RP IDPU YuF-2

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ННІ ПРАВА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор
з навчально-методичної
та наукової роботи
підполковник міліції
О.М. Обушенко

«__» ___________ 2013


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
для студентів 2 курсу юридичного факультету
ННІ права


















Дніпропетровськ – 2013 Робоча програма навчальної дисципліни «Історія держави і права України» для студентів 2  курсу юридичного факультету ННІ права, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»/ Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. - 75с.






РОЗРОБНИКИ:
Тєлькінєна Т.Е.- професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук, доцент






Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін від «__» серпня 2013р., протокол №1


Рекомендовано Науково-методичною радою університету
«__»__________2013, протокол №__




Завідуючий кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін

_______________________ (О.В.Марченко)

«__» серпня 2013 р.








©Тєлькінєна Т.Е., 2013 рік
©ДДУВС, 2013 рік
1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни



денна
форма навчання

Кількість кредитів 2
Галузь знань
0304 «Право»

Нормативна



Напрям підготовки
6.030401 «Правознавство»



Модулів 2
Спеціальність:
_______________

Рік підготовки 2

Змістових модулів 2



Загальна кількість годин 216

Семестр 1



Лекції – 32год.

Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних 4
самостійної / індивідуальної роботи студента – 8
Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр
Семінарські/практичні
заняття – 36год.



Самостійна робота – 72 год.



Індивідуальна
робота – 72 год.



Форма (-и) підсумкового контролю: екзамен



Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:1/2





2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: формування у студентів чітких теоретико - концептуальних уявлень щодо державно-правових подій в Україні з початку формування державності й до періоду сучасного розвитку державно-правових інститутів України.
навчальна – формування у студентів знань щодо генезису інституцій держави і права на українських землях
розвиваюча – формування у студентів вміння самостійно отримувати знання, використовувати їх задля вирішення різнорідних проблем, сприяння подальшій соціалізації студентів
виховна – формування у студентів етичної відповідальності, патріотизму

Завдання :
опанування основами юридичних знань, знайомство з відповідною термінологією та історико - юридичними пам’ятками правової культури українського народу на всіх етапах його існування; сприяння правовому, демократичному й патріотичному вихованню студентів, зокрема, формуванню в них глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів і сучасного конституційного статусу України, як суверенної, незалежної, демократичної держави.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1) на понятійному рівні: загальні тенденції та особливості державно-правового розвитку українських земель на окремих історичних етапах; періодизацію курсу історії держави та права України;
2) на фундаментальному рівні: умови виникнення, розвитку, діяльності, занепаду або трансформації держави, державних інститутів, органів влади та управління кожної історичної доби; особливості суспільного устрою залежно від історичного періоду; формування та структуру судової системи; особливості судочинства; основні джерела права та етапи його кодифікації; традиції розвитку національної державності; етапи формування сучасної української держави; основні етапи конституційного процесу в Україні; основні результати сучасної законотворчої діяльності;
3) на практично-творчому рівні: правила послідовного виконання певних операцій задля вирішення поставлених завдань; логічні прийоми та методичні правила творчого дослідження і пошуку істини;
вміти:
1) на репродуктивному рівні: користуватися понятійним апаратом даної історико-юридичної дисципліни;
2) на алгоритмічному рівні: аналізувати історичні факти, події, процеси;
3) на евристичному рівні: виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах; проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, їх структури, функцій, результатів роботи;
4) на творчому рівні: аргументовано доводити взаємозвязок економіки, політики та права; визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також нові підходи у реформуванні існуючої правової системи; застосовувати знання про державно-правові ідеї минулих років при з'ясуванні сучасних вітчизняних і зарубіжних правових теорій, концепцій та ідей.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

Тема 1. Історія держави і права України як наука і як навчальна дисципліна

Виникнення історико-правової науки та її місце, завдання і значення в системі історичних і юридичних знань. Її зв’язок з теорією держави і права, історією політичних та правових вчень, іншими галузями правознавства. Наукова методологія і принципи. Історія держави і права України як навчальна дисципліна: предмет, методи і функції. Акцент на відмінності ІДПУ від ТДП та Історії України. Поєднання юридичних та історичних методів дослідження, характеристика формально-догматичного й історико-правового методів. Періодизація та структура курсу. Формаційна теорія як основа періодизації.
Джерела до вивчення історії держави і права України. Історіографічний огляд історико-правових досліджень. Перші праці з історії української державності; питання історії держави і права України у працях українських істориків ХІХ – початку ХХ століття; зародження національної історико-юридичної науки; вивчення “західноруського” та “малоросійського” права; М.Владимирський-Буданов, В.М’якотін, Д.Міллер, О.Лазаревський, О.Левицький, М.Слабченко; Комісії по вивченню західноруського та українського права і звичаєвого права Всеукраїнської Академії наук; М.Василенко, І.Черкаський, Л.Окиншевич, О.Малиновський; історико-юридична наука у післявоєнний період; Б.Бабій, А.Ткач, А.Пашук, Я.Падох; сучасні історико-правові дослідження.
Основна навчальна, методична та наукова література з курсу. Організація навчального процесу з предмету, види самостійної роботи та контролю.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова :об’єкт науки, методологія, функції, історизм, предмет науки, об’єктивність, плюралізм, прогностика, генеза, еволюціонізм, джерелознавство, історіографія, джерела, історико-юридична наука, держава, право.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування.

Тема 2. Стародавні утворення Північного Причорномор’я та Приазов’я

Додержавний період. Община і перші соціальні норми. Правові звичаї. Неолітична революція як передумова виникнення держави. Військова демократія. Ладу. загальні закономірності та особливості зародження класового суспільства на території України.
Скіфська рабовласницька держава (VII ст. до н.е. - III ст. н.е.), її суспільно-політичний лад і право. Велика і Мала Скіфія. Правове становище окремих груп населення.Державний лад: форма держави, адміністративно-територіальний устрій, вищі і місцеві органи влади. Право: основні джерела – звичаєве право, царське законодавство, акти народних зборів. Найважливіші правові інститути галузей права.
Античні міста-держави: поліси – Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Феодосія. правове становище окремих груп населення, форма держави, адміністративно-територіальний устрій, органи державної влади. Основні джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Боспорське царство (VI ст. до н.е. – ІV ст. н.е.). Виникнення, розвиток і занепад царства, особливості його суспільного ладу і державно-правових інститутів.
Монархія і республіка – провідні форми правління рабовласницьких держав на території України. Акцент на реалізації принципів демократії у державно-правовому та суспільному житті античних полісів.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : архонт, буле, демократія безпосередня, демократія представницька, демос, джерела права, деспотія, державний механізм, галузі права, декрети, екклесія, жерці, номархи, колегії, магістратури, народні збори, норми права, пелати, псефізми, раби, тиран.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 3. Держава та право України князівського періоду (IХ – XІV ст.)

Походження слов’ян. Західні, південні і східні слов’яни. Племена антів, їх суспільно-політичний лад. Передумови та етапи формування державності у східних слов’ян. Іноземні джерела про Куявію, Славію, Артанію як центри політичної консолідації східного слов’янства. Поява терміну “русь”. Союзи племен VІ – ІХ ст. та створення Київської Русі.
Теорії походження давньоруської держави: норманська теорія (Г.З.Байєр, Г.Ф.Міллер, А.Л.Шлецер), автохтонна та концепція О.Прицака. Дискусія про етнічну належність Київської Русі. Радянська концепція “єдиної давньоруської народності”.
Державний лад та устрій Київської Русі. Основні риси ранньофеодальної держави. Княжа монархія. Рада при князі. Дружина . Княжі з’їзди. Віче. Удільні князі. Сюзеренітет – васалітет. Десяткова та двірсько-вотчинна система управління. Організація суду. Дискусія навколо визначення форми устрою Київської Русі (М.Костомаров, В.Ключевський , М.Черепнін, С.Юшков, Б.Греков, В.Пашуто, М.Свердлов, М.Д’яконолв, Д.Бочарніков, А.Рогожин).
Суспільний лад. Дискусії навколо проблеми визначення суспільства феодальним (М.Павлов-Сільванський, Б.Греков, М.Тихомиров, Б.Рибаков), рабовласницьким (Б. Сиромятников), дофеодальним (С.Юшков). Сучасний стан наукового визначення суспільного устрою Русі. Становий поділ суспільства. Основні соціальні групи: князі, бояри, дворові слуги, духовенство, купці, ремісники, смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь, ізгої. Привілеї та обов’язки окремих станів. Запровадження християнства як фактор державного та правового розвитку України-Руси. Державна символіка України-Руси. Роль церкви. Монастирі.
Система права. Звичаєве право. Пам’ятки права. Князівське законодавство. Уставні, жалувані та судні грамоти. Договори України-Руси з Візантією 907,911,944 та 971 рр. Історія держави і права в літописах. Рецепція візантійського права. Номоканон. Прохірон. Еклога. Кормчі книги. Закон судний людям. Судні грамоти. Церковні статути. Канонічне право. Руська Правда: її походження, редакції, система, структура, зміст та історичне значення. Акцент на концепції М.Максимейко в якій Руська Правда визначається як пам’ятка національного самовизначення давнеруського суспільства у галузі права.
Характеристика цивільного права: право зобов’язань (основні види договорів, їхній зміст та оформлення); родинно-шлюбне право; право власника; право спадщини. Основні риси карного права. Поняття та види злочинів. Характеристика розшуку та особливості судового процесу. Мета і система покарань.
Політичний розпад Київської держави. Поява назви “Україна”. Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства,як окремі державно-правові системи.
Утворення Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі. Державний лад. Влада галицько-волинського князя: компетенція, повноваження, функції. Дуумвірат. Рада бояр. Віче. Феодальні з’їзди. Тисяцький. Сотський. Двірський. Двірцеві посади. Судові органи. Боярське і князівське землеволодіння на Волині. Церковно-монастирське землеволодіння. Розвиток міст. Землевласники. Бояри. Духовенство. Міське населення. Феодально залежні селяни. Смерди. Холопи.
Система права. Скорочена редакція Руської Правди. Князівські грамоти. Міжкнязівські угоди. Галицько-волинський літопис. Грамота князя Івана Берладника 1134 р. Рукописання Володимира Васильковича 1287 р. Уставна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Особливості норм права.
Українські землі у складі Золотої Орди. Зміна їх політичного статусу і вплив Орди на державно-правовий розвиток Русі. Взаємовідносини галицько-волинських князів з золотоординськими ханами. Васалітет. Данницькі стосунки.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : бояри, боярська рада, верв, видоки, візантійське право, вільне міське населення, віче, великий київський князь, вира, воєводи, волостелі, вотчинний суд, види злочинів за Руською Правдою, види покарань за Руською Правдою, ізгої, види успадкування за Руською Правдою, види договорів за Руською Правдою, двірсько-вотчинна система, дика віра, духовенство, князівська дружина, Еклога, загальні закономірності виникнення держави, закупи, канонічне право, конфедерація, князівський суд, монархія раннє феодальна, „мужі градські”, Номоканон, обвинувачувально-змагальний процес, общинний суд, ознаки та функції держави, ордалії, послухи, принцип сюзеренітету - васалітету, Прохірон, розшуковий (інквізиційний) процес, руське право, рядовичі, сільські старости, смерди, стадії скоєння злочину, структура норми права, холопи, церковний суд, церковні статути, челядь, рукописання, уставні грамоти, федерація, феодальна роздробленість, феодальні з’їзди (снеми), форма державного правління, форма державного устрою, форми вини, юридична техніка.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 4. Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)

Включення переважної більшості українських земель до складу Великого князівства Литовського й Польського королівства та їхнє правове становище. Організація влади у Великому князівстві Литовському і Польському королівстві. Угоди Литви з Польщею про об’єднання. Люблінська унія 1569 р. та виникнення Речі Посполитої. Інкорпорація українських земель Польщею. Зміни державних інституцій в українських землях. Берестейська церковна унія 1596 р. та її вплив на правовий статус українських земель.
Державний лад. Влада литовського господаря і польського короля. Пани-Рада. Королівська рада. Великий вальний сейм. Сенат. Посольська ізба. Органи центрального управління: земські та двірські маршалки, канцлер, підканцлер, підскарбій, гетьман та інші урядовці. Воєводи. Старости. Воєводські і повітові сеймики. Самоуправління в містах і магдебурзьке право. Магістрат. Лава. Дискусія в український історико-правові науці щодо визначення характеру впливу магдебурзького права на державно-правовий та суспільно-економічний розвиток український земель. Братства та їхній правовий статус.
Суспільний лад. Формування замкнених суспільних верств-станів, загальна характеристика їхнього правового становища. Середні і дрібні землевласники. Зрівняння правового становища шляхти з магнатами. “Артикули” Генріха Валуа 1572 р. Духовенство православне, католицьке, уніатське, біле і чорне. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи. Залежність їхнього правового становища від категорії міста: королівського, приватновласницького, самоврядного, церковного. Селяни та обмеження їх прав законом 1557 р. “Устава на волоки”. Посилення феодально-кріпосницького гніту. Селяни-данники. Тяглові селяни. Службові селяни. Ремісники. Натуральний та грошовий податки і повинності селян.
Система судових установ на українських землях, їхній становий характер. Державні та місцеві суди. Суд великого князя (короля), суд Панів-Ради, сеймовий суд, замковий суд, доменіальний суд пана. Маршалківський і асесорський суди в Польщі. Поява шляхетських земських, гродських і підкоморських судів. Духовний та доменіальний суд церкви. Інквізиція в українських містах. Цехові суди. Копні суди. Гаряча, велика та завита копа. Коронний трибунал. Трибунал луцький. Звинувачувально-змагальний характер судового процесу та його особливості.
Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Книги Литовської метрики. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Сеймові конституції. Акти місцевих сеймиків і органів міського самоврядування. Декрети, едикти, ординації урядовців. Церковне (канонічне) право.
Систематизація нормативно-правового матеріалу: Судебник Казимира Ягеллона 1468 р.; Литовські Статути 1529, 1566, 1588 рр. Збірники магдебурзького права: „Зарцало саксонів” М.Яскера 1536 р.; „Артикули права магдебурзького” Я.Кірштейна 1557р.; „Порядок прав цивільних магдебурзьких” Б.Гроїцького 1559 р.;
„Право цивільне Хелмінське” П.Щербича 1584 р..
Характеристика цивільного права: право власності; право зобов’язань, їх види, зміст та форми договорів; сімейно-шлюбне право; спадкове право. Основні риси карного права: поняття та види злочинів; мета і система покарань.
Інші феодальні держави на території сучасної України.Закарпаття у складі Угорського королівства. Північна Буковина як частина Молдавського князівства. Кримське ханство та його суспільний і державний лад. Провінції (еялети) Османської імперії на території сучасної України: управління, суспільство, право. Генуезькі колонії – Феодосія-Кафа, Чембало-Балаклава, Сурож-Судак, Боспоро-Керч. Особливості їхнього суспільного і державно-правового ладу.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : артикули Генріха Валуа, асесорський суд, бояри, Брестська унія, вальний сейм, великий князь, Великокняжа рада, Городельська унія, гродський суд, доменіальний суд, замковий суд, копний суд, Кревська унія, кріпаки, Литовські статути, Люблінська унія, „Ординація Війська Запорозького”, пани-ради, підкоморний суд, селянське землеволодіння, старі думи, судебник Казимира Ягеллончика, таємна рада, удільний князь, хелмінське право.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 5. Держава і право України козацько-гетьманської доби (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

Виникнення українського козацтва. Акцент на теорії Великого кордону (С.Леп’явко). Соціальна диференціація українського козацтва та його правовий статус. Городові й низові козаки. Запорозька Січ: військово-адміністративна організація і роль в державотворенні на Україні. Республіканські основи самоврядування. Соціальна структура. Територія Вольностей Запорозьких. Органи військово-адміністративного управління Коша: військова рада, курінна рада , сходки паланок, кошовий, військовий суддя, військовий писар та інші посадовці. Джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Звичаєве право.
Грамота Стефана Баторія 1572 р. Реєстрові козаки. Відносини реєстрового і запорізького козацтва. “Статті для заспокоєння руського народу ”1632 р. “Ординація Війська Запорозького” 1638 р.
Відродження української державності під проводом Богдана Хмельницького. Державна програма гетьмана. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Юридичні наслідки Зборівської (1649) та Білоцерківської (1651) угод з Річчю Посполитою. Зміна правового статусу України. Ліквідація польського магнатського і шляхетського землеволодіння. Дискусія навколо питання про форму правління Української держави 1648-1654 рр.(В.Бебік, І.Іванченко, О Мироненко, В.Смолій, В.Степанков, І.Усенко, В.Єрмолаєв). Юридичне оформлення входження гетьманської України до складу Московського царства. Постанова Земського Собору від 1 жовтня 1653 р. Рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 р. Статті Богдана Хмельницького. Березневі статті 1654 р. Царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 р. та від 12 квітня 1654 р. Дискусія щодо визначення правового статусу козацько-гетьманської України у складі Московського царства(М.Грушевський, А.Яковлів, А.Козаченко, В.Єрмолаєв, М.Дьяконов та інші). Уроки державотворення за часів Національно-визвольної війни.
Еволюція української автономної державності у другій половині ХVІІ ст. Державні кордони “Війська Запорізького”(Гетьманщини). Адміністративно-територіальний устрій. Вищі органи влади й управління та їхні функції. Гетьманське законодавство: універсали, ордонанси, декрети, рескрипти, статті. Місцеві органи управління. Характер і особливості судового процесу.
Період наступу самодержавства на автономію Гетьманщини та поступова ліквідація її автономії. Малоросійський приказ (1663 - 1700 р.) Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727 рр.). Правління гетьманського уряду (1734 – 1750 рр.). Судова реформа 1730 р. Відновлення гетьманства 1750 р. Судова реформа гетьмана К.Розумовського (50-ті-60-ті роки ХУІІ ст.). Остаточне скасування гетьманської влади 1764 р. Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764 – 1786 рр.). Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Поширення загальноросійської системи управління.
Правове становище окремих соціальних груп. Розвиток старшинського, шляхетського та церковного землеволодіння. Посилення кріпосницького права. Гетьманський універсал 1760 р. про заборону переходів селян (посполитих) і його підтвердження 1763 р. Царський указ 1783 р. про остаточне закріпачення українських селян. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством 1785 р., як один із заходів по знищенню української державної еліти.
Джерела українського права. Широке застосування норм звичаєвого права. Акти гетьманської влади. Литовський Статут 1588 р. Генеральний опис Лівобережної України 1765 – 1769 рр. Короткий покажчик до книги „Порядок”. Конституція П.Орлика 1710 р. Кодифікація українського права. “Процес кратний, приказний” 1734 р. „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. „Суд і розправа в правах малоросійських” 1750 р. „Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р. „Екстракт малоросійських прав” 1767 р. „Екстракт із указав, інструкцій і настанов Сенату” 1786 р. Міжнародні та міждержавні угоди щодо українських земель: Бахчисарайський мир 1681 р., Карловицькі угоди 1699 р., Константинопольський мир 1700 р., Прутський мир 1711 р. Бєлградський мир 1739 р.
Основні риси цивільного права; право власності; право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення); сімейно-шлюбне право; право спадщини. Характеристика карного права: поняття і види злочинів; мета і система покарань.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : звичаєве право,кодифікація, протекторат, гетьмани, козаки, гетьманські статті, значкові старшини, полковник, посполитий міщанин, селяни, шляхта, старшина, сотники, «Суд и росправа в правах малороссийских», «Экстракт малороссийских прав», «Экстракт из указов, инструкций и учреждений».
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Змістовий модуль 2

Тема 6. Правове становище й адміністративний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст. )

6.1.Політико-правовий устрій українських земель у складі Російської імперії.
Наступ Російської імперії на територію Північного Причорномор’я. Кючук-Кайнарджійський договір з Туреччиною (1774 р.). Анексія Криму (1783 р.) Російською імперією. Перетворення намісництв у губернії. Особливості введення російської губернської системи. Переселення іноземців. Три поділи Польщі 1772, 1793 та 1795 рр. Включення Правобережжя й Волині до складу Російської імперії.
Адміністративна реформа початку ХІХ ст., як інструмент уніфікаторської політики Російської імперії на українських землях. Створення міністерств та їх представництв в Україні. Комітет у справах західних губерній (1831-1848). Губернатори та генерал-губернатори. Губернські правління. Губернські галузеві установи: палати, комітети, присутствія, комісії. Дворянські зібрання на чолі з предводителями.
Збільшення кількості українських губерній. Повітовий апарат управління. Земські суди і земські справники. Присутствія, Управління в містах: градоначальства і городничества. Волосні та сільські органи самоврядування. Самоврядування державних селян за реформою 1837-1841 рр. Скасування магдебурзького права. Судова система.
Розклад і криза феодально-кріпосницького права. Посилення абсолютної монархії. Дворянство. Духовенство. Міське населення. Цехові і робітні люди. Державні селяни. Інвентарні правила 1847 – 1848 рр. Держава і право в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства.
Право на українських землях. Кодифікаційні проекти початку ХІХ ст. “Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”. “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. “Звід місцевих законів західних губерній”1837 р. “Повне зібрання законів Російської імперії”1830 р. ”Звід законів Російської імперії” редакцій 1833 та 1842 рр. Особливості правового регулювання цивільних відносин в Полтавський та Чернігівській губерніях. ”Уложення про покарання кримінальні і виправні” 1845 р. “Сільський судовий статут” 1839 р.
Передумови, мета та основні напрямки державних реформ другої половини ХІХ ст. Причини та підготовка селянської реформи 1861 р. Юридичні акти селянської реформи. “Маніфест” від 19 лютого 1861 р. “Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності”. Місцеві “Положення” для українських губерній. Правове становище заводських робітників. Фабричні закони 1880-х рр.
Земська реформа 1864 року. Положення про губернські та повітові земські установи. Вибори до земств. Міська реформа 1870 року. Міське положення. Порядок обрання міських дум та міських управ.
Судова реформа 1864 року. Нова система судових органів – мирові судді, з’їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати, Сенат. Демократизація судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, перебудова прокуратури, створення адвокатури, новий статус слідчих.
Військова реформа та реорганізація управління і військової юстиції. Фінансова, поліційна, шкільна, університетська реформи. Антиукраїнське законодавство: Валуєвський циркуляр 1863 року і Емський указ 1876 року. Контр реформи Олександра ІІІ та їх держано-політичні наслідки.
Джерела права. Статути карного та цивільного судочинства 1864 р. „Уложення про покарання кримінальні та виправні” в редакції 1866 і 1885 рр. Військовий статут про покарання 1875 року. Посилення каральної політики. Цивільне право. Карне право. Кримінальне уложення 1903 року. Зміни в цивільному та карному судочинстві на початку ХХ ст.
Зміни у державному ладі на початку ХХ ст. Зміни у формі правління в наслідок з революції 1905 року. Державна Дума. Склад і діяльність депутатів від українських губерній в Державній Думі. Третьочервневий державний переворот 1907 р .і його наслідки для України. Новели в законодавстві. Військово-польові суди та закон 15 червня 1912 року “Про перетворення місцевого суду”. Столипінська аграрна реформа та її чинність в Україні.

6.2.Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії
Юридичне оформлення інкорпорації західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю Галичина. Державний лад. Влада губернатора. Губернське правління. Галицький становий сейм (1775 – 1848 рр.). Галицька надвірна канцелярія. Поділ на циркули. Окружні старости циркулів. Суспільні класи та верстви українського населення. Надання правових переваг полякам у Галичині, румунам на Буковині та угорцям у Закарпатті.
Судова система. Земські і шляхетські суди, єпископські суди для духовенства, магістратські - для міщан, вотчинні – для селян. Верховний губернаторський суд. Королівський трибунал у Львові. Верховна судова палата галицького сенату у Відні. Апеляційна палата при галицькому губернаторстві. Прокурорські органи.
Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Скасування кріпосного права (панщини) у 1848 р. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-Угорської біцефальної монархії. Конституція Австрії 1848 р. Откройована конституція 1849 р. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Австрійська конституція 1867 р. Угорська конституція 1848 р. Система центральних органів влади Австро-Угорської монархії. Права і свободи особи за Конституцією 1867 року та їх дотримання на західно-українських землях.
Органи місцевого самоврядування. Імператорський закон 1862 року про місцеве самоврядування. Галицький крайовий закон про громади (гміни). Повітові старости. Громадські управи. Крайовий президент Буковини. Галицький і буковинський крайові сейми: порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за Статутом 1870 р. Особливості управління на Закарпатті. Жупи, комітати, домінії. Дискусії серед вітчизняних державознавців щодо характеру впливу реформ Габсбургів у ХУІІІ-ХІХ ст. на державно-правове становище українців (Р.Петрів, М.Мацькевич, О.Аркуша, О.Мікула, Л.Пристані.).
Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифіційні роботи в Австрії. Цивільний кодекс 1811 р. Цивільний процесуальний кодекс 1781 р. і 1825 р. Кримінальні кодекси 1787, 1803 і 1852 рр. Кримінально-процесуальні кодекси 1768, 1853 і 1873 рр. Загальна характеристика австро-угорського цивільного, карного і процесуального права.
Правовий статус українських земель у період Першої світової війни. Військове, цивільне та карне законодавство Росії, Австро-Угорщини і Німеччини на зайнятих їх арміями територіях України. Нова редакція 4 розділу Військово-судового статуту “Про суд у воєнний час” від 20 липня 1914 р. Положення про польове управління військами від 16 липня 1914 р. та особливі Правила про місцевості, оголошені на воєнному стані. Указ від 24 липня 1914 р. про прийняття надзвичайних заходів щодо охорони у всіх місцевостях Російської імперії порядку та громадської безпеки.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : волосний старшина, волость, волосні суди, вотум, виборчі курії, губернатори, генерал-губернатори, думські гласні, дворянські збори, жандармерія, земські дільничі начальники, земські збори, земські установи, з’їзди мирових суддів, імператорський суд, міські думи, міські управи, мирові судді, монархія абсолютна, монархія обмежена, місцеве самоврядування, окружні суди, парламент, поліція, присяжні засідателі, судові палати, Сенат, селянський схід, староста, фабричне законодавство, Державна Дума, Державна Рада, Рада Міністрів, рейхсрат, Українська думська громада, крайові сейми, повітові, міські і сільські ради, намісник (крайовий президент), повітові старости, сільські війти, губернатор, становий сейм, окружні старости, мандатори.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 7. Державне будівництво в Україні (1917-1920 рр.)

Повалення російського самодержавства і створення Тимчасового уряду. Політична ситуація в Наддніпрянщині. Утворення Центральної Ради на чолі з М.Грушевським. Її компетенція, структура та державотворча діяльність. Перший (10 червня 1917 р.) та другий (3 липня 1917 р.) Універсали Центральної Ради. Мала Рада. Генеральний Секретаріат. Місцеві органи Центральної Ради. Судові органи. Співвідношення актів Центральної Ради і законодавства Тимчасового уряду. Проблема формування збройних сил Центральною Радою.
Утворення на території України рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, інших громадсько-політичних організацій. Їх склад, політичні програми, владні домагання. Жовтневий переворот 1917 р. в Петрограді, ліквідація влади Тимчасового уряду і проголошення другим Всеросійським з’їздом рад переходу всієї повноти влади у центрі і на місцях до рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Українська Народна Республіка як частинна демократичної федеративної Росії згідно Третього Універсалу Центральної Ради 7 листопада 1917 р. Організація місцевої і центральної влади в Україні за цим універсалом. Згубні наслідки відмови ЦР від розбудови національної регулярної армії. Ультиматум Раднаркому РРФСР 3 грудня 1917 р. Українсько-російська війна 1917 – 1918 рр.
Початок радянського державного і правового будівництва у грудні 1917 – березні 1918 рр. Центральні органи влади : з’їзд рад, Центральний виконавчий комітет рад України, Народний секретаріат. Місцеві ради. Революційні, військово-революційні комітети та інші надзвичайні органи радянської влади. Особливості державного устрою та права Донецько-Криворізької, Одеської та інших радянських республік.
Берестейський мирний договір між УНР, Німеччиною та Австро-Угорщиною. Проголошення самостійної і незалежної Української Народної Республіки. Четвертий Універсал Центральної Ради ( 9 січня 1918 р.). Нормотворчя діяльність української влади. Соціально-економічне законодавство УНР. Нормативні акти з кримінального права. Військове будівництво. Міжнародно-правові стосунки. Конституція (Статут про державний устрій, права і вольності )УНР 29 квітня 1918 р.: її структура, зміст та історичне значення.
Розпуск Центральної Ради. Проголошення гетьманом П.П.Скоропадським утворення Української Держави. ”Закони про тимчасовий державний устрій” 29 квітня 1918 р. Організація влади гетьманату. Державний сейм України. Гетьман та його повноваження, компетенція, функції. Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок тяжкої хвороби і перебування гетьмана поза межами держави від 1 серпня 1918 р. Рада міністрів на чолі з головою (отаманом) міністрів. Міністерство. Фінансова рада. Дискусія щодо форми правління Української держави (О.Мироненко, А.Хитра та інші)
Місцеві органи. Розпуск земельних комітетів і створення губернських і повітових староств. Закон від 30 листопада 1918 року “Про зміну, доповнення та скасування діючих узагальнень про волосні, повітові і губерніальні установи по управлінню сільськими місцевостями”. Новий закон про вибори до земств. Внутрішня і зовнішньополітична діяльність гетьмана. Військове будівництво. Судові органи. Уточнення функцій Генерального Суду. Створення Державного Сенату. Загальні та військові суди. Закон про Державну варту від 18 травня 1918 р. Підписання прелімінарного миру з Раднаркомом РРФСР.
Законодавство Української Держави. Процес законотворчості. Закон про українське громадянство від 1 липня 1918 р. Законодавчі акти у сфері власності. Закони про врожай 1918 р. акцент на визначенні правового статусу населення України.
Розпад Австро-Угорщини. Створення у Львові Української Національної Ради. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Організація і структура державного апарату. Центральні органи державної влади і управління. Українська Національна Рада та її структура. Президент. Державний Секретаріат. Повітові комісари. Громадські (сільські) і містечкові комісари. Повітові національні ради. Судово-прокурорські органи. Організація збройних сил.
Падіння гетьманату 14 грудня 1918 року. Утворення Директорії УНР на чолі з В.Винниченком і С.Петлюрою. Правове оформлення та юридичні наслідки Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. Державний лад та законодавство Другої УНР. Створення першого уряду Директорії – Ради Народних Міністрів. Місцеві органи влади. Отаманщина. Судові органи Директорії. Сесія Трудового конгресу 23-28 січня 1919 р. і його резолюція про форму влади в Україні. Реорганізація Директорії, її взаємини з урядом та урядові кризи.
Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність ЗУНР. Проголошення диктатури Є.Петрушевича і створення Колегії уповноважених. Соціально-політичні та економічні перетворення в ЗУНР. Закон “Про державну мову.” Закон “Про громадянство.” Закон “Про земельну реформу”.
Зміни в складі Директорії і встановлення режиму особистої влади С.Петлюри. Варшавський договір від 21 квітня 1920 р. та його політико-правова сутність. Всеукраїнська Національна Рада. Спроба відновити Конституцію УНР. Закони 12 листопада 1920 р. “Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці”, “Про Державну Народну Раду”.
Війна між радянською Росією та Польською Республікою. Утворення Галицької Радянської Республіки та інших республік на території України. Ризький мирний договір 18 березня 1921 р. та його політико-правові наслідки для України. Кінець легального існування Директорії та її органів. Уряд УНР в екзилі та його політико-правова платформа.
Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини. Еміграційний уряд ЗУНР. Проект основ державного устрою Галицької Республіки 1921 р. Рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею. Причини падіння та історичне значення української державності 1917 – 1920 рр.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : волосні земські зібрання, губернські українські ради, Генеральний Секретаріат, Генеральний Суд, коаліційні уряди, Конституція УНР, Мала Рада, надзвичайна слідча комісія, національно-персональна автономія, повітові українські ради, районні думи, селянські з’їзди, тимчасові суди, Універсали Центральної Ради, Центральна Рада, військові суди, виділ УНРади, Гетьманат, гетьман, губернські старшини, державна варта.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 8. Держава і право Радянської України у 1919-1939 рр.

Встановлення та зміцнення радянської влади в Україні. Еволюція вищих органів влади. Узурпація державних повноважень ЦК КП(б)У. Третій Всеукраїнський з’їзд рад. Конституція УСРР 1919 р. Формування основ радянського права.
Злам старої судової системи. Постанова Народного Секретаріату “Про введення народного суду” від 4 січня 1918 р. Народні суди та революційні трибунали. Ради (з’їзди) народних судів. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Верховний касаційний суд. Створення Всеукраїнської надзвичайної комісії. Створення радянської міліції і Головного управління радянської робітничо-селянської міліції на правах відділу НКВС. Карний розшук.
Створення основ радянського права. Соціалістична правосвідомість. Декрети в галузі цивільного, сімейного, трудового, земельного, карного права. Декрети про націоналізацію власності і правове регулювання розподілу.
Орієнтація перших радянських урядів на союз з РСФРР. Укладення союзного робітничо-селянського договору між УСРР та РРФСР 1920 р. Об’єднання найважливіших сфер державного управління. “Декларація про утворення СРСР” та укладення “Союзного договору” 30 грудня 1922 року. Остаточне юридичне оформлення Союзу Конституцією СРСР 1924 року. Роль УСРР у створенні СРСР. Конституція УСРР 1929 року.
Органи влади та управління радянської України. Всеукраїнські з’їзди рад. ВУЦВК. Раднарком УСРР. Зміни у структурі державного управління. Зміни у адміністративно-територіальному устрої України протягом 1920-х рр. Встановлення трьохступеневої системи місцевого управління. Молдавська автономія у складі УСРР(1924 – 1940 рр.)
Судова реформа. Організація державної прокуратури і утворення адвокатури. Народні суди. Окружні, районні суди. Верховний суд УСРР. Дисциплінарні суди. Громадські суди. Державне політичне управління. Політичні судові процеси.
Особливості радянського права. Доктрина революційної законності. Перебудова юстиції та правоохоронних органів. “Зібрання узаконень і розпоряджень”. Другорядність українського законодавства по відношенню до російського. Кодифікація права в УСРР у 20-ті роки. Цивільний кодекс 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Кримінальні та кримінально-процесуальні кодекси 1922 р і 1927 р. Виправно-трудовий кодекс 1925 р. Кодекс законів про шлюб та сім’ю 1926 р. Адміністративний кодекс 1927 р. Трудове право 20-х рр.
Зміни у законодавстві в 30-х – на початку 40-х років. Деформації в праві, порушення законності, посилення кримінальної репресії. Закони про судоустрій 1931 і 1938 рр. Створення відособленої системи прокурорських органів. Позасудові репресії: особливі наради, “трійки”, “двійки”.
Конституція СРСР 1936 р. і статус України як суб’єкта федерації радянських республік за цією конституцією. Конституція УРСР 1937 р., її характерні риси. Перебудова державного апарату. Створення Верховної Ради і зміни у виборчій системі. Правовий статус особи за Конституцією 1937 року.
Державно-правовий статус українських земель, котрі перебували у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії протягом 1921-1940 рр.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова :Всеукраїнський з’їзд рад, воєнний комунізм, ВУЧК, декрет, комнезами, Народний Секретаріат, народні суди, продовольча розверстка (розкладка), революційна доцільність, НКВС, революційні трибунали, Рада народних комісарів, раднаргосп, соціалістична правосвідомість, загальнонародна держава, особисті права, права людини, соціально-економічні права, політичні права, партійне керівництво, громадські суди, дисциплінарні суди, ДПУ, народні суди, НКВС, міліція, окружні суди, позасудова репресія, „революційна законність”, виправно-трудове законодавство, джерела радянського права, законодавча техніка, законодавча стилістика, кодифікаційний процес, курс на революційну законність.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 9. Державно-правовий розвиток українських земель у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Міжнародний статус українських земель напередодні війни. Захоплення Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення. Проголошення Закарпатської Русі автономною територією. Адміністративна реформа 1928 р. Мюнхенська угода 1938 р. між Німеччиною, Італією і Великобританією та проголошення самостійності Карпатської України весною 1939 р. Вибори до Сейму і прийняття Конституції (Закону №1). Окупація краю Угорщиною.
“Пакт Молотова - Ріббентропа” 23 серпня 1939 р.. Таємна угода про розподіл впливів у Східній Європі. Початок Другої світової війни. Похід Червоної Армії на Західну Україну. Створення і діяльність тимчасових управлінь у містах і повітах та селянських комітетів у селах і волостях. Народні Збори Західної України та їх державно-правові акти. Закони Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1939 р., 2 серпня 1940 р. і Верховної Ради УРСР від 15 листопада 1939 р. про включення західноукраїнських територій та про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу радянської України. Державне будівництво в новостворених областях УРСР.
Нота уряду СРСР королівству Румунії (28 червня 1940 р.) з вимогою повернути Бессарабію і Північну Буковину. Анексія цих територій і створення тимчасових органів нової влади.
Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Перебудова державного апарату СРСР і УРСР в умовах війни. Надзвичайні органи державної влади і державного управління у центрі та на місцях. Державний комітет оборони (ДКО) та його уповноважені. Перебудова конституційних органів влади і управління. Реорганізація судових і прокурорських органів. Положення про військові трибунали в місцевостях оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій. Правовий режим воєнного стану і стану облоги.
Зміни в основних галузях права та в системі законодавства. Надзвичайне законодавство. Положення від 28 вересня 1943 р. “Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарного майна”. Припинення справ про виселення з житлових приміщень військовослужбовців та їхніх родин. Розширення кола спадкоємців за законом. Правове забезпечення захисту материнства та дітей-сиріт. Трудові мобілізації і трудові повинності. Обов’язковість праці у колгоспі. Відповідальність воєнних злочинців.
Розчленування німецько-фашистськими окупантами території України.: рейхскомісаріат „Україна”, „Трансністрія”, генерал-губернаторство „Польща”, дистрикт „Галичина”, прифронтова зона. Встановлення окупаційного режиму.
Спроба відновлення незалежної Української Держави в окупованому німцями Львові. Проголошення “Акту відновлення державності” 30 червня 1941 року. Утворення Українського Державного Правління і Української Національної Ради. Створення Української повстанської армії. Організація і діяльність ОУН-УПА в 1942 – 1945 рр. Спроби відродити національну державу у Києві.
Відновлення органів радянської влади на звільнених від окупантів територіях України від 1943 року. Розширення прав союзних республік у галузі міжнародних відносин і оборони. Створення Народного комісаріату оборони та Народного комісаріату закордонних справ УРСР.
Звільнення Західної України та Закарпаття від німецьких та угорських окупантів. Створення і організація народної влади. Перший з’їзд Народних комітетів Закарпатської України і його рішення. Державне будівництво. Діяльність Народної Ради Закарпатської України. Окружні, міські і сільські народні комітети. Судово-прокурорські органи.
Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу України. Договір між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Створення Закарпатської області. Поширення чинності радянського законодавства.
УРСР – учасник створення Організації Об’єднаних Націй. Повне відновлення політичних, економічних та соціальних структур УРСР.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова:військові трибунали, Державний комітет оборони (ДКО), перебудова державного ладу на воєнний лад, стан облоги, трудові мобілізації і трудові повинності.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 10. Українська Радянська Соціалістична Республіка: державний лад та законодавство у 1945 - 1991 рр.

Україна після Другої світової війни. Діяльність репресивного апарату в умовах дальшого посилення культу особи Сталіна. Реорганізація Раднаркомів в Раду Міністрів УРСР. Розвиток права в останній період сталінізму. Прихід до влади М.С. Хрущова. Курс на відродження демократичних принципів організації суспільного і державного ладу, правової системи в період десталінізації (середина 50-х середина 60-х рр.). Демократизація центральних та місцевих органів державної влади і управління. Ліквідація репресивних органів тоталітарного режиму. Реабілітація жертв сталінізму. Зміни в діяльності рад. Правове оформлення включення Криму до складу УРСР у 1954 році.
Кодифікація українського радянського законодавства у 1960 – 1970 рр. Перебудова судової системи, посилення прокурорського нагляду. Судова система УРСР. Державний арбітраж. Органи внутрішніх справ. Законодавство про міліцію. Адвокатура. Нотаріат.
Поступове згортання лібералізації з середини 60-х років. Повернення до командно-директивних методів управління народним господарством. Конституція СРСР 1977 р. і зміни в державно-правовому статусі союзних республік. Конституційні основи участі республік в керівництві союзною державою. Конституція УРСР 1978 року, її характерні риси.
Державне будівництво УРСР. Спроби удосконалення державного апарату. Президія Верховної Ради. Рада Міністрів УРСР. Державні комітети, міністерства та відомства. Місцеві органи державної влади та управління, їхні виконавчі і розпорядчі органи.
Подальша кодифікація права. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення 1984 р. Конституційне закріплення керівної ролі КПРС. Вищі органи державної влади та управління. Прокуратура УРСР. Зрощення державного та партійного апаратів.
Початок політичних реформ в УРСР періоду перебудови. Поява альтернативних КПРС політичних партій. Народний рух України. Закон “ Про вибори” 1989 р. Закон “ Про мови в УРСР” 1989 р. Вибори до Верховної Ради та місцевих рад 1990 р. “Декларація про держаний суверенітет” УРСР від 16 липня 1990 р. Трансформація Ради Міністрів УРСР у Кабінет Міністрів. Введення посади Президента УРСР. Відновлення Кримської АРСР. Зміни у праві. Політична криза у серпні 1991 року. Державний комітет з надзвичайного стану у Москві та Україна. Початок розпаду СРСР у серпні-вересні 1991 року як геополітичне явище.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова :адміністративне право, аліменти, амністія, Верховна Рада УРСР, виконком, особиста власність, власність громадських організацій, конституційна реформа, президент, прем’єр-міністр, профспілки, Рада Міністрів УРСР, ради депутатів трудящих, ради народних депутатів, трудовий договір.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 11. Розбудова Української держави на сучасному етапі (1991 – 2004 рр.)

Акт проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.: його результати і наслідки. Л.Кравчук – Президент України. Денонсування Союзного договору 1922 р. Верховною Радою України. Припинення існування СРСР і угода у Бєловежській пущі про створення Співдружності Незалежних Держав . Міжнародне визнання України. Узаконення національно-державної символіки – прапора, герба, гімну. Закон “Про громадянство в Україні”. Формування Національної гвардії, Служби безпеки, прикордонних військ, внутрішніх військ, української армії, військ цивільної оборони. Міжнародна діяльність України. “Декларація прав національностей України”. Поступова ліквідація залишків політичного та правового авторитаризм.
Криза влади і необхідність прийняття нової Конституції. Конституційний процес. Діяльність конституційних комісій. Проекти Конституції України. Дострокові парламентські вибори 1994 р. Вибори Президента. Закон про державну владу та місцеве самоврядування. Укладення конституційної угоди. Прийняття 28 червня 1996 року чинної Конституції України. Структура і головні положення Основного Закону держави. Органи державної влади та управління. Верховна Рада. Президент. Кабінет Міністрів. Місцеві органи влади.
Правове забезпечення змін в економіці. Закони про власність, про підприємництво, про державну податкову службу, про аудиторську діяльність. Судові та правоохоронні органи. Мала судова реформа. Зміни у карному та цивільному законодавстві. Досягнення і перспективи розвитку сучасного законодавства. Ухвала Верховною Радою нових кодексів. Закон “Про громадські об’єднання в Україні”. Політичні структури. Партії та суспільно-політичні рухи. Державно-правові питання в програмних документах та практичній діяльності політичних партій і суспільних організацій.
Вибори 2002 року до Верховної Ради. Президентські вибори 2004 року: особливості виборчої кампанії та виборчого законодавства. Ухвалення Верховною Радою змін і уповноважень до чинної Конституції. Досягнення та прогалини процесу демократизації державного механізму. Криза розподілу повноважень між різними гілками влади. Труднощі розбудови партійної системи в Україні. Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України. Перспективи і прогнози подальшого державно - правового розвитку незалежної України.
Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.
Ключові слова : суверенітет, конституційний процес, республіка президентська, республіка парламентська, демократичний державно-правовий режим, сучасні концепції держави, національна держава, правова держава, права та свободи громадян, верховенство права, громадянське суспільство.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:
опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у курсантів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у курсантів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у курсантів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у курсантів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у курсантів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює курсантам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.
















Структура навчальної дисципліни

№ теми
Назви розділів і тем
Всього годин
Кількість годин за видами занять
Самост.р. / індив.р.
Використання ТЗН та інших дидактичних засобів
Взаємозв'язок з іншими дисциплінами




З викладачем







Всього
Лекцій
Семінарів
Практичн.




1.
Історія держави і права України як наука і як навчальна дисципліна.
18
4
2
2
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,т.1.ІДПЗК.т.1.ТДП.т.1.

2.
Стародавні державні утворення Північного Причорномор'я та Приазов'я.
16
4
2
2
 
12
мультимедійна презентація
ІДПЗК, ТДП

3.
Держава і право України князівського періоду (ІХ-ХІVст.)
22
8
4
4
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,ТДП,Крим.пр.,Цив.пр.

4.
Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період(ХIV-XVIст.)
16
4
2
2
 
12
мультимедійна презентація
ІУ,ТДП,Крим.пр.,Цив.пр.

5.
Держава і право України козацько-гетьманської доби (ХVII-XVIIIст.)
22
8
4
4
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,Конст.пр.,Крим.пр.,Цив.пр.

 
Модульний контроль № 1
2
2
-
-
-
-
 
 

 
Усього за модуль
96
30
14
14
0
66
 
 

6.
Правове становище й адміністративний устрій українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVIII-початок ХХст.)
22
8
4
4
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,ТДП, Конст.пр.

7.
Державне будівництво в Україні(1917-1920рр.)
22
8
4
4
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,Конст.пр.

8.
Держава і право радянської України у 1919-1939рр.
20
8
4
4
 
12
мультимедійна презентація
ІУ,КПУ,ЦПУ,Крим.пр.

9.
Державно-правовий розвиток українських земель у роки Другої світової війни (1939-1945рр.)
16
4
2
2
 
12
мультимедійна презентація
ІУ

10.
Українська Радянська Соціалістична Республіка:державний лад та законодавство у 1945-1991рр.
20
6
4
2
 
14
мультимедійна презентація
ІУ,ЦПУ,Крим.пр.,КПУ

11.
Розбудова Української держави на сучасному етапі(1991-2004рр.)
18
6
4
2
 
12
 
ІУ,ІДПЗК,Політологія

 
Модульний контроль № 2
2
2
-
-
-
-
 
 

 
Усього за модуль
120
42
22
18
0
78
 
 

 
Усього за семестр
216
72
36
32
0
144
 
 

 
Форма підсумкового контролю
Екзамен
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 



Теми семінарських занять
Тема 1. Історія держави і права України як наука і як навчальна дисципліна.
Семінарське заняття – 2 год.
План

1. Місце історико-правової науки та її функції в системі юридичних знань (акцент на різниці між „Історією України” та „Історією держави і права України”, а також на взаємозв’язку ІДПУ із „Теорією держави і права”).
2. Предмет, методологія та структура курсу ІДПУ.
3. Джерела, історія розвитку, дискусійні питання вітчизняної науки ІДПУ.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: держава, право, об’єкт науки, методологія, функції, історизм, предмет науки, об’єктивність, плюралізм, прогностика, генеза, еволюціонізм, джерелознавство, історіографія, джерела, юридична компаративістика, правова антропологія, економічний аналіз права, синергетика.
Рекомендована література до Теми 1: 3.6, 3.14., 4.1., 4.2.

Тема 2. Стародавні утворення Північного Причорномор’я та Приазов’я.
Семінарське заняття – 2 год.
План

1. Скіфська держава: виникнення , розвиток , право.
2. Принципи демократії у державно-правовому та суспільному житті античних полісів на території України.
3. Особливості держави і права Боспорського царства.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: архонт, буле, демократія безпосередня, демократія представницька, демос, джерела права, деспотія, державний механізм, галузі права, декрети, екклесія, елевтерія, жерці, номархи, колегії, магістратури, народні збори, норми права, пелати, псефізми, раби, тиран.
Рекомендована література до Теми 2: 2.1., 2.2 2.3., 3.7., 3.14., 4.11., 4.13., 6.1.

Тема 3. Держава та право України князівського періоду (IХ – XІV ст.)
Семінарське заняття 1 – 2 год.
План

1. Утворення держави Київська Русь:
1.1. Аналіз існуючих у науці теорій виникнення Київської Русі.
1.2. Аналіз процесу виникнення Давньоруської держави ( з опорою на загальні закономірності виникнення держави).
2. Зміцнення державності київськими князями.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: держава, право, правова реформа, централізація управління, верв, теорії виникнення держави, природне право, позитивне право, звичаєве право.
Рекомендована література до Теми 3: 1.3.1., 2.1., 2.2 2.3., 3.2., 3.9., 3.14., 3.15., 4.1., 4.13., 4.30., 4.31., 4.49., 6.1.

Тема 3. Держава та право України князівського періоду (IХ – XІV ст.)
Семінарське заняття 2 – 2 год.
План

1.Цивільно – правові норми :
1.1.Виявити норми . які захищали право власності від протиправних посягань:
1.2.З`ясувати коло об’єктів права приватної власності у Київській Русі;
1.3.З`ясувати види успадкування та коло спадкоємців за законом; обґрунтувати причини виведення за межі кола спадкоємців жінок; знайти у тексті «Руська Правда » типову для ранніх держав норму спадкового права – « право мертвої руки »;
1.4.З`ясувати , в яких випадках неповнолітнім спадкоємцям призначався опікун; якими були його права та обов`язки?
1.5.З`ясувати види договорів та умови їх укладання.
2.Карне право:
2.1.Знайти приклади фіксації стадій скоєння злочину , співучасті, форми вини;
2.2.Виявити види злочинів , згрупувати їх за об`єктом злочинного посягання;
2.3.З`ясувати види покарань й на основі їх аналізу зробити висновок , які види злочинів вважалися найтяжкими;
3.Процесуальне право:
3.1.Знайти у тексті « Руська Правда » норми, які регулювали досудові та 3.2.судові процедури ( звід, гоніння по сліду) ;
3.3.Знайти норми , які визначають докази у судовому процесі ( показання свідків , ордалії та присяга).
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: верв, видоки, візантійське право, вільне міське населення, віче, великий київський князь, вира, воєводи, вотчинний суд, види злочинів за Руською Правдою, види покарань за Руською Правдою, ізгої, види успадкування за Руською Правдою, види договорів за Руською Правдою, двірсько-вотчинна система, дика вира, князівська дружина, закупи, князівський суд, обвинувачувально-змагальний процес, общинний суд, ордалії, послухи, розшуковий (інквізиційний) процес, руське право, рядовичі, смерди, стадії скоєння злочину, структура норми права, холопи, церковний суд, челядь, форми вини, юридична техніка.
Рекомендована література до Теми 3: 1.3.1., 2.1., 2.2 2.3., 3.2., 3.9., 3.14., 3.15., 4.1., 4.13., 4.30., 4.31., 4.49., 6.1.

Тема 4. Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Семінарське заняття 1 – 2 год.
План
1.Доведіть позитивний вплив магдебурзького права на розвиток українських міст.
2.Правове становище козацтва.
3.Суд та судовий процес.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: асесорський суд, великий князь, гродський суд, доменіальний суд, замковий суд, копний суд, підкоморний суд, привілеї, правовий статус, стани, феодальне право.
Рекомендована література до Теми 4: 1.3.2., 2.1.-2.3., 3.2., 3.9., 3.10., 3.14., 4.12., 4.13., 4.30., 4.48., 4.49., 6.1.

Тема 4. Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Семінарське заняття 2 – 2 год.
План
1.Схарактеризуйте статті Першого Литовського Статуту, що закріплюють нерівність людей,принижують їх честь та гідність.
2.Схарактеризуйте статті Першого Литовського Статуту, які містять гуманні для того часу принципи рівності перед законом,закріплюють поважне місце жінки у сім’ї.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: асесорський суд, великий князь, гродський суд, державне право,доменіальний суд, замковий суд, копний суд, Литовські статути, підкоморний суд, привілеї, стани, феодальне право.
Рекомендована література до Теми 4: 1.3.2., 2.1.-2.3., 3.2., 3.9., 3.10., 3.14., 4.12., 4.13., 4.30., 4.48., 4.49., 6.1.

Тема 5. Держава і право України козацько-гетьманської доби(ХVІІ – ХVІІІ ст.)
Семінарське заняття 1 – 2 год.
План
1.Право Запорізької Січі.
2. Договір між Військом Запорозьким і Московським царством 1654р.:
2.1. аналіз правового статусу Війська Запорозького згідно угоди ;
2.2. статті, що у процесі укладання договору викликали дискусію сторін;
3. Позитивні та негативні наслідки Переяславсько-Московської угоди для України.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: звичаєве право, корпоративне право, правовий статус, протекторат, внутрішній суверенітет, зовнішній суверенітет.
Рекомендована література до Теми 5: 1.3., 3.1., 3.9., 3.10., 3.14., 4.2., 4.13., 4.16., 4.29., 4.30., 4.48., 4.49., 4.51., 6.1.

Тема 5. Держава і право України козацько-гетьманської доби(ХVІІ – ХVІІІ ст.)
Семінарське заняття 2 – 2 год.
План
1.Норми цивільного права за Зводом законів „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р.
1.1. Знайти розділи та артикули, які регулювали право власності на землю;
1.2.Знайти норми зобов’язального права: зобов’язання із заподіяння шкоди, зобов’язання з договорів;
1.3.Знайти норми спадкового права.
2.Норми кримінального права за Зводом законів „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р.
2.1.Види злочинів;
2.2.Види покарань.
3.Норми процесуального права за Зводом законів „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: звичаєве право, кодифікація, зобов’язальне право.
Рекомендована література до Теми 5: 1.3., 3.1., 3.9., 3.10., 3.14., 4.2., 4.13., 4.16., 4.29., 4.30., 4.48., 4.49., 4.51., 6.1.

Тема 6. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій
Семінарське заняття 1 – 2 год.
План
1. Зміни в державному механізмі Російської імперії внаслідок земської та міської реформ:
2. Судова реформа:
2.1. Передумови та підстави судової реформи.
2.2. Принципи судової реформи.
2.3. Формування та система мирових судових установ ( вимоги до кандидата на посаду мирового судді; відмінності у правовому статусі а функціях дільничих і почесних мирових суддів ).
2.4. .«Положення про Земських , дільничних начальників » 1889 р.: порушення демократичних принципів судової реформи.
2.5. Система загальних судів.
2.6. Особливості судової реформи в Україні.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: модернізація правової системи, механізм держави, виборчі курії, монархія абсолютна, активне та пасивне виборче право, розподіл влад, місцеве самоврядування, правовий статус, стани, ценз.
Рекомендована література до Теми 6: 2.1.-2.3., 3.10., 3.12., 3.14., 3.15., 4.19., 4.28.1., 5.9.- 5.14, 6.1.

Тема 6. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій
Семінарське заняття 2 – 2 год.
План
1.Система органів влади Австро-Угорської монархії на українських землях:
1.2.1.Порядок формування та компетенція рейхсрату.
1.2.Повноваження імператора та засоби обмеження його влади.
1.3.Правовий статус депутатів рейхсрату.
2.Права і свободи особи за Конституцією 1867 р. та їх дотримання на західно-українських землях:
2.1.Особисті та політичні права громадян.
2.2.Гарантії дотримання прав особи за Конституцією 1867 р.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: вотум, виборчі курії, монархія абсолютна, монархія обмежена, активне та пасивне виборче право, розподіл влад, місцеве самоврядування, парламент, рейхсрат, конституція, інститут контрасигнації, інститут депутатської недоторканості.
Рекомендована література до Теми 6: 2.1.-2.3., 3.10., 3.12., 3.14., 3.15., 4.19., 4.28.1., 5.9.- 5.14, 6.1.

Тема 7. Державне будівництво в Україні (1917-1920 рр.)
Семінарське заняття 1 – 2 год.
План
1. Державно-правові аспекти Універсалів Центральної Ради.
2.Конституція УНР 1918 року:
2.1.Структура Конституції;
2.2.Форма Української держави, яка закріплена Конституцією.
2.3.Система органів державної влади та її відповідність принципам народного суверенітету та розподілу влади . Недоліки цієї системи (порівняти із сучасною Конституцією України).
3. Основні проблеми законотворчої діяльності Центральної Ради.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: виборче право, форма держави, Генеральний Секретаріат, Генеральний Суд, Мала Рада, народний суверенітет, розподіл влади на три гілки, Універсали Центральної Ради, Центральна Рада, правовий статус особи, правореалізація, правозастосування.
Рекомендована література до Теми 7: 1.1., 3.10., 3.14., 3.15., 4.22., 4.32., 4.38., 5.21.-5.26., 6.1.

Тема 7. Державне будівництво в Україні (1917-1920 рр.)
Семінарське заняття 2 – 2 год.
План
1.Права та свободи громадян за часів гетьманської держави Павла Скоропадського.
2.Особливості державно-правового життя Директорії УНР.
3. Державність і право Західноукраїнської Народної Республіки.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: виборче право, форма держави, народний суверенітет, розподіл влади на три гілки, Гетьманат,

Приложенные файлы

  • doc 19126810
    Размер файла: 507 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий