Blok1

1. Загальна будова автомобіля

Автомобіль – це транспортний засіб призначений для перевезення вантажу і людей  по без рельсовим дорогам. Автомобіль складається  з трьох частин: двигуна, шасі і кузова. На автомобілі застосовуються двигуни внутрішнього згорання та електродвигуни. Найбільше розповсюдження одержали ДВЗ. ДВЗ призначений для перетворення теплової енергії палива в механічну роботу. Шасі автомобіля складаються з трансмісії, ходової частини і механізмів керування. Трансмісія призначена для передачі та зміни обертового моменту двигуна від колінчастого вала до ведучих коліс автомобіля. Трансмісія складається з зчеплення, коробки передач, роздавальної коробки (якщо 2 ведучих моста) , карданної передачі, головної передачі, диференціала та півосей. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
ДВЗ; 2- зчеплення; 3- коробка передач; 4- роздавальна коробка; 5- карданна передача; 6- диференціал; 7- головна передача, 8- півосі; 9- колеса; 10 – шарнір рівних кутових швидкості; 11- піввісь; 12  диференціал; 13-  головна передача; 14 - карданна передача переднього ведучого моста
Зчеплення призначене для тимчасового роз’єднання та плавного з’єднання двигуна з коробкою передач Коробка передач призначена для зміни обертового моменту і величини тягового зусилля на ведучих колесах, від’єднання двигуна від ведучих коліс автомобіля на необмежений час, та руху заднім ходом Карданна передача передає обертовий момент від коробки до головної передачі під певним кутом, який може змінюватися. Головна передача значно збільшує обертовий момент, який до неї підводиться, і через диференціал передає його під прямим кутом на півосі ведучих коліс. Диференціал дає можливість ведучим колесам обертатися з різною частотою, що необхідно під час руху автомобіля по нерівній дорозі і на поворотах. Півосі передають обертання до ведучих коліс: Ходова частина, складається з рами, переднього та заднього мостів, які з'єднанні з рамою за допомогою підвіски, що має пружні елементи (листові ресори) амортизатори коліс і шини. До механізмів керування належить рульове керування та гальмова система. Рульове керування дає можливість змінювати напрям руху автомобіля повертанням передніх коліс. Гальмова система забезпечує зниження швидкості руху автомобіля, його повну зупинку й утримання в нерухомому стані. Електрообладнання містить в собі прилади, призначені для запалювання робочої суміші в двигуні, освітлення і сигналізації, запуску двигуна, електричного живлення. До спеціального обладнання належить: -         лебідка, -         підйомник кузова.

2. Кузов і кабіна вантажного автомобіля
Вантажні автомобілі загального призначення мають кузови у вигляді дерев'яної бортової платформи. На спеціалізованих автомобілях кузови пристосовані для перевезення певного вантажу (самоскидні, фургони, цистерни тощо).
Бортова платформа вантажного автомобіля складається з дерев'яних і металевих деталей. Основу платформи становить підлога, зроблена з дошок, яка спирається на поздовжні й поперечні бруси. До основи прикріплено передній борт (нерухомо), відкидні бічні і задній борти. Відкидні борти з'єднані з основою завісами і утримуються в піднятому положенні спеціальними запорами у кутах бортів. До рами автомобіля бортова платформа кріпиться стрем'янками.
Кабіна вантажного автомобіля капотної конструкції складається з каркаса, криши, верхньої, задньої і бічних панелей, між якими зроблено дверні прорізи. В прорізах на завісах навішуються двері. В зачиненому положенні двері утримуються за допомогою спеціальних замків. Двері кабіни обладнано опускним склом із склопідйомниками та кватирками. У віконні прорізи кабіни вставлено гнуте скло, яке не відкривається. Всередині кабіни розміщено сидіння водія та органи керування.
Сидіння водія може бути двомісним або тримісним, спільним для водія й пасажирів або окремим. У разі роздільної конструкції сидіння виконують регульованим за висотою й довжиною, а також за нахилом спинки. В кабінах без капотної конструкції передбачають одне спальне місце, розташоване впоперек кабіни за спиною водія. Щоб забезпечити доступ до двигуна, в таких кабінах роблять пристрій для перекидання кабіни відносно передніх шарнірних опор (автомобілі МАЗ, КамАЗ).
Оперення вантажного автомобіля в разі капотного компонування складається з капота, крил, підніжок. Якщо двигун розташовано під кабіною, до оперення входять тільки крила, підніжки та облицювання радіатора.




























3.Призначення та будова механізмів двигуна
Кривошипно-шатунний механізм (КШМ) призначений для сприймання тиску газів, що утворюються в циліндрах під час згорання робочої суміші і перетворення прямолінійного зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух колінчастого вала.
Кривошипно-шатунний механізм складається із:
нерухомих деталей;
рухомих деталей.
До нерухомих деталей відносяться:
блок циліндрів з картером;
головки циліндрів;
піддон картера.
До рухомих деталей відносяться:
поршень;
поршневий палець;
поршневі кільця (компресійні, маслознімні);
шатун з вкладишами шатуна;
колінчастий вал з вкладишами;
маховик.
Принцип дії кривошипно-шатунного механізму.
При обертанні кривошипа колінчастого вала поршень разом із шатуном переміщується в циліндрі прямолінійно вниз і вгору.
Газорозподільний механізм служить для своєчасного впуску в циліндри карбюраторного двигуна пальної суміші або повітря (у дизельному двигуні) і випуску відпрацьованих газів із циліндрів відповідно до протікання робочого циклу двигуна. Типи й пристрій газорозподільних механізмів На автомобільних двигунах вітчизняного виробництва застосовується клапанний газорозподільний механізм із нижнім або верхнім розташуванням клапанів і установкою розподільного вала в блоці або в голівці блоку циліндрів. На більшості двигунів у циліндрі встановлюють по двох клапана: впускний, відкриваючий доступ горючої суміші або повітря в циліндр, і випускний, відкриваючий вихід газів, що відробили, із циліндра. На деяких двигунах (спортивних, гоночних) автомобілів установлюють два впускних і один випускний клапани, а іноді два впускних і два випускних клапани на кожний циліндр. Керування клапанами здійснюється кулачками розподільного вала, що приводиться в обертання від колінчатого вала за допомогою шестірень або звездочок ланцюговим або ремінним приводом. Газорозподільний механізм автомобіля ГАЗ-53 має нижнє розташування розподільчого вала і верхнє розташування клапанів Складається: Розподільчого вала, шестерні привода розподільчого вала, штовхачів, штанг, коромисел, вісі коромисел, впускних і випускних клапанів (по 1 на кожній циліндр), пружини клапана, тарілок пружин клапана, сухариків, направляючої клапана і сідла клапана Працює: При повертанні колінчастого вала через шестерню привода розподільчого вала повертається і розподільчий вал при набігані кулачка розподільчого вала на штовхач, штовхач піднімається змушуючи підніматися і штангу яка діє на коромисло. Коромисло повертається на вісі коромисел і другим кінцем натискає на клапан. Клапан стискаючи пружину відкривається при дальшому обертанні розподільчого вала кулачок сходе з штовхача і під дією пружини клапан закривається







4. Види і періодичність технічного обслуговування автомобіля
Технічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій, які спрямовані на підтримання автомобіля в справному та працездатному стані і проводяться в процесі експлуатації автомобіля.
Залежно від обсягу робіт, періодичності та працеємкості їх виконання, технічне обслуговування розподіляється на такі види:
- контрольний огляд перед виїздом із парку ( КО);
- щоденне технічне обслуговування (ЩТО) ( продоводиться щоденно після заїзду в парк);
- технічне обслуговування № 1 (ТО-1);
- технічне обслуговування № 2 (ТО-2);
- Сезонне технічне обслуговування (СО) проводиться навесні і восени при переході на .літній та зимовий періоди експлуатації.
Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 мають періодичність обслуговування, яка визначається пробігом автомобіля.
Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 для автомобілів визначаються пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від категорії умов експлуатації.
Примірна періодичність технічних обслуговувань приведена в таблиці

№ п\п
Автомобілі
Періодичність ТО (км. пробігу)



ТО1
ТО2

1
легкові
4000
16000

2
вантажні
3500
14000

3
автобуси
3000
12000

Методи ТО:
Тупіковий  роботи по технічному обслуговувані виконуються на універсальному посту працівниками різних спеціальності Потоковий метод роботи з технічного обслуговування виконуються на декількох  розташованих в технологічній послідовності спеціалізованих постах

При ЩТО необхідно:
- заправити автомобіль;
- перевірити відсутність підтікання палива, масла і охолоджуальної рідини, а також втрати повітря з пневмосистеми (при виявленні несправності - усунути її);
- очистити і вимити автомобіль від бруду, прибрати всередині кабіну і вантажну платформу, ---- привести зовнішній вид автомобіля до належного стану;
- усунути всі несправності, які виявились в дорозі;
- оглянути кріплення всіх коліс;
- при роботі в умовах великої запиленості провести обслуговування повітряного фільтра;
- злити конденсат із ресиверів гальмової системи;
- в зимовий час злити воду із системи охолодження;
- вимкнути вимикач "маси ».
б) технічне обслуговування № 1 (ТО-1).
Перед початком робіт ТО-1 проводяться операції щоденного технічного обслуговування. При ТО-1.
- перевіряється комплектність автомобіля, інструментів водія, шанцевого інструмента;
- перевіряється кріплення всіх вузлів і агрегатів, затягування гайок кріплення головок блока циліндрів;
- обслуговуються акумуляторні батареї;
- перевіряється і регулюється натяг всіх приводних пасів;
- проводять змащувальні роботи згідно таблиці змащування;
- перевіряють і при необхідності регулюють гальма та рульове керування;
- перевіряють тиск у шинах коліс;
- перевіряється робота всіх систем і механізмів автомобіля на ходу.
в) технічне обслуговування № 2 ( ТО-2).
Перед виконанням ТО-2 виконуються операції ЩТО та ТО-1.
При ТО-2.
- Виконуються роботи ТО-1;
- проводяться регулювальні роботи, згідно з інструкцією по експлуатації автомобіля;
- промиваються і замінюються фільтруючі елементи в системі живлення;
- при значному зносі протекторів шин проводиться їх перестановка згідно схем перестановки;
- перевіряється герметичність гальмових систем;
- проводяться змащувальні роботи згідно карти змащування.
Після закінчення обслуговування перевіряється робота всіх вузлів, агрегатів і систем автомобіля на ходу.
г) Сезонне технічне обслуговування (СО).
Проводиться навесні і восени при переході на літній та зимовий періоди експлуатації. Сезонне технічне обслуговування машин складається з проведення чергового ТО-1 або ТО-2 і додаткових робіт відповідно до наступаючого періоду експлуатації та:
промивання, продування стисненим повітрям, перевірки і регулювання приладів системи живлення двигуна;
- заміни сезонних змащувальних матеріалів та спеціальних рідин в агрегатах і механізмах машин, всесезонні мастила і рідини замінюються тільки по закінченні терміну їх роботи;
- підфарбування або повного фарбування автомобіля.
При підготовці машин до експлуатації в зимовий період додатково до сезонного ТО проводяться:
- перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова,
- встановлення засобів утеплення;
- підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового підігрівача двигуна та опалювача кабіни;
- заправка системи охолодження двигуна рідиною, що замерзає при низькій температурі;
- видалення конденсату із трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах і системи пневматичних приводів гальм.
При підготовці машин до експлуатації в літній період експлуатації додатково до сезонного ТО проводиться:
- зливання із системи охолодження рідини (автомобіль ЗІЛ-131), промивання системи і заправка водою;
- відключення від системи охолодження двигуна передпускового підігрівача й опалювача кабіни;
- зняття з машини засобів утеплення.
5. Будова систем охолодження та мащення двигунів автомобіля
Система охолодження призначена для підтримання оптимального теплового режиму двигуна відведенням тепла від найбільш нагрітих деталей, які нагріваються в результаті тертя або контакту з гарячими газами. Найвигідніший тепловий стан двигуна в межах 85-95 0С підтримує система охолодження, яка відводить зайве тепло від деталей і передає її навколишньому повітрю. Для відведення тепла від нагрітих частин двигуна використовують рідинну примусову систему охолодження. Циркуляція охолодної рідини в такій системі відбувається під дією відцентрового насоса, що подає охолоджену воду з радіатора в сорочку охолодження блока циліндрів. В якості охолоджувальної рідини в системі охолодження двигуна використовується м'яка вода (дистильована, снігова, дощова) або низко замерзаючи рідини антифриз і Тосол, що складаються з 40 або 65 % етиленгликоля й відповідно 60 або 35 % дистильованої води з додаванням присадок, що зменшують спінювання та корозію. Як охолодна рідина можуть застосовуватися й спирто-гліцеринові або водно-спиртові суміші. Рідина система охолодження складається з водяної сорочки розміщеної в блоці циліндрів, водяного насоса призначеного для примусової циркуляції охолоджувальної рідини, термостата для автоматичного підтримання оптимального теплового режиму двигуна, радіатора для віддачі зайвого тепла в атмосферу, верхнього та нижнього патрубка що з’єднують двигун з радіатором, жалюзів для закриття серцевини радіатора в зимовий період, та приладів і датчиків контролю температури, зливних краників та вентилятора. Працює система охолодження так: При обертанні колінчатого вала крутний момент за допомогою приводного пасса передається на шків вала насоса, приводячи його в обертання. При цьому крильчатка захоплює рідину, що підводить по шлангу й патрубку з радіатора, і подає її в сорочку охолодження. Там вона охолоджує нагріті деталі Якщо двигун непрогрітий і температура охолоджувальної рідини менша за 75-80 0С то охолоджувальна рухається по малому колу циркуляції охолоджувальної рідини водяний насос водяна сорочка перепускні вікна термостата (так як основний клапан термостата закритий) водяний насос При прогрівані двигуна більше ніж 80 0С повністю відкривається клапан термостата і охолоджувальна рідина починає рухатися по великому колі циркуляції охолоджувальної рідини. Водяний насос - водяна сорочка- клапан термостату- верхній патрубок – радіатор – нижній патрубок водяний насос
Системи мащення двигунів
Система мащення двигуна автомобіля ГАЗ-53А складається з піддона картера двигуна, маслозаборника із сітчастим фільтруючим елементом; двосекційного шестеренного масляного насоса, масляної магістралі, центрифуги або фільтра, маслозаливной горловини; масломірного щупа; манометра; лампочки аварійного тиску масла, що загоряється на щитку приладів, коли тиск масла в магістралі зменшиться до 0,06 МПа й менше. Працює система змащення так. Масло з піддона картера насосом подається в головну масляну магістраль. З лівого каналу магістралі масло надходить на змащення штовхачів лівого ряду циліндрів і корінних шийок колінчатого вала й по свердліннях у колінчатому валу до шатунних підшипників, змазуючи їх. Масло, що вибризкується зі свердління у шатуні, змазує стінку циліндра. Одночасно частина його від корінних підшипників підводить до підшипників розподільного вала. Із правого каналу масло надходить до штовхачів правого ряду циліндрів. Упорний фланець розподільного вала й розподільних шестірень змазуються маслом з першого підшипника розподільного вала. Крім того, масло, стікаючи з головки блоку після змащення осей коромисел і клапанів, змазує розподільні шестірні. У середній шийці розподільного вала є свердління, які один раз за оберт вала з'єднують канал для підведення масла до середніх стійок осей коромисел , заповнює їх і далі, проходячи по свердліннях, змазує втулки коромисел і по штангах стікає на штовхачі, змазує їх і зливається в піддон. Масло, що випливає із втулок коромисел, змазує стержні клапанів, носки коромисел, механізм провертання випускних клапанів. Поршні, поршневі кільця й пальці, дзеркало циліндрів, змазуються розприскуванням масла.

6.Конструктивні особливості будови систем живлення ДВЗ
Система живлення карбюраторного двигуна призначена для зберігання палива, очистки палива та повітря, подачі палива в карбюратор, приготування пальної суміші та подачі її в циліндри двигуна і виводу відпрацьованих газів Система живлення складається з паливного бака, фільтрів грубої та тонкої очистки палива, бензонасосу, повітряного фільтру, карбюратора, впускного та випускного колектора , трубопроводів для випуску відпрацьованих газів та глушника. Працює: Під дією бензонасоса паливо с паливного бака и через фільтр грубої очистки палива і тонкої очистки палива потрапляє до карбюратора . В карбюратор під дією розрідження в циліндрах двигуна потрапляє і повітря де воно змішується з паливом в співвідношенні відповідно до режиму роботи двигуна і дальше потрапляє через впускний колектор і відкритий впускний клапан до циліндрів двигуна. Відпрацьовані гази через випускний колектор , трубопроводи і глушник виводяться в атмосферу Система живлення дизельного двигуна призначена для зберігання палива , очистки палива та повітря, дозування палива, подачі палива під високим тиском і в дрібно-розпиленому вигляді в циліндри двигуна. Система живлення складається; паливного бака, фільтра грубої очистки палива, паливо підкачувального насоса, фільтра тонкої очистки палива, паливного насоса високого тиску (ПНВТ), форсунок, паливо проводів високого та низького тиску, повітряного фільтра, впускного повітряного колектора, випускного колектора та глушника Працює: Паливо під дією паливо підкачувального насоса через фільтра грубої та тонкої очистки палива подається до ПНВТ в якому дозується кількість палива і збільшується його тиск до 180 -185 атм. І через трубки високого тиску паливо потрапляє до форсунок які розпилюють його в циліндри двигуна в дрібно розпиляному вигляді в кінці такту стиску. В такті впуск відкривається впускний клапан і повітря за рахунок розрідження в циліндрі двигуна проходячи через повітряний фільтр потрапляє в циліндрі двигуна. В кінці такту стиску температура повітря досягає 500 -600 С де змішується з дрібно розпиленим паливом утворюючи пальну суміш Яка від високої температури самозапалюється виконуючи при цьому роботу у вигляді обертального моменту. І в такті випуску відпрацьовані гази через відкритий випускний клапан , випускний колектор та глушник виводяться в атмосферу

Газобалона установка (ГБУ) призначена для забезпечення роботи карбюраторного двигуна на газу. Газобалона установка складається з газового балона, магістрального вентиля, випарника, фільтра, редуктора, змішувача, карбюратора та паливного бака, трубопроводів та манометра. Працює: При відкриті вентиля на балоні та магістрального вентиля газ надходить до випарника де під дією охолоджувальної рідини двигуна прогріваються трубки з газом і рідина фаза газу перетворюється в газоподібну проходячи через фільтр газ очистюється і дальше потрапляє до редуктора де його тиск знижується до атмосферного. З редуктора газ потрапляє до змішувача де змішується з повітрям і дальше надходить через відкритий впускний клапан до циліндрів двигуна а дальше все так само як і в карбюраторному двигуні . Паливом для карбюраторного двигуна може бути, бензин, спирт, бензол, керосин Паливом для дизельного двигуна може бути: дизельне паливо, солярове масло, биодизель Паливом для ГБУ може бути стиснутий або зріджений газ Стиснутий газ метан, водень, нафтовий газ, природній газ Зріджений газ: пропан, бутан, пропаново-бутанова суміш, пропилен 7. Електрообладнання автомобіля: джерела електроенергії та споживачі
Електрообладнання автомобіля служить для запуску двигуна, внутрішнього освітлення автомобіля, освітлення дороги, звукової і світлової сигналізації, живить електричним струмом контрольно-вимірювальні прилади і систему запалювання. Електрообладнання автомобіля поділяється на дві групи. Джерела електричної енергії: генератор і акумуляторна батарея. споживачів - це всі інші прилади електрообладнання. Електрообладнання автомобіля виконане по однопровідній схемі тобто до споживача електричної енергії підходить тільки один провід «+» . Другим проводом є всі металічні частини автомобіля так названа «маса» «-» . Акумуляторна батарея призначена для живлення електричним струмом усіх споживачів електричної енергії, коли двигун не працює або працює на холостому ході а також для запуску двигуна стартером Найбільше розповсюдження отримали свинцево-кислотні акумуляторні батареї Генератор призначений для живлення електричним струмом споживачів електричної енергії при працюючому двигуні Генератори бувають постійного та змінного струму. На сучасних автомобілях застосовують генератори змінного струму які більш дешеві в виготовлені та не важкі в обслуговуванні. Система запалення призначена для перетворення низької напруги (12В) в високу напругу (24 -30 тис вольт) і підводу її до свічок запалення в порядку роботи двигуна Системи запалення бувають: Батарейна, контактно-транзисторна, безконтактна (електрона) Стартер призначений для запуску двигуна. Стартер собою представляє   електродвигун постійного струму який перетворює електричну енергію в механічну роботу. Стартери можуть бути різної потужності в залежності від двигунів, та 12 або 24 вольтові  Контрольно-вимірювальні прилади автомобіля призначені для контролю за станом і роботою двигуна і його систем. На сучасних автомобілях застосовують такі контрольно-вимірювальні прилади: амперметр; покажчик температури охолодної рідини; аварійний сигналізатор температури охолодної рідини в системі охолоджування; покажчик тиску масла в системі мащення двигуна; аварійний сигналізатор зниження тиску масла в системі мащення двигуна; покажчик рівня палива в паливному баці; спідометр; тахометр. 8. Силова передача, механізми ведучих коліс
Трансмісія автомобіля призначена для передачі крутного моменту і тягового зусилля від двигуна до ведучих коліс автомобіля . При передачі крутний момент змінюється за величиною і за напрямком, розподіляючись одночасно між ведучими колесами автомобіля. Трансмісії поділяються на механічні, комбіновані (гідромеханічні), електричні та гідрооб'ємні. Найбільшого поширення на автомобілях набули механічні трансмісії. Механічна трансмісія складається:
зчеплення
коробки передач
роздавальної коробки (якщо в автомобіля два ведучих моста)
головної передачі
диференціала
півосей
колісного редуктора (якщо головна передача рознесена)
Зчеплення призначене для тимчасового роз’єднання та плавного з’єднання двигуна з коробкою передач Коробка передач призначена для зміни обертального моменту і величини тягового зусилля на ведучих колесах, від’єднання двигуна від ведучих коліс автомобіля на необмежений час, та руху заднім ходом Карданна передача передає обертальний момент від коробки до головної передачі під певним кутом, який може змінюватися. Головна передача значно збільшує обертальний момент, який до неї підводиться, і через диференціал передає його під прямим кутом на півосі ведучих коліс. Диференціал дає можливість ведучим колесам обертатися з різною частотою, що необхідно під час руху автомобіля по нерівній дорозі і на поворотах. Півосі передають обертання до ведучих коліс: Ведучий міст автомобіля ГАЗ-53 складається з картера, одинарної гіпоідної  головної передачі , диференціала та півосей. Головна передача автомобіля складається з малої ведучої шестерні(хвостовика) виготовленої разом з валом, яка знаходиться в постійному зачепленні з великою веденою шестерною (планітаркою) прикріпленою до коробки диференціала, яка через підшипники встановлена в картері ведучого моста. Диференціал складається з коробки диференціала, хрестовини на яку надіваються 4 сателітних шестерні. Сателітні шестерні входять в зчеплення з 2-ма шестернями півосей які через шліцьове з’єднання з’єднуються з півосями а півосі з’єднані з маточинами ведучих коліс. Для мащення деталей ведучого моста використовують трансмісійне масло «Нігрол» або його замінювач ТАП -17 Працює ведучий міст так: Через кардану передачу обертальний момент передається від коробки передач до малої ведучої шестерні головної передачі , яка змушує обертатися і велику ведену шестерню головної передачі разом з коробкою диференціала. Разом з коробкою диференціала обертається і хрестовина с сателітами. Якщо автомобіль їде по прямій то навантаження на обидва ведучи колеса одинакові і сателітні шестерні не обертаються навколо шипів а служать клинами між корпусом диференціала і шестернями півосей. При повороті автомобіля навантаження на ведучі колеса різне (більше на том колесі в яку здійснюється поворот) це змушує сателітні шестерні обертатися, змушуючи обертатися шестерню півосей менш навантаженого колеса с більшою частотою, а отже і ведуче колесо протиполежне напрямку повороту обертатися с більшою частотою


9. Будова рульового керування автомобілів
Рульове керування призначене для зміни напрямку руху автомобіля Рульове керування складається з рульового механізму та рульового привода. Рульовий механізм може бути механічний та гідравлічний. Механічний рульовий механізм може бути типу черв’як-ролик або реєчного типу Рульовий механізм автомобіля ГАЗ-53 механічного типу черв’як-ролик. Складається з картера прикріпленого до рами автомобіля, вала на одному кінці якого встановлений черв’як на другому рульове колесо, рульової колонки яка закриває рульовий вал, ролика який встановлений на валі сошки і входить в зачеплення з черв’яком, і сошки Рульовий привод складається з повздовжньої рульової тяги яка за допомогою шарнірних з’єднань, з’єднується з сошкою і верхнім поворотним важелем поворотного кулака , поперечної рульової тяги яка також за допомогою шарнірних з’єднань, з’єднується  з нижніми поворотними важелями поворотних кулаків лівого та правого колеса Працює: При повороті рульового колеса обертається рульовий вал разом з ним і обертається черв’як змушуючи зміститися ролик і повернути вал рульової сошки. При повороті вала рульової сошки переміщується і сошка вперед або назад і через повздовжню рульову тягу зусилля передається на поворотній кулак який починає обертатися навколо шворня разом з ним обертається маточина, гальмові барабани, диски коліс з шинами лівого колеса і через поперечну рульову тягу обертається і праве колесо. Завдяки рульової трапеції, яка складається з передньої балки, нижніх поворотних важелів поворотних кулаків і   поперечної рульової тяги колеса повертаються з різним радіусом повороту що забезпечує поворот без бокового зсуву
































10. Гальмівні системи з гідравлічним та пневматичним приводами
Гальмова система служить для зниження швидкості автомобіля, що рухається, аж до повної зупинки й для втримання його на місці в загальмованому стані. Гальмова система складається з гальмових механізмів, розташовуваних у колесах або на валах трансмісії, що забезпечують загальмовування коліс або валів і гальмового приводу, що забезпечує передачу зусиль від ноги або руки водія до гальмових механізмів. Гальмові механізми, розташовані в колесах, називаються колісними, а на валах трансмісії - трансмісійними. За формою обертових деталей гальмові механізми підрозділяються на барабанні й дискові; за формою тертьових поверхонь - на колодкові й стрічкові. Гальмовий привід буває гідравлічним, пневматичним, механічний, Гальмова система з гідравлічним приводом установлюється на всіх легкових і вантажних автомобілях середньої й невеликої вантажопідйомності. У пристрій такої системи входять: колісні гальмові циліндри; головний гальмовий циліндр з резервуаром для гальмової рідини; гальмова педаль, установлена в кабіні автомобіля; гідровакуумний підсилювач; роздільник; сполучні трубопроводи й шланги. Вся система заповнена гальмовою рідиною, що володіє мастильними властивостями й низькою температурою замерзання, що забезпечує нормальну роботу гальмової системи й у холодну пору року. Звичайно до складу гальмової рідини входять 50% касторового масла й 50% бутилового або ізоамилового спирту ( по масі). Можуть бути й інші компоненти. Вітчизняна промисловість для автомобілів випускає гальмові рідини марок БСК, "Нева" і інші. Працює гальмова система з гідравлічним приводом так. При натисканні на гальмову педаль рідина з головного гальмового циліндра по трубопроводах і шлангам через гідровакуумний підсилювач і роздільник під тиском надходить до робочих гальмових циліндрів, де впливає на поршні, а вони на гальмові колодки, які притискаються до обертових гальмових барабанів. Між ними виникає тертя й автомобіль зупиняється. Щоб продовжувати рух, необхідно відпустити гальмову педаль. При цьому під впливом, стяжних пружин рідина вертається в головний гальмовий  циліндр і його резервуар, а гальмові колодки відходять від гальмових барабанів. Між колодками й барабаном утвориться зазор і автомобіль знову може рухатися. Отже, гальма поглинають кінетичну; енергію автомобіля, що рухається, і перетворюють її в теплову. Очевидно, що при кожному гальмуванні зношуються тертьові пари, шини й інші частини автомобіля. Незважаючи на зазначені втрати, на кожному автомобілі повинна бути надійна й ефективна гальмова система, забезпечуючи швидку й ефективну зупинку у критичних ситуаціях на дорозі. Пневматичний гальмовий привід Гальмова система із пневматичним гальмовим приводом застосовується на автомобілях великої вантажопідйомності (ЗИЛ, МАЗ, КАМАЗ, Краз). Така система дозволяє одержувати значні гальмові сили на колесах при не- великому зусиллі водія, прикладеному до гальмової педалі, необхідному лише для відкриття пристрою, що впускає в гальмові камери стиснене повітря. До такого приводу простіше підключати гальмову систему причепа або напівпричепа, що має пневматичний гальмовий привід. У пристрій робочих гальм із пневматичним гальмовим приводом автомобіля ЗИЛ-130 входять: гальмові механізми задніх і передніх коліс, компресор, балони для зберігання стисненого повітря, гальмові камери задніх і передніх коліс, гальмовий кран, гальмова педаль, манометри, сполучні трубопроводи й шланги, трубопровід, роз'єднувальний Кран і сполучна голівка для підведення повітря До гальмової системи причепа. Крім робочого гальма, на автомобілі встановлене стояночный трансмісійне гальмо з механічним приводом. Працює гальмова система так. Компресор засмоктує повітря з атмосфери, стискає його й подає в сталеві балони 3, де .він зберігається під тиском 0, 7-7- 0,9 Мпа. При натисканні водієм на гальмову педаль у гальмовому крані відкривається впускний клапан і стиснене повітря з балонів по трубопроводах і шлангам надходить у гальмові камери і через них впливає на колісні гальмові механізми, загальмовуючи колеса. Щоб продовжити рух, водій відпускає гальмову педаль, надходження повітря до гальмових камер припиняється, а повітря, що було там, віддаляється через випускний клапан гальмового крана в атмосферу. Колеса розгальмовуються, і автомобіль може рухатися.















































11. Несправності і технічне обслуговування механізмів керування
Основні несправності рульового керування
№ пп
Несправність
Причини

1
Збільшений вільний хід кермового колеса
- люфт в шарнірних з’єднаннях рульових тяг - послаблення кріплення картера рульового механізму - збільшений зазор в шліцевих з’єднаннях (рульове колесо-вал рульового колеса, вал сошки-сошка ) - не відрегульовані підшипники маточин коліс - неправильно відрегульоване зачеплення між роликом і черв’яком

2
Підтікання масла
- спрацювання сальників - тріщини в картері рульового механізму

3
Важкий поворот рульового колеса
- неправильно відрегульоване зачеплення між роликом і черв’яком - відсутнє мащення в рульовому механізмі - відсутнє мащення або провернулися втулки шворнів поворотного кулака

ТО рульового керування
При ЩТО - перевіряють стан шарнірних з’єднань рульових тяг, кріплення рульової сошки , люфт рульового колеса При ТО-1 - перевіряють кріплення рульового механізму, рівень масла в картері рульового механізму, люфт в шворнях і підшипниках маточин коліс, змастити шарніри тяг рульового керування мастилом Літол-24 При ТО-2 - виконують роботи ТО-1 - регулюють зазор між черв’яком і роликом - замінюють мастило в картері рульового механізму
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення:
Граничне значення сумарного люфту, град., не більше ніж
Тип транспортного засобу

10
Легкові автомобілі та вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 3,5 т

10
Автобуси з дозволеною максимальною масою до 5 т

20
Автобуси з дозволеною максимальною масою понад 5 т

20
Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т

25
Автомобілі й автобуси, зняті з виробництва

б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання незатягнуті або надійно не зафіксовані;
в) зіпсований або відсутній передбачений конструкцією підсилювач рульового керування або рульовий демпфер (на мотоциклах);
г) у рульовому керуванні встановлено деталі зі слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.








13PAGE14415

13PAGE14715



13PAGE14815

13PAGE141015

13PAGE141215









Заголовок 315

Приложенные файлы

  • doc 19062941
    Размер файла: 140 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий