Практична робота №3

Титульний лист

Назва ВНЗ

Розрахункова робота


з дисципліни „ _______________”


Тема: Мікроклімат закритих приміщень



Варіант №

Група

Факультет

Прізвище, ім’я студента. Перевірив:
(ПІБ викладача)


Змістова частина роботи:






















РОБОТА №3.

МІКРОКЛІМАТ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ.

Мета роботи. Оцінити вплив процесів життєдіяльності людини на параметри мікроклімату закритих приміщень.

Завдання 1. Знайти, на скільки градусів може підвищитися температура у приміщенні об'ємом V, у якому N людей виконують роботу із невеликим фізичним навантаженням. Кратність об'єму повітря при неорганізованій природній вентиляції дорівнює К. Teплоємність повітря С = 1370 Дж/(кг К), а його густина p = 1,2 кг/м3

Для виконання цього завдання приймаємо, що спочатку в приміщенні була температура така ж, як і зовні (літній період), і вона піднялась до температури повітря, що видаляється із приміщення. Кількість тепла, яке виділяється у приміщенні за одну годину, дорівнює

Q = 3600 W= 3600 gN, (3.1)

де W - сумарна потужність джерел виділення тепла, Вт;
N - кількість джерел виділення тепла (кількість людей у приміщенні);
g - потужність виділення тепла однією особою, яка коливається в межах від 100 до 230 Вт залежно від фізичного навантаження.

Це тепло йде на нагрівання повітря, яке було у приміщенні об'ємом V, і нагрівання повітря, яке надійшло в приміщення за одну годину. Отже, за цей час об'єм повітря, яке нагрілося до температури Т2, становить V+KV.
Кількість тепла, яка йде на нагрівання повітря з теплоємністю С і масою від температури Т1 до температури Т2 визначається за формулою

Q = mc(T2-T1). (3.2)

Об'єм повітря пов'язаний з його масою формулою:

m = pV(1 + K) , (3.3)

де: p - густина повітря.

Прирівнюючи праві частини рівнянь, що описують кількість виділеного тепла і тепла, що пішло на нагрівання повітря, знаходимо шукану різницю температур:


·T = T2-T1 = 3600 gN (3.4)
Ср(К+1)V

Наприклад, нехай у приміщенні об'ємом 250 м3 знаходиться 20 осіб, які виконують легку фізичну роботу. Кратність обміну повітря дорівнює 0,75. Підставивши числові значення величин в останню формулу, матимемо:


·T = 3600 100 20
370 1,2(0,75+1)250 (3.5)

Індивідуальні завдання наведені в табл.3.1.



Таблиця 3.1
Варіанти індивідуальних завдань


з/п
Об’єм приміщення V, м3
Кількість
осіб, N
Кратність обміну повітря, К

·Т

1
260
20
0,50


2
270
15
0,55


3
280
25
0,60


4
290
20
0,65


5
300
15
0,7


6
290
25
0,75


7
280
30
0,80


8
270
25
0,85


9
260
20
0,90


10
250
30
0,95


11
240
35
1,00


12
250
25
0,95


13
260
25
0,90


14
270
30
0,85


15
280
25
0,80


16
390
30
1,50


17
405
25
1,55


18
420
35
1,60


19
435
30
1,65


20
450
25
1,70


21
435
35
1,75


22
420
40
1,80


23
405
35
1,85


24
390
30
1,90


25
375
40
1,95


26
360
45
2,00


27
375
35
1,95


28
405
35
1,9


29
420
40
1,85


30
435
35
1,80



Завдання 2. За критерієм вмісту вуглекислого газу перевірити, чи достатньо неорганізованої природної вентиляції з кратністю обміну повітря К у приміщенні об'ємом V, де працює N осіб.

Для перевірки необхідно порівняти фактичну кратність обміну повітря К ° з кратністю обміну повітря, яка забезпечує належну чистоту Ко. При знаходженні величини Ко приймають, що граничнодопустима концентрація вуглекислого газу в повітрі дорівнює 2 г/м3, а його концентрація у повітрі, яке подається у приміщення - 0,7 г/м3.
Масу вуглекислого газу, що надходить у повітря в результаті дихання N осіб, визначають за формулою:

Q = m N (3.6)

де m – маса вуглекислого газу, яку видихає одна особа за годину (г/год).

Наприклад, нехай у приміщенні об’ємом 30 м3 працює дві особи, а кратність обміну повітря К=0,8. Спочатку обчислюємо час, за який концентрація вуглекислого газу досягне гранично допустимої:

t = (2-0,7)30 = 0,44 год.
244 (3.7)

Необхідна кратність обміну повітря становить:

К0 = _1_ = 2,3 (3.8)
0,44


Отже, наявної кратності обміну повітря у приміщенні є недостатньо, оскільки
К
· К0.
Індивідуальні завдання наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2


з/п
Об’єм приміщення V, м3
Кількість осіб
N
Кратність обміну повітря, K

1
22
1
0,60

2
38
2
0,70

3
70
3
0,80

4
90
4
0,65

5
130
5
0,75

6
18
1
0,85

7
48
2
0,90

8
85
3
0,95

9
116
4
1,00

10
128
5
0,50

11
28
1
0,55

12
56
2
1,05

13
78
3
0,70

14
88
4
0,95

15
110
5
0,75

16
42
2
1,60

17
58
3
1,70

18
90
4
1,80

19
110
5
1,65

20
150
6
1,75

21
38
2
1,85

22
68
3
1,90

23
105
4
1,95

24
136
5
2,00

25
148
6
1,50

26
48
2
1,55

27
76
3
2,05

28
98
4
1,70

29
108
5
1,95

30
130
6
1,75


Вивчення параметрів виробничого мікроклімату повинне проводитися паралельно з вивченням стану здоров'я і захворюваності робітників, а гігієнічна оцінка – з урахуванням результатів фізіологічних досліджень.
3. Порядок виконання досліджень.
1. Дати гігієнічну оцінку виробничого мікроклімату в навчальній лабораторії.
Оцінити метеорологічні умови за даними виробничих досліджень ситуаційної задачі в цеху одного з промислових підприємств (наприклад, у ливарному – машинобудівного заводу в теплий і холодний періоди року; в холодильному – холодокомбінату; в приміщеннях ОКБ, обладнаних кондиціонерами).
Намітити точки інструментальних вимірів параметрів мікроклімату з урахуванням особливостей технологічного процесу.
Визначити параметри мікроклімату (чи ознайомитися з такими даними задачі) і одночасно період року, категорію виконуваної роботи, дати характеристику приміщення по величині надлишку явного тепла.
Установити тип досліджуваного мікроклімату і характер його впливу.
Скласти план і визначити обсяг необхідних фізіологічних досліджень.
Отримані результати внести в зведені таблиці (див. Додатки 7, 8).
Параметри мікроклімату зіставити з нормованими в нормативно-технічній документації.
(1 ккал/м2 ·ч == 1,16 Вт·м2).
9. Оформити санітарно-гігієнічний висновок про метеорологічні умови в навчальній лабораторії і на промисловому підприємстві.
10. Розробити основні оздоровчі заходи.
За результатами виконаної роботи заповнюється Протокол досліджень метеорологічних факторів (форма № 336-1/0. Додаток 2).

15

Приложенные файлы

  • doc 19901049
    Размер файла: 104 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий