львів'яни самостійно спалювали споруди Галицького і Краківського передмість, щоб звільнити перед мурами зону для обстрілу. При цьому передміщани були зобов'язані виконувати повинності з підтримки міських мурів
333. Господарсько – житлові прибудови до головного будинку називались
334. Опис технічного стану огородження балконів поданий у
Обстежинні та паспортизації технічного стану будівель та індженерних споруд
335. «Відбудова» історичної забудови -передбачає створення копії об’єкту на основі історичної документації. Не допускається відбудова зазначених об’єктів на підставі наукових реконструкцій за відсутності достовірних даних про архітектурний вигляд, розпланувально-просторові параметри, декоративне оздоблення об’єкта.
Реставраційна відбудова втрачених визначних об’єктів архітектурної та містобудівної спадщини (далі відбудова) полягає у зведенні їх достовірної копії на історичному місці і здійснюється з метою відновлення традиційного характеру середовища, в якому втрачений об’єкт відігравав провідну архітектурну, художню, композиційну та містоформуючу роль.
Відбудова об’єкта не повинна завдавати шкоди предмету охорони сформованого історичного середовища.
336. Рустами оздоблювали
Нижні поверхи, наріжники, обрамування
337. Для влаштування огорож ділянок забудови використовували
 камінь, обличкувальну цеглу, дерево, а також металеві елементи – кований та прокатний метал, металеву сітку.
338. Характерні матеріали виконання стін історичних будинків у містах
камінь, цегла, вапняно-пісковий розчин з добавкою цементу, вапняний розчин, Кладочний і штукатурний вапняні розчини (суміш гашеного вапна і піску річкового в співвідношенні від 1:2 до1: 3)
339. Січення стійок стільців при влаштуванні дахових конструкцій
340. Закритий характер підсилення стін як правило забезпечується
металевим каркасом
341. Назвіть позиції у розділі «Технічний стан архітектурних та конструктивних елементів» при опрацюванні Акту технічного стану будинку.
1. Загальний стан об'єкта
2.Стан збереження
3. Відомості про реставраційні та інші роботи, які були проведені на об'єкті
4. Стан території об'єкта
342. Вкажіть види робіт, котрі виконують при реставрації пам’яток архітектури
-архітектурно-археологічні роботи на пам'ятці під час натурних і проектних досліджень
-фіксація стратиграфії
-виділення рівнів будівельних періодів памятки
-виявлення архітектурних деталей
-обстеження інтерєру будівлі
-підсилення та відновлення основ і фундаментів
-влаштування гідроізоляції
-консурвація, реставрація та відновлення мурувань несучих конструкцій
-реставрація та ремонт покрівлі та даху
-консерваційно-реставраційні роботи в інтерєрах
- консерваційно-реставраційні роботи на фасадах
- консервація та реставрація архітектурного та ліпнинного декору
- консервація, реставрація та відновлення деревяних виробів та конструкцій
- консервація, реставрація та відновлення конструкцій з металу та каменю
-реставрація та ремонт підлог
343. Дефекти дерв’яних сходів
- ураження деревини будинковими грибками та дереворуйнувальними комахами;
- наднормативний прогин дерев'яних несучих елементів сходових кліток (косоурів, площадок і консольних балок);
- порушення міцності сполучення тятив, косоурів, поруччя,
балок, площадок.
344. Головні фактори, що зумовлюють руйнування фундаментів будинків
-підтоплення підвалів і техпідвалів через несправність і витоки від інженерного обладнання;
- встановлення в підвалах і техпідвалах додаткові фундаменти під обладнання, збільшувати висоту приміщень за рахунок зниження позначки підлоги без затвердженого проекту;
- риття котлованів, траншей та інші земляні роботи в безпосередній близькості від будинку (до 10 м) без спеціального дозволу;
- підсипка ґрунту навколо будинку вище розміщення відмостки на 10-15 см;
-капілярне підтягування грунтових вод
345 Вибір форми та масштабу для проведення робіт з «відбудови».
Відбудова - вид реноваційної роботи, який передбачає повернення будинку,який стоїть в руїні попередньої до руйнування форми при збереженій на 30-40% автентичній субстанції.
Використовувався цей вид у випадку війни, пожежі. Форма будинку, що відтворюється опирається на збережені фрагменти стін (деколи тільки головний фасад) і на збережені архітектурні деталі.
Новими елементами є:
Дахи,перекриття, інженерні конструкції –сходи, викінчення інтер'єрів
Деколи такий вид, як відбудова стосують до окремих частин будинку, які краще збереглися, решта частин будинку можуть бути повністю перебудовані.
Незважаючи на високий ступінь творчого підходу при такому виді робіт як відбудова, він реалізується на основі реставраційних засад.
346 Під терміном пам’ятка архітектури розуміють
один із різновидів пам'яток культури, високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40-50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру.
347 Архітектурна реновація це -
Відновлення структури і вигляду знешкоджених історичних містобудівних утворень, фасадів та інтер'єрів морально і матеріально застарілих будівель.
348 Мансарда це - приміщення
у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху. Внутрішній простір будинку при цьому використовується максимально.
349 Опис технічного стану огородження сходів поданий у
Обстежинні та паспортизації технічного стану будівель та індженерних споруд
350«Інтеграція» історичної забудови -
Інтеграція - закінчення частини будинку або будинку в цілому, спорудження якого було перерване незалежно від того чи збереглися первісні креслення чи ні. До кінця 18ст. Такі роботи проводились в стилі, який домінував в час добудов. Інтеграція - найскладніший процес реноваційних робіт.
Дахові конструкції це – одні з основних складових частин даху; Дах - фінальна і дуже важлива частина будинку, призначена для ефективного захисту всієї споруди від всіляких атмосферних явищ: дощу, снігу, сонця, вітру, температурних перепадів.
Несучі елементи даху виконують із брусів, колод і дощок. У відповідності з обраним матеріалом визначають і спосіб зчленування окремих елементів даху. Основними несучими елементами даху є: мауерлат, крокви і обрешітка. Крім того, в конструкції даху присутні додаткові кріпильні елементи (ригелі, стійки, підкоси, розпірки і т.д.), службовці для додання жорсткості кроквяної фермі. Необхідність використання цих додаткових елементів виникає в міру збільшення прольоту. Пов'язані між собою деталі даху утворюють кроквяну ферму, в основу якої закладено один або кілька трикутників, як найжорсткіша геометрична фігура.

Мауерлат являє собою брус, покладений по обрізу зовнішніх стін і призначений для спирання підстав несучих крокв. Крокви поділяють на дві основні групи: наслонние і висячі. Дахи з наслонними кроквами влаштовують у будинках, що мають середні опорні стіни. При цьому проліт між опорами може досягати 4,5 м, а при збільшенні прольоту від 5 до 6 м під крокви ставлять підкоси. Похилі крокви впираються нижнім кінцем в мауерлат і через нього передають на стіну навантаження від ваги конструкцій даху. Висячі крокви застосовують рідше, оскільки в цьому випадку потрібно більш ретельне виготовлення вузлів, особливо стяжок. Однак ці крокви не передають на стіни горизонтальні навантаження, тому їх влаштовують у будівлях з легкими стінами, наприклад, в каркасної конструкції будинку. До достоїнств висячих крокв можна віднести здатність перекривати великі прольоти. Висячі крокви можуть бути простою і складною конструкції.
.Склад вапняно – цементно – піскового тиньку
ТИНЬК- покриття поверхні конструктивного елементу шаром з будівельного розчину, що зроблений з піску і вапна, гіпсу або цементу.
Для зовнішнього тиньку цоколів, пасків, карнизів і інших ділянок стін, що піддаються систематичному зволоженню, використовують цементні й цементно-вапняні розчини на портландцементах.
За своїм складом розчини можуть бути прості і складні. У простій розчин входить одне в'язка речовина (цемент, вапно або гіпс), а в складні - декілька.
Вапняно – цементно – пісковий тиньк – складний, оскільки складається з декількох в'яжучих та заповнювача 1:3:5 (цемент: вапно: пісок).
Характерне покриття історичних будинків Дахівка повністю рециклюється. Традиція і популярність супроводжують черепицю з глибокої
давнини до сучасності, що є підтвердженням винятковості матеріалу з сировини, котра береться з
природи і в неї повертається, не завдаючи жодної шкоди довкіллю.
Дахівка є пористим матеріалом, котрий активно дихає, пропускає водяний пар і не протікає,
хоча поглинає воду. За відсутності осадів вона швидко висихає. При технологічній обробці глини з
відповідним мінералогічним і гранулометричним складом отримують структуру кераміки з потрібною
орієнтацією зерен та допустимим діаметром пор (медіана пор). Це забезпечує морозостійкість черепиці.

Орієнтовне січення кроков традиційного даху. Мінімальний розмір крокви для даху будинку пови нен бути 50х150 мм, звичайно застосовують крокви 50х180 мм. При більших прольотах покрівлі можуть використовуватися крокви 50х220 мм або ж здвоєні, тобто дві дошки з’єднуються разом за допомогою цвяхів. Також можливий варіант використання брусків з розмірами 100х150 мм. Щоб точно знати який розмір крокв необхідний потрібно виконати розрахунки. Для цього збирається все навантаження, яке впливає на крокву й обчислюється потрібний перетин.
Сучасні підсилення перемичок прорізів вікон виконуються
У старих будівлях прорізи шириною до 1,5 м перекривалися клинчасті перемички, більше 1,5 м – арочними.
Дані конструкції перемичок трудомісткі у виконанні і вимагали висококваліфікованої робочої сили, до того ж вони чутливі до зосередженим навантаженням і до нерівномірних осідань будівлі, тому руйнування перемичок при появі першої тріщини буде перешкоджати тільки сила зчеплення кладки.
Рядові перемички за характеристиками міцності мають переваги над клінчатую і арочними.
Подальшому розвитку тріщин, що з'явилися в рядових перемичках, перешкоджає перев'язка швів. Тому в житловому будівництві починаючи з 1920-х рр.. широке застосування отримали рядові перемички, що перекривають проріз 1 – 2 м. розрахункова висота рядової перемички повинна бути не менше 45 см, що дорівнює 6 рядах кладки. Кладка рядових перемичок виконувалася з цілісного добірного цегли на розчині марки 25 і вище із суворим дотриманням перев'язки швів.
Перемички з поодинокими тріщинами відновлюють, ін'еціруя рідкий цементний або полімерцементний розчин, що сприяє замонолічуванню тріщин.
Подача розчину під тиском дозволяє ретельно заповнити утворилися в кладці порожнечі і створити монолітний масив.
Для приготування розчину застосовують портланд-цемент марки 400 і вище. Розчин необхідно подавати під тиском 0,6 МПа.
Деформовані арочні перемички повністю перекладають, попередньо знявши з них навантаження від перекриттів. Пошкоджені клинчасті і рядові перемички підсилюють шляхом підводки сталевих або залізобетонних балок. Під клинчасті перемички підводять балки з кутової прокатної сталі. Рядові перемички підсилюють підведенням під них сталевих балок із прокатного швелера, стягнутих монтажними болтами.
Традиційні матеріали виготовлення дверей та брам.
1.Виготовлення дверей з сосни та дуба і вхідних металевих дверей.
Можливе виготовлення одностворчатих металевих дверей , двостворчатих металевих дверей, металеві двері з фрамугами, металеві двері з ковкою, металеві двері з ковкою та склопакетами. МДФ-накладки можуть бути виконані у будь-яких кольорах та з будь-якими візерунками на вибір замовника, використовуються фрезирування та патинування на накладках, а також, на внутрішню сторону вхідних дверей можна використати накладку, ідентичну по дизайну до міжкімнатних дверей.
Внутрішня частина дверей складається із металевого листа товщиною 2 мм з чотирьма ребрами жорсткості квадратного січення . В якості тепло- і звукоізоляції використовується мінеральна вата "Ізовер” або пінопласт товщиною 5 см.
Дверне полотно рухається на двох потужних петлях на підшипниках, які захищені двома антизрізами. Підшипники забезпечують легкий хід дверей, при якому не відчувається їх вага (біля 100 кг). Дверна рама обклеєна еластичним резиновим ущільненням, який забезпечує захист від шуму і пилу.
Незвичайним рішенням для вхідних дверей може бути врізання склопакета, прикрашеного кованими решітками авторської роботи. Герметичний склопакет з кованою решіткою не погіршує тепло- і звукоізоляцію, але пропускає природне світло і робить моноліт дверей не таким звичайним, а швидше навпаки, додає Вашим дверям неповторний шарм.
В комплект металевих дверей входить:
- металева коробка з профільної труби, утеплена мінеральною ватою;
- дверне полотно з листом металу 2 мм із зовнішньої сторони, двома панелями МДФ , утеплене мінеральною ватою;
- завіси на підшипниках ;
- притвір і лиштва, які закривають щілини між сталевою дверною коробкою і дверним полотном з внутрішньої сторони;
- ручка, посиленої конструкції яка є стійкою до - фізичних пошкоджень;
2. дві великі групи: двері з натурального дерева й двері зі штучних матеріалів, що нагадують дерево. Дерево, як природний матеріал, має свої недоліки (наприклад гігроскопічність). Тому широко поширені замінники натурального дерева, що суттєво знижує вартість дверей. Найбільшу популярність одержав матеріал, що володіє високої гідрофобністю й підвищеною щільністю, у скороченні з англійського - MDF.По своїй природі деревина має як позитивні, так і негативні властивості, які необхідно враховувати при виробництві й експлуатації дверей.
Чинники, що впливають на вибір методу реновації будинку.
Реноваційні заходи щодо дерев’яних елементів.
Реноваційні заходи щодо дерева:
Профілактичні (усушення грибків, вентилювання дерева, припинення процесу розмноження комах в дереві)
Конструктивні(заміна пошкоджених частин окремих елементів конструкцій.6кріплення насадками, анкерами, шинами)
Поверхнево фактурні(для дерева яке відкрите в інтер’єрі та назовні)
Спеціальні(забезпечення від вогню або консервація археологічного дерева)
Причини руйнування склепінь.
Вибір форми та масштабу для проведення «інтеграційних» робіт.
Інтеграція - закінчення частини будинку або будинку в цілому, спорудження якого було перерване незалежно від того чи збереглися первісні креслення чи ні. До кінця 18ст. Такі роботи проводились в стилі, який домінував в час добудов. Інтеграція - найскладніший процес реноваційних робіт. Причина - метод праці давніх архітекторів: рисунок, ескіз — авторський нагляд. Потрібно уникати ризикованих праць інтеграційних, в разі необхідності ~ виконувати їх в спрощених архітектурних формах. Інтеграція в сучасних формах -є ще більш складним завданням. Незакінчена, але цілісна споруда + закінчення в цілком іншому стилі
Під терміном історична забудова розуміють сукупність цінних об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини (історичних будівель, споруд і комплексів), що не мають статусу пам’яток архітектури, але підлягають збереженню як цінні елементи історичного оточення пам’яток архітектури та матеріальні вияви традиційного (історично успадкованого) характеру середовища; рядова історична забудова – сукупність рядових об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини (історичних будівель, споруд і комплексів), які не мають самостійної архітектурної цінності, але візуально фіксують просторовий каркас історичних ареалів історичних населених місць.
Вкажіть час регулярної забудови львівського середмістя XIII ст..
два етапи втілення регулярної структури плану львівського Середмістя: а) розпланування головної площі та вулиць. Загальні габарити плану міста визначались виходячи з модуля ширини фронту парцелі, що є характерною особливістю містобудівної практики ХІІІ століття. Цей модуль (9,25м) становив 2 землемірні прути, якщо їх виразити через міри довжини грецького походження (стопа = 30,83 см.); б) розвиток міської структури у 2 пол. ХІV ст. із застосуванням тих же планувальних модулів, але виражених через одиниці довжини, поширені у Польщі (стопа = 28,8 см).
Площа Ринок виникла за князювання Лева Даниловича у другій половині XIII ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя нового[2] міста.
Сходові клітки історичних будинків розташовані у репрезентативній зоні будинку. Вхід і сходова клітка житлових будинків справляють на мешканців, гостей і потенційних орендарів перше враження про стан, статус і вигляд будинку. Саме з цієї причини власники кам’яниць звертали особливу увагу на декор і оформлення вхідного холу і Сходової клітки. сходову клітку варто розглядати як єдиний ансамбль.
Опис технічного стану підлог поданий у акті технічного стану памятку. На виявлені об’єкти культурної спадщини складається облікова картка об’єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини.
Аварійний стан мережі дощової каналізаці зумовлює
«Розбудова» історичної забудови -
Ліпний декоративний декор в інтер’єрах виконували з
З безлічі матеріалів, придатних для виконання декоративних елементів фасаду або інтер'єру , історія і здоровий глузд зупинилися на гіпсі. Саме гіпсовою ліпнині судилося стати технікою, традиційною для тих випадків, коли необхідно додати архітектурному творінню і обстановці трішки пишноти.
Гіпс - дивовижний матеріал: живий і дихаючий, трепетний і чуйний. Йому немає рівних при створенні таких важливих дрібниць, які прикрашатиме тільки ваш інтер'єр, тільки ваш будинок і тільки ваше життя. До того ж неможливо знайти матеріал настільки ж екологічно нешкідливий, дешевий у ремонті та реставрації і дозволяє комбінувати різні види обробки. Прихильники старого доброго гіпсу додадуть у список його достоїнств і високу пожежобезпечність, і що-небудь ще. Все правда, недарма він залишається неперевершеним стільки часу. Недарма саме він прикрашає більшість інтер'єрів і фасадів неповторного Петербурга, Рима, Парижа, Кельна, Лондона та інших "перлин".
Гірлянди аканфа і стилізовані зображення жука; стельові плафони у вигляді розсипів квітів і бордюри, що нагадують низку морських черепашок; колони, увінчані головою дивовижної тварини, і бабка, навічно застигла в декорі консолі; геральдичні медальйони і портрети, етнічна символіка і таємні знаки - все це і багато іншого завдяки гіпсу виникає не тільки в нашій уяві, але і наяву. Однак якщо задача зводиться до більш традиційним формам декору, коли не вимагається ексклюзивного виконання, доцільніше скористатися продуктами високих технологій.
З'явившись порівняно недавно, вони вже змусили заслужений класичний ліпний декор потіснитися на його п'єдесталі.
Характерне мощення історичних будинків
Жорстке покриття
До такого виду матеріалів відносяться натуральний камінь, бетонне покриття, клінкерна цегла, бетонний камінь, плитка тротуарна кольорова, а також дерево.
Натуральний камінь
На сьогоднішній день для таких цілей мають широке застосування більше десятка різних порід. Їх використовують не тільки в натуральному, а й в обробленому видах. Тому вибрати можна найрізноманітнішу фактуру – від грубою і шорсткою до гладкою і дзеркальною. Звичайно, палітра кольорів тут дещо обмежена природою, зате мощення доріжок натуральним каменем – це запорука міцності і довговічності.
Бетонний камінь
Цей матеріал особливо виділяється серед аналогів. Його форма і розміри настільки різноманітні, що дозволяють створювати і звивисті стежки, і широку під’їзну дорогу.
Монолітне бетонне покриття Як правило, мощення доріжок з цього матеріалу не роблять, застосовують лише в ключових зонах, наприклад, викладають під’їзд автомобіля на ділянку, майданчик перед будинком або гаражем.
клінкерна цегла
Це практично самий дорогий матеріал, який виробляється з обпаленої глини. Зате він є самим міцним в своїй лінійці, до того ж володіє дуже приємним охристим, червоно-коричневим кольорами, також буває і синювато-чорним. Виглядають доріжки, виконані з клінкерної цегли, дуже ефектно й дорого.
Мощення доріжок кольоровий тротуарною плиткою
Навіть незважаючи на те, що цей матеріал самий недовговічний порівняно з уже представленими вище жорсткими аналогами, він є найпопулярнішим для такого виду робіт. До незаперечних переваг тротуарної плитки можна віднести те, що її випускають самих різних форм і забарвлень. Вона буває двох видів – вібропресована і вібролита. Вони відрізняються як за технікою виготовлення, так і за своїми характеристиками. При виробництві бетону для вібролітой плитки використовуються міцна гранітна крихта і особливі пластифікатори, а бетон вібропресованной складається зі звичайного піску і щебеню. Тому перша є більш міцною (витримує великі навантаження) і довговічною, її гарантійний термін експлуатації (при дотриманні технології укладання) становить 10 років. Відмінною характеристикою другий є різноманітність декорів – хвиля, цегла, бруківка, стільники та інші види. За вашим бажанням її можуть виготовити та інших форм, і абсолютно будь-яких кольорів, що дозволить вам реалізувати свої унікальні ідеї ландшафтного дизайну.
Мощення доріжок деревом
Незважаючи на свою недовговічність, власники садів і дачних ділянок не відмовляються мостити доріжки цим матеріалом. Він є екологічно чистим і виглядає дуже стильно.
М’які покриття
До них можна віднести дрібні камінчики, наприклад, щебінку, гравій або гальку. Також це можуть бути деревна тріска, пісок, шкаралупа горіхів і мульча. Як правило, їх насипають на доріжки в довільному напрямку.
Комбіновані покриття
Тут все просто – це прекрасне поєднання і гармонійна взаємодія м’яких і жорстких покриттів. Використовуються виключно в естетичних цілях.
Січення прогонів під «стільці» даху
Традиційні підсилення перемичок прорізів вікон виконувались
У старих будівлях прорізи шириною до 1,5 м перекривалися клинчасті перемички, більше 1,5 м – арочними.
Дані конструкції перемичок трудомісткі у виконанні і вимагали висококваліфікованої робочої сили, до того ж вони чутливі до зосередженим навантаженням і до нерівномірних осідань будівлі, тому руйнування перемичок при появі першої тріщини буде перешкоджати тільки сила зчеплення кладки.
Рядові перемички за характеристиками міцності мають переваги над клінчатую і арочними.
Подальшому розвитку тріщин, що з'явилися в рядових перемичках, перешкоджає перев'язка швів. Тому в житловому будівництві починаючи з 1920-х рр.. широке застосування отримали рядові перемички, що перекривають проріз 1 – 2 м. розрахункова висота рядової перемички повинна бути не менше 45 см, що дорівнює 6 рядах кладки. Кладка рядових перемичок виконувалася з цілісного добірного цегли на розчині марки 25 і вище із суворим дотриманням перев'язки швів.
Перемички з поодинокими тріщинами відновлюють, ін'еціруя рідкий цементний або полімерцементний розчин, що сприяє замонолічуванню тріщин.
Подача розчину під тиском дозволяє ретельно заповнити утворилися в кладці порожнечі і створити монолітний масив.
Для приготування розчину застосовують портланд-цемент марки 400 і вище. Розчин необхідно подавати під тиском 0,6 МПа.
Деформовані арочні перемички повністю перекладають, попередньо знявши з них навантаження від перекриттів. Пошкоджені клинчасті і рядові перемички підсилюють шляхом підводки сталевих або залізобетонних балок. Під клинчасті перемички підводять балки з кутової прокатної сталі. Рядові перемички підсилюють підведенням під них сталевих балок із прокатного швелера, стягнутих монтажними болтами.
Технологія реноваційної штукатурки. Перший шар , який називається обризг , призначений для зчеплення намета штукатурки з основою , даний шар виконується за допомогою розчину , що володіє рідкою консистенцією , а його товщина вибирається від 5 до 9 мм відповідно до матеріалу підстави.
Другий шар (грунт) виготовляється з розчину заданої заздалегідь консистенції по Обризг , який повинен вже схопитися. Товщина шару вибирається від 5 до 12 міліметрів.
Третій шар , він же лицьової , наносять внакривку , його товщина не перевищує 2 мм.
Причини руйнування древ’яних елементів
біологічні (дереворуйнівні гриби та комахи);- атмосферні;- механічні;- вогонь;- надмірна зволоженість.
Руйнування конструктивної деревини може наступити в наслідок:
- процесів гниття ( бактерії)
- поширення домових грибків ( переважно вологе середовище )
- руйнування структури дерева комахами
Найчастіше вологе середовище створюється в наслідок :
Пошкодження водовідводу, особливо це стосується дахів ( конструкцій дахів )
Зволоження в наслідок використання конденсату та поганої вентиляції (опірні кінці несучих балок перекриття в стінах)
Відсутність вентиляційної підкладки
Відсутність гідроізоляції(руберойд)
Реноваційні заходи щодо дерева:
Профілактичні (усушення грибків, вентилювання дерева, припинення процесу розмноження комах в дереві)
Конструктивні(заміна пошкоджених частин окремих елементів конструкцій.6кріплення насадками, анкерами, шинами)
Поверхнево фактурні(для дерева яке відкрите в інтер’єрі та назовні)
Спеціальні(забезпечення від вогню або консервація археологічного дерева)
Чинники, що впливають на вибір методу реновації будинку.
Найбільш характерні матеріали для виконання цоколів будинків.
Цоколь (від італ. zoccolo, буквально — «черевик на дерев'яній підошві») — нижня частина зовнішньої стіни будинку, споруди, пам'ятника або колони, що лежить на фундаменті. Матеріал для цоколя - кислототривка цегла і зовні, і зсередини (забутовки). Якщо цоколь низький, то можна повністю зробити з кислототривкої цегли. Гідроізоляція цоколя. Якщо зробить цоколь з кислототривкої цегли, то він практично не тягне воду. Але шов з цементно - піщаного розчину тягне воду і найкращий варіант зробити:
- Перший шар гідроізоляції трохи вище вимощення (70 -140 мм), розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий), або звичайний руберойд - два шари.
- Другий шар гідроізоляції по верху цоколя, розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий) чи звичайний руберойд два шари.
- Вертикальну гідроізоляцію (там де цоколь стосується грунту, збоку) зробити фарбувальним праймером.Обличкування цоколя каменем – вапняком, пісковиком. Вони характеризуються хорошою морозостійкістю і низьким водопоглинанням. Пісковик - природний камінь, має високі фізико-механічні характеристики, відповідає всім нормам радіаційної безпеки, відноситься до категорії декоративно-облицювальних, екологічно чистих будівельних матеріалів, характеризується нормальною міцністю, довговічністю, морозостійкістю.
Реновація мурування склепінь
367. Ліпний декоративний декор в інтер’єрах виконували з
На протязі століть традиційними для виробництва ліпного декору вважалися гіпс, бетон, штукатурка й подібні їм матеріали. В основі виготовлення - принцип виливка або пресування.
Класична технологія виглядає приблизно таким чином: з оригінального фрагмента, вирізаного з дерева, каменю, зліпленого з глини або виплавленого з воску (в рідкісних випадках з металу), робиться зліпок. Відповідно, виходить увігнута форма, внутрішню поверхню якої обробляють, наприклад, лаком. Після того як залитий у форму гіпс висихає, він легко виймається, і от - фрагмент готовий. Таким чином відливається потрібна кількість деталей, які потім кріпляться до поверхні і утворюють необхідний декор.
Причина популярності гіпсу як сировини для ліпнини цілком з'ясовна: ніякої інший матеріал не дозволяє домогтися настільки ювелірної точності і тонкості виливки.
Виробництво гіпсової ліпнини не можна назвати дорогим.
368. Характерне мощення історичних будинків
відносяться натуральний камінь, бетонне покриття, клінкерна цегла, бетонний камінь, плитка тротуарна кольорова, а також дерево.
369. Січення прогонів під «стільці» даху
прогін - конструктивний елемент споруди, горизонтально розташована балка. прогін опирається на несучі конструкції споруди (стіни, колони, пілони), підтримує інші балки і кровлю споруди. Може виготовлятися із металу, залізобетону і дерева. металеві прогони можуть бути суцільними або решітчастими. Дерев'яні прогони бувають суцільними, або можуть мати закрите чи відкрите поперечне січення.
370. Традиційні підсилення перемичок прорізів вікон виконувались
Очевидно, що ця перемичка повинна бути достатньо міцною, щоб витримувати навантаження не тільки від частини, що залишилася несучої стіни, але і спирається на нього перекриття. Саме тому фахівці рекомендують зупиняти свій вибір на сталевих виробах. Сталева перемичка, використовувана для посилення вирізаного отвору, являє собою два швелера, що з'єднуються між собою болтами. Для їх монтажу над прорізом з обох боків стіни виконується штробірованіе виїмки глибиною в половину цегли. У кожній штробі в заздалегідь підготовлений розчин «утапливается» сталевий швелер. Потім обидва швелера скріплюються болтами.
Посилити дану конструкцію дозволяють наварені на перемичку металеві пластини.
371. Технологія реноваційної штукатурки
високопориста мінеральна реноваційна штукатурка (сірого та білого кольору), що забезпечує «висушування» стіни. Є стійкою до деструкційного впливу висолів без зміни зовнішнього виду поверхні.
372. Причини руйнування древ’яних елементів
біологічні (дереворуйнівні гриби та комахи);
- атмосферні;
- механічні;
- вогонь;
- надмірна зволоженість.
Руйнування конструктивної деревини може наступити в наслідок:
- процесів гниття ( бактерії)
- поширення домових грибків ( переважно вологе середовище )
- руйнування структури дерева комахами
Найчастіше вологе середовище створюється в наслідок :
Пошкодження водовідводу, особливо це стосується дахів ( конструкцій дахів )
Зволоження в наслідок використання конденсату та поганої вентиляції (опірні кінці несучих балок перекриття в стінах)
Відсутність вентиляційної підкладки
Відсутність гідроізоляції(руберойд)
373. Чинники, що впливають на вибір методу реновації будинку
374. Найбільш характерні матеріали для виконання цоколів будинків.
Матеріал для цоколя - кислототривка цегла і зовні, і зсередини (забутовки). Якщо цоколь низький, то можна повністю зробити з кислототривкої цегли. Гідроізоляція цоколя. Якщо зробить цоколь з кислототривкої цегли, то він практично не тягне воду. Але шов з цементно - піщаного розчину тягне воду і найкращий варіант зробити:
- Перший шар гідроізоляції трохи вище вимощення (70 -140 мм), розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий), або звичайний руберойд - два шари.
- Другий шар гідроізоляції по верху цоколя, розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий) чи звичайний руберойд два шари.
- Вертикальну гідроізоляцію (там де цоколь стосується грунту, збоку) зробити фарбувальним праймером.
375. Реновація мурування склепінь
376. Під терміном ансамбль пам’яток архітектури розуміють
Пам'ятка архітектури — один із різновидів пам'яток культури, високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40-50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру[
В архітектурі — комплекс споруд, який становить єдину просторову композицію.
377. Метод «реституції» застосовують при збереженні фізичної субстанції
Реституція - проміжковий вид реноваційних робіт між відбудовою та реконструкцією, при якому на об"єкті є збережена невелика кількість автентичної субстанції в розпорошеній формі. (10-30% збереженої автентичної субстанції).
378. Різьблені дерев’яні елементи на фасадах характерні для будинків
Вілли, збудовані в другий період формування курортної забудови Трускавця (1840-1894), здебільшого, одно- і двоповерхові, невеликі за розмірами. За стильовими ознаками, згідно зі згадками у старих путівниках по Галичині, вони належали до так званого "швейцарського" і "норвезького" стилів, базованих на традиційних зразках швейцарського і норвезького народного будівництва.
379. Стиль «історизм» найбільш поширений в Галичині у
На третьому етапі (1882 – 1918) значного поширення набуває “історизм”, який виявляється у кількох напрямах: неороманському (неороманський дах на хрещатій споруді, трактування у неороманському стилі триконхової церкви), неоренесансовому (форма бані), необароковому (фасади), неокласицизмі (портали).
380. Помалювання фасадів виконували
381. Капітальний ремонт як вид виробничих заходів застосовують при Капіта́льний ремо́нт або ка́премонт (рос. капитальный ремонт; англ. overhaul; нім. Generalreparatur f, Generalüberholung f) — ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. Значину близьку до повного ресурсу, встановлюють у нормативно-технічній документації. ГОСТ 18322-78
382. Склад вапняно – піскового тиньку
Для приготування розчинів застосовують різні в'яжучі: цемент, вапно, гіпс. Добавка в складний розчин в'яжучого, наприклад, вапна в цементно-вапняний розчин, заощаджує цемент та покращує пластичність растворной суміші. При використанні розчинів у будівництві враховують властивості в'язких речовин. Розчини на гідравлічних в'яжучих застосовуються для підземних і надземних частин будівель та споруд, що знаходяться у вологому або сухий середовищі.
383. Захист фундаментів від агресивного хімічного середовища забезпечується антикорозійного захисту конструкції
Гідроізоляція підвалів і фундаментів не дає воді проникати в будівельні конструкції з прилеглоuj до фундаменту грунту, що в свою чергу позбавляє від грибкового ураження дерев'яних частин будівель, вогкості, цвілі на стінах. Також допомагає запобігти руйнуванню підземних споруд і опорних конструкцій будівель внаслідок руйнівного впливу води і в ній хімічних сполук, які в ній містяться. При проведенні робіт необхідно приділити особливу увагу гідроізоляції бетону, тому що агресивні солі, кислоти та інші хімічні реагенти призводять до вилужування цементного каменю в бетоні, і як наслідок, відбувається зниження міцності будівельної конструкції в найкритичніших точках.
У будівельних конструкціях, де є підвал, гідроізоляція підлоги та гідроізоляція перекриттів, а також стін від грунтової капілярної води є обов'язковою, навіть якщо грунтові води відсутні в зоні підвалів.
384. Січення плит (мауерлатів) при влаштуванні традиційного даху Дах складається з мауерлатів, крокв, решетування і покрівлі. Мауерлат називається брус, рівномірно розподіляє на зовнішні стіни тиск від крокв, решетування і покрівлі. У малоповерхових житлових будинках незалежно від матеріалу покрівлі товщина мауерлата приймається діаметром 16 см.
385. Мурування стін будинків кін. XIX - поч.XX ст. виконувалось на
386. Конструктивні елементи сходів виконували з
Будь-які сходи складаються з похилих маршів і горизонтальних сходових майданчиків (поверхових і проміжних). Сходинки одного маршу можуть спиратися на похилі плити (плитний марш) або на похилі балки - ребра (ребристий марш). Ребра розташовуються під ступенями ( косоур ), або сходинки врізаються в бічну поверхню балок ( тятива ). Порівняно нової можна назвати сходи на бильцях . Сходи із зовнішнього боку зв'язуються з самонесучими поручнями, поручнями, з ригелем на стелі, з основою металевими болтами , тяжами і опорами , а з внутрішньої кріпляться до стіни. Ці сходи універсальні у застосуванні, і легкі в зборці і установці.
387.Назвіть позиції у розділі «Технічний стан елементів інженерної інфраструктури» при опрацьванні Акту технічного стану будинку.
Внутрішні пристрої:
Електропостачання,
Система отоплення,
Водопостачання
Каналізаця
388. Вкажіть заходи, котрі використовують при реставрації пам’яток архітектури
Реставрація — найбільш складний, комплексний вид робіт, що проводяться на пам’ятниках. Її основна мета — продовження життя пам’ятника. Вона зазвичай включає елементи і ремонту, і консервації. Але разом з цим важливим компонентом реставрації стає також зміна існуючого виду пам’ятника для повнішого розкриття його художніх якостей, що дозволяє ясніше підкреслити його громадську цінність і тим самим сприяти створенню умов для його тривалого життя.Випадки реставрації такі ж різні, як різні і самі пам’ятники. Проте для переважної більшості реставрації характерні відсутність прагнення до стилістичної єдності, визнання цінності багатьох з пізніших нашарувань, обмеження відновлення елементами, фррма яких може бути бездоганно документована. Реставрація такого типу, що відповідає сучасним теоретичним поглядам і, зокрема, положенням Венеціанської хартії, дістала назву фрагментарною. Вона принципово протиставлена цілісній реставрації, спрямованій на повне відновлення первинного вигляду пам’ятника або вигляду, що склався до деякого передбачуваного періоду його розквіту (так звана реставрація «на оптимальну дату»). Фрагментарна реставрація є як би частковим розширенням сфери консервації, і між ними не завжди легко провести чітку межу.Реставрація (у тому числі і фрагментарна) складається з двох операцій:—    розкриття пам’ятки шляхом видалення пізніх елементів, що спотворюють його, і
—    відновлення втрачених елементів.
389. Причини руйнування штукатурок
Причинами для руйнування штукатурки можуть послужити не тільки помилки при її створенні, а й неправильні «умови експлуатації», наприклад, надмірна вологість, про яку можуть «подбати» або сусіди зверху, або комунальні служби, які обслуговують системи парового опалення. Правда, в більшості випадків руйнує штукатурку таки час. Саме під впливом часу і невеликих струсів, яких у місті не уникнути, може відвалитися штукатурка, обрушився і ховаючи під шаром пилу і власних залишків не тільки простір, а й предмети інтер'єру. У більшості випадків таке «глобальне обвалення» характерно для стель переважно в старих будівлях, де стельова штукатурка тримається хоч і не на «чесному слові», але на шарі дерев'яної дранки.
Втім, відвалюватися може і стінова штукатурка. Нерідко причиною для цього служить грубе з нею звернення, і, зокрема, сильна механічна дія. Зрозуміло, що «легкого погладжування кувалдою» не витримає навіть настільки міцний матеріал, як залізобетон, але для оштукатурених поверхонь часто достатньо і меншого навантаження. Адже основне завдання штукатурки таки декоративна.
Відносна недовговічність штукатурного покриття нерідко пов'язана саме з порушенням технології. З якихось (і не завжди невідомим) причин ми і сьогодні ще можемо милуватися деякими стародавніми фресками, які по суті є розписом по сирій штукатурці, але рідкісне сучасне будова може похвалитися настільки ж міцним і надійним стінових покриттям. Правда, для нинішніх будівель більшою мірою характерне використання панельних матеріалів, виконаних якщо не повністю, то з великою часткою полімерів у своєму складі.
390. Реновація дерев’яних перекрить
Реноваційні заходи щодо дерева:
Профілактичні (усушення грибків, вентилювання дерева, припинення процесу розмноження комах в дереві)
Конструктивні(заміна пошкоджених частин окремих елементів конструкцій.6кріплення насадками, анкерами, шинами)
Поверхнево фактурні(для дерева яке відкрите в інтер’єрі та назовні)
Спеціальні(забезпечення від вогню або консервація археологічного дерева)
391.Архітектурна реновація це –
РЕНОВАЦІЯ(лат.)
Відновлення структури і вигляду знешкоджених історичних містобудівних утворень, фасадів та інтер'єрів морально і матеріально застарілих будівель.
392.Під терміном історичний ареал міста розуміють
частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
393. Стиль «функціоналізм» найбільш поширений в Галичині у
У першій половині XX ст. у курортній забудові Східної Галичини відбулася радикальна зміна стильових напрямків, капітальності будівель та способу будівництва, і, відповідно, основним стильовим напрямком стає функціоналізм. Капітальність будівель зростає зі збільшенням чисельності відпочивальників у курортах Галичини. В 1920-1930-х pp. тут починають будувати муровані вілли і санаторії в стилях протофункціоналізму та функціоналізму. Після варшавської міжнародної виставки в лютому-березні 1926 р. почався відхід архітектури від "народного традиціоналізму", змінилася загальна її філософія. Все це мало великий вплив на архітектуру курортної забудови Галичини.
394. Опис технічного стану завершення дахів поданий у
інвентарній карті
Хоча завданням картки є розглянути і оцінити весь
об’єкт у комплексі, у картці зосереджується велика увага на дахах. На першій сторінці в пункті 11
“збереженість” і пункті 12 “технічний стан” зазначається окремо стан даху, окремо стан основної будівлі.
Крім того, дахам у картці відведено окремий пункт, у якому потрібно описати тип, форму,
конструкцію, матеріал, колір, комини, вікна та декоративні елементи.
395. Огородження балконів виготовляли з
Матеріали, які використовуються для виготовлення огороджень із чорного металу або кованих:
Профільні труби.
Калібрований квадрат.
Полоса.
Металічні листи.
Готові декоративні елементи.
Ковані елементи.
396.Нове будівництво як вид виробничих заходів застосовують приБудівництво
(нове)  - будівництво на вільних від забудови територіях житлових та громадських будинків, об'єктів комунально-побутового призначення, підприємств, інженерно-транспортних комунікацій і споруд для надання послуг або створення нових виробничих потужностей. 
397.Міжповерхова профільована тяга розташовується під вікнами другого поверху і тонкий міжповерхових поясок.
398.Світлі плями на штукатурці партерного поверху фасаду свідчать про висоли
399.
400. Традиційна для забудови XIX ст. товщина зовнішніх стін до 1,8 метрів.
401. Вкажіть методи реноваційних робіт для історичної забудови.

402. Типи віконної столярки.
Одинарне “кроснове” та подвійне “кроснове” дерев’яне вікно - рама такого вікна є цілісним елементом прямокутним у перерізі, довший бік якого розміщувався перпендикулярно до площини стіни.(кінець XV ст.)
“прилягаючі” - Давні вікна не забезпечували достатньої термоізоляції, і з цієї причини виникають вікна “przylgowe”.
Наступним кроком у розвитку столярки було “навстіжне” вікно – до рами з двох боків кріпилися стулки, з яких зовнішні відкривалися назовні, а внутрішні – до середини. Використання таких вікон поширилося в середині ХІХ ст.
в ІІ пол. ХІХ ст. появилося “скринькове” вікно, де всі стулки відкривалися до середини.
Ренесансна столярка - У період Ренесансу поступово зникають віконниці як основний елемент закриття віконного прорізу, а також впроваджується повне засклення вікна. Часто застосовуються кам’яні імпости, прямокутної форми масверки, як і в пізньоготичний період. З’являється поділ на частини (кватери), влаштовуються різьблені дерев’яні імпости. Столярка львівського ренесансу ділилася по вертикалі навпіл або на три рівні частини, які заповнювалися оболонками.
Барокова столярка - Форми цієї столярки досить консервативні, дерев’яні рами з імпостами мають профілі характерні для кам’яних готичних імпостів, у які вставляються металеві, можливо залізні рами зі заскленням.
У період класицизму з’являються т. зв. портфенетри (від фр. “porte-fenêtre”) – вікна на всю висоту приміщення від підлоги до стелі. Ці вікна переважно не мають імпостів, їхню роль беруть на себе тонкі накладні профілі. Суто з функціональних міркувань у стулці виконують невелику кватирку, щоб для провітрювання приміщень не доводилося відчиняти усе вікно. Якщо проріз вікна арковий, то часто можна спостерігати широкий горизонтальний імпост, що відділяє прямокутну частину вікна від верхньої аркової і часто продовжує лінію кам’яного аркового імпоста на фасаді.
У історизмі, як правило, пропорції вікна давали змогу членувати навпіл по вертикалі та відокремлювати одну третину по горизонталі у верхній частині вікна. В цей період набула поширення столярка з широкими вертикальними імпостами, декорованими пілястрами або гермами.В окремих випадках виконувались багато профільовані накладні півколонки, подібні до стовпців балюстради. Вікна заглибленої частини фасаду були вужчими та трактувались стримано: імпости були профільовані (проте не завжди), горизонтальний імпост трактувався як карниз, а вертикальний імпост подекуди декорувався півколонкою.
В орнаментальній сецесії створено багато різновидів віконної столярки, спільним для яких було використання криволінійних членувань складного абрису. Прагнення утворення плавних, перетікаючих контурів і форм спричинило заокруглення внутрішніх кутів утворених тафлів. Неширокі вікна відділялися горизонтальним імпостом приблизно у верхній третині по висоті. Нижня частина ділилася по вертикалі навпіл, а у верхній частині членувалась тонкими накладними профілями. Отримана верхня фрамуга відхилялась або відкривалась підйомом догори відносно верхньої або нижньої осі.
У раціональній сецесії продовжує використовуватись тридільний поділ вікна з ширшою середньою частиною, як в орнаментальній сецесії). Проте були розроблені й інші способи членування віконного отвору. Зокрема, вікно могло членуватися на почергово горизонтально та вертикально розташовані невеликі прямокутники, наслідуючи вітражний спосіб.
Загалом для раціональної сецесії та арт-деко характерне переосмислення історичної спадщини, зокрема знову використовується столярка зі стилізованими ордерними членуваннями.З’явились стилізації віконної столярки попередніх стилів, зокрема бароко і класицизму. Так, у столярці дублювалася форма трицентрової барокової арки з дрібними радіальними поділами. Горизонтальний імпост трактувався як криволінійний сандрик із зустрічними волютами, а кожна шибка обрамлялась подібно до дзеркала з заокругленими краями.
У ранньому функціоналізмі та арт-деко тривало традиційне для попереднього періоду використання потрійного та подвійного по вертикалі поділу вікна з горизонтальним імпостом у верхній третині вікна. Проте новітнім та характерним для цього періоду стала відсутність широкого горизонтального імпосту, вікно членувалось по вертикалі широким імпостом, а шибки розділялись тонкими горизонтальними штапиками . Для зрілого функціоналізму стрічкові чи квадратні вікна ділилися тільки по вертикалі, утворюючи так ряд пропорційних вертикальних прямокутників. Як стилізація ренесансного підходу поширився прийом поділу вікна навпіл по горизонталі та вертикалі широкими імпостами та дрібнішим поділом отриманих частин.
403. Головні чинники, що зумовлюють грунтової основи при фундаментах будинків
1.Зміни в геологічній структурі грунтівА) зміна властивостей грунту,спричиненого зміною кліматичних умов 9дощем, посухою,морозом)
Б) Зміни гідрологічних умов (пониження рівню грунтових вод). Спричинює просідання фундаментів,пов’язаних зі зміною об’єму грунту на якому стоїть фундамент, а також руйнування дерев’яних паль.
В) поверхневі води
Г)закладання- підземні гаражі
404. Назвіть позиції у розділі «Загальний опис» при опрацюванні Акту технічного стану будинку.
1. Юридична адреса
2. Інформація про власника
3.період будівництва.
4. Авторство.
5. Стиль будівлі.
6. Загальна планувальна структура.
7. Композиція фасаду.
8. Опис декоративних елементів.
9. Опис прибудинкової території.
405. Позитивні та негативні сторони дистанційного обличкування цоколів406. Під терміном пам’ятка архітектури розуміють
Будівля чи споруда або її збережена частина з усіма складовими та об`єктами монументального мистецтва, що до неї належать, а також історично-приналежною до неї територією , що повністю або частково збереглася в автентичному стані і становить історичну, наукову, мистецьку або іншу культурну цінність як самостійний об’єкт або як складова історичного довкілля.
407. Метод «реінтеграції» застосовують при збереженні фізичної субстанції наРеінтеграція ~ повернення зруйнованому будинку його втрачених частин.Причини руйнування: природні катаклізми, землетруси,пожежі, війни, ремонти та перебудови, пристосування (невдалі). Реінтеграція як вид реставраційних робіт стосується до збереженої на 50 – 70 % фізичної субстанції історичної споруди. Яких частин будинку стосується реінтеграція:Замурування пробитих прорізів вікон та дверей (або розкриття замурованих прорізів). Повернення втрачених частин стін. Повернення первісного перекриття (склепіння замість плоского перекриття). Повернення втраченної столярки, декоративних елементів . Повернення втрачених завершень, дахів. Реінтеграція, як вид реноваційних робіт стосується вже неіснуючих частин будинку, вимагає сер"йозного наукового обгрунтування. Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо матеріалу. Частини будинку що реінтегруються, можуть бути виконані з того самого матеріалу, з зазначеннями архітектурними засобами авторських втручань. Можуть бути виконані з іншого матеріалу. Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо форми. В залежності від отриманих передпроектних досліджень, реінтеграція може : - повністю повторювати втрачену форму; відтворювати спрощену форму; відтворювати тільки „брилу" втраченої форми.
408. Вкажіть час активної перебудови львівського середмістя
409. Опис технічного стану сходинок та підсходинок поданий у
Технічному стані архітектурних та конструктивних елементів.
410. Огородження балконів виготовляли з
металевої решітки.
411. «Інтеграція» історичної забудови –

412. Рустами оздоблювали
Руст — камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею.
Рустика — рельєфне мурування або облицювання рустом.
Рустування діамантове — квадрати (прямокутники) мають форму чотиригранних пірамід. Часто застосовувалось в архітектурі ренесансу, бароко.
Рустування дощате, стрічкове, французьке — декорування тинькованої стіни безперервними горизонтальним лініями без вертикальних швів. Ширина стрічки має бути більша за ширину міжрустя.
Рустування квадрове — виконане з призматичних блоків.
Рустування клинчасте — завершення ніші чи прорізу (віконного, дверного) трапецієподібним замковим каменем, що фланкується меншими клинчастими каменями.
Рустування рване, природне — зроблене з каменів різного розміру та форми з необробленою поверхнею.
413..Світлі плями на цоколі фасаду свідчать про
Засолення
414.Максимальна довжина крокви без додаткової опори складає
1500 мм
415.Для дерев’яних паль загрозливим є
Зміни гідрологічних умов (пониження рівню грунтових вод). Спричинює просідання фундаментів,пов’язаних зі зміною об’єму грунту на якому стоїть фундамент, а також руйнування дерев’яних паль.
416.Прчини руйнування склепінь.
природні катаклізми, землетруси, пожежі, війни, ремонти та перебудови, пристосування (невдалі).
417.Вихідні умови, необхідні перед початком реновацій них робіт.
1. Топографічна зйомка з нанесенням червоних ліній.
2. Геологічні умови.
3. Заключення про інженерне обстеження (разом з актом технічного стану).
4. Технічні умови на підключення або влаштування нових інженерних мереж.
418.Назвіть позиції у розділі «Технічний стан архітектурних та конструктивних елементів» при опрацюванні Акту технічного стану будинку.
1.Фундаменти
2. Цоколь
3. Стіни та перегородки
4. Перекриття
5.Сходи
6.Констрекції даху та перекриття
7. Підлоги
8. Вікна, двері
9. Балкони
10. Зовнішнє оздоблення
11. Внутрішнє оздоблення.
12. інші цінні елементи
13. Інженерні комунікації
14. Водостік
419.Головні фактори, що зумовлюють руйнування фундаментів будинків
волога всередині стін, усадка матеріалів, хімічна агресивність атмосфери або зрушення будівельних конструкцій.
А) зміна властивостей грунту,спричиненого зміною кліматичних умов 9дощем, посухою,морозом)
Б) Зміни гідрологічних умов (пониження рівню грунтових вод). Спричинює просідання фундаментів,пов’язаних зі зміною об’єму грунту на якому стоїть фундамент, а також руйнування дерев’яних паль.
В) поверхневі води
Г)закладання- підземні гаражі
2.Зміни пов’язані зі зміною навантажень:
А) навантаження через стіни—надбудова верхніх поверхів
Б)зміни пов’язані з безпосередньо механічними пошкодженнями-відсутність водовідведення, вібрації…
А) влаштування фунд. В насипних грунтах
Б)неякісний матеріал
В) поганий розрахунок навантажень
420.Позитивні та негативні сторони дистанційного тинькування цоколів
421.Метод «реституції» застосовують при збереженні фізичної субстанції на
Реституція - проміжковий вид реноваційних робіт між відбудовою та реконструкцією, при якому на об’єкті є збережена невелика кількість автентичної субстанції в розпорошеній формі. (10-30% збереженої автентичної субстанції).
422.Під терміном ансамбль пам’яток архітектури розуміють
Об'єкти монументального мистецтва — твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
423.Вкажіть час активної розбудови львівських передмість
424.Опис технічного стану п’єців поданий у
у розділі «Технічний стан архітектурних та конструктивних елементів» при опрацюванні Акту технічного стану будинку
425.Огородження балконів виготовляли з
металевої решітки.

Приложенные файлы

  • docx 19004451
    Размер файла: 1 MB Загрузок: 0

Добавить комментарий