Dialekt praktika1



I
Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет
Кафедра української мови
Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П.
Діалектологічна практика
Програма
для студентів спеціальності 07010103
Українська мова та література
Глухівського державного педагогічного університету
Глухів-2003
ББК 81.05 Д44
Рекомендовано до друку радою філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, протокол № 2 від 12.12.2002 р. та методичною радою Глухівського державного 'педагогічного університету, протокол № 4 від 26.12.2002 р.
Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П. Діалектологічна практика Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література- Глухів: РВВ ГДПУ, 2003. - 62 с.
Рецензенти: Звагельський В.Б., кандидат філологічних наук, доцент; Черепанова Є.О., кандидат філологічних наук, доцент.
У програмі подані поради ,др збирання діалектного матеріалу для виконання планової наукової теми кафедри української мови "Дослідження проблем ареалогії та генези східнополіського діалекту української мови" та для проведення діалектологічної практики студентів філологічного факультету як денної, так і заочної форми навчання, а також програма-питальник для безпосереднього запису діалектної лексики.
гі&доЬта
Питальник має дінгяі

7№Р
\
ш

етнолшгвістичне спрямування.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА... .......4
ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ....7
ПОБУТ ...7
ПРИСЛІВНИК ...22
ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА 31
СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ 31
I. ВЕСІЛЛЯ 31
II. РОДИНИ.... 33
III. ПОХОРОН. 34
КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ ...36
IV. СВЯТКИ... 36
V. ВЕСНА... ! 37
VI. КУПАЛА 38
ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ .39
VII. СІВБА ТА ЖНИВА 39
VIII. ХУДОБА 41
IX. БУДІВНИЦТВО .'...... ,„. 42
X. ТКАЦТВО 42
ХІ.ХЛІБ .44
XII. НАЧИННЯ Й ОДЯГ 45
ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ. 47
УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ 49
XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС 49
XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД 50
XVI. РОСЛИНИ 51
XVII. ЗВІРІ 52
XVIII. ПТАХИ 53
XIX. КОМАХИ 55
XX. МЕДИЦИНА 55
XXI. ФОЛЬКЛОР ...56
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 59
ЛІТЕРАТУРА ....60

© Оригінал-макет РВВ ГДПУ, 2003

Передмова
Сьогодні, в час національного оновлення, коли ми повертаємося до неперехідних цінностей, набутих нашим народом на протязі тисячоліть, по-новому постають питання історичної, філософської, етнічної, етнографічної, етномовної самобутності України на загальнослов'янському фоні. По-новому постають лінгвістичні питання співвідношення літературномовного та діалектного складників в національній мові нашого народу.
У недалекому минулому діалектні відмінності в мові розглядалися як пережитки минулого, з якими, починаючи з
· дитсадка, слід було вести нещадно боротьбу. І хоча в підручниках, посібниках з курсу сучасної української літературної мови підкреслювалося, що літературний та діалектний різновиди є двома формами єдиної загальнонародної (національної) мови, йшлося про вивчення, засвоєння літературного варіанта української національної мови при ігноруванні варіанта діалектного. При такому підході вивчення рідної мови залишалося далеко не повним, а набуті знання однобокими, відірваними від практики спілкування мовців у конкретних історико-географічних умовах.
Незважаючи на те, що діалектна мова, на відміну від літературної, характеризується відсутністю штучно писаних для неї правил, територіальною обмеженістю та переважно усною формою вияву, їй властива нормативність, пов'язана з поняттям мовної системи. При цьому мовні норми діалектного різновиду національної мови абсолютно природні, оскільки вони мовцями не контролюються і не підправляються, хоча й залишаються мінливими історично: діалектна мова як система перебуває в неперервному розвитку.
Однією з суттєвих відмінностей прояву норми в літературній та діалектній мові є збереження діалектно нормативними тих рис, які в літературній мові давно витіснені пізнішими новоутвореннями чи іншомовними запозиченнями, а то й не були їй властиві. Саме тому у просторово-часовому співвідношенні порівняльний аналіз літературної та діалектної норм дає можливість прослідкувати історію мовних змін, дати вичерпне пояснення тим чи іншим мовним явищам.
Програма орієнтована насамперед на лексичний матеріал. Діалектна лексика української мови становить практично не обмежений і далеко не вивчений мовний інвентар. Чи не найбільш рухома в плані власних інновацій та іншомовних запозичень (зміни в лексиці відбуваються набагато динамічніше, ніж, наприклад, у фонетиці, морфології, синтаксисі), діалектна лексика разом з тим має здатність зберігати лексеми та їх корені індоєвропейського, спільнослов'янського та пізніших власне слов'янських утворень.
4
Зауваження до запису діалектного матеріалу
Записувати матеріал потрібно лише від корінних жителів, переважно старшого покоління, без будь-яких пропусків питань програми. Відсутність певної реалії чи поняття в говірці також буде відповіддю на питання. Відповіді послідовно записувати фонетичною транскрипцією із збереженням нумерації питань програми. У зв'язку з умовами польової роботи слід користуватися спрощеною транскрипцією на базі сучасного українського алфавіту з долученням окремих додаткових знаків. ч
Позначення у фонетичній транскрипції І. Голосні фонеми та їх варіанти
Голосні фонеми української мови позначаються звичайними літерами алфавіту: а, о, у, є, и, і.
Ненаголошений є позначається є", ненаголошений и - ие, ненаголошений о в укаючих говірках - 0у, ур.
Специфічно діалектні дифтонгічні звуки, наявні лише в окремих північноукраїнських говорах, передаються такими знаками: іе - з початковим звуковим елементом, подібним до і, і кінцевим, подібним до є. :''ЈГ*;;
уо - лабіалізований дифтонг з початковим звуковим елементом типу у та кінцевим, подібним до о.
уи - з початковим звуковим елементом типу у і кінцевим, подібним до и, уі - з початковим елементом, подібним до у, та кінцевим, подібним до і. уе - варіант лабіалізованого дифтонга, що. закінчується компонентом, подібним до є.
Для позначення зникаючих (занепадаючих) дифтонгів вживаються ці ж знаки з виділенням занепадаючої частини дифтонга: у°, уо, уи, у" іт.д.
Нескладова вимова звука і передається знаком й, звука у - знаком у.
Звук и з наближенням до і слід позначати и', і з наближенням до и - і".
Літерам я, ю, є у фонетичній транскрипції відповідають:
а) на початку слова, після голосного звука, апострофа і м'якого знака сполучення звуків відповідно йа, йу, йе: ябланкаю [йа[ бл а нк ай у], пер 'є [п' е'р й є].
б) після приголосного (вони позначають пом'якшення його) звуки відповідно а, у, є: тєля [т' ела|/, соллю[со' л:у].
8. Наголошеність звука передається прямою рискою (скісною рискою передається м'якість приголосного), яка ставиться після наголошеного складу: карєннє [к а /є' н: є].
II. Приголосні фонеми та їх варіанти
Властивий українській мові дзвінкий фрикативний фарингальний звук позначається буквою г, а дзвінкий проривний задньоязиковий - г.
Дзвінкі українські африкати передаються, буквосполученням де, дж
5
(з дужкою зверху).
3. Літера щ, яка позначає сполучення ш і ч, передається відповідно через шч. .....
4. Подовження або подвоєння приголосних позначаються однією літерою та
двокрапкою після неї: кассьо [к а с :о У].
5. Часткове оглушення дзвінких приголосних позначається надписуванням
малих літер відповідних глухих вгорі праворуч над літерами відповідних звуків: плуг[плу]г*].
6. М'якість приголосних передається знаком мінути ('), пом'якшення -
знаком апострофа вгорі справа від літери приголосного: карєннє [к аре '
н'-.е].
Розділові знаки в діалектному записі зв'язних текстів не
використовуються (за винятком знаків запитання й оклику для передачі
питальної чи окличної інтонації). Мала пауза (при комі) позначається
однією похилою рискою, велика пауза - двома.
Великі літери вживаються лише для виділення власних імен.
До роботи обов'язково додати такі відомості:
Дані про інформаторів:
Прізвище, ім'я, по батькові.
Вік.
Освіта. .>.
Рідзанять. ^ < :,.,,„.'
Дані про населений пункт:
1» Точна назва населеного пункту, району, області.
2. Відомості з історії: як давно існує населений пункт; звідки прийшло сюди
місцеве населення; до якої соціальної групи відносились селяни в минулому - державні, поміщицькі, монастирські тощо. Особливу увагу звернути на те, чи не має місцеве населення або окремі його групи, роди (родичі) якихось давніх прізвиськ (напр., зайці, юшки, меди, сірани і под.).
Кількість жителів, етнічний склад, основне заняття населення.
Відстань даного населеного пункту до найближчого міста, залізничної
станції, районного центру (вказати, в якому напрямку - на схід, північ, південний захід і т.д.); назвати шляхи сполучення з іншими населеними пунктами.
5. Культурно-освітні заклади, як давно вони існують.
У кінці зазначається дата здійснення діалектологічного запису. Збирачеві матеріалу забороняється користуватися олівцем.
ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ПОБУТ
Житловий будинок: хата, дом...? Яке слово вважається власним?
Погана хата (зневажливо): хібара...? ;
Недобудована (без даху, вікон, дверей) хата: зруб...?
Давня (колишня) хата з піччю без димаря: курна, димна, чорна...?
Місце, де раніше стояв будинок (хата): хатнище, хатнисько, печище...?
Залишок згорілого будинку: печище, печисько, хатнище...?
Колодязь: колодязь, колодець, криниця...?
Цямрина, верхня дерев'яна частина колодязьного зрубу: зруб, цямрина, цабрина, оцарина...?
Кришка, віко, верхня частина предмета (скрині, діжки, погреба і под.), якою їх накривають: кришка, покришка, віко, накривка, ляда...?
10. Комора, окрема будівля для зберігання зерна і под.: комора, степка, о катрага...?
& -11. Нежила частина хати, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком або ділить хату на дві половинки: сіни...?
Комірчина в конюшні, де зберігають кінську збрую тощо: маштарка...?
Приміщення для дров: дровітня, дривальник...?
Перекладина, жердина, на яку сідають на ніч кур^кЈІдало,насіст...?
Огорожа: огорожа,забор,тин...?
Подовжній брусок в огорожі, до якого прибивають дошки, штахети: жертка, ворина...?
Огорожа з хворосту: пліт, ліса...?
Невеликий стіжок сіна, соломи: копиця, копна...?
39. Великий стіг укладеної соломи, сіна, немолоченого хліба: скирда, стіг, ожеред...?
Основа скирти, вимощена гілками, соломою: оденце, одонок, дно...?
Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і таке інше: клуня, гумно...?
Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання овочів, фруктів і таке інше: погреб, погріб, подвал, льох...?
Викопана для одноразового використання яма для зберігання взимку картоплі і под., вкрита соломою"й засипана землею: копець...?
Велика продовгувата куча картоплі, буряків, вкрита соломою й землею для тривалого зберігання взимку: копець, кагат, бурт...?
Висячий замок: замок, колодка...?
Драбина: драбина, лісвиця...?
Щабель у драбині: щабель, штабель, переструха...?
Пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері: клямка, плямка...?
Горище, приміщення між стелею і покрівлею хати: горище, гора...?
Горище над хлівом, сараєм: горище, гора, вишки...?

6
7
Підлога: підлога, пудлога, пол...?
Стеля: стеля, столя...?
Дерев'яний кілочок, яким скріплюються бруски в будівлі: тибель...?
Стовпчик в огорожі: стовпчик,столбік,стовпець...?
Один із стовпів воріт: ворина, шула...?
Дашок, невелика покрівля над воротами: ворина...?
Розбірна ланка загорожі із жердин, які легко виймаються, замінюючи ворота: завора, царина..,?
, 38. Поручні, невисока огорожа на краях містка, біля східців будинку і под.: поручні, поренча, оперенча...?
39. Спеціально обладнана яма для зберігання овочів у хаті, під підлогою: яма, подпол...?
40. Батіг, яким підганяють тварин: батіг, батог, пуга...? 4.1. Держак у батозі: держак, пужално, пуга...?
Загострена паличка, якою в'яжуть снопи: цурка, цівка...?
Нижній камінь у жорнах: под, подник, сподок...?
Верхній камінь у жорнах?
. 45. Заглиблення у верхньому камені в жорнах, куди засипають зерно: дучка, дучайка...? *
Пристрій, яким1<2Ж| буряки, картоплю: сікач...?
Голка: голка, ігол«а>ігла...?
Велика голка для шиття товстими нитками: циганка, циголка, шаршатка...? , ,,
Л>учка вага з важелем або пружиною: безмін, кнатер, кантир...?
50. 'ЗІ^дша. якою укріплюють снопи, сіно, солому на возі: рубель, вага...? 517. Граблі: граблі (який склад наголошується)...?
Прилад для вибивання білизни при пранні: праник, пральник...?
Ніж, яким ріжуть свиней: жигало, колій, колотник, швайка...?
Колода, на якій рубають дрова: колодка...?
Ручка до лопати, граблів, вил і под.: ручка, черен, черенок...? х
Ручка в косі: коссє...?
Кільце в косі, за допомогою якого вона скріплюється з кіссям: банка, бабка, кільце...?
Клинець, за допомогою якого коса кріпиться до кісся: клин, клинець, запотилок...?
Обкосок, залишок коси, яка довго була у використанні: скосок, обкосок...?
Пристрій до коси для укладання покосу: грабки, граблі, грабилно...?
Спеціальний камінь для загострення коси, брусок: брусок, осілок...?
Вузький дерев'яний плоский брусок для загострення коси, вкритий шаром смоли з піском: мантачка...?
Пристрій (невеличке ковадло) для клепання коси: бабка...?
Лопата для копання землі: лопата, заступ, шухля, ридльовка...?
8
65. Велика залізна лопата із загнутими краями: підборочна, шухля...? (66) Дерев'яна лопата, окантована металом: риндель...?
Знаряддя для підпушування грунту й знищення бур'яну, сапа: сапа, сапка, цапка...?
Вила: вила, вилки, соховила, суховила...?
Залізні вила з густими і тупими на кінцях зубцями для збирання буряків, картоплі: ґаблі, мач, бармак...?
Вила на три роги: трояни...?
Вила з довгою ручкою, якими подають снопи на віз, сіно в стіг і тому подібне: підвилка, вилошник...?
Крюк для витягування сіна зі стогу: клюка, крюк...?
Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось: клюка, ключка, багор...?
Ручка в ціпові: ціпилно, ручка...?
Ударна частина ціпа: бич, бичок...?
Ремінь у ціпові, що з'єднує бич (ударну частину) з ручкою (ціпилном): капиця, гуж, ушивално...?
Сокира: сокира, сєкира, топор...?
Ручка в сокирі: топорище...?
Спеціальна сокира для обчісування колод: склюд, склют...?
Гострий бік, лезо сокири, ножа і под.: лезо, жила, ризце...?
Тупа, протилежна лезу частина а) сокири, б) коси, в) ножа?
Що означає рожен, рожон:ії]рдовга палиця з загостреним кінцем; б) металевий прут, на який настромлюють м'ясо для смаження на вогні...?
-83. Одна з двох нижніх частин саней, зігнута спереду, що поверхнею ковзає по снігу: полоз...? ' '
·
Зігнута частина санного полоза:'корень...? .
Пристрій, на якому гнуть санні полози, дуги, колеса і т. п.: бало...?
Колесо: колесо (зверніть увагу на наголос)...?
Спиця в колесі: спиця, шпиця, заноза...?
Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт: засув, засов, верениця...?
Пастка, капкан: пастка, капкан, спасти...?
Лампа без скла, каганець: каганець, сліпак...?
Човен: човен, лодка, чайка...?
Вудка: вудка, удка, уда...? \
Вудлище: вудлище, вудилище, вудилно...?
Прив'язана до вудилища довга міцна нитка (з капрону, шовку, волосин коня і т.ін.), на кінці якої прив'язаний гачок: жилка, волосінь...?
Поплавець: поплаво, поплавець, поплавок...?
Довга тичка, якою заганяють рибу в сітку: бовт, бовтак, бовтало...?
Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, із зубцями на кінці для утримування настромленої риби: ості, остень...?
9
Великий мішок: мішок, лантух, міх...?
Невеликий мішок: кулик...? ' -.. ,
ЮО.Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку і под. для годівлі коней:
опалки, бурдюк...? 101.Скриня: скриня, кухор...? 102. Дошка на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь: лава,
ослін, слон...? ЮЗ.Стілець: стул, стуло, стулець...? 104. Ліжко: ліжко, кровать...? Ю5.Настілник: настілник, обрус...? Юб.Вікно: вікно, окно, їкно...? Ю7.Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти: хвортка,
хворточка...? Ю8.Як скажуть: посуд чи посуда?
Ю9.Дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб: діжка, діжа, пікна діжа...? І Ю.Дерев'яна лопата, за допомогою якої саджають у піч і виймають хліб:
лопата, хлібна лопата...? 111.Лист металу, на якому випікають пироги: противень, жаровня, дека,
бляха...? 112. Сковорода: сковорода, скаврада, пательня...? 113.Пристрій для просіювання борошна: сито, рбшето, решетб...? Яка різниця
між ситом і решетом? 1 Н.Друшлаг: друшлаг, друшлак, друшляк...? 115.Чавунний горщик, казан: чавун, баняк, казан...? Пб.Кастрюля: каструля, коструля, рондель...? 1 П.Кришка каструлі і под.: кришка, покришка, накривка...? 118.Мисник, полиця для посуду: мисник, судник...? 119.Маленька ступка, в якій товчуть сало з цибулею для заправляння борщу:
ковчанка, салотовка...? 120.Дерев'яна палиця, якою затовкують сало в маленькій ступці для
заправляння борщу: товкачка, качалка...? 121. Дерев'яна палиця, якою товчуть картоплю, розкачують тісто на вареники
і под.: качалка, м'яло, товкач...? 122.Велика ложка, якою розмішують та наливають страву: полоник,
ополоник, черпак...? 123.Тертушка: тертушка, тьорка, драчка...?
124.Глибока миска: миска, миса, лоханка...? ^
125.Неглибока миска: тарілка, тадірка...?
126.Невелика неглибока миска: сподок, блюдок, блюдце...? '
127.Склянка: склянка, шклянка, стакан...? 128.Множина від стакан: ста'кани чи стака'ни? 129.Ночви: ночви, вагани...? ІЗО.Осколки від розбитої череп'яної посуди: черепки, осколки, друзки...?
ІЗІ.Осколки від скляної посуди: осколки, друзки...? , :
132.Великий скляний бутель: бутель...?
ІЗЗ.Горшок, у якому розводять водою і тримають білу глину для мазання
хати: горщик...? !34.Кухоль: кварта, кухоль, кухлик, крушка...? 135.Глечик для молока: глек, глечик, гладун, гладишка, гладушка...? ІЗб.Велика дерев'яна бочка для зберігання зерна: бочка, діжка, кадовб,
кадуб...? 137.Сплетена з соломи бочка для зерна: бочка, бодня, кадка...? 138.Чотирикутна сплетена з кори коробка на ягоди, гриби: кубар, коробка...? 139.Дерев'яна бочка, кадіб для засолювання сала: бодня, кубель, салник...?
Чи не плели її з лози і яку вона мала форму? 140.Плетена посудина для ручної сівби: сіянка...? 141 .Бочка для засолювання овочів: бодня, бочка,-діжка...? 142.Цебер, низька діжка для годівлі худоби, збирання відходів і т.ін.: цебер,
цебро, ряжка...? 143.Посудина, сплетена з лози, для зберігання або перенесення чого-небудь:
кіш, кош, верейка, сапетка...? Якої вона форми (намалюйте або опишіть)? 144.Піч: піч, пєч, пєчь...? 145.Шматок сухого або смолистого дерева, яке використовується на підпал:
лучина, смолина, загніт...? Иб.Недогоріле поліно: головешка...? 147.3атулка в печі: заслонка, затулка, затвора...? 148.Сажа: сажа, саджа, сап...? 149.Попіл: попіл, попел, зола...? 150.Чад, чадний газ: чад, угар...?
151.Середина, найгарячіше місце в печі, дно, де горять дрова: черінь, под...? !52.Що означає черінь: а) дно печі, де горять дрова, випікається хліб,
варяться страви; б) місце на печі, де сплять, сушать зерно, гриби і т.ін.; в)
місце в лісі, де компактно ростуть гриби; г) галявина в лісі...? 153.0пукле перекриття над серединою, найгарячішим місцем у печі: склеп...? 154.Склепіння, отвір у печі, звідки дим іде в трубу: челюсть, челюсті...? 155.Як скажуть: витопить чи випалить піч? 15б.Невеличка пічка біля печі: пічка, плита, кебка, кибичка...? 157.Місце під піччю, де ставлять горшки, зберігають дрова і т.ін.: епод,
куча...? 158.3аслінка в димоході: заслонка, душник, люхта...? 159.3аглиблення в передній частині печі, куди згрібають золу, жар: кубашка,
загніт...? ІбО.Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі: лежанка,
ляжанка...? 161 .Передня частина печі перед челюстями під комином: припічок...?

10
11
162.Широка частина димохода від печі до стелі, до початку більш вузької
частини димаря: кожух...? 163 Лежак, горизонтальна частина димоходу на горищі: лежак, лежень,
боров, боровик...? 164.Стояча вертикальна частина димоходу на горищі: стояк, стоян...? 165.Частина димоходу над покрівлею хати: бовдур, комин, верх, димник...? Ібб.Прилад, за допомогою якого ставлять у піч або виймають з неї горщики,
чавуни і под.: рогач, рогачі, вилки, брачки...? 167.3наряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з
розплесканим і зігнутим кінцем для перемішування палива в печі і
вигрібання з неї жару, попелу: кочерга, коцюба, клюка...? 168.3наряддя, за допомогою якого, витягують, з печі і переносять гарячу
сковороду: чаплія, лопатка...? 169.Дерев'яний держак рогачів, кочерги, чаплії: вилошник, ожегло, ожог...? Ш.Водний настій попелу, який використовується для прання, миття: луг,
щолок...? 171.Осадок, густий попіл, який залишається після зливання лугу: позол...? 172.їжа загалом: їжа, їда, харч, харчі...? ;
173.Рідка варена страва: страва, вариво, потрава...? 174.Ситна їжа: ситна, травна...? 175.Неситна їжа: неситна, нетривка...? 176.Кип'ячена вода: кип'яток, кипень, окріп...? 177.Вишкварки від смаженого сала: шкварки, вишкварки...? 178.Витопки з сала: жир, сало, тлущ, смалець...? 179.СІК від смаженого м'яса: сік, скором...? 180.Жирна їжа; в якій багато жиру: жирна, скоромна...? 181.Що означає скором: а) жирна їжа; б) жир, сало...? 182.Відвар із м'яса: бульйон, сок...? 183.Плісень, цвіль на поверхні зіпсованих продуктів: пліснява, плісень,
цвіль...? 184.СІК квашеної капусти, огірків і под.: росол, просол, сок...? 185.0лія: лея, алей, олія...?
186.Ганчірка для миття посуду: тряпка, онуча, поливок...? 187.їжа, яка споживається а) вранці: сніданнє, сніданок, завтрак...? б) в обід: обід, полудень».? в) після обіду: полудник, полудень...? г) увечері: вечеря, ужин...? Скільки разів приймають їжу у Вашому населеному пункті: три чи чотири? (Мається на увазі, чи споживалася їжа між обідом та вечерею). 188.Що робили при роботі в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на
межу для птахів, мишей, мурах; приносили додому й віддавали дітям...? 189.Хлібина: хлібина, буханка, паляниця, коврига, бонда...? 190.Житній хліб: житній, ржаний...? ;
ї91.Невелика хлібина із залишків тіста: вишкребок, поскрьобиш...? Що з ним
робили? 192. Добре випечений хліб: вдалий, удачний, упечений...? .
193.Хлібина, спечена на сковороді у формі млинця із кислого
(приготовленого на хліб) тіста: перепічка...? І94.Хліб із а) гречаної, б) ячмінної муки? Якої він був форми і коли його
пекли? 195.Боковий наростень (виріст) у спеченій хлібині: ґуля, вибігон...? Ї96.3акалець, глевкий шар хліба над нижньої шкуринкою: закалець, закал...? 197.Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т.ін.: скорина, скоринка,
шкоринка, шкуринка...? 198.М'яка (внутрішня) частина хлібини: м'якоть, мнякоть, м'якіш...? 199.Шматок (хліба): кусок, шматок, скиба, луста...? 200.Великий шматок хліба: кусок, кавалок, шматок...? 201.Перший шматок хлібини: цілушка, краюха, окрайок...? 202. Дитяча назва хліба: папа...?
203.Глевкий, недопечений хліб: глизявий, глизький, глевкий, лямак...? 204.Як називався хліб, забутий в печі? Що з ним робили: використовували
для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися покійника і т.д....? 205.Чи був звичай залишати хліб на перехресті, в лісі, в полі, під піччю,
кидати в річку чи колодязь? Для чого це робили? 206.Як треба було ділити хліб - різати чи ламати? У яких випадках хліб
можна було лише ламати? 207.Які були ворожіння з хлібом і, про що (запишіть розповідь повністю):
пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку,
клали на місце будівництва нової хати, залишали на роздоріжжі...? 208.Як називалися і який вигляд мали хлібини, які пекли до Дня сорока
мучеників? Що з ними робили? До яких свят ще пекли спеціальні
хлібини і як вони називались? 209.Чи не випікали спеціальний хліб на Різдво? Як він називався? Якої був
форми? Що з ним робили: давали колядникам, худобі...? 2Ю.Як називалися подвійні (що зліпилися) хлібини: близнята, близнеці,
спориш...? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали
і давали молодим на весіллі...? Кому їх не можна було їсти? 211.Підсмажена скибка хліба: фінка, грєнка...? 2 Ї2.ТІСТО (загальна назва): тісто, кісто...? 213.Залишена в діжі частина тіста для розчинення хліба: розчина, квасок,
поскреба, кисля...? 214.Кисло-сол0дке тісто (на пироги): тісто, опара...? 215.Тісто„приготовлене без закваски: прісне...? 216. Що означає кірж< корж? Із якого тіста і як його пекли? 217.Що означає пиріг, пирог? Із якого тіста його пекли?

12
13
218.Як називається пиріг, при приготуванні якого тісто розкачувалося
тонким шаром, на який наносилася начинка, а потім згорталося? 219.Що означає жур, джур? Як він готувався? 220.ЩО означає кваша? Як вона готувалася? 221.Що означає кисіль, кісель? Як і з чого його варили? 222.Компот із сушених фруктів і ягід: узвар, компот, кампот...? 223.Холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені, риби (або
відвареного м'яса): борщ, холодець, окрошка, квас, квасок...? 224.3ахололий відвар із м'яса: холодець, студень, захолод, драглі...? 225.0брядова страва, яка готується на поминки: коливо, канун...? 226.Як готується юшка, суп? Це одна чи різни стави? Якщо одна, то яке
слово у вас вживається? 227.Як готується куліш, кулєш...? 228.Що означає каша? Як і з чого вона готується? 229.Юшка з кислими (квашеними) огірками: розсольник...? 230.Борщ із кислої (квашеної) капусти, без буряка: капусняк...? 231.Кисла борщова заправа, що готувалася на зиму з коренів або з ботви
столових буряків: квас, квасок, бурячних ...? Опишіть спосіб
приготування такої заправи. 232.Страва, приготована з використанням кислої борщової заправи: борщ...? 233.Як готувався борщ із свіжими буряками? Чи не мав він іншої назви? 234.Борщ із щавлем: щавлевий, щавельний...? 235.Чи готується у вас борщ із молодою кропивою? Як він називається? Який
склад наголошується у слові кропива? 236.Салат із зеленої цибулі з олією, сметаною: хобта, хопта...? 237.Що означає хобта, хопта: салат (який?), трава...? 238.Відварена картопля, розтовчена з приправою (маслом, свинячим жиром з
цибулею і т.ін.): товмач, топтуха, топтуша, крутяк...? 239.Картопля, що розварюється: сипка, розсипчата...? 240.Бабка (кулін). Який спосіб її приготування? 241,Тушкована картопля з м'ясом або грибами: тушена, тушана.:.? 242.0ладка з тертої картоплі, картопляник: дерун, драник...? 243.Свинячий шлунок, начинений м'ясом або відвареними нутрощами:
'сальсисон, клунзюк...? 244.Ковбаса: ковбаса, кубаса...?
245.Свиняча ковбаса з кров'ю: кров'янка, кров'яна ковбаса...? 246*.Ковбаса з нутрощів (легень, серця, селезінки)...? 247.Страва, приготовлена з шматків м'яса (сала) і картоплі, заправлена
підсмаженим борошном: квасок, потравка, хамула...? 248.Галушки з тертої картоплі, зварені в молоці: галушки, галґани...? 249.Смажені яйця: яєшня, пряженя..,?
250.Яєчня з яйцями, молоком і борошном: яєшня', пряженя...? 251.Каша, приготовлена з гарбуза т молока: гарбузяна, гарбузяча...?
14
252.Сметана як приправа до борщу: приправа, забіл...?
253.Сильний, сконцентрований розчин солі: ропа...?
254.Розсіл, у якому витримують м'ясо для довшого зберігання: розсіл, росол,
ропа, живосол.;.? 255.Спарага, бажання випити води: спрага, жажда...? 256.Печія: печайка, жога, ізжога...? 257.ЇСТІВНИЙ: їстівний, їдомий, ядний...? 258.Який має добрий апетит: ядний, добрий до їди...? 259.Недоїдки: недоїдки, об'їдки, поїдки...? 260.Приємного апетиту: смачного...? 261.Товстий: товстий, жирний, тлустий...? 262.Смачний: смачний, вкусний...? 263.Невелика кількість чогось насипного (наприклад, солі), яку можна взяти
трьома пальцями: щопоть, щипотка...? 264.0садок, відстій на дні: осадок, отстой...? !
265.Камінь, який використовується як гніт при квасінні капусти і под. для
постійного тиснення: гніт, обжим...? і 266.РІДКИЙ: рі'дкий, рідки'й, жидкий...?
267,Охолонути: охолонуть, остигнуть, остинуть, схолодать...?
268.Верхня підсмаженя картопля при тушкуванні (в каструлі і под.):
пригарка, пігарка, горєлка ... ? 269.Деревина, зрізане дерево, очищене від гілля: колода, бревно, бервено...? 270.Великий сосновий чи ялиновий ліс: бір...? 271 .Великий дубовий ліс: діброва, дуброва...?
272.М'яка частина дерева між корою і деревиною: мезга, мязга...? г
273.Річне коло в стволі дерева: коло, круг, літовище...? 274.Чисте місце в лісі після вирубки дерев: поруб, ляда...? 275.Латка, ділянка лісу (поля), не засаджена чи не засіяна: латка, лапіка,
лядо, черінь...? 276.Смолиста частина дерева (сосни): смоляк, осмол...? 277.Тріски: тріски, друзки...? ,
Колючка на деяких деревах чи кущах: колюх, колючка, шип...?
Брунька на дереві: брунька, почка...?
Пухнаста брунька на вербі: котик, сережка...?
Місце, де дерево розростається надвоє: розсоха, рогач...?
282. Зрізаний з дерева чи куща тонкий, гнучкий прутик: різка, дубець,
Прут...? ..""'" N
Молодий річний пагін дерева: пагін, пагніст, вєтка...?
Здирати кору: керувать, корить, білувать...?

Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів: дранка, дрань...? ч
Глиця, листя (колючки) хвойних дерев: глиця, яглиця, шпильки, бадульки...?
15
Місце в лісі, поросле густим мохом: мшарник, омшарник...?
Густа смола на вишнях, сливах: смола, клей...?
Густа смола на сосні: живиця, сєра...?
Березова кора, що використовується для виготовлення дьогтю: берест, береста...?

Лико з липи і деяких ін.дерев (яких саме?), з яких плели постоли: лико, луб...?
М'яка, терта або перетліла солома: мерва...?
Мак-самосій: самосій, видун, видук...?
Стебла огірків, гарбуза: гудина, огудина, гудиннє...?
Стебла і листя картоплі: ботва, ботвина...?
Стебла і листя буряків, моркви: ботва, ботвиннє...?
Зелені листки цибулі: пір'я, пір'є...?
Стебло в цибулі, на якому росте- насіння: стрілка...?
Капустина, в якій листя не зав'язалось в качан: шуляк...?
Лушпиння в цибулі: лушпиннє, шелуха, шкурка...?
Дрібна цибуля, яка виросла з насіння: сіянка, сем'янка, семенна...?
Залишки льону, конопель після тіпання, вибивання на терниці: костриця, костра...?

Відходи при чесанні льону, конопель: обчески, почеси, обдирки...?
Снопик льону, конопель для тіпання, вибивання на терниці: горстка...?
Десять горсток: десяток...?
Десять десятків горсток?
Картопля: картопля, картошка, бульба...?
Шкірка на картоплі: шкурка, кожура, лушпини, лушпайка...?
Плід на стеблі картоплі після цвітіння: бубка...?
Влежана груша: гнилиця, гнилуша...?
Ще не розкриті бутони квітів: пупахи, пуп'яхи... ?
312.Татарське зілля, трав'яниста болотна рослина, аїр: татарник, татарське зілля, явір...?
Як називається засохла на корені трава?
Гроно калини, горобини: кетяг, киях, гроздь...?
Псування, знищення посівів, трав тваринами, спаш: потрава...?
316. Кількість чого-небудь, яку можна обхопити, взяти рукою (руками): оберемок, охапок...?
317. Зв'язана, скріплена мотузкою (напр.,солома): в'язка, в'язанка...?
318. Коренеплід, висаджений весною для одержання насіння: висадок, садовка...?
Нижня частина снопа: гузир, огузок...?
Ряд снопів, покладених для обмолоту колоссям назустріч один одному: посад...?
Джгут із скрученої соломи для зв'язування снопів: перевесло, вересло...?
Обмолочений сніп жита або пшениці: куль...?
16

Порожнє насіння в колоссі: плюскле, плющак...?
Невеликий кущик жита, який залишали при дожинках: борода...?
Пилок злакових рослин: пилок, роса...?
Насіння гарбуза: насінне, сім'я..'.?
Дерево, яке не дає плодів, насіння: ялове...?
Дубові яблучка, нарости знизу дубового листя: яблучка, бубки...?
Гриб-трутовик на хворій осиці, березі та деяких інших деревах: гриб, трут...?
Стерня: стерня, стярня...? >
Трава другого покосу: отава...?
Щавель: щавель, квасок...?
Борошно грубого помолу: разовка, дрань...?
Борошно доброго помолу: вальцьовка...?
335. Борошно з пареного, висушеного, очищеного і змеленого вівса: толокно...?
336. Переробляти зерно на крупу: дерти, драть...?
337. Овес, ячмінь або пшениця січена, тобто подрібнена, побита: дерть, січка...?
338. Залишки після молотьби у вигляді потертої соломи, порожнього колосу і под.: збоїни, потеруха, послід, висівки, полова...?
339. Тверде покриття насіння проса, гречки, яке легко відділяється від зернятка: обоїни, висівки, отруби, грис, послід, дерть.. .1
Відходи при віянні зерна: отхоДи, підметиод...?
Відходи при просіванні борошна: висівки, грис, полова...?
Вижимки при виготовленні олії: жмих, макуха, вижимки...?
343. Залишки корму в яслах при годуванні худоби: переїди, зїдини, об'їдки...?
344.Як скажуть: а) курка чи кура, куриця; б) півень чи петух...? 345.Як скажуть: а) качка чи утка, вутка; б) качур чи селезень, вутак, утак...? 346.Курка, яка виводить, водить курчат: квочка, квоктуха...? 347.Місце, де курка несеться, виводить курчат: кубло, гніздо, гулта...? 348.Тверде покриття яйця: шкаралупа, шкарлупа...? 349.Яйце без шкарлупи: виливок, голиш...?
350.Густа, напівпрозора маса яйця, в якій міститься жовток: білок, білиш...? 351 .Жовта речовина, що міститься у середині яйця: жовток...? 352.Маленьке, звичайно, останнє яйце, знесене куркою: знесок, вишкребок...?
Неплідне, без зародка, яйце: бовтун, сколоток...?
Курка, яка несеться: несушка, кладушка...?
Яйце: а) без жовтка; б) з двома жовтками...?
Як називається: а) тупий; б) гострий кінець яйця...?
358. Місце, де сидять кури: сідало, насєст...? ? ґ'лухівськогс. ого
і педагогічног^ . -ітету]|
Яким вигуком підкликають: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?
Яким вигуком відганяють: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?
361. Видавати короткі уривчасті, звуки "ко-ко" (про курей): сокотать, сокорить...?
Край, куди дикі птахи відлітають восени: вирій, ирій, ірій...?
Яйця яких диких птахів можна вживати в їжу?
Як скажуть: мурашник, муравейник...?
Як скажуть: мураха, муравей, мураш...?
Личинки в мурах: черва, подушечки...?
367. Сторона шкури, протилежна тій, на якій розміщена шерсть: мздра, мездра...?
Шкура, скинута змією, раком під час линяння: шкура, кожа...?
Луска в риби: луска, чешуя...?
Плавці в риби: плавці, пір'я, пір'є...?
З 71. Як називається у риби: а) ікра; б) молочко?
372.Спосіб оранки земельної ділянки від країв до середини: в складку,
складка...? 373.Спосіб оранки земельної ділянки від середини до країв: в обігоню,
обігоня, взагон...? 374.Невиорані повздовжні кінці ниви, які в кінці доорюють впоперек: зворот,
зворота...? 375.Борозна, зроблена плугом (або лопатою) між двома частинами поля або
грядками: розора, розпуга...? 376.НІЧ, переважно в червні, коли буває сильна злива з громом і блискавкою:
горобинова ніч, оребинова ніч... ? 377.Райдуга: райдуга, радуга, веселка, божа дуга...? 378.Блискавка: блискавка, молнія, маланка, маланья, стріла...? 379.Ясна, гарна погода: погода, ведро, верем'я...? 380.Луна, відголос у лісі: луна, ведро...?
Що означає ведро: а) луна в лісі; б) гарна погода...?
Спека в жаркий літній день: спека, жара...?
Молодий місяць: молодий місяць, молодик... ?
Період повнолуння: повнолуння, полнолуніє...?
Снігопад без вітру: хляба, хвища...?
Снігопад з вітром: хвища, фурдак, назем...?
Мокрий сиіг, що падає: фляга...?
Період відлиги: відлига, одлига, вільготь...?
Іній: іній, іней...?

Ожеледиця, тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т.ін.: ожеледиця, ожеледь, ледиця, голощок, голольод...?
Обледенілий верхній шар снігу:- корка, наслуд, слуд... ?

Льодак, бурулька на дереві, стрісі: сосулька, льодак, шорга...?
Як скажуть: дощ, дорщ...?
Дощова погода: дощова, дождлива, дорщлива...?
Короткочасний дощ: короткий дощ, прохідний дощ...?
Дощ при ясній погоді: циганський...?
Багатоденний, затяжний дощ: затяжний, протяжний, сильний...?
Проливний дощ: злива, лия, ливень...?
Дуже дрібний дощ: мжичка, хляга, бус...?
Дощ зі снігом: сльота, шаруга...?
Бульбашка на воді під час дощу: бульбашка, булька, пузир, пупир...?
Дерн, поверхневий шар грунту, густо пронизаний корінням трав'янистих рослин: дерн, дерен, дерно, раж...?
Ополонка: ополонка, полоник, духа, єрдань, драгва...?
Вода на поверхні льоду: верхова вода, полинь, наслуд...?
Місце, де з землі б'є вода: джерело, жерело...?
Струмок: ручай, ручей, ровчак...?

Криниця: криниця, колодязь, колодець...? Чи не розрізняються назви колодязя із зрубом і без зруба?
Намет снігу: сугроб, грудок...?
Русло ріки: русло...?
Старе русло ріки: русло, стара річка...?
Нове русло ріки: нова річка, прость...?
Весняний розлив ріки: повінь, паводок, половодьє...?
Вузьке місце в ріці: шия, прость...?
Згин ріки: коліно, клюка...?
Швидка течія ріки: бистрина, бойчинка... ?

Місце, де вода вирує, проходить іх круговим рухом: вир, водоворот, колдоба, коловорот... ?
Місце в річці, яке взимку не замерзає: подпар...?
Крутий берег річки: круча, обрив...?
Низьке заболочене місце біля річки, струмка: лог, переточина...?
Розм'якла від води земля: грязь, гразь... ?

Низьке грузьке місце, в якому постійно наявна грязь: топило, топильня, низ...? і
Рівнинна місцевість побіля річки, яка весною заливається водою: луг, лука, займище, пастовень...?
Низинне місце в полі, що залишилося після висохлої води (посіяні зернові там вимокають): пліш, мочар...?
Рів навколо ділянки поля, лугу: рів, ров, квоса, хвоса...?
425. Яма, вибоїна на дорозі, залита водою: ковбаня, ковдоба, колдоба, ритвина...?
426. Неглибока заглибина в грунті, наповнена водою: калюжа, лужа...?

18
19
Місце, пляма в полі, де трава відрізняється (під колишнім стіжком, стійлом і под.): лисина, пліш...?
Купина, горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом: купина, кочка...?
429. Грузьке місце із стоячою водою та водоростями: болото, багно, драгва...?
430. Відкрита, не заросла яма в болоті: окно, котловина...?
431. Трясовина, дуже грузьке болото: трясовина, драговина, здуховина, струга...?
Рідка, в'язка маса в болоті: твань, жужа, калатуша... ?
Болото, повністю вкрите зверху рослинністю (дерном, мохом), а під низом вода: плав...?
434. Викопана водойма для розведення риби і т.п.: копанка, сажалка, саджанка...?
Мокрий пісок, що напливає при копанні ями, криниці: пливун...?
Що означає гало: а) низька болотиста місцевість; б) болото; в) галявина серед лісу...?
Що означає лядо, ляда, лядина: а) трясовина, б) низьке болотисте місце, в) острівець на болоті, г) покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь (чого саме?).,.?
Земляні наноси після весняного розливу: мул, іл...?
Давно не оброблювана земля: облог, облога, цілина...?
Неврожайна, погана земля: плоха, погана, ледача...?

Земля з примісом піску: супісок...?
Стати більш твердою (про землю, напр., від заморозку): затужавіть...?
Випалене на землі місце після вогню?
Нарита кротом кучка землі: кротовина, бабка...? 445.0бгортати картоплю: огортать, окучувать, обсипать...? 446.Бажати: бажать, желать, зичить...?
447.Хитати: хитать, хилитать, коливать...?
448.3агороджувати собою світло: затінять, застінять, застувать...?
449.Нагадати: нагадать, напоминуть...?
450.Набриднути, надокучити: набриднуть, надоїсти...?
451 .Стягувати докупи зрубані дерева: дрелювать, трелювать... ?
452.Смажити: жарить, смажить, пряжить... ?
453.Прати (білизну): прать, мить, стірать, бутить...?
Зустріти: зустріть, стрітить...?
Зачинити (двері): зачинить, закрить, закутать...?
Відчинити: одчинить, відчинить, одкрить...?
Нарадити: нарадить, нараять, насовітувать, настремчить...?
Вдарити: вдарить, витнуть, витять...?
Різати великими шматками: батувать, панахать, кромсать...?
Обчистити (напр., картоплину): обчистить, облупить...?
20
461. Чистити (напр., молоду картоплю), зшкрібаючи шкурку: шкребти, лупить...?
Квапитися, спішити: спішить...?
Турбувати: турбувать, беспокоїть...?
Чекати: чекать, ждать...?
Замурзатися, забруднитися: замурзатися, загрязнитися, запачкатися...?
Низько опустити на лоб, очі (шапку, хустку): насунуть, нахлобучить...?
Заздрити: заздрить, завидувать..-.?
Слідкувати, стежити: слідкувать, стежить, патрувать, сочить.,.?
Ослабнути від недоїдання: ослабнуть, охлянуть...?
Холонути: холонуть, холодать, стануть...?
Лущити стручки (квасолі, гороху): лущить, лускать...?
Як перед.дія - зурочити, принести нещастя: зурочить, зглазить...?
Одужати: одужать, очунять, виздоровіть... ?
474. Помастити зверху (напр., хліб маслом): помазать, намазать, помастить...?
Надокучати: надокучать, надоїдать...?
Набубнявіти (про бруньки): набухнуть, набубнявіть...?
Домовитися: домовитися, договоритися...?
Заправляти, приправляти страву жиром та ін.: заправлять, засмачувать, окрашувать...?

Влучити: попасти, поцілить, влучить...?
Говорити незрозуміло: бормотать, лепетать...?
Плямкати при їді: плямкать, чвакать, чмокать...?
Пити великими ковтками, з жадібністю: локать, глотать...?
Намуляти: намулять, нашмулять...?
Кліпати, моргати очами: кліпать, моргать...?
Квакати (про жабу): квакать, райкать...?
Розчиняти хліб: розчинять, учинять, растворять...?
Підійшло (тісто): підійшло, піднялось, зійшло...?
Заправляти борщ сметаною, молоком: забілювать, смачить...?
489. Знеславити, безсоромно дати низьку оцінку: зганить, обхаять, знехаять...?
Бубніти під ніс: бормотать, бубніть, мимрить...?
Розмазувати: розмазувать, везькать, пецкать... ?
Говорити: говорить, балакать...?
Говорити казна-що: варнякать...?
494.3аносити, забруднити Одяг (експресивно): запецкать, зачовгать, зашмулять...? !
Закачати рукави: закачать, закотить, засукать...?
Латати: латать, лапіть...?
Заглядати всюди без потреби: никать...?
Настирно шукати щось: нишпорить...?

·21
Соромити: соромить, срамить, стидать...?
Патрошити, чистити рибу: патрошить, чистить...?
Зустріти: стрінуть, стріть, сустретить... ? >
Примушувати: заставлять, примушувать...?
ПРИСЛІВНИК
503.Ледве-ледве (йде): поволі, спроквола, ледве-ледве, єлє-єлє, єлі-єлі... ? 504.Швидко: скоро, бистро, хутко, шибко, шпарко, спішно, дуже спішить ...? 505.Повільніше: помаліше, помалій, помальше ... ? 506.Швидше: бистріше, бистрей, хуткіше, хутчей, скорей... ? 507.Сильно, дуже, надто (напр., вдарити): сильно, крепко, дуже, надто,
вельми ? 508.Сильніше, дужче: сильніше, крепше, дужче ... ? 509.Силою, проти чиєїсь волі, силоміць: силою, насильно ... ? 510.3овсім, цілком, повністю (напр., висохло): зовсім, зусім, геть, повністю? 511.Ущент, повністю (розбив): зовсім, зусім, ущент, удрузг, геть, унєт ... ? 512.Трохи, у невеликій кількості (налив): трохи, трохі, чуть ... ? 513.Налити по вінця: по краї, вкрай, ущерть, по вінця, вдрись, доверху ... ? 514.Багато (чого-небудь): багато, багацько, навалом, много ... ? 515.Навмисне: навмисно, з умислом, сумисля, нарошне ... ? 516.Наперекір: назло, наперекір, насупротив, насупроть ... ? 517.У достатній кількості: багато, багацько, доста, доволі... ? 518.3анадто багато: дуже багато, забагато, з лишком, зашмат, навалом ... ? 519.Тепер, зараз: тепера, теперича,теперички, заре, зараз, нині, січас ... ? 520.Негайно, зараз же: ураз, негайне, немедлєнно ... ? 521.Скоро, швидко: бистро, хутко, скоро, швидко ... ? 522.Швидше: бистрей, скорей, скорше, хутчей ... ? 523.Поки: поки, пока, покіль, покуль ... ? 524.Раніше: раньше, ранєй, ранчей, перед тим, первєй ... ? 525.У першу чергу, насамперед: сперва, попервах ... ? 526.3аздалегідь, наперед: загодя, загодей ... ? 527.Пізніше: пізніше, познєй, попозже ... ? 528.Часом, зрідка (приходив): часом, зрідка, ізредка ... ? 529.Назавжди: назавжди, навеєгда... ?
530.Намало, на короткий час (позичити): намало, ненадовго ... ? 531.Завжди: завжди, завше, всігда, завсігда, заєдно ... ? 532.Постійно, безперервно, весь час: постоянно, устяж ... ? 533.Здавна: здавна, спрадавна, спредкавіку ... ? 534.3 якого часу: одколи, відколи ... ? 535.3нову: знов, ізнов ... ?
536.Сочатку, спершу: перво, спершу, сперва, попервах ... ? 537.3араз же, негайно: зараз, заре, січас... ?
538.Вчасно (виконав): в час, вчасно, в пору ... ?
539.Після, через деякий час: після, послі, посля, опосля ... ?
540.Колись: колись, когдась ... ?
541.3 цього часу, від цієї пори: одтепер, відтепер, віднині... ?
542.3 того часу, з тієї пори: відтоді, одтоді... ?
543.До тих пір, до того часу:дотуля, до того врем'я ,.. ?
544.3 недавнього часу: віднедавна, однедавна ... ?
545.Тоді: тоді, тогди ... ?
·>:.<
546.3малку: змалку, змала, з малих літ ... ?
547.3 ранку, зрання: зрання, зранку, вранці... ?
548.Вдень: вдень, дньом ... ?
549.На днях, недавно, декілька днів назад: на днях, днями ... ?
550.ЦІЄЇ ночі: еєночі, в цю ноч ... ?
551 .Надвечір: надвечір, під вечір ... ?
552.Увечері: увечері, вечором ... ?
553.Влітку: літом, влітку ... ?
554.Взимку: зимою, взимку ... ?
555.Весною: весною, навесні, у весну ... ?
556.Восени, в осінній час: восени, осінню ... ?
557.0півдні: опівдні, ополудні... ?
558.Дотемна, до настання темноти (працювати): дотемна, до темноти, до
ночі, засвітла, повидному ... ? 559.У темноті (працювати): втемноті, в потьомках, поночі... ? 560.Уночі: уночі, ноччю ... ? 561.Опівночі: опівночі, серед ночі... ? 562.Досвіта, до світання (працювати): до видна, до видка ... ? 563.Як буде видно (зробимо): завидна, повидному ... ? 564.Цього року, в цьому році: в цьому році, в цьом годі, в цьом году ... ? 565.3 того року: з минулого року, з прошлого году ... ? 566.У минулому році: торік, в минулому році, в прошлом году, лєтось,
лонісь? 567.У позаминулому році: позаторік, в позапрошлому році, позалонісь ... ? 568На наступний рік (відкласти): надіто, на будучий год ... ? 569.Минулим а) літом, б) зимою, в) весною, г) осінню ... ? 570.Починаючи від сьогоднішнього дня: од сьогодні, од сьогодня ... ? 571.На наступний день (відкласти): назавтра, на завтрашній день ... ? 572.3автра: завтра, взавтра ... ? . 573.Післязавтра: позавтра, післязавтра ... ? 574.Позавчора: позавчора, післявчора ... ? 575.Часом, зрідка: часом, зрідка, ізредка, іноді... ? 576.Споконвіку, з давніх-давен: одвіку, спредка-віка... ? 577.Коли: коли, кали, када... ? 578.Ніколи: ніколи, нікагда ... ?

.22
23
579.0н, он там: он, онь, оньо ... ?
580.Тут: тут, тутка, тутичка, здєсь, здєся ... 1
581.Ось: ось, осьдечки ... ?
582.Де-не-де, в окремих місцях: рідко де, ізредка ... ?
583.Там: там, тама, тамка, тамечки ... ?
584.На підлозі: долі, на підлозі, на полу ... ?
585.Додолу: додолу, долов ... ?
586.Через, крізь щось (напр., вікно): через, перез, крозь ... ?
587.Усюди, кругом, з усіх боків: усюди, повсюду, скрізь, вєздє
навкруги, преч ... ? 588.Напроти: проти, протав, супротив, насупротив ... ? 589.Довжиною, у довжину, завдовжки: вздовж, вдоль, продоль... ? 590.Поперек: поперек, впоперек, навпоперек ... ? 591.3 лівого боку: зліва, з лівого боку, з лівої руки ... ? 592.3 правого боку: справа, з правого боку ... ? 593.3низу: знизу, спіднизу ... ? 594.Угору: угору, уверх ... ? 595.Більш високо: вище, више, вишей ... ? 596.3відки: звідки, відкіль, одкуль, скуль, скудова ... ? 597. До оцього місця: сюди, досюда, досюдова ... ? 598.До отого місця: туди, дотуда, дотудова, достуль ... ? 599.До якого місця (при запитанні): докуль, докуля ... ? бОО.Звідси, від цього місця: звідси, ссюль, отсюда .... ? 601.Звідти: звідти, студова, адтуль, стуль, відтіля ... ? 602.3відусіль: зусюди, зусюдова, зусіль ... ? 603.Невідомо звідки: звідкилясь, відкильсь ... ? 604.У тому напрямку, туди (пішов): туди, туда, тудою ... ? 605.Он, он там (знаходиться): оно, он, ондо ... ? бОб.Ось, ось тут (знаходиться): ось осьо, осього... ? 607.Попереду: впереді, спереду ... ? 608.Позаду: ззаду, позаду, назаді... ? 609.Назад (іти): назад, утил, устеч, обратно ... ? бЮ.Поруч (знаходиться): поруч, поряд, рядом ... ? 611.Поблизу: близько, вблизі, біля, кіля ... ? 612.Назустріч (іти): назустріч, навстречу, встреч ... ? 613.Один проти одного, навпроти: напроти, напротів ... ? 614.Здалеку, з далекої відстані: здаля, іздаля, сиздаля ... ? 615.Далі: далі, дальше, далєй ... ? 6Іб.Разом (ішли): разом, умісті... ? 617.Геть (іди): геть, преч, вон ... ? 618.Можна: можна, можно, мона ... ? 619.Не можна: не можна,не мона, нєльзя ... ? 620.Ще: ще, іще ... ?
621.Треба: треба, тре, тра, нада ... ?
622.Тільки, лише, лиш (виключно): тільки, тулькі, тулько ... ?
623.Досить: досить, хватить, доволі... ?
624.Для чого, навіщо: для чого, навіщо, нащо ... ?
625.Повільно: повільно, поволі, помалу, спроквола, ледве-ледве, єлє-єлє ...?
626.Спішно: спіхом, спішно, сподльотом ... ?
627.Швидко: швидко, по-бистрому, хутко, шибко, шустро, шпарко, притко,
живо... ? 628.Швидше: бистрей, хутчей, гончей, скорей ... ? 629.Так само, таким же чином: тоже«так, так само ... ? бЗО.Ненароком, нечаяно, випадково: ненароком, нечаяно, неходячи,
нехочучи, ненавмисне, незумисне... ? 631.Навпаки, не так, як слід: навпаки, наопак, наоберт, наоборот,
упоперек...? 632.3овсім: зовсім, сусім, сусєм, суздром ... ?
633.Юрбою, натовпом: юробю, гурбою, агалом, наогул, поспіль, гаманом ... ? 634.Навпіл, на дві рівні частини: пополам, напополам, наполовину ... ? 635.Наспіх: наспіх, нахапу, поспішливо, напритко ... ? бЗб.Нашвидкоруч: наскоро, на скору руку ... ? 637.Потайки: скритно, потайки, тихачом, спідтиха... ? 638.Все рівно (все одно): всерівно, всеодно ... ? 639.Сумно, досадно: сумно, скучно, досадно, маркітно... ? 640.Окрім (когось): окрім, опріч, кроме, окромя ... ? 641.Терміново: нагально, скоро, митом, моментально... ? 642.Інакше, по-іншому: іначе, інакше, начче ... ?
643.Навиворіт (одягнути, напр., сорочку): навиворіт, наізворот, наізнанку... ? 644.Навсторч (поставити): насторч, усторч, сторчма, сторчака, дибом ... ? 645.Навскоси: навскоси, наіскось, наіскосок ... ?
646.Вручну, руками, ручним способом: вручну, зручную, саморучно ... ? 647.ЦІЛКОМ, повністю (напр., вилити): цілком, целіком, повністю, полностю.? 648.Навпаки, всупереч кому чи чому-небудь: навпаки, наоборот... ? 649.У першу чергу (зробити): найперш, попервах ... ? 650.Добре: добре, хорошо, хороше ... ? 651.Погано: погано, пагано, плохо ... ? 652.Гірше: гірше,хуже,хужей ... ?
·
·-
·*
653.Все одно: всеодно, всерівно, сєравно ... ? 654.Щільно, дуже близько, впритул: щільно, щитно, впритик ... ? 655.Потаємно: тайно, употайки, скритно .... ? 656. По-новому, заново (виконати): по-новому, наново, заново ... ? 657.Навзнак(догори): навзнак, навзнач, догори ... ? "
658.Лицем униз: униз, ниць, ніц... ? , ,
659.Тихіше: тихіше, тише, тихше ... ?

24
25
ббО.Натщесерце, не ївши, на порожній шлунок: натщесерце, нащосерце,
натощак, наща... ? 661.Взутися на босу ногу: босоніж, босоноч, убосоноч, набосоноч, убосяка ? 662.Пішки: пішки, пішком, пєша ... ? 663.Іти вслід: вслід, слідом, успять ... ? 664.1тй не разом, а поодинці: нарізно, врозь, упроч ... ? 665.Інакше: інакше, іначе ... ?
666.Даремно, задарма, безкоштовно: даремно, дарма ... ? 667.ІТИ в обхід: в обхід, навдоль ... ? 668.Корисно: корисно, полєзно ... ?
669.Тільки (напр., я): тільки, тилько, тулько, лише, лиш ... ? 670.Можливо, напевно: можливо, могчимо, напевно, навєрно ... ? 671.Обов'язково (виконаю): обов'язково, точно, навєрняка ... ? 672.Нарошне: нарошне, понарошку ... ? 673.Повторно: другий раз, повторно, вторично ... ? 674.Вогко й холодно: зилко, зябко, зимно ... ? 675.Навстіж (відчинити двері): настіж, натєж, навстєж ... ? 67б.Наскрізь, через усю товщину чогось (напр., проткнути): наскрізь,
насквозь ... ? 677.Обов'язково, неодмінно: обов'язково, обязатільно ... ? 678.Марно, безрезультатно, без очікуваних наслідків: марно, марне ... ? 679.Раптово, несподівано, непердбачувано: раптом, раптово ... ? 680.Скучно: скучно, тоскливо, грусно ... ? 681 .Як скажуть: теж, також, тоже ... ?
682.У достатній мірі, в необхідній кількості: вдосталь, удосталь, доста ... ? 683.Сидячи на коні: верхи, верхом ... ? 684.Ш верхній частині чого-небудь (напр., вода пішла поверх льоду):
верхом, зверху, поверх... ? 685.У замкненому приміщенні, під замком, в у'язненні: взаперті... ? 686.Вистрибувати, підкидаючи задні ноги (про копитних тварин): вистрибом,
вибриком... ? 687.3ручно для користування: зручно, спідручно ... ? 688.Незручно: незручно, не з руки, невдобно ... ? 689.Надзвичайно багато: дуже багато, видимо-невидимо, багацько ... ? 690.Світло, ясно: видно, видко ... ?
691.Із домаганням ретельного виконання чогось: вимогливо, настойчивр ... ? 692.Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси: вихилясом ... ? 693.Через силу, з великим небажанням: віднехотя, однехочу ... ? 694.Неприємно: неприємно, неприятно ... ? 695.Навпрошки: навпрошки, навпростець, навпрост ... ? 696.3вичайно: звичайно, конєшно ... ?
697.Довго й клопітливо, марудно: марудно, маркудно, маркітно ... ? 698.Слйзько (в ожеледицю): слизько, склизько, скользько ... ?
26
б99.Марно, без користі: даремно, дарма, марно ... ?
700.Позаочі (обсудити): позаочі, позаочно ... ? ;
701.Іти повільною ходою, одночасно пасучись: папосом, попуском ... ?
702.Соромно: соромно, стидно ... ?
703.Щось робити у переміжках між основною роботою: прискаком,
прихватом ... ? 704.Безперестанку (напр., іде дощ): без упину, безперестанку, безупинно ... ? 705.Нарозхват: нарозхват, нарозхоп ... ? 706.Навряд: навряд, маловєроятно ... ? 707.Гаряче: жарко, гаряче ... ?
708.Обов'язково: обов'язково, обязатільно, мусово ... ? 709.Спідтишка: стишка, спідтишка ... ? ; »..
7Ю.Важко: важко, тяжко, тяжело ... ? 711.Мовчки: мовчки, мовча, молча ... ? 712.Заново: заново, наново, по-новому ... ? 713.Вдруге, другий раз: другий раз, вдруге ... ? 714.Працює швидко й доладно: доладно, гарно, спирно, до ладу ... ? 715.Хоч коли, у будь-який час: абиколи ... ? 716.Як-небудь, недбало: абияк, як-небудь... ? 717.Ніде, в жодному місці (нема): ніде, нігде, аніде ... ? * *"
718.Багато: багато, багацько, много .*..? 719.Багато людей: багато людей, людно ... ? 720.Все одно, однаково: ба'йдуже, байду'же, всєравно ... ? 721.Без слави: без слави, безславно ... ? .
722.Без сліду: без сліду, безслідно ... ? 723.ІІІВИДКО рухається: бистро, скоро, хутко ... ? 724.Невідомо як: бозна-як ... ? *
725.Невідомо що: бозна-що ... ?
726.У всякому місці, байдуже де: будь-де, де-небудь, абиде ... ? 727.У всяке місце, байдуже куди: будь-куди, абикуди ... ? 728.У всякий час, байдуже коли: будь-коли ... ? 729.Важливо, істотно, потрібно: важливо, важно (це дуже ...) ? 730.ІОрбою, натовпом: гаманом, вайлом ... ? 731.Безперервним потоком: валом ... ?
732.По дну річки, ставу і т. ін. в неглибокому місці: вбрід, убрід, бродом ... ? ТЗЗ.Вгору, у височінь: вгору, ввись, увись ... ? 734.У два рази: вдвоє, вдвічі, в два рази ... ? !
735.У денний час: вдень, удень, дньом ... ?
736.У нічний час: вночі, уночі, ноччю ... ?
· >"
737.Цікаво: цікаво, інтересно ... ? ' 738.До білого кольору: до білого, добіла .... ? 739.Дійсно, справді, в дійсності: справді, дійсно, дєйствітєльно ... ? 740. То тут, то там: де-де ... ?
27
741.Даром, безкоштовно, безплатно: даром, дарма, задарма ... ?
742.Брудно: брудно чи грязно ?
743.Нарізано (напр., сало): грубо чи товсто ?
744.Безодягу, голяка: голяка, голишом, гольцем ... ?
745.Голосно: голосно, громко ... ?
746.Глибоко: гли'бко, глибо'ко ... ?
747.Силою, насильно: силою, силком, сильцем ... ?
748.Дуже швидко, бігом: галопом ... ?
749.Ш ширині, у ширину: в ширину, вшир ... ?
750.Галопом, великими стрибками (про коня): чвалом, вчвал ... ?
751.Не однаково, по-різному: всяко, усяко, всяково ... ?
752.Без рідкої та гарячої страви: всухом'ятку ... ?
753.3мішано, разом: всуміш, вперемішку ... ?
754.Наосліп, навмання: наосліп, всліпу ... ?
755.Руками, ручним способом: руками, вручну ... ?
756.У різні боки (розбігтися): врозсип, урозтіч, вроздріб ... ?
757.Влучно (кидати): мєтко, влучно, вразно ... ?
758.Якщо грузне: грузько, грузне ... ?
759.Жити голодуючи: впрголодь, надголодь ... ?
760.Пити чай, відкушуючи шматок від грудки цукру і смокчучи його під час
пиття: вприкуску ... ? 761.Справді: справді, направду, вправді, насправді... ? 762.Якраз тоді, коли треба, вчасно: впору... ? 763.Без вантажу, з чимось порожнім: впорожні, порожняком ... ? 764.Вогко: вогко, влажно, волого ... ? 765.Усередині: усередині, всередині, внутрі... ? 766.Дуже швидко, у цю ж хвилину: вмить, вмент... ? 767.Спільно, у поєднанні з кимось, чимсь: разом, укупі... ? 768.3 малих років, змалку: змалку, з малих літ, змалєнства ... ? 769. На запас, про запас: взапас, на запас ... ? 770.Взамін, замість чого-небудь, в обмін: взамін, на замін... ? 771.У достатній мірі, в необхідній кількості: вдосталь, навалом ... ? 772.Вдогін: вдогін, навздогін ... ?
773.Вголос, так, щоб можна було чути: вголос, уголос, голосно ... ? 774.Завглибшки: вглибшки, углибшки, завглибшки ... ? 775.Невдало: невдало, невдачно, неудачно ... ? 776.Не так, як треба, не до ладу: невгаразд ... ? 777.0бов'язково: обов'язково, обязатільно, безпремінно ... ? 778.Небезпечно: небезпечно, небезопасно ... ? 779.Відверто, щиро, ні з чим не криючись: начистоту, откровєнно ... ? 780.Нахабно, безцеремонно: нахабно, нахально, нахрапом ... ? 781 .Замість чого-небудь: замість, натомість... ? 782.Насухо, до повної сухості (витерти): насухо, насуху, досуха ... ?
783.Настирливо, надокучливо: настирливо, настирно, надоїдливо ... ?
784.Насправді, дійсно: насправді, справді, насправжки ... ?
785.0кремо: окремо, отдєльно, нарізно ... ?
786.На рівні частини (поділити): нарівно, поровну ... ?
787.На заміну, взамін: взамін, навзамін ... ?
788.По прямій лінії, найкоротшим шляхом: напрямки, навпрямки,
навпростець... ? 789.Не думаючи про наслідки: напропале, напропалу, напропалую ... ? 790.Без догляду, без допомоги, без будь-яких засобів: напризволяще ... ? 791.Під рукою, у готовності: напохвості... ? 792.ПІД кінець, після всього: напослідок ... ?
793.3а допомогою дотику, без участі зору: напомацки, навпомацки ... ? 794.Відразу на смерть: наповал, на смерть, насмерть ... ? 795.По черзі, замінюючи один одного: навперемін, навперемінку ... ? 796.Точно, безперечно, безсумнівно: напевно, точно ... ? 797.Під кінець, На завершення всього: наостанку, наостанок, наостаннє ... ? 798.Накинути на плечі, не всовуючи рук у рукави: наопашки, наопаш ,.. ? 799.Розмахнувшись, з силою,з розмаху (вдарити): наодмаш, навідліг... ? 800.Наодинці, сам на сам, без свідків: наодинці, наєдиначці, один на один...? 801.По-новому, інакше, не так, як раніше: наново, заново ... ? 802.На весь час, назавжди (віддати): назовсім, насусім, навсегда ... ? 803.Більше від звичайної норми, міри: надто, занадто ... ? 804.Як завгодно, як доведеться, навмання: наугад, навдогад... ? 805.Якщо не можна відкласти, терміново: нагально, срочно ... ? 806.На кінчиках пальців ніг: навшпиньки ... ? 807.3а допомогою натяків, натякаючи: натяком, намьоком ... ? 808.У сидячому положенні: навсидьки, навсидячки ... ? 809.Присівши, викидати то одну, ,то другу ногу (в танці): навприсядки,
присядом ... ? '
8Ю.Сидіти, зігнувшись ногами в колінах і тримаючись на пальцях ніг:
напочіпки, навпочіпки... ? 811.Розмовляти, перебиваючи один одного: навперебій, навперебивки ... ? 812.На колінах, навколішки: навколішки, навколінці... ? 813.Відмовлятися рішуче, категорично, зовсім: навідріз, навідруб ... ? 814.Голосно плакати, ридати: навзрид... ?
815.Навздогін: навздогін, вдогонку ... 7 ;
816.До повного задоволення, скільки завгодно (напр., наїстися): донесхочу,
од пуза... ? 817.До недавнього часу: донедавна... ? 818.Розповісти з усіма деталями: докладно, детально ... ? 819.До яких пір: доки, докіль ... ? 820.Якомога швидше, скоріше: бистріше, бистрей, скорей, скоріше, мерщій ?

28
29
821.Мимоволі, без певного наміру, ненароком: ненароком, ненарошне,
мимоволі... ? 822.Миттю, в ту мить, дуже швидко: миттю, моментально, в момент, махом,
зразу, екстрено... ? 823.06 заклад: навзаклад, взаклад ... ? 824.Так, що трохи не вистачає чого-небудь (напр., майже біла): пощи,
майже... ? 825.Добре, гарно (зробив): добре, гарно, ловко, ладно... ? 82б.Краще: краще, лучче, ліпше.... ? 827.Погано: погано, плохо ... ? ,
828.Гірше: гірше, хуже ... ? ' ,
829.Так, як треба (живуть): в лад, ладком... ? 830.Непомітно для інших, нишком: украдки, крадькома ... ? 831.3 вигодою: корисно, полєзно ... ? 832.Інакше, не так: інакше, начче ... ? ,
833.Навмисне: зумисне, зумисно, навмисно, з умислом, нарошне ... ? 834.Ніколи, ні разу за все життя: зроду, зроду-віку ... ? 835.Через страх, злякавшись: зостраху, з переляку ... ? 836.У стані сильного збудження, необачно: зопалу ... ? 837.ІЗ зовнішньої сторони, зовні: знаружи .... ? 838.Всередині: усередині, всередині, внутрі... ? 839.3нову: знову, знов, ізнов ... ?
840.НІ з того, ні з сього, без причини: без причини, безпричинно, знічев'я... ? 841.Нишком: нишком, знишка... ? 842.Без бажання, неохоче: нехотя, знехотя, знехочу ... ? 843.Не тямлячи нічого, розгубившись: знестями, знетями, без тями... ? 844.Несподівано, раптом, зненацька: несподівано, неожиданно ... ? 845.Змалку: змалку, змалу, ізмалу ... ? 846.3лепса, ледь помітно, трохи (напр., почервоніло обличчя): злегка, слегка,
ізлегка... ? 847.Холодно: хо'лодно, холодно', зимно ... ? *.....,,.;.,
848.Через деякий час, пізніше, потім: потім, послі, посля, опосля ... ? 849.3авчасно, наперед (продумати): завчасно, зачасу, загодя ... ? 850.3разу, за одним заходом, за один раз: заразом ... ? 851.Безплатно, безкоштовно: задаром, задарма, дарма... ? 852.Повільно, неквапливо: поволі, помалу, загайно, забарно ... ? 853.3автовшки: завтовшки, загрубщки ... ? 854.Достатньо, досить: хватить, доста... ? 855.Межи очі, між очі: межиочі, мизиочі... ? 856.Форма вітання: добридень, добрий день чи здрастуйте ... ?
ЕТНОЛЩГВІСТИЧНА ЧАСТИНА
СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ
І. ВЕСІЛЛЯ 1.Переддень весілля, а) Як називалася передвесільна церемонія в хаті нареченої, тобто за один (чи декілька) днів перед власне весіллям, напередодні чи незадовго до дня приїзду нареченого за нареченою й остаточним переїздом її до нареченого (вінкиїЬівиЧгвечїр, коровай...)! б) Які обряди виконувалися в цей час: випікання короваю; виготовлення та прикрашання весільного деревця; плетіння вінків; розплітання коси нареченої; прощання нареченої з подругами, рідними, домівкою, з дівоцтвом у колі подруг..?
Коровай, а) Який вигляд мав весільний коровай? б) Замалюйте його схематично зверху і збоку та позначте стрілками кожну деталь. Укажіть назви всіх його деталей і прикрас, а саме: підошви; обода; фігурок із тіста (пташки, квіточки, шишки, завитки, місяць, сонце, зірки ...). в) Запишіть назви та замалюйте візерунки (хрест, ялиночка, рослинний орнамент...). г)3апишіть назви предметів, які запікаються в нього (гроші, яйця ...); кладуться зверху (вінок, фігурки не з тіста і т.д.); втикаються в нього (рослинність, трави, деревце, гілки...).
Який хліб (хлібці, булочки) пекли на весіллі, крім коровая? Який вони мали вигляд і як називався (короваєць, шишка, місяць, верч...)!
4. Весільне деревце, а) Як називалося "весільне деревце"? Що воно являло собою: деревце (яке?); гілка дерева (якого?); інша рослинність (зелень барвінку, пучок калини, вівса, одна чи кілька квіток ...); штучне деревце (з паперу, дроту ...); виріб з тіста; візерунок на хлібі ...? Замалюйте його. Де воно розташовувалося: встромлялося у весільний хліб (який?), ставилося в посуд (який?), розміщувалося незалежно від хліба чи посуду? Чим прикрашалося "весільне деревце"? б) чи прикрашалася хата (чия нареченого чи нареченої?) квітами чи гілками?
5. Весільний прапор, а) Чи існував і який вигляд мав "весільний прапор": прапор, корогва, червоний пояс на хаті, шматок матерії, пояс, рушник, простирадло чи сорочка на колу чи ціпку, ратищі, рогачі, гілці, жезлі діючої особи, дузі ...? Як він називався? б) Що з ним робили: клали "біля шлюбного ліжка, виставляли в знак цнотливості нареченої, виставляли в знак успішного сватання, виставляли в знак весілля, що відбувається у хаті, носили в руці (хто з учасників весілля?)...?
6. Придане, а) Як називалося придане нареченої? б) Як називалася частина приданого, що складалася з одягу, білизни, начиння..? в) Як

ЗО
31
називалася частина приданого, що становить собою худоба та земельний наділ?
Чини. Чи відомі такі весільні чини (вкажіть відношення кожного з них до нареченого чи нареченої: брат, дядько, друг нареченого ...): а) дружко, дружко, дружок, дружба ... Яке з перерахованих слів у вас уживалося? Скільки учасників весілля носило таку назву? Що вони робили на весіллі? б) дядя, дядько, дядьо, дєдьо і т.д, Яке слово у вас уживалося? Скільки учасників весілля носило таку назву? в) світилка, світжьниця ... Яке слово у вас уживалося? Скільки учасників весілля носило таку назву? Що вони робили на весіллі? г) косянка, закосянка, закосяне ... Яке слово у вас уживалося? Скільки учасників весілля носило таку назву? Що вони робили на весіллі? д) староста ... Скільки учасників весілля носило таку назву? Що вони робили на весіллі? є) княжий, княжин, княжок, князьок, підкняжий, князь ... Яке слово у вас уживалося? Скільки учасників весілля носило таку назву? ж) хоронжий ... Скільки учасників весілля носило таку назву? і)маршалок ... Скільки учасників весілля носило таку назву? и) В якому чині був хрещений батько нареченого на весіллі і як називався цей чин (староста, старший сват, корінний сват, дружко...) ?
"Чесність" нареченої, а) Які дії чи предмети на весіллі вказували на чесність-нечесність нареченої: виставляли прапор чи ходили з прапором (яким?), наречена не сідала на діжу, обливали наречену водою, водили навколо ступи, надівали хомут на наречену чи на її матір, показували шлюбну сорочку ...? Чи існував звичай показувати шлюбну сорочку нареченої? б) Чи заборонялися статеві стосунки у першу шлюбну ніч (чи довше?) чи, навпаки, вважалися обов'язковими? Чи не повинна була наречена проводити першу шлюбну ніч з дружком, старшим братом нареченого...?
Дощ під час весілля, а) Що означало, якщо під час весілля йшов дощ: молоді будуть багаті, щасливі; наречена буде плакати в заміжжі; молоді колись зішкрібали пригари зі сковороди чи знімали пінки з молока ...? б) Що говорили дітям, що зішкрібали пригари зі сковороди, з каші чи знімали пінки з молока?
10. Весільні пісні, а) Запишіть пісню (зазвичай вона весільна) про сіяння нареченою: вроди ("там Марусенька молоденька красоньку розсівала", «сіяла красу свою, сіяла та казала: "Як я у батюхна буду, то я тебе виполю"»), волі ("сита-решета доставала, мамкіну волю розсівала"), долі ("сіяла мати долю, стоячи над водою"), долі й рути ("сій, нєвєста, долю по моєму полю, сій, наречена, руту по моєму грунті"), рути і м'яти ("не копай садку, не сади рути, тобі у батька не бути, не копай грядки, не сади м'ятки, тобі не бути у маткі", "я по саду ходжу, руту-м'яту саджу"), рути ("по садочку ходжу, яру руту саджу", "там Маруся межу копала, руту сіяла"), рожі ("там Маруся межу копала, рожу сіяла", "ходить Маруся по сєножатям, копає лозу, саджає рожу"), розсади ("їхала Марусенька до вінця, сіяла розсадоньку з рукавця")... б) Чи відомий був звичай "оспівувати коровай", тобто співати величальну
пісню, у якій розповідається, з чого він спечений (із семи криниць водиця, від семи корів маслечко, із семи вуликів медочек ...)? Запишіть пісню та її рефрен ("ой рано, рано", "ой раю, раю"...). В яких ще піснях зустрічаються ці рефрени?, ; -і-'.і ;.'Ј} ' '
·
·"'"
·
II. РОДИНИ
1. Як називається жінка: а) вагітна (черевата, череватая, товста, важка...); б) породілля (породуха, породилля, положниця ...); в) безплідна (бездітуха, ялівка, курак, кур'я, галанова, галановая ...); г) багатодітна (королиця, трусиха ...); д) та, яка народила поза шлюбом (накритка, покритка, байстручниця...)? ,
Місячні, а) Як називаються місячні періоди у жінок (сорочка, сорочка, на сорочці, рубашечне ...у> б) Яких заборон дотримувалися жінки в цей час: не можна було займатися певними видами господарських робіт (сіяти і саджати, збирати плоди, поливати город ...), домашніх робіт (в'язати, прясти, топити піч, пекти хліб, кришити капусту, брати воду з ріки, колодязя ...), брати участь в обрядах (відвідувати породіллю, бути кумою на хрестинах, бути дружкою нареченої на весіллі, брати участь у похороні чи бути присутнім при покладанні небіжчика в труну ...), ходити до церкви, на цвинтар, робити інші дії (напр., переступати через живу істоту, залазити на дерево, доторкатися до плодового дерева) ?
Народження дітей, а) Що робили для того, щоб мати дітей: клали яйце за пазуху на весіллі; кидали в поділ черепки від розбитого горщика на хрестинах, ходили до дуба і просили; сідали на лавку, де лежав хліб; з'їдали зерна самосійного жита ...? б) Що робили, щоб народжувалися хлопчики (напр., саджали хлопчика на коліна нареченій на весіллі)? в) Що робили, щоб якийсь час після весілля не народжувалися діти: на весіллі сідали на пальці, кидали гроші на піч під час виходу з батьківської хати, у першу шлюбну ніч чи декілька ночей утримувалися від статевих відносини...?
Заборони під час вагітності. Що забороняли робити вагітній жінці для того, щоб пологи не були важкими, щоб не зашкодити дитині чи іншій людині: стояти на межі, перехресті, порозі; переступати через мотузку, оглоблі, дерево; носити у хвартуху хліб, яйця, крупу, насіння, плоди; дивитися на падло, на гадюку, на покійника; вштовхувати ногою худобу; відливати воду у колодязь; позичати; переходити дорогу'...?
5. Засоби, що полегшують пологи, а) Що робили для полегшання пологів: обводили навколо столу, переводили через кросна, водили "свинячими стежками"; давали в руки рогач; катали обруч; відкривали замки, скрині, пічний заслін, вікна, двері, царські врата; розстібали одяг, розв'язували вузли, розплітали коси; давали лизати мак ЗІ столу ...? б) Що робив чоловік для полегшення пологів: напував дружину водою з рота через поріг; стогнав, зображуючи родові муки...? в) Запишіть замовляння чи інший текст, що читали при пологах.

32
33
6. Дитяче місце. Як називається дитяче місце (постеля, місце, мєсто ...)? Що з ним робили: закопували кудись (під піч, під покуть, під поріг, під плодове дерево ...; разом з гребінкою, голкою, цвяхом, ганчірочкою, грошима, хлібом...), зберігали для чого-небудь (для лікування, виведення родимих плям...) ?
Пуповина. Як (на чому?) відрізали пуповину і що з нею робили: прикладали до сокири, обуха, ножа, гребінки; закопували (де?) разом з "дитячим місцем", зберігали (для чого?), ворожили...?
"Сорочка". Як називається "сорочка", у якій народжуються деякі діти (капшук, мішок, чепець, сорочка, рубашка, плєва ...)? Що з нею робили: закопували (де?) разом з "дитячим місцем", зберігали, брали з собою в дорогу, на торг, на першу сівбу, на п'ершу оранку - для удачі...?
·
Остання дитина, а) Як називається остання дитина в родині (мізинець, вишкребок, поскребач ...)? б) Чи брав участь він у яких-небудь обрядових чи магічних діях: розкушував градину, щоб зупинити град; гриз кому-небудь хворе місце, щоб воно не боліло; замітав хату в чистий четвер; брав участь у засіванні...? ,*,

Імена дітей до хрещення, а) Якими іменами називали дітей, які помирали до хрещення (Адам і Єва, Іван та Мар'я ...) ? б) Чи називали ці імена, побачивши падаючу зірку чи коли чули "плач русалок"? Коли ще?
Як пояснювали дітям, відкіля беруться діти: знайшли в кущах, у капусті, у буряках, у траві; Мар'я дала, бузько приніс, цигани загубили; Бог послав, Бог скинув, Бог з неба камінчика кинув; з неба впав ...?
Пострижини. а) Коли вперше стригли волосся дитині і як це відзначалося? Хто це робив: хрещений батько, батько ...? б) Що робили з відрізаним волоссям: ховали в щілину над дверима в хаті, у хліву; спалювали в печі; кидали в проточну воду...?
Повитуха, а) Як називається повивальна бабка (баба, бабка, дитяча баба, пупная баба, пупиха, природуха, княгиня ...)? б) В який день року її вшановували і як цей день називається (бабин день, бабкини родини, бабини, полоскозуб...)?
III. ПОХОРОН
1. Як говорять про вмираючу людину (збирається додому, у дорогу, заміж; землею пахне і тд.)Ч
2. Як називається передсмертна агонія (конає, ангел з чортом сперечається, брід...)?
Якими способами полегшувалася агонія важко вмираючого чи чаклуна: перекладали вмираючого на підлогу, забирали подушку, вбивали клини у стелю, розбирали дах...?
Як називається смертний час (сконав, душа вийшла, пара вийшла, пішов до дідів, гуляє з дідами...) ?
Як називається небіжчик (мрець, мерцяк, покійник, небіжчик...)?
б.Як називається а) труна; б) кладовище?
Надгробні колоди. Чи клали на могилу дубові колоди і коли? Замалюйте чи сфотографуйте їх; вкажіть форму, розмір, розташування. Як вони називаються (колодка, приклад', прихором ..:)?
Спорядження небіжчика, а) Що підстилали в труну: сіно, трави, стружку, полотно, рушник, головну хустку, одяг ...? б) Чим набивали подушку: сіном, травами, стружками ...? Як її шили: зліва направо, на живу нитку ...? в) Чим накривали небіжчика: покривалом, скатертю ...? г) Як вдягали і взували небіжчика (покійницю) ? д) Що клали в труну жінці, чоловіку, неодруженим, дитині, діду, бабі? Що клали чаклуну?
Предмети, якими торкалися покійника, а) Чим зв'язували ноги небіжчику (напр., червоною ниткою) і що з цим робили потім (напр., виводили бородавки)? б) Що робили після виносу тіла з лавкою, на якій лежав небіжчик: клали туди які-небудь предмети, посипали житом, лягали, сідали...?
10. Поминальна страва. Як називалася поминальна страва (коливо, сита,канун...) ? Що це: каша, хліб, кришений у солодку воду.,.?
11. Чи існував звичай наступного дня після похорону відвідувати небіжчика? Як це називалося (будити, побужати покійника, носити снідати...)? Як це робили? , ,
Сороковини, а) Як називалися поминки 40-го дня чи 6 тижнів (сороковиним, сорочини, заздоровне...,)?. б) Що таке знімати, вздимати повітря. Коли і як це робилося (на 40-й день, через рік...)?
Річні поминальні дні, а) Як називалися загальні для всіх померлих поминальні дні (діди, баби, поминальниці ...)? б) Коли їх справляли і як називалися кожні з цих щорічних поминок окремо (перші, другі, треті діди; михайлівські діди ...)? Які з них головні? в) Які ще свята справляли "для мертвих" (навський Великдень, Великдень для мертвих, навська трійця..-..)? Коли? г) Як називається радуниця, тобто вівторок Хоминого тижня (радовниця, дедовиця, гробки...)? Що робили в цей день?
14. Як називалися всі померлі родичі, предки (діди, душі, дчшки, батьки,померлі, покійники...)! -. >
15. Закладні небіжчики. Де ховали нехрещених дітей, тих, які повисилися, утоплеників, самогубців, п'яниць, чаклунів: поза цвинтарем (на місці смерті, у полі, на горі, за ровом, на перехресті доріг, на межах), на цвинтарі (біля огорожі, у куті - якому відносно сторін світу)? =
16. Що робили» щоб небіжчик "не ходив": обсипали могилу, будинок маком (запишіть назву: мак-відун, мак-відук, глухий мак і тд.) яи.лущиком (насіння самосійного льону), вбивали в могилу осиковий кіл...? :
17. Як уявляли собі смерть? В якому вигляді вона являється вмираючому: жінка в білому, чорнодіу, з косою, жаба...?

34
35
18. Чи вважалося, що можна бачити душу умираючої, померлої чи сплячої людини й у якому вигляді: у вигляді повітря, тіні, диму, пари, клубка, стовпа: у вигляді птаха, миші, комахи ... ? Запишіть бувальщини.
КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ
IV. СВЯТКИ
1. Як називали період від Різдва до Водохрещення чи від Нового року до Водохрещення (свічки, коляди, святі вечори...) ?
2.г Як називали день напередодні Різдва (коляда, щедруха ...)?
3. Чи був звичай обв'язувати ніжки столу мотузкою, ланцюгом, солом'яним джгутом? Коли це робилося і для чого?
4. Різдвяна солома, а) Що робили з соломою чи сіном (чим саме?) на святки (коли саме?) : стелили під скатертину, клали в покуті на лавку ...? б) Як її (його) використовували згодом: давали худобі, клали в труну, у гніздо домашній птиці, палили, розкидали по полю ...? в) Чи обв'язували дерева соломою? Запишіть формулу і дії, якими супроводжувалося обв'язування дерева: замахувалися сокирою, погрожували...
5. Чи випікався спеціальний хліб у цей час (коли саме?)? Як він називався (палюхи, підпалки, колядники, перушки ...)? Якої він був форми? Що з ним робили: давали колядникам, давали худобі...?
% Не чи запрошували до вечері мороз, дідів, вовка чи ще кого-небудь? Коли? Запишіть формулу запрошення.
Що передвіщала перша людина, яка прийшла в хату на Різдво чи Новий рік чоловік, жінка, хлопчик, дівчинка, єврей, циган...?
Коли відбувалися дівочі ворожіння на заміжжя й долю: на Андрія, під Різдво, під Новий рік, на Водохрещення ...?
Які гадання відбувалися біля колодязя чи були пов'язані з колодязем (запишіть розповідь детально): сіяння льону, конопель, маку; кричання у колодязь; виготовлення колодязя з паличок ...? Коли? Запишіть замовляння, що супроводжували ворожіння.
Кутя, а) Які ворожіння відбувалися з кутею та ложками і коли? б) Що ще робили з кутею, з верхівкою куті, з залишками куті (напр., віддавали курям)?
її: Як називався новорічний вечір (щедруха, багатий вечір, куготи ...)? V 12. Скільки разів і коли справляли кутю від Різдва до Водохрещення? Два чи три рази? Як називалася кожна з них (бідна, голодна, щедра...) ?
Колядування, а) Коли ходили колядувати (щедрувати) : під Різдво, під Новий рік, іншим часом (напр., на Великдень)? б) Як називалася ця дія і її учасники?
Які персонажі (маски) брали участь у колядуванні: коза, ведмідь, кінь...? Чи ходили із зіркою? Запишіть пісню про козу типу "О-го-го коза...".
Запишіть формули погроз і подяки колядників господарям.
36
16. Святочні пісні, а) Колядники виконували в хаті одну пісню чи більше? Кому адресувалися колядки та у якому порядку їх виконували: господареві хати, господині, хлопцю, дівчині, дітям? б) Які приспіви мають колядні пісні: "святий вечір", "добрий вечір", "святий вечір, святе Різдво", "ой дай Боже"...? ..'
·
·:,:.
V. ВЕСНА
1. Стрітення. а) Як називалося свято стрітення (стричення, громниці...)?
б) Як називалася стрітенська свіча (напр.* громниця)? Що з нею робили?
2. Тиждень перед Великим постом, а) Як називався тиждень перед Великим постом (напр., масляна)? Що робили на цьому тижні? б) Що таке колодка? Що таке тягати колодку (водить колодку, колодій справлять ...)? Чи виконувалися які-небудь обрядові дії з колодою дерева, поліном ..?
3. Хрестопоклонний тиждень. Як називався четвертий (хрестопоклонний) тиждень посту? Як називалися і який вигляд мали хлібці, що пеклися в цей час? Скільки їх пекли? Що з ними робили: з'їдали самі, брали на засівки, на першу оранку, зажинки, перший вигін худоби ...?
День сорока мучеників. Як називався день сорока мучеників (напр., сороки)? Як називалися і який вигляд мали хлібці, що пеклися до цього дня? Що з ними робили?
Благовіщення. Як називалося свято Благовіщення? Як називалися і які на вигляд були хлібці, що пеклися до цього дня? Що з ними робили?
Чи був відомий звичай до дня Благовіщення чи до іншого дня (якого?) мести хату (чим?), двір, спалювати сміття, віники...? Для чого це робили: для відгону змій, нечистої сили...?
7. Зустріч весни, а) Чи був відомий звичай зустрічати весну? б) З прильотом яких птахів пов'язували її початок: лелеки, жайворонка ...?
в) Якими закличками зустрічали весну?
Єгорій (Юрій). Як називався день св. Георгія, тобто 23 квітня ст.ст., чи 6 травня н. ст. (Юрій, Єгорій) ? Що робили в цей день (до цього дня): ходили в жито, збирали росу, палили багаття, жарили яєчню, виганяли худобу...?
Вербна неділя, а) Як називалася остання неділя посту, тобто неділя на шостому тижні посту (напр., вербтщя)? Що робили з освяченою вербою: били один одного, били худобу, затикали гілки за образи, за двері хліва ...? б) Що примовляли, коли били вербою?

Чистий четвер, а) Як називався четвер на страсному тижні? Що робили в цей день: купалися, обливалися водою, мели хату, двір, палили багаття, мили діжу, ставали на камінь, робили обхід будинку, малювали на будинках хрести...? б) Чи освячували свічки і що з ними робили згодом?
Великдень, а) Як називалися крашанки? В який день їх фарбували? б) Що з ними робили: з'їдали, дарували кому-небудь, віддавали жебракам, носили на цвинтар, брали в поле на засівки ...? Що робили зі шкарлупою крашанок? в) Що робили з кістками освяченого великоднього поросяти:
37
закопували в поле (коли?), пускали на воду, підвішували на горищі...? г) Як використовували скатертину, на якій святили паску: виносили з будинку назустріч градовій хмарі, накривали вмираючого ...? д) Чому не можна було спати під час великодньої всеношної (заутрені)? Що станеться, якщо порушити ця заборона: будеш спати весь рік, русалки зашиють очі, поляже льон чи жито, не знайдеш яєць диких качок, Бог долі не дасть ...? Порушення яких ще заборон може привести до таких наслідків?
Ј
· 12. "Сухий" день. "Градовий" день, а) Який день (дні) називався сухим: середа після Паски, четвер після Трійці ...? Що робили в цей день (напр., пересушували одяг)? Чого не можна було робити в цей день (напр., працювати в полі, на городі)? Чому (напр., буде посуха)? В які ще дні, свята дотримували ці заборони, щоб уникнути посухи? б) Який день (дні) називали градовим, градобійним ... (напр., через день після Миколи літнього)? Чого не можна було робити в цей день (напр., працювати в полі)? Чому (напр., щоб не було граду)? В які ще дні, свята дотримувалися цих заборон, щоб уникнути граду?
13. Хомин тиждень. Як називався тиждень (неділя на цьому тижні) після Паски {провідна, проводи ...)? Що робили в цей час? Чого не можна було робити в цей час і чому? ч
VI. КУПАЛА
Назви свята, а) Як називався день Іоанна Хрестителя, тобто 24 червня за ст. ст., чи 7 липня за н.ст. (Іван, Іван відьмарський, Іван Петровський, Івана Купала, Ян, святий Ян ...)? б) Як називався переддень цього свята, тобто 23 червня ст. ст., чи 6 липня н.ст. (Купала, Івана Купала...) ?
Багаття а) В які дні року палили багаття: на Різдво, на Великдень, Благовіщення, Юрія, Купалу, Петра...? б) Як називалося купальське багаття (купала, вогонь ...)? Як його влаштовували? Де розкладали багаття: біля води, на відкритому місці за селом, на височині, навколо дерева (якого)?
3. Жердина посередині багаття, а) Чи ставили посередині багаття жердину і як вона називалася (насилиця, острога...)? б) Що на неї вішали: кінський череп, колесо, цебро від'дьогтю, старий кошіль, старі постоли, пучок кропиви, солому ..? Як називалося те, що вішали (напр., відьма)? Чи збивали це у вогонь?
·
·
·'*
Що кидали у вогонь, спалювали у вогні: старе взуття (постоли), Старі кошики, вінки, квіти, опудало відьми, солом'яну ляльку, прикрашене деревце, віники..?
Купальське деревце, а) Чи прикрашалося дерево напередодні Івана Купала? Яке: те, що росте, зрубане (якої породи?), гілка..? Чим прикрашалося: квітами, папірцями, цукерками ..? Як називалося таке чи дерево гілка (купала, купальнищ, вільце, гільце ...)? б) Що робили з цим деревом, деревцем, гілкою: водили довкола нього хороводи, носили його по селу, носили навколо багаття, кріпили на тичці, кидали у вогонь, кидали у
38
воду, знімали прикраси, розривали на частини, розбирали на шматки учасники обряду..?
б. Захист від відьом. Як у купальську ніч захищалися самі, захищали худобу й посіви від відьми, нечистої сили: а) затикали гілки дерев (яких?), кропиву за вікна, за двері будинку, хліва; вішали їх на роги, шию коровам ..; б) оберігали молочний посуд (як?); в) вартували, вистежували відьму: біля багаття кип'ятили воду, цідилки, голки ...;
г) протягали нитку через дорогу, щоб худоба перейшла; посипали дорогу чи вигін маком, насінням льону, стеблами конопель, листками кропиви, щоб худоба перейшла; д) калічили тварин: жабу, кішку, свиню..?
Опудало відьми, а) Чи робилося опудало відьми? З чого: із соломи, ціпків, ганчір'я, кропиви..? Що з ним робили: удягали в жіночий одяг, насаджували на тичку, носили по селу, водили по селу, кидали в багаття, кидали у воду, розривали на шматки..? Як його називали? б) Чи вибирали відьмою одну з учасниць обряду?
Чи плели вінки? Що з ними робили: кидали у воду, у багаття, ворожили на заміжжя й долю ..?
Чи купалися в цю ніч чи, навпаки, заборонялося купатися?

Бешкетування, а) Коли молодь бешкетувала: на Купала, Різдво, Новий рік, на весіллі, коли ще? б) Що робили: тягали воза, човна, бочки; перевертали їх; закидували на дах; знімали паркан; виводили худобу з хліва..?
Гра сонця. Як називається гра сонця (сонце грає, купається, красується, міняється, стрибає, танцює, гуляє...)? Коли це можна бачити: на Купала, Петра, Великдень, Благовіщення, Воздвиження, Різдво?
...<.''..
· :'г".
ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ VII. СІВБА ТА ЖНИВА
Оранка. Що робили під час оранки, щоб був гарний врожай, щоб град не побив посівів: брали з собою яйце, хлібець, громничну свічку, закопували у борозну кістки від великоднього м'яса...?
Сівба, а) Що робили під час засівання, щоб був гарний урожай, щоб град не побив посівів: клали в насіння яйце, брали з собою хлібець, громничну свічку; доручали засівання людині з великою бородою чи хлопчикові, засівали босоніж чи у спідній білизні ? б) Яким зерном засівали: зерном з різдвяного снопа; зерном, що розкидували по хаті на Новий рік; зерном з дожиночного вінка, снопа, букета; зерном з двохколосого стебла..?
Чи ходили навесні в жито і коли: на Юрія, на Купала .:? Що там робили: обідали (що їли і пили?); "качалися" (хто?); ворожили на врожай, ховаючи в жито пиріг чи хліб; втикали прутики верби ..?
Що робили, щоб на жнивах не боліли руки: обв'язували їх шматками ганчірочки, якою були зв'язані ноги небіжчика; ниткою з весільного короваю;
.39
ч
ниткою, що йде назад, тобто зайвої у берді; червоною вовняною ниткою; колоссям, вирваним на тім місці, де зажинали..?
Що робили, щоб під час жнив не боліла спина: "качалися" по землі з замовлянням (яким?); опоясувалися перевеслом (з колосся, трави "спориш"...); затикали що-небудь за пояс (колосся, корінці колосся, заячу капусту, гілочку дуба...); "топтали" спину, тобто м'яли її один одному ногами під сволоком ?
Що робили під час роботи в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на межу приносили додому..? для птахів, мишей, мурах (що при цьому примовляли?); приносили додому і віддавали дітям, говорячи, що т "від зайця"; віддавали худобі чи курям; говорили, що треба доїсти, інакше "кури здохнуть"...?
Що робили для того, щоб миші і птахи не їли хліба: під час звезення снопів скидали з воза один сніп (що при цьому примовляли?); клали в кутку сараю, де зберігається зерно, особливий хлібець; починали складати снопи в день, на який припадало Благовіщення; обходили поле з "кілком", яким б'ють свиней, із "свяченою" хусткою ...?
"Борода", а) Як називалося колосся, яке по закінченні жнив залишали в полі (коза, борода, перепелиця, дожинки, квітка ...)? Скільки колосся залишали? Чи повинно воно було рости з одного зерна? б) Що робили, залишаючи "бороду": зв'язували червоною ниткою, надломлювали, заплітали в косу, обкладали жменями соломи чи камінням; просапували, розпушували землю серпом; обливали водою; клали усередину камінь, хліб, сіль..?
Перекидання. Чи перекидалися по полю по закінченні жнив? Як гралися по закінченні жнив: тягали один одного за ноги, "качалися", стоячи спиною один до одного..?

Як називали, дражнили женця, що жав гірше інших, останнім (козел-борода, старий, на тебе коза мекає, уся старістьпадає...)?
Чи обв'язували господаря поля перевеслом? Чи обставляли його снопами? Опишіть, цей обряд.

Освячення колосся, а) Коли освячували колосся: на Спаса, на Успіння..? б) Яке саме: зрізане на початку жнив, тобто під час зажинок, чи наприкінці жнив, тобто під час дожинок?
Дожиночний "букет", а) Як називалося колосся, що освячували (борода, коза, хрестик,. квітка, гілка, метелочка, дожинки...)! Опишіть, замалюйте чи сфотографуйте той предмет, що з них робили: букет, сніп, хрест, круглий вінок, особливе спорудження на трьох ніжках... Звідки брали колосся для такого букета, вінка, хреста: відрізали від "бороди" чи витягали зі снопа? б) Що робили з освяченим колоссям згодом: використовували під час засівок (як саме?), віддавали худобі (коли?), віддавали курям, використовували для лікування людей і тварин (як?) ?

Як називали страву, що готували під час зажинок чи на дожинках, коли саме (пряжмо, кутя...)! Що це: м'ясне (півень, свинина, баранина...), яєчня, смажене колосся, млинці, пироги, хлібці, каша (що з нею робили?) ?
"Залом", а) Як називалося поплутане, зв'язане, зламане жито в полі, що нібито заподіювало шкоду господареві поля (залом, завивка, зав'язка, лялька, кубло ...)! Як виглядав "залом": скручене, зламане, зв'язане колосся..? Що там можна було знайти: волосся, яйце, вбиту змію..? Якої шкоди це могло завдати господареві? б) Як знешкодити "залом": висмикнути осиковим колом, рукою, вимазаною у свинячому гної; захрестити серпом і т.д.? Що говорили при цьому?
Ріжок. Як називаються чорні зерна в житі? (воляче жито, вовче жито, бойснове жито, рогаки, рожки, спор...)!Чюл пояснювали їхня поява?
Жнивні пісні. Запишіть пісню про "бороду" типу "Ой, чия це борода чорним шовком повита..."?
VIII. ХУДОБА
Обереги худоби, а) Чи був звичай вивішувати в хліву, надворі, на дверях будинку (де саме?) убитогої птаха: сороку, ворону, сову, кажана ..? Навіщо це робили? б) Які предмети поміщали (клали, затикали, підвішували) у хліву, у будинку (де саме?): дзеркало, камінь, цвяхи, хрест з осикових лозин, серп, косу, кропиву, друзки від розбитого блискавкою дерева ..? Для чого?
Що робили й у яких випадках (при отеленні, на Юрія, на Купалу...) з коровою, щоб уберегти її від псування: прив'язували до рогів чоловічий пояс, хустку господині, шматок матерії, відірваний від подолу ЇЇ сорочки; навішували на роги решето, вінок з купальських трав; вішали на шию ладанку; обсипали освяченим маком, кропили святою водою..?
Яким чином і коли відьми віднімали у корів молоко: висмоктували, обернувшись жабою, вужем ...; збирали росу з чужого поля (як саме?)..?
Що робили, якщо у корови зникало молоко: доїли через обручку, проціджували молоко через "цідилку" з голками, ставили дійницю під зірки й місяць, клали в дійницю черепаху; окурювали вим'я, обмивали його проточною водою; годували корову крихтами з торбинки жебрака, напували водою, узятою з чужих колодязів...?
Від чого корова починає доїтися кров'ю: від того, що під її черевом пролетіла ластівка, пробігла ласка; провели ножем по молоку чи сметані..?

Як називалися спеціальні хлібці, які згодовували худобі? Який вони мали вигляд? Коли вони пеклися: на Різдво, на Стрітення, Сорок мучеників, Великдень, при першому вигоні худоби..?
Які предмети і для чого підкладали під поріг хліва під час першого вигону худоби: замок, ніж, косу, серп, пояс, яйце, хліб (який?)..?

40
'
41
Чи були особливі свята у пастухів і в які дні: при першому вигоні худоби, на Миколу зимового ..? Яку їжу готували в цей день (напр., яєчню), у які ігри фали?
Що робили, щоб корова (кінь) "погуляла": годували її хлібом через огорожу, годували з подолу, годували "поскребками" з хлібної лопати, обтирали сорочкою чи штанами, гнали ціпком з дерева (якого)..?
10. Які дії відбувалися під час мору худоби: обхід села, оборювання села, ткання звичайного полотна (рушника), перегін через проточну воду, вогонь..?
Оборювання. Як проходив обряд оборювання і хто в ньому брав участь: баби й дівчата, чоловіки-близнюки ..? Кого впрягали в соху: баб, дівчат, волів-близнюків ?
Повсякденне полотно. Як називалося полотно (сорочка), що ткалася з Нагоди мору, падіння худоби, посухи, війни й інших нещасть (обиденник, завіса, оброк ...У? Що робили з цим полотном: переганяли худобу (через нього чи під ним?), жертвували в церкву, оперізували церкву, закопували в землю, вішали на придорожні хрести, розвішували по селу, спалювали..?
IX. БУДІВНИЦТВО
Як вибирали місце для закладання будинку: залишали на цьому місці хліб на ніч і перевіряли його збереженість, виходили на передбачуване місце босоніж, спали на цьому місці і ворожили по снах ..? На якім місці не можна було будувати будинок і чому?
Чи вважалося небезпечним підходити до закладеного будинку? Кому це було небезпечно (напр., жінкам) і чому (напр., народяться близнюки)? Чи могли будівельники "закласти", навести псування на людину і яким чином?

Як називалося свято, присвячене закладці верхньої балки (квітка, ялинка...)'?
Новосілля, а) Як називається переїзд у новий будинок (влазини, входини, вхідчини...)! б) Яку тварину впускали в будинок, перш ніж у нього ввійти: кота, півня ...? в) Який предмет вносили в будинок першим: ікону, стіл, діжу...? г) Які предмети вносили для того, щоб будинок був благополучним: повне цебро, хомут...?
X. ТКАЦТВО 1. Льон, коноплі, а) Що робили в день посіву, щоб був гарний врожай льону й конопель: їхали сіяти далекою дорогою; сівач одягався в усе-чисте; дівчата розпускали волосся; клали насіння на спину коня, несли його на плечі; клали в насіння яйця, сир, віск; підкидали вгору яйця, мішок з-під насіння; розкидали по полю шкарлупу крашанок..? б) Що робили протягом року, щоб льон (коноплі) був "довгим", білим, чистим: стрибали, танцювали, качалися на гойдалках, посипали насіннями льону високу жінку, затикали в стіну голку з довгою ниткою, купалися, мили руки в ріці чи озері, стрибали
42
через багаття, кидали в багаття кудель, намагалися у свята якомога раніше вимести піч і будинок...? Коли це робили: на Різдво, Купала, Трійцю ...?
2. Календарні заборони. В які дні (дні тижня, святки, "діди", інші свята, фази місяця ...) не можна було і чому: а) прясти льон і вовну (з'явиться Богоматір, Варвара, "п'ятниця", "середа", "недільки", "північ", "нічниці"; осліпнеш; на тім світлі будуть колоти веретенами; вівці будуть вертітися; блискавка спалить сіно; будуть народжуватися хворі діти, ягнята, поросята; господар відрубає руку, коли рубатиме дрова...); б) мотати нитки (напр., дідам дорогу замотаєш); в) снувати (вовки будуть бродити - "снуватися", худоба і кури не будуть приходити додому, що вмерлі не прийдуть на "діди", мошка буде "снуватися" ...) ; г) називати (у нитках будуть сорочі лапи, змії наповзуть...); д) ткати (буде посуха, не вийдеш заміж...) ?
3. "П'ятниця". Хто, яка істота, дух, за розповідями старих, міг приходити прясти чи ткати вночі: "п'ятниця", Богоматір, русалка, "північ", домовик ...? У яких випадках це відбувалося? Який він мав вигляд? Що робив (напр., гримів при роботі)? Запишіть бувальщини.
Основа. Що і з якою метою робили з основою, знявши її зі стіни: піднімали над головою, щоб льон був високий; ударяли об стіну, ослін, щоб полотно була міцне; сідали на неї і бовтали ногами; протягали між ніг, топтали ногами, щоб діло добре йшло...? Що при цьому примовляли?
Ткання, а) Що робила ткаля при "затиканні", (початку ткання): піднімала човник, перекидала його під кроснами, хрестила кросна...?.Навіщо вона це робила і що при цьому говорила (напр., "зівайте, кросна, як мачуха позіхає")? Що робили присутні (напр., сідали, щоб полотно гарно сідало)? б) Що робили при "дотиканні" (закінченні ткання) : ставили дотикальний пруток, щоб ріс високий льон; ворожили з ним; перекручували веретено, щоб рот був закритий після смерті...? Що робили присутні під час дотикання (напр., зав'язували волосся)?
6. Заборони, пов'язані з незакінченою роботою й знаряддями праці.
а) Чому не можна було у певні дні тижня, свята (коли саме?) залишати на очах веретено й прядку: веретена вужами в ліс підуть, будеш бачити влітку змій...? б) Як називається залишок куделі на прядці (недопрядок, недокудилок, борода, ковтун ...)? Як називається залишок "мички" (волокна) на гребені (ковтун, жмут ...)? в) Що буде, якщо залишити на прядці, гребені кудель чи мичку: "у діда борода виросте".,.? Що буде, якщо залишити їх на свято (напр., Різдво): льон не буде родити, будуть бур'яни ...? Чи був звичай спеціально залишати на прялці, гребені небагато волокна на якесь свято чи на літо? Коли і навіщо це робили: на Різдво щоб родився льон, на літо щоб "погуляла" корова...? г) Чому не можна залишати на ніч основу в будинку, надворі, проходити під нею, переступати через неї: чорти будуть снувати й усе переплутають; умре той, хто буде носити одяг з цієї полотнини; родина не буде спати, вівці будуть голими, немовля буде оповите пуповиною...? д) Чи можна "залишати на літо сплетену чи навиту на веретено основу? Якщо
43
ні, то чому (напр., вовки будуть "снуватися")? Що робили, якщо доводилося її залишати (напр., замикали замком)? є) Що буде, якщо залишити недоткані кросна на свято - Благовіщення, Великдень... (напр., будуть нападати вовки)? Що робили, якщо доводилося їх залишати (напр., замикали замком)?
Обереги, а) Як ставилися до приходу стороннього під час прядіння, снування, навивання, ткання? Що «робили, щоб він не "зіпсував" роботу (напр., показували дві дулі через ниті)? Що повинен був сказати той, хто прийшов, працюючим? Що йому відповідали? б) Як оберігалися від пристріту, псування при прядінні й снуванні (затикали голку, клали сокиру чи молоток, посипали основу пилом з-під порога, посипали хату льоном ...), при навиванні й тканні (брали сіль, хліб, ніж, устромляли голку...)? в) Що робили при тканні, якщо не йшла робота: проводили штаньми по кроснах, кропили кросна помиями з кочерги чи з руки, щоб зняти "уроки" ...?
Передача інвентаря, а) Чи можна було передавати, зокрема після заходу сонця, атрибути прядіння і ткання (основу, нит, берда, веретено, прялку, терницю ...) у чужий будинок, у чуже село, за ріку? Якщо не можна, то чому: вовки набіжать (будуть "снуватися"), буде град, пожежа, бджоли переведуться ...? б) Яких пересторог дотримувалися під час виносу з будинку й передачі в інший будинок цих предметів: обв'язували їх нитками, загортали, замикали замком ...? в) Яким чином і коли треба було повертати узяті в борг предмети: обернувши волокном, пряжею, відрізаними кінцями основи..? Чому?
Костриця. Що робили з кострицею: висипали в поле, на скотарню, на дорогу, де ходять корови, закопували у дворі, спалювали ...? Навіщо це робили: щоб був гарний врожай, щоб розпізнати відьму ...? Куди не можна "було викидати кострицею і чому?

Перша пряжа. Що робили з пряжею, уперше спряденою дівчинкою (напр., спалювали й давали їй з'їсти попіл) ?
Четвергова нитка. Чи прялася іноді особлива нитка? Коли: у чистий четвер до сходу сонця, у ніч на Івана Купала...? Як вона називалася? З чого її пряли: із кропиви...? Де і як її пряли: сидячи на порозі, мовчки, крутячи веретено в протилежну сторону, лівою рукою, без веретена...? Як вона використовувалася: для лікування ломоти, судорог, виведення бородавок, для ворожіння, наведення порчі?
Полотно, закручене вихором. Що робили з полотном, закрученим вихором: вішали на придорожні хрести, віддавали в церкву, закопували, спалювали, продавали іновірцю...?
ХІ.ХЛІБ
1. Повсякденний хліб, а) Як називався і який вигляд мав хліб з житнього борошна, що пекли в будні для щоденного вживання (буханець, кулидка, паляниця ...)? Якої він був форми? Замалюйте схематично, укажіть розміри, б) Як називався хліб із гречаного, .ячмінного й іншого борошна (гречаник,
44
малай, ячник...) ? Якої він був форми і коли його пекли? в) Як називався хліб із залишків тіста в діжі (напр., поскребач)? Що з ним робили? г) Як називалися подвійні (злигогі) буханці (напр., близнята)? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали й давали молодятам на весіллі...? д) Як називався хліб, забутий у печі (напр., "забутний хліб")? Що з ним робили: використовували для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися небіжчика...?
Як називається маленька булочка (пампушка, пиріжок, палюшка ...)? Якої форми бували маленькі булочки і коли їх пекли?
Як треба було ділити хліб різати чи ламати? В яких випадках хліб можна було тільки ламати (напр., на поминках)?
Які існували ворожіння з хлібом і на що (запишіть розповідь цілком): пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку, клали в колосся в полі, залишали на розвилці доріг, на передбачуваному місці нового будинку?
Чи був звичай залишати хліб на перехрестях, у лісі, у полі, у клуні, під піччю, кидати у воду у ріку чи колодязь? Навіщо це робили: для ворожіння, рятування від хвороби, для наведення порчі...?
Запишіть легенду про те, що колись колосся починалося від самої землі. Яка роль у цій легенді приділяється кішці, собаці ...? Чи був звичай при випічці першого хліба з нового врожаю годувати їм кішку й собаку?
Чи відома бувальщина, загадка' про "муки хліба" (хлібу заздрять, що він у пошані; хліб відповідає, що колись він перетерпів багато мук: його молотили, місили, на вогні пекли...). Запишіть їх.
XII. НАЧИННЯ Й ОДЯГ
Хлібна діжа, а) Що робили з діжею, кришкою діжі на весіллі: саджали на діжу наречену, змушували наречену переступити через діжу, клали на кришку діжі коровай, чепець ...? б) Що робили з діжею, кришкою діжі, щоб зупинити дощ: виносили на двір, закидали на дах ...? в) Що робили з діжею при зажинках (напр., обв'язували перевеслом)? г) В який день (до якого свята) мили діжу: на чистий четвер, Благовіщення ...? Що ще робили з нею у цей день: виносили на двір, ставили на покуть, обв'язували червоним поясом ...? Як це називалося (напр., діжа говіє)? д) Які були відомі повір'я, пов'язані з діжею: якщо заглянути в діжу, не будеш боятися небіжчиків; якщо чоловік загляне в діжу, у його не буде рости борода ...? є) Що робили з діжею, якщо не вдавався хліб: окурювали, натирали цибулею, воском...?
Горщик, глечик, а) Що робили з горщиком, глечиком під час посухи: крали у сусідів, удови, інородця, гончара; кидали в колодязь ...? Чи вішали цілий або дірявий горщик на паркан і для чого: від посухи, для оберегу курчат...? б) Коли били посуд (горщики): на весіллі, на хрестинах, на похороні...? Для чого це робили? в) Що робили з черепками: кидали в поділ жінці, на поріг; клали молодим на голову; кидали в колодязь; носили на
45
город...? Для чого? г) Що робили з горщиком каші на весіллі? д) Що робили з горщиком каші на хрестинах? є) Які повір'я пов'язані з горщечником (гончарем): якщо на святки проїде гончар, дівчат не будуть брати заміж; якщо украдеш горщик, на тім світі зустрінеш горщечника?
Ложки, а) Які обрядові і магічні дії й коли пов'язувалися з ложками: викладали на стіл на "діди", ворожили з ними на святки, носили в курятник, зв'язували на весіллі ...? б) Які заборони пов'язані з ложками: не можна було класти ложку виїмкою догори чи донизу, не можна було наливати в неї молоко, стукати ложкою по посуду з молоком, по столу..,?
Піч та пічне начиння. Які обрядові і магічні дії й коли відбувалися з пічним начинням (коцюбою (кочергою), рогачем, хлібною лопатою, пічною заслінкою, помелом): викидали на двір, щоб зупинити хмару, дощ, град; стукали рогачем у стелю на весіллі, били хлібною лопатою на весіллі; ворожили на заміжжя, стоячи на заслінці; перевертали рогачі під час проводів в армію; саджали хворих дітей на хлібну лопату, на пічну заслінку; скакали на коцюбі навколо будинку ,..?
Решето, сито. Які обрядові і магічні дії і коли відбувалися з решетом чи ситом: лили воду через решето (для чого?), навішували на роги корові, обходили корову, що отелилася, з решетом, палили старе решето й окурювали ним хворого...?
Ступа та товкач (пест). а) Які обрядові і магічні дії відбувалися зі ступою й товкачем: обводили "нечесну" наречену навколо ступи на весіллі, змушували товкти воду в ступі, клали товкач їй у ліжко...? Чому не можна залишати товкач у ступі на ніч (напр., діти будуть кошлаті)? б) Чи відомий жартівливе весільне примовляння типу "Дарую ступу з товкачем"? Чи відома розповідь про "весілля ступи з товкачем"? Запишіть їх. Чи відомі розповіді про одруження інших предметів: печі й "комина" (труби), мішка й торби...?
Віник, а) Як називався старий, стертий віник (напр., деркач)? Що робили зі старим віником викидали чи спалювали? Чого не можна було робити: викидати на вулицю, спалювати, бити ним худобу, людину, переступати через нього ...? Чому? б) Які обрядові та магічні дії робили з віником? Чи був звичай рубати, сікти старий віник на порозі, колоді, у воротах? Як і коли це робили: на Різдво, Благовіщення, у чистий четвер...? Що при цьому приказували? Що робили з розрубаним віником? Що ще робили з віником (старим віником): палили на Благовіщення, Купала... (навіщо?); вносили до нової хати під час переїзду; клали в труну; били старим віником біля лівої руки, якщо не збивалося масло; били віником худобу в лікувальних цілях ..? в) В які дні, час доби було прийнято мести будинок (напр., підмітали в суботу ввечері, щоб город не заріс травою)? З якими подіями чи святами було пов'язане обрядове метіння будинку, двору: весілля, похорон, Благовіщення, чистий четвер, Різдво...? Чи відомий звичай обмітати могилу? г) Коли не можна було мести хату: коли в будив*,, небіжчик, коли хто-небудь з домашніх у від'їзді, на свята ...? Чому? д) Ще
46
робили зі сміттям? Куди і коли можна, куди і коли не можна було викидати його? Як і коли ворожили зі сміттям?
8. Борона. Які обрядові та магічні дії пов'язані з бороною: катали на бороні повитуху, тещу, молодих, наречену, свата; розпізнавали відьму; ворожили на заміжжя; клали в гніздо лелеки...?
9. Взуття. Як називаються старі лапті (постоли) (остопки, вистопки,
недотопки, виходки, викидки, недодирки, кастожи...)? Чи відбувалися які-
небудь дії зі старим взуттям: спалювали його у купальскому багатті,
розвішували на купальськім дереві, кидали на городі, ворожили з ним,
виводили домашніх комах...?
10. Одяг. Які обрядові та магічні дії і коли відбувалися з предметами
одягу: а) шапкою (клали яйця для квочки, надягали на наречену, клали в
труну, обтиралися шапкою при хворобі...); б) чоловічою чи жіночою
сорочкою (загортали немовля, вішали в хліву, протягували сорочку хворого
через прокоп у землі...); в) чоловічими штанами (вішали в хліву, саджали на
них хворого, пекли на весіллі печиво у вигляді штанів...); г) фартухом
(вішали на могильні хрести, фартухом вагітної жінки обтирали корову перед
злучкою...); д) поясом (ворожили про заміжжя, підкладали під поріг при
першому вигоні худоби ...); є) кожухом (саджали на нього молодих, клали
немовля...)? ж) В яких випадках вивертали одяг: на весіллі, на хрестинах, на
святки, під час посухи, для запобігання від пристріту, псування (порчі)...?
Чи існувала заборона вивертати одяг (напр., одяг дитини до року) ?
11. Нагота, а) При яких обрядових діях вважалося необхідним
роздягатися цілком чи частково: при засіванні, обході чи оборюванні села
під час стихійних лих; метінні, побілці хати, виведенні комах, мишей ...?
Що саме знімали: спідницю, хустку, хрест, пояс, штани...? б) В яких
випадках потрібно було знімати взуття: коли ходили до дерев на Різдво, під
час вибору місця для нового будинку...?
12. Предмети-обереги. а) Які предмети носила із собою для оберегу
наречена, вагітна жінка, жінка після пологів, діти? б) Що клали в колиску:
ніж, голку, сіль, вугіллячко, хліб ...? в) Що говорили тому, хто похвалив
дитину, щоб уникнути пристріту (напр., "Сіль тобі в очі, горщик між щік") ?
ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ 1. Русалка, а) Хто міг стати русалкою: безгрішна людина; нехрещена дитина; наречена, що вмерла до чи під час весілля; знахар, чаклун; людина, що вмерла (народжена) на русальному тижні ...? б) Як виглядали русалки (волосся, одяг): як діти (дівчатка), дівчина, залізна баба, чоловіки, напівлюди-напівтварини (напр., корови) ...? в) Коли можна було побачити русалок: на русальному тижні, іншим часом (коли?)? г) Де можна було бачити русалок: у житі, на лузі, у води, у лісі, на цвинтарі...? Куди вони йшли після русального тижня: у могилу, на той світ; у воду, у джерела; у ліс...? д) Що робили при зустрічі з русалками: хрестили, давали імена (які?), кидали одяг, хустки...?
47
Русальний тиждень. Як називається русальний тиждень (русальний тиждень, розігри.^.), коли він буває? Що робили на русальний тиждень: вивішували одяг, білизну (хто це робив?) ; "проводжали" русалок..?
Домовик, а) Чи вважалося, що в хаті є свій заступник? Який він мав вигляд: змія, вуж, кіт, ласка, заєць, білка, горобець, людина ...? Де він жив і що робив? б) Чи можна було убивати вужа, що живе в хаті (де саме?) ? Якщо ні, то чому? в) Запишіть бувальщину про вужа (люди перенесли яйця вужа. вуж отруїв людям питво, а коли знайшов яйця на колишнім місці, перекинув посуд з отрутою).
4. Вовк-перевертень. а) Що таке вовколак (вовколака, вовкулак вовкун ...)? Як відбувалося обертання людини у вовка: шляхом утикання ножа в пень, колоду; перестрибування через паркан, коли (кіл); пролізання через дужку цебра, хомут; підкладання під поріг пояса відьми; накидувания вовчої шкіри; перекидання гребеня ...? Як йому повертали людський вигляд: устромляли ніж у хлібне тісто, били вилами між очі..? Коли відбувалося обертання у вовка: на святки, Купала, на молодика, вночі, удень..? в) Чи відомі розповіді про обертання на весіллях у тварин: вовків, собак, ведмедів...? Запишіть ці розповіді.
Чорт. У якому вигляді міг з'явитися чорт: а) у вигляді дитини, людини, солдата, мисливця, музиканта, священика, інородця ...; б) у вигляді людини без спини, із звірячими копитами, хвостом, рогами, у "капелюші"... (укажіть колір одягу та форму "капелюша" і голови); в) у виді тварини (свині, барана, теляти, зайця, собаки, качки ...); і) у вигляді вітру, вихору, виру, вогненного стовпа й інших стихій; у вигляді колеса, клубка...?
Лісовик, водяник та інші. Як називається, який вигляд має і чим небезпечна нечиста сила: а) яка живе в лісі (лісун, лісовик ...); б) яка живе у воді - ріці, озері, болоті (напр., водяник); в) та, що з'являється в полі, на межі (польовик, межник ...); г) та, що з'являється опівдні, опівночі (полудник, полудниця, північ...)?
Ким і як лякали дітей (бабою, залізною бабою, бабою Мезою, мужиком, дурним дідом, німкенею, циганом, водяним дідом, русалкою, вовком, вужем, жабою ...), щоб вони не ходили: а) у город; б) до колодязя; в) до ріки; г) у ліс; д) у поле, у жито ...?
Як говорили про порчу (залазити, зурочити, накинути, перевести, приробити, пристріти, вроблять; уроки, пристрек, примовка ...)? Як говорили про зняття порчі (иапр.,одробити, відвести)?
Відьма, чаклун, а) Як називаються: чаклун, знахар (відьмар, відьмак, знахор, колдунник, шептун, чаровник, чорнокнижник ...), відьма, знахарка (відьма, відьмарка, відьмачка, знахарка, шептуння, чаровниця, волошебниця...уі Чим вони відрізнялися один від одного? б) В якому вигляді могла з'явитися відьма: у вигляді жаби, кота, собаки, свині, вівці, жука, колеса, клубка ...)? в) В які дні, свята оберігалися від відьом: на Купала, на святки, на Великдень, у чистий четвер ...? Що робили відьми в цей час?
48
г) Коли (напр., під час великодньої всеношної) і яким способом можна було розпізнати відьму: дивилися через зуби борони, йшли в церкву із шматочком сиру в роті, калічили тварин ...? д) Із якими заняттями людей пов'язують здатність до чаклунства? Кому найчастіше її приписують: ковалю, мірошнику, бджоляреві, пастуху, будівельнику, музиканту ...?
УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС
Як називаються Плеяди (копи, бабки, курки, восожари ...)?
Як називається сузір'я Оріон (косарі, коси, чепіги ...)?
3. Як називається Чумацький (Молочний) шлях (дорога, пташина дорога, дорога святих, путь Мамая ...)? Як пояснюють такі назви?
Про що ворожили по зоряному небу: про кількість овець, про врожай грибів, ягід ..? Коли і як це робили? >
· .
Що означають плями на повному місяці: Каїн убив Авеля, брат брата заколов вилами, два брати з вилами, людина, що працювала у свято, людина на коні оре волами, ангел, святий, ведмідь ...?
Як називаються фази місяця: а) молодик (молодий, молодик, молодь ...) ; б) повня (повний, повня ...) ; в) на збитку (рушення, гнилець ...) ; г) старий місяць (старий, старик ...) ; д) безлуння (на ме,жі, переміна, чернець, ні того ні цього ...) ?
Час доби, а) Як називається час опівночі (глупиця, глуха ніч ...)? б) Як називається темна ніч із спалахами блискавок без дощу? Що таке горобина нічі в) Чи небезпечний час опівдні й чим? Чи небезпечно спати опівдні і чому? г) Чого не можна було робити після заходу сонця і чому: вивішувати пелюшки, виносити сміття, починати новий буханець хліба, прясти, снувати, віддавати з будинку берда, нити...? Чому не можна спати на заході сонця?
4- 8. Сприятливі дні. В які дні (дні тижня взагалі й у залежності від річних свят, від фази місяця): а) починали саджати овочі (капусту, огірки, гарбузи, картоплю, цибулю ...), дерева; сіяти жито, льон, ячмінь, овес ...; б) складали на зиму зерно, овочі; в) квасили капусту; г) різали свиню; д) підкладали яйця під квочку; є) починали снувати, ткати; мочили льон; ж) починали будувати будинок...?
9. Несприятливі дні. Які дні вважалися несприятливими для чи початку виконання цих робіт: а) посадки овочів (капусти, огірків, гарбузів, картопель, цибулі...), дерев; сіяння жита, льону, ячменю, вівса ...; б) укладання на зиму зерна, овочів; в) квашення капусти; г) коління свині; д) підкладання яєць під квочку; є) снування, ткання; мочіння льону; ж) закладки нового будинку...?
10. Як називається "грибний дощ" (свинячий дощ, заячий дощ, чорт жінку б'є ...)? Як пояснюють такі назви?
11. Белемніт ("чортів палець"). Як називаються белемніти (стріла, божий палець, грім, скеля ...) ? Як вони з'явилися?
49
Що означає слово скеля: блискавку, грім, скелю, камінь, краплі жиру на поверхні рідини...?
Омела (вічнозелений кулястий кущ, що паразитує на дереві). Як називається омела (чорту вінок, помело, вихрево гніздо ...)? Від чого вона з'являється?
Вихор. Як казали про вихори (вихор, круча, крутень; крутить; чортові веселощі, чорт дочку заміж видає, лихий крутить ...)? Що вважалося причиною вихору: весілля чортів, дії потопельників і повішеників, смерть чаклуна, погоня чортів за душами людей..?
XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД.
Які дії здіснювали колись під час посухи (чи іншим часом) із метою викликати дощ чи попередити посуху: а) обхід села, полів; б) ткання повсякденного рушника; в) магія біля колодязя, ріки, джерела; г) поливання водою один одного, вагітної жінки, пастуха, попа ..., поливання полів, посівів, дерева, дороги, хати, могили; д) руйнування мурашника; є) орання висохлого русла ріки, орання доррги; ж) убивство вужа, жаби, рака ...; з) руйнування печі...?
Чи відбувалися під час посухи чи в інший час (коли?) які-небудь дії біля колодязя: кидали в колодязь мак, часник, хліб і т.п., горщики, горщик із борщем, черепки, цеглини; били воду ціпками; голосили за потопельником...?
Чи відомий був звичай під час посухи орати (боронувати) висохле русло ріки, дорогу, рити ямки на дорозі; оборювати село?
Чи здійснювали під час посухи звертання до утоплеників, голосіння за утоплениками (запишіть текст), поливання водою могили утопленика, виривання хреста з могили, руйнування могили, кидання трупа у воду?
Чи відомий був звичай під час посухи: а) руйнувати мурашник (як це робили і що при цьому говорили?); б) убивати вужа, жабу, рака, капустянку..., ховатися їх і оплакувати ? (запишіть деталі).
Що заборонялося робити, щоб уникнути посухи: копати, рити землю, ставити плоти (забори), будувати до Благовіщення, Проводів...; пекти хліб на Великдень, Благовіщення ...; вивішувати білизну на вулицю до Благовіщення...?
Що робили, коли насувалася чи починалася гроза, град, щоб зупинити, відігнати, відвернути хмару, зупинити дощ, град: викидали на двір хлібну лопату, коцюбу, хлібну діжу чи інше начиння; кидали яйця; розмахували лопатою, ціпком (яким?), скатертиною ...; запалювали свічі, вербу; хрестили хмару, молилися, вигукували примовляння (які? хто це робив?)...?
8. Чи відомий був звичай під час посухи чи іншим часом (коли?) прикрашати дівчину гілками, зеленню (якого дерева?), водити по селу, поливати водою? Як називалися звичай і дівчина (напр., кущ)? Навіщо це робилося?
50
9. Які пісеньки виконувалися дітьми, щоб а) викликати дощ (напр., "Дощику, дощику, зварю тобі борщику.,,"), б) зупинити дощ (напр., "Дощик, дощик, перестань.")? Запишіть тексти цілком.
Що робили під час першого весняного грому (почувши перший весняний грім): а) терлися спиною об дуба, дубовий стовп, об стіну хати чи сараю, об піч, об підвіконня, обіймали дуб, гризли дубову гілку; б) били ціпком по спині, хапалися за спину; затикали за спину (за пояс) гілочки дуба, клена...; в) пролазили через дерево, корінь дерева, через паркан; г) падали на землю і качалися по землі (траві, житньому полю), пригиналися до землі, терлися спиною об землю; д) встромляли в землю гілочку осики, дуба, верби?...; є) перекидали через себе камінь, били каменем по голові (себе, інших) що говорили при цьому (напр., "Моя залізна голова не боїться грому")? ж) піднімали чи рухали що-небудь важке: віз, колеса, піч...; з) умивалися водою (біля ріки, з колодязя, дощовою) та втиралися чим-небудь червоним, обливалися водою, мочили волосся, набирали воду в хлібну діжу, кухоль; і) палили освячену вербу, ставили її у передній кут хати, ставили хліб-сіль; к) хрестилися чи хрестили хмару; л) вигукували замовляння (які?)...?
Що робили, щоб не боятися грому (щоб діти не боялися грому): підпалювали волосся на голові; малювали хрест димом від свічки; гризли хліб, що пристав до ножа, їли цвілий чи поїджений мишами хліб, розламували два спечені буханці над головою дитини, давали їй цілувати хлібну лопату; їли квітки жита, бруньки верби, яйця ...?

Пожежа, а) Як гасили пожежу, що виникла від блискавки: сироваткою, кислим молоком, молоком від чорної корови ...? б) Як і чим колись гасили пожежу: обходили будинок з іконою (якою?), читали молитву (яку?), кидали яйце...?
Дерево, що постраждало від блискавки, бурі, а) Як називали дерево, у яке вдарила блискавка (громове, грімне, громобійця, богобій, побите дерево, забите, вугілля, брухт ...) ? Чи можна було брати його на дрова, на будівництво? Якщо ні, то чому: будинок згорить від блискавки, будуть люди вмирати, будинок буде холодний, будуть нещастя, сварки, буде шкодити нечиста сила ...? б) Як називали дерево, повалене бурею (бурелом, виворіт, буроване дерево ...) ? Чи можна було брати його на дрова, на будівництво? Якщо ні, то чому? ,
14. Чи вважалася людина, вбита блискавкою,'праведником (грішником)?
15. Чи був відомий звичай під час граду розкушувати перші градини (скільки?) чи ковтати, кидати їх через голову, кидати їх у вогонь, у піч? Хто це робив і навіщо?
XVI. РОСЛИНИ
1. Рослин-обереги. Які рослини вживалися для захисту від недоброї (нечистої) сили: кропива, полинь, часник, рута, мак, коноплі...? Як їх
51
застосовували: прикріплювали в будинку, хліву, розкидали, вплітали у волосся...?
Які рослини й чому не можна було вносити в будинок: омелу, горицвіт, реп'яхи, дерезу...?
Дерева біля житла, а) Які дерева й рослини не можна було саджати біля будинку і чому? б) Які особливо корисно вважалося мати біля житла і чому?
Зелень на Трійцю. Гілками яких дерев прикрашали хату на Трійцю: берези, клена, липи, лепехи ...? Як називалася зелень на Трійцю (напр,, клечення, май)?
Як називаються подвійні плоди, тобто подвійне колосся, горіхи, картоплини (двойники, двоянці, близнята, спориші ...)? Що з ними робили: давали з'їсти вівцям, клали під подушку для ворожіння на нареченого, забороняли їсти жінкам...?
6. Качан, а) Як називається капустина (голова, качан, наливка ...)? б) Як називається качан капусти, що незавився, (напр., шуляк)?
7. Город, а) Що носили "на капусту" чи затикали на капустяній грядці: головешки від купальского багаття, купальскі вінки, осиковий вінок, частини купальского деревця чи опудала, обрядову зелень, жердину з кінським черепом..? Для чого це робили? б) Які дії виконували під час висаджування капусти: ставили горщик; клали камінь, полотно; сідали на грядку голим задом; валили один одного в борозну; кружлялися, тримаючись руками за голову...? Що при цьому говорили? в) Що робили, коли саджали гарбузи, огірки, цибулю, буряки та інші овочі: цілувалися через грядку, танцювали біля грядки...? Що при цьому говорили?
8. Що означає бачити уві сні гриби (збирати гриби, знайти гриб...)?
XVII. ЗВІРІ .
Вовк, а) Що робили й говорили, зустрівши вовка, щоб він не зачепив: ставали на коліна, називали імена померлих родичів ...? б) Чи є у вовків свій головний, вожак? Як він називався і який на вигляд (напр., білий вовк)?
Змії, а) Коли змії ідуть на зиму й куди? Що вони роблять перед відходом: залазять на дерева (які?), слухають дзвін, сплітаються в клубки ...? б) Чи є у змій свій головний, вожак ? Як він називався і який на вигляд: великий, з ріжками, короною ...? в) Чи відомі розповіді про літаючих зміїв? Як вони виглядають? До кого прилітають: до вдови, до чаклуна ...? Що вони роблять: приносять гроші, зерно, повідомляють про скарби...?

Жаба. Що буде, якщо уб'єш жабу: мати вмре, дощ піде..?
Череп тварини. Чи відомий був звичай виставляти, вішати, садити на кіл (палю) ...череп тварини: коня, вовка ...? В яких випадках це робилося: коли розводили купальске багаття, на городі, на пасіці...? Для чого?
Смерть тварин, а) Як говорять про смерті худоби (пасти, здохнути...)! Про яких тварин як говорять (домашніх, диких, птахів, риб, гадів, комах)? б)
52
Про яких тварин, птахів, комах не можна говорити, що вони здохли..., а говорять як про людину умерли: про бджіл, ластівок...?
6. Що означає бачити уві сні: а) вовка; б) вужа; в) рибу (рибу взагалі; визначені види риб, напр., плотву, окуня, в'юна, щуку; ловити чи піймати рибу; їсти рибу); г) бджіл (бджолу, укус бджоли, рій бджіл, піймати рій, рій сяде на тебе, скидається рій, рій перелетів з одного вулика в іншій...); д) корову, бика (білої, червоної, чорної масті); є) коня, кобилу (білої, червоної, чорної масті) ?
XVIII. ПТАХИ
Як називається зграя: а) журавлів, журавлиний клин (ключка, ключ, пояс, мотузка ...); б) перелітних гусей (ключ, пояс, дорога ...); в) лелек, що збираються перед відльотом (черень, табун, купа ...)? Як збивали зі шляху журавлів, гусей, лелек (чи одного лелеку): лементом завертали їх (його) у коло (запишіть закличку), рахували їх, зав'язували вузол на хустці, піднімали зчеплені руки ...? Як повертали цих птахів на їхній колишній шлях (запишіть закличку)?
Перший птах. Що і з якою метою робили, побачивши чи почувши навесні: а) першого лелеку: сідали на землю, перекидалися, умивалися ...; б) першу ластівку: умивалися, кидали вслід камінь ...; в) першу зозулю: трясли грошима, кидали монету; рахували роки, що залишилися до заміжжя чи до смерті; після першого кування починали купатися, винищувати бліх, клопів...?
3. Зозуля, а) Що означало почути навесні першу зозулю, перший грім, коли ліс ще не одягся листям (неврожай, голод, невдачу злодіям...) і коли ліс вже одягся листям (врожай, удачу злодіям ...)? б) До якого часу, дня кує зозуля: до Петрового дня, до Івана Купала, поки ячмінь не почне колоситися...? Що відбувалося з нею після цього: ховалася від птахів, що її били; давилася зерном...; перетворювалася в хижого птаха (яструба, шуліки, орла...)...? в) Чи відомі приказки про зозулю: "До Петра кує, по Петрові кури б'є", "Проміняв зозулю на яструба", "Утратила зозуля (чи соловей) голос через ячмінне колосся", "Ганяють, як зозулю по кропиві" ...? г) Чи відома легенда про обертання в зозулю: дружини, що звела зі світу чоловіка, нареченої, яку прокляли батьки; дівчини, що втрутилася в суперечку святих (яких?) і Христа про крадіжку коней; дівчини чи жінки, що лякала з укриття святих, Христа...?
4. Лелека, а) Як називається лелека (бусол, чорногуз, боцян, лелека...)? Чи називали його власним іменем (Іван, Василь, Федір ...)? б) Чи виходили навесні (коли?) зустрічати першого лелеку зі спеціальним хлібом? Як виглядав цей хліб і як він називався (галепа, буслові лапи...)7 Що з ним робили: виходили назустріч лелеці, підкидали ...? Яку закличку вигукували, побачивши лелек, побачивши першого лелеку? в) Запишіть легенду про походження лелеки з людини.
53
5. Одуд. Як називають одуда (жидовська зозуля, московська зозуля ...)? -Як пояснюють таку назву? Чи зв'язана з назвою одуда, його лементом чи запахом якась легенда, розповідь...(одуд хвастався, що стане пташиним богом; весілля одуда й зозулі; одуд обіцяв зозулі купити взуття; одуд і зозуля перекрикуються один з одним про покупку ...) ? Запишіть текст.
Лементи птахів. Які слова чуються в лементі птахів: а) ластівки ("Мужики в полі, баби, за яєчню!", "Виганяй воли!", "Умер-вмер!", "Крути нитки!" ...); б) жайворонка ("Тиливоз, кидай сани, бери віз!", "Пора орать!", "Діду, ячмінь і овес сій'.", "Боже, ходи битися!", "Полечу бога києм (колом) бити!" ...); в) перепелиці ("Йдіть жати!", "Під сподом хліб з медом!", "Подь полоть!", "Водички!" ...) ; г) деркача ("Дерти-дерти!", "Січи, грабуй!", "Під подом!"...); д) горобця ("Терпи-терпи!", "Жив-жив!" ...); є) сови ("Сховай!", "Сповий!", "Подь!" ...); ж) зозулі ("Купив!", "Купив!" ...) ; з) ворони, ворона ("Украв калач!" і т.д.); і) солов'я ("Ціпом, ціпом, по ногах, по ногах! Црр!"...)...? Що означають ці слова: заклик починати господарські роботи (орати, сіяти, косити, жати і тд.), викриття злодія, народження дитини, смерть, дощ... ? Запишіть розповіді.
Яким птахам не можна заподіювати шкоди (убивати, скидати гніздо, яйця чи пташенят із гнізда): лелеці, ластівці, голубу, жайворонку, солов'ю ...? Що буде, якщо заподіяти їм шкоди (укажіть для "кожного птаха окремо): гріх, нещастя, пожежа, удар блискавки, дощ, град, смерть кривднику, господареві будинку, його дітям, матері чи батьку, позбавлення даху над головою, збиток худобі, господарству...?
Зимовище птахів, а) Куди летять птахи на зиму? Що таке ирій (вирій)?
б) Які птахи зимують під водою: ластівка, перепелиця, зозуля ...? Де (у ріці, озері, колодязі ...) і як вони там розміщаються (напр., чіпляються лапкою за лапку)? В якому вигляді вони виходять з води навесні (напр., виходять лише молоді ластівки, а старі перетворюються в жаб)? в) Чи роблять якісь птахи переліт на південь на тілі іншого птаха (напр., плиски, тобто трясогузки, ластівки летять під крилом чи на спині у лелек, журавлів) ?
Кури, а) Що робили, щоб кури велися, добре неслися, трималися двору: годували їх в обручі різдвяною кутею, обводили навколо ніжки столу, відносили шкарлупу на горище ...? б) Як підкладали яйця під квочку: брали яйця із шапки, клали непарне число яєць, підкладали сіно з різдвяного столу, трясли дівчинку за чуб при підкладанні яєць...?
Яйце, а) Як називається яйце без жовтка (яловик, зносок, винесень ...), з двома жовтками (близнята, спорити ...) , без шкарлупи (виливок, чучерепок,..)? Що таке півняче яйце? Які повір'я з ним пов'язані? б) Які обрядові дії робили з першим яйцем: брали його ганчірочкою, рукавом, обсипали зерном, клали в пшоно надворі, клали в решето і потім ставили його на голову дитини, зберігали до Великодня ...? Що при цьому говорили?
в) Як наводили псування за допомогою яєць: закопували в городі, під
54
порогом, клали в залом у житі, кидали в піч ...?Т) Що означає бачити уві сні яйце, яйця?
XIX. КОМАХИ
Як називаються комахи одним словом (куза, нетра, паута, нужа...)!
Що робили для того, щоб у будинку не було клопів (тарганів), бліх, мух: а) виносили комах з будинку в постолі, у коробочці ... на межу, на перехрестя, на цвинтар, до сусідів (куди саме?). Що при цьому приказували? б) вимітали віником (яким?). Що робили з віником і сміттям? в) обходили, оббігали будинок на мітлі, на коцюбі ...; г) підкладали священику; д) говорили один з одним через вікно (що?); є) почувши лемент птаха, говорили, що він кличе комах на весілля ...?

Мурашник. Як називається мурашник? Як його використовували: приносили на місце, призначене для будівлі нового будинку; приносили в хлів, у сад (коли це робили?); руйнували під час посухи; посипали дорогу, двори (коли?) мурахами ...? Як використовували дерево, що росте в мурашнику (напр., під час будування хліва) ?
Як називається товкотнеча комах у повітрі (комарі ступки б'ють, ступки грают, кутю товчуть, мак товчуть, просо товчуть ...)? Що вона передвіщає погоду чи негоду?
"Павук"- Як називається солом'яна різдвяна прикраса, що підвішується до стелі, до "балки", до ікон і т.д, (паук, сито ...)? Яка вона на вигляд (замалюйте чи сфотографуйте її )? Як пояснювали назву і звичай (напр., казали, що паук світло снував)?
Божа корівка. Як називається сонечко (божа корівка) (бедрик, сонечко, андрійко, ворожка ...)? Як і на що ворожили за допомогою сонечка? З якими словами діти зверталися до неї для того, щоб вона злетіла?
Як говорять про дивакувату людину (у нього мухи у голові, мурашки у голові, бзики в голові, миша в голові...) ?
8. Бджільництво, а) Які вулики були у вас у старовину? Як вони виглядали? З якого дерева вони робилися і де ставилися (на дереві, на землі, при будинку, за селом у лісі)? Замалюйте їх чи сфотографуйте. Як вони називалися (борть, бортняк, колода, колодязь, колодка, пень, вабник, лежак, стоян, дупло ...)? б) Що робили, щоб бджоли велися, плодилися, були здорові: поливали водою з трьох колодязів, обв'язували ниткою вулик, закопували на пасіці мертвих бджіл, крали (що?) ...? в) Чи повідомляли бджолам про смерть їхнього господаря? Хто і як це робив і що при цьому казали? Чи вважалося, що зі смертю господаря гине й рій?
XX. МЕДИЦИНА
1. Що робили, щоб позбутися від усякої хвороби, "зняти" недугу: милися в чистий четвер до сходу сонця, виливали воду після миття хворого на
55
перехресті доріг, пролазили через дупло, просмикували сорочку хворого через прокоп у землі...?
Лихоманка. Як називається лихоманка (хинтя, шендя, тітка ...)? Запишіть замовляння від лихоманки.
Падуча. Як називається падуча хвороба (чорність, чорна хвороба, божий біль, боже лихо, своя хвороба, горе ...)? Як лікували падучу: накривали хворого чорною хусткою, сідали на обличчя хворого, окурювали пір'ям рябчика...? -
4. Ковтун. Від чого, за народними повір'ями, буває ковтун: птах візьме на гніздо кинуте волосся, кажан вчепится у волосся, відьма зробить у житі "зав'язку" ..? Як лікували ковтун і' що з ним робили? Чи вважалося, що ковтун допомагає відьмі в чаклунстві?
Зубний біль. Що робили, щоб не боліли зуби: терли їх корою чи \ тріскою розбитого блискавкою дерева, їли поїдений мишами хліб, виходили на молодика (молодого місяця) і зверталися до молодика ..? Запишіть замовляння від зубного болю.
Дитячий переляк, безсоння, а) Як називається переляк: жах (від жаху), ляк, переляк (від переляку, з переляку), пуд ...? б) Як називається дитяче безсоння? Що таке (хто такі) крикси, крикухи, ночниці, нічні? в) Як оберігали й лікували дітей від переляку і нічного лементу: клали в колиску ніж, голку, гвіздок, гребінь, солому з-під свині; окурювали дитину шерстю тварини, що злякалася, залишками старого решета, пір'ям курки, пійманого шуліки; підносили до вікна, проносили під лавкою, передавали через кутове вікно; носили дитину вночі в курятник під сідало; качали по тілу дитини яйце; обмивали чи напували особливою водою...? Що при цьому говорили?
Як зводили бородавки: мізинцем небіжчика; нитками, якими зв'язували нога небіжчику; четверговою ниткою; землею в місяць молодика...?
Як називається ластовиння (ластовиння, ряботиння, рудьки ...)? Від чого воно з'являється і як його зводили?
XXI. ФОЛЬКЛОР
Запишіть загадки з відповіддю: а) місяць, зірки,небо; б) грім; в) день і ніч; г) корова; д) бджола (бджоли, вулик); є) яйце; ж) ластівка, птах; з) блоха, воша; і) павук, павутина; к) язик, зуби, рот; л) мураха, мурашник; м) ціп, борона; н) жорна; о) ступа і товкач; п) горщик; р) гриб; с) піч, вогонь, дим; т) віник; у) куделя, пряжа; ф) багаття; х) колодязь.
Вітання, а) Якими словами і діями вітали людину, зайняту певною справою: замішуванням тіста, тканням, снуванням, прядінням, шиттям, їжею, будівництвом, роботою в полі чи городі, рубанням капусти ..? б) В яких випадках не можна було вітатися: при зустрічі з людиною, яка йде на полювання, з учасниками похорону, при вході в будинок, де знаходиться небіжчик ...? в) В яких випадках не можна було розмовляти: коли саджали
гарбузи, коли несли воду додому в чистий четвер, коли несли молоко, коли
ВОрОЖИЛИ...?
·" .
·"'-
·Народний культ святих, а) До якого святого зверталися з проханнями про худобу, про врожай, при посусі, при пожежі, при хворобах людей, худоби і курей, при вдалому полюванні, про домашнє птаство, про бджіл, про щасливий шлюб ..? Хто з цих святих вважався головним? Якому святому чи святу була посвячена церква в селі? б) Про що просили Богоматір, св.Миколу, Юрія, Іллю, Парасчйну П'ятницю, 40 мучеників, Варвару, Петра і Павла, Андрія, Гурія, Онопрія, Саву,, Василя, Бориса і Ґліба, Пантелеймона, Настасію, Гната...?
Запишіть тексти, що промовляли: а) перед сном, б) перед далекою дорогою, в) перед початком робіт (оранкою, сівбою, жнивами, вигоном худоби, випіканням хліба, прядінням, снуванням, тканням...) ?

Запишіть лайливі формули типу: а) чорт тебе возьми (горе, лихо, причина тебе візьми ...) ; б) ну тебе, іди ти (куди?) до чорта, до вовка, у болото, на сухий ліс, на розстані...
Чи відомий переказ про знахідки кісток велетнів? Хто були ці велетні: шведи, татари ...? Запишіть текст.
Запишіть легенду про вужа ( що жінка, яка вийшла заміж за вужа, повертається до рідних, вони гублять вужа, жінка перетворюється в зозулю).
Запишіть пісню про те, як мати згубила невістку під час відсутності сина (невістка стала на полі тополею, билиною, калиною, березою, горобиною..., син за порадою матері рубає дерево).
Запищіть пісню про те, як замужня дочка птахом (зозулею, галкою ...) прилітає додому, а брат, не довідавшись, хоче її убити.

Запишіть пісню (пісні) про те, як брат одружився з сестрою: а) молодець купує у шинкарки служницю, а вона виявилася його сестрою (Карпівна і Карпів син); б) при поділі полонених молодцю дісталася дівчина, що виявилася його сестрою (можливий початок: "Пішли дівки по барвінок..."); в) розбійник хотів узяти за дружину дівчину, яка заблукала в лісі, а вона виявилася його сестрою; г) молодець відвіз заснулу біля річки дівчину, а вона виявилася його сестрою; д) усупереч домовленостям матері молодець виїхав з будинку і десь у лісі наїхав на багаття, біля якого сидять розбійники, і дівчина, що оплакує свою косу; є) чи відома рослина з назвою братки, братики, брат і сестра...? Як пояснювали цю назву? (Запишіть текст розповіді).
Колискові. Запишіть колискову пісню із згадуванням: а) кота; б) зайця.
Потішки. а) Запишіть потішку типу "Ласочка, ласочка, де була? У бога", б) Запишіть потішку типу "Сорока-ворона кашу варила".
Лічилки. Запишіть лічилку з набором незрозумілих слів (типу "Ене-бене...", "Цук-цум цумане.", "Ана, део, рика, бака" ...)...

56
57

Пісенні цикли, а) Як називаються цикли чи групи пісень, шо виконуються у різний час чи в різні пори року (колядки; щедрівки; постові, піст; великодні, рогулейки; веснки, весна; трійця;купальські, купала; петрівочні; ягідні, ягодохи; полоття; толока; літо, жнива; осінь ...)? Коли співають кожні з них? б) Які з них співаются на один голос? в) Які пісні співаються на один голос з весільними? г) Які пісні співаються на один голос з похоронними планами?
Запишіть стару назву села. Як пояснюють назву? Запишіть переказ про походження села.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
заг.назва - загальна назва
ін.-інший, інші
і под. - і подібне
і т.ін. - і таке інше
і т.п. - і таке подібне
кулін. - кулінарне
напр. - наприклад
щоозн. - що означає
як наз. - як називається
якперед.дія - як передається дія

58
59
ЛІТЕРАТУРА
Атлас української мови. У 3-х т.-К., Т.1-1984, Т.2-1988.
Бевзенко С.П. Українська діалектологія. - К., 1980.
ВащенкоВ.С. Полтавські говірки.-Харків, 1957.
Ганцов В. Діалектологічна класифікація українських говорів. - К., 1923.
Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови. - К., 1984.
Дмялектологічньї атлас беларускай мовьі. - Мінск, 1963.
Жилко Ф.Т. Говори української мови. - К., 1958.
Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. - К., 1955, 1966.
Куриленко В.М. Інструкційна програма з питальником для збору лексики тваринництва.-Глухів, 1978. *
Куриленко В.М. Лексика тваринництва поліських говорів. - Суми, 1991.
Куриленко В.М. До ареалогії та стратиграфії північних (поліських) говорів. - Глухів, 2001.
Лазарко М.О. Методичні вказівки та матеріали для діалектологічної практики. - Суми, 1995.
Лисенко П.С. Словник діалектної лексики середнього і східного Полісся.-К., 1961.
Лисенко П.С. Словник поліських говорів. - К., 1974.
Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори. - К., 1990.
Методичні вказівки й матеріали для діалектологічної практики // Укл. Н.П.Дейниченко. - Суми, 1979.

Михальчук К.П. Наречия, поднаречия и говори Южной России в связи с наречиями Галичини. - СПБ., 1877.
Никончук М.В. Матеріали до Лексичного атласу української мови: Правобережне Полісся.- К., 1979.
Никончук М.В. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся. -К., 1985.
Українська лінгвістична географія. - К., 1966.
Українська літературна мова і н'взаємодія з територіальними діалектами. -К., 1977.
Полесский зтнолингвистический сборник. - М., 1983.
Черепанова Е.А. Народная географическая терминология черниговско-сумского Полесья. - Суми, 1984.
60
15

Приложенные файлы

  • doc 19086866
    Размер файла: 514 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий